1 (6) / 2006 (Січень) Влада та Економіка: Місячний Огляд - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
1 (6) / 2006 (Січень) Влада та Економіка: Місячний Огляд - сторінка №1/1

Центр економічного розвитку





1 (6) / 2006 (Січень)
Влада та Економіка: Місячний Огляд





Зміст

Вступ


  1. Політичний огляд

  2. Економічний огляд

  3. Фіскальна політика

  4. Монетарна політика

  5. Міжнародна торгівля

  6. Інвестиційний клімат

  7. Приватизація. Перегляд результатів приватизації




Проект здійснено за фінансової підтримки
Програми MATRA KAP
(малих проектів за підтримки посольства Королівства Нідерландів в Україні)







Центр економічного розвитку

Вул. Старокиївська 10, офіс 18

04116, Україна, Київ

Телефакс: (+38 044) 483 24 68

E-mail: monitor@economic.kiev.ua

Web-site: www.c-e-d.info






Керівник проекту:

Олександр Пасхавер



Автори:

Лідія Верховодова, Катерина Агєєва






Погляди, викладені у цьому виданні, є думками авторів і не обов’язково співпадають з позиціями наших спонсорів



Вступ

Цей щомісячний аналітичний огляд підготовлений за результатами моніторингу урядової економічної політики та її впливу на розвиток української економіки в січні 2006 року.

Основними ознаками січня стали такі події:


  • введення в дію змін до Конституції Україні, які перерозподіляють повноваження президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів;

  • підписання 5-річного контракту з постачання газу в Україну між "Нафтогазом України" та Російським "Газпромом";

  • прийняття Верховною Радою України постанови про відставку уряду Єханурова;

  • відкриття Державного Агентства України з інвестицій та інновацій, яке буде функціонувати, як центральний орган виконавської влади із спеціальним статусом;

  • стабільність на валютному ринку України, яка підтримується Національним Банком завдяки його значним валютним резервам;

  • введення Росією заборони на поставки всіх видів м'ясо-молочної промисловості виробленої в Україні, що негативно вплине на галузь та економіку в цілому.

Політичний огляд

Введення в дію політичної реформи

Починаючи з 1 січня 2006 року в Україні набули чинність зміни до Конституції, які перерозподіляють повноваження президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів.1 Політреформа передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми управління в Україні. Ці зміни відбулися згідно до закону, який було прийнято Верховною Радою 8 грудня 2004 року. В той же час, закон передбачає введення перехідного терміну, протягом якого повна передача повноважень до Верховної Ради відбудеться тільки після того, коли буде обрано її новий склад.

Прийнятий закон передбачає: (і) збільшення терміну повноважень парламенту та місцевих рад з чотирьох до п'яти років; (іі) уряд України буде формуватися коаліцією більшості Верховної Ради; (ііі) парламент одержує право призначання прем'єр-міністра, міністрів оборони, закордонних справ за поданням президента, а також за поданням прем'єр-міністра - інших членів уряду; (іv) уряд також стає більш автономним в здійсненні своєї поточної діяльності.

За президентом збережено право розпуску парламенту і розширено кількість підстав для цього. Глава держави може розпустити парламент не тільки, якщо він не може зібратися на пленарне засідання протягом 30 днів, але і у випадку, якщо протягом місяця не може бути сформована депутатська коаліція або протягом 60 днів – персональний склад уряду.

Експерти-юристи відзначають, що конституційна реформа залишає без відповіді ряд важливих питань щодо механізму її реалізації. Зокрема, (і) з якого моменту парламентська коаліція вважається сформованою, (іі) як повинна функціонувати парламентська коаліція, (ііі) хто повинен координувати її діяльність, (іv) які підстави для припинення її діяльності, (vі) які права мають депутатські фракції, що не увійшли до парламентської коаліції, (vіі) які фракції слід вважати парламентською опозицією і які умови отримання і припинення опозиційного статусу, (vііі) права опозиції в процесі обрання керівництва парламенту. При цьому ряд експертів відзначає можливість виникнення правових колізій.

Формальна відставка уряду Єханурова2

10 січня Верховна Рада України відправила у відставку Кабінет Міністрів Юрія Єханурова. За це рішення проголосувало 250 із 405 депутатів. При цьому з фракції "Наша Україна" участь в голосуванні брав тільки 1 народний депутат. В той же час, Парламент доручив нинішньому складу Кабінету Міністрів виконувати обов'язки до початку роботи нового складу уряду, який буде сформовано новим парламентом.

Формування нового уряду зараз є нереальним, оскільки, згідно змінам в Конституції, його повинна формувати Верховна Рада. При цьому кандидатуру на пост прем'єра вносить президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій, що має більшість в парламенті і "сформованій у відповідності із статтею 83 Конституції…" Проте порядок і терміни формування коаліції визначаються статтею Конституції, яка, згідно перехідним положенням, набуває чинність тільки після парламентських виборів.

Відставка уряду Єханурова є негативним чинником, але його вплив на економіку України буде незначним, вважають більшість експертів.3



Запрошення Європейського парламенту

Глава делегації Європейського парламенту по зв'язках з Україною Марк Сивець вважає, що відставка уряду України стала можлива завдяки голосуванню коаліції "Тімошенко-Януковіч". Обидва політичні лідери в лютому запрошуються до Брюсселя для викладу свого бачення подальшого розвитку відносин з Європейським Союзом. Про це було заявлено на при кінці січня. Крім того, 31 січня відбулося засідання комітету Європарламенту з питань міжнародних відносин, на яке був запрошений міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. Мета зустрічі – бажання парламентарів вислухати позицію українського уряду в плані врегулювання поточної ситуацією.4


Економічний огляд

Реальний сектор економіки

Значне падіння темпів зростання обсягів виробництва в листопаді 2005 року уповільнило темпи загального економічного росту країни, який за попередніми оцінками в 2005 році не перевищує 2.4% рік до року (р-д-р). Протягом 2005 року уряд декілька разів переглядав свій прогноз економічного зростання зменшивши його з первісно оголошених 8.2% р-д-р до 3.2% р-д-р на початку грудня 2005 року.

Реальний валовий внутрішній продукт у січні–листопаді 2005 року порівняно з відповідним періодом попереднього року становив 102,2%, у листопаді – 97,3%. Номінальний ВВП за орієнтовною оцінкою за січень–листопад склав 363163 млн. грн., за листопад – 35513 млн. гривень. Індекс-дефлятор ВВП у січні–листопаді становив 114,7%.

Випуск та валова додана вартість за видами економічної діяльності характеризуються індексами, наведеними в табл. 15

Зростання ВВП у січні–листопаді п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року на 2.2% відбулось в основному за рахунок збільшення валової доданої вартості у транспорті на 7.9%, добувній промисловості – на 4.1%, обробній промисловості – на 2.7%.

В січні Державний комітет статистики оприлюднив дані, які свідчать про значний розвиток українського сектору послуг в 2005 році. У середньому одному мешканцю країни за січень-грудень 2005р. було реалізовано послуг на 1671.7 грн. Середньодушове споживання послуг в різних регіонах коливалося в значних межах і відрізнялося від середнього показника по Україні. Так, одним мешканцем м. Києва одержано послуг на 9462.8 грн., що в 5.7 рази більше, ніж в цілому по країні, а Тернопільської області – лише на 439.0 грн. (у 21.6 рази менше, ніж у місті Києві та у 3.8 рази менше, ніж у середньому по Україні) (табл. 2).



Таблиця 1

(відсотків; у порівнянних цінах)






Випуск товарів та послуг

Валова додана вартість

січень–жовтень

січень–листопад

січень–жовтень

січень–листопад

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

101.8

101.8

102.3

102.3

Добувна промисловість


103.6

104.1

103.6

104.1

Обробна промисловість


103.0

102.7

103.0

102.7

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

102.2

102.5

102.2

102.5

Будівництво


93.1

93.1

93.1

93.1

Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту

95.8

91.5

95.8

91.5

Транспорт


107.1

107.7

107.3

107.9

Освіта


105.0

104.8

105.0

104.8
Охорона здоровя та соціальна допомога

104.4

104.2

104.4

104.2

Інші види економічної діяльності


107.5

107.5

107.6

107.6

Чисті податки на продукти

102.7

102.2

102.7

102.2

Валовий внутрішній продукт


×

×

102.8

102.2

Таблиця 2




Обсяг реалізованих послуг

(у ринкових цінах*), млн.грн.



Частка послуг, реалізованих населенню у загальному обсязі, %

Темп зростання (зменшення) обсягу реалізованих послуг, у порівнянних цінах, у % до попереднього місяця

Усього

у т. ч. реалізовано населенню

2004 рік













грудень

6185.8**

1712.0**

27.7**

108.3**

2005 рік













січень

5047.6

1617.6

32.0

81.1**

лютий

5113.0

1612.5

31.5

100.7

березень

5741.8

1751.5

30.5

111.9

квітень

5834.3

1708.3

29.3

100.8

травень

6039.5

1865.9

30.9

102.7

червень

6701.3

2136.1

31.9

109.9

липень

6915.7

2274.1

32.9

102.6

серпень

7444.9

2399.5

32.2

106.8

вересень

7276.6

2245.9

30.9

94.0

жовтень

7262.7

2231.9

30.7

99.3

листопад

7342.9

2139.0

29.1

100.6

грудень

8050.9

2337.1

29.0

109.4

*включаючи ПДВ

**уточнені на підставі даних звітів підприємств за грудень 2005 р.



Дані свідчать, що найбільшим попитом у населення користувалися, переважно, послуги пов’язані з отриманням освіти, готелів та ресторанів, а також індивідуальні послуги (від 84.5% до 76.6% загального обсягу з даного виду послуг).

За різними оцінками темпи зростання ВВП в 2006 році складатиме близько 3%. При цьому головним фактором, який вплинув на погіршення прогнозу є зростання цін на газ.


Фіскальна політика6

Фіскальна політика, яку проводив уряд протягом 2005 року була виваженою та достатньо ефективною. За підсумками 2005 року, рівень дефіциту бюджету був нижчий від попереднього року і становив 8.6 млрд. грн. або 2% ВВП (при тому, що на початок року в умовах тоді чинного законодавства дефіцит сягав майже 32,8 млрд. грн. або 8% ВВП). Дефіцит загального фонду Держбюджету на 1.6 млрд. грн. менший від запланованого показника, на відміну від 2004-го, коли дефіцит за підсумками року перевищив запланований рівень.

План доходів загального фонду Держбюджету перевиконано на
0.9 млрд. грн., що становить 84.4 млрд. грн. В 2005 році отримано рекордний приріст доходів, які дорівнюють сумарним доходам двох попередніх років і на 63% більші, ніж у 2004 році. Приріст доходів 2005 року утричі перевищує зростання номінального ВВП.

Фактичні видатки виконаного Бюджету-2005 на 21 млрд. більші від запланованих в грудні 2004 року (затверджений в грудні 2004 року Бюджет-2005 не передбачав фінансування видатків забезпечення всіх соціальних завдань).

В 2005 році державний борг України зменшено на 7 млрд. грн. або на 6% до ВВП, при тому, що у 2004 році номінально борг збільшено на 8 млрд. грн. У 2005 році погашено державних позик на 1,1 млрд. грн. більше, ніж позичено. Дефіцит бюджету-2005 профінансовано при зменшенні боргу.

Протягом попереднього року відбувався рекордний приріст валютних резервів. У 2005 міжнародні валютні резерви збільшилися у 2 рази в порівнянні з 2004 роком.

Основну частку платежів до бюджету в 2005 році забезпечила податкова служба, хоча ця частка знизилася на 3%. При цьому Митниця збільшила на 3% свою частку надходжень. У 2005 році ДМС забезпечила приріст доходів бюджету у 73% до 2004.

У 2005 році було продемонстровано рекордний приріст надходжень від податку на додану вартість (45%, у 2 рази до 2004 року), найбільший за останні 5 років. За 2005 рік отримано більше ПДВ, ніж за 2003 й 2004 разом узяті. Перевиконано завдання по відшкодуванню ПДВ (13306 млн. відшкодовано). Прострочена заборго­ваність з відшкодування ПДВ зменшена у 5 разів порівняно з липнем-2005.

Мінімальна зарплата у 2005 році збільшена до 332 грн. (у 2004 р. становила 237 грн.), мінімальна пенсія збільшена до 332 грн. (у 2004 р. становила 285 грн.). Приріст мінімальної зарплати відбувався випереджаючими темпами, завдяки чому її розмір порівняно з розміром мінімальної пенсії - тим самим усунуто диспропорцію кінця 2004 року, яка позбавляла Пенсійний фонд ресурсів для виплати пенсій.

Середня пенсія зросла більше (на 28%; з 315 грн. до 404 грн.) від зростання мінімальної пенсії (на 17%). Це перший крок з диференціації пенсій. Усунуто "зрівнялівку" в розмірах пенсій. Зменшено залежність Пенсійного фонду від бюджетних коштів (на 9%).

Прийнятий Верховною Радою бюджет на 2006 рок передбачає дефіцит в розмірі 2% до ВВП. Враховуючи, що дохідна частина бюджету розрахована виходячи з 8% темпу росту ВВП, можна очікувати її перегляд в наслідок зменшення очікувань щодо загального економічного зростання в країні.

Монетарна політика 7

З початку 2006 року Нацбанк продовжує підтримувати офіційний курс гривні на рівні 5,05 грн./$1, проводячи інтервенції по курсу 5,06 грн./$1, хоча в окремі дні котирування на міжбанку доходять до рівня 5,08 – 5,10 грн./$1. На наявному ринку курс гривні знизився більш вагомо: купівля – до 5,13-5,14 грн./$1, продаж 5,17-5,19 грн./$1.

Рекордно високі валютні резерви Національного банку в розмірі близько $20 млрд. і наявний позитивний платіжний баланс дозволяють утримувати стабільність на валютному ринку. Валютні резерви дорівнюють піврічному імпорту. До того ж дефіцит державного бюджету в 2005 року виявився нижче прогнозованого і склав близько 2% до ВВП. При цьому державний борг країни зменшився на 7 млрд. грн.

30 січня НБУ знизив ставки рефінансування. Ставки "овернайт", які забезпечені державними цінними паперами знижені з 12% до 10% річних, по кредитах "овернайт" без забезпечення - з 15% до 13% річних. Згідно до даних НБУ, загальний обсяг рефінансування в 2005 році склав 11,998 млн. грн.



Міжнародна торгівля

Експорт продукції м'ясо-молочної промисловості в Росію

Починаючи з 20 січня Росія ввела заборону на поставки всіх видів продукції тваринництва з України.8 Це було зроблено, як повідомляє прес-служба Міністерства сільського господарства РФ, як реакція на "численні порушення російського ветеринарного законодавства при ввезенні тваринницьких вантажів з України і при відсутності з боку ветслужби України дієвого контролю за надходженням, переміщенням і переробкою небезпечної у ветеринарному відношенні м'ясної сировини, яка складає реальну загрозу щодо виникнення на території Російської Федерації інфекційних хвороб».9

Заборона на поставки продукції тваринництва буде діяти до надання повних гарантій виконання ветеринарних і санітарних вимог Російської Федерації і підписання з українською ветеринарною службою протоколу про ветеринарний контроль під час поставок продукції тваринництва. Введені обмеження розповсюджується також і на молочну продукцію, вироблену в Україні.

Запроваджені РФ кроки суттєво вплинуть на Українських товаровиробників і, в першу чергу, на молочну галузь, яка реалізувала в Росії близько 60% своєї продукції. Збитки української молочної галузі можуть скласти $50-60 млн. в місяць, м'ясної - $12-15 млн. в місяць. Про це заявили представники цих галузей на прес-конференції в 20 січня. Голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровській відзначив, що в 2005 році Україна експортувала молочної продукції на суму близько $650 млн., з яких 60% припадало на Російську Федерацію. В загальному обсязі імпорту сирів до Росії українська складова – 54%. Генеральний директор Асоціації "Укрм'ясо" Віктор Письмак відзначив, що в 2005 року українські підприємства експортували до Росії м'ясній продукції на суму близько $160-170 млн. 10

Українські експерти сподіваються, що проблема в торгівлі молочною і м'ясною продукцією між Україною і Росією буде вирішена вже найближчим часом. Говорячи про можливість переорієнтації українського експорту м'ясомолочної продукції на інші ринки, фахівці відзначають, що для цього необхідно достатньо багато часу і грошей. При цьому вони вважають, що заборона РФ на ввезення української молочної продукції приведе до зростання цін в Росії.

Розв’язання газової кризи

4 січня 2006 р. у Москві були підписані документи, які стосуються постачання газу в Україну. Після переговорів голови "Нафтогазу" та "Газпрому" заявили про підписання 5-річного контракту, за яким із нинішнього року Україна буде закуповувати газ через посередника "РосУкрЕнерго" за ціною 95 дол. за тисячу кубометрів (ціна узгоджена лише на перші 6 місяців 2006 року), одночасно збільшивши ставку транзиту російського газу по території України з 1,09 до 1,6 дол. за тисячу кубометрів на сто кілометрів із повною оплатою грошима. Підписана на п'ять років угода містить пункт, згідно з яким ціна транзиту і ціна газу може змінюватися винятково за взаємною згодою сторін. Ціна імпорту туркменського і російського газу, що поставляється промисловості, з початку 2006 року виросла до $95 за 1 тис. куб. м, тоді як в 2005 року російський газ імпортувався по $50 за 1 тис. куб. м, а туркменський – по $63 за 1 тис. куб. м.11

Станом на кінець січня Міністерство економіки України практично завершило розробку методології диференційованого ціноутворення на природний газ для промислових споживачів і планує винести це на обговорення уряду. Про це повідомив міністр економіки Арсеній Яценюк.12 Було заявлено, що поки що не має єдиної позиції щодо граничної ціни газу для промисловості Причина полягає в відсутності ясності щодо власників "РосУкрЕнерго", яке імпортує газ в Україну.

Прем'єр-міністр Юрій Єхануров доручив Мінекономіки підготувати методологію диференційованого ціноутворення для промисловості з урахуванням обсягів споживання газу та ефективності його використання. Національна комісія регулювання електроенергетики з 1 січня 2006 року встановила граничну ціну на газ для промисловості 422,1 грн. за 1 тис. куб. м. Голова правління НАК "Нафтогаз України" Олексій Івченко запропонував підвищити ціну на газ для промисловості на 50%.

20 січня Верховна Рада прийняла постанову про відставку міністра палива та енергетики Івана Плачкова і міністра юстиції Сергія Головатого. 13Крім того було висловлено недовіру голові національної акціонерної компанії (НАК) "Нафтогаз України" Олексію Івченку. Згідно до цієї постанови Рахунковій палаті доручається до 15 лютого провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" за період в 2004-2005 рр., а також її відносини з компанією "РосУкрЕнерго". Кабінету Міністрів рекомендовано негайно затвердити новий склад наглядової ради "Нафтогазу України" для посилення контролю за діяльністю компанії та врегулювання відносини з Росією, Туркменістаном, Узбекистаном і Казахстаном по забезпеченню України газом, на основі міжурядової угоди з подальшої їх обов'язкової ратифікації Верховною Радою.

Інвестиційний клімат

Протягом січня 2006 року було зроблено певні кроки щодо поліпшення інвестиційного клімату в країні. З початку поточного року почало діяти державне Агентство України з інвестицій та інновацій, як центральний орган виконавської влади із спеціальним статусом. Згідно з указом президента №1873 від 30 грудня 2005 року, главою агентства призначено Віктора Івченка. 14На Державне агентство з інвестицій та інновацій покладено організаційне, інформаційне та правове забезпечення діяльності Національної ради України по інвестиціях і інноваціях. Роботу агентства направляє і координує Кабінет Міністрів.

Основними завданнями агентства є участь у формуванні та реалізації державної інвестиційної і інноваційної політики, а також координація роботи центральних органів виконавської влади в цій сфері. Агенція буде здійснювати також і державну реєстрацію інноваційних проектів, а також вести їх державний реєстр. Агенції буде надано відповідні фінансові можливості щодо фінансування, в межах своєї компетенції, інвестиційних та інноваційних програм і проектів. Серед інших функцій нової структури – підготовка пропозицій щодо створення спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів.

Підняття цін на газ повинно стимулювати розвиток енергозберігаючих технологій.15 Таким чином, можна очікувати значний приріст інвестицій в Україну, які будуть займатися впровадженням нових прогресивних технологій з утилізації енергоресурсів.



Приватизація. Перегляд результатів приватизації

У січні 2006 р. продовжилася боротьба між парламентом і президентом щодо законодавчого визначення статусу ФДМУ. 11.01.2006 р. Верховна Рада після другого “вето” президента втретє ухвалила Закон “Про Фонд державного майна України”. Але і на третю версію Закону 27.01.2006 р. президент наклав “вето”.

В пропозиціях президента підкреслено, що і в цьому варіанті Закону всупереч положенням Конституції, Цивільного кодексу та Господарського кодексу України передбачається зосередження у ФДМУ повноважень власника та повноважень управління об’єктами державної власності. Як такими, що не відповідають Конституції, визнані також положення Закону щодо 5-річного строку перебування на посаді Голови ФДМУ і встановлений виключний перелік підстав для його звільнення, а також порядок призначення та звільнення його заступників. Крім цього, питання порядку фінансування та матеріально-технічного забезпечення не є компетенцією цього Закону і відносяться до компетенції Закону про Державний бюджет України.

Парламент продовжує активно блокувати поширення приватизації на стратегічні підприємства. 11.01.2006 р. він ухвалив низку законів щодо включення до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, таких підприємств:



  • Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобуду­вання “Зоря-Машпроект” (№8019-7, подолано “вето” президента),

  • ВАТ “Одеський припортовий завод” (№8019-4, подолано “вето” президента ),

  • ВАТ “Турбоатом” (№8019-3, президент підписав),

  • ВАТ “Маяк” (№ 6310-1, 26.01.2006 р. президент вдруге наклав “вето”).

05.01.2006 р. президент вдруге наклав “вето” на Закон №8019-6, ухвалений 15.12.2005 р., щодо включення ВАТ “Укрнафта” до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Така позиція парламенту може утруднити для уряду та ФДМУ проведення приватизації великих стратегічних об’єктів у 2006 р.

Уряд продовжує формувати переліки об’єктів для приватизації в 2006 р. На вимогу Юрія Єханурова ФДМУ передав до уряду додатковий перелік із 33 об’єктів, які плануються до приватизації в 2006 р.16

Продовжується підготовка “Укртелекому” до приватизації. 11 січня 2006 р. Юрій Єхануров доручив ФДМУ та Міністерству транспорту і зв’язку протягом тижня підготувати для цього всі документи і план дій. У ФДМУ створена робоча група, яка почала вивчати кон’юнктуру зовнішнього та внутріш­нього ринку телекомунікацій.17 Міністерство оцінює, що надання “Укртелекому” ліцензії на мобільний зв’язок третього покоління UMTS збільшить вартість компанії не менше ніж на $400-500 млн.18

ФДМУ надав офіційну інформацію про хід приватизації у 2005 р. За цей період по Україні продано 890 об’єктів державної власності (менш чим в 2004 р. на 28%). За групами продані у 2005 р. об’єкти розподілились таким чином: А – 61,7% (в 2004 р. – 62,6%), В, Г – 1,2% (3,1%), Д – 26,3% (21,4%), Е – 2,1% (3,0%), Ж – 8,7% (9,9%).


Таблиця 3

Інформація про кількість об’єктів,
що змінили форму державної власності19





Всього

В тому числі за групами

А

В, Г

Д

Е

Ж

2004

1236

774

38

264

37

123

2005

890

549

11

234

19

77

За 2005 р. у бюджет від приватизації надійшло 20,686 млрд. грн. (початковий план – 6,9 млрд. грн., переглянутий в листопаді план – 8,574 млрд. грн.). Фактичний обсяг річних надходжень перевищив переглянутий план у 2,4 рази, а фактичні надходження за 2004 р. – у 2,18 рази. Перевищення планових показників забезпечив продаж у жовтні 2005 р. пакета акцій ВАТ “Криворіжсталь” за 24,2 млрд. грн.

Процес перегляду результатів привати­зації залишається без законодавчого та нормативного регулювання. Президент, уряд та ФДМУ поки що утримуються від поширення практики укладання мирових угод з власниками спірних приватизаційних об’єктів.

20.01.2006 р. Адміністративна палата Верховного суду України відхилила позов консорціуму “Придніпров’я”, тим самим залишивши чинним рішення Київського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2005 р. про незаконність приватизації пакета акцій 50%+1 акція Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ), купленого консорціумом “Придніпров’я” (входять компанії, афільовані з “Інтерпайпом”).20 Верховний суд є вищою судовою інстанцією, його рішення остаточні і оскарженню на території країни не підлягають.

Можна очікувати, що НЗФ буде другим стратегічним об’єктом після “Криворіжсталі”, який буде повернутий в державну власність і повторно проданий. Вже визначились претенденти на участь у приватизації НЗФ – група “Приват”, Evraz Group, ”Смарт-груп”, “Ренове”.21





1 Для більш детальної інформації дивитися Закон №2222 http://www.rada.gov.ua/

2Більш детально http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27190625

3 http://uv.ukranews.com/r6/

4 Інтерфакс-Україна

5 Дані Державного комітету статистики

6 Дивитися детальніше http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27684239

7 Базується на даних Національного Банку України www.bank.gov.ua/

8 http://www.farmer.org.ua/ukr/

9 ПРАЙМ-ТАСС. Більш детально на http://www.gazeta.ru/2006/01/12/last184342.shtml

10 Українська Правда та Інтерфакс-Україна

11Більш детально Інтерфакс-Україна та http://www.epochtimes.com.ua/articles/view/3/2070.html

12 Інтерфакс-Україна

13 http://ua.proua.com/archive/2006/01/19/

14 УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1873/2005. Більш докладно http://www.president.gov.ua/documents/p_3805.html

15 Більш детально Пресс-служба Президента Украины Виктора Ющенко. Либерализация цены на российский газ избавит Украину от энергетической и политической зависимости – Виктор Ющенко

16 http://www.glavred.info/archive2006/01/19/121745-7.html

17 http://www.proua.com/news/2006/01/18/082725.html

18 Деловая столица, «1-2, 16.01.2006. – С. 24

19http://www.spfu.gov.ua/ukr/reports/analit/200511.pdf

20 Коммерсантъ, №2, 17.01.2006. – С. 7

21 Комерсантъ, №6, 23 января 2006. – С. 9

Влада та Економіка: Місячний Огляд № 1 (6)/ 2006 (Січень)