60 років кафедрІ фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка А. Мельник, Б. Муха, Ю. Феленчак - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Київ – 2004 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі європейського... 1 229.83kb.
Львівський національний університет імені івана франка сивий роман... 1 290.88kb.
Інституційні інвестори в економічній системі україни 1 357.5kb.
Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра економічної... 1 20.61kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україн Львівський національний... 1 48.78kb.
Червоного хреста у міжнародному праві 1 338.04kb.
Гулкевич володимир дмитрович 1 298.2kb.
особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в україні 1 324.53kb.
Організатори конференції: Львівський національний університет імені... 1 44.49kb.
Організатори конференції: Львівський національний університет імені... 1 56.75kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Кульчицька... 1 322.94kb.
Розклад занять 5 курсу за веч формою 2 семестр 2011-2012 н р 1 52.96kb.
Таращанський 1 219.63kb.

60 років кафедрІ фізичної географії Львівського національного університету імені - сторінка №1/1
ВІСНИК ЛЬВІВ. УН–ТУ VISNYK LVIV UNIV

Серія географічна 2004. Вип. 31. С. 24–30 Ser. Geogr. 2004. №.31 P. 24–30
УДК 91(477): 631.4
60 років кафедрІ фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка
А. Мельник, Б. Муха, Ю. Феленчак
Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000 Україна
Проаналізована наукова і навчально-методична робота кафедри фізичної географії за 60 років. Розкрито внесок завідувачів кафедри, професорів К.І. Герен­чука, Г.П. Міллера та інших у розвиток фізико-географічної науки у Львівському університеті, а також перспективи навчальної і наукової роботи кафедри.
Ключові слова: фізична географія, ландшафтознавство, географічний стаціо­нар, навчальна лабораторія, спеціалізація.
Фізико–географічні дослідження у Львівському університеті мають давні традиції, започатковані ще на кафедрі географії, створеній у 1883 році (в цьому ж році було створено й Інститут географії). В Інституті географії, очолюваному з 1883 р. до 1910 р. А. Реманом (1840–1917 рр.), з 1911 до 1933 р – Е. Ромером (1971–1954 рр.), з 1933 р. до 1939 р. – А. Ціргофером (1893–1969 рр), з 1939 р. до 1943 р. – Ю. По­лян­ським (1892–1975 рр.) були започатковані дослідження в галузі ботаніки, клі­матології, геоморфології і геології, що послужило основою для розвитку комплексної фізичної географії у другій половині ХХ ст.

Кафедра фізичної географії була створена у вересні 1944 р. у складі геолого-географічного факультету Львівського державного університету, який відновив роботу у серпні того ж року. В 1944–1945 рр. кафедрою, на якій працювало усього три викладачі, завідував проф. П.С. Бучило (1892–1968) (він же декан геолого–географічного факультету 1944–1945 рр.) наукові інтереси якого були пов’язані з природно–історичним районуванням.

У 1945 році після поділу геолого–географічного факультету на геологічний і географічний факультети на базі кафедри фізичної географії було створено кафедру загальної фізичної географії і регіональної фізичної географії. Кафедру регіональної фізичної географії, керівниками якої були П.С. Бучило (1945–1947 рр.) і П.М. Цись (1947–1950 рр.), у 1950 році перетворено у кафедру геоморфології.

З 1945 р. по 1947 р. кафедру загальної фізичної географії очолював П.М. Цись (1914–1971 рр.) – географ–геоморфолог, фундатор Львівської геоморфо­логічної школи, професор з 1955 р, декан географічного факультету в 1954–1964 рр. В період керівництва фізичною географією (1945–1950 рр.) він закладав основи геомор­фологічного районування західних областей України.

З 1947 р. кафедрою загальної фізичної географії, яку з 1950 р. знову стали називати кафедрою фізичної географії, до 1954 р. керував М.С. Андріанов (1907–
1977 рр.) – географ–кліматолог, протягом 1964–1967 рр. був деканом географічного факуль­тету. Наукові інтереси його були пов’язані з аналізом циркуляційних чинників

_______________________

© Мельник А., Муха Б., Феленчак Ю., 2004

60 років кафедрІ фізичної географії Львівського … 25
клімату Західної України, загальною характеристикою і формуванням клімату Українських Карпат, а також з кліматичним і агрокліматичним районуванням.

Новий потужний імпульс розвитку наукове життя кафедри фізичної географії отримало з приходом до її керівництва у 1954 р. професора К.І. Геренчука. Він, географ широкого профілю, геоморфолог за аспірантською освітою, після закінчення аспірантури у Москві захопився ідеями відносно нової і модної на той час науки –ландшафтознавства – й активно почав працювати у цій галузі, розробляючи її вихідні теоретичні та методичні позиції. Він вносить суттєві зміни у перелік курсів та спецкурсів, які пропонувалися студентам фізико–географічної спеціальності (з’явилося ландшафтознавство, згодом – геофізика ландшафтів, ще пізніше – геохімія ландшафтів), спрямовує у ландшафтному напрямку науково-дослідні роботи співробітників кафедри.

Свідченням визнання наукового потенціалу кафедри у царині ландшафто­знавства стала проведена у травні–червні 1956 р. у Львові Друга всесоюзна нарада з ландшафтознавства, в якій взяли участь представники численних наукових та навчальних організацій і установ тодішнього Радянського Союзу.

Важливим напрямком діяльності кафедри фізичної географії у 40–50-х рр. стало створення музею землезнавства, який був відкритий в 1958 р. Він мав тисячі предметів колекцій – геологічні породи і мінерали, моноліти з ґрунтових розрізів, гербарії, опудала птахів і дрібних тварин, географічні карти, схеми, навчальні профілі, моделі рельєфу, скульптурні карти і макети території України, її західних областей, і, особливо, Карпат.

Інтенсивна наукова робота кафедри під час керівництва К.І. Геренчука проявилась у захисті кандидатських і докторських дисертацій, формуванні і розвитку Львівської школи ландшафтознавства, функціонуванні науково–дослідної лаборато­рії якісної оцінки земель, двох ґрунтознавчих експедицій з лабораторією аналізу ґрунтів та комплексної експедиції з вивчення шкідливих стихійних процесів у Карпатах, написанні одноосібних і колективних монографій.

Так, у 50–х роках захистили кандидатські дисертації М.Д. Орел (“Фізико–географічна характеристика Західноукраїнського Полісся”,1955 р.), М.М. Койнов, (“Фізико–географічна характеристика Станіславської області”, 1956 р.) та докторську дисертацію К.І. Геренчук (“Тектонічні закономірності в орографії і річковій сітці Руської рівнини”, 1958 р.; в 1960 р. вийшла однойменна наукова монографія).

Майже одночасно з ландшафтознавчою школою К.І. Геренчука в 50–60-х рр. на кафедрі фізичної географії була започаткована Львівська ґрунтознавча школа
І.М. Гоголєва (1919–1996 рр.), який в 1955–1967 рр., працював на кафедрі. Він в
1965 ро­ці захистив докторську дисертацію на тему: “Бурі гірсько–лісові ґрунти Радянських Карпат” і в 1967 р переїхав до Одеського університету де створив кафедру ґрунтознавства і географії ґрунтів. В 1957–1967 рр. при кафедрі фізичної географії та Львівському Відділі Географічного Товариства функціонувала створена І.М. Гоголє­вим експедиція для обстеження і картографування ґрунтів та лабораторія аналізу ґрунтів.

З 1961 р. по 2000 р. в науково–дослідному секторі Львівського університету діяла ще одна ґрунтознавча експедиція, яка переросла в потужну науково–дослідну лабораторію (НДЛ–50). У 70–80-рр. її штат нараховував близько 90 осіб. Бага­торічним її керівником (1968–1999 рр.) був М.Г. Кіт. Керували її науковою тематикою професори і доценти кафедри фізичної географії. Лабораторія проводила великомасштабне обстеження ґрунтів, грунтово–ерозійні і грунтово–меліоративні дослідження в різних регіонах України, Росії і Казахстану.



26 А. Мельник, Б. Муха, Ю. Феленчак
В 1961–1965 рр. при кафедрі функціонувала науково–дослідна лабораторія якісної оцінки земель (завідувач З.Й. Яцюк) дослідження, якої базувались на використанні ландшафтно–геохімічних методів. Результатом досліджень лабораторії стала колективна монографія “Основи методики земельного кадастру гірських районів” (1966 р.), а теоретико–методичні розробки були використані в державних інструкціях з картографування типів земель і їхньої якісної оцінки.

В 60-х та на початку 70-х років під керівництвом К.І. Геренчука було захищено 10 кандидатських дисертацій з ландшафтної тематики, зокрема, з вивчення ландшафтів Волинського Полісся (П.В. Климович, 1963 р.), Чорногори (Г.П. Міллер, 1963 р.), м. Чернівців (А.Р. Дорфман, 1966 р.), Стрийсько–Сянської верховини (С.В. Тро­химчук, 1968 р.), Заравшанського хребта і прилеглих рівнини (Л. Алібеков, 1968 р.), басейну р. Санзар Самаркандської області (Т.Д. Джумабаєв, 1968 р.), Сянсько–Дністровського межиріччя (М.В. Зденюк, 1973 р.), розробки географічних основ зе­мельного кадастру гірських регіонів (О.Г. Топчієв, 1966 р.), вивчення сезонної дина­міки ландшафтів Львівщини (Г.Л. Проць, 1967 р.) та мікрокліматичних характеристик природних територіальних комплексів Кодр (М.Ф. Кошкодан, 1971 р.) 1.

У 1965 – 1970 рр., одночасно з двома ґрунтознавчими експедиціями та лабораторією якісної оцінки земель, працювала ще одна експедиція – Комплексна експедиція з вивчення шкідливих стихійних процесів у Карпатах, у складі якої діяв ландшафтний загін (керівник Г.П. Міллер). Результатами роботи експедиції стали серія цільових ландшафтних карт масштабу 1:100000, аналіз зв’язку характеру та інтенсивності прояву шкідливих стихійних явищ з ландшафтною структурою, а також було розроблено рекомендації щодо запобігання та ліквідації наслідків стихійних процесів у геокомплексах і загальні положення для ведення лісового господарства з урахуванням ландшафтної структури гірських територій.

Значним досягненням колективу кафедри у 60–70-х рр. стало видання низки праць, присвячених природі рідного краю. Першою монографією цього плану була робота М.М. Койнова “Природа Станіславської області” (1960 р.). У 1964 р. виходить друком праця К.І. Геренчука, П.М. Цися і М.М. Койнова “Природно–географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів”, а у 1968 р. – колективна моно­графія “Природа Українських Карпат” під редакцією К.І. Геренчука. Протягом 1972–1982 рр. за редакцією К.І. Геренчука було опубліковано серію монографій “Природа ...” для кожної з восьми адміністративних областей заходу України.

Вже у шістдесяті роки К.І. Геренчуком активно просувалась ідея вивчення кількісних показників ландшафтів різними методами (експедиційними, картомет­ричними), але найперспективнішим бачився метод дослідження функціонування природних територіальних комплексів на географічних стаціонарах.

З огляду на це, та з метою ефективного проведення практик у 1959 р. був створений географічний стаціонар у с. Єзупіль Тисменецького району, Івано–Фран­ківської області та метеорологічна обсерваторія, яка функціонувала при кафедрі (у 1968 р. була перетворена на Розтоцький ландшафтно–геофізичний стаціонар (смт. Брюховичі). Пізніше розгорнулись науково–дослідні роботи кафедри на Шацькому біолого–географічному стаціонарі (створений у 1971 р.) (смт. Шацьк, Любомльського району, Волинської області).

Нові наукові розробки кафедри у галузі комплексної фізичної географії – ландшафтознавства – активно впроваджувались у навчальний процес. Вийшли в світ навчальні посібники К.І. Геренчука “Основні проблеми фізичної географії” (1969 р.), Г.П. Міллера “Полевая ландшафтная сьемка горных территорий” (1972 р.),

60 років кафедрІ фізичної географії Львівського … 27
К.І. Ге­ренчука, Е.М. Раковської, О.Г. Топчієва “Польові географічні дослідження” (1975 р.) та інші. Була створена навчальна лабораторія фізико–хімічних власти­востей природних територіальних комплексів (1969 р.), кабінет метеорології і клі­матології (1975 р.).

Протягом 1974 – 1994 рр. кафедрою фізичної географії керував Г.П. Міллер (1934–1994 рр.) – учень К.І. Геренчука, доктор географічних наук з 1981 р., професор з 1982 р., декан географічного факультету у 1976–1984 рр. Більшість наукових праць він присвятив проблемам ландшафтознавства гірських і перед­гірських територій. Розробив методику експедиційного дослідження ландшафтів, обґрунтував концепцію про структурну ієрархію, пульсаційний розвиток, вік і умови стабілізації гірських ландшафтів.

У 1976 році було створено навчальну лабораторію ландшафтних дос­ліджень (Федірко О.М.), поновлено кабінет метеорології та кліматології (Муха Б.П.).

На кафедрі активно розширюється сфера наукових пошуків у ланд­шафтознавстві: у 1979 р. захистив кандидатську дисертацію С.І. Кукурудза (тема “Теоретичні і методичні проблеми середньомасштабних ландшафтних дос­лід­жень”), у 1980 р. – докторську дисертацію на тему “Ландшафтні дослідження гірських територій” Г.П. Міллер, та кандидатську дисертацію “Теоретичні основи і ме­тодичні способи ландшафтних досліджень для осушувальних меліорацій”


Б.П. Муха.

У 80–х роках кафедра фізичної географії виконувала під керівництвом


Г.П. Міллера наукові теми респуб­ліканського координаційного плану: “Ланд­шафтне обґрунтування природо­охо­ронних заходів у приміській зоні міста Львова” (1979–1981 рр.), “Географічні основи раціонального природокористування в УРСР (Українські Карпати, західна частина Полісся”, 1981–1986 рр.), “Ландшафтні дослідження України з метою раціонального природокористування (Українські Карпати, Волино–Поділля, західна частина Полісся”, 1986–1990 рр.), “Основи оптимізації природокористування в територіальних системах західних регіонів України (функціонування, моніторинг, експер­тиза, прогноз”, 1990–1993 рр.), та госпдоговірного характеру: “Ландшафтне обґрунтування приро­доохоронних заходів під час будівництва магістральних трубопроводів” (1983–1984 рр.), “Вив­чення ландшафтно–геофізичних характеристик у західному регіоні України щодо задач дешифрування дистанційних даних, а також математичного моделю­вання воло­гопереносу в верхніх горизонтах ґрунтів” (1983–1986 рр., науковий керівник Б.П. Муха), “Створення карти ландшафтного райо­ну­вання Укра­їнських Карпат для цілей регіонального екологічного моніторингу” (1991–1992 рр.).

В 1985–1990 рр. в рамках Карпато–Волино–Подільської експедиції географічного факультету працювала очолювана Г.П Міллером Транскарпатська ландшафтна експедиція, яка здійснила унікальне експедиційне обстеження Карпат по профілях Долина–Тячів та Воловець–Ужгород. В експедиції пройшли вишкіл більшість нинішніх викладачів кафедри фізичної географії – проф. В.М. Петлін, проф. А.В. Мельник, доц. О.М. Федірко, доц. І.С. Круглов, доц. О.Б. Загульська, доц. П.М. Шубер, а також доц. А.Л. Байцар (кафедра географії України) та доц. М.І. Сиротюк (кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи).

На Розтоцькому ландшафтно–геофізичному стаціонарі продовжувались метеорологічні, актинометричні і градієнтні спостереження (Б.П. Муха), на Шаць­кому – мікрокліматичні і гідрологічні дослідження ПТК (Г.Л. Проць–Кравчук). У 1978 р. Г.П. Міллером був заснований Чорногірський географічний стаціонар у верхів’ї

28 А. Мельник, Б. Муха, Ю. Феленчак
р. Прут (за 14 км від смт. Ворохта Івано–Франківської області) де розгорнулись дослідження функціонування гірських фацій (В.М. Петлін).

Розробляються нові напрямки ландшафтознавства і захищаються дисертації, що стосуються вивчення лісопатологій (О.М. Федірко, 1988 р.), динаміки фацій Чорногори (В.М. Петлін, 1988 р.), моніторингу природних територіальних ком­плексів (А.В. Мель­ник, 1991 р.), урбанізованих територій (І.С. Круглов, 1992 р.). Провідні позиції кафедри фізичної географії в галузі ландшафтознавства були вдруге підтвердженні на VIII Всесоюзній нараді з питань ландшафтознавства, яка була проведена на базі кафедри фізичної географії у 1988 році.

У 80–х роках вийшов у світ підручник К.І. Геренчука, В.А. Бокова,
І.Г. Черваньова “Общее землеведение” (1984 р.) рекомендований до друку Міністерством освіти та цілий ряд методичних посібників для практичних і лабо­ра­торних занять з геофізики ландшафтів (Б.П. Муха, 1982 р.), з біогеографії (С.І. Ку­курудза, 1982 р.), гідрології (Г.Л. Проць) та навчальних практик – комплексної гео­графічної практики (Г.П. Міллер та ін, 1981 р.), гідрологічної та метеорологічної
(Г.Л. Проць, 1982), методичні вказівки до стаціонарних спостережень динаміки і розвитку ПТК (Г.П. Міллер, В.М. Петлін, 1985 р.) та інші. На початку 90–х опубліковано монографію А.В. Мельника, Г.П. Міллера “Ландшафтний моніторинг” (1993 р.), та навчальний посібник В.М. Петліна “Прикладне ландшафтознавство” (1993 р.).

Дуже цікавим і своєрідним способом наукової роботи студентів кафедри фізичної географії у 90-х роках стала їхня участь у щорічних (протягом 10 ро­ків) міжвузівських студентських наукових експедиціях, фундаторами яких були Тбіліський, Московський, Ленінградський (Санкт–Петербурзький) та Львівський університети.

У другій половині 80–х на початку 90–х рр. відбулися значні структурні зміни у житті кафедри. В 1978 р. на кафедрі фізичної географії було створено ще одну, паралельно з фізичною географією, природоохоронну спеціалізацію – раці­ональне використання природних ресурсів і охорона природи, на базі якої у 1988 р. була створена нова кафедра “Раціонального використання природних ресурсів і охорони природи”. На цю кафедру були передані навчальні природоохоронні курси та спецкурси і переведені викладачі. Пізніше створюються інші кафедри, на які так само передають частину курсів і викладачів кафедри фізичної географії – кафедра географії України (1990 р.) та кафедри географії ґрунтів (1993 р.).

З 1994 р. до 2001 р. роботою кафедри фізичної географії завідував Б.П. Муха – 1943 р. народження, випускник цієї ж кафедри 1965–го року, доцент з 1982 року.

У 90-х роках кафедра виконувала теми: “Визначення вітроенергетичного потенціалу ПТК Українських Карпат” (керівник Б.П. Муха); “Ландшафтні основи та геоінформаційне забезпечення оптимізації використання природних ресурсів (вітро–, водноенергетичного, земельного та ін.) західного регіону України” (керівник Б.П. Му­ха); “Створення ландшафтно–екологічної інформаційної системи західного регіону України” (керівник А.В. Мельник,1996–1998 рр.).

Крім цього, з власної ініціативи, протягом чотирьох років (з 1983 по 1987 р.) співробітники кафедри виконували роботи з гідрометричного обстеження рік і ставів Львівської області з метою вибору місць для спорудження малопотужних гі­дроелектростанцій (керівник Б.П. Муха).

Продовжується ріст кваліфікації молодих викладачів, відбуваються захисти кандидатських: М.М. Кукурудза “Ландшафтно-геофізичний аналіз верхньогірсько-лісових ландшафтів Великого Кавказу” (1994 р.), П.М. Шубер “Ландшафтна обумов-

60 років кафедрІ фізичної географії Львівського … 29
леність диференціації ґрунтового покриву Українських Карпат” (1994), А.Л. Бай­цар “Верхня межа лісу в ландшафтних комплексах Українських Карпат” (1994 р.), О.Б. За­гульська “Ландшафтна інтерпретація аерокосмічної інформації” (1995 р), В.І. Бі­ланюк “Вплив трас магістральних трубопроводів та гірськокарпатські ландшафтні структури” (1999 р.), В.П. Матвіїв “Ландшафтні основи оптимізації природо­корис­тування у Скибових Горганах” (1999 р.), а також докторських: В.М. Петлін “Закономірності організації ландшафтних фацій” (1999 р.); та А.В. Мельник “Еко­лого-ландшафтознавчий аналіз Українських Карпат” (2001 р.) дисертацій.

Почалося викладання спецкурсу з ґеоінформатики (І.С. Круглов, М.М. Ку­ку­рудза), пізніше – загального курсу “Геоматика”, в 1998 році була створена лабо­раторія ландшафтно–екологічних інфор­маційних систем (І.С. Круглов), згодом – комп’ютерний клас.

Кваліфікаційному росту співробітників кафедри у 90–ті роки сприяло налагодження співробітництва з західними близькими та віддаленими державами. За кордоном стажувались доценти І.С. Круглов (США, Австрія), М.М. Кукурудза (США, Німеччина), А.В. Мельник (Німеччина), П.М. Шубер (Австрія).

З 2001 р. кафедрою фізичної географії завідує А.В. Мельник (1957 р.н.) – учень Г.П. Міллера, доктор географічних наук з 2001 р., професор з 2002 р. Його наукові інтереси стосуються ландшафтознавства, зокрема, ландшафтного моні­торингу, екологічного ландшафтознавства та геоекології і пов’язані, переважно, з гірськими і перед­гір­ськими територіями.

В 2001–2003 рр. кафедра брала участь у виконанні держбюджетної теми “Географічні проблеми Західного регіону України” (керівник Ф.Д. Заставний), у 2002–2004 рр. підпроекту “Структура ландшафту та структура землекористування за даними космозображення” (керівник І.С. Круглов) у рамках німецько–українського проекту “Трансформаційні процеси у басейні Дністра”. Сьогодні колектив працює над виконанням держбюджетних тем: “Еколого–ландшафтознавчий аналіз природних умов і природних ресурсів західного регіону України” (2002–2004 рр., керівник А.В. Мельник) та “Депресивні регіони України” (2004–2006 рр.,керівник Ф.Д. Заставний).

Кафедра і надалі готує спеціалістів вищої кваліфікації. Так, у в 2001 р. захистив кандидатську дисертацію Є.А. Іванов на тему: “Еколого–ланд­шафтознавчий аналіз гірничопромислових територій”, над написанням дисертаційних робіт працюють шість аспірантів і чотири пошукувачів.

Останнім часом опубліковано монографії В.М. Петліним “Закономірності організації ландшафтних фацій” (1998 р.), В.І. Біланюком “Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів” (1998 р.), А.В. Мельником “Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу” (1997 р.) і “Українські Карпати: еколого–ландшафтознавче дослідження” (1999 р.), а також навчальні посібники: “Менеджмент національних парків” (М.М. Кукурудза, 2003 р.), “Ландшафтознавство: теорія і практика” (Г.П. Міллер, В.М. Петлін, А.В. Мельник, 2003 р.), “Чорногірський географічний стаціонар” (2003 р.) та інші.

В останні роки на кафедрі фізичної географії відбулись позитивні структурні зміни. Оформлені в самостійні підрозділи Чорногірський географічний (1999 р.) і Розтоцький ландшафтно–геофізичний (2002 р.) стаціонари та навчальні лабораторії “Ландшафтних досліджень” (2003 р.), “Геоекологічних інформаційних систем” (2003 р.) (попередня назва “Ландшафтно–екологічних інформаційних систем”). Окрім того, на базі навчальної лабораторії фізико–хімічних властивостей природних територіальних комплексів та кабінету метеорології і кліматології створено навчальну лабораторію



30 А. Мельник, Б. Муха, Ю. Феленчак
геофізики і геохімії ландшафтів, а на базі експонатів музею землезнавства – кабінет ландшафтознавства. В 2003 р. відкрито нову спеціалізацію “Геоекологія”.

Кафедра фізичної географії сьогодні залишається базовою у підготовці спеціалістів–географів з двох спеціалізацій: “Фізична географія, геофізика, геохімія і екологія ландшафтів” та “Геоекологія” за новою триступеневою схемою – бакалавр, пеціаліст і магістр. Колектив кафедри у складі двох професорів, дев’яти доцентів і одного асистента, двох завідувачів навчальними лабораторіями, п’яти навчально–допоміжних працівників забезпечує викладання восьми основних курсів та майже 60 спец­курсів, проведення навчальних і виробничих практик.

Перспективними напрямами наукових досліджень кафедри є: питання теорії ландшафтознавства; наукові основи раціонального природокористування та збереження ландшафтного різноманіття західного регіону України; ландшафтно-геофізичні та ландшафтно–геохімічні властивості природних і антропогенно модифікованих геосистем; дистанційні методи ландшафтознавчих досліджень; ландшафтне і ландшафтно-екологічне картографування; ландшафтно-геофізичні стаціонарні дослідження; застосування геоінформаційних систем у ландшафто­знавчих дослідженнях; ландшафтна оцінка вітрових і водноенергетичних ресурсів; географічні основи менеджменту національних парків та інших природоохоронних територій; еколого-ландшафтознавчий аналіз рекреаційних, селитебних та інших територій.
________________________


  1. Мельник А., Муха Б., Федірко О. Львівська школа ландшафтознавства // Проблеми і тенденції розвитку географічної науки: Матер. міжнар. конфер. до 120 – річчя географії у Львів. ун-ті. Львів, 2003.



60 years of physical geography

at Ivan Franko University of Lviv
А. Melnyk, B. Mukha, Yu. Felenchak
Ivan Franko National University of Lviv,

Doroshenka st., 41, UA-79000 Lviv, Ukraine

The research and teaching activities of the department are analyzed. The contribution of the department leaders – Prof. K. Herenchuk and Prof. H. Miller – as well as other department members into the development of physical geography is shown. The prospects are described for the teaching and research activities at the department.


Key words: physical geography, landscape science, geographical station, teaching laboratory, specialization.
Стаття надійшла до редколегії 21.03.2004

Прийнята до друку 16.06.2004