Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в україні - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Положення про представників Міністра внутрішніх справ України 1 18.02kb.
Наказ №17 Про затвердження Системи оцінки діяльності органів внутрішніх... 1 451.4kb.
Міністерство внутрішніх справ україни 6 2025.29kb.
Наказ №535 Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків... 9 628.56kb.
Луганського державного університету внутрішніх справ 6 1595.89kb.
Національна академія внутрішніх справ україни нагорний олексій павлович 1 321kb.
Про затвердження Інструкції про порядок проведення атестування особового... 1 273.84kb.
Міністерство внутрішніх справ україни затверджено 1 292.54kb.
Тема №11. Органи внутрішніх справ україни завдання та функції органів... 1 191.53kb.
Національна академія внутрішніх справ України мосьондз сергій олександрович 1 318.47kb.
Національна академія внутрішніх справ україни 2 382.94kb.
Рейдерство як фактор загрози економічній безпеці підприємства 1 54.08kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством - сторінка №1/1
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Львівська політехніка»
ХАТНЮК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК: 342.951:351.743



АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
У БОРОТЬБІ З РЕЙДЕРСТВОМ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Львів – 2012

Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України
Науковий керівник кандидат юридичних наук, доцент

Ковалів Мирослав Володимирович,

Навчально-науковий інститут права, психології

та економіки, Львівський державний університет

внутрішніх справ,

завідувач кафедри конституційного,

адміністративного та міжнародного права


Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

Бортник Надія Петрівна,

Інститут права та психології,

НУ «Львівська політехніка»,

завідувач кафедри адміністративного

та інформаційного права
кандидат юридичних наук, доцент

Зименко Алла Володимирівна,

Київський славістичний університет,

завідувач кафедри правознавства

Захист відбудеться «_____» травня 2012 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.19 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79008, м. Львів, вул. Князя Романа, 1-3, ауд. 301 ХІХ навчального корпусу)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1)

Автореферат розісланий «____» квітня 2012 р.

Учений секретар

спеціалізовано вченої ради І. Ю. Настасяк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ



Актуальність теми зумовлена прагненням України ввійти до єдиного економічного європейського простору, що вимагає суттєвих змін у багатьох сферах життєдіяльності держави, зокрема корпоративній. Пріоритетне значення для належної і безпечної діяльності акціонерних товариств має протидія рейдерству, яке не тільки дезорганізує роботу суб’єктів господарської діяльності, а й спричинює соціальну напругу в суспільстві. Скажімо, упродовж 2009 р. економіка України у зв’язку з перервами в роботі підприємств, яких атакували рейдери, зазнала збитків на суму понад 6,2 млн грн. У 2010 р. втрати національної промисловості внаслідок корпоративних конфліктів із застосуванням рейдерських технологій сягнули 12,7 млн грн.

Реформування економіки вимагає закріплення перетворень у корпоративному законодавстві, а також адаптації органів внутрішніх справ до нових умов господарської діяльності, що має бути відображено у відомчих нормативно-правових актах. Тож виникає суперечність між нормативною базою, яка регулює діяльність органів внутрішніх справ щодо боротьби з рейдерством, і теоретичною, спрямованою на одержання нових наукових знань, завдяки яким можна підвищити ефективність вказаної діяльності, пришвидшити її адаптацію до нових умов у зовнішньому середовищі. У зв’язку з цим виникає потреба напрацювати теоретичні питання й узагальнити діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством.

Отже, комплексне дослідження адміністративно-правових засад та організації діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством, а також розробка пропозицій щодо її вдосконалення набувають дедалі більшої актуальності. Зауважмо, що за весь період незалежності України адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством так і не було достатньо досліджено в науці адміністративного права.

Утім концептуальні основи проблеми рейдерства та способи його подолання були і є об’єктом дослідження вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема: Д. Андреєва, Б. Андрушківа, П. Берназа, М. Бєлкіна, І. Богатирьова, Д. Брагіна, В. Галунько, Н. Гуторова, О. Дічека, А. Єфименка, Р. Кальницького, А. Киреєва, Е. Кісілюка, В. Куца, В. Лапчука, В. Мамутова, А. Марущака, С. Москаленка, А. Орлеана, Г. Паламарчука, О. Пащенка, В. Плакіди, З. Тарханова, Т. Устименко, В. Швеця та ін.

Окремі аспекти, які так чи інакше стосуються охорони власності силами та засобами органів внутрішніх справ, зокрема взаємодія суб’єктів боротьби з рейдерством щодо охорони правопорядку та забезпечення громадської безпеки під час корпоративних конфліктів, були предметом дослідження А. Бандурки, С. Гусарова, М. Коваліва, О. Литвинова, В. Ортинського, О. Остапенка, Н. Тиндик, В. Франчука та ін.

Щодо оцінювання ефективності діяльності органів внутрішніх справ з питань боротьби з рейдерством, дослідження ґрунтується на працях вітчизняних та зарубіжних учених: О. Джужи, А. Зелінського, З. Живко, Ф. Лопушанського, О. Кальмана, Л. Коваля, П. Рабіновича, Р. Тринька, О. Фролової. Загалом же в Україні комплексно не досліджували адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції Державної цільової економічної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011–2015 рр. (затвердженої Постановою Кабінету Міністрів Україн від 29 вересня 2010 р. № 1900-р), Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні (прийнятої Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2157-III), планів наукових досліджень МВС України (Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 рр., затверджених Наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347), а також у контексті наукового дослідження Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853).

Мета і завдання дослідження. Мета наукового пошуку – з’ясувати й узагальнити теоретичні і практичні аспекти адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні в контексті реалізації їхніх повноважень у сфері корпоративних відносин щодо перерозподілу власності акціонерних товариств, а також розробити пропозиції і рекомендації, що сприятимуть удосконаленню організації і тактики дій щодо забезпечення правопорядку у цій сфері.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством;

- розкрити поняття та правову характеристику рейдерства відповідно до законодавства України;

- схарактеризувати державні органи – суб’єкти боротьби з рейдерством в Україні;

- розглянути сили та засоби органів внутрішніх справ, які залучаються до боротьби з рейдерством;

- визначити основні напрями тактики дій підрозділів органів внутрішніх справ під час вирішення корпоративних конфліктів;

- проаналізувати організацію профілактичної діяльності органів внутрішніх справ щодо незаконного перерозподілу власності під час корпоративних конфліктів;

- вивчити організацію взаємодії органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки України в боротьбі з рейдерством;

- розробити пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні.



Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що пов’язані з адміністративно-правовими засадами діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством.

Предмет дослідження – адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. На основі комплексного підходу проблему розглянуто крізь призму її соціального змісту та юридичної форми. За допомогою історично-правового методу досліджено розвиток теоретичних засад розробки практичних форм і методів боротьби з рейдерством (підрозділ 1.1); порівняльно-правового методу – здійснено порівняльну характеристику вітчизняної та зарубіжної нормативної бази, що регламентує діяльність органів внутрішніх справ, Служби безпеки за напрямом дослідження (підрозділи 2.2, 2.4); статистичного методу – узагальнено динаміку протиправних дій під час корпоративних конфліктів із незаконним перерозподілом власності (підрозділи 1.2, 2.3); системно-функціонального методу – розкрито теоретичні та практичні положення щодо оцінки ефективності діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством (підрозділи 2.1, 2.2); формально-юридичного методу – проаналізовано зміст нормативно-правових актів, що регламентують діяльність державних органів у сфері боротьби з рейдерством (підрозділи 1.3, 2.4); соціологічного методу – проведено опитування працівників Головного управління МВС України у Львівській області, УМВС України на Львівській залізниці, курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ щодо напрямів удосконалення діяльності органів внутрішніх справа у боротьбі з рейдерством (підрозділ 2.4, Розділ 3); логіко-семантичного методу – розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази діяльності Державної служби статистики України, МВС України у сфері обліку злочинів та правопорушень, скоєних під час корпоративних конфліктів (Розділ 3). Застосування зазначених методів дозволило всебічно проаналізувати адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні, систематизувати емпіричні дані й одержати власні теоретичні результати.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали розробки фахівців у галузях теорії держави і права, державного будівництва, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального, господарського права, правової та математичної статистики, теорії управління тощо.

Нормативно-правовою основою роботи стали положення Конституції України, законів України, Указів Президента України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативно-правових актів. Окрім того, було розглянуто нормативно-правові акти Великобританії, Федеративної республіки Німеччини, Російської Федерації.

Емпіричну базу дослідження становлять результати опитування 228 працівників Головного управління МВС України у Львівській області, УМВС України на Львівській залізниці, курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ, а також статистично-довідкові матеріали Державної служби статистики України та Міністерства внутрішніх справ України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших системних досліджень, у якому комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень правової науки проаналізовано адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні.

У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, нормативно-правових актів Державної служби статистики України, Міністерства внутрішніх справ України.

Найсуттєвішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у вирішення зазначених завдань, є, зокрема, такі положення і висновки:

уперше:

- застосовуючи сукупність визначень і термінів, запропоновано й обґрунтовано поняття «рейдерство у сфері корпоративних конфліктів»;

- з’ясовано, що ефективність профілактичних заходів органів внутрішніх справ щодо дій, пов’язаних із рейдерством, визначається аналізом динаміки злочинності стосовно якісних і кількісних показників з урахуванням статистичних даних та експертних оцінок;

- обґрунтовано, що якісна правова основа адміністративно-правових засад взаємодії суб’єктів у боротьбі з рейдерством в Україні є головним індикатором ефективності системної протидії протиправному поглинанню і захопленню власності юридичних осіб різних форм власності, що підриває економічну безпеку держави, завдає шкоди міжнародному іміджу та інвестиційній привабливості країни;



удосконалено:

- тактику дій підрозділів органів внутрішніх справ у вирішенні корпоративних конфліктів;

- організацію профілактичної діяльності органів внутрішніх справ, спрямовану на усунення причин та умов виникнення і здійснення рейдерства в Україні;

- форми взаємодії органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки України у профілактиці та боротьбі з рейдерством;



набули подальшого розвитку:

- аналіз стану, форм і різновидів рейдерства в Україні, спрямованого на порушення закріпленого Конституцією права власності;

- адміністративно-правові засади діяльності суб’єктів боротьби з рейдерством як гарантія реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян;

- теоретичні положення та практичні напрацювання з питань застосування сил та засобів органів внутрішніх справ, які залучаються до боротьби з рейдерством.

На підставі висновків запропоновано внести відповідні зміни та доповнення до Закону України «Про основи національної безпеки України», нормативно-правових актів МВС України та Державної служби статистики України щодо визначення рейдерства правопорушенням та врегулювання боротьби з ним. Аргументовано необхідність використання запропонованих змін і доповнень у чинному законодавстві з урахуванням поданих пропозицій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації висновки і пропозиції мають науково-теоретичну і практичну цінність:

у науково-дослідній сфері – можуть послугувати підґрунтям для подальшої розробки актуальних проблем боротьби з рейдерством та забезпечення правопорядку під час вирішення корпоративних конфліктів, визначення шляхів адаптації вітчизняної нормативної бази з питань врегулювання корпоративної діяльності до вимог Європейського Союзу;

у правотворчості – для вдосконалення нормативно-правового регулювання правовідносин у сфері діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством;

у правозастосовній діяльності – для поліпшення практичної діяльності підрозділів органів внутрішніх справ та налагодження ефективної взаємодії з органами Служби безпеки України у сфері профілактики та боротьби з рейдерством;

у навчальному процесі – матеріали дисертаційної роботи використовують під час проведення занять із навчальних дисциплін «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Основи управління в органах внутрішніх справ» (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 17 жовтня 2011 р.);

у системі службової підготовки співробітників органів внутрішніх справ з питань практичної діяльності – для забезпечення правопорядку під час вирішення корпоративних конфліктів у межах компетенції органів внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 25 жовтня 2011 р.).



Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації та пропозиції обґрунтовано на підставі власних авторських досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових, нормативних і статистичних джерел.

Апробація результатів дисертації. Підсумки роботи, розробки і розв’язання досліджуваної проблеми оприлюднено на Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми протидії злочинам у сфері економіки» (м. Львів, 26 березня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 24 вересня 2010 р.); Всеукраїнській курсантсько-студентській науковій конференції «Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства» (м. Львів, 5 листопада 2010 р.); Міжнародній науково-практичній викладацькій конференції «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 1 грудня 2010 р.); звітній науковій конференції «Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення» (м. Львів, 25 лютого 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення охорони громадського порядку і безпеки під час проведення матчів чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (м. Донецьк, 7 вересня 2011 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 30 вересня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіко-правові виклики 2012 року» (м. Львів, 4 листопада 2011 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових юридичних виданнях і збірниках тез доповідей на вісьмох науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 223 сторінки, з яких 181 – основний текст, 26 – список використаних джерел (275 найменувань), 16 – додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, ступінь дослідження проблеми; визначено її зв’язок з державними науковими програмами, планами і темами, а також мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну; висвітлено теоретичну та емпіричну базу роботи, практичне значення одержаних результатів; подано відомості про їхню апробацію та впровадження.

Розділ 1 «Правове регулювання боротьби з рейдерством в Україні» складається з трьох підрозділів, у яких з’ясовано поняття та наведено правову характеристику рейдерства відповідно до законодавства України, проаналізовано адміністративно-правові засади діяльності суб’єктів боротьби з рейдерством.

У підрозділі 1.1 «Стан наукової розробки проблеми, характеристика наукових джерел» на підставі аналізу праць українських і зарубіжних учених зазначено, що рейдерство досліджують у межах вирішення питань формування елементів матеріально-правових інститутів права, розглядаючи їх як невіддільний компонент юрисдикційного складника діяльності апарату держави щодо комплексного підходу в частині функціонування механізму розгляду спорів у сфері корпоративного права, яке за об’єктивною і предметною ознаками поєднує досить різнорідний правовий матеріал, що є основою для здійснення органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання публічно-владних повноважень щодо захисту прав власності. Звернення до історичного досвіду появи рейдерства як негативного соціального явища, застосування порівняльно-правових методик, скерованих на вивчення впливу рейдерства на соціальні відносини в економіці, дають змогу визначити найоптимальніші способи та методи регулювання спорів і захисту прав власності у сфері корпоративного права.

У підрозділі 1.2 «Поняття та правова характеристика рейдерства в законодавстві України» на основі аналізу чинного законодавства доведено, що метою рейдерства є незаконний перерозподіл власності. Передумовою корпоративних конфліктів і боротьби за контроль над підприємствами є передусім активи підприємств, земля, на якій розміщені підприємства, нерухомість та основні фонди. В окремих випадках об’єктом рейдерства є бізнес з оборотом, що вимагає великих капітальних вкладень, можливість штучно зменшувати прибуток і привласнювати доходи та майно. Утім зведення зазначених дій до єдиного знаменника ускладнюється відсутністю окремої норми, яка акумулювала б усі складові частини цього негативного соціального явища та встановлювала б відповідальність відповідно до ступеня її тяжкості. Зауважено, що рейдерство безперечно негативно впливає на економіку країни, розхитує правову основу держави, яка проголосила приватну власність непорушною, сприяє корупції в державних органах влади й управління, підриває авторитет усіх гілок влади.

У підрозділі 1.3 «Державні органи як суб’єкти боротьби з рейдерством в Україні» обґрунтовано тезу про те, що до суб’єктів боротьби з незаконним перерозподілом власності під час корпоративних конфліктів належать: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Верховний Суд, Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, Державна фінансова інспекція та виконавча служба, місцеві органи виконавчої влади, громадські організації. Окрім того, до суб’єктів боротьби з рейдерством доцільно зарахувати всі інші державні органи, представлені у складі Міжвідомчої комісії з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Відзначено, що громадські об’єднання безпосередньо впливають на стан боротьби з рейдерством. Практика їхньої діяльності свідчить про неодноразове ініціювання адекватних заходів впливу на конкретні правопорушення, які були вчинені під час корпоративних конфліктів.



Розділ 2 «Організація діяльності підрозділів органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні» складається з чотирьох підрозділів, у яких висвітлено тактику дій сил та засобів, профілактичну діяльність, взаємодію органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки в боротьбі з рейдерством.

У підрозділі 2.1 «Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством» зазначено, що теоретична розробка проблем застосування сил та засобів у боротьбі з рейдерством має міжвідомчий характер. Це дає змогу виявити політичні, соціально-економічні, правові чинники, що суттєво впливають на ситуацію в царині дотримання корпоративних прав, об’єктивно оцінити її стан, виявити аспекти, які вимагають удосконалення правового регулювання застосування сил та засобів. Сили – це підрозділи, які борються з незаконними посяганнями на власність, корпоративні права громадян й організацій, застосовують юрисдикційні повноваження щодо протиправних дій суб’єктів корпоративних суперечок. До засобів зараховано оперативні й оперативно-технічні різновиди загальної та криміналістичної техніки, що є на озброєнні органів внутрішніх справ. У структурі органів внутрішніх справ доцільно мати підрозділ, який відповідав би за організацію взаємодії з різними органами державної влади й управління для підвищення ефективності профілактики й боротьби в зазначеній сфері.

У підрозділі 2.2 «Тактика дій підрозділів органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством» схарактеризовано тактику як систему заходів, спрямованих на ефективне використання сил і засобів підрозділу, щоб запобігти під час незаконного перерозподілу майна та активів кримінально й адміністративно карним діям, розкриття злочинів та виявлення правопорушень. Тактика дій має бути спрямована на забезпечення: постійної готовності особового складу і технічних засобів до дій в умовах корпоративного конфлікту та переростання його в соціальний; достатньої кількості сил та засобів для виконання завдань, передбачених спеціальними планами; організації оперативного управління щодо припинення рейдерства на рівні структурної одиниці; реагування на швидкі та приховані зміни в оперативній обстановці; належної охорони громадського порядку з найменшим негативним впливом на працівників, залучених до забезпечення правопорядку.

У підрозділі 2.3 «Профілактична діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством» наголошено, що профілактика дій, пов’язаних з рейдерством, є функцією органів внутрішніх справ усіх рівнів, їхніх галузевих служб, підрозділів і співробітників, що здійснюють у межах своєї компетенції загальну й індивідуальну профілактику, запобігають проступкам, що готуються. Окрім безпосередньої профілактичної діяльності, органи внутрішніх справ надають іншим суб’єктам профілактики правопорушень у корпоративній сфері інформаційну, організаційну і методичну допомогу. Соціально-економічні реалії вимагають перетворення профілактики дій, пов’язаних з рейдерством, на справді керований процес, що передбачає глибоке знання його сутності, сил, засобів, механізму функціонування, які забезпечують досягнення мети профілактичної діяльності. Цей процес має відповідні закономірності, які розкриваються за допомогою методів юридичних, педагогічних та психологічних наук.

У підрозділі 2.4 «Взаємодія органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки України у боротьбі з рейдерством» зазначено, що взаємодію органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки варто розуміти як наявність між ними стійких контактів, що виникають і розвиваються на основі загальних інтересів з метою боротьби з рейдерством, зміцнення громадського порядку і громадської безпеки під час корпоративних конфліктів, а у функціональному сенсі є тактичним засобом протидії порушенням права власності на майно, капітал, права на управління акціонерних та господарських товариств, забезпечує обов’язковий і діяльний характер взаємодіючих сторін, закріплюючи за суб’єктами взаємодії властиві тільки їм сили і засоби залежно від виконання ними основних функцій і рівня компетенції, що й зумовлює необхідність удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ та Служби безпеки у боротьбі з рейдерством в умовах імплементації законодавства Європейського Союзу в національну правову систему.

У Розділі 3 «Шляхи вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні» розкрито основні напрями підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством. Наголошено, що чинники, які характеризують це явище, можна уявити як два взаємодіючих і взаємозумовлених блоки, що відображають стан середовища, у якому реалізуються майнові та фінансові права суб’єктів корпоративного конфлікту й умови діяльності органів внутрішніх справ.

Особливість дослідження рейдерства, як багатовекторної математичної моделі, що охоплює кримінально-, цивільно-, адміністративно-правову статистику, зумовлена комплексним підходом до аналізу й оцінювання оперативної обстановки, із врахуванням порушень корпоративного законодавства, що впливають на стан правопорядку й ефективність діяльності правоохоронних органів. Аналіз та оцінювання оперативної обстановки щодо рейдерства мають доповнюватися прогнозуванням можливого розвитку корпоративних конфліктів у різних галузях економіки. Методика прогнозування корпоративних конфліктів ґрунтується на постулатах економічних наук та дослідженнях у галузі економічної безпеки. Украй важливими для підвищення ефективності адміністративно-правових засад боротьби з рейдерством є прогнозування корпоративних процесів і формування на цій основі цілісної політики боротьби з рейдерством у державі.
ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено і запропоновано нове за змістом вирішення наукових і практичних завдань, що полягає в удосконаленні діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні. Основні результати дослідження узагальнено в таких висновках:

1. Рейдерство в Україні, будучи за змістом і формою об’єктивною реальністю сучасної вітчизняної економіки, що набуло масштабного характеру, створює, без сумніву, загрозу її функціонуванню. Основна ознака цього негативного явища полягає в порушенні закону, застосуванні тих або інших шахрайських схем щодо перехоплення оперативного управління підприємством, установою чи організацією та реалізації їхніх активів на власний розсуд. Теорія боротьби з рейдерством у правовій доктрині України перебуває на початкових етапах свого розвитку (досі немає наукових розробок), водночас є одним з актуальних напрямів науково-дослідницької діяльності щодо правомірної реакції держави на порушення прав, свобод чи інтересів особи, власності та корпоративних прав, спроби їх захисту і відновлення за посередництвом правових способів.



2. Рейдерство у сфері корпоративних конфліктів – це зумовлений процесом поглинання чи захоплення власності (активів), корпоративних прав або зміни оперативного управління власністю комплекс заходів, здійснюваних через реалізацію різноманітних протиправних дій на формально законних підставах, в основі виникнення яких лежить зловживання правом, прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних інститутів, що створюють враження уявної законності дій. З уваги на те, що немає правового визначення рейдерства, правоохоронні органи можуть надавати різні юридичні оцінки та ухвалювати процесуальні рішення. Закріплення у правових нормах поняття «рейдерство» має на меті створити сприятливі юридичні умови для ефективної боротьби, до того ж визначає конкретні форми й механізми їхньої реалізації, щоб забезпечити захист прав і свобод людини, інтересів держави й суспільства та створити умови для ефективної діяльності суб’єктів господарювання відповідно до Конституції та законодавства України.

3. Суб’єкти боротьби з рейдерством об’єднані єдиним предметом правового регулювання – суспільними відносинами, що виникають у процесі діяльності державних органів та громадських організацій у сфері боротьби з протиправним поглинанням підприємств, спрямованої на реалізацію положень ст. 41 Конституції України, у якій вказано, що «ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності». Наявність значної кількості суб’єктів, які провадять боротьбу з рейдерством, визначає необхідність закріплення порядку комплексного застосування організаційно-правових, технологічних та економічних заходів для використання інноваційних, креативних підходів до вирішення конкретних завдань і проблем боротьби з порушеннями права власності як похідної економічної безпеки держави.

4. Сили органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством – це органи та підрозділи, які здійснюють профілактику та запобігають правопорушенням у сфері економіки, борються з незаконним поглинанням підприємств, посяганнями на власність, корпоративні права громадян і організацій, застосовують юрисдикційні повноваження щодо протиправних дій суб’єктів корпоративних суперечок. До засобів органів внутрішніх справ щодо боротьби з рейдерством доцільно зарахувати оперативні та оперативно-технічні засоби, які застосовують відповідно до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», різні види технічних засобів та криміналістичну техніку, що є на озброєнні органів внутрішніх справ.

5. Тактику дій органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством слід розуміти як систему заходів, які охоплюють дії особового складу та підрозділу загалом і спрямовані на застосування на практиці теоретичних знань щодо правильного оцінювання конкретної ситуації з подальшим ухваленням рішень та їх реалізацією. Тактика визначає алгоритм і порядок дій, впровадження та використання в охороні громадського порядку інформаційно-телекомунікаційних технологій, технічних засобів контролю та керування нарядами патрульної та дорожньо-патрульної служб, супроводження поїздів; взаємодію із засобами масової інформації з метою ефективного виконання оперативно-службових завдань; сучасні форми та методи організаційної й управлінської діяльності в підрозділах; засоби та методи виконання оперативно-службових завдань; організацію взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування; методику визначення та доведення до особового складу оперативно-службових завдань; порядок управління силами та засобами в умовах ускладнення оперативної обстановки із застосуванням сучасних спеціальних засобів, систем зв’язку та інформаційних технологій.

6. Профілактика дій, пов’язаних із рейдерством, – це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їхніх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян щодо виявлення причин та умов вчинення дій протиправного характеру, пов’язаних з корпоративним управлінням та фінансово-господарською діяльністю акціонерних товариств, щодо ліквідації чинників недопущення незаконного перерозподілу матеріальних благ, створених або пов’язаних з акціонерним товариством, та щодо забезпечення у процесі такої діяльності прав та свобод громадян. Ефективність профілактичних заходів органів внутрішніх справ щодо дій, пов’язаних із рейдерством, визначається аналізом динаміки злочинності щодо якісних і кількісних показників на підставі екстраполяції статистичних даних та експертних оцінок щодо стану злочинності у зазначеній сфері, взявши за основу мету вчинення злочинів, адміністративних правопорушень та завдання профілактичних дій.

7. Взаємодія органів внутрішніх справ та Служби безпеки України щодо боротьби з рейдерством зумовлена, зокрема, такими обставинами: недосконалість нормативної бази у сфері корпоративних відносин створює середовище для різних суспільно небезпечних діянь, спрямованих на незаконний перерозподіл власності; немає адміністративно-правового механізму забезпечення конституційних прав учасників корпоративних правовідносин під час з’ясування правоохоронними органами ознак злочину щодо права власності на частку активів. Правові моделі організації взаємодії органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки в зазначеній сфері недостатньо опрацьовано, а за низкою напрямів оперативно-службової діяльності – їх взагалі немає. Водночас наявність якісної правової основи взаємодії щодо боротьби з рейдерством є головним індикатором ефективності системної правової протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств, деструктивна сутність якого виявляється у підриві економічної безпеки держави, завданні шкоди міжнародному іміджу та інвестиційній привабливості держави.

8. Серед чинників, що гальмують удосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством, є відсутність належної системи аналітичних досліджень їх розробки та впровадження, які повинні ґрунтуватись на математичному аналізі: кримінально-правової статистики, що має своїм об’єктом кількісну складову злочинності, вчиненої у зв’язку з корпоративними конфліктами; цивільно-правової статистики, безпосереднім об’єктом якої є кількість цивільних справ, що їх розглядають суди під час корпоративних конфліктів; адміністративно-правової статистики щодо кількості правопорушень, викликаних корпоративними конфліктами. Відомості щодо рейдерства повинні перебувати в інформаційних підсистемах Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ, призначених для збирання, нагромадження, зберігання та обробки інформації, орієнтованих на загальне використання галузевими службами, та мати загальновідомчий характер.

Підвищити ефективність боротьби з рейдерством можна завдяки адміністративно-правовим заходам, спрямованим на вдосконалення взаємодії, обміну інформацією між зацікавленими органами, правоохоронними органами держав, які інвестують у національну економіку.

9. Враховуючи потребу вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством, запропоновано внести зміни та доповнення:

а) до ст. 7 «Загрози національним інтересам і національній безпеці України» Закону «Про основи національної безпеки України» щодо механізму правового регулювання корпоратиних конфліктів;

б) до п. 3.2 Положення про Інтегровану інформаційно-пошукову систему органів внутрішніх справ щодо інформації про корпоративні конфлікти з підстав розподілу майна та фінансових ресурсів;

в) до п. 5.1 розділу 5 «Порядок формування БД «Факт» Інструкції з організації функціонування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ та Переліку об’єктів обліку баз даних Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ щодо інформації про корпоративні конфлікти з підстав розподілу майна, фінансових ресурсів;

г) до розділу «Відомості про правопорушення» Інформаційної картки про адміністративне правопорушення щодо корпоративного конфлікту;

ґ) до форми Державного статистичного спостереження № 1-АП (річна) «Звіт про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, які притягнуті до адміністративної відповідальності, за 20__ рік» у частині введення розділу 2 «Корпоративні конфлікти»;

д) до розділу 2 «Профілактична робота» Системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ з використанням сучасних технологій та прогнозування щодо кількості зареєстрованих злочинів адміністративних правопорушень, вчинених під час корпоративних конфліктів;

е) до розділів 5 та 7 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 рр. щодо дослідження рейдерства як загрози економічній безпеці та вдосконалення системи інформаційного забезпечення охорони правопорядку під час корпоративних конфліктів;


є) до п. 11 «Статистична картка на виявлений злочин» (Форма 1) Інструкції про єдиний облік злочинів щодо матеріалів корпоративного конфлікту;


ж) до розділу 2 «Основні завдання підрозділів і служб органів внутрішніх справ у розкритті злочинів» Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ щодо корпоративних конфліктів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Особливості протидії рейдерству в Україні / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Митна справа. – 2010. – № 3 (69), ч. 2. – С. 92–96.

2. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Передумови і періодизація виникнення та закріплення рейдерства в Україні / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Митна справа. – 2010. – № 6 (72), ч. 2. – С. 193–197.

3. Хатнюк Ю. А. Сили та засоби органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні / Ю. А. Хатнюк // Наукові записки Львів. ун-ту бізнесу та права. – Львів, 2011. – № 6. – С. 155–158.

4. Хатнюк Ю. А. Взаємодія органів внутрішніх справ з органами Служби безпеки України у боротьбі з рейдерством / Ю. А. Хатнюк // Митна справа. – 2011. – № 4 (76), ч. 2. – С. 183–188.

5. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Рейдерство в Україні: загальна характеристика / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Актуальні проблеми протидії злочинам у сфері економіки : матер. Всеукр. наук. конф. (26 березня 2010 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – С. 306–309.

6. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Захист права власності від недружніх поглинань / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : тези доп. Всеукр. наук. конф. ад’юнктів, аспірантів, здобувачів (24 вересня 2010 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – С. 181–184.

7. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Ознаки рейдерства та причини його розвитку і поширення в Україні / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Механізм правового регулювання правоохоронної та правозахисної діяльності в умовах формування громадянського суспільства : тези доп. та повідомлень учасників Всеукр. курсантсько-студент. наук. конф. (5 листопада 2010 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – С. 230–232.

8. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Вдосконалення корпоративного законодавства як елемент протидії рейдерству / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Актуальні проблеми національного законодавства : матер. Міжнар. наук.-практ. викладацької конф. (1 грудня 2010 р.). – Кіровоград : КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. – Вип. 19. – С. 73–75.

9. Хатнюк-Кункевич Ю. А. Правоохоронні органи як основні суб’єкти боротьби з рейдерством в Україні / Ю. А. Хатнюк-Кункевич // Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення : матер. звіт. наук. конф. (25 лютого 2011 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – С. 363–366.

10. Хатнюк Ю. А. Тактика дій підрозділів органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні / Ю. А. Хатнюк // Забезпечення охорони громадського порядку і безпеки під час проведення матчів чемпіонату Європи 2012 р. з футболу : матер. міжнар. наук.-практ. конф. (7 вересня 2011 р.). – Донецьк : ДЮІ МВС України, 2011. – С. 191–192.

11. Хатнюк Ю. А. Профілактична діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні / Ю. А. Хатнюк // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : тези доп. Всеукр. наук. конф. ад’юнктів, аспірантів та здобувачів (30 вересня 2011 р.). – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – С. 251–254.

12. Хатнюк Ю. А. Захист права приватної власності в Україні під час підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 р. / Ю. А. Хатнюк // Економіко-правові виклики 2012 року : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (4 листопада 2011 р.). – Львів : Нац. акад. наук. розвитку, 2011. – С. 147–150.


АНОТАЦІЯ
Хатнюк Ю. А. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством в Україні. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Львів, 2012.

У дисертації комплексно досліджено адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством.

Розглянуто сутність, особливості роботи органів внутрішніх справ та суб’єктів боротьби з рейдерством у сфері корпоративних відносин.

Застосовано системний підхід до вивчення тактики дій сил і засобів органів внутрішніх справ, форм, методів взаємодії з підрозділами Служби безпеки. Здійснено аналіз профілактичної діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством як комплексу спеціальних заходів, засобів і способів. Сформульовано пропозиції та рекомендації щодо удосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з рейдерством.

Ключові слова: органи внутрішніх справ, тактика, сили, засоби, профілактична діяльність, боротьба з рейдерством.
АННОТАЦИЯ
Хатнюк Ю. А. Административно-правовые основы деятельности органов внутренних дел в борьбе с рейдерством в Украине. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный университет «Львовская политехника» Министерства образования и науки, молодёжи и спорта Украины, Львов, 2012.

В диссертации проведено комплексное исследование административно-правовых основ деятельности органов внутренних дел в борьбе с рейдерством. Рассмотрены сущность, особенности работы органов внутренних дел в качестве субъектов борьбы с рейдерством.

Основной предпосылкой корпоративных конфликтов являются активы, земля, недвижимость и основные фонды, в отдельных случаях – бизнес с оборотом, требующим больших капитальных вложений, возможность искусственно уменьшать прибыль и присваивать доходы и имущество.

К субъектам борьбы с рейдерством относятся: Верховная Рада Украины, Президент Украины, Кабинет Министров Украины, Верховный Суд Украины, Генеральная прокуратура Украины, Министерство юстиции, Министерство экономического развития и торговли, Министерство внутренних дел, Служба безопасности, Государственная финансовая инспекция, Фонд государственного имущества, Государственная исполнительная служба, местные органы исполнительной власти, общественные организации.

В ходе исследования проанализирована тактика органов внутренних дел как система мер, направленных на обеспечение надлежащего использования потенциала подразделения в процессе проведения мероприятий, направленных на предупреждение в ходе незаконного перераспределения имущества и активов уголовно и административно наказуемых действий, раскрытия преступлений и выявления правонарушений. Отмечено, что профилактика противоправных действий, связанных с рейдерством, является функцией органов внутренних дел всех уровней, осуществляющих в пределах компетенции, включает общую и индивидуальную профилактику проступков, что замышляются и подготавливаются. Вместе с непосредственной профилактической деятельностью органы внутренних дел предоставляют другим субъектам профилактики правонарушений в корпоративной сфере информационную, организационную и методическую помощь. Современные социально-экономические условия требуют преобразования профилактики правонарушений, связанных с рейдерством, в действительно научный и управляемый процесс. Это предполагает глубокое знание его сущности, сил, средств, механизма функционирования и обеспечивают достижение цели профилактической деятельности.

Одним из аспектов, который непосредственно влияет на сферу корпоративных конфликтов, есть взаимодействие органов внутренних дел и Службы безопасности, что предполагает наличие между ними устойчивых контактов, которые возникают и развиваются на основе общих интересов с целью борьбы с рейдерством, укрепления общественного порядка и общественной безопасности во время корпоративных конфликтов. В функциональном плане взаимодействие является тактическим средством борьбы с нарушениями права собственности на имущество, обеспечивает обязательный характер взаимодействующих сторон, закрепляя за субъектами присущие только им силы и средства в зависимости от основных функций и уровня компетенции. Это определяет необходимость совершенствования взаимодействия органов внутренних дел и службы безопасности в борьбе с рейдерством в условиях имплементации законодательства Европейского Союза в национальную правовую систему.

Особенность исследования рейдерства обусловлена комплексным подходом к анализу и оценке оперативной обстановки, с учетом нарушений корпоративного законодательства, влияющих на состояние правопорядка и эффективность деятельности органов внутренних дел Украины. Анализ оперативной обстановки в отмеченном аспекте должен дополняться прогнозом возможного развития корпоративных конфликтов в различных отраслях экономики.

Для повышения эффективности административно-правовых основ борьбы с рейдерством органов внутренних дел необходимо прогнозирование корпоративных процессов и формирования на этой основе целостной политики борьбы с рейдерством в государстве.

Сформулированы предложения и рекомендации по совершенствованию административно-правовых основ деятельности органов внутренних дел в борьбе с рейдерством.



Ключевые слова: органы внутренних дел, тактика, силы, средства, профилактическая деятельность, борьба с рейдерством.
SUMMARY
Хаtnuk Yu. A. Administrative and legal principles of internal affairs bodies activity in the fight against raiding in Ukraine. – On rights for a manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Law Science, speciality 12.00.07 administrative law and process; financial law; information law. – National University «Lvivska Polytechnika» Ministry of Education, Youth and Sports of Ukraine, Lviv, 2012.

In the thesis a comprehensive study of administrative and legal bases of activity of the bodies of internal affairs in the fight against raiding was conducted.

The essence, features of the work of internal affairs bodies and other actors of anti-raiding activity in the area of corporate relationships was examined.

A systematic approach to the studying of tactical actions of militia’s forces and facilities, forms and methods of interaction with subdivisions of the security service was applied. The analysis of preventive activities of internal affairs bodies in the fight against raiding as a set of special measures, means and methods was held. Suggestions and recommendations on improving of administrative and legal bases of activity of the bodies of internal affairs in the fight against corporate raids were formed.



Key words: the bodies of internal affairs, the tactics, the forces, facilities, preventive activities, fight against raiding.

_____________________________________________________

Підписано до друку _____ 2012 р.

Формат 60х90/16. Папір офсетний. Зам. № 52-10

Умовн. друк. арк. 0,9. Наклад 100 пр.

Львівський державний університет внутрішніх справ

79007, м. Львів, вул. Городоцька, 26.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи


ДК № 2541 від 26 червня 2006 р.