Дипломної педагогічної освіти тема творчої роботи: директора старобасанської зош І ііі ступенів, бобровицького району - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Звіт про роботу директора Чорноморської загальноосвітньої школи І-ІІІ... 1 177.43kb.
Конкурсу шкільних друкованих видань 1 92.48kb.
План роботи гореницької зош І ііі ступенів на серпень 2013 року №... 1 92.12kb.
План роботи шахтарської зош І-ІІІ ступенів №2 на 2013 2014 навчальний рік 19 2955.49kb.
Конкурсні торги на закупівлю робіт “Реконструкція Гоголівської зош... 8 2341.3kb.
Шкільний парламент учнівське самоврядування Смизької зош І-ІІІ ступенів... 1 392.49kb.
Дипломної педагогічної освіти, ку «Білоріченська загальноосвітня... 1 35.61kb.
Зош І – ІІІ ступенів Cл Усім доброго дня. Сл 2 1 57.91kb.
Річний план роботи Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів... 6 1182.93kb.
Звіт директора Божиковецької зош І-ІІІ ступенів Гуменюк А. С. 1 213.02kb.
Учасники проекту: учні 8, 11 класів Керівник Кундель 1 285.73kb.
Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному 1 43.49kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Дипломної педагогічної освіти тема творчої роботи: директора старобасанської зош - сторінка №1/1
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ТЕМА ТВОРЧОЇ РОБОТИ:



ДИРЕКТОРА СТАРОБАСАНСЬКОЇ

ЗОШ І – ІІІ СТУПЕНІВ,

БОБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ

ЄРЕП ЛІДІЇ ОЛЕКСІЇВНИ

2010 РІК


ВИСТУП ДИРЕКТОРА СТАРОБАСАНСЬКОЇ ЗОШ І – ІІІ ст. НА НАРАДІ ДИРЕКТОРІВ З ПРОБЛЕМИ: „ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ШКОЛЯРІВ ТА ОНОВЛЕННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ”

Шановні гості, колеги, дорогі діти, я хочу коротко познайомити вас з роботою педколективу з формування національної свідомості школярів.

Наша школа 10 років працювала над проблемою „Розбудова національної школи засобами відродження народних традицій, культури, мови на уроках та позаурочний час”.

Червоною ниткою у плані роботи школи, методичних об’єднань, динамічних груп, творчого об’єднання учителів І категорії проходить народознавча тематика. Ця проблема не раз розглядалась на засіданнях педагогічних рад та психолого-педагогічного семінару. Майже щороку підсумкову педраду з методичної роботи проводимо у вигляді панорами методичних ідей на народознавчу тематику.

Над цією проблемою 10 років працювало творче об’єднання учителів І категорії, керівником являється досвідчений педагог Сіра В.Я. Всі ці 10 років засідання вона будувала так, щоб не тільки можна було познайомити із досвідом роботи в межах школи, а й познайомити із цікавими людьми: відбулись зустрічі з Василем Тимофійовичем Скуратівським – відомим народознавцем. Він двічі побував у нашій школі. Взяв у нас обряд „Попрядки”, які ми демонстрували на святковій зустрічі „Грудневі погостини”. Потім зустріч була з ним вдруге, святкове дійство носило назву „Обереги рідного краю”. Виявила бажання співпрацювати з нами донька Василя Тимофійовича і у минулому році в переддень річниці його смерті наша шкільна родина зустрічалась з Яриною Скуратівською. Свято носило назву „Не висиха душі криниця”. А допомагала організовувати ці зустрічі колишня випускниця нашої школи, шкільна подруга Віри Яківни, учитель-методист Марія Опанасівна Сорокіна. Саме через неї у нас зав’язалась співпраця з 256 Київською школою, де вона працює. Наші учителі відвідали уроки у вчителів цієї школи, обмінялись досвідом.

Протягом цих років класними керівниками велась велика виховна робота. Проведено надто багато виховних годин на народознавчу тематику. Найяскравіші з них:” Літа ідуть, усе минає, а пам’яті кінця немає,” „З бабусиної скриньки,” „Моя криниця,” „Рушник вишиваний на щастя дала”... А скільки вечорів проведено: ”Українські вечорниці”, „Весільний обряд у Старій Басані”, „Колядки, щедрівки, засівки”, „Гадання на Андрія”, „Роде наш красний, роде наш прекрасний”. Сім’я Єрепів – наша сім’я – брала участь у обласному родинному святі.

Підтвердженням моїх слів є фотозвіти про свята, альбоми, друкування в газеті „Наше життя”. В журналі „Берегиня” Сіра В.Я. друкувала спомин про Василя Скуратівського. Це і створена відеотека наших шкільних свят (10 свят). До речі всі фільми знімались і демонструвались телекомпанією „Обрій”. Це і книги, які нам дарував Василь Тимофійович. Його донька подарувала книгу „Спомин”. Ці книги на виставці.

Грандіозне родинне свято було проведено в день сторічного ювілею школи. Свято носило назву „О, школо рідна, я на твій поріг прийшов через роки з тривогою й любов’ю”. Скільки було зроблено роботи по підготовці до цього свята можна розповідати не одну годину. Є у нас фотозвіт про це свято і відеофільм.

З минулого року запровадили ще одне свято шкільної родини „Зустріч випускників” . В школі працювали пошукові групи „Джерело”, „Пам’ять”, „Відродження”. Матеріали, зібрані пошуковими групами, використовують класні керівники, проводячи відкриті виховні години на народознавчу тематику, а також щороку проходять відкриті уроки з використанням елементів народознавства. Всі матеріали зібрані у папках кожного учителя та класного керівника.

Народознавча проблема глибока і багатогранна і, ніби, не модна у сучасний час. Але, на мою думку, душу людини, її почуття гордості за батька, матір, родину, Батьківщину не вмістити ні в який комп’ютер. Навчаючи народознавства, вчителі нашої школи намагались будувати храми душ і в цьому вбачаємо головну мету нашої роботи.

На наступні 10 років школа обирає проблему, яка стосується всього людства – це екологічна проблема, але вона тісно пов’язана з народознавчою проблемою. На такому міцному підґрунті будемо працювати над новою проблемою.

Як логічним завершенням і початком нового пропонуємо вам методичний фестиваль під назвою „Пісня – безсмертна, як древо життя”.

Бо що таке пісня? Це те, без чого людина не може жити. Народ віками творив чудові мелодії, і передавались вони із покоління в покоління. І щасливий був той автор, чия пісня ставала народною.

Пісня завжди була потребою душі людини. А душею пісні завжди була і є мелодія. Тож якої пісні потребує народ? Яка сучасна пісня? Не завжди пісня з розумним змістом та гарною мелодією, особливо ті, якими захоплюється сучасна молодь. А чи часто по телебаченню можна почути хоровий спів, або справжній спів бандуриста? То ж чи заспіває дівчина пісню у лузі під вербами, якщо вона не чує і не знає?

А тому на сьогоднішню зустріч запрошений Володимир Єсипок, який вдруге в нашій школі. Разом з ним приїхала його учениця. Організувала нам цю зустріч М.О.Сорокіна, про яку я вам згадувала. На сьогоднішньому святі співатиме ансамбль учителів нашої школи, який існує більше 20 років. В свій час наш ансамбль неодноразово виступав на районній та обласній сценах.

Тож спробуємо разом переконатися і переконати наше підростаюче покоління, що пісня – безсмертна, як древо життя.

Пісня українська! Як широко розливаєшся ти по зеленому полю, линеш по верхів’ях, сизим орлом ширяєш в небесах, падаєш чайкою на річки і моря. Любить співати наш народ. Співає тоді, коли є радість на душі, співає й тоді, коли сум і туга оповивають серце.

Українська народна пісенність – дорогоцінне надбання народного генія трудового народу, нев’янучою окрасою його духовної культури. Незліченими перлинами, що виграють і відсвічують всіма відтінками людських почуттів та переживань, збагачує наша пісня та дума слов’янську і світову скарбниці народної поезії.

Здається, всю щедрість обдарування, всю красу і благородство душі , всю ніжність і ласку, весь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні, легенди безіменних народних співаків і поетів. Тому, сповнені вічно юної зваби, безсмертно ширять пісні над українськими просторами, легко злітаючи на крилах мелодії далеко за межі рідного краю.

Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити пастрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овівати радістю відпочинок, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. Без народної пісні взагалі немислиме повнокровне духовне життя трудової людини. До пісні звертаються колективно й на одинці, в будень і в свято, старі й молоді, звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях. В ній повсякчас можна почути рідний серцю голос батьківщини, уловити відлуння своїх інтимних почуттів та затаєних дум, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої ласки.

Супроводжуючи народне життя в щоденному побуті й на шляхах історії, пісня обіймала весь багатогранний світ людини. Де тільки вона не побувала, в які схованки людської душі не проникла! Все бачила, все чула, вес переживала. Бентежилась і розважалась, раділа й горювала, захоплювалась і розчаровувалась, кохала й розлучалась, сміялась і плакала.... Все в житті, що хвилює людське серце, є її природною сферою – хай це буде прекрасне чи звичайне, величне чи мізерне, трагічне чи комічне.

Українська народна пісенність – ніби вічно мінливе поетичне море глибиною в шеренгу століть, а шириною як уся українська земля. Невпинно хвилюється це море, переливається, поповнюється, тонко відчуваючи найменші зміни історичної та соціальної нагоди в народному житті. Котиться і котиться воно на своїй мелодійній хвилі по українських просторах і вихлюпується самоцвітами – бризками ген-ген за національні береги.

Гірський потік підхоплює уламочок скелі і котить у товаристві інших таких же вуглАстих, гострих, безформних. Чимало мине часу, доки десь у долині вода винесе на берег гладенький, круглий ніби відполірований камінь.

Щось подібне відбувається і з піснями. Хто знає, коли, ким і в якому вигляді в народну ріку було кинуто ту чи іншу пісню, скільки віків шліфувалась вона в поетичній робітні народу, щоб пойняти людські серця ювелірною витонченістю форми і невмирущою значимістю змісту. Напевно відомо лишень, що ювелірами і скарбівничими нашого поетичного епосу були кобзарі.

Хто ж вони оті талановиті співці музики, котрі створили і донесли до нас невмирущі перлини народної думи й історичні пісні?

Історія кобзарства та лірництва на Україні доволі багата і складна і до сьогодні ще не достатньо вивчена. Конкретні відомості про народних співців-музик України дійшли до нас із 18 ст.

Цікава доля Т.М.Любистка. Він був бандуристом у дочки Петра І. Царівни Елизавети.

За участь у гайдамацькому русі 1871 року був заарештований Данило Бандурка.

Остап Вересай – найвідоміший кобзар ХІХ ст.

Надзвичайним авторитетом у кобзарів був Іван Григорович Кравченко.

Тяжка доля спіткала кобзаря Федора Гриценка-Холодного.

Кобзарство не вмерло. У 20 ст. були такі талановиті митці, як Іван Кучугура-Кучеренко, П.Носач, В.Перепелюк, Федір Кушнерик. В наш час на Чернігівщині відомий кобзар-лірник Василь Нечепа. А сьогодні у нас у гостях Володимир Єсипок, запрошуєм його до слова.

Весь людський вік супроводять пісні. Спочатку гойдається материнський спів з колисками малюків, ронячи в дитячі душі перші зерна поезії й ніжності, пеленаючи дитинство в тихі мелодії. Потім дзвенять пісні дівочими та парубочими голосами, вливаючись в серце співаків бентежністю чийогось кохання, смутком чийогось розставання, чиїмись мріями, надіями, поривами до щастя. Чиїмись, але такими близькими, неначе власними. В тому й секрет майстерності народних пісень, що в них надана перевага загальнолюдським почуттям та переживанням, найтиповішім життєвим ситуаціям.

Лірична пісня несе в собі високу народну мораль: вона завжди бере сторону покривдженого, багатству протиставляє красу, розрахунку – кохання, поетизує працьовитість, доброту, щедрість, щирість почуття, вірність.

(виконуються пісні „Дівчино кохана”, „Ой, ти місяцю”)

Пісня була у кривавих січах, у походах, по всіх дорогах ратної слави. Злітаючи з кобзаревих вуст під гомін кобзи, повідала вона про народних героїв: Байду-Вишневецького, І Дорошенка, Нечая, І.Морозенка, Хмельницького і Кривоноса, Залізняка і Гонту, Швачку, Довбуша, Кармелюка....

Пісня була спільницею воїнів і повстанців, пісня боролася.

(пісня про Устима Кармелюка, „Гей літа орел”, „Дума про козака Голоту”)


Учениця Народна пісня зоряно, незгасно

Горить в моєму серці повсякчас

Не пломенистим закликом, не гаслом,

А променем, що будить сівача.

Вона мене виводить на дорогу,

Вона мені просвітлює віки,

Де радість і печаль мого народу

Врослись в дерева вічного гілки.


Учень Вона – любов, вона – печаль і втіха

Жива печальна виразка душі.

Поки живе – обереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

Але боюсь, боюсь, щоб не збороли,

В модерну щоб не втиснули труну

Мого народу пісню чарівну

З чужих країв залізні рок-н-роли

І я готовий крізь огнисті брами

Пройти і душу випалить до тла,

Лише б народна пісня не вмирала,

Щоб в молодих серцях вона жила.


(пісня)
Учениця Такого сплеску в музиці і слові

Вогню такого не передаси

Нічим, крім пісні, посестри любові,

Криниці невичерпної краси,

Не раз плювали нелюди в криницю,

Живлюще забивали джерело,

Але жива вода ламала й крицю –

І знову диво дивнеє цвіло.

Юначе, серце пісня запалила –

Й воно звело орлині два крила,

А в пісні цій співалось про калину,

Яка ото у лузі розцвіла.


(пісня)

Учень А інша, мов висока тополина

Що в синім небі радощів шука

У ній лукава славилась дівчина,

Ота, що обдурила козака
Учениця Буває пісня тугою налита,

І туга душу наскрізь пропече.

Бува така, що наче серед літа

Срібляста річка в сиву даль тече


(пісня)

Учень Коли палає даль багряна,

Відбившись в заводях ріки

Здається, голосу Бояна

Уже не чути крізь віки.

Та раптом щось зламало мури –

Неначе гуслі чи бандура,

Переганя струну в струну,

Переливається в луну.

І ми збагнули вранці-рано:

Ні, не вмирає дух Бояна,

Озветься десь у глибині –

То у тобі, то у мені.

І озиваються віки

У плесі вічної ріки
(пісня бандуриста)

ДІАЛОГ ЮНАКА І ДЕСНИ

Юнак Коли мені душу печаль осинить

Я з піснею лину на берег Десни,

П’ю спраглу одвічну красу молоду,

Зливаюсь із нею, розмову веду:

- Скажи мені, Десно, ти мудра, скажи

Людина іде од межі до межі,

Через терновища надії несе,

А потім об межу спіткнеться – і все?

Невже тії межі – колючі дроти?

Невже нам не можна межі перейти?

Десна кожну жилку мені обмива,

У неї від мене секретів нема
Десна Нехай твою душу печаль не пече,

Клади свої болі мені на плече,

Я їх задалеко імлу віднесу,

А ти в мою тиху вглибляйся красу,

Вростайся у барви, пірнай в голоси,

Знай: мудрість найвища – то мудрість краси.


Юнак Спасибі, красуне, а все-таки, все ж,

Життя – не ріка, а швидка карусель

Щомиті так дико мене кружеля,

Аж коле у серці, аж кості болять.

Десна А ти не здавайся, у злі не згорай,

Себе возвеличуй творінням добра,

Вбирай в себе райдуги, краплі роси,

Дорожче у серці і людям неси


Юнак А що, коли люди дрібніють в душі,

І топчуть бездумно рясні спориші,

Оті коренасті дивні дива

Яких не здолала страшна татарва,

Яких не пожерли зміїща пожеж,

А нині їх сито міщанство стриже...


Десна Так нащо ж про межі розмови оті,

Як є що грудьми закривати в житті?

Несімо ж крізь терни років, крізь вогонь

І пісню народу, і мову його,

І волю орлину, і правду живу,

З-під неба Вкрїни у даль світову.


(ПІСНЯ)
Отак, щоб пісня крила розгортала!

Отак, щоб хвилі в пісню перейшли!

Отак, щоб струни вічності гуляли!

Отак, щоб сила броду не питала!

Ми без пісень безкрилими були б

Каліками тинялися б по світу.

Нас би вогонь нахабливо палив,

І пилюгою б засипав нас вітер


А так, коли на сонце ляже тінь,

Коли колючий шлях ляга під ноги

Ми піснею освітим далечінь

І піснею відгонимо тривоги

І ми весняно духом оживем.

В любов пречисту стежку прокладаєм,

І вже налиті силою пливем,

І вже ясної долі виглядаєм


Пісня – наш паспорт вічний

Пропуск у білий світ...

Ми не ховали обличчя,

Гордо йшли сотні літ.

Завжди ми накривали

Дружби ясні столи

Нас по піснях пізнавали,

Де б ми так не були.

Райдуга в небі висне,

Граючи в плесах води

Доки живе наша пісня

Доти живе і народ.



ВІЗИТКА ШКІЛЬНОЇ РОДИНИ

ДИРЕКТОР : Раді вітати Вас шановні гості у нашому шкільному обійсті! Порадившись із педколективом та учнями вирішили зустріти Вас всією шкільною родиною
ДІТИ: - Наша школа – дружна, налічує 65 учнів та 11 учителів.

- Наш девіз „Люби і знай свій рідний край, бережи і збагачуй його традиції”.

- Ми живемо за такими законами:

- Люби рідну Україну, свій рідний край.

- Поважай українські звичаї та культуру.

- Школа – це святиня, сім’я, родина, бережи і збагачуй її традиції

- Вболівай за кожного члена родини, вивчай його родовід.

- Нашу родину очолює справжній патріот школи Єреп Л.О. Четвертий рік вона працює директором. Вболіває за всіх і за кожного зокрема.


ДИРЕКТОР: Кожен учитель – це особистість і з кожним я хочу Вас познайомити:


  • Савченко Р.Б. – заступник директора з навчальної роботи, вчитель історії, педагогічне кредо: „Вивчаючи минуле – твори майбутнє”.




  • Костюченко Н.В. – заступник директора з виховної роботи, вчитель математики, педагогічне кредо: „Школа – це мій другий дім”.




  • Сіра В.Я. учитель української мови та літератури, класний керівник 11 класу, педагогічне кредо: „Спіши творити добро”.




  • Дубіно В.В. учитель зарубіжної літератури, класний керівник 6 класу, педагогічне кредо: „Любити в дитині людину, виховувати особистість”.




  • Скрипець В.П. учитель фізкультури, педагогічне кредо: „В здоровому тілі - здоровий дух”.



  • Лапа В.В. учитель фізики та трудового навчання, класний керівник 9,10 класів, педагогічне кредо: „Кожна дитина – це великий світ, і розкрити її – мета моєї праці”.




  • Панченко Р.П. учитель хімії, педагогічне кредо: „Через любов до учня – любов до предмета”.



  • Бушко Н.І. учитель початкових класів, класний керівник 4, 5 класу, педагогічне кредо: „Учень – це не посудина, яку треба заповнити. Учень – факел, який треба запалити”.




  • Палочка В.І. учитель початкових класів, класний керівник 3 класу, педагогічне кредо: „Полюби дитину такою, якою вона є і водночас допоможи їй стати кращою”.



  • Чустіль С.С. учитель початкових класів, класний керівник 1, 2 касу, педагогічне кредо: ”Полюби дитину як саму себе”

За нашими учнями ще вболівають і технічні працівники: 6 постійних і 3 сезонних кочегари. Ці люди також щоденно турбуються про наших дітей. А зараз запрошую розповісти про себе кожний клас



ЗУСТРІЧ ГОСТЕЙ




Добрий день, всім, хто тут зібрався нині,

Добрий день всім, хто слухає тут нас.

Добрий день нашій славній Україні,

Шановні гості, ми вітаєм вас.

Щастя, здоров’я вам добрії люди,

Хліб вам і сіль вам, гості дорогі.

Хай лине вітер крізь лани і гори,

Хай принесе наші палкі слова,

Прийміть наш спів ,сердечні побажання,

Прийміть уклін для щастя і добра.

Прийміть хліб-сіль, шановні друзі,

Без хліба свята в нас нема.

Бо хліб – добробуту початок

І символ щедрого життя.



Пісня „До школи просимо”


Сл.Т.Череп
1,2 КЛАС
На 12 буду вчитись

Маю зошит з букварем

Був я вчора просто хлопчик

Став сьогодні школярем.


Ми старанно і відмінно

Будем вчитись на відмінно,

А якщо поставлять п’ять,

Будем класом страйкувать.


Оберемо депутата

І дамо йому наказ,

Щоб перерв було багато,

А урок у тиждень раз.


Мене звати Віктор

І я люблю футбол,

І мрію у майбутньому,

Що стану чемпіон.


А я , Ярослава- красуня маленька,

Усі я предмети люблю.

Навчаюсь я добре ,люблю свою школу

Професію вчителя я оберу.


А я, Коля, книголюб ,

Бо люблю читати

І про всі події в світі

Хочу більше знати.




3 КЛАС
Тихіше люди!

Зупиніться!

Подивіться!

Усміхніться!

Ми говоримо до вас,

Весь наш дружній 3 клас.


3 клас! 3 клас!

Подружила школа нас!

Для нас школа – другий дім

Скільки радості у нім!


А недавно ж бо були ми

Всі малими.

Тепер вже підросли ми,

Всім весело буває,

Коли ті дні згадаєм.

В школі ж треба працювати ,

Знання треба здобувати.

Я часу не гаяв ,

Всі букви повивчав я.

Рахую я моментом,

Бо буду президентом.
У класі всі у нас спортсмени,

Із спортом дружимо завжди.

І не тому,що в нас є гени,

А режим у нас такий.


Валентина Іванівна нам каже,

Що треба всім дружити.

Як птах із небом,

Як з лугом квіти,

Як вітер з морем,

Поля з дощами,

Дружити вірно

Як сонце з нами.


От тому хороші друзі є у нас

І ми- одна сім’я.

Ми завжди думаєм одне

І ми ! І ви! І я!


4 КЛАС
В школу з радістю ми ходим,

Все найкраще тут знаходим.

Нас у класі всього п’ять

І вчимося добре ми.

Однокласниці наші дівчатка чудові ,

Синьоокі, русяві вони, чорноброві .

То дарма, що нас хлопчиків в класі лиш двоє

Коли треба за них вмить ми станем горою.


Ми з хлопчиками друзі вірні,

Вони в нас добрі і сумирні.

Додому не приносять двійки,

Ані Володя, ні Сергійко.

Наша вчителька перша - найкраща у світі,

Ми теплом її щиро всі три роки зігріті.

Нас навчає вона кожну мить, кожен час,

Як колись інших учнів навчала до нас.

Раді ми зустрічати вас, дорогих гостей , у школі.

Наші мами і тата тут навчалися теж.

Всім бажаєм удачі и міцного здоров я ,

Коли віри – то в краще, коли щастя –без меж.



6 КЛАС

Шестикласників нас 6

Ніби й не багато.

Мужні хлопці наші всі

Красуні дівчата.

Привітання розпочнем,

Прикладом докажем.

Як у класі ми живем

Про усіх розкажем.

А- Антонський Владислав

В класі першим в спорті став.

По траві м’яча ганяє,

На мобілці в ігри грає.

А Василечко Лепеха

Побував він так далеко

Швецію відвідав літом

Тож англійська, як утіха.

Зарубіжну «піджене»

І усіх він «обжене».

Має очі, як у мами

Наша Донченкова Яна

Старанна до навчання

Грамот має 5 вона.

Врівноважена, тихенька

Наша Катя Полегенько

7 братів й сестричок має,

Вдома мамі помагає.

Наполеглива, спесива

Командир Тетяна Сіра.

В класі - лідер і в житті.

Зможе всім допомогти.

Глянеш на красу Наташі-

Сонце світить в небі краще.

Ніби з казки королева

Клас відвідує щоденно.

Ось такі ми всі



Ш Е С Т И К Л А С Н И К И !

Тут вчимось, стараємось,

Веселимось, граємось

Школа- мати ,ти наш дім

Всім нам весело у нім.
7 КЛАС

Сьомий клас - одна сім я,

Одинадцять різних «я»:

Сім дівчат веселих ,гарних,

Симпатичних і охайних
І чотири юнаки

З нами дружать залюбки!


Дружні ми, завзяті

Любим працювати !


Школа – це наш другий дім.

Завжди затишно у нім.

З радістю йдемо сюди ,

Щоб учитись і рости !


Хочемо багато знати ,

Любимо пісні співати !


А комп ютери у нас –

Просто класс!

Центр музичний в школі є,

Карооке супер!

В школі всі ми гриземо

Ці ази науки!


Пісня «Вчать у школі»