Філософія формування цілісної динамічної наукової картини світу знань : реалізація ідеї академіка володимира івановича вернадського - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Золота медаль ім. В.І. Вернадського 1 55.36kb.
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських... 1 191.72kb.
Програма курсу Філософія (поглиблений курс) для слухачів магістерських... 1 217kb.
Вступна частина інтегрований курс «мистецтво» Інтеграційний компонент... 5 637.77kb.
В. Вернадського 150 років з дня народження В. І. Вернадського 1 78.61kb.
1. Ідентифікація Історія науки та техніки 1 27.37kb.
Дослідження як технологія навчання 1 28.75kb.
Сприйняття цілісної картини світу 1 90.26kb.
Звіт №6 від 18. 07. 11. про результати проведення процедури закупівлі... 1 34.63kb.
Звіт №5 від 11. 07. 11. про результати проведення процедур відкритих... 1 39.36kb.
Повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі Замовник... 1 52.59kb.
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти кафедра... 3 942.77kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Філософія формування цілісної динамічної наукової картини світу знань : реалізація - сторінка №1/1
УДК 001.18
ФІЛОСОФІЯ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ ДИНАМІЧНОЇ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ ЗНАНЬ : РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА ВЕРНАДСЬКОГО
д.т.н., проф. Мараховський Л.Ф.,1 к.т.н., проф. РАЕ Козубцов І.М. 2

1 Державний економіко-технологічний університет транспорту

2 Науковий центр зв'язку і інформатизації Військового інституту телекомунікацій і інформатизації НТУУ „КПІ”
Досліджено історично хвилююче питання побудови цілісності наукової картини світу знань. Починаючи з ХХІ століття, нарешті розпочалась реалізація фантастичної мрії В.І.Вернадського та інших вчених бажання швидкого доступу до суспільних наукових знань. Фантастичну ідею дозволило реалізувати сучасна: обчислювальна техніка, хмарна технологія Інтернет, філософія Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації .

Ключові слова: цілісна динамічна наукова картина світу знань, ідея, наукова стаття, Інтернет, комп’ютер, Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації .
Исследовано исторически волнующий вопрос построение целостности научной картины мира знаний. Начиная с ХХІ века, наконец, началась реализация фантастической мечты В.И.Вернадского и других ученых желания быстрого доступа к общественным научным знаниям. Фантастическую идею позволило реализовать современная: вычислительная техника, облачная технология Интернет, философия Будапештской инициативы открытого доступа к всемирной научной информации .

Ключевые слова: целостная динамическая научная картина мира знаний, идея, научная статья, Интернет, компьютер, Будапештской инициативы открытого доступа.
Investigational historically perturbing question of construction of integrity of scientific picture of the world of knowledges. Beginning from ХХІ age, finally, realization of fantastic dream of V.I.Vernadskogo and other scientists of desire of fast access began to public scientific knowledges. Allowed to realize a fantastic idea modern: computing engineering, cloudy technology the Internet, philosophy of Budapest initiative of the opened access to world scientific information .

Keywords: integral dynamic scientific picture of the world of knowledges, idea, scientific article, Internet, computer, Budapest initiative of the opened access to world scientific information .
Постановка проблеми та зв’язок її з важливими науковими завданнями. Проблемою синтезу цілісної наукової картини світу (НКС) переймалися всі відомі діячі науки та освіти всього світу. Титанічний заслужений в всьому світі вклад в розвиток НКС здійснив видатний вітчизняний вчений, мислитель, суспільний діяч, організатор науки та освіти академіка Володимир Іванович Вернадський. Власне з формування природничої НКС сформувалася фантастична мрія вченого створити цілісну НКС. Майже через 140 років від дня народження В.І. Вернадського його фантастично-утопічна мрія реалізовано. Такого висновку прийшла група українських вчених лабораторії Міждисциплінарних досліджень Наукового центру зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” під загальним керівництвом д.т.н., профессора Л.Ф. Мараховського та його учня к.т.н. професора РАЕ І.М. Козубцова. Результат виявився чисто випадково при пошуках оптимального варіанту друку квінтесенції ідеї дисертаційного дослідження описана і представлена у вільному доступі науковому товариству в роботі [1]. Тактика друку ідеї авторів обрано в збірнику міжнародного науково-методичного семінару з стратегічної точки зору, а не у фаховому виданні за профілем [2]. По-перше, вузька рецензія ідеї не припустима на етапі ідеї, а ось колективна реакція наукового суспільства є більш предметною та обґрунтованою. По-друге, автор дослідження ще під час написання кандидатської дисертації помітив факт, що чисельному науковому суспільству більш простіше знайомитися з публікаціями наукових заходів конгресів, а ніж відшуковувати фахові журнали в бібліотеках. Така науково-видавнича картина спостерігалася до початку ХХІ століття до створення Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації [3]. Проект на наш погляд несе більшого позитивного соціально-економічного ефекту ніж усвідомлює наукове співтовариство, та ті індивіди, що в свій час ставали на завадах.

Мета статті є дослідження питання філософії реалізації цілісності наукової картини світу знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за проблемою. Проблемою синтезу цілісності наукової картини світу (НКС) переймалися всі вчені в тій чи іншій формі. Форми залежали від життєво необхідних потреб самих вчених. Тривалий час істотних зрушень не було внаслідок відсутності принципово нових підходів, методів та засобів технічної реалізації інформаційного обміну та об’єднання.

Тривалий час існувала НКС сформована Платоном. Аристотелю вдалось сформувати на тривалий час єдине фізичне представлення античності.

Віддзеркалення спроби єдності уявлення світу є у працях: М. Коперніка, Г. Галілея, І. Кеплера, Р. Декарта. Вдалою того часу була вперше описана адекватна цілісна НКС Декартом в роботі „Начала философии” [4, 5]. Підсумок їх досліджень підвів І. Ньютон, сформулювавши базові принципи нової НКС в загальному вигляді.

Основи сучасної класифікації наук заклав А. Сен-Симон, а О. Конт в XIX столітті систематизував його ідеї, склавши „енциклопедичний ряд” основних наук, розташувавши їх у порядку зменшення абстрактності [6].

В мікросвіт НКС заглянули без сумніву Д.І. Менделєєв, А .Беккерель, Марі і П'єр Кюрі, Є Резерфорд, А. Ейнштейн. Відкриття Є. Резерфордом атомних ядер є основою всіх сучасних теорій будови атома. Одним ударом праця Є. Резерфорда назавжди потрясла традиційне бачення світу [7]. Коли Нільс Бор через два роки опублікував відому працю, що описує атом як мініатюрну сонячну систему, керовану квантовою механікою, він використовував для своєї моделі за відправну точку ядерну теорію Є. Резерфорда [8]. Так само вчинили В. Гейзенберг і Е. Шредінгер, коли вони сконструювали складніші атомні моделі, використовуючи класичну і хвильову механіку.

Без сумніву, що В.І. Вернадський систематизував філософію розвитку НКС і майже наблизився до реалізації її. Однак, як бачимо, НКС постійно перебувала в полі зору вчених і набувала яскравих ознак динамічності, що заважало завершити процес синтезу цілісності НКС.



Результат дослідження. Настання епохи інтенсивного розвиток природничо-наукового, технічного, соціально-гуманітарного знання, що викликало різке зростання об’єму наукової інформації висока мораль і етика вчених затребувало негайних дій. Крім того одночасне збільшення різноманітних наукових знань, диференціації видів науково-дослідницької діяльності істотно ускладнило їх взаємозв’язок. Все це привело до зміни інституційних форм наукового пізнання. Склалася ситуація, що вченому все важче оволодівати накопиченою науковою інформацією, необхідною для успішних досліджень. М.К. Петрова визначила, що для конкретної людини достатньо виразно визначилися нові межі „інформаційної місткості”, пов’язані як з фізіологічними, так і з ментальними обмеженнями людини [9 С. 73, 92]. Століття енциклопедистів минуло [10].

Для професійного оволодівання науковою інформацією, необхідно обмежитися сферою досліджень тобто стати фахівцем з однієї достатньо вузької, галузі знання, одночасно стаючи „стороннім спостерігачем” в інших сферах дослідження і не претендувати на всеосяжне знання. Адекватним викликам є формування у вченого методології організації міждисциплінарного аналізу та синтезу. Світова практика показує, що з часом методологія аналізу у вчених розвилась достатньо високого рівня. А ось синтез результатів окремих досліджень наблизився до тупикового рівня. Все це неминуче веде до знищення знання як цивілізації.

В міру розвитку науки і розширення поля дослідницької діяльності спонукала сформувати потреби в комунікації вчених, яка забезпечувала б їх сумісне обговорення не тільки кінцевих, але і проміжних результатів, не тільки „вічних” проблем, але і кінцевих і конкретних завдань. Слід констатувати відхід в історичне минуле такі наукові комунікації паперового особисте листування, друк фоліантів та наукових статей. Систематичне листування велося на латині, що дозволяло повідомляти свої результати, ідеї і роздуму вченим, що жили в різних країнах Європи [11 С.296]. Мова наукового спілкування – латинь – поступово поступається місцем загальнодоступній національній мові, яка, завдяки спеціальним термінам і особливій системі наукових понять, трансформується у мову наукової комунікації. На жаль, це призвело до істотного звуження кола читачів. Отже розпочалась формуватися невидима прірва що на рівні філологічних наук.

Синтез НКС знань є ключовою умовою забезпечення розуміння не тільки фахівцями з даної галузі знання, але і вченими, що спеціалізуються в інших галузях наук, і, навіть більш широко «освіченими людьми, що не займаються безпосередньо науковою діяльністю. Синтез цілісної НКС ідеї А. Ейнштейна, наочно зображено на схемі (див. рис. 1). На жаль, зі схеми не зрозуміло порядок взаємодії, зв’язки між науковими галузями, спеціальностями, напрямами, течіями наукових досліджень.

М.І. Каганов спробував пізнати область, підкріплюючи слова відомими числовими відношеннями і прикладами. Відома людству НКС невідома жодній людині. Найбільше глибоко освідченні людини не знайомі з всією картиною (енциклопедистів більше нема), в найкращому випадку вони знають, що знають де нарисована (або написана), тобто, яка наука „відповідальна” за те або інше явище, і представляють собою вихідні положення різних підходів до вивчення природи. І все ж таки картину світу можна нарисувати, точніше планшет [12]. Автор скористався тим, що, по-перше, основа основ всіх наук про Природу – механіка (класична або квантова), наука про рух частинок і тіл, а по-друге, існує упевненість: частинка не може рухатися з швидкістю у, що перевищує швидкість світла в порожнечі v=3-1010 см/с, а дія S частинки не може бути менше, ніж h/2 (h – постійна Планка, рівна 10-27 ерг с). Тоді всі рухи „розміщуються” в квадраті 1X1 (див. рис. 2), поза яким немає нічого.

Рис. 1. Єдність наукової картини світу Ейнштейна


Написи усередині частин квадратів повинні нагадувати про тисячі томів, присвячених детальному дослідженню різноманітних рухів і властивостей матерії. Три субквадрати включають логічно здійснені і в цьому сенсі закінчені науки. У четвертому (у правом верхньому), що містить релятивістську квантову механіку, буквально щорічно відбуваються революційні перетворення, переглядаються основні уявлення. На початку минулого століття це – теорія відносності і квантова механіка; сьогодні – релятивістська квантова механіка (теорія елементарних частинок) і астрофізика з її загостреним інтересом до перших митей існування Всесвіту в її нинішньому втіленні. Отже, теоретично ймовірні межі фізичної наукової картини світу представлені на рис. 2 визначаються очевидно межами сучасного фізичного пізнання.

Рис. 2. Теоретичні границі розвитку науки та фізичної НКС


Системний міждисциплінарний погляд В.І. Вернадського дозволило на наше переконання систематизувати філософію розвитку природничої НКС. Практично реалізувати йому не вдалось по ряду об’єктивних причин. Відставання технічної складової яку лише через півстоліття реалізувала кібернетика. А отже, слід підкреслити геніальність В.І. Вернадського, який крізь час передбачив інтерактивну комунікацію. Її час наступи лише на при кінці ХХ століття. Істотні досягненням в обчислювальній техніці, її поширення, розвиток телекомунікації і створення всесвітньої мережі Інтернет можна з достовірністю вважати початком нової ери формування НКС – віртуального наукового світу, віртуальних знань.

Позитивно вплинуло воно: по-перше, на електронне листування, прискоривши спілкування вчених; по-друге, на збільшення ефективності обміну науковими результатами, відмовляючись від традиційного способу публікування в наукових журналах. Не вирішеним лишалася фантастична мрія вчених про швидкий доступу до електронних, каталогів, баз бібліотек, примірників фоліантів.

Зростаючі темпи отримання наукових результатів у різних наукових галузях вимагають оперативного їх поширення, оскільки механізм рецензування робіт при публікації в наукових журналах в багатьох випадках не дозволяв достатньо швидко ознайомлювати наукову спільноту з новими результатами та ідеями досліджень [3]. Цьому сприяла, на наш погляд, криза серійних наукових видань [13]. Вартість передплати провідних наукових журналів протягом кількох останніх десятиліть зростала швидше, ніж індекс інфляції, в той час як кореляції в обсягах фінансування бібліотек не виявлено. Головною причиною зростання є фактично монопольне становище провідних журналів у своїх галузях. Цьому сприяв процес консолідації ринку наукових публікацій та зосередження більшості відомих наукових журналів у руках невеликої кількості комерційних видавництв. Така науково-видавнича картина спостерігалася до створення Будапештської ініціативи відкритого доступу [2, 13] (open access). Свідоме підтриманням Будапештської ініціативи відкритого доступу сприяло реалізації фантастичної мрії вчених. Так стало можливе розміщення наукових робіт в Інтернеті з вільним і безкоштовним доступом до них. При цьому в відкритому доступі можна розміщувати не тільки вже опубліковані роботи, а й ті, що прийняті чи тільки надіслані в журнали. Звичайно, це не замінює публікацію робіт у науково виданнях, однак допомагає поширити нові результати досліджень практично одразу після їх отримання і оформлення, в той же час закріплюючи пріоритет автора.

Т.О. Ярошенко проаналізувавши роботу [14], встановив, що світові університети при прийнятті рішень щодо обов’язкового розміщення результатів їх наукової діяльності у відкритому доступі переслідують три мети.

Однак він не усвідомив головної – формування цілісної динамічної наукової картини світу знань (ДНКСЗ).

Переваги відкритого доступу Т.О. Ярошенко [3] відображає на основі результатів колективних публікацій [15, 16], які порівняли чисельність цитування наукових статей в одних і тих же журналах, що були представлені у відкритому доступі автором, з тими, які не були. Відсутність належного рівня фінансування журналів відкритого доступу зі сторони держави породжує гальмування. Видавці змушують фінансувати їх діяльність за рахунок вчених-авторів. Безумовно, що при підготовці журналу: рецензування, редагування, підготовка до видання потребує неминуче покриття витрат. Автор [3] засвідчує, що «криза серійних видань» у структурі вартості передплати провідних журналів значну частку займає і прибуток комерційних видавців. Ось тому більшість авторів відшуковують потенціал для альтернативних журналів, які можуть, пропонуючи видані праці безкоштовно у відкритому доступі, все ж отримувати доходи, що частково чи повністю компенсують вартість підготовки статей до видання. Отримала розвиток і практичне застосування три моделі фінансування. Модель журналу відкритого доступу, що не стягують оплати за ознайомлення зі всіма чи частиною публікованих у них статей. Такі журнали можуть фінансуватись за рахунок грантів, реклами або вимагати плату за публікацію робіт (на відміну від традиційних журналів, у яких не автори оплачують публікацію робіт, а читачі – їх передплату). Модель журналу гібридного відкритого доступу дозволяють автору оплатити можливість безкоштовного доступу читачів до публікованої роботи. Автори з одного боку, можуть забезпечити відкритий доступ до своїх робіт, з іншого – читачі повинні будуть оплачувати доступ до всіх інших робіт. Ця модель прийнята багатьма видавництвами і може навіть збільшити їх прибуток, у той же час мало впливаючи на ціноутворення друкованих версій журналів. Модель журналу відкритого доступу з затримкою – традиційні журнали, що пропонують відкритий доступ до праць після закінчення певного періоду (періоду ембарго) з моменту публікації. Ці журнали можуть також розміщувати публікації у відкритих депозитаріях. Ця модель підвищує доступність наукової літератури, у той же час зберігаючи певний рівень прибутковості видавничої діяльності, і тому прийнята багатьма комерційними видавництвами.

Будь-яку з трьох моделей доцільно реалізовувати на основі хмарної технології. Узагальнена філософія побудови хмарної технології з аспекту технічних наук наочно представлено на рис. 3.

Рис. 3. Хмарна технологія в основі перспективно НКС


Хмарні обчислення – це парадигма, в рамках якої інформація постійно зберігається на серверах у мережі Інтернет і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад на персональних комп'ютерах, ноутбуках, смартфонах тощо [17]. Недоліки „хмарних” рішень зводяться, в основному, до проблеми достовірності постачальнику сервісу, від якого залежить як безперебійна робота, так і збереження важливих даних користувача. Крім того „хмарні обчислення” висувають високі вимоги до якості каналів зв'язку, які гарантують повсюдний якісний доступ в Інтернет. Без сумніву, що саме філософія побудови хмарної технології є фундаментом побудови цілісної динамічної наукової картини світу знань в епоху сучасного інформаційного суспільство. Актуальним напрямом є рішення виявлених (компенсація) недоліків хмарної технології.

Мабуть недаремно сучасники вирішили фантастичну мрію В.І. Вернадського реалізувати на національному ресурсі „Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського” [18] власне в розділі Наукова періодика України: журнали та збірники наукових праць [2] і реалізовано філософію цілісності ДНКСЗ.



Висновки. Отже, сформуємо ряд очевидних нових умовиводів: інтенсивний розвиток науки відобразився на об’ємі наукової інформації; збільшення різноманітності наукових знань ускладнює пошук знань та виявлення взаємозв’язків; поширення обчислювальної техніки та хмарної технології Інтернет прискорило електронне листування вчених; інформатизація суспільства реалізувала фантастичну мрію вчених щодо швидкого доступу до електронних, каталогів, баз, примірників фоліантів бібліотек; гальмуючим чинником реалізації відкритого доступу є відсутність належного фінансування; обмеження доступу до інформації лишається нова інформація, яка становить державну таємницю згідно Зводу відомостей, що становлять державну таємницю [19].

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку націлене за такими напрямами: створення завдяки Будапештської ініціативи відкритого доступу гармонійної динамічної наукової картини світу знань; розробка динамічної наукової картини світу знань на основі хмарної технології; розробка методологічного апарату адекватного формування життя та знищення застарілої інформації в динамічній науковій картині світу знань хмарної технології.

Новизною даної роботи є активізація сучасного наукового дослідження щодо створення сучасної ДНКСЗ у вигляді системи формування, зберігання знань.

Література

1. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених // Наука и образование : сб. тр. Международный научно-методический семинар, (13-20 декабря 2011 г., ОАЭ г. Дубаи) – Хмельницкий: Хмельницкий нац. ун-т, 2011. – С. 120 – 122. – ISBN 978-966-330-133-4.

2. Наукова періодика України: журнали та збірники наукових праць [Електронний ресурс] // Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Київ. – Режим доступа URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/

3. Ярошенко Т.О. Відкритий доступ: історія та сучасний стан проектів в Україні та світі: Презентація на семінарі для наукових співробітників та бібліотечно-інформаційних працівників 8 квітня 2009 р., Донецький Національний технічний ун-т – Донецьк, 2009. – [Електронний ресурс] – Режим доступу URL: http://www.library.ukma.kiev.ua/dspace/handle/123456789/179.

4. Лесков Л.В. Космос: наука и мифы. – М.: Знание, 1991. – 34 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Космонавтика, астрономия" № 2). – ISBN 5-07-001617-2.

5. Спасский Б.И. Михаил Васильевич Ломоносов. – М.: Знание, 1986. – 48 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Физика»; №8).

6. Степин В.С. Теоретическое знание. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 54 – 98. – ISBN 5-89826-053-6.

7. Данин Д.С. Резерфорд. – М.: «Молодая гвардия», 1967. – 621 с.

8. Данин Д.С. Труды и дни Нильса Бора. – М.: Знание, 1985. – 80 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Физика»; №3).

9. Петров М.К. Язык, знак, .культура. – М.: Наука, 1991. – 328 с.

10. Князева Е.Н. Научись учиться. [Электронный ресурс] // Сайта С.П. Курдюмова «Синергетика» – Режим доступа URL: http://spkurdyumov.narod.ru/knyazevalena33.htm.

11. Философия эпохи ранних буржуазных революций. – М.: Наука, 1983. – 583 с.

12. Каганов М.И. Микро.. и макро... (Методология конкретного знания. Чему учит квантовая теория конденсированного состоянии). – М.: Знание, 1986. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Физика»; №2).

13. Panitch J.M., Michalak S. The Serials Crisis: A White Paper for the UNC-Chapel Hill Scholarly Communications Convocation [Electronic resource]. – Way of access: http://www.unc.edu/scholcomdig/whitepapers/panitch-michalak.html. — Title from the screen.

14. Рух європейських університетів за відкритий доступ - EurOpenScholar. – [Електронний ресурс] – Режим доступа URL: http://recteur.blogs.ulg.ac.be/?p=151.

15. Brody T., Harnad S. and Carr, L. (2006) Earlier Web Usage Statistics as Predictors of Later Citation Impact. Journal of the American Association for Information Science and Technology (JASIST) 57(8) pp. 1060-1072. [Electronic resource]. – Way of access URL: http://eprints.ecs.soton.ac.uk/10713/. – Title from the screen.

16. Hajjem, C., Harnad, S. and Gingras, Y. (2005) Ten-Year Cross-Disciplinary Comparison of the Growth of Open Access and How it Increases Research Citation Impact. IEEE Data Engineering Bulletin 28(4) pp. 39-47. [Electronic resource]. – Way of access URL: http://eprints.ecs.soton.ac.uk/11688/. – Title from the screen.

17. Carl Hewitt, "ORGs for Scalable, Robust, Privacy-Friendly Client Cloud Computing," IEEE Internet Computing, vol. 12, no. 5, pp. 96-99, Sept.-Oct. 2008, doi:10.1109/MIC.2008.107



18. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Київ [Електронний ресурс] – Режим доступа URL: http://www.nbuv.gov.ua/

19. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, вiд 12.08.2005 №440. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 р. за №902/11182. Офіційний вісник України вiд 09.09.2005 р., № 34, стор. 172, стаття 2089.