Форма № н 04 (повне найменування вищого навчального закладу) Кафедра (циклова комісія) “затверджую - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Форма № н 04 (повне найменування вищого навчального закладу) 1 137.27kb.
Форма № н 04 Запорізький національний технічний університет (повне... 1 260.38kb.
Форма № н 01 Одеська національна академія харчових технологій (повне... 1 56.74kb.
Положення про Приймальну комісію Державного вищого навчального закладу... 1 168.88kb.
Форма № н 03 Затверджено наказом мон україни від “ ” 20 р. № Львівський... 4 680.74kb.
Форма № н 03 Затверджено наказом мон україни від “ ” 20 р. № Львівський... 1 333.23kb.
Форма № н 03 Затверджено наказом монмс україни від “ ” 20 р. 1 225.7kb.
Кафедра української та російської філології Євпаторійського інституту... 1 199.22kb.
Правила прийому до Коледжу Вищого навчального закладу 4 658.9kb.
Правила прийому до вищого навчального закладу розробляються відповідно... 1 60.88kb.
Форма № н 02 Місце кутового штампа вищого навчального закладу керівнику 1 15.39kb.
Національна академія наук україни інститут мовознавства ім. 29 3868.96kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Форма № н 04 (повне найменування вищого навчального закладу) Кафедра (циклова комісія) - сторінка №1/1


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384



Форма № Н - 3.04

_____________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра (циклова комісія)_______________________________


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
________________________________

“______”_______________20___ року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Етика

_____________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки_______0301 соціально-політичні науки______________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 6.030104 Політологія

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація_____________________________________________________________

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення_______ історії та права______

(назва інституту, факультету, відділення)

______ – 20___ рік


Робоча програма з Етики для студентів

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 03.01 соціально-політичні науки,

спеціальністю 6.030104 Політологія. „___” ________, 20__ року __ с.

Розробники: канд. пед. наук, доц. кафедри філософії та політології Лавриненко С.О.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії та політології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Протокол від “ 29 ” серпня 2012 року № 1
“ 29 ” серпня 2012 року Завідувач кафедри _______________________ (доц. Харченко Ю.В.)

(підпис)


Схвалено методичною радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

__________________________________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол від “ 31 ” серпня 2012 року № 1
“ 31 ” серпня 2012 року Голова _______________ (доц. Козир І.А.)

(підпис)


__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік


  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання


Кількість кредитів – 4,5

Галузь знань:

03.01 соціально-політичні науки

Нормативна

(за вибором)




Напрям підготовки:

6.030104 Політологія

Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

_______________

додаткова спеціальність/

спеціалізація


Рік підготовки:

1-й

Змістових модулів –

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр:

1-й

Загальна кількість годин – 108

Лекції

58 год.

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 36

самостійної роботи студента – 72


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

Практичні, семінарські

20 год.

Лабораторні

0 год.

Самостійна робота

16 год.

Індивідуальні завдання: 0 год.

Вид контролю:

залік




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення даного курсу є формування наукового рівня свідомості, що забезпечує загально-естетичні і моральні засади формування духовного світу особистості, розширює та поглиблює її культурне світобачення, відкриває світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей.

Завдання:

  • визначити місце етики в системі соціально-гуманітарних дисциплін;

  • визначити роль моралі у повсякденному житті людини;

  • дати розуміння змісту основних категорій етики;

  • зорієнтувати студентів у поглядах на добро і зло як на загальні поняття моральної свідомості;

  • акцентувати увагу студентів на особливості моралі у суспільстві на етапі формування нових соціально-економічних відносин;

  • розкрити перед студентами панораму становлення етичних потреб особистості в історико-філософському аспекті

  • засобами етики як навчальної дисципліни, сприяти формуванню високої культури особистості, розуміння і поваги до загальнолюдських та національних цінностей;

  • закласти засади розуміння ролі і місця вчителя в системі культурно-етичних відносин.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати:

- понятійно-категоріальний апарат етики;

- предмет, метод, функції етики, як науки;

- особливості функціонування моралі, моральної свідомості, моральної практики та моральних стосунків у всіх сферах.



вміти:

  • пояснювати зміст основних понять категоріального апарату етики;

  • характеризувати особливості різних типів моралі;

  • формулювати основні вимоги моралі і вміти керуватися ними у поведінці.




  1. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Загальна теорія моралі
Вступні зауваження.

В умовах оновлення соціально-економічного, науково-технічного, духовного життя держави зростають вимоги до фахової підготовки вчителів. Сьогодні потрібні спеціалісти, які поєднують у собі глибокі фундаментальні фахові і загальнокультурні знання, практичну підготовку до активного входження в соціальне життя, готовність і здатність до самовдосконалення як на професійному, так і на особистісному рівні. Актуальним є завдання, поставлене перед вищою школою, підготувати високопрофесійних фахівців з умінням ставитися до життя як до пошукового середовища, в якому можна реалізувати свій творчий потенціал відповідно до найвищих етичних і естетичних вимірів сучасної цивілізації.

Виходячи з цього, вивчення курсу „Етика” надасть студентам можливість визначити природу, сутність і специфіку моралі, виявити основні закономірності розвитку моралі в різні історичні періоди, розширити і поглибити власне культурне світобачення, відкрити світ найвищих загальнолюдських духовних цінностей. Змістовне викладення матеріалу відбувається відповідно до програми з філософії та вимог Міністерства освіти і науки України в напрямку Болонського процесу.

Організовуючи навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи навчання, ми орієнтуємося на таку організацію даного процесу, в якій студент не пасивний споживач готового знання, а активний співучасник пізнавально-виховного процесу.


Тема 1. Тема 1. Предмет і завдання етики.

Етимологія терміна "етика", тобто його походження і споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої чи інших мов.

Аристотель і його внесок у становлення етики як науки, що вивчає етичні чесноти (особистісні якості), достоїнства характеру людини.

Терміни "етика" і "мораль" – спорідненість і різниця у вживанні і значенні.

Російський аналог терміна "мораль" – поняття "нравственность" (від слова "нрав" – сукупність душевних якостей, які відрізняються від розуму, пристрасті, волі тощо).

Дві форми моралі: особистісні моральні якості (милосердя, відповідальність, скромність, чесність тощо) і сукупність норм суспільної поведінки й оціночних уявлень ("не вкради", "не вбий", "справедливо", "порядно", "доброзичливо" тощо).

Структура етики як науки, чи структура етичного знання.

Зміст предмета етики відображений в історії етичної думки, його залежність від філософської світоглядної системи, на якій базується етичне знання, від соціокультурного фону конкретно-історичного етапу розвитку суспільства, рівня розробки самого етичного знання.

Завдання етики – відрізнити моральну сторону з різноманіття людської діяльності, визначити й описати реальні звичаї, мотиви поведінки людей.

Взаємозв’язок етики з іншими науками: філософія, загальна соціологічна теорія, соціологія моралі, загальна і соціальна психологія, історія, етнографія, правознавство, богослов’я та інші.


Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.

Етичні системи давнього сходу: даосизм, конфуціанство (Давній Китай), джанізм, буддизм (Давня Індія), іудаїзм (Давня Іудея).

Філософські погляди на мораль Давньої Греції та Давнього Риму: (натурфілософія; софісти; Сократ; Платон; Арістотель; стоїцизм; еклектицизм; епікуреїзм; неоплатонізм).

Етична думка Середньовіччя та Відродження: (Августін Блаженний, Фома Аквінський, Франческо Петрарка, Піко делла Мірандола, Нікколо Макіавеллі).

Етичні вченя Нового часу (Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза , Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Клод Адріан Гельвецій, Імануїл Кант)

Західна етична думка ХХ ст. (марксизм – ленінізм, екзистенціалізм, прагматизм, неотомізм, психоаналіз).


Тема 3. Зародження і розвиток етичної думки на Україні.

Передумови зародження етичної думки на українських теренах. Засади етики Києворуської доби, яка сконцентрована в пам’ятках писемності, які містять відомості про мораль та її тлумачення. Це, насамперед, „Повість минулих літ”, „Слово про закон і благодать” Іларіона, „Ізборники Святослава”, „Повчання Володимира Мономаха”.

Специфіка розвитку Етичної думки України ХVІ – ХVІІІ ст. Особливості козацької етики – специфічного феномену, який сформувався і розвинувся в ХV – ХVІІ ст. на українських теренах.

Шляхи становлення етики як науки в Україні, роль Києво-Могилянської академії в цьому процесі. Внесок в цей процес таких діячів, як Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Драгоманов.


Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.

Передумови виникнення моралі.

Обряди і звичаї родоплемінного суспільства .

Система моралі Давнього Сходу. Найвідоміші досягнення китайської, індійської , месопотамської та єгипетської цивілізації.

Мораль і звичаї античності як основа сучасної західної цивілізації. Кризові явища моральної системи античності.

Станово-корпоративна мораль Середньовіччя – як вищий рівень розвитку традиційного суспільства, з одного боку, а з другого боку – його подолання, руйнація, зародження цивілізації сучасного типу.

Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації.

Основні концепції щодо виникнення моралі: релігійні, натуралістичні, соціально-історичні.

Мораль, як соціальний феномен, продукт соціального буття і розвитку, детермінований соціальними умовами.

Мораль, як різновид практично-духовного способу освоєння світу, як спосіб ціннісного орієнтування за допомогою нормативно-імперативного механізму.

Головні соціальні функції моралі: оцінювальна, пізнавальна, виховна, гармонізації людських і суспільних відносин.

Структура моралі як складного полісистемного явища, що включає дві відносно самостійні, але тісно пов’язані сфери: моральна практика і моральна свідомість.


Тема 5. Проблема прогресу моралі.

Сутність і концепції прогресу моралі (оптимістичні, песимістичні та індиферентні).

Основні віхи прогресу моралі, якими є: відмова від канібалізму; упорядкування статевих стосунків; визнання представників інших родів і племен за повноцінних людей (крім того різних народів і націй); визнання повноцінності культур усіх народів і права кожного народу на свою національну культуру, зокрема мову; визнання свободи совісті; відмова від рабства, кріпосництва, інквізиції; захист тваринного і рослинного світу від винищення; заборону війн, страти людей.

Моральні проблеми сучасного суспільства: голоду, злиденності, неграмотності, демографічних криз, суперечності між багатими і бідними країнами, збереження довкілля тощо. Особливості моралі майбутнього.



Тема 6. Основні категорії етики.

Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики.

Справедливість як загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб’єктами.

Обов’язок як сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.

Відповідальність як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання.

Сенс життя і щастя людини.

Совість   найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної самосвідомості особистості, інструмент суспільної оцінки і самооцінки моральної особистості,

Честь і гідність як показники моральної цінності людини.



Змістовий модуль 2. Прикладна етика

Тема 7. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.

Суть таких понять: товариськість, дружба і любов як мірило гуманності, людяності, як типи спілкування, і види міжособистісних стосунків, і специфічні емоційно-почуттєві й морально-естетичні стани, і моральні цінності людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї.



Тема 8. Моральна культура спілкування та етикет.

Сутність, зміст і типи спілкування, визначаються моральні принципи спілкування.

Можливість виникнення суперечностей і конфліктів у спілкуванні, шляхи їх подолання.

Значення моральної культури спілкування як показника моральної культури особистості.

Значення етикету як основи морально-естетичної культури спілкування. Його походження, розвиток, основні види, принципи і вимоги.

Тема 9. Прикладна і професійна етика.

Зміст прикладної етики як однієї з найновіших течій етичної науки. Суть „відкритих моральних проблем” як найкращої демонстрації рівня розвитку прикладної етики.

Умови виникнення й призначення професійної етики, її основні функції і завдання.

Основні види професійної етики.



Тема 10. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.

Зміст і значення екологічної етики – галузі етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої і неживої природи.



Зміст таких понять: біоетика, вегетаріанство, вівісекція (операції на живих тваринах з метою вивчення функцій організму, дії на нього різних речовин, розроблення методів лікування тощо).

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Загальна теорія моралі

Тема 1. Предмет і завдання етики

8

2










6

Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.

12




2







10

Тема 3. Зародження і розвиток етичної думки на Україні.

8













8

Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.


10

4

2







4

Тема 5. Проблема прогресу моралі.

7













7

Тема 6. Основні категорії етики.

13

4

4







5

Тема 7. Видатні моралісти різних часів.

10













10

Разом за змістовим модулем 1:

68

10

8







50

Змістовий модуль 2. Прикладна етика

Тема 7. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.


8

2










6

Тема 8. Моральна культура спілкування та етикет.


9

2

2







5

Тема 9. Прикладна і професійна етика.

12

4

2







6

Тема 10. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.


11

2

4







5

Разом за змістовим модулем 2:

40

10

8







22

Усього годин:

72

20

16







72



















Модуль 2

ІНДЗ


-

-

-

-

-

-

Усього годин:




















5. Теми семінарських занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин


Змістовний модуль 1. Загальна теорія моралі.

6

1.

Головні етапи розвитку етичної думки.

2

2.

Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.




3-4.

Основні категорії етики.

4

Змістовий модуль 2. Прикладна етики

6

5.

Моральна культура спілкування та етикет.

2

6.

Прикладна і професійна етика.

2

7.

Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.

2

РАЗОМ:

16 год.



6. Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Не передбачено




7. Теми лабораторних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Не передбачено






8. Самостійна робота

з/п


Назва теми

Кількість

годин


Змістовний модуль 1. Загальна теорія моралі

50

1.

Предмет і завдання етики

6

2.

Головні етапи розвитку етичної думки.

10

3.

Зародження і розвиток етичної думки на Україні.

8

4.

Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.

4

5.

Проблема прогресу моралі.

7

6.

Основні категорії етики.

5

7.

Видатні моралісти різних часів.

10

Змістовий модуль 2. Прикладна етика

22

8.

Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.

6

9.

Моральна культура спілкування та етикет.

5

10.

Прикладна і професійна етика.

6

11.

Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.


5

РАЗОМ:

72 год.



9. Індивідуальні завдання

Не передбачено



10. Методи навчання

Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Етика»:

  • навчальні заняття;

  • самостійна робота студентів;

  • робота в науковій бібліотеці КДПУ імені В. Винниченка та мережі Інтернет;

  • контрольні заходи..

Види навчальної роботи студентів:

    • лекція;

  • семінарське заняття;

  • консультація;

  • залік.

У процесі вивчення дисципліни «Етика» застосовуються наступні методи навчання:

За типом пізнавальної діяльності:

  • пояснювально-ілюстративний;

  • репродуктивний;

  • проблемного викладу;

  • дослідницький;

  • аналітичний;

  • індуктивний;

  • дедуктивний;

За основними етапами процесу:

  • формування знань;

  • формування умінь і навичок;

  • застосування знань;

  • узагальнення;

  • закріплення;

  • перевірка;

За системним підходом:

  • стимулювання та мотивація;

  • контроль та самоконтроль.

За джерелами знань:

  • словесні – розповідь, пояснення, лекція;

  • наочні – демонстрація, ілюстрація.

За рівнем самостійної розумової діяльності:

  • проблемний;

  • частково-пошуковий;

  • дослідницький;

  • метод проблемного викладання.


11. Методи контролю

Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного, підсумкового (семестрового) контролю за 100-бальною шкалою оцінювання, за шкалою EСTS та національною шкалою оцінювання.


11.1. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Поточний контроль – це оцінювання навчальних досягнень студента (рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів) під час проведення аудиторних занять, організації самостійної роботи, на консультаціях (під час відпрацювання пропущених занять чи за бажання підвищити попереднє оцінювання) та активності студента на занятті.

Поточний контроль реалізується у формі опитування, виступів на семінарських заняттях, експрес-контролю, контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом тощо.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- виступ з основного питання;

- усна доповідь;

- доповнення, запитання до того, хто відповідає, рецензія на виступ;

- участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- аналіз джерельної та монографічної літератури;

- письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи, реферати тощо);

- самостійне опрацювання тем;

- підготовка тез, конспектів навчальних або наукових текстів;

- систематичність роботи на семінарських заняттях, активність під час обговорення питань.

Критеріями оцінки є:



усні відповіді:

  • повнота розкриття питання;

  • логіка викладання, культура мови;

  • емоційність та переконаність;

  • використання основної та додаткової літератури;

  • аналітичні міркування, уміння робити порівняння, висновки;

виконання письмових завдань:

  • повнота розкриття питання;

  • цілісність, системність, логічність, уміння форму­лювати висновки;

  • акуратність оформлення письмової роботи.

Максимальний бал за виступ з питань семінарського заняття5 балів:

  • 5 б. ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’язки, наводить аргументи, робить покликання на потрібну літературу. Обов’язковим є ознайомлення з додатковою літературою, її опрацювання і використання під час розкриття питання. Студент робить висновки, висловлює гіпотези, дискутує.

  • 4 б. ставиться, коли студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, наводить приклади, однак є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем теоретичного матеріалу. Не завжди дотримується логіки викладу, припускається незначних помилок чи неточностей.

  • 3 б. ставиться студентові, який засвоїв матеріал на рівні переказування, відтворює вивчене не завжди логічно, припускається помилок.

1 б. ставиться студентові, який робить вдале доповнення, виправляє неточності, однак при цьому індивідуально не виступає з окремих питань;

1 б. ставиться студентові, який підготував значний за обсягом та змістом конспект до семінару;

1 б. одержує студент, який старанно працював упродовж заняття, виконував вправи, залучався до колективних обговорень тощо.

Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть нараховуватися додаткові бали: до 5 балів.

Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.



    1. МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Модульний контроль проводиться на останньому занятті модуля. Тривалість виконання модульних контрольних завдань не повинна перевищувати двох академічних годин.

Форми проведення модульних контролів під час вивчення дисципліни «Філософія політики»:

- комплексна письмова модульна контрольна робота;

- комплексне тестування.

До модульних контрольних робіт допускаються всі студенти незалежно від результатів поточного контролю.

Дві МКР передбачено за результатами вивчення тем модуля 1 і модуля 2. Для проведення модульного контролю розроблено модульні контрольні завдання двох варіантів. Варіанти завдань для модульного контролю є рівнозначні за трудомісткістю.

За виконання завдань модульного контролю студент отримує контрольну модульну оцінку (кількість балів), яка враховується в процесі розрахунків модульної оцінки:


      • максимальна кількість балів – 15;

      • максимальна кількість балів за кожне питання – 3.

У процесі виконання контрольних завдань студент може користуватися лише тими допоміжними матеріалами, які визначені викладачем. Студентові забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами та користуватися матеріалами, крім дозволених. За умови порушення студентом установле­них правил виконання модульного контролю викладач позбавляє можливості продовжувати виконання контрольних завдань, не перевіряє роботу, робить на ній відповідний запис і оцінює нулем балів. Результати контрольного заходу студента, який не з’явився на нього, також оцінюються нулем балів незалежно від причини.

Результати перевірки МКР доводяться до відома студентів не пізніше ніж через два робочі дні після їх виконання.

Перескладання МКР допускається в терміни, визначені викладачем, під час поточних консультацій.

Студент, який не з’явився на модульний контроль (незалежно від причини), має право один раз повторно пройти модульний контроль у визначені викладачем терміни під час поточних консультацій.

Підсумкова кількість балів за модуль (модульна оцінка) визначається за вибором викладача як:

- сума балів за усіма поточними формами контролю, передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни (поточна модульна оцінка = модульна оцінка);

- сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної роботи (тестів) (поточна модульна оцінка + контрольна модульна оцінка = модульна оцінка)

12. Розподіл балів, які отримують студенти


Су-ма




Змістовий модуль № 1

МОДУЛЬНА 1


МОДУЛЬНА 2




Т

1


Т

2


Т

3


Т

4


Т

5


Т

6


МКР 1


Т7

Т8

Т

9


Т

10


МКР 2

МОДУЛЬНА 2





7

7

7

7

7

7

15

57

7

7

7

7

15

43

100

Т1, Т2 ... Т9 – теми змістових модулів.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення

1. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Етика».


14. Рекомендована література

Базова

1. ЛІТЕРАТУРА




  1. Аполь К.О. Дискурсивна етика׃ політика і право. К., 1999. – 74 с.

  2. Бубер М. Образы добра и зла // Бубер М. Два образа веры. М., 1995.

  3. Вебер М. Протестанская этика и дух капитализма // М., Вебер. Изб. Произведения. – М. – 1990. – 803с.

  4. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика׃ Учебник. – М., 2000. – 470с.

  5. Етика: Навч. посібн ./ В.О. Лозовой, М.І. Панов та ін.; За заг. ред. проф. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224с.

  6. Єфіменко В.В. Культура Середньовічча. Культура Відродження // Історія світової культури. – К., 1994.

  7. Кобликов А.С. Юридическая этика. – М., 1999. – 168с.

  8. Лозовой В.А. Нравственная культура личности׃ содержание и пути формирования. Учебное пособие. – Харьков. 2001. – 44с.

  9. Малахов В. Етика׃ Курс лекцій׃ Навч. посібник. – 3-тє вид. - К.׃ Либідь, 2001. – 384 с.

  10. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія׃ Навч. посібник. – К., 1996.

18. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничій центр „Академія”, 2005. – 416с.

19. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

20. Фромм Э. Искусство любить // Фромм Э. Душа человека. М., 1992.


Допоміжна

1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. — 299 с.

2. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. М.: Изд. дом Шалвы Амонашвили, 1995. - 496 с Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1997.-388 с.

3. Антонова Е.В. Философское понимание свободы человека; философия человека; диалог с традицией и перспективы. М., 1998. - С. 3-36

4. Апресян Р.Г. Размышления после конференции // Философские науки. 1990.-№11.

5. Апресян Р.Г. Путчи нашего времени // Вопросы философии. 1995. -№5.-С. 36-39

6. Бодалев A.A. Психология межличностного общения. Рязанс. высш. шк. -Рязань, 1994. - 90 с.

7. Бубер М. Два образа веры. М.: Республика, 1995. - 464 с.

8. Бубер М. Я и Ты. М.: Высшая школа, 1993. - 173 с.

9. Валитова P.P. Толерантность как этическая проблема: Дис. канд. пед. наук. М., 1997. - 157 с.

10. Гусейнов А.А. Понятие насилия и ненасилия. Золотая философия. — Режим доступа: http: // philosophy/ nm. Ru / perr 133. htm.

11. Ницше Ф. По ту сторону добра й зла // Соч. в 2-х тт. Т.2. - М., 1990.


15. Інформаційні ресурси


www.nbuv.gov.ua

Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського

www.britannica.com

Он-лайн енциклопедія «Британіка»

www.uk.wikipedia.org

Україномовна версія он-лайн енциклопедія «Вікіпедія»