Головне управління юстиції у Рівненській області Координаційна рада молодих юристів при Головному управлінні у Рівненській області - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Головне управління юстиції у Рівненській області Координаційна рада... 1 244.93kb.
Головне управління юстиції у Рівненській області Координаційна рада... 1 180.1kb.
Головне управління юстиції у Рівненській області Координаційна рада... 1 142.73kb.
Закон України "Про відпустки" 2 435.99kb.
Положення про Координаційну раду молодих юристів при Головному управлінні... 1 76.31kb.
Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у Чернівецькій... 1 249.48kb.
Наказ №104/о про персональний склад Координаційної ради молодих юристів... 1 55.81kb.
Інструкція з діловодства в Головному управлінні юстиції у Рівненській... 4 1170.98kb.
Наказ №181 Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Рівненській... 1 80.65kb.
Наказ №226 Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Рівненській... 1 59.98kb.
Наказ №505 Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Рівненській... 1 44.76kb.
Удосконалення правової підготовки інженерів-педагогів із метою підвищення... 1 140.17kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Головне управління юстиції у Рівненській області Координаційна рада молодих юристів - сторінка №1/1
Головне управління юстиції у Рівненській області

Координаційна рада молодих юристів при Головному управлінні у Рівненській області

Особливості інших видів відпустки



Рівне – 2010

Додаткові відпустки у зв᾿язку з навчанням надаються не для відпочинку, а для складання випускних іспитів праців­никами, які здобувають освіту.

Відповідно до статей 13, 14 і 15 Закону України “Про відпустки” (далі – Закон) передбачено додаткові від­пустки у зв᾿язку з навчанням. Надання такого виду відпустки залежить від типу навчального закладу та рівня його акредитації. Так, виходячи з положень ст.ст.13, 14 і 15 Закону видно, що такі відпустки надаються у разі навчання в середніх закладах освіти, в професійно – технічних закладах осві­ти та вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти і аспірантурі.

За статтею 13 Закону, відпустку у зв᾿язку з навчанням у середніх навчальних закладах надають працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надають додаткову оплачувану відпустку на період складання:


  1. випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів;

  2. випускних іспитів у старшій школі – тривалістю 23 календарних дні;

  3. перевідних іспитів в основній та старшій школах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.

Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти України визначені Законом України “Про загальну середню освіту” від 13 травня 1999 року №651-ХІУ.

Згідно статті 14 Закону України “Про відпустки”, відпустку у зв᾿язку з навчанням у професійно – технічних навчальних закладах надають працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надають додаткову оплачувану відпустку для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

Поняття та типи професійно – технічних навчальних закладів визначені в статті 17 та 18 Закону України “Про професійно – технічну освіту” від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР.

Тривалість відпустки працівникам, які навчаються без відриву від виробництва у вузах з вечірньою та заочною формами навчання, залежить від рівня акредитації навчального закладу. Рівні акредитації ви­щих навчальних закладів визначені в стотті 24 Закону України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року №2984-111.

Стаття 15 Закону передбачає відпустку у зв᾿язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:


  1. на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів;

  2. на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів;

  3. на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

  4. на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації – два місяці, а у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації – чотири місяці.

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись інша тривалість відпусток у зв᾿язку з навчанням.

Після закінчення екзаменаційної сесії працівник повинен надати довідку з вищого навчального закладу про результати складання сесії, яка разом з довідкою, (повідомленням) вузу про строки та тривалість екзаменаційної 1 сесії чи настановних занять буде слугувати підставою для надання додаткової відпустки у зв'язку з навчанням.

На відміну від інших видів відпусток, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням надаються не протягом робочого року, а протягом навчального року.

Доцільність правового регулювання відпустки для профспіл­кового навчання можна пояснити виходячи з положень Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльнос­ті”. Відповідно до ст. 1 цього Закону професійна спілка – це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов᾿язаних спільними інтересами за родом їх профе­сійної (трудової) діяльності (навчання). Метою профспілки є представництво та захист трудових, соціально – економічних прав та інтересів членів профспілки. Зважаючи на те, що законо­давство постійно змінюється, член профспілки повинен знати всі ці зміни та доповнення, щоб правильно їх застосовувати у реальному житті. Для того, щоб належним чином виконувати свої основні функції, зокрема захисну, необхідно мати високий рівень професійної підготовки. Відпустка у зв᾿язку з профспілковим навчанням передбачається статею 15-1 Закону України “Про відпустки”. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.



Творча відпустка – це тимчасове звільнення працівника від виконання трудових обов’язків з метою виконання спеціальних завдань із збереженням місця роботи та середнього заробітку.

Стаття 16 Закону України “Про відпустки” та Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року №45 “Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та опла­ти творчих відпусток” визначають передумови та порядок на­дання творчої відпустки, коло суб᾿єктів, яким вона надається, проте визначення поняття “творча відпустка” відсутнє як у За­коні, так і в Постанові.

Із зазначених нормативних актів зрозуміло, що творча від­пустка надається не для написання дисертаційної роботи, а для закінчення роботи над нею. Зокрема, відповідно до згаданої Постанови Кабінету Міністрів для закінчення роботи над кан­дидатською дисертацією творча відпустка надається тривалістю до 3-х місяців, а для здобуття наукового ступеня доктора наук – до 6 місяців та для написання підручників чи наукової праці – до 3-х місяців. Визначено також умови надання творчої від­пустки – успішне поєднання працівником своєї основної робо­ти з науковою.

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.

Основне призначення такої відпустки полягає у виконанні спеціальних творчих завдань, які вимагають від виконавця особ­ливого напруження сил, тому її можна цілком віднести до від­пустки спеціального цільового призначення.

Творчі відпустки надаються працівникам підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, за основ­ним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написан­ня підручника, а також монографії, довідника тощо.

Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук тривалістю до 3 місяців, на здобуття наукового ступеня доктора наук – до б місяців та для написання підручника чи наукової праці – до З місяців надається працівнику, який успішно поєднує ос­новну діяльність із творчою роботою. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою за­явою, підписаною всіма членами авторського колективу. Творчі відпустки надаються працівникам поряд з іншими відпустками, передбаченими законодавством, і оформляються наказом власника або уповноваженого ним органу підприєм­ства, установи, організації. На час творчих відпусток за пра­цівниками зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата.

Соціальна відпустка – це певний календарний період часу, що надається жінкам з метою народження дітей та іншим членам сім’ї для догляду та виховання дітей із збереженням місця роботи (посади) та виплати матеріальної допомоги за рахунок держави чи інших коштів.

Законом передбачені наступні види соціальних відпус­ток:



  • відпустка у зв᾿язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону);

  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 - річного віку (ст. 18 Закону);

  • додаткова відпустка пра­цівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону).

На підставі медичного висновку жінкам надається опла­чувана відпустка у зв᾿язку з вагітністю та пологами три­валістю:

1) до пологів – 70 календарних днів;

2) після по­логів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення по­логів), починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв᾿язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів, а у разі народження двох чи більше дітей та у разі ускладнення пологів – 140 кален­дарних днів. Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка по вагітності і пологах надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам пов­ністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від стажу та місця роботи (ст. 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 pоку (з наступними змінами і доповненнями).

До відпустки у зв᾿язку з вагітністю та пологами влас­ник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від трива­лості її роботи в поточному робочому році.

За бажанням жінок після закінчення відпустки у зв᾿яз­ку з вагітністю та пологами їм надаються відпустки по догляду за дитиною.

По закінченні відпустки в зв’язку з вагітністю та пологами за заявою жінки або іншої особи, яка здійснює догляд за дитиною, відповідно до ст. 179 КЗпП України, надається відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за цей період допомоги за чинним законодавством. Цю відпустку можна використовувати як повністю, так і частинами. Така відпустка може бути використана батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. Для надання відпустки іншим особам треба встановити наявність родинних зв’язків з ними. Наприклад, якщо батько за місцем своєї роботи подає заяву на надання відпустки, слід подати письмові підтвердження, що ця особа є дійсно батьком, наприклад, свідоцтво про народження дитини, в якому зазначено батька дитини.

Заяву про надання такої відпустки бажано надавати, принаймні, за день до закінчення відпустки по вагітності та пологам. Якщо працівниця надає заяву пізніше, керівник підприємства, установи, організації повинен надати відпустку, але з дати подання такої заяви і оформити це відповідним наказом. Такий наказ є підставою для призначення жінці допомоги по догляду за дитиною, і допомога виплачуватиметься з дня початку відпустки, зазначеного в наказі. На підставі наказу роботодавця про надання відпустки комісія із соціального страхування приймає рішення про призначення допомоги. Враховуючи це, жінка має заздалегідь, тобто своєчасно, подати заяву про надання відпустки і вказати термін такої відпустки. На період відпустки роботодавець приймає на цю посаду іншого працівника для заміни відсутньої працівниці, тобто укладає строковий трудовий договір на певний строк. З практики, яка склалась, день виходу на роботу жінки, яка перебувала у відпустці, є днем звільнення з роботи особи, яку було прийнято для заміни відсутньої працівниці.

Бажано, аби жінка у заяві вказувала термін відпустки і дотримувалась його. Передчасний вихід жінки на роботу змушує роботодавця звільняти іншу особу з порушенням її прав, розривати строковий трудовий договір до закінчення обумовленого строку.

Відомі випадки, коли жінка або інша особа, яка здійснює догляд за дитиною, в період цієї відпустки подає заяву про надання додаткової відпустки в зв’язку з навчанням з відривом від виробництва. Чи потрібно припинити відпустку й виходити на роботу на кілька днів, аби оформити відпустку в зв’язку з навчанням? За практикою, що склалася ще за радянських часів, жінці не треба виходити на роботу. Достатньо подати заяву про надання відпустки в зв’язку з навчанням без відриву від виробництва. Режим цих відпусток різний. За період відпустки по догляду за дитиною виплачується соціальна допомога в розмірі 91 грн, а в період відпустки в зв’язку з навчанням, відповідно до ст. 217 КЗпП України, зберігається середня заробітна плата. По закінченні цієї відпустки жінка продовжує перебувати у відпустці по догляду за дитиною і отримувати допомогу.

Жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка отримує довідку – виклик навчального закладу на сесію, має передати цю довідку із заявою про надання додаткової навчальної відпустки, на підставі чого адміністрація видає відповідний наказ. За період такої відпустки жінці виплачується середній заробіток. По закінченні цієї відпустки жінка вказує у заяві про те, що вона знову бажає йти у відпустку по догляду за дитиною. Виходити на роботу, щоб переоформити одну відпустку і оформити іншу не треба. Така практика зберігається і в сучасних умовах.

Ще одним дискусійним питанням є питання про надання особам, які виховують двох дітей у віці до 15 років, додаткової відпустки тривалістю 7 календарних днів.

Згідно зі ст. 19 Закону України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (зокрема, у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України).

За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Це означає, якщо мати має трьох дітей віком до 15 років, і одна з них інвалід, то працівниці слід надати відпустку за двома підставами тривалістю 14 календарних днів.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року, дитиною слід вважати особу віком до 18 років (повноліття). У ст. 1 “Конвенції про права дитини”, прийнятої 44 Сесією Генеральної Асамблеї ООН, дитиною визначається кожна людська істота до досягнення 18 - річного віку, якщо за законом, застосованим до даної дитини, вона не досягає повноліття раніше.

Додаткові відпустки, передбачені ст. 19 Закону є соціальними, а не щорічними трудовими, і тому вони надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст.ст. 6 – 8 Закону, і також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Це означає, наприклад, якщо жінка є педагогічним працівником і її відпустка становить 56 календарних днів, то соціальну відпустку 7 календарних днів необхідно надати понад 56 календарних днів. Загальна тривалість становитиме 63 календарних дні. На практиці іноді, керуючись ст. 10 Закону, яка передбачає, що загальна тривалість щорічної основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, надають всього 59 днів. Така практика суперечить законодавству.

Отже, крім щорічних, існують цільові відпустки, що не належать до часу відпочинку.

Згідно із Законом України “Про освіту” працівники, що поєднують роботу з навчанням, користуються правом на додаткову відпустку за місцем роботи.

Працівникам, що здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:

1) випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів;

2) випускних іспитів у старшій школі – тривалістю 23 календарні дні;

3) перевідних іспитів в основній та старшій школах – від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

Особам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 чи 28 календарних днів.

Тим працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних закладів освіти, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом року.

Окремо виділяються відпустки працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації, згідно з Законом «Про освіту».

Особам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:

1) на період настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих закладах освіти: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів щорічно, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів щорічно, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів щорічно;

2) на період настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих закладах освіти: першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів щорічно, третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів щорічно, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів щорічно;

3) на період складання державних іспитів у вищих закладах освіти незалежно від рівня акредитації – 30 календарних днів;

4) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації – два місяці, а у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації – чотири місяці.

Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів до аспірантури з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством встановлені інші правила надання відпусток у зв'язку з навчанням.

Творчі відпустки надаються працівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності за основним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо (далі – наукова праця).

Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук тривалістю до трьох місяців та на здобуття наукового ступеня доктора наук – до шести місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із науковою роботою. Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III–IV рівня акредитації чи науково – дослідного інституту відповідного профілю (далі – вчена рада) про доцільність надання творчої відпустки.

Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості творчої відпустки.

Творча відпустка не надається для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.

Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці тривалістю до трьох місяців надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою. Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік.

Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.

Творчі відпустки надаються працівникам поряд з іншими відпустками, передбаченими законодавством, і оформлюються наказом власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації.

На час творчих відпусток за працівниками зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата.

Соціальні відпустки надаються:

а) у зв᾿язку з вагітністю та пологами;

б) для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

в) працівникам, які мають дітей.

На підставі медичного висновку жінкам надається відпустка у зв᾿язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. У разі народження двох і більше дітей, а також при ускладнених пологах тривалість післяпологової відпустки становить 70 календарних днів. Працюючим жінкам, які віднесені до 1 – 4 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціальна відпустка надається тривалістю по 90 календарних днів до і після пологів.

Підставою для надання зазначеної відпустки є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Тривалість відпустки у зв᾿язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Жінкам, які народили двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів, тривалість відпустки становить 140 календарних днів, а жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 180 календарних днів незалежно від кількості В днів, фактично використаних до пологів. В До відпусток у зв᾿язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов᾿язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

Жінці, яка перебуває у відпустці у зв᾿язку з вагітністю та пологами, виплачується соціальна допомога у розмірі 100% заробітку незалежно від стажу її роботи.

За бажанням жінки після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Якщо дитина потребує домашнього догляду і після досягнення нею трирічного віку, жінці за її бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати, тривалістю, що визначена у медичному висновку, але не більше, як до досягнення дитиною 6 - річного віку. Закон надає право підприємству за рахунок власних коштів у колективному договорі передбачати надання частково оплачуваної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Зазначена відпустка надається за заявою жінки та оформляється наказом.

Перебуваючи у цій відпустці, жінка може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку можуть використовувати батько дитини, дідусь, бабуся чи інші родичі, які фактично здійснюють догляд за дитиною. Підставою для надання відпустки зазначеним особам, крім їхньої заяви, є довідка з місця роботи або навчання матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено. Якщо дитина до досягнення трирічного віку перебуває на державному утриманні, то зазначена відпустка не надається.

Перебуваючи у цій відпустці, жінка відповідно до чинного законодавства має право на отримання допомоги по державному соціальному страхуванню.

Право на додаткову відпустку надається матерям, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину – інваліда. Право на цю відпустку мають також жінка, яка усиновила дитину, а також особа, яка взяла дитину під опіку. Тривалість цієї відпустки – 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів передбачених чинним КЗпП України. Отримати цю відпустку може і батько, якщо він виховує дитину без матері, у тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі. У тому випадку, коли у працівника є декілька підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Зазначена відпустка оплачується у розмірі 100 % заробітної плати незалежно від стажу роботи. При цьому оплачуються і вихідні дні, які припадають на цю відпустку.

Законом передбачено два види відпусток без збереження заробітної плати. На практиці вони більше відомі як “відпустки за власний рахунок”. Отже, є відпустки, які надаються працівникам за їхнім бажанням в обов᾿язковому порядку внаслідок суб᾿єктивного права, що належить їм за законом; та відпустки без збереження заробітної плати, які надаються за погодженням сторін трудового договору, за сімейними обставинами.

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов᾿язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину – інваліда – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці – тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, які здійснюють догляд за дитиною, у разі якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку;

4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та інвалідам ПІ групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) інвалідам І та ІІ груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються – тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до З календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно – курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.



За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.