Гуцуляк Мирослава Михайлівна м. Тлумач 2009 презентація - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Розпорядження міського голови від 10. 04. 2009 №143-о про призначення... 1 108.13kb.
Резюме Мартинюк Мирослава Петрівна 1 10.56kb.
Розпорядження голови облдержадміністрації від 16 лютого 2009 року... 1 117.78kb.
Виховна робота Петрик Людмила Михайлівна 1 202.94kb.
Проблеми державного управління та адміністративне право о. M. 1 114.24kb.
Контрольні запитання Дайте визначення поняттю «презентація» 1 28.92kb.
Кінематична структура техніки ударного руху “пістоль” у бойовому... 1 96.6kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 23.2kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: IV обсяг модуля 1 23.75kb.
Поняття презентації. Комп’ютерна презентація, її об’єкти. Середовище... 1 52.15kb.
Модуль 1, презентація 1 „Життєвий цикл віл” Модуль 1, презентація... 3 495.33kb.
Затверджено наказ Міністерства економіки України 26. 07. 2010 n 922 1 47.69kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Гуцуляк Мирослава Михайлівна м. Тлумач 2009 презентація - сторінка №1/1


Міністерство аграрної політики України

Навчально-методичний центр

Тлумацький сільськогосподарський технікум

Використання методу

проектів при представленні

теми «Яблука»


Викладач Тлумацького коледжу

Гуцуляк Мирослава Михайлівна

м. Тлумач

2009

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «ЯБЛУКА»
Щоб зробити практичне заняття по методиці проектів можна скористатися прикладом проектної роботи на тему «Яблука»

Завданням є розробка власної моделі, процедури, схеми тощо, під час виконання яких студенти набувають корисних дослід­ницьких навичок. Проекти можуть бути довготривалими, на виконання яких виділяють декілька занять, і короткочасними, які можна розробити упродовж одного заняття або навіть певної його частини. Підготовка виконання і презентація проекту займає значно більше часу, ніж виконання традиційних завдань. Але не вся проектна робота повинна бути виконана на занятті. Вірогідно, що студенти можуть продовжувати працювати над проектом удома, особливо якщо у групі чітко розподілені завдання між учасниками.

Щоб зробити практичне заняття по методиці проектів можна скористатися прикладом проектної роботи на тему «Яблука». Тема взята нейтральна,щоб її легко можна пов’язати з різними дисциплінами.

На підготовчому етапі всім групам роздано яблука, свіжі, помиті та естетично оформленні.


Крок 1: придумай девіз.

У кожної людини є певні принципи, яких вона прагне дотримува­тися і які скеровують її поведінку. Кожен індивід діє згідно зі своїми внутріш­німи настановами і переконаннями, керується певними гаслами. Наприк­лад, цілеспрямований і наполегливий суб'єкт у своїй діяльності може керу­ватися принципом: «Хоч би там що, обов'язково доведи справу до кінця». Впевнену у собі людину може підбадьорювати девіз: «Я зможу досягти цього, ніщо мене не зупинить!» А, можливо, вас надихатиме таке гасло: «Хто міркує і працює - обов'язково перемагає!»

Як правило, внутрішні принципи розвиваються під впливом інших людей. Але ви здатні самостійно (в процесі саморозвитку, роботи над собою) цілеспрямовано формувати у самого себе певні принципи і пере­конання, які допомагатимуть досягти поставлених перед собою цілей. Створивши певний девіз, поступово звикаючи до нього і діючи відповід­но до його змісту, можна легко засвоїти його. Розвиваючи позитивне мислення відповідно до нових внутрішніх настанов і принципів, можна змінити на краще свою мотиваційну систему. Адже відомо: як людина мислить, так вона і діє (думка, ідея визначає ваше ставлення і, відповід­но, дії).

Крок 2: визнач завдання.

Відомо, що навчаючи інших, ми навчаємось також і самі, переко­нуючи інших, ми переконуємо також і самого себе, спонукаючи або вмотиво­вуючи інших, ми спонукаємо, вмотивовуємо і самого себе.

Виходячи із цієї закономірності, можна запропонувати наступне.

Ви повинні переконати іншого учасника групи (уявіть, що перед вами ваш підлеглий чи дитина, яка потребує ваших настанов), що із завданням можна легко впоратися. Прагніть вселити впевненість в успіх. Чітко визначте завдання роботи виходячи з проблем. У нашому випадку проблеми будуть такі:



  1. Сортова цінність яблук;

  2. Економічна доцільність вирощування яблук;

  3. Приготування смачної та поживної їжі з яблук;

  4. Технологія вирощування яблук;

  5. Технологія переробки та збуту яблук.


Отже завданням проекту буде дослідити всі етапи вирощування, догляду та споживання яблук: з саду - до столу.

Крок 3: поділи на групи.

Суспільства складається з різних груп. Робота та творчість в невеликому колективі більш продуктивні ніж робота у великих групах. Невеликі групи мають перевагу: в такій групі всі учасники можуть бачити обличчя кожного члена групи, вислухати думку кожного і справедливо її оцінити. Сам поділ можна здійснювати за бажанням учасників згідно їх особистих симпатій, згідно професійної підготовки , по ознаці статі, віку, по алфавіту чи випадкового збігу. І саме на цьому етапі повинно проявитись педагогічне чуття та інтуїція, щодо формування складу груп з нормальним, позитивним мікрокліматом.

У нашому випадку ділимо учасників на групи: фольклористів;

агрономів;

економістів;

маркетологів;

кухарів;

селекціонерів.



Крок 4: розподіли завдання по групах.

Кожна група розв'язує певну проблему. Завдання може бути :



  1. за складністю однаковим;

  2. за змістом та навчальною метою однаковим;

  3. за змістом взаємодоповнювати або послідовно пов'язувати;

  4. за способом використання різним або однаковим.

Проблемність завдання збуджує активність , спонукає замислитися над матеріалом, з яким необхідно працювати, дивитися на факти під різними кутами зору. Проблему слід обирати значущу й таку, що викликає позитивні емоції.

Необхідні опора на досвід і мінімальні базові знання з теми. Як правило, проблема, яку розглядають, не має раз і назавжди визначеного рішення. Тому всі під час обговорення створюють власну оригінальну версію. Завдання в групі вибирають так, що можна було врахувати й оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи. Найбільш ефективною є робота групи навколо столу, найкраще круглого. Тоді всі точки окружності розміщені на однаковій відстані від центру - це визначення окружності, а її функція – рівномірний розподіл енергії між усіма членами групи.

Група фольклористів: дослідити опис яблук у художній літературі,

у фольклорі та сучасних музичних творах.


Група агрономів: розробити ефективну технологічну систему вирощування

яблук.
Група економістів: розрахувати економічну ефективність та доцільність

вирощування яблук.

Група маркетологів: розробити рекламу збуту яблук.


Група селекціонерів: дослідити сорти яблук, що найкраще ростуть та

плодоносять на Україні.

Група кухарів:вивчити традиційні страви з яблук та запропонувати рецепти

їх приготування.


Крок 5:розподіли обов’язки.

Кожна група самостійно розподіляє обов’язки, вибирає лідера, визначається з цілями та завданням. Діяльність групи тим ефективніша, чим чіткіше її члени уявляють структуру групи, і своє місце в ній. Успіх роботи також залежить від вміння учасників гри прийняти на себе формальні ролі та обов’язки. І ще один аспект успіху – мудрий лідер, що вміло розподіляє обов’язки та вчасно може помінятися ролями з іншим членом групи.

У нашому прикладі кожна група обирає собі ведучого, секретаря, координатора, аналітика, генератора ідей, романтика,контролера та оратора.

Відповідно розподіляються функціональні обов’язки та ролі:



Ведучий (голова )— це авторитетна людина з високою самодисципліною, яка вміє по­ставити перед командою стратегічні цілі і завдання. Досягати цього голова по­винен переважно не за рахунок своїх прав і влади, а завдяки такій організації роботи, при якій члени команди реалізовують поставлені перед ними завдання як свої власні. Тобто вони повинні психологічно "купити" їх, емоційно й аналітично "переваривши" і переконавшись в їхній необхідності. По суті це — менеджер означеної групи, який г її незаперечним лідером.

Секретар - фіксує всі ідеї за допомогою малюнків, клю­чових слів, схем. Його основна функція — надання чіткої фор­ми результатів. Він стежить за тим, щоб об'єднати всі ідеї і думки в один завер­шений проект, який реально може бути втілений у життя.

Оратор - - має чітку спрямованість на практичне виконання завдань. Він раціоналізує виконавський процес і доводить справу до кінця,проводить обробку результатів і відбирає найбільш удалі рішення для представлення,готує виступ, виступає перед іншими групами.

Генератор ідей - з усіх членів команди має найвищий рівень інтелекту і найбільш розвинену фантазію. Він є постачальником оригінальних ідей, ду­мок, пропозицій, нових підходів, нетрадиційних рішень. Радикальність його мислення, зорієнтованість на фундаментальні проблеми часто-густо "заносять" його в теоретичні хащі, з яких не так просто вибратися. Він може припускатися помилок у деталях через власну неуважність. Його основне завдання — запа­лювати вогонь, хоча при цьому досить часто може ображати інших членів ко­лективу, особливо якщо їхні думки не збігаються. З такими людьми нелегко мати справу, інколи доводиться потурати певним рисам їхнього характеру. Що поробиш, творчість вимагає жертв!

Скептик аналітик. Його внесок — зведений аналіз уже висунутих пропозицій. Зрозуміло, для цього треба мати високий рівень інтелекту і, на

відміну від емоційного "генератора ідей", флегматичний характер (холерик аналітиком бути не зможе). Ця людина навряд чи виступить з оригінальними пропозиціями та ідеями, однак вона обов'язково знайде помилки у планах та аргументах.

Координатор - після створення банку ідей здійснює рефлексію діяльності й переходить до обговорення поданих ідей із метою пошуку того корисного в кожній пропо­зиції. Він є своєрідним розвідником, який має неабиякі здібності і можливості у міжособистісному спілкуванні. Це саме та людина, яка приносить з собою інформацію, нові ідеї і повідомлення про всілякі події, підтримує стосунки з політиками і підприємцями, громадськістю і нау­ковцями і в такий спосіб запобігає рецидивам групового мислення, коли рішення приймаються без урахування реалій навколишнього (для даної команди) світу.

Романтикнайчутливіший член колективу, котрий краще від інших знає проблеми своїх колег. Це яскравий колективіст, який цементує команду, емоційно підтримує ініціативу. За його відсутності справи йтимуть набагато гірше, особливо в кризових, стресових ситуаціях.

Контролер-фінішер - орієнтований на кінцевий результат. Це людина по­рядку, яка страшенно не любить розхристаності, примушує всіх дотримувати­ся намічених планів і відповідної якості в роботі. "Контролер" ніколи не заспо­коїться, якщо сам не перевірить кожну деталь і нюанс, не переконається, що все зроблено так, як треба. Він має сильний характер і загострене почуття рит­му і часу.



Крок 6: запропонуй гіпотезу.

Висуваються гіпотези (як способи розв’язання проблеми), вказуються методи збору і обробки даних на підтвердження висунутих гіпотез. На даному етапі, який триває найдовше керівник грає провідну роль, намагаючись підказати учасникам основні методи пошуку, надає необхідну інформацію, та контролює роботу всіх груп, щодо терміну виконання. На цьому етапі можна запропонувати учасникам проекту методи активізації діяльності:



Мозковий штурм (брейнстормінг) — розв'язання певної проблеми або завдання за допомогою активного розумового пошуку рішень певною групою . Він може бути коротко­часним або тривалим, письмовим або усним. Це активна фор­ма діяльності, яка розвиває та тренує мозок, формує вміння лаконічно й чітко висловлювати власні думки.

Моделювання ситуації за заданим алгоритмом .

З цією метою можна використовувати методику «семикрат­ного пошуку», тобто конструювання відповіді за допо­могою запитань: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чим? Навіщо? Або методику конструювання відповіді: Опиши. Порівняй. З'ясуй зв'язки. Проаналізуй. Знайди місце використання. Запропонуй аргументи «за» та «проти».



Відтворення «логічного ланцюжка.

Перший учасник пропонує певне ви­словлювання або дію. Усі наступні дії або вислови залежать від попе­редніх за схемою «посилання — висновок» або «причина — наслідок».



Метод імітаційних моделей .

Забезпечує можливість набуття організаційних, професій­них навичок та вмінь. Імітаційні моделі поділяють на імітацій­но-індивідуальні (які аналізують проблемні ситуації) та колек­тивні (операційно-рольова та ділова гра).



Коло знань

Учасники у групі по черзі виконують коротке завдання за пев­ний проміжок часу. Наприклад, перелічити певні події, навес­ти ознаки явища, суб'єкта, об'єкта, тощо. Потім зачитують уго­лос, обмінюються своїми записами з іншою групою, обгово­рюють їх.



Експертні групи

Учасники присвоюють порядкові номери «1», «2», «З», «4» або літери «А», «Б», «В», «Г». Кожному члену групи дається для виконання різна частина завдання. Учасники з різних груп, які мають однакову частину завдання (а отже, однаковий номер або літеру), збираються в окремі групи для виконання завдан­ня, обміну думками та ідеями, досягнення консенсусу щодо результату спільної роботи. За необхідності експертним гру­пам надаються інформаційні, довідкові та інші матеріали. Виконавши завдання, учасники повертаються до своїх первинних груп, щоб поділитися результатами своєї роботи, обговорити інформацію, повідомляючи те, чого вони навчилися в екс­пертних групах.


На цьому етапі дуже важливо дотримуватись правил роботи в групі:

  • поваги один до одного;

  • вміння слухати;

  • проявити толерантність.

Щоб уникнути проблеми «застою» в роботі групи можна використати відновлюючі вправи. Ці вправи також можуть бути використані для створення атмосфери довіри.

Для того, щоб підняти настрій,або послабити напругу в групі, дати людям перепочити, щоб вони змогли краще справлятися з важкими або стомлюючими задачами необхідно переключити увагу.

Переключити увагу допоможуть пісні, дитячі віршики, дитячі ігри або фізичні вправи. Вони переключають увагу від процесу аналізу, неспокою або неприємних роздумів про проблему, і концентрують увагу на простих, приємних речах, що приносить легкість та пожвавлення. При використанні цих методів у людей буде більше уваги та енергії для вирішення завдань.

Можна використовувати власні вправи переключення уваги, провірені досвідом. А можна використовувати багато інших вправ переключення уваги.
Наприклад:


  1. "Hockey Pokey". Дитяча гра : права нога зверху, ліва нога зверху,помахали, поміняли і навпаки,( співається під будь - яку мелодію)

  2. «Доторкнись до синього» . Нехай всі одночасно доторкнуться до чогось синього, до жовтого , до коліна,до чогось скляного и т. д. Інша річ називається лише тоді, коли люди доторкнулися до попередньої.

  3. «Ранок в джунглях» . Попросіть людей подумати про свою улюблену тварину , що живе в джунглях, і про звуки що вона видає. Уявіть себе цією твариною, що прокидається. Тварина прокидається - звуки стають гучніші. Добра вправа для сонних груп.

  4. «Машина для трьох». Для груп з трьох учасників. Кожна група придумує машину і працює на ній (наприклад, швейна машинка, пральна машинка або порохотяг), а всі інші повинні догадатися, що це таке.


Крок 7: презентуй проект
Презентація групи фольклористів
Фольклор як тип художньої культури — глибоко демократичне мистецтво, у якому творчість і сприйняття — нероздільні; він є виявом колективної думки і колективних емоцій, моральних, етичних і естетичних ідеалів і соціальних оцінок народу.

Годі і перелічити усі різновиди, осягнути усе розмаїття творчості де описано чи згадуються яблука, і ми по праву вважаємо це високохудожнім скарбом культури і мистецтва нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Нас чарують мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та ліричні хороводи; з вікових глибин зринає перед нами фан­тастичний світ казок; відгомін далеких подій вчувається в легендах та переказах ; веселять, а часом і гостро дошкуляють народні усмішки та анекдоти.

До вияву поетичних здібностей народу, його вміння художньо мислити і засобами образного узагальнення передавати ставлення до дійсності най­краще пристосована пісня,— такий висновок зробила група. І не лише чудово проспівали пісню «Висить ябко, висить», а й тонко замислено-сердечно продекламували вірш Максима Рильського «Яблука доспіли…»

Презентація групи маркетологів

ВСЕ ПРО ЯБЛУКО

Яблуко серед фруктів — як картопля серед овочів: особли­вий величезний світ. Яблуневі сади займають на Землі май­же 5 мільйонів гектарів, чи не кожне друге дерево плодове — яблуня, а ближче до півночі, де не визрівають ні помаранчі, ні навіть абрикоси, там дев'ять з десяти — яблуні. Сортів — сила-силенна: тільки в нашій країні понад триста в офіцій­ному списку і ще близько тисячі у дослідників... У торгівлі є тверде правило: при продажу вказувати сорт яблук. Банан — він просто банан, а яблуко — або Джонатан, або Ренет Симиреко, або, наприклад, Штрейфлінг, на база­рах відомий як «штріфель». Однак, аби не загинути у безод­ні інформації, ми це правило зумисно порушимо і говорити­мемо про яблука взагалі. Хіба що зазначимо, що найходо-віший зараз у світі сорт — Голден делішес, а багатьма улюблені Антоновка, Боровинка, Аніс і Грушовка втрачають потихеньку позиції, тому що дерева родять не щороку, врожайність середня і яблука важко перевозити.



І ще одна сучасна вимога до яблук, дещо дивна на перший погляд: відсутність специфічних пахощів. Вірніше, у деяких сортів аромат заохочується, але оскільки оцінити його мо­жуть лише знавці, то нехай знавці і шукають яблука особисто для себе; більшості ж до душі універсальні, просто пахощі яблука.

Від аромату природно перейти до кольору, який у всіх яблук спочатку однаковий: у молодості вони зелені завдяки хло­рофілу. Потім забарвлення може зменшитися або змішатися з жовтизною каротину, а іноді шкірка яблука вкривається антоціановим рум'янцем. Любителі рум'яного яблучка нехай знають, що мода, якій підвладні і фрукти, надає перевагу рів­ному забарвленню; але чи варто всім наслідувати моду?

Яблука червоніють під прямими променями сонця. Від ве­ликої або замалої кількості сонця залежить і смак: в жарке, сухе літо плоди накопичують більше цукру і менше кислот. Щоб об'єктивно, не відкушуючи, відрізнити солодке яблуко від кислого, їх відправляють на аналіз і визначають відно­шення цукру до кислоти. Воно незмінно вище у зимових яблук, які знімають восени не зовсім дозрілими... Найкращих смакових кондицій вони досягають через кілька місяців, са­ме тоді, коли ми особливо потребуємо свіжих фруктів. Де­які яблука тримаються навіть до липня, до самих перших, ще дрібних, кислих, не дуже пахучих, але таких довгоочікува­них літніх яблук...

Для зберігання підходить не всяке яблуко, а тільки здорове, без пошкоджень. Якщо яблука знімають руками (що, до речі, досить приємно), то їх не рвуть, і тим паче не відкручують, а ніжно беруть у долоні і, впираючись пальцем у гилячку, по­вертають догори. Тоді яблуко зривають разом з плодоніж­кою, і це йому на користь, тому що через отвір у верхівці ви­паровуватиметься волога і всередину полізуть різні мікроби. А ще тим, хто збиратиме (так само як хірургам і піаністам), радять коротко стригти нігті, аби ненароком не подряпати шкірку яблука.

Чи не забагато честі якомусь там фрукту? Улюбленому не забагато.
Презентація групи агрономів
Яблуня є основною плодовою куль­турою. Вона займає більше 70 % пло­щі всіх садів. Поширення цієї по­роди пояснюється її господарсько-біо­логічними якостями. Яблуня добре пристосована до різних ґрунтово-кліматичних умов, має велику кількість видів та сортів, які дозволяють виро­щувати її в найрізноманітніших умовах, характеризується довговічністю, стій­кістю до несприятливих умов вирощу­вання, високою продуктивністю дерев, цінними цілющими та дієтичними якостя­ми плодів.

Яблуня відноситься до родини ро­зоцвітих і включає в себе близько 50 видів. Більша частина з них — дико­ростучі, і лише деякі вирощуються в са­дах. З диких видів найбільше значення має яблуня лісова, сливолиста (ки­тайка), сибірська, або ягідна, і низькорос­ла, від яких виникло багато сучасних форм і культурних сортів. Вони широко використовуються як підщепи при виро­щуванні посадкового матеріалу в розсад­никах.

Дерева яблуні на насіннєвих під­щепах в різних ґрунтово-кліматичних умовах добре ростуть і плодоносять до 50-річного віку, на клонових серед-ньорослих підщепах — до 25—30, на карликових — до 18—20 років. Сила росту дерев залежить від типу підщепи і біологічних властивостей прищепленого сорту. На сильнорослих насіннєвих і клонових підщепах дерева яблуні ви­ростають великих розмірів. У висоту вони сягають 6—10 м, їх коренева си­стема, залежно від властивостей ґрунту, заглиблюється на 1,5—2 м, окре­мі корені проникають на глибину 5— 7 м. Дерева яблуні на середньорослих клонових підщепах ростуть стрима­но, їх висота не перевищує 4—5 м, коре­нева система заглиблюється на 1,0— 1,5 м. Дорослі дерева на карликових клонових підщепах сягають у висоту

2—3 м, корені проникають на глибину 0,6—1 м.

Більшість сортів яблуні досить добре переносять несприятливі умови виро­щування. Вони миряться з довгочасни­ми засухами, з деяким надлишком во­логи, але не терплять близького стоян­ня ґрунтової води і засолених ґрунтів. На земельних ділянках, призначе­них під яблуні, ґрунтові води повинні залягати не ближче 2,5—3 м від по­верхні ґрунту.

Морозостійкість яблуні відносно ви­сока і залежить від біологічних вла­стивостей підщепи і сорту. Надземна частина дерева добре витримує морози до —ЗО —35 °.

Морозостійкість дерев на насіннєвих підщепах більш висока, ніж на клоно­вих. Коріння насіннєвих підщеп почи­нають пошкоджуватись при пониженні температури ґрунту до —14 —16°, а клонових підщеп до —8 —12°. Дере­ва яблуні на сильнорослих підщепах вступають в товарне плодоношення на 7—8-й рік, на середньорослих — на 5—6-й, на карликових — на 3—4-й рік після садіння. Врожайність дерев висо­ка і залежить від агротехніки вирощу­вання. Частина дерев плодоносить пе­ріодично: рік — щедро, другий — слабо або зовсім без врожаю. Це явище пояснюється тим, що на формування плодів витрачається велика кількість поживних речовин, внаслідок чого дере­во виснажується і не утворює плодових бруньок. Але досвідчені садоводи зав­дяки агротехнічним заходам (обробітку ґрунту, внесенню добрив, зрошенню, обрізці, боротьбі з шкідниками і хво­робами) щорічно добиваються плодо­ношення дерев. У нормальних умовах вирощування середня врожайність дерев складає на сильнорослих під­щепах— 70—100 кг, на середньорос­лих — 50—-75, на карликових — 25—50 кг плодів з дерева. Одержання більш ви­соких урожаїв з дерева зв'язано з пе­ріодичністю плодоношення.

Отже :яблуню розмножують тільки щеплен­ням, так як при розмножуванні насін­ням дерева не зберігають своїх сорто­вих властивостей. Всі сорти яблуні по­требують перехресного запилення. Тому садоводам-любителям необхідно ви­саджувати по кілька сортів, які кві­тують одночасно і добре запилюють один одного. Виростити смачне яблуко нелегко – але воно того варте.



Презентація групи селекціонерів
Сучасний сортимент яблуні дуже різно­манітний. У плодових на­садженнях нашої країни вирощується близько 300 районо­ваних сортів, а в садах України — близько 60. Згідно з строками доз­рівання плодів сорти яблуні діляться на літні, осінні та зимо­ві. В літніх сортів плоди набувають споживчої стиглості на дереві. Для спо­живання вони придатні безпосередньо після збору і в звичайних умовах мо­жуть зберігатися не більше 15—25 днів. Плоди осінніх сортів достигають спо­живчої стиглості не на дереві, а під час зберігання. Можливий строк зберіган­ня — 3—6 місяців.

Літні сорти. Папіровка. (Білий на­лив, Алебастрове). Давній вітчизняний сорт, один з найпоширеніших сортів ранньолітнього строку дозрівання. Від­різняється високою пристосованістю до умов вирощування і невибагливістю до складу ґрунту.



В перші роки після посадки дерево швидко росте, в пору плодоношення вступає на 4—5-й рік. Доросле дерево може дати до 150—200 кг плодів. Плоди середнього розміру (100—110 г). На старих деревах — дрібніші, округло-конічної форми, зеленувато-жовтого кольору. М'якуш білий, соковитий, кис­ло-солодкого смаку. Дозрівають пло­ди в третій декаді липня, на початку серпня. Після збирання можуть збері­гатись 10—15 днів, після чого їх смак погіршується. Крона дорослих дерев не загущується, але потребує регуляр­ної обрізки, оскільки плоди дрібні­шають, а плодоношення стає різко пе­ріодичним. Дорослі дерева середнього розміру. Паршою і борошнистою росою пошкоджуються слабо. До недоліків сор­ту слід віднести періодичність плодо­ношення, низьку транспортабельність, неодночасне дозрівання*плодів та їх оси­пання перед збиранням.

Мелба. Високоякісний літній сорт, виведений на початку XX століття в Канаді. Дерева середнього розміру З широкою негустою розкидистою кро­ною, зимостійкі. В пору плодоношення на насіннєвій підщепі вступає на 4—5-йпідщепах — на 3-й рік після садіння. При доброму догляді плодоносить регулярно і за врожайністю кращий за Папіровку. Пло­ди середнього розміру (100—120 г), округло-конічної форми, слаборебристі біля чашечки, покриті лазурним нальо­том, зеленувато-білі з дуже гарним чер­воним смугастим рум'янцем на більшій частині плода. М'якуш ніжний, білий, ароматний, кисло-солодкого смаку. До­зрівають плоди на 7—10 днів пізніше сорту Папіровка. Недолік — низька тран­спортабельність плодів та їх неодночасне дозрівання. При недостатньому догля­ді плоди пошкоджуються паршею, де­рево плодоносить періодично. У цьо­го сорту виділені різновидності (кло­ни) — Ред мелба й Мелба плоска. Від вихідної форми вони відрізняються більш інтенсивним забарвленням, вищою врожайністю і більшими розмірами. Добрим запилювачем для Мелби і Ред Мелби є сорт Папіровка.

Осінні сорти. Слава перемож­цям. Сорт виведений на Мліївській дослідній станції садівництва Черкаської області схрещуванням Папіровки з сор­том Мекінтош. Дерево сильноросле з широкопірамідальною кроною. Стій­ке до грибних захворювань. Зимостій­кість висока. В пору плодоношення на слаборослих підщепах вступає на 3— 4-й рік, на насіннєвих — на 5—6-й рік. Добре піддається формуванню у вигляді пальмети. Врожайність порівняно висока і щорічна. Плоди великі на молодих деревах і середні (110—180 г) на дорос­лих, злегка ребристі, довгасто-овальні. Забарвлення привабливе — на світло-жовтому фоні основного забарвлення плоди покриті дуже гарним розмитим рум'янцем від світло-оранжевого до темно-червоного відтінку. М'якуш жов­то-білий, біля шкірки рожевий, кисло-солодкого смаку з добре вираженим ароматом. Плоди десертні, але придатні для виготовлення високоякісних соків і сушіння. Дозрівають у кінці серпня. Збе­рігаються 3—4 тижні. В сухе жарке літо дрібнішають, втрачають смакові якості і обсипаються, що є недоліком сорту.

Зимові сорти. Джонатан. Сорт виведений в США. Дерево середньо­росле з загущеною кроною. Зимостій­кий, сорт уражується мучнистою росою. Вимогливий до умов вирощування, доб­ре себе почуває на родючих і вологих ґрунтах.

В пору плодоношення вступає на 5— 6-й рік. Врожайність висока (120—180 кг плодів з дорослого дерева). Плоди се­редньої величини, але при несистема­тичній обрізці і низькому агротехнічно­му рівні утримання дрібнішають. Вони мають правильну округло-конічну фор­му, світло-жовті, з темно-червоним роз­митим рум'янцем. При недостатньому освітленні забарвлення смугасте. М'якуш жовтуватий, дрібнозернистий, щільний, соковитий, винно-солодкого смаку. До­зрівають плоди в середині вересня, збе­рігаються до квітня. При зберіганні дуже часто уражується плямистістю, яка більш виражена при збиранні пло­дів перезрілих. Сорт є родоначальни­ком інших сортів мутантного походжен­ня, які відрізняються від вихідного більш інтенсивним забарвленням і формою плодів: Джонаред, Блек Джонатан.

Добрим запилювачем цього сорту є сорт Голден делішес.

Кальвіль сніговий Дерево середньоросле з рідко розміще­ними основними гілками. Стійкість до захворювання грибними хворобами сла­ба. Добре піддається формуванню. Сорт скороплідний, на слаборослих підщепах починає Плодоносити на 3— 4-й рік, на насіннєвих — на 4—5-й. Плодоношення щедре і щорічне. Дуже часто перевантажується врожаєм, що призводить до зниження якості плодів і періодичності плодоношення. При за­сушливому літі плоди дрібнішають. Пло­ди середньої і вищесередньої величини, округло-конічні, шкірка зеленувато-жов­та, навіть золотиста, інколи з «загаром» із сонячної сторони. В холодне і до­щове літо і при частих обробках пре­паратами, які містять мідь, може з'яви­тися сітка. М'якуш світло-жовтий, сокови­тий, щільний, дуже солодкий, з незнач­ною кислотністю і сильним ароматом. Збирають плоди в кінці вересня. Добре зберігаються до травня. При зберіганні в сухому приміщенні плоди в'януть, особливо якщо раніше строку зняті або сильно покриті сіткою.

Сорт має ряд різновидностей (му­тантів спурового типу), які відрізняються від вихідного в основному скороплідністю і силою росту. Найбільшої уваги в умовах регіону Карпат заслуговує спур Голдспур. Дерева цього сорту за розмірами значно менші, ніж Голден делішес, врожайність їх вища, плоди крупніші, розпочинають плодоношення раніше.



Ренет. Дерево невелике. Пло­доносить на 5—6-й рік. Урожайність висока, особливо на слаборослих підще­пах. Крона не загущується, густо облиснена. Сорт сильно уражується пар­шею. Плоди великі, висококонічні, вер­хівка плоду ребриста, темно-червоні, на освітленому боці майже до чорно-червоного кольору. М'якуш жовтуватий, соковитий, солодкий, без кислоти, з приємним ароматом. Достигають плоди в другій половині вересня. Збері­гаються до квітня.

Айдаред. Зимовий сорт американської селекції, виведений від схрещування сортів Вагнер і Джонатан. Дерево слаборосле, з округлою кроною. Вступає в пору плодоношення на 4—5-й рік і відзначається регулярною і високою врожайністю.

Плоди масою 100—140 г, плескато-округлої форми з суцільним темно-червоним рум'янцем, високої якості.

М'якуш кремово-білий, твердий, ніж­ний, соковитий, з освіжаючою кислотою. Плоди досягають збиральної стиглості и кінці вересня. Дуже добре зберігаються в свіжому вигляді до квітня-травня. Цей сорт можна вирощувати замість Джонатана.

Отже : всі сорти яблуні за часом достигання і споживання плодів поділяють на три групи: літні, осінні, зимові. В Україні доцільно вирощувати такі сорти: літні — Папіровка, Боровинка, Астраханське червоне та ін.; осінні — Антонівка звичайна, Пепінка литовська, Ренет ландсберзький та ін.; зимові — Бойкен, Ренет, Симиренка, Росавка, Кальвіль сніговий та ін. На карликових підщепах мож­ливе вирощування практично цих самих і багатьох інших сортів яблуні (Пармен зимовий золотий та ін.).


Презентація групи економістів
Садівництво є трудомісткою галуззю сільського господарства. Внаслідок низького рівня механізації виробничих процесів тут витрачається багато живої праці — від 600 до 800 людино – годин на 1 га. Затрати праці зумовлюються особливостя­ми культури і складають на 1 ц яблук 5—7 людино – годин . У спеціалізованих садівничих господарствах ці затрати в 1,5—2 рази менші.

Собівартість 1 ц фруктів становить від 4 до 16 грн. У спеціалі­зованих господарствах вона нижча, ніж у неспеціалізованих. Так, у садах Хотинського району Чернівецької області собівартість 1 ц фруктів становить 4—10 грн., а рівень рентабельності галузі 230—250 %.

Закупівельні ціни на яблука диференційовані по зонах, товарних сортах і за тривалістю зберігання. Різниця в них по зо­нах країни дуже велика, причому, чим довше зберігаються яблука , тим вища закупівельна ціна.

У дальшому розвитку садівництва та підвищенні його ефективності велике значення мають питання раціонального його розміщення, механізації і правильної організації процесів праці, запровадження у виробництво досягнень науки і передового до­свіду.

Інтенсифікація садівництва передбачає поліпшення існуючих і закладення нових плодових насаджень у всіх районах країни. Не­зважаючи на те, що за останні роки мережа плодорозсадників дещо зрос­ла, виробництво садивного матеріалу ще недостатнє. При цьому велике значення має правильне породне і сортове районування пло­дових насаджень у господарствах, а також вста­новлення раціонального співвідношення між окремими породами і сортами. Недоліком породного і сортового районування плодових культур на Україні є те, що в садах часто культивуються не більш ніж одна-дві породи, а кількість сортів зовсім обмежена.

Важливими факторами інтенсифікації садівництва є зростання садів, заміна зріджених і морально застарілих садів новими інтен­сивного типу, зрошування, внесення органічних і мінеральних доб­рив, а також впровадження прогресивних технологій виробництва продукції плодових культур, зокрема впровадження нових форм крон, найефективніших підщеп, порід і сортів плодових культур.

Відомо, що в плодівництві досі має місце періодичність плодо­ношення садів. Разом з тим доведено, що плодові, в тому числі яблуня, здатні при запровадженні передової агротехніки плодоно­сити щорічно

Отже:підвищенню ефективності садівництва сприяють запроваджен­ня комплексної механізації при обрізуванні дерев, збиранні, сорту­ванні, калібруванні плодів, удосконалення сортового складу садів, краща організація зимового зберігання продукції.

А вирощувати яблука не лише ефективно, а й корисно.

Презентація групи кухарів


Яблука містять багато речовин, не­обхідних людям. В них є цукри, вітаміни, кислоти, мінеральні солі. Завдяки наявності клітковини, пектину, фітонцидів яблука вва­жаються лікувальним засобом проти бага­тьох хвороб. їх споживають при серцево-су­динних захворюваннях, корисні вони при недокрів'ї; відвар і чай з яблучної шкірки зменшує кашель і хрипоту, діє як за­спокійливий засіб. Яблука їдять свіжими, сушеними, моченими і замороженими. З них готують соки, компоти, варення, повидло, мармелад, желе, роблять сидр - неміцне яб­лучне вино. Особливо добре виходить желе з плодів дикої яблуні Сіверса: в ній багато пектинів, завдяки яким застигає, стає студенистою вся яблучна маса.


Пропонуємо декілька рецептів:
УЗВАР ІЗ ЯБЛУК

Яблука обчистити, видалити серцевину, покласти у каст­рулю і залити холодною водою. Шкірку та серцевину яблук залити водою і прокип'ятити. Відвар злити, додати цукор, розмішати й залити ним обчищені яблука. Узвар варити на невеликому вогні 15 хв.

Яблука — 500 г, цукор — 200 г, вода — 3 л.

ЯБЛУЧНИЙ КВАС

Яблука обчистити, залити окропом і зварити. Воду злити, додати мед або цукор, дріжджі, розтерті з невеликою кількістю цукру, і поставити у тепле місце на 2—3 доби. Готовий квас процідити, розлити у пляшки, додати ізюм, лимонну або апельсинову шкірку й поставити в прохолодне місце.

На стіл подавати охолодженим.

Яблука — кг, цукор — 500 г, вода — 3 л, мед — 500 г, дріжджі — 30 г, ізюм — 50 г, лимонна або апельсинова шкірка.
КИСІЛЬ З ЯБЛУК

Половину яблук помити, залити водою і проварити до го­товності. Протерти крізь сито, додати цукор, крохмаль і за­кип'ятити. Решту яблук протерти на тертку, додати до киселю і перемішати.

Яблука — 1 кг, цукор — 300 г, крохмаль — 50 г, вода — 1л.
КАПАМА З ЯБЛУКАМИ

Приготувати тісто, розтачати в тонкий пласт. Яблука почи­стити, дрібно покришити, додати до них цукор, ізюм, корицю.

Тісто тонко розкачати, зверху покласти начинку і згорнути рулетом. Рулет покласти на лист і випікати у духовці.

Перед подачею на стіл капаму посипати цукровою пудрою.

Борошно — 450 г, вода — 50 г, яйця — 2 шт. Начинка: яблука — 200 г, цукор — 200 г, кориця — 5 г, ізюм — 100 г, цукрова пудра — 50 г.
ПИРІГ З ЯБЛУКАМИ
Яйця розтерти з цукром, додати борошно, дрібно покриши­ти яблука і добре розмішати. Тісто викласти у форму, змащену маслом і посипану сухарями. Випікати у негарячій духовці протягом 50 хв.

Готовий пиріг посипати цукровою пудрою.

Яйця — б шт., борошно — 400 г, яблука — 150 г, цукор — 300 г, сухарі — 10 г,

Крок 8: підбий підсумки, оціни роботу

Визнання результатів діяльності - це істотний мотиваційний фак­тор. Потреба у визнанні, схваленні (позитивній оцінці), згідно з А. Маслоу, належить до основних потреб особистості. Людина прагне до визнання і схвалення своїх успіхів та переваг. Отримуючи їх, індивід схильний надалі докладати більше зусиль (більше працювати). Визнання відрізняється від схвалення («аплодисментів») тим, що акцент робиться на внесок, а не на дію чи спробу щось виконати. Визнання буде психологічно правильним у тому разі, коли високо оці­нюється справа, результат діяльності, а не людина, яка цього досягла. Необхідно підкріплювати похвалою конкретну діяльність (по­ведінку), а не оцінювати людину загалом. Це сприятиме тому, що певна фор­ма поведінки, яка підкріплюється (схвалюється), продовжуватиметься і далі.



Дуже ефективною є самооцінка та взаємооцінка, які позитивно впливають на формування наполегливості і здатності долати всі труднощі й перешкоди.