Концепція розвитку перинатальної допомоги в Херсонській області - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Наказ №434 Про затвердження Концепції регіоналізації перинатальної... 1 222.8kb.
Звіт про виконання заходів регіональної програми розвитку малого... 1 273.68kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації 22. 02. 1 330.32kb.
Затверджую голова дпс у Херсонській області А. А. Страшний 1 53.62kb.
План проведення особистих зустрічей керівників територіальних органів... 1 156.98kb.
Порядок регіоналізації перинатальної допомоги 1 136.66kb.
Відділ капітального будівництва умвс україни в Херсонській області... 11 2525.51kb.
Про затвердження складу робочої групи з опрацювання та комплексного... 1 106.32kb.
Програма щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини в Херсонській... 1 69.07kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації 14. 05. 1 37.45kb.
Концепція розвитку наукової сфери України "Завданням часу є не державна... 1 151.24kb.
Профілактика захворювання на віл/снід 1 72.35kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Концепція розвитку перинатальної допомоги в Херсонській області - сторінка №1/1


ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник управління

охорони здоров’я

облдержадміністрації

_____________В.М.Короленко

«06» травня 2011 р.

 Концепція  розвитку  перинатальної   допомоги 

в Херсонській області

Визначення проблеми


Охорона материнства і дитинства – пріоритетний напрямок розвитку галузі охорони здоров'я Херсонщини. Прерогативою соціально-економічного розвитку регіону в цілому є успішне вирішення демографічних проблем, гідне відношення до жінки-матері, турбота про майбутнє покоління.

Показники здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку, рівні народжуваності, материнської, перинатальної та малюкової захворюваності, інвалідності і смертності є індикаторами благополуччя області.

Для формування цих показників важливою є не лише медична, а й соціально-економічна складова.

У системі медичного забезпечення матерів та їх новонароджених дітей, як і в цілому у галузі, відбуваються структурні зміни, зумовлені демографічними процесами, економічною ситуацією в країні, а також реформуванням системи охорони здоров’я, зокрема, переорієнтацією первинної медико-санітарної допомоги на засади загальної практики – сімейної медицини, змінами у наданні рододопомоги з активним впровадженням сучасних перинатальних технологій.


Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання

Демографічна ситуація в області, як і в цілому по Україні, залишається складною, повільно зменшується природне скорочення населення, рівень народжуваності не має тенденції до зростання, погіршується репродуктивне здоров’я населення.


Метою служби планування сім’ї, охорони репродуктивного здоров’я та дитинства являються забезпечення народження здорової та бажаної дитини, збереження здоров`я жінки та дитини.

Протягом останніх років відбулися значні зміни у наданні акушерської та неонатологічної допомоги мешканцям області. Медичні заклади повернулися обличчям до сім’ї, створено школи відповідального батьківства, впроваджені

сучасні перинатальні технології, первинну медико-санітарну допомогу  переорієнтовано на засади загальної практики-сімейної медицини.

В той же час залишається високою питома вага передчасних пологів (2,9% в 2010 році). Перебіг вагітності та пологів ускладнюється високою частотою екстрагенітальної патології: 5,1% вагітних мають серцево-судинні захворювання, 13,6% - захворювання сечостатевої системи, кожна четверта вагітна має анемію.

Все це негативно впливає на показники материнської та перинатальної смертності. Основними причинами материнських та перинатальних втрат є тяжкі екстрагенітальні захворювання у жінок, серед акушерських причин провідне місце посідають кровотечі та інші патологічні стани, що потребують невідкладного кваліфікованого медичного втручання, що може бути здійснено при достатньому кадровому та матеріально-технічному забезпеченні.

Ускладнення вагітності та пологів зумовлюють високі рівні перинатальних втрат та малюкової смертності. В перинатальному періоді щороку гине понад 140 немовлят, а серед померлих дітей першого року життя більше 60% помирає в перші 28 днів (неонатальний період). У структурі причин перинатальної смертності, рівень якої у 2010 році склав 11,0 на 1000 народжених живими і мертвими, більше половини займають стани, що виникли під час вагітності та пологів (48,3%), друге місце (21,6%) складають уроджені вади розвитку. Смерть близько 40% новонароджених, які померли у ранньому неонатальному періоді (0-7 днів), сталася на рівні центральних районних та міських лікарень.

Зазначена ситуація в значній мірі зумовлена відсутністю чіткого розмежування закладів по рівнях надання пологової допомоги.

Медична допомога вагітним та роділлям надається:

Стаціонарна медична  допомога  вагітним, роділлям та новонародженим надається: в 2 відділеннях обласної клінічної лікарні: акушерському (на 30 ліжок), патології вагітності (на 35 ліжок), у 1 пологовому будинку, в пологових відділеннях 3 міських багатопрофільних лікарень та в 19 центральних районних лікарнях.


Амбулаторну допомогу вагітні отримують у 24 жіночих консультаціях, обласному центрі планування сім’ї та репродукції людини, у міському центрі планування сім’ї, обласній медико-генетичній консультації.

Спеціалізована допомога новонародженим надається у відділеннях дитячої обласної клінічної лікарні: патології новонароджених (на 30 ліжок), виходжування недоношених (на 25 ліжок), реанімації та інтенсивної терапії

новонароджених (на 9 ліжок), хірургії новонароджених (на 30 ліжок), відділення відновного лікування (на 30 ліжок)

В області в 11 центральних районних лікарнях приймається від 60 до 200 пологів на рік. Зазначені пологові відділення не забезпечені необхідним медичним обладнанням, відсутнє цілодобове чергування лікарів-неонатологів та лікарів акушерів-гінекологів.

Залишається складною кадрова ситуація в неонатологічній та акушерсько-гінекологічній службах. Кількість неонатологів в області є вкрай недостатньою. У ряді районів залишилося лише по 1 лікарю-педіатру, які в тому числі надають неонатологічну допомогу, не маючи спеціалізації лікаря неонатолога.

Гострою проблемою залишається і підготовка кадрів, особливо з питань надання допомоги при невідкладних станах в акушерстві та неонатології через відсутність достатніх практичних навичок та самих спеціалістів, а також через відсутність обладнання та інших ресурсів.


Мета


Метою впровадження  концепції  є покращення якості та рівня доступності надання медичної допомоги матерям та дітям шляхом реформування системи надання медичної допомоги жінкам під час вагітності та пологів та їх новонародженим дітям, і як результат – зниження материнської,  перинатальної  cмертності, захворюваності новонароджених.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми


Важливим заходом для вирішення проблем в охороні здоров’я матерів та дітей є реорганізація як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної рододопомоги, яка полягатиме в чіткому розмежуванні рівнів її надання та дотримання переліку стандартизованих базових послуг перинатальної допомоги відповідно до груп ризику.

Амбулаторно-поліклінічна акушерсько-гінекологічна допомога буде надаватися під час нормального перебігу вагітності лікарями загальної практики – сімейної медицини. Жіночі консультації надаватимуть консультативну  допомогу  вагітним з екстрагенітальною патологією, ускладненим перебігом вагітності та організаційну підтримку сімейним лікарям ПМСД.

Відповідно до рекомендацій МОЗ стаціонарна медична акушерсько-гінекологічна  допомога  організовується за рівнями.

На I рівні медичну допомогу вагітним та породіллям надають лікарі загальної практики – сімейної медицини та лікарі акушери-гінекологи центрів ПМСД.

На ІI рівні  допомогу  надають міжрайонні акушерські відділення ЦРЛ та ЦМЛ з кількістю пологів не менше 300 на рік та радіусом обслуговування не більше 60 км. Обов’язковою умовою для ЦРЛ або ЦМЛ є наявність відділення анестезіології й інтенсивної терапії та лікарів акушерів-гінекологів і неонатологів для забезпечення цілодобової допомоги.

Також на ІІ рівні медична допомога надається на базі Херсонського міського перинатального центру з кількістю пологів 2000, який має у своєму складі відділення акушерської реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.

До закладів ІІІ рівня надання медичної  допомоги, де буде забезпечуватися розродження вагітних вкрай високого та високого ступеня акушерського та перинатального ризику, з важкою екстрагенітальною патологією, відноситься обласний  перинатальний  центр, до складу якого входять:

- структурні підрозділи обласної клінічної лікарні: обласний центр планування сім’ї та репродукції людини, обласна медико-генетична консультація, відділення допологової підготовки, акушерське відділення;

- структурні підрозділи дитячої обласної клінічної лікарні: відділення патології новонароджених, виходжування недоношених, реанімації та інтенсивної терапії новонароджених, хірургії новонароджених, медико-генетичний кабінет, кабінет оперативного контролю за рівнем малюкової смертності.

Зазначені лікувальні заклади забезпечують надання лікувально-профілактичної допомоги жінкам репродуктивного віку, розродження вагітних високого ступеня акушерського та  перинатального  ризику, з важкою екстрагенітальною патологією, надання спеціалізованої допомоги  новонародженим дітям, моніторинг вагітних та новонароджених області.


Шляхи та способи розв’язання проблеми


Для розв’язання проблем необхідно передбачити заходи щодо:

  • реформування системи охорони здоров’я матерів та дітей, як частини реформи системи охорони здоров’я в цілому;

  • удосконалення нормативно-правової бази у сфері охорони здоров’я матерів та дітей;

  • впровадження новітніх технологій, клінічних протоколів та стандартів в ЛПЗ на основі науково-доказової медицини;



  • оснащення лікувально-профілактичних закладів, що визначені як базові для надання всіх рівнів акушерсько-гінекологічної допомоги, сучасною медичною апаратурою з метою впровадження прогресивних медичних технологій;

  • запровадження системи надання послуг акушерсько-гінекологічного профілю лікарями загальної практики – сімейної медицини центрів ПМСД;

  • удосконалення системи підготовки спеціалістів з метою поліпшення якості надання акушерсько-гінекологічної та неонатологічної  допомоги, у тому числі реанімаційної;

  • регіоналізації акушерської  допомоги: дотримання чіткої етапності надання  перинатальної  допомоги  у відповідності до групи ризику з урахуванням рівня надання медичної  допомоги , що дозволить знизити кількість ускладнень, зменшити інвалідизацію новонароджених;

  • забезпечення якості лабораторного супроводу інтенсивної терапії вагітних, роділь, породіль та новонароджених;

  • укомплектування кваліфікованими медичними кадрами структурних підрозділів, які надають лікувально-профілактичну допомогу вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим.

Виконання зазначених заходів сприятиме покращенню репродуктивного здоров’я населення, демографічної ситуації, зменшення показників репродуктивних втрат, зниження рівня загальної смертності населення завдяки зниженню малюкової, перинатальної та материнської смертності.

Очікувані результати


Виконання заходів дасть змогу відповідно до основних Цілей розвитку Тисячоліття, визначених ООН, знизити до 2015 року рівень:

  • материнської смертності;

  • штучних абортів;

  • захворюваності серед вагітних;

  • малюкової смертності на 25%;

  • гемолітичної хвороби новонароджених;

  • смертності новонароджених від синдрому дихальних розладів.

Ризики

- Опір реформам з боку населення, органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій через нейсприняття та острахи щодо можливих наслідків реформаторських змін;

- можливість на перших етапах реформування, через певне розбалансування системи, збільшення показника малюкової та материнської смертності з подальшим його стабільним зниженням;

- найнижчий в Україні рівень щільності населення області (38,3 осіб на кв. км), велика кількість районних центрів з населенням до 10 тис. осіб, недостатньо розвинена інфраструктура (якість доріг, громадський транспорт), що не дозволить регіоналізувати перинатальну допомогу в крупних центральних районних лікарнях;

- можливі перебої та недоліки щодо стабільного міжбюджетного фінансування через неврегульованість положень окремих законодавчих актів;

- недостатня якість до- та післядипломної підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини з питань акушерства та гінекології;

- низький рівень оплати праці медперсоналу, їх соціальної захищеності, передусім на селі;

- проблеми транспортного забезпечення (стан автошляхів та наявність транспортних засобів);

- соціально-економічний стан населення, особливо серед багатодітних сімей, що зумовлює підвищення перинатального ризику.

- -

Начало формы

Заступник начальника управління Н.М.Марченко