Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2013 Міністерство освіти і науки України - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2013 Міністерство... 16 2011.36kb.
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2013 Міністерство... 9 2379.93kb.
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство... 5 1592.41kb.
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство... 8 2634.87kb.
Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009 Міністерство освіти І... 5 1935.06kb.
Конспект лекцій Суми Вид-во Сумду 2008 Міністерство освіти І науки... 3 1304.21kb.
Конспект лекцій Суми Вид-во Сумду 2009 Міністерство освіти І науки... 1 281.45kb.
Конспект лекцій суми Видавництво Сумду 2009 Міністерство освіти І... 3 518.81kb.
Конспект лекцій суми Сумський державний університет 2013 19 1093.19kb.
Конспект лекцій Суми Вид-во Сумду 2008 Міністерство освіти І науки... 8 890.08kb.
Конспект лекцій Частина II суми Сумський державний університет 2012 5 1223.09kb.
Планування ремонту рухомого складу з урахуванням його стану 1 32.84kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2013 Міністерство освіти і науки - сторінка №1/17
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Н. В. Котенко, Н. А. Антонюк, К. В. Савченко


Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання
конспект лекцій

Суми


Сумський державний університет

2013
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання
конспект лекцій
для студентів спеціальності

7.03050801 "Фінанси і кредит"

усіх форм навчання та слухачів ЦПО

Затверджено

на засіданні кафедри фінансів з дисципліни

“Фінанси зарубіжних

суб’єктів господарювання”.

Протокол № 1

від 30.08.11 р.

Суми


Сумський державний університет

2013


Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання : конспект лекцій / укладачі: Н. В. Котенко, Н. А. Антонюк, К. В. Савченко. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 103 с.
Кафедра фінансів

зміст

С.


вступ 4

ТЕМА 1. Фінансове середовище міжнародного бізнесу 5

1.1. Суть міжнародного бізнесу та глобалізаційних процесів 5

1.2. Транснаціональні корпорації як суб’єкт міжнародного бізнесу 9

1.3. Особливості фінансового середовища міжнародного бізнесу 10

ТЕМА 2. Стратегічне фінансове планування в міжнародних корпораціях 21

2.1. Суть стратегічного фінансового планування 21

2.2. Сучасні стратегічні орієнтації транснаціональних корпорацій 24

2.3. Основні етапи розроблення та реалізацій фінансових стратегій 26

ТЕМА 3. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій 32

3.1. Суть та основні типи організаційних структур міжнародних корпорацій 32

3.2. Управління змінами в міжнародних корпораціях 38

3.3. Розвиток персоналу в міжнародних корпораціях 41

ТЕМА 4. Керування і комунікації в міжнародних корпораціях 49

4.1. Особливості керівництва в міжнародних корпораціях 49

4.2. Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях 56

4.3. Міжнародні ділові комунікації та комунікативні бар’єри 60

ТЕМА 5. Фінансова звітність та фінансовий контроль у міжнародних корпораціях 65

5.1. Фінансова звітність міжнародних корпорацій 65

5.2. Особливості контролю в міжнародних корпораціях 70

5.3. Основні системи контролю в міжнародних корпораціях 74

5.4. Техніка контролю в міжнародних корпораціях 77

ТЕМА 6. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій 81

6.1. Суть міжнародного фінансового менеджменту 81

6.2. Управління валютними ризиками 83

6.3. Управління довгостроковими активами та зобов’язаннями міжнародних корпорацій 86

6.4. Трансферне ціноутворення в міжнародних корпораціях 86

ТЕМА 7. Фінансове забезпечення торговельних операцій міжнародних корпорацій 88

7.1. Експортні та імпортні комерційні операції міжнародних корпорацій 88

7.2. Нетрадиційні методи фінансування міжнародними корпораціями експортних операцій 91

7.3. Страхування і державна підтримка експортних операцій міжнародних корпорацій 93

ТЕМА 8. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій 96

8.1. Міжнародний ринок інвестицій 96

8.2. Прямі іноземні інвестиції міжнародних корпорацій 98

8.3. Портфельні інвестиції міжнародних корпорацій 99

8.4. Міжнародні інвестиційні компанії 100

Список Рекомендованої літератури 102




вступ

Для завершення економічних реформ у країні, інтеграції української економіки в СОТ необхідні глибокі знання ринкових механізмів, принципів та методів управління транснаціональними корпораціями, дослідження вітчизняного та світового ринків, економічної кон’юнктури, комплексу заходів ефективного впливу на конкурентні позиції підприємства в ринкових умовах. Такі знання одержують вивчаючи дисципліну «Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання» як філософію фінансової діяльності міжнародних корпорацій в умовах глобалізації.

Необхідна навчальна база перед початком вивчення дисципліни: з метою найкращого засвоєння матеріалу студенти повинні до початку вивчення дисципліни опанувати знання і навички в галузі загальної економічної теорії, макро- і мікроекономіки, отримані при вивченні дисциплін: «Менеджмент», «Міжнародна економіка», «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва», «Фінанси підприємств», «Фінансовий та управлінський облік».

У результаті вивчення дисципліни студенту необхідно знати:



  • значення й складові фінансового середовища міжнародного бізнесу, вплив глобалізації на фінанси транснаціональних корпорацій;

  • основні типи сучасних фінансових стратегій міжнародних корпорацій та їх реалізацію в Україні;

  • особливості реалізації основних функцій фінансового менеджменту в міжнародних корпораціях та їх використання в Україні;

  • систему управління людськими ресурсами в транснаціональних корпораціях та її особливості в Україні;

  • основні проблеми й перспективи розвитку міжнародного фінансового менеджменту в контексті подальшої глобалізації бізнесу та їх специфіку в Україні.

При складанні конспекту лекцій використовувалися:

підручники та навчальні посібники українських авторів: Є. Панченка, В. Рокочі, О. Плотнікова, В. Новицького та інших;

– зарубіжних авторів: Д. Баркана, Є. Бригхема, А. Майзелята, С. Пивоварова, Л. Тарасевича та інших;

– законодавча та нормативна бази України в галузі міжнародного менеджменту;

– матеріали, подані в періодичній літературі.

ТЕМА 1. Фінансове середовище міжнародного бізнесу


1.1. Суть міжнародного бізнесу та глобалізаційних процесів.

1.2. Транснаціональні корпорації як суб'єкт міжнародного бізнесу.

1.3. Особливості фінансового середовища міжнародного бізнесу.

1.1. Суть міжнародного бізнесу та глобалізаційних процесів


frame1

Міжнародний бізнес базується на можливості отримання вигод саме з переваг міждержавних ділових операцій, тобто з того факту, що продаж даного товару в іншій країні або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або надання послуг спільно фірмами двох країн третій і т. д. забезпечують залученим у бізнес сторонам більше переваг, ніж вони б мали, якби вели справу у своїх країнах. Це – ключовий момент не лише в розумінні природи та специфіки власне міжнародного бізнесу, але й поясненні виникнення і розвитку міжнародного менеджменту як такого.

Варто звернути увагу на те, що конкретні вигоди міжнародного бізнесу пов'язані з отриманням більшого прибутку з урахуванням таких факторів:


  1. доступ до зарубіжних ринків робочої сили (ціна, кваліфікація);

  2. вихід до родовищ корисних копалин і джерел сировини;

  3. прагнення нових ринків збуту;

  4. збільшення обсягів виробництва і зниження собівартості виробів (ефект масштабу і крива досвіду);

  5. зменшення валютних ризиків.

Основні риси міжнародного бізнесу:

  1. Отримання прибутку міжнародними корпораціями, використовуючи переваги виходу за межі виключно національних кордонів.

  2. Підприємці прагнуть використовувати додаткові економічні можливості, що випливають із:

  • ресурсних особливостей зарубіжних ринків;

  • місткості зарубіжних ринків;

  • правових особливостей зарубіжних країн;

  • специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин, що регулюються відповідними формами міждержавної взаємодії.

3. Міжнародний бізнес суттєво варіаційний залежно від глибини рівня інтернаціоналізації: від разових поставок на зарубіжний ринок до розвинутої структури МНК.

  1. Унаслідок інтернаціоналізації будь-якому бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс пакета різноманітних послуг: від наукових до фінансових і від транспортних до підбору інтернаціональних колективів.

  2. Урахування в бізнесі культурного фактора, тобто сукупності вимог і обмежень, що накладаються культурою даної країни на тих, хто веде в ній бізнес.

  3. Глобальний характер міжнародного бізнесу є його найважливішою рисою: він охоплює світову систему інформаційного ділового обміну, світовий фінансовий ринок, глобальну структуру технологічних нововведень і т. д.

  1. Міжнародний бізнес як система поновлюваних і складно взаємодіючих професійних знань принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі.

  2. Міжнародний бізнес вбирає найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.

  3. Інформація – головний стратегічний ресурс, а адаптація – головна стратегічна зброя.

10. Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньодержавної ситуації: негативні тенденції в економіці країни (або окремої її галузі) можуть бути оцінені міжнародною фірмою по-іншому, оскільки саме ці тенденції можуть відкрити фірмі додаткові можливості бізнесу.

11. На відміну від внутрішньодержавної конкуренції міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох неявних формах.

Найвідоміша концепція періодизації розвитку міжнародного бізнесу запропонована відомим американським дослідником Річардом Робінсоном. Згідно з його концепцією упродовж останніх п'яти століть виокремлюються чотири ери у розвитку міжнародного бізнесу: комерційна, експансійна, концесійна та ера незалежних держав.

Комерційна ера (1500–1850 рр.). Починається з часів великих географічних відкриттів і закінчується серединою XIX ст. Пошук величезних особистих вигід, пов'язаних із торгівлею колоніальними товарами в Європі, був потужною рушійною силою, яка визначала розвиток базової форми міжнародної торгівлі. Ризики цього бізнесу були також надзвичайно великими (пов'язані з далекими морськими подорожами), але сама можливість отримання прибутків, що набагато перевищували затрати, залучала в цей найперший міжнародний бізнес дедалі нові покоління підприємців.

Ера експансії (1850–1914 рр.). У цей період здійснюються остаточне оформлення і структуризація колоніальних імперій на фоні бурхливого розвитку європейських країн (пізніше США), спричиненого промисловою революцією початку XIX ст. і подальшими досягненнями технологічного розвитку. Відбувся перехід від виведення екзотичних заморських товарів до видобутку сировини і систематичного плантаційного господарства в колоніальних регіонах як вигідніших та економічно перспективніших сфер міжнародного бізнесу.

Ера концесій (1914–1945 рр.). У цей період якісно змінилася роль найбільших компаній, що оперували на колоніальних ринках. Майже повсюдно компанії-концесіонери перетворюються на автономні економічні держави, що здійснюють виробничі, торгові, освітні, медичні, транспортні, поліцейські функції не лише для своїх робітників, але часто для усіх жителів районів, що належать до концесій.

Ера національних держав (1945–1970 рр.), якій притаманні дві особливості розвитку. З одного боку, це становлення і бурхливий розвиток десятків нових національних держав, що отримали внаслідок концесійної ери в певному розумінні розвинутий економічний базис і певну кадрово-технологічну структуру. З іншого боку, у спадок дісталися і всі недоліки колоніального господарського розвитку: від монопродуктивних економік до тяжких фінансових проблем. Це стало першим поштовхом для значного розвитку міжнародного бізнесу: незалежні держави проводили активний пошук ринків збуту традиційних продуктів свого експорту і були активними реципієнтами для будь-яких інвестицій. Таким чином, розвиток міжнародних ринків капіталу одержав новий імпульс, що зумовило появу і розвиток ряду нових фінансових інструментів, зростання сфери міжнародного аудиту та консалтингу.

Згодом Р. Робінсон виокремив п'яту еру розвитку міжнародного бізнесу, що охоплює період після Другої світової війни і містить такі чотири періоди:

1. Післявоєнна декада (1945 – 1955 рр.), коли було утворено численні міжнародні фірми, насамперед у США, які здійснювали ефективний трансфер ресурсів між країнами та експорт американського менеджменту.


  1. Період зростання (1955 – 1970 рр.). У цей час утворилися великі міжнародні фірми і почала проявлятися міжнародна конкуренція.

  2. Кризовий період (1970 – 1980 рр.). За умов кризи в практику міжнародного бізнесу запроваджуються конкретні корпоративні стратегії, системи управління політичними ризиками, розробляються механізми формування міжнародних корпоративних культур, що поєднують організаційну культуру, з одного боку, та національну культуру – з іншого.

  3. Новий міжнародний порядок (після 1980 р.). Для сучасного періоду дедалі більшого значення набувають процеси глобалізації й утворення глобальних підприємств. Це виявляється, зокрема, у зростанні прямих іноземних інвестицій.

Суть глобалізації полягає в розвитку взаємозв'язків і посиленні взаємозалежності між окремими країнами й географічними регіонами світу.

frame2

За умов глобалізації міжнародні корпорації стають частиною трикутника, в якому, крім них, діють місцеві фірми, а також інші міжнародні конкуренти. Кожній корпорації доводиться вести конкурентну боротьбу в трьох напрямах:



  1. з місцевим конкурентом даної країни;

  2. з іноземним конкурентом у даній країні;

  3. з іноземними конкурентами на зарубіжних ринках.

Щоб отримати успіх в умовах глобалізації, міжнародним корпораціям доводиться пропонувати, а місцевим фірмам сприймати не окремі дії компаній, а цілий комплекс пропозицій – так звані пакети розвитку, що містять усі основні аспекти бізнесу: від досліджень і персоналу до реклами й капіталу.

Ця ідея була обґрунтована С. Роненом [Rohnen, 1986, р. 67]. Згідно з цією ідеєю реальне просування бізнесу до ефективного виробництва товарів і послуг потребує комплексу «пакета розвитку», до складу якого входять: капітал, технології, інформація, кваліфікація і компетенція персоналу, рекламна і консалтингова підтримка, збутова мережа і т. ін. Звичайно, можна отримувати складові пакета частками окремо від різних фірм і дешевше. Однак врешті-решт досягнення світового рівня виробничих процесів уповільнюються. У цьому зв'язку варто звернути увагу на ефективність впровадження в Україні «пакетів розвитку» міжнародних корпорацій «Мак-Дональдс», «Кока-Кола», «Лукойл» та ін.



frame3

З розвитком процесів інтернаціоналізації форми міжнародного бізнесу змінюються від простих (міжнародна торгівля) до складних (міжнародні корпорації з прямими іноземними інвестиціями).

До основних форм міжнародного бізнесу можна віднести:


  • експорт (імпорт);

  • ліцензування;

  • управлінські контракти;

  • спільні підприємства;

  • міжнародні корпорації.

Необхідно зазначити, що експорт є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни. У сучасних умовах зовнішньоторговельні операції становлять понад 80% обсягів міжнародного бізнесу. До того ж експорт є найменш ризикованою, але й найменш прибутковою формою міжнародного бізнесу.

Зазначені особливості примушують учасників міжнародного бізнесу модернізувати експорт. Найпоширенішими формами такої модернізації є локальне складування і продаж, а також локальне складання і продаж.



frame4

frame5

frame6

frame7

frame8

frame9

Для розуміння етапів інтерналізації корисно використовувати відому модель ЕРRG (етноцентризм – поліцентризм – регіоцентризм – геоцентризм), яку розробив Говард Перлмуттер.



Етноцентризм (Е) означає підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям.

Поліцентризм (Р) – урахування особливостей бізнесового середовища кожної приймаючої країни.

Регіоцентризм (К) – зосередження повноважень і комунікацій на регіональному рівні, який містить групу приймаючих країн-сусідів.

Геоцентризм (глобалізм) (О) – означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розроблення стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми.



наступна сторінка >>