Крупні ферми, що переважають в структурі сільського господарства сша, Латинської Америки, Австралії І більшості країн з перехідною е - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Країни Латинської Америки 1 43.04kb.
План. Розміщення сільського господарства. Наукові розміщення сільського... 1 179.21kb.
Закономірності і особливості ринкових трансформацій в аграрному секторі... 1 276.3kb.
День працівників сільського господарства 1 8.91kb.
Про відзначення кращих районів, колективів сільськогосподарських... 1 21.29kb.
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний... 1 51.88kb.
Міністерство охорони здоров’я україни чортківський державний медичний... 1 199.48kb.
Ткач Олег Іванович. Стратегії політичної модернізації країн Латинської... 1 181.85kb.
Книга конституція мусульман та релігії ісламу Законодавчий орган... 1 17.12kb.
Повідомлення для змі 01. 06. 2013 діп щодо новин закордонних дипломатичних... 1 305.29kb.
Основні висновки зроблені на сесії та пропозиції щодо заходів з їх... 1 70.54kb.
Комбінований урок тема уроку : «Які існують організаційно правові... 1 78.62kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Крупні ферми, що переважають в структурі сільського господарства сша, Латинської - сторінка №1/1


Роль особистих селянських господарств у структурі сільськогосподарського виробництва і їх соціально-економічна ефективність
В сільському господарстві України представлені три основних типи сільськогосподарських виробників, що існують у світі:

  • крупні ферми, що переважають в структурі сільського господарства США, Латинської Америки, Австралії і більшості країн з перехідною економікою; в Україні кількість сільськогосподарських підприємств складала у 2002 р. 11983, середня площа сільськогосподарських угідь – 1789 га.

  • малі і середні ферми сімейного типу, інтегровані у світове сільське господарство, що переважають у структурі сільського господарства ЄС; в Україні цей тип тільки формується на основі 43 тис. селянських фермерських господарств із середнім розміром близько 65 га;

  • традиційні підсобні сімейні господарства, яких у світі налічується близько 500 млн. В Україні налічується понад 17,6 млн. домогосподарств, в користування і володінні яких знаходиться 29% сільськогосподарських угідь країни. Земельні ділянки мають 62,4% домогосподарств, а у сільській місцевості – 98,7%. Середній розмір особистих селянських господарств в Україні складає 0,5 га; вони виробляють основну частку плодоовочевої продукції та картоплі, понад половину м'яса, молока та яєць.

Як правило, в країнах з перехідною економікою всі три типи співіснують, а кожний з них має як причини для існування і розширення, так і підстави для скорочення. У Литві, Болгарії та Естонії фермерські і особисті підсобні господарства разом володіють понад половиною сільськогосподарських угідь і користуються державною підтримкою, що надається урядами цих країн сільськогосподарським товаровиробникам.

І в Україні аграрна політика не повинна нехтувати інтересами жодної групи виробників, особливо господарств населення, які в останні роки виробляють понад 60% валової продукції сільського господарства і обробляють 29% (за даними 2002 р.) сільськогосподарських угідь (рис. 1).


Рис.1. Виробництво і структура валової продукції сільського господарства за категоріями господарств (у порівняльних цінах 2000 р.)

Джерело даних: Держкомстат України

В господарствах населення, що включають особисті селянські господарства, присадибні ділянки, колективні та індивідуальні сади і городи, зосереджено понад половини продукції рослинництва (52,4% у 2002 р.) і понад 70% продукції тваринництва (70,9% у 2002 р.) За даними 2002 р. переважна частина картоплі (98,6%), овочів та баштанних культур (85,9), плодів і ягід (85,5%) виробляється в господарствах населення. Господарства населення у 2002 р. забезпечили 16,6% від загальних обсягів виробництва насіння соняшнику і 26,2% загальних обсягів виробництва цукрових буряків.

В останні роки означилася тенденція до зростання виробництва зерна в господарствах населення, що раніше традиційно вироблялося переважно сільськогосподарськими підприємствами. Якщо у 1995 р. сільськогосподарські підприємства виробляли 92% загального обсягу виробництва зернових і зернобобових культур, то у 2003 р. їх частка у загальному виробництві скоротилася до 72%. Відповідні процеси проілюстровані на рис.2. У 2003 р. в господарствах населення вироблялося вже понад чверть (28%) від загальних обсягів виробництва зернових, у тому числі 26,2% пшениці і 38,3% виробництва кукурудзи на зерно.


Рис.2. Динаміка виробництва зернових в Україні за категоріями господарств: 1995-2003 рр.

Джерело даних: Держкомстат України


Аналогічні зміни відбуваються у структурі виробництва продукції тваринництва. За даними 2002 р. в господарствах населення було зосереджено 54% поголів'я великої рогатої худоби, у тому числі 70,3% корів, 63,2% поголів'я свиней, 71,7% - птиці. У 2002 р. господарства населення виробили 72,9% м'яса, 75,5% молока, 55,9% яєць.

Не зважаючи на зростання ролі господарств населення, а переважно це особисті селянські господарства, у виробництві сільськогосподарської продукції, ці суб'єкти господарювання знаходяться у нерівних умовах державної підтримки. Корінь цієї проблеми лежить у площині аграрної ідеології, традиційно спрямованої на державну підтримку колишніх реформованих колективних господарств.


Порівняння ефективності особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств

Оцінка ефективності виробництва потребує обчислення її собівартості і рентабельності реалізації. Офіційна статистика відповідних показників для ОСГ не визначає. Декілька досліджень були проведені у наукових установах на основі анкетних обстежень особистих селянських господарств у 2000 р., а їх результати узагальнені академіком О.Онищенком1.

Порівняння ОСГ і сільськогосподарських підприємств показало,що:



  • в даний період в ОСГ виробництво сільськогосподарської продукції здійснюється з меншими (на 9%) витратами на умовну одиницю валової сільськогосподарської продукції, в тому числі в рослинництві – на 43,5%, і в тваринництві – на 4,5%;

  • затрати на 1 га сільгоспугідь в ОСГ у 2000 р. перевищували відповідний показник сільгосппідприємств у 10.7 рази.

  • валової сільськогосподарської продукції в розрахунку на одиницю земельної площі в ОСГ одержано в 11.7 рази більше, ніж в сільгосппідприємствах.

У таблиці 1 представлена собівартість виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у 2000 р. в особистих селянських господарствах і сільськогосподарських підприємствах.
Таблиця 1. Собівартість виробництва основних видів сільськогосподарської продукції

(грн./ц)


Види продукції

Особисті селянські господарства

Сільськогосподарські підприємства

ОСГ у відсотках до сільгосппідприємств

пшениця

36,1

24,62

140,1

ячмінь

32,9

кукурудза

47,7

22,45

212,5

цукрові буряки

8,76

10,82

80,0

картопля

20,95

48,44

43,2

капуста

25,46

27,66

94,3

помідори

32,99

огірки

19,81

кормові коренеплоди

4,21

6,55

64,3

Сіно сіяних багаторічних трав

9,33

7,35

126,9

сіно природних луків

4,19

5,02

83,5

молоко

48,51

58,94

82,3

велика рогата худоба (живою вагою)

371,89

584,87

63,6

свині (живою вагою)

631,50

688,96

91,7

яйця (тис. шт.)

191,24

163,49

61,9

мед

574,0

718,83

79,9

Джерела даних: Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективність виробництва видів сільськогосподарської продукції;

Фінансовий звіт сільськогосподарських підприємств Мінагрополітики України за 2000 рік.


Таким чином, собівартість виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у 2000 р. в ОСГ була нижчою на 10-60% (крім зернових і сіна багаторічних трав).

Ціни продажу сільськогосподарської продукції в усіх випадках досліджень, коли визначалися результати діяльності ОСГ, виявилися вищими від цін реалізації сільськогосподарських підприємств (у середньому у 2,5 рази у 1999 р.).



Виробляючи сільгосппродукцію з меншими затратами і реалізуючи за вищими цінами, господарства населення, мають вищі показники рентабельності по більшості видів продукції порівняно з сільгосппідприємствами. (табл.2.). Винятком є продукція зернових культур. Збитковими є виробництво ВРХ і свиней за умови реалізації їх у живій вазі, але в сільськогосподарських підприємствах збитковість цих видів продукції є у 2-4 рази більшою. Якщо ж м'ясо ВРХ і свиней реалізується забійною вагою, то цей вид діяльності в ОСГ є прибутковим.
Таблиця 2. Ціни і рентабельність реалізації сільськогосподарської продукції в ОСГ і сільгосппідприємствах, 2000 р.


Види продукції

Ціни реалізації сільгосппродукції, грн./ц

Рентабельність реалізації, %

господарства населення

сільгосппідприємства

господарства населення

сільгосппідприємства

зерно озимої пшениці


50,0

48,5

38,5

96,8

зерно ячменю

40,0

37,3

21,6




зерно кукурудзи

65,0

36,5

36,9

62,6

цукрові буряки

15,37

11,93

59,8

10,3

картопля

46,97

50,9

87,3

5,1

капуста

83,0

30,6

101,2

10,7

помідори

128,0

165,6

огірки

91,0

99,7

молоко

70,13

54,3

22,18

-7,9

ВРХ у живій вазі

265,4

216,8

-28,6

-62,6

м'ясо ВРХ у забійній вазі

720,0

-

3,0

-

свині у живій вазі

480,0

336,8

-24,3

-104,6

м'ясо свиней у забійній вазі

921,9

-

5,2

-

яйця (тис. штук)

208,0

188,27

85,2

15,2

Джерела даних: Особисті підсобні господарства України – аналіз витрат та ефективність виробництва видів сільськогосподарської продукції;



Фінансовий звіт сільськогосподарських підприємств Мінагрополітики України за 2000 рік.
Крім економічної ефективності, соціальна ефективність господарств населення зумовлена наступними чинниками:

  • в умовах кризи і скорочення виробництва в сільгосппідприємствах господарства населення підтримали продовольчу безпеку в країні;

  • самозайнятість в ОСГ знімає гостроту проблеми безробіття у сільській місцевості;

  • доходи від ОСГ стали основним джерелом доходів сільських сімей.

Підготувала Т.Осташко


1 О.Онищенко. Ефективність господарств населення //Економіка України.  2002 р.  №11, 2003 р.  №1.