М. М. Литвин, Ю. В. Аллеров, Ю. П. Бабков - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
М. М. Литвин, Ю. В. Аллеров, Ю. П. Бабков - сторінка №1/1

УДК 355.4
М.М. Литвин, Ю.В. Аллеров, Ю.П. Бабков

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ПРИ СПІЛЬНОМУ ВИКОНАННІ СЛУЖБОВО-БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ

На підставі аналізу функцій і завдань внутрішніх військ, Державної прикордонної служби, а також способів і форм службово-бойової діяльності розроблено узагальнену модель їх взаємодії. Визначено суб’єктів взаємодії, фактори, що на неї впливають, основні її напрямки та форми.
Процес розвитку та реформування внутрішніх військ МВС України, так само як і інших правоохоронних і військових формувань держави, потребує нових підходів до визначення й уточнення функцій і завдань силових структур, організації ефективної взаємодії між її структурними складовими на різних рівнях державного та військового управління під час виконання ними як спільних, так і самостійних службово-бойових завдань.

Аналіз наукових праць щодо організації взаємодії різнорідних сил, формувань захисту державної безпеки, охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю показує, що зазначені вище питання потребують подальшого як теоретичного, так і організаційно-правового розроблення.

Перетворення Прикордонних військ у правоохоронну структуру (ДПС), створення сучасної моделі охорони кордону вимагає й нової моделі взаємодії двох правоохоронних формувань, а також механізмів залучення їх сил і засобів до виконання службово-бойових завдань.

Існує багато визначень взаємодії як категорії. Вони досить повно проаналізовані у наукових статтях з даної тематики [1]. Найбільш конструктивними вбачаються такі.

Взаємодія – це заздалегідь погоджені дії взаємодіючих суб’єктів, що ведуться з метою виконання службово-бойового завдання при витраті власних ресурсів для виконання завдання взаємодіючою стороною при відповідній витраті нею своїх ресурсів в інтересах протилежного суб’єкта взаємодії [1, 11].

Взаємодія – це погоджені за місцем, метою, порядком і часом, сигналами та способами взаємного сповіщення для найбільш ефективного використання сил і засобів під час виконання поставлених завдань дії правоохоронних органів та військових формувань держави [4, с. 66].

Під моделлю взаємодії слід розуміти її адекватний опис (структура, функції суб’єктів, напрямки і способи взаємодії), що зберігає головні ознаки реального процесу взаємодії та відображає його найбільш суттєві властивості.

Модель взаємодії включає такі основні елементи:

1) суб’єкти взаємодії;

2) фактори, що впливають на організацію взаємодії;

3) форми та способи взаємодії;

4) напрямки організації взаємодії;

5) критерії і методи оцінки ефективності взаємодії.

Суб’єкти взаємодії. До них слід віднести такі.

1. Суб’єкти прямої взаємодії:



  • внутрішні війська МВС України з їх структурними складовими: Головне управління, управління територіальних командувань, органи управління частин, з’єднань у зонах спільного виконання завдань;

  • Державна прикордонна служба України: регіональні органи управління, командування органів охорони державного кордону.

2. Суб’єкти, під керівництвом яких організується взаємодія на загальнодержавному рівні:

  • Міністерство внутрішніх справ (у мирний час на етапі планування та підготовки до застосування);

  • міжвідомчі оперативні штаби (за надзвичайних обставин соціально-політичного, техногенного та природного характеру);

  • Генеральний штаб Збройних Сил України (в особливий період).

3. Суб’єкти, під керівництвом яких здійснюється організація взаємодії на територіальному рівні:

  • органи державного управління територіального рівня (в особливий період, у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру);

  • територіальні органи СБУ (у надзвичайних ситуаціях соціально-політичного характеру, під час терористичних актів, ускладнення оперативної обстановки);

  • територіальні органи МВС (у надзвичайних ситуаціях соціально-політичного характеру).

Фактори, що впливають на організацію взаємодії. На характер, форми та механізми організації взаємодії суттєво впливають різноманітні за своєю природою фактори, враховувати які особливо важливо на етапах планування комплексного (у складі об’єднаних сил) або спільного використання сил і засобів взаємодіючих сторін.

До основних факторів слід віднести такі:



  • організаційно-правові основи застосування ВВ спільно з ДПС;

  • суспільно-політична обстановка в державі та в окремому регіоні;

  • режим спільного виконання завдань (мирний час, воєнний стан, надзвичайний стан, особливий період, режим надзвичайної екологічної ситуації);

  • природно-географічні умови у районах спільного виконання завдань;

  • рівень складності оперативної обстановки в пунктах постійної дислокації частин та підрозділів ВВ і ДПС;

  • організаційно-штатні можливості взаємодіючих структур (кількісний склад частин та підрозділів, озброєння, техніки, спеціальних засобів, засобів активної оборони);

  • рівень ескалації конфлікту (внутрішнього, прикордонного, воєнного);

  • наявність і рівень відпрацювання планів взаємодії чи спільного використання сил і засобів;

  • наявність і надійність функціонування засобів зв’язку, передачі інформації, прихованого управління силами та засобами;

  • рівень організації інформаційного обміну між суб’єктами взаємодії;

  • рівень ресурсного (матеріально-технічного) забезпечення суб’єктів взаємодії і можливості відновлення витрачених (втрачених) ресурсів;

  • рівень навченості органів управління, підпорядкованих сил для спільного виконання завдань.

Форми та способи взаємодії. У розглянутих статтях одним із елементів сучасної моделі охорони державного кордону визначено спільні скоординовані дії з підрозділами та співробітниками інших правоохоронних органів, але при цьому не розглянуто конкретних способів і напрямків взаємодії ДПС з іншими силовими структурами [1, 2].

Визначення форм і способів взаємодії доцільно проводити за видами службово-бойової діяльності ВВ залежно від умов виконання завдань. Це дасть можливість у подальшому визначати спільні і специфічні форми та способи виконання завдань, наявність відповідних сил і засобів.

Форми службово-бойових дій ВВ такі: патрульно-постова служба, охорона громадського порядку під час проведення масових заходів; вартова і конвойна служба; режимно-комендантська служба; спеціальні операції; бойові дії.

У повсякденній діяльності взаємодія здійснюється з метою координації та організації охорони особливо важливих об’єктів і комунікацій, супроводження спеціальних вантажів у прикордонному районі; здійснення екстрадиції за межі території країни при безпосередній взаємодії ВВ з ДПС та координації з органами МВС, СБУ.

В особливий період і в умовах надзвичайного стану взаємодія здійснюється з метою організації спільного патрулювання у контрольованих прикордонних районах під керівництвом територіальних органів ВВ.

У разі ускладнення оперативної обстановки необхідна взаємодія в організації і несенні служби з охорони громадського порядку під час проведення масових заходів. Підтримання здійснюється силами та засобами ВВ при забезпеченні громадської безпеки, локалізації і припиненні масових безпорядків у прикордонних районах під керівництвом територіальних органів ВВ (координація, планування та взаємне інформування).

В умовах надзвичайного та воєнного стану великого значення набуває режимно-комендантська служба, яка потребує координації дій і підтримання силами та засобами ВВ правових режимів надзвичайного та воєнного стану в прикордонних районах під керівництвом територіальних органів державного управління, міжвідомчих оперативних штабів та Генерального штабу Збройних Сил України.

Під час надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру значну роль відіграє режимно-карантинна служба. В таких умовах необхідна координація діяльності при здійсненні охоронних та обмежувальних дій, спрямованих на блокування району НС техногенного і природного характеру, охорону громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на ізольованій і прилеглих територіях у прикордонних районах. Ця діяльність здійснюється під керівництвом територіальних органів державного управління.

При ускладненні оперативної обстановки, в особливий період проводяться спеціальні операції, що вимагає організації у контрольованих прикордонних районах спільного пошуку, локалізації і знешкодження диверсантів, терористів, незаконних збройних формувань та осіб, що втекли з-під варти. Керівництво має покладатися на органи МВС, СБУ і ГШ ЗСУ.

Таким чином, залежно від обстановки і відповідно до поставлених завдань внутрішні війська беруть участь у таких видах СБД:

1) охорона особливо важливих державних об’єктів;

2) охорона спеціальних і військових вантажів;

3) організація та несення патрульно-постової служби (ППС);

4) організація і несення служби з охорони громадської безпеки (ГБ) під час проведення масових заходів (МЗ);

5) організація та проведення конвоювання;

6) організація та проведення екстрадиції;

7) організація та несення режимно-комендантської служби;

8) організація та несення режимно-карантинної служби;

9) організація та керівництво СБД під час виконання завдань з охорони громадського порядку (ГП) та громадської безпеки (ГБ);

10) організація та керівництво службово-бойовою діяльністю під час виконання завдань щодо підтримання режиму надзвичайного стану;

11) організація та керівництво службово-бойовою діяльністю під час виконання завдань щодо підтримання режиму воєнного стану;

12) проведення контрдиверсійних спеціальних операцій (СО);

13) проведення антитерористичних спеціальних операцій;

14) проведення миротворчих операцій;

15) локалізація та припинення внутрішнього збройного конфлікту (ВЗК);

16) локалізація та припинення прикордонного збройного конфлікту (ПЗК);

17) організація та ведення розвідки у зоні внутрішнього збройного конфлікту;

18) організація та ведення розвідки у зоні прикордонного збройного конфлікту;

19) організація та ведення розвідувально-бойових спеціальних операцій (РБ СО) у зоні внутрішнього збройного конфлікту;

20) організація та ведення розвідувально-бойових спеціальних операцій (РБ СО) у зоні прикордонного збройного конфлікту.

Внутрішні війська можуть виконувати свої службово-бойові завдання в таких умовах:

1) повсякденна діяльність (ПД);

2) ускладнення оперативної обстановки (УО);

3) надзвичайні обставини (НО);

4) надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру (ТС);

5) надзвичайний стан (НС);

6) воєнний стан (ВС);

7) особливий період (ОП).

Основною формою взаємодії внутрішніх військ з Державною прикордонною службою України є участь у спільних спеціальних операціях, що будуть проводитися в зазначених умовах у прикордонних районах.

Для виконання завдань в особливих умовах можуть застосовуватися військові оперативні резерви внутрішніх військ.

В умовах повсякденної діяльності основні зусилля військових оперативних резервів внутрішніх військ зосереджуються на наданні допомоги ДПС у перекритті каналів незаконної міграції.

Застосовувати військові оперативні резерви внутрішніх військ передбачається за двома варіантами.

1-й варіант реалізується в повсякденному режимі забезпечення охорони громадського порядку в населених пунктах, в яких розташовані військові частини внутрішніх військ, в інтересах дпс (контроль гуртожитків, вокзалів, місць, де ймовірне знаходження незаконних мігрантів).

2-й варіант передбачається при ускладненні обстановки на кордоні для перекриття каналів незаконної міграції – надання допомоги дпс у посиленні охорони державного кордону, оперативно-профілактичному відпрацюванні місць і населених пунктів, де спостерігається концентрація незаконних мігрантів. Проводиться як спеціальна операція спільно з підрозділами дпс, при цьому передбачається передислокація військових оперативних резервів внутрішніх військ.

За надзвичайних обставин і у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру військові оперативні резерви внутрішніх військ можуть залучатися до несення режимно-комендантської, режимно-карантинної служби.

В умовах надзвичайного стану основною формою застосування ВВ будуть самостійні чи спільні з ДПС України спеціальні операції у прикордонних районах, коли основними способами дій буде виставлення блокпостів, дозорів, заслонів, секретів та ведення розвідки.

В умовах воєнного стану і в особливий період основною формою дій буде участь у територіальній обороні.

У всіх зазначених умовах можливі такі способи взаємодії ВВ і ДПС України:

1) організація спільного патрулювання у контрольованих прикордонних районах;

2) підтримання силами та засобами ВВ при забезпеченні громадської безпеки, локалізації та припиненні масових безпорядків у прикордонних районах;

3) комплексне планування, координація діяльності під час охорони особливо важливих державних об’єктів, об’єктів інфраструктури та комунікацій;

4) координація й організація діяльності при супроводженні спеціальних вантажів у прикордонному районі;

5) координація діяльності під час організації та здійснення екстрадиції за межі території країни;

6) координація дій і підтримання силами та засобами ВВ при введенні правового режиму надзвичайного стану в прикордонних районах;

7) координація дій і підтримання силами та засобами ВВ при введенні правового режиму воєнного стану в прикордонних районах;

8) координація діяльності при здійсненні охоронних та обмежувальних дій, спрямованих на блокування району НС техногенного і природного характеру, охорону громадського порядку та забезпечення громадської безпеки на ізольованій і прилеглих територіях у прикордонних районах;

9) організація спільного пошуку незаконних мігрантів;

10) організація у контрольованих прикордонних районах спільного пошуку осіб, що втекли з-під варти;

11) організація спільного пошуку, локалізація та знешкодження терористів;

12) організація спільного пошуку, локалізація та знешкодження незаконних збройних формувань;

13) організація спільного пошуку, локалізація та знешкодження диверсантів;

14) виставлення контрольно-пропускних пунктів, блокпостів, дозорів, заслонів і секретів.



п/п


Види СБД ВВ

Умови

ПД

УО

НО

ТС

НС

ВС

ОП

Порядковий номер способу взаємодії

1

Охорона важливих державних об’єктів

3

3

3

3

3

3

3

2

Охорона вантажів

4

4

4

4

4

4

4

3

Організація та несення ППС




1

1

1

1

1

8

4

Охорона ГБ при проведенні МЗ






















5

Організація та проведення конвоювання

10

10

10

10

10

10

8

6

Організація та проведення екстрадиції

5

5

5

5

5







7

Режимно-комендантська служба










8

7

6

8

8

Режимно-карантинна служба










8










9

Виконання завдань з охорони ГП та ГБ

9

2

2

2

2

2




10

Підтримання правового режиму НС













6







11

Підтримання правового режиму ВС
















7




12

Проведення контрдиверсійних СО



















13

13

Участь в антитерористичних СО

11

11

11

11

11

11

11

14

Участь у миротворчих операціях













2







15

Локалізація та припинення ВЗК













12







16

Локалізація та припинення ПЗК













12

13




17

Організація та ведення розвідки у ВЗК













12







18

Організація та ведення розвідки у ПЗК













13

13




19

Організація та ведення РБ СО у ВЗК













12







20

Організація та ведення РБ СО у ПЗК
















13





У таблиці в узагальненому вигляді показаний взаємозв’язок видів СБД ВВ, умов виконання завдань і способів взаємодії ВВ з ДПС, які доцільно застосовувати при проведенні того чи іншого виду СБД у тих чи інших умовах.

Напрямки взаємодії. Визначення напрямків взаємодії доцільно проводити за видами службово-бойової діяльності ВВ та органів ДПС.

На Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються [ 3, ст. 19]:

1) припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України;

2) припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України;

3) участь у взаємодії зі Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав;

4) участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану;

5) організація запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно з законами;

6) здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна за наявності належно оформлених документів після проходження ними митного й у разі потреби – інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;

7) участь в укладанні міжнародних договорів України з прикордонних питань і питань взаємних поїздок громадян, а також забезпечення їх виконання;

8) запобігання та недопущення в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, в тому числі за дорученням правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів;

9) виявлення причин та умов, що призводять до порушень законодавства про державний кордон України, вжиття в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення;

10) здійснення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійснення контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення захисту державного кордону України;

11) контроль за дотриманням прикордонного режиму;

12) організація відповідно до законодавства прийняття заяв про надання статусу біженця від осіб, які мають намір його набути та були змушені незаконно перетнути державний кордон України;

13) установлення за погодженням з Державною митною службою України та Міністерством транспорту України режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, контроль за його додержанням;

14) контроль за дотриманням невійськовими суднами та військовими кораблями встановленого порядку плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України;

15) прийняття у взаємодії з органами внутрішніх справ і органами Служби безпеки України рішень про видворення з України іноземців та осіб без громадянства, які затримані в межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, видворення цих осіб;

16) здійснення самостійно або у взаємодії з органами внутрішніх справ та органами Служби безпеки України в межах контрольованих прикордонних районів контролю за дотриманням іноземцями й особами без громадянства, а також біженцями та особами, яким надано притулок в Україні, встановлених правил перебування на її території;

17) охорона, конвоювання та тримання затриманих осіб і плавзасобів до моменту їх передачі органам прикордонної охорони чи іншим уповноваженим органам суміжної держави, іншим правоохоронним органам України або суду;

18) здійснення відповідно до законодавства системи особливих заходів щодо захисту військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України від посягань на життя, здоров’я, честь, майно у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також їхніх близьких родичів;

19) протидія та запобігання корупційним діянням і злочинам у сфері службової діяльності особового складу Державної прикордонної служби України;

20) участь у межах своєї компетенції у взаємодії з органами Служби безпеки України, органами внутрішніх справ та іншими правоохоронними органами у боротьбі з тероризмом і виконанні інших покладених на них завдань;

21) прикордонно-представницька робота та участь прикордонних представників у роботі спільних міжнародних комісій з розгляду прикордонних спорів, інцидентів, конфліктів;

22) здійснення самостійно або разом із спеціально уповноваженими на те органами виконавчої влади та посадовими особами контролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля;

23) інформування відповідних державних органів і громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події на державному кордоні України, у прикордонній смузі та в контрольованих прикордонних районах;

24) охорона закордонних дипломатичних установ України;

25) участь у межах своєї компетенції у забезпеченні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та посадових осіб, визначених у Законі України „Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб” (160/98-ВР);

Фактори, що впливають на взаємодію

Напрямки, форми і способи взаємодії




Критерії оцінки ефективності взаємодії ВВ і ДПСУ

Міжвідомчі ОШ

та органи управління

ГШ ЗСУ


Територіальні органи державного правління, місцевого самоврядування

Територіальні

органи СБУ

Територіальні

органи МВС

Адміністрація ДПС

Органи

охорони кордону



Регіональні органи

ДПСУ

ГУ ВВ


ТрК

Частини


і підрозділи

МВС

МВСУ


Модель взаємодії ВВ і ДПС при виконанні службово-бойових завдань

26) взаємодія під час охорони державного кордону України з відповідними органами іноземних держав у порядку, який установлюється міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, визначено: суб’єктів взаємодії; фактори, що впливають на організацію взаємодії; її форми і способи, а також напрямки організації взаємодії. Проведений аналіз дає можливість сформувати концептуальну модель взаємодії внутрішніх військ МВС України з Державною прикордонною службою України в різних умовах виконання службово-бойових завдань, які є основою для розроблення конкретних механізмів взаємодії ВВ і ДПС, особливо на територіальному рівні, визначення спільних і специфічних форм та способів дії двох правоохоронних формувань.

Узагальнену структурну схему моделі взаємодії подано на рисунку.

Запропонована модель відображає основні властивості взаємодії ВВ МВС України з ДПС.

Подальші розроблення повинні спрямовуватися на пошук ефективних форм і способів взаємодії, опрацювання критеріїв та методів оцінки її ефективності.

Для конструктивного наповнення змістом способів взаємодії, які у даній статті лише сформульовані, необхідно провести аналіз особливостей взаємодії для різних умов. На першому етапі досліджень такий аналіз може здійснюватися незалежно виконавцями від ВВ і ДПС у напрямках, наведених нижче.

Напрямки наукової роботи ВВ щодо взаємодії з ДПС України:

1) особливості взаємодії України при охороні особливо важливих державних об’єктів;

2) особливості взаємодії при охороні спеціальних та військових вантажів;

3) особливості взаємодії при організації та несенні патрульно-постової служби;

4) особливості взаємодії при організації та несенні служби з охорони громадської безпеки та під час проведення масових заходів;

5) особливості взаємодії при організації та проведенні конвоювання;

6) особливості взаємодії при організації та проведенні екстрадиції;

7) особливості взаємодії при організації та несенні режимно-комендантської служби;

8) особливості взаємодії при організації та несенні режимно-карантинної служби;

9) особливості взаємодії при організації та керівництві СБД під час виконання завдань з охорони громадського порядку та громадської безпеки;

10) особливості взаємодії при організації та керівництві службово-бойовою діяльністю під час виконання завдань щодо підтримання режиму надзвичайного стану;

11) особливості взаємодії при організації та керівництві службово-бойовою діяльністю під час виконання завдань щодо підтримання режиму воєнного стану;

12) особливості взаємодії при проведенні контрдиверсійних спеціальних операцій;

13) особливості взаємодії при проведенні антитерористичних спеціальних операцій;

14) особливості взаємодії при проведенні миротворчих операцій;

15) особливості взаємодії при локалізації та припиненні внутрішнього збройного конфлікту;

16) особливості взаємодії при локалізації та припиненні прикордонного збройного конфлікту;

17) особливості взаємодії при веденні розвідки у зоні внутрішнього збройного конфлікту;

18) особливості взаємодії при ведення розвідки у зоні прикордонного збройного конфлікту;

19) особливості взаємодії при організації та веденні розвідувально-бойових спеціальних операцій у зоні внутрішнього збройного конфлікту;

20) особливості взаємодії при організації та веденні розвідувально-бойових спеціальних операцій у зоні прикордонного збройного конфлікту.

Напрямки наукової роботи ДПС України щодо взаємодії з ВВ МВС України:

1) особливості взаємодії при припиненні спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України;

2) особливості взаємодії при припиненні збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України;

3) особливості взаємодії при відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав;

4) особливості взаємодії при здійсненні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану;

4а) особливості взаємодії при проведенні заходів, спрямованих на додержання правового режиму надзвичайного стану;

4б) особливості взаємодії при здійсненні заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного стану;

5) особливості взаємодії при організації запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, їх виявлення, припинення, проведення дізнання, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення;

6) особливості взаємодії при здійсненні прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також реєстрації іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон;

7) особливості взаємодії при участі в укладанні міжнародних договорів України з прикордонних питань і з питань взаємних поїздок громадян, а також забезпечення їх виконання;

8) особливості взаємодії при запобіганні та недопущенні в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавством не дозволяється в’їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі за дорученням правоохоронних органів;

8а) особливості взаємодії під час розшуку у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань;

9) особливості взаємодії при виявленні причин та умов, що призводять до порушень законодавства про державний кордон України, вжиття заходів щодо їх усунення;

10) особливості взаємодії при здійсненні розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності, а також здійсненні контррозвідувальних заходів в інтересах забезпечення захисту державного кордону України;

11) особливості взаємодії при контролі за дотриманням прикордонного режиму;

12) особливості взаємодії при організації прийняття заяв про надання статусу біженця від осіб, які мають намір його набути та змушені були незаконно перетнути державний кордон України;

13) особливості взаємодії при встановленні режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та контролі за його додержанням;

14) особливості взаємодії при контролі за дотриманням невійськовими суднами та військовими кораблями встановленого порядку плавання і перебування в територіальному морі та внутрішніх водах України;

15) особливості взаємодії при прийнятті рішень щодо видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, які затримані в межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну;

16) особливості взаємодії при здійсненні контролю за дотриманням іноземцями та особами без громадянства, а також біженцями й особами, яким надано притулок в Україні, встановлених правил перебування на її території;

17) особливості взаємодії при охороні, конвоюванні та триманні затриманих осіб і плавзасобів до моменту їх передачі органам прикордонної охорони або іншим уповноваженим органам суміжної держави, іншим правоохоронним органам України або суду;

18) особливості взаємодії при виконанні заходів щодо захисту військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України від посягань на життя, здоров’я, честь, майно у зв’язку з їх службовою діяльністю, а також їхніх близьких родичів;

19) особливості взаємодії при протидії і запобіганні корупційним діянням та злочинам у сфері службової діяльності особового складу Державної прикордонної служби України;

20) особливості взаємодії у боротьбі з тероризмом;

21) особливості взаємодії у прикордонно-представницькій роботі та участі прикордонних представників у роботі спільних міжнародних комісій з розгляду прикордонних спорів, інцидентів, конфліктів;

22) особливості взаємодії при здійсненні контролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів, додержанням правил промислової та іншої діяльності, охороною довкілля;

23) особливості взаємодії при інформуванні відповідних державних органів та громадян про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події на державному кордоні України, у прикордонній смузі та в контрольованих прикордонних районах;

24) особливості взаємодії при охороні закордонних дипломатичних установ України;

25) особливості взаємодії при забезпеченні державної охорони місць постійного і тимчасового перебування Президента України та інших посадових осіб;

26) особливості взаємодії при встановленні відносин під час охорони державного кордону України з відповідними органами іноземних держав.

На другому етапі можуть бути проведені дослідження у різних напрямках з метою вироблення конкретних рекомендацій щодо організації та здійснення взаємодії ВВ і ДПС України. Такі сумісні дослідження можуть проводитися в рамках комплексної НДР за замовленням голови Державної прикордонної служби та командувача внутрішніх військ МВС України.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Литвин М.М., Аллеров Ю.В., Кириченко І.О. Сутність, закономірності та принципи взаємодії військ (сил) // Честь і закон. – Харків: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2003. – № 4. – С. 9 – 15.

2. Литвин М.М. Теоретичні та організаційні засади взаємодії Державної прикордонної служби України з іншими відомствами воєнної організації держави при спільному вирішенні завдань охорони державного кордону України. Основні принципи побудови Державної прикордонної служби України // Там же. – № 3. – С. 3 – 8.

3. Про Державну прикордонну службуУкраїни: Закон Верховної Ради України № 661-IV від 03.04.2004.

4. Підручник сержанта внутрішніх військ / О.В. Лавніченко, Ю.П. Бабков, О.М. Попригін та ін.; За заг. ред. С.Т. Полторака. – Харків: Військ. ін-т ВВ МВС України, 2002. – 524 с.


Стаття надійшла до редакції 16.02.2004 р.




Честь і закон № 3/2003