Методичні рекомендації та поради щодо використання варіативної складової робочого навчального плану з - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Перелік програм варіативної складової робочого навчального плану... 1 230.89kb.
Перелік програм варіативної складової робочого навчального плану... 1 258.51kb.
Перелік програм варіативної складової робочого навчального плану... 1 137.34kb.
Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу... 4 531.22kb.
Додаток 1 до наказу управління освіти І науки ода №482 від 13. 1 184.05kb.
Методичні рекомендації щодо застосування графіків використання робочого... 10 2171.41kb.
Пояснювальна записка до робочого навчального плану гімназії «Пріоритет»... 1 171.45kb.
Пояснювальна записка до робочого навчального плану Шелестівського... 1 271.51kb.
Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого... 1 84.23kb.
Методичні рекомендації щодо правового регулювання робочого часу; 4 374.74kb.
Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих... 1 60.1kb.
Програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна... 4 975.45kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Методичні рекомендації та поради щодо використання варіативної складової робочого - сторінка №1/2
управління освіти

ХЕРСОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Методичний кабінет

73000, м. Херсон, вул. Суворова, 6, телефон (0552)26-32-24, 49-00-60



Освіта Херсона

Науково-методичний супровід

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ПОРАДИ

щодо використання

варіативної складової

робочого навчального плану

з математики



Херсон, 2012
Укладач:
Саломатнікова О.М. – методист з навчальних дисциплін та виховної роботи методичного кабінету при управлінні освіти Херсонської міської ради


Рецензент:
Ільїна В.М. – завідувач методичним кабінетом при управлінні освіти Херсонської міської ради

Даний збірник містить рекомендації щодо використання варіативної складової при викладанні математики. Надані матеріали допоможуть правильно спланувати роботу спецкурсів, курсів за вибором, факультативних занять, гуртків забезпечать якісне оформлення шкільної документації з даного питання.

Інформація може використовуватись учителями, які мають додаткові години для факультативів чи години інваріантної складової навчального плану в старшій школі для профільного навчання; заступниками директора при наданні рекомендацій учителям щодо вибору курсу за вибором у старшій школі, спецкурсів та факультативних занять. Матеріали допоможуть адміністрації шкіл в організації контролю за ефективністю проведення факультативних занять, спецкурсів.

Для поступового впровадження профільного навчання доцільно ширше використовувати варіативну складову навчального плану (курси за вибором, факультативи, гуртки). Факультативне навчання математики має на меті поглиблювати знання учнів, здобуті при вивченні основного курсу, а також розвивати їх логічне мислення, допитливість і кмітливість.

 Для учнів 5-7 класів доцільним є запровадження  різноманітних форм позакласної роботи з предмета: гуртки, турніри, конкурси, олімпіади, вечори цікавої математики.

З учнями 8-9 класів необхідно проводити цілеспрямовану роботу з фахової підготовки учнів у системі позакласної роботи; більше уваги приділяти організації самостійної роботи  учнів, що відповідає їхнім індивідуальним інтересам і схильностям.

Реалізація профільного навчання математики у 10-11 класах забезпечується також системою курсів за вибором (за рахунок варіативного компоненту), які складаються з невеликих за змістом навчальних модулей, враховують різноманіття інтересів і можливостей учнів даного профілю, які поглиблюють та розширюють основний курс математики у відповідності до профілю навчання, а також організацією самостійної творчої роботи учнів через систему індивідуальних завдань, спрямованих на розвинення професійних схильностей учнів, їхнього інтересу до застосування математики.

  Сьогодні профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

У старшій школі вивчення математики диференціюється за чотирма програмами: рівень стандарту, академічний, профільний рівень та поглиблене вивчення математики.

Програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемента загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

Програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

Програма профільного рівня передбачає вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуванням.

Програма поглибленого вивчення математики розрахована на вивчення математики у 8-11 класах та передбачає поглиблене вивчення предмету.

У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі реалізації курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема математики, на диференційованій основі.

Концепція профільного навчання, диференціація змісту навчання в старших класах здійснюється на основі співвідношення базових і профільних предметів, курсів за вибором. Кожен із них виконує певну роль у реалізації завдань профільного навчання. Однак можна виділити коло завдань, пріоритетних для курсів кожного типу.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну. складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Курси за вибором — це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Це обов’язковий атрибут допрофільної підготовки і профільного навчання. Саме вони є найважливішим засобом побудови індивідуальних навчальних програм, оскільки безпосередньо пов’язані з вибором школярами змісту навчання залежно від їх інтересів, здібностей, життєвих планів.

Профільні загальноосвітні предмети — це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони є обов'язковими для учнів, які обрали профіль. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Зауважимо, що рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалених Міністерством, уміщено у посібнику:



«Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах)», видавництва «Ранок», Харків, 2011 р.

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф міністерства, схвалення відповідною комісією науково-методичної ради з питань освіти міністерства.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику».

Розподіл курсів за вибором є умовним. Учитель може запропонувати учням будь який курс за вибором із вказаного переліку або курси за вибором, що надруковані у попередні роки та мають відповідні грифи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.


Навчальні консультації
Супровідними формами навчання є навчальні консультації, призначення яких полягає у наданні допомоги учням щодо засвоєння окремих тем або розділів навчального курсу, а також поглибленого вивчення предмета.

Під час проведення консультації учні мають можливість поставити питання, намагаються дати відповіді на них, слухають пояснення вчителя-предметника або запрошених спеціалістів.

Розрізняють консультації:


  • загальнокласні;

  • групові;

  • індивідуальні.

Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин, Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчального матеріалу або виконання завдання.

Правильно організована консультація:



  • допомагає подолати їх;

  • виховує в учнів самоконтроль, критичне ставлення до своїх знань;

  • допомагає правильно встановити рівень власної навченості.

Консультуючи, вчитель не дає готових відповідей, а спрямовує пізнавальну діяльність учнів таким чином, щоб вони самостійно зрозуміли питання, розв’язали складне завдання, збагнули суть матеріалу, що вивчається.

Консультативне спілкування вчить школярів точності формулювання проблем та питань, що виникають.

Індивідуальне консультування учнів може відбуватися як за їх власним бажанням, так й за ініціативи вчителя – у формі «роботи за викликом».

Консультації можуть стати приводом для проведення спеціальних занять, присвячених виявленим проблемам або вирішенню потреб учнів. Такі заняття покликані заповнити прогалини в знаннях учнів, створити основу успішності у подальшому навчанні.


Предметні гуртки
На заняттях з кожного предмета, як правило, виявляються учні, які намагаються приділити більше часу на вивчення навчального курсу, ніж це передбачено робочим навчальним планом. Саме для задоволення навчальних потреб таких дітей й створюються предметні гуртки та інші форми навчання (студії, майстерні, лабораторії, наукові об'єднання Малої академії наук України).

Склад гуртків формується на добровільних засадах з учнів однієї паралелі класів або з учнів, різних за віком.

Керівництво гуртками здійснюють вчителі-предметники, науковці, студенти старших курсів профільних вищих навчальних закладів.

Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних вечорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях і місячниках знань, випускають стіннівки, радіогазети та альманахи.

Предметні гуртки є позаурочними формами організації навчання.

Їх завданням є:



  • поглиблення одержаних під час навчальних занять знань;

  • розвиток інтересів і здібностей дітей.

Зміст занять гуртка включає:

  • поглиблене вивчення найбільш цікавих питань навчального курсу;

  • ознайомлення з діяльністю видатних історичних постатей, вчених, діячів культури;

  • ознайомлення з новітніми досягненнями науки та техніки;

  • проведення вечорів, присвячених ювілеям вчених та наукових відкриттів;

  • організацію технічного моделювання;

  • проведення дослідницької роботи учнями;

  • організацію зустрічей з дослідниками, діячами науки та культури тощо.


Факультативні курси
Факультативний курс (фран. facultative – необов’язковий, від лат. fakultas – можливість, здатність) – це навчальний предмет, курс, що вивчається учнями спеціальних та загальноосвітніх шкіл за бажанням з метою поглиблення й розширення наукових і прикладних знань.

Призначення (спрямування змісту) факультативних курсів:

-  розвиток творчих здібностей учнів відповідно до їхніх пізнавальних інтересів;

-  орієнтація на формування здатності особи до самовизначення, на підготовку  учнів до активної інтелектуальної праці;

-  реалізація ідей загального, інтелектуального та морально-етичного розвитку особистості;

-  сприяння глибшому ознайомленню з одним або кількома предметами певної освітньої галузі;

-  створення оптимальних умов для роботи з інтелектуально та творчо обдарованими учнями.



Особливості факультативних курсів:

-  добровільність вибору учнями;

-  оригінальність змісту, вихід за межі тематики навчальних предметів інваріантної складової;

-  використання активних форм і методів навчальної діяльності;

-  відсутність оцінювання навчальних досягнень учнів у балах;

- зміст навчальних занять фіксується записами у Журналі обліку роботи гуртка, факультативу, секції

Розрізняють такі типи факультативних курсів:

- систематичні (поглиблюють основний матеріал школи);

- позапрограмові (спецкурси);

- прикладні;

- міжпредметні;

- особлива група (гуртки, секції, творчі об’єднання).


Факультативні курси передбачають поглиблене вивчення навчальних предметів на основі обов’язкових шкільних курсів.

Факультативні курси є поєднувальною ланкою між уроками й позакласною роботою, сходинкою переходу від засвоєння навчального предмета до вивчення відповідної науки.

Факультативні заняття впроваджено в шкільну практику як форму диференційованого навчання. Для факультативів розроблено варіанти програм, навчальні посібники.

За навчальними цілями виділяють такі типи факультативів:



  • Факультативи за предметами, що входять до основного курсу інваріативної складової робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, - додаткові розділи спрямовані на поглиблене вивчення змісту навчального предмета, систематизацію та узагальнення отриманих знань з навчального предмета, поєднуючи при цьому теоретичну й практичну підготовку учнів.

Метою такого типу факультативів є також підготовка учнів до продовження навчання, ознайомлення з системою навчання у вищих навчальних закладах і програмами вступних іспитів.

Факультативи цього типу задають певний стандарт поглибленого вивчення навчального предмета, сприяють підвищенню рівня підготовки учнів з навчального предмета, відображенню у шкільному навчанні досягнень науки, техніки, культури.



У цьому випадку поглиблення знань означає:

  • посилення ролі та «питомої ваги» у виявленні основних компонентів науки (понять, гіпотез, законів, теорій);

  • демонстрування значення теорії для пізнання, її провідної ролі в науці;

  • виявлення нових взаємозв’язків, про які ще не знають учні, на основі фактів, відомих їм з основного навчального курсу;

  • озброєння учнів новими, простішими методами та прийомами розв’язання практичних задач, тобто поглиблення теорії з метою полегшення практики;

  • розширення сфери можливого застосування знань, тобто поглиблення теорії з метою розширення кола знань, які спроможні вирішити учні.

    • Прикладні факультативи – дидактична форма ознайомлення учнів з найважливішими шляхами й методами застосування отриманих знань на практиці, сприяють розвитку інтересу до сучасної техніки, виробництва тощо.

    • Факультативи за предметами, що не входять до робочого навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів.

    • Міжпредметні факультативи, які мають на меті інтеграцію знань учнів про природу та суспільство.

Факультативи такого типу допомагають учням глибше зрозуміти матеріальність світу, ознайомитися із застосуванням знань з різних дисциплін у певних галузях виробництва, озброюють школярів політехнічними знаннями, вміннями та навичками, ознайомлюють з найважливішими науковими відкриттями.

  • Факультативи, спрямовані на вирішення регіональних та суспільно значущих проблем, - дидактична форма ознайомлення учнів з найважливішими питаннями сьогодення; розвитку зацікавленості молодої людини історією та культурою українського народу, привернення уваги до героїчного минулого, історії рідного краю; підвищення рівня національної самосвідомості сучасної учнівської молоді, розвитку в неї таких якостей, як відповідність за свої дії, усвідомлення законослухняність, вміння само ідентифікувати себе у суспільстві.

  • Міжшкільні факультативи, спрямовані на вирішення завдань розвитку творчих здібностей учнів: формування стійких орієнтацій на практичну готовність до участі в олімпіадах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України, турнірах; виховання загальної трудової культури учня шляхом створення різновікових груп та через безпосереднє спілкування з педагогами.

Кожен з видів факультативу може поділятися залежно від дидактичної мети на теоретичні, практичні, комбіновані.

  • Теоретичні факультативи організовують для поглибленого вивчення окремих тем, розділів, висвітлення складних теоретичних проблем, узагальнення й систематизації знань. Структура теоретичних факультативів передбачає обґрунтування актуальності теми, теоретичного й практичного значення питань, що розглядаються, створення проблемних ситуацій. Розкриття проблеми здійснюють у формі викладу матеріалу вчителем, виступів учнів з рефератами, доповідями. Теоретичні факультативні заняття проводять у формі лекцій, семінарських занять, науково-теоретичних конференцій.

  • Практичні факультативні заняття проводять для формування пошукових навичок і вмінь у процесі розв'язування технічних задач. Структура практичних факультативів передбачає постановку завдань, обґрунтування їх актуальності, практичного значення; розв'язування задач та конкретизацію результатів роботи; обговорення результатів, підбиття підсумків заняття.

  • Комбіновані факультативні заняття проводять у формі науково-практичних конференцій, комбінованих, лекційно-практичних, семінарсько-практичних, практичних уроків. Їх структура залежить від дидактичних завдань і допускає різноманітне поєднання компонентів. На початку заняття учні самостійно розкривають опрацьовані теоретичні питання, потім індивідуально виконують дослідження. Під час обговорення результатів роботи учні підбивають підсумки заняття загалом.

Організація діяльності учнів під час проведення факультативних занять має свої особливості:

  • учні обирають факультативний курс відповідно до своїх інтересів, тому їх діяльність на заняттях характеризується активністю та інтенсивністю;

  • спільність пізнавальних інтересів учнів (оскільки групи формуються за інтересом);

  • інтерес учнів до факультативного курсу спонукає вчителя вести добір найбільш актуальних тем та оптимальних видів діяльності учнів, пропонуючи учням засоби розвитку мислення, пам’яті, уявлення, індивідуальних здібностей.

У той же час при визначенні переліку факультативів виходити треба не тільки з особистих бажань учнів та їх батьків, а й врахувати:

  • громадські потреби;

  • матеріально-технічний та кадровий потенціал школи;

  • конкретні умови та завдання підготовки учнів до практичної діяльності відповідно до місцевих та регіональних умов.

Факультативи доручають, як правило, найдосвідченішим педагогам. Можливе запрошення для ведення факультативів фахівців з вищих навчальних закладів, наукових інститутів.

Треба кожному педагогу постійно пам'ятати, що факультативні курси спрямовані на поглиблення знань і розвиток здібностей учнів, а не на подолання їх відставання в оволодінні програмовим матеріалом з базових дисциплін.


Ведення документації
Кожен учитель, який веде факультатив, повинен мати програму факультативу, що містить у собі:

  • пояснювальну записку, де відбито мету й завдання курсу;

  • тематику занять;

  • календарний план занять;

  • перелік знань, умінь і навичок, які учні повинні дістати на заняттях;

  • список літератури, рекомендованої учням.



Ведення журналу обліку знань
Учитель зобов’язаний регулярно заповнювати журнал факультативів, нотуючи в ньому дату, тему заняття, відвідування учнів. Записи робляться акуратно, чітко.

Порядок проведення занять
Заняття проводяться у позаурочний час відповідно до затвердженого розкладу. Якщо час, що відведено на факультативне заняття, відповідно до тарифікації становить одну годину на тиждень, то допускається проведення двогодинного заняття один раз на два тижні.
Пам’ятка

щодо контролю за організацією та проведенням

спецкурсів, факультативних занять:

  • наявність програми роботи факультативу;

  • дотримання розкладу занять;

  • ведення журналу факультативних занять;

  • тип факультативного заняття та врахування вчителем його специфіки;

  • вибір і формулювання теми, постановка цілей і завдань заняття, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  • зміст факультативного заняття (вибір навчального матеріалу, реалізація дидактичних принципів, забезпечення зворотного зв'язку, корекція знань, розвиток самостійності та творчого мислення учнів, формування в них дослідницьких умінь і навичок);

  • раціональний вибір форм організації факультативного заняття (лекція, семінар, практикум, екскурсія, лабораторна робота);

  • педагогічна доцільність навчально-матеріального забезпечення факультативного заняття (наочні посібники, ТЗН, обладнання, роздавальний дидактичний матеріал, аудіовізуальні засоби);

  • профорієнтаційна робота з учнями у процесі заняття з урахуванням специфіки факультативу;

  • результативність факультативного заняття з поглиблення знань учнів з основного курсу навчального предмета, розширення світогляду та інформованості учнів з питань сучасних наукових досягнень; засвоєння наукових ідей, принципів та алгоритмів, законів, закономірностей; формування навичок самостійної праці; набуття знань про оточуючий світ; формування стійкого інтересу до науки, що вивчається на факультативі, активної життєвої позиції; реалізація комплексу аспектів виховання особистості - розумового, морального, естетичного, фізичного, трудового.

  • ступінь активності й самостійності учнів у процесі проведення факультативних занять (наявність виступів, доповідей, організація їх обговорень);

  • відвідування факультативних занять учнями;

  • задоволеність організацією та проведенням факультативів;

  • рівень мотивації учнів, які відвідують факультативні заняття.

При оцінці якості проведення занять доцільно керуватися такими критеріями:



Рівень проведення факультативів:


  • високий - рівень організації найбільш сприятливий;

  • достатній - перевищує середній;

  • середній - хороший, що відповідає певним вимогам;

  • низький (початковий) - мало задовольняє певні вимоги.


Рівень активності учнів:


  • несамостійної активності — це сприйняття учнями пояснень учителів, засвоєння зразка розумової дії, виконання самостійних робіт репродуктивного характеру за допомогою педагога;

  • напівсамостійної активності — засвоєння учнями знань у новій ситуації, їх участь у спільному з педагогом пошуку рішення поставлених навчальних завдань;

  • самостійної активності — виконання учнями самостійних робіт репродуктивно-пошукового типу, застосування засвоєних знань у новій ситуації з незначною допомогою педагога;

  • творчої активності — виконання учнями самостійних робіт, що вимагають творчої уяви, логічного аналізу, відкриття способу рішення, самостійного доказу без допомоги педагога.


Рівень діяльності учнів на занятті факультативу:


  • репродуктивний – рівень діяльності, при якому вони застосовують отримані знання на практиці в алгоритмізованих, стандартизованих ситуаціях, виконують завдання за шаблоном, трафаретом, зразком;

  • частково-творчий — рівень діяльності учнів, при досягненні якого вони епізодично здатні застосовувати отримані знання на практиці творчо, у нестандартних, неалгоритмиризованих ситуаціях; виробляти нові вміння й навички на базі вже сформованих;

  • творчий — рівень діяльності учнів, при досягненні якого вони здатні постійно застосовувати отримані теоретичні знання на практиці творчо, у нестандартних, неалгоритмиризованих ситуаціях, виробляти нові вміння й навички на базі вже сформованих;

  • дослідницький — рівень діяльності учнів, при досягненні якого вони здатні добувати знання самостійно в ході постановки дослідів, вивчення явищ, об'єктів.


Критерії якості проведення факультативних занять



Критерій



Рівень якості

високий

достатній

середній

початковий

Відвідування занять

100—90%

90—60%

60—50%

менше ніж 50%

Участь учнів у конкурсах, оглядах, олімпіадах, конференціях

Учні є учасниками Всеукраїнської учнівської олімпіади (ІІ — ІІІ етапів), оглядів-конкурсів, інтелектуальних турів, конференцій

Учні є учасниками Всеукраїнської учнівської олімпіади (11 — 111 етапів), оглядів - конкурсів, інтелектуальних турів, конференцій

Учні є учасниками Всеукраїнської учнівської олімпіади (ІІ- ІІІ етапів), призерами 1І етапу, оглядів-конкурсів, інтелектуальних турів, конференцій

Учні не беруть участь в оглядах, конкурсах, олімпіадах і конференціях

Активність учнів

Творча

Самостійна

Напівсамостійна

Несамостійна

Рівень діяльності учнів

Дослідницький

Творчий

Частково творчий

Репродуктивний

Задоволеність заняттями та їх організацією

Задоволені всі учні

Задоволені понад 75% учнів

Задоволена більша половина учнів

Більшість учнів незадоволена

Ведення документації

Повністю відповідає «Положенню про організацію факультативів»

Відповідає «Положенню про організацію факультативів»

В основному відповідає «Положенню про організацію факультативів»

Не відповідає «Положенню про організацію факультативів»




наступна сторінка >>