Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «львівська політехніка» - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 589.27kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 4 876.99kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 706.91kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 1 348.02kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 614.02kb.
Національний університет «львівська політехніка» бондаренко лідія... 3 501.33kb.
Національний університет «львівська політехніка» Кулиняк Ігор Ярославович 3 462.19kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 2 532.95kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 1 165.58kb.
Особливості формування та функціонування копних судів на українських... 1 319.67kb.
Використання досвіду органів влади зарубіжних країн у боротьбі з... 1 312.8kb.
Соціально-педагогічний аспект насильства в сім’ї, що вчиняється неповнолітніми 1 149.92kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «львівська - сторінка №1/2



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»


ЗІНКЕВИЧ ДМИТРО КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 338.24:330.341

РОЗВИТОК СИСТЕМ КРЕАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність: 08.00.04 – економіка і управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України


Науковий керівник –

доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України



Кузьмін Олег Євгенович,

Національний університет «Львівська політехніка»,

директор Навчально-наукового інституту

економіки і менеджменту



Офіційні опоненти:



доктор економічних наук, професор

Василенко Валентин Олександрович,


Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського,

професор кафедри менеджменту та маркетингу


кандидат економічних наук

Романенко Марія Олексіївна,

Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського,

старший викладач кафедри технологічної освіти, економіки і безпеки життєдіяльності

Захист відбудеться «4» квітня 2013 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, 4 корпус, ауд. 209-А.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий «1» березня 2013 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н., доцент Завербний А.С.




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертації. Однією з основних складових потенціалу розвитку підприємств є інтелектуальні ресурси суб’єктів управління. З огляду на те, що суб’єкти управління мають різний рівень професійної підготовки, трудового досвіду, колективні та індивідуальні цілі, які базуються на потребах, уподобаннях, амбіціях тощо, то використання інтелектуальних ресурсів для розвитку організації є досить проблематичним. Проблема полягає у тому, що досі відсутніми є науково-обґрунтовані теоретичні основи і методико-прикладні рекомендації з розвитку систем управління інтелектуальними ресурсами підприємств, зокрема систем креативного менеджменту. Це не дозволяє керівникам підприємств раціонально використовувати креативні можливості суб’єктів управління для розв’язання виробничо-господарських проблем, набувати конкурентні переваги на ринку, застосовувати інноваційні ідеї щодо оптимізування управління потоками ресурсів на підприємстві.

У науковій літературі значну увагу приділено дослідженню психолого-управлінських аспектів креативності, проблемам стимулювання творчого розвитку, обґрунтуванню необхідності активізування креативності в організаціях, методам формування робочих креативних груп, дослідженню зв’язків креативності працівників підприємств із їхніми задатками і рівнем професійної підготовки тощо. Найвідомішими у цих напрямах є праці Алексєєва І., Андросової О., Альтшуллера Г., Бажала Ю., Базилевича В., Баррона Ф., Бекхардні Б., Березіної Т., Бойка Є., Борщ Л., Бьюітандама А., Валдайцева С., Василенка В., Верби В., Волкова О., Гальчинського А., Геєця В., Герасимчука В., Глазьова С., Гойка А., Гончаренка Т., Гілфорда Дж., Дайкера Д., Денисенка М., Доснона О., Должанського І., Друкера П., Зечмістера Е., Золотарьова С., Ілляшенка С., Ільчука В., Колькової С., Крикавського Є., Крупки М., Кузьміна О., Лазебника Л., Литвиненка С., Лобанова А., Лукінова І., Малицького Б., Медведкіна Т., Мізюка Б., Мілославського І., Нейкової Л., Новікової І., Ортинського В., Петровича Й., Піннінгса Й., Пономаренка В., Поплавської Ж., Постєвого А., Раєвнєвої О., Романенко М., Рубінштейна С., Саліхової О., Соловйова В., Стадницького Ю., Тивончука І., Торшиної К., Торренса П., Харрінгтона Д., Черваньова Д., Череп А., Чумаченка Б., Чумаченка І., Чухрай Н., Шаугнессі Й., Шегди А. та інших.

Незважаючи на певні наукові напрацювання і досягнення в теорії та практиці креативного менеджменту, є частина питань, які залишаються постійним об’єктом дискусій. До них слід віднести такі: сутність поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту»; види систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, креативного розвитку, креативних управлінських рішень, стратегій у системі креативного менеджменту; методи оцінювання системи креативного менеджменту підприємства, формування креативних управлінських рішень, побудови стратегій розвитку системи креативного менеджменту тощо.

Необхідність подальшого удосконалення теоретичних та методико-прикладних основ розвитку систем креативного менеджменту обумовила актуальність теми дисертаційної роботи, мету і завдання дослідження.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов’язане з науковим напрямком кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності (на прикладі машинобудування і приладобудування)» (номер державної реєстрації 0107U009522), науково-дослідною роботою кафедри фінансів Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми балансування засобів фінансового і кредитного впливу на стабілізацію стану виробничо-господарських структур в машинобудуванні та приладобудуванні» – ФІН-2 (номер державної реєстрації 0108U010402), а також держбюджетною темою ДБ/ПСМ «Методологія та інструментарій процесійно-структурованого менеджменту» (номер державної реєстрації 0111U001215), затвердженою наказом МОНмолодьспорту України (протокол № 1177 від 30 листопада 2010 р.) при написанні розділу 2 «Побудова системи процесно-структурованого менеджменту на засадах структурної декомпозиції», підрозділу 2.4 «Формування технології процесно-структурованого менеджменту», де дисертантом розкрито сутність контролювання і регулювання як компоненти процесно-структурованого креативного менеджменту.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень і методико-прикладних рекомендацій щодо розвитку систем креативного менеджменту підприємств.

Завданнями роботи є:



  • уточнити поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту»;

  • удосконалити класифікації систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій в системі креативного менеджменту;

  • розробити методичні положення з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства;

  • запропонувати методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень;

  • розвинути технологію формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку систем креативного менеджменту підприємств.

Предметом дисертаційної роботи є теоретичні та прикладні положення щодо розвитку систем креативного менеджменту у машинобудуванні.

Теоретичною базою дисертації є праці провідних вітчизняних та зарубіжних економістів із проблем розвитку систем креативного менеджменту. Використано законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, які стосуються проблем розвитку систем креативного менеджменту.



У процесі дослідження вивчені та проаналізовані матеріали підприємств, які мають досвід у розвитку систем креативного менеджменту, а також наукові джерела, які відображають напрацювання вітчизняних і зарубіжних авторів за даною тематикою.

Методи дослідження. У дисертації використано такі методи дослідження: індукції і абстрагування – під час уточнення cутності креативного менеджменту (підр. 1.1); систематизації та інтегрування – під час обґрунтування місця креативного менеджменту в системі управління підприємством, а також розроблення технології вироблення рішення щодо забезпечення розвитку системи креативного менеджменту підприємства (підр. 1.2, 3.1); конкретизації – під час ідентифікування принципів формування системи креативного менеджменту і побудови механізму контролювання і регулювання реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту (підр. 1.3, 3.3); індексний метод – під час формування методичних рекомендацій з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства (підр. 2.1); аналізування і синтезування – під час дослідження стану чинних систем креативного менеджменту на підприємствах (підр. 2.2); дедукції і експертних оцінок – під час виділення і аналізу чинників, які впливають на формування систем креативного менеджменту підприємств (підр. 2.3); моделювання – під час формування і реалізація стратегії розвитку системи креативного менеджменту у пріоритетному для підприємства напрямку (підр. 3.2) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень і наданні методичних рекомендацій щодо розвитку систем креативного менеджменту. Автором отримано такі наукові результати:

вперше:

  • розроблено метод оцінювання системи креативного менеджменту підприємства на засадах ідентифікування об’єктів, які характеризують цю систему, конкретизації показників, що їх відображають, а також установлення факторів, які впливають на розвиток системи креативного менеджменту;

удосконалено:

  • методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень, які відрізняються від існуючих тим, що базуються на модулях перетворення неформалізованого потоку інформації у структуровані бази даних, результатом яких є креативні ідеї, доведені до рівня взірця інноваційного продукту або технології;

  • технологію формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту з вбудованим механізмом контролювання і регулювання параметрів креативного розвитку, яка, на відміну від існуючих технологій, базується на застосуванні економетричного моделювання прогнозу значень показників, що характеризують систему креативного менеджменту;

набули подало подальшого розвитку:

  • поняття «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту», які, на відміну від існуючих понять, уточнено шляхом виділення їхніх характеристик і встановлення зв’язків між ними;

  • класифікації систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій у системі креативного менеджменту. Вказані класифікації, на відміну існуючих, набули розвитку в напрямку виділення нових класифікаційних ознак, що враховують виділені принципи розвитку систем креативного менеджменту.

Практичне значення одержаних результатів. Серед основних положень дисертації практичне значення мають розроблені методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень, технологія формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту, а також методичні положення з оцінювання системи креативного менеджменту. Вказані авторські розробки знайшли практичне застосування у Львівській обласній державній адміністрації під час розробки комплекту креативних заходів із підготовки до Євро-2012, а також у діяльності таких підприємств: ДП «Електронмаш» (довідка №15/47-12 від 26.12.2012 р.), ПАТ «Концерн-Електрон»; ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (довідка № 1245-12/69 від 7.06.2011 р.), ТзОВ «Завод Електронпобутприлад» (довідка № 39/875 від 30. 11. 2012 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка», зокрема при викладанні дисциплін «Креативний менеджмент» та «Інноваційний менеджмент» (довідка № 25/36 від 12.10.2012 р.).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише результати особистої роботи дисертанта, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження були розглянуті та схвалені на ІI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сферах фінансів, оподаткування, страхування і кредиту» (м. Львів, 18-21 листопада 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Україна в системі міжнародної економіки» (м. Тернопіль, 11-12 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Зрівноважений розвиток регіонів в умовах глобалізації» (м. Житомир, 15-17 квітня 2010 р); Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 20-21 травня 2010 р.). Дисертант брав участь у таких наукових семінарах кафедри: «Сутність поняття «система креативного менеджменту підприємства»», «Оцінювання системи креативного менеджменту підприємства».

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 56,79 друк. арк. (одна колективна монографія, 9 публікацій у фахових виданнях України, 4 тези доповідей на конференціях, 3 праці в інших виданнях). Особисто автору належить 5,75 друк. арк.

Структура дисертації. Обсяг дисертації становить 191 сторінку, з них 170 сторінок – основна частина, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Вона включає 35 таблиць і 27 рисунків. Список використаних літературних джерел сягає 211 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, відображено апробацію результатів дослідження.

У першому розділі дисертації «Теоретичні і прикладні засади побудови системи креативного менеджменту підприємств» розкрито сутність поняття «креативний менеджмент», розглянуто креативний менеджмент як компоненту системи управління підприємством, ідентифіковано і обґрунтовано принципи формування системи креативного менеджменту.

З метою підвищення результативності розробки і реалізації креативних рішень на підприємствах доцільно формувати системи креативного та інноваційного менеджменту. Під системою інноваційного менеджменту доцільно розуміти керуючу і керовану підсистеми управління, які взаємодіють у напрямку акумулювання ідей щодо досягнення позитивних економічних, технологічних, соціальних та інших ефектів на засадах доведення висунутих ідей до рівня інноваційного продукту або технології та їх запуску у виробничий процес. Своєю чергою, креативний менеджмент доцільно трактувати як підсистему інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації. Результатом креативної діяльності є отримання суб’єктами системи креативного менеджменту наукової або технологічної інформації, а результатом інноваційної діяльності – розробка нового або покращання існуючого продукту чи технології. Крім того, в системі креативного менеджменту суб’єктами керованої підсистеми управління є лише працівники, які висувають і аналізують нові ідеї, а в системі інноваційного менеджменту до цієї групи належать усі працівники, які залучені до розроблення і реалізації ідей.

На підприємствах система креативного менеджменту має розглядатись як окремий об’єкт його розвитку. Під розвитком системи креативного менеджменту доцільно розуміти процес систематизації існуючої і створення нової наукової і технологічної інформації, яка дозволяє розв’язувати виробничо-господарські проблеми, знижувати їх гостроту або вказувати спосіб ліквідації наслідків виявлених проблем.

До умов розвитку системи креативного менеджменту на підприємстві належать такі: відсутність адміністративного тиску на працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей; гарантування безпеки працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей, а також членів їхніх сімей; можливість самостійного вибору форми збору, обробки і представлення інформації під час вироблення креативних рішень; відсутність загроз звільнення або пониження посади працівників, залучених до висунення і розвитку креативних ідей, у разі неприйнятності висунутих і розроблених ідей; наявність доступу до конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом; отримання повноважень виступати в ролі керівника робочої групи, яка працює над удосконаленням і аналізуванням схваленого керівниками підприємства креативного рішення.

Доведено, що системи креативного менеджменту доцільно поділяти на постійні (наявність в організаційній структурі управління підприємством постійно діючого окремого структурного підрозділу, який спеціалізується на науково-дослідній роботі; альтернативою може бути наявність постійно діючого розподілу повноважень між працівниками різних підрозділів організації щодо виконання науково-дослідних робіт); тимчасові (ці системи виникають у разі організованого керівниками підприємства, цілеспрямованого активізування творчих пошуків унаслідок виникнення гострої виробничо-господарської проблеми; особливістю цих систем є те, що їх виникнення супроводжується створенням тимчасово-діючих робочих груп); комбіновані (вони є поєднанням постійних і тимчасових систем, тобто в умовах постійно діючого науково-дослідного підрозділу на підприємстві в разі необхідності може створюватись також тимчасово-діюча робоча група; вони спільно розробляють креативні ідеї, проводять їх первинний аналіз, групують найперспективніші варіанти розв’язання виробничо-господарських проблем і доводять їх до керівників підприємств).

У результаті проведених досліджень виявлено, що креативний менеджмент набуває найбільш прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного і функціонального підходів. Системний підхід передбачає розгляд системи управління з двох позицій. Перша репрезентує систему управління як взаємодію керуючої і керованої підсистем управління. Друга – як сукупність взаємопов’язаних підсистем управління, що є конкретними функціями менеджменту. Складовими елементами системи креативного менеджменту є цілі креативного менеджменту, суб’єкти і об’єкти, методи і технології креативного менеджменту, креативні ідеї і креативні рішення, інформація та комунікації. На рис. 1 наведено графічну модель системи креативного менеджменту.



Рис. 1. Система креативного менеджменту



Примітки: розроблено дисертантом

Доведено, що ключовими аспектами, які дозволяють ідентифікувати креативний менеджмент як окрему підсистему управління в системі інноваційного менеджменту, є його цілі і об’єкти управління. До цілей інноваційного менеджменту належать такі: зниження собівартості готової продукції; зниження ціни готової продукції; підвищення якості готової продукції; створення нових видів продукції; розробка нових або удосконалення існуючих технологій виробництва продукції; розробка нових або удосконалення існуючих технологій управління. У свою чергу, цілями креативного менеджменту є забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації; акумулювання нових ідей у формі наукової або технологічної інформації, а також доведення висунутих ідей до рівня зразка інноваційного продукту або технології, на які можна отримати права інтелектуальної власності.

Щодо об’єктів управління в системах інноваційного і креативного менеджменту, то проведені дослідження дозволяють стверджувати, що їх ідентифікування найдоцільніше у розрізі етапів інноваційного процесу. Оскільки креативний менеджмент є підсистемою інноваційного менеджменту, то усі етапи інноваційного процесу є об’єктами інноваційного менеджменту. Ті з етапів цього процесу, які передбачають висунення ідей щодо створення або удосконалення інноваційної продукції і технологій, доцільно об’єднувати в групу об’єктів креативного менеджменту. До них належать науково-дослідні роботи, удосконалення дослідного зразка інноваційного продукту або технології, а також удосконалення інноваційного продукту або технології під час дрібносерійного та серійного виробництва.

Місце креативного менеджменту в системі управління підприємством значною мірою визначається функціями, які вона виконує (інформаційно-аналітична, спонукальна, відтворювально-розвиваюча). Усі з виділених нами функцій мають інформаційну основу. Так, перша з виділених функцій передбачає створення і трактування інформації, друга – формування різних форм подання (доведення) інформації до суб’єктів креативного менеджменту на засадах урахування їх мотивів, третя – збереження і перетворення наявної інформації у вищі, більш складні і досконалі форми.

Розвиток управлінських систем, зокрема системи креативного менеджменту, вимагає дотримання керівниками підприємств певних принципів:


  • причинно-наслідкового зв’язку між метою формування креативних рішень, їх розробкою, оцінюванням і регулюванням;

  • можливості участі будь-якого працівника підприємства, незалежно від обійманої посади, в діяльності робочих груп із висунення креативних ідей і розроблення креативних рішень;

  • комбінованого застосування різних методів акумулювання креативних ідей і вироблення креативних рішень;

  • системності у створенні умов для зацікавленості працівників організації у творчому розвитку;

  • мінімізації витрат часу на розроблення і аналізування креативних ідей і рішень;

  • забезпечення позитивного впливу креативних ідей і рішень на показники економічної ефективності, екологічності і безпеки життєдіяльності;

  • забезпечення конфіденційності інформації про сутність креативних ідей і рішень.

Сповідування керівниками підприємства цих принципів є запорукою побудови такої системи креативного менеджменту підприємства, яка з позиції функціонально-процесійного підходу буде інтегрованою у систему управління підприємством, зокрема в ієрархію цілей, корпоративну інформаційну систему, виробничі технологічні процеси, а також у бізнес-процеси, що реалізовуються за участю постачальників, споживачів та інших ділових партнерів.

Другий розділ дисертації «Аналізування та оцінювання систем креативного менеджменту підприємств» присвячено розробленню методичних рекомендацій з оцінювання системи креативного менеджменту підприємства, ідентифікування стану чинних систем креативного менеджменту на підприємствах, аналізуванню факторів, які впливають на формування систем креативного менеджменту підприємств.

Дослідження показали, що оцінювання та аналізування системи креативного менеджменту підприємства доцільно здійснювати у певній послідовності. Вона передбачає таке:


  1. ідентифікування об’єктів оцінювання в системі креативного менеджменту (цілі, суб’єкти і об’єкти, методи і технології креативного менеджменту; креативні ідеї та рішення; інформація та комунікації);

  2. конкретизацію коефіцієнтів, які характеризують об’єкти оцінювання в системі креативного менеджменту, і їх обчислення. У табл. 1 наведено перелік запропонованих коефіцієнтів для обчислення систем креативного менеджменту;

  3. виділення та аналізування факторів, які вплинули на фактичний стан системи креативного менеджменту:

  • за змістом (економічні та управлінські фактори);

  • за джерелом виникнення (внутрішні і зовнішні фактори);

  • за характером впливу на досліджуваний об’єкт (фактори позитивного і негативного впливу);

  • за силою впливу на досліджуваний об’єкт (фактори, які мають сильний вплив на досліджуваний об’єкт; фактори, які мають слабкий вплив на досліджуваний об’єкт);

  • за зв’язками факторів одних з одними (фактори, які мають безпосередній зв'язок між собою; фактори, які мають опосередкований зв'язок між собою; фактори, не пов’язані між собою);

  1. узагальнення результатів аналізування.

Отриману в результаті реалізації виділених етапів інформацію доцільно використовувати керівникам систем креативного менеджменту під час формування альтернативних варіантів рішень щодо створення нових або удосконалення існуючих систем креативного менеджменту.

Таблиця 1

Коефіцієнти, які характеризують систему креативного менеджменту підприємства

Назви коефіцієнтів

Способи обчислення показників

Коефіцієнт узгодженості цілей в системі креативного менеджменту (Ku)

Відношення кількості суперечливих цілей () до загальної кількості встановлених цілей ()

Коефіцієнт реалізації цілей в системі креативного менеджменту (Kr)

Відношення кількості реалізованих цілей () до загальної кількості встановлених цілей

Коефіцієнт частоти оновлення цілей в системі креативного менеджменту (Kc)

Відношення кількості цілей, які визнані неактуальними і були ліквідовані або замінені іншими цілями (), до загальної кількості встановлених цілей

Коефіцієнт освіченості суб’єктів в системі креативного менеджменту (Ko)

Відношення кількості працівників, які мають повну вищу освіту (), до загальної кількості працівників, що беруть участь в акумулюванні і розвитку креативних ідей ()

Коефіцієнт продуктивності суб’єктів в системі креативного менеджменту (Kp)

Відношення кількості висунутих креативних ідей () до тривалості аналізованого періоду ()

Коефіцієнт дисциплінованості

суб’єктів в системі креативного менеджменту(Kd)



Відношення кількості порушників трудової дисципліни, які залучені до акумулювання і розвитку креативних ідей (), до загальної кількості працівників, які порушують на підприємстві трудову дисципліну ()

Коефіцієнт реалізації креативних ідей (Kv)

Відношення кількості реалізованих креативних ідей () до загальної кількості висунутих креативних ідей

Коефіцієнт інтенсивності процесу прийняття креативних рішень (Ki)

Відношення кількості прийнятих креативних рішень () до тривалості періоду, протягом якого креативні рішення розроблялись ()

Коефіцієнт раціональності креативних рішень (Kk)

Відношення кількості креативних рішень, від реалізації яких одержано очікувані ефекти (), до загальної кількості прийнятих креативних рішень

Коефіцієнт повноти інформаційного забезпечення суб’єктів управління в креативному менеджменті (Kj)

Відношення кількості фактично використовуваних джерел отримання інформації () до загальної кількості можливих джерел отримання інформації ()

Коефіцієнт розвитку комунікацій в системі креативного менеджменту (Kz)

Відношення кількості фактично використовуваних видів комунікацій () до кількості можливих видів комунікацій ()

Примітки: розроблено дисертантом


Сукупність цих коефіцієнтів утворює множину яка складається з низки підмножин, що містять об’єднання і перетини

де – множина показників, які характеризують Ku; – множина показників, які характеризують Kr; – множина показників, які характеризують Kc; – множина показників, які характеризують Ko; – множина показників, які характеризують Kp; – множина показників, які характеризують Kv; – множина показників, які характеризують Kd; – множина показників, які характеризують Ki; – множина показників, які характеризують Kk; – множина показників, які характеризують Kj; – множина показників, які характеризують Kz.

У даному випадку об’єднання підмножин співвідносяться із множиною так:

Щодо перетинів, які мають місце у структурі , то вони виникають там, де один і той самий показник одночасно є факторним для обчислення двох і більше коефіцієнтів. У формалізованому вигляді це можна записати так:



Наведені відношення доцільно враховувати аналітикам підприємств під час аналізування можливостей раціоналізації систем креативного менеджменту, а також для аргументації вибору рішень, пов’язаних розвитком інформаційних технологій, комунікацій, застосуванням методів впливу на підлеглих тощо.

У 2011 р. проводилось експертне дослідження чинних систем креативного менеджменту підприємств за період 2007-2010 рр. Системи аналізувались у розрізі запропонованої системи коефіцієнтів (див. табл. 1). У табл. 2 наведено відхилення значень коефіцієнтів у 2011 р. відносно середніх значень протягом 2007-2010 рр.
Таблиця 2

Відхилення значень коефіцієнтів у 2011 р. відносно середніх значень протягом 2007-2010 рр.



Назви підприємств

Порядкові номери коефіцієнтів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

ПАТ «НВП БілоцерківМАЗ»

0,06

-0,01

-0,07

0,01

-0,05

-0,21

-0,34

0,04

-0,40

-0,02

0,41

ДП «Вінницький авіаційний завод»

-0,06

0,25

0,02

-0,03

-0,21

-0,15

0,23

0,27

0,5

0,12

0,11

ПАТ «Донецькгірмаш»

0,01

-0,03

-0,23

-0,01

0,84

-0,10

-0,29

0,21

0,15

-0,33

-0,15

ПрАТ «НВК «Гірничі машини»

0,22

0,07

-0,06

0,08

-1,06

0,05

0,06

0,27

-0,11

0,25

0,20

ПрАТ «НВП «Турбоенергосервіс»

0,06

0,17

-0,23

0,26

0,12

0,08

-0,09

0,64

0,24

0,21

0,08

ПрАТ «НВП «Холод»

0,23

-0,04

-0,03

0,22

-0,455

-0,18

-0,53

-0,22

-0,03

0,11

-0,19

ПАТ «Модуль»

0,14

0,09

-0,68

0,4

1,87

-0,14

-0,09

-0,22

-0,27

0,30

-0,10

ПАТ «НВО «Термоприлад»

0,007

0,42

-0,73

0,17

1,64

0,007

-0,04

0,27

0,1

0,31

-0,03

ПАТ «Мотор Січ»

-0,11

0,12

-0,17

-0,06

0,91

-0,04

0,11

-0,46

0,03

0,20

-0,22

ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»

0,05

0,18

0,04

-0,11

-0,16

0,005

0,03

-0,01

0,14

0,02

-0,01

ПрАТ «Івеко-Мотор Січ»

0,04

0,34

-0,08

0,01

0,05

0,13

0,24

0,61

0,12

0,21

-0,06

ПАТ «Електротехнологія»

0,45

0,20

0,01

0,02

-0,89

-0,06

-0,22

-0,25

-0,35

0,03

0,36

ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод»

-0,11

0,42

-0,24

0,18

0,04

-0,13

0,11

-0,29

0,10

0,07

-0,16

ПрАТ «Азовський машинобудівний завод»

-0,10

0,12

-0,32

0,04

-0,05

-0,12

-0,05

-0,18

0,35

0,21

-0,13

ТзОВ «ІнтерПЕТ»

0,205

0,10

0,08

0,05

-0,11

-0,17

-0,23

-0,005

0,45

0,08

-0,04

ПрАТ «НВП «Радій»

0,002

0,21

-0,13

0,03

-0,57

0,01

-0,15

-0,22

0,54

-0,17

0,22

ПАТ «НВК «Розточчя - СТ»

-0,11

-0,005

-0,18

0,19

-0,19

-0,02

-0,44

-0,34

0,62

0,30

-0,08

Примітки: 1 – коефіцієнт узгодженості цілей в системі креативного менеджменту; 2 – коефіцієнт реалізації цілей в системі креативного менеджменту; 3 – коефіцієнт частоти оновлення цілей в системі креативного менеджменту; 4 – коефіцієнт освіченості суб’єктів в системі креативного менеджменту; 5 – коефіцієнт продуктивності суб’єктів в системі креативного менеджменту; 6 – коефіцієнт дисциплінованості суб’єктів в системі креативного менеджменту; 7 – коефіцієнт реалізації креативних ідей; 8 – коефіцієнт інтенсивності процесу прийняття креативних рішень; 9 – коефіцієнт раціональності креативних рішень; 10 – коефіцієнт повноти інформаційного забезпечення суб’єктів управління в креативному менеджменті; 11 – коефіцієнт розвитку комунікацій в системі креативного менеджменту

Узагальнюючи отриману експертну інформацію щодо стану чинних систем креативного менеджменту на підприємствах, доходимо таких висновків:



  • значення більшості коефіцієнтів, які характеризують системи креативного менеджменту на досліджуваних підприємствах протягом аналізованого періоду, змінювались так, що виявлені тенденції не можна трактувати як стійкі;

  • судячи з того, що стан досліджених систем суттєво залежить від впливу на них факторів зовнішнього середовища, є підстави стверджувати, що всі ці системи на сьогодні перебувають у стані їх раннього розвитку. Досі не сформовано механізмів забезпечення стабільності функціонування цих систем, їх захисту від ризику недостатності фінансування тощо;

  • у досліджуваній сукупності креативна діяльність розглядається керівниками підприємств як один із напрямів розвитку, а не як стратегія забезпечення конкурентоспроможності. Це призводить до того, що в період «потрясінь» на ринку власники і керівники організацій нездатні сприймати креативні ідеї як основу для реального розв’язання виробничо-господарських проблем. Вони вдаються до традиційних методів подолання труднощів, що часто призводить до втрати підприємством прав власності на активи, згортання виробництва, скорочення робочих місць тощо. Своєю чергою, на підприємствах, де система креативного менеджменту є високорозвиненою, під час виникнення кризових явищ відбувається покращання якості і диференціювання застосовуваних тактичних інструментів управління виробничо-господарськими процесами, а також раціоналізація стратегій розвитку.

Ідентифікувати зміну параметрів систем креативного менеджменту можна лише за допомогою чинників, які впливали на ці системи. Дослідивши системи креативного менеджменту на промислових підприємствах, виділено сукупність чинників, які впливають на ці системи. Для забезпечення можливості врахування цих чинників під час вироблення управлінських рішень щодо формування систем креативного менеджменту побудовано їхню класифікацію: за змістом (економічні та управлінські чинники); за джерелом виникнення (внутрішні і зовнішні чинники, а також чинники, які не мають чітко виражених ознак, за якими їх можна віднести до внутрішніх або зовнішніх); за характером впливу на досліджуваний об’єкт (чинники позитивного і негативного впливу); за силою впливу на досліджуваний об’єкт (чинники, які мають сильний вплив на формування системи креативного менеджменту; чинники, які мають слабкий вплив на формування системи креативного менеджменту); за зв’язками факторів одних з одними (чинники, які мають безпосередній зв'язок між собою; чинники, які мають опосередкований зв'язок між собою; чинники, не пов’язані між собою); за регулярністю впливу (чинники, які постійно впливають на формування системи креативного менеджменту; чинники, які періодично впливають на формування системи креативного менеджменту). Методом експертних оцінок було отримано інформацію про вплив виділених факторів на використовувані системи креативного менеджменту. Всю сукупність факторів було опрацьовано на предмет їхньої приналежності до виділених класифікаційних ознак. У табл. 3 наведено інтегровані характеристики факторів, які впливають на формування систем креативного менеджменту на підприємствах.

Таблиця 3

Інтегрована характеристика факторів, які впливають на формування систем креативного менеджменту на машинобудівних підприємствах

За змістом

За джерелом виникнення

За характером впливу на досліджуваний об’єкт

За силою впливу на досліджуваний об’єкт

За регулярністю впливу на досліджуваний об’єкт

За зв’язками факторів один з одним

Економічні фактори

Управлінські фактори

Внутрішні фактори

Зовнішні фактори

Фактори позитивного впливу

Фактори негативного впливу

Фактори, які мають сильний вплив на досліджуваний об’єкт

Фактори, які мають слабкий вплив на досліджуваний об’єкт

Фактори, які постійно впливають на креативний менеджмент

Фактори, які періодично впливають на креативний менеджмент

Фактори, які мають безпосередній зв'язок між собою

Фактори, які мають опосередкований зв'язок між собою

Фактори, не пов’язані між собою

1-6

7-13

1, 4,

7-13


2,3,

5,6


1-6, 11,12

7-10, 13

3, 5, 8, 9,11-13

1,2,4,

6,7,10


1, 2, 5, 6, 7, 8, 9,10,11,12, 13

3, 4

1 з 2, 6, 8, 11;

2 з 1, 3, 12;

3 з 2, 4, 12;

4 з 3, 5;

5 з 4;

6 з 1, 2;



7 з 8, 11;

8 з 1, 7, 11;

9 з 10;

10 з 9;


11 з 1, 7, 8;

12 з 2, 3, 13;

13 з 12


1 з 3,4,5,7,12,13;

2 з 3,4,5,6,7,8,11,13;

3 з 1,5,6,7,8,11,13;

4 з 1,2,6,7,8,11,12,13;

5 з 1,2,6,7,8,11,12,13;

6 з 3,4,5,7,8,11,12,13;

7 з 1,2,3,4,5,6,12,13;

8 з 2,3,4,5,612,13;

11 з 2,3,4,5,6,11,12,13;

12 з 1,4,5,6,7,8,11,12;

13 з 1,2,3,4,5,6,7,8,11,13


1 з 9,10;

2 з 9,10;

3 з 9,10;

4 з 9,10;

5 з 9,10;

6 з 9,10;

7 з 9,10;

8 з 9,10;

9 з 1-8 і 11-13;

10 з 1-8 і 11-13;

11 з 9,10;

12 з 9,10;

13 з 9,10


Примітки: 1 – масштабність креативно-інноваційних проектів; 2 – стан фінансово-економічної ситуації в країні і на світових ринках; 3 – умови отримання банківських кредитів; 4 – динаміка обсягів реалізації готової продукції на зарубіжних ринках; 5 – урегульованість умов розрахунків за імпортовані сировину і матеріали; 6 – економічно-правові умови реалізації інтересів суб’єктами господарювання; 7 – стратегічні орієнтири підприємств; 8 – часові параметри реалізації встановлених цілей; 9 – рівень інтелектуального розвитку і рівень професійних здатностей працівників підприємств; 10 – вимогливість роботодавців до рівня підготовки потенційних працівників; 11 – рівень розвитку організаційної структури управління підприємством; 12 – забезпеченість підприємства матеріально-технічними, фінансовими, інтелектуальними та іншими ресурсами; 13 – умови для творчого розвитку суб’єктів креативного менеджменту тощо.

Отриману в результаті проведених досліджень експертну інформацію доцільно використовувати керівникам систем креативного менеджменту під час аналізування альтернативних варіантів рішень щодо створення нових або удосконалення існуючих систем креативного менеджменту; коригування обраних стратегій розвитку і тактичних планів їхньої реалізації; розроблення регулюючих рішень у напрямку адаптування креативно-інноваційних програм до змін ринкової кон’юнктури; створення систем мотивування суб’єктів креативної діяльності, які базуються на узгодженні їхніх потреб із цілями організації, а також на автоматизованому виборі методів впливу на працівників тощо.

У третьому розділі «Удосконалення системи креативного менеджменту підприємств» побудовано технологію вироблення рішення щодо забезпечення розвитку системи креативного менеджменту підприємств, розглядаються особливості формування і реалізація стратегії розвитку системи креативного менеджменту у пріоритетних для підприємств напрямках, розвинуто методико-прикладний інструментарій контролювання і регулювання реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту.

Удосконаленню системи креативного менеджменту підприємства передує виділення ознак її розвитку. Проведені нами дослідження показали, що цими ознаками є зміни значень коефіцієнтів, які характеризують систему креативного менеджменту; кількості напрямів вироблення і застосування креативних ідей та рішень; кількості розроблених і реалізованих креативних ідей та рішень; кількості суб’єктів, залучених до креативних пошуків; опору працівників реалізації креативних ідей і рішень. Базуючись на існуючих класифікаціях видів розвитку і доцільності їх використання під час удосконалення систем креативного менеджменту підприємств, виявлено, що в межах інноваційного розвитку доцільним є виділяти креативний розвиток і класифікувати його за темпами розвитку (швидкий, помірний і повільний), за напрямком розвитку (частковий і комплексний). Застосування цієї класифікації дозволить ідентифікувати рівні розвитку системи креативного менеджменту, а також встановлювати напрямки активізування креативної діяльності підприємства. Одним із найприйнятніших способів установлення рівня розвитку системи креативного менеджменту підприємства є використання числових інтервалів зміни значень ознак розвитку у звітному періоді порівняно з базовим. Ідентифіковані види розвитку є підставою для прийняття рішення щодо удосконалення системи креативного менеджменту підприємства. Управлінське рішення в системі креативного менеджменту – це формалізований результат акумулювання і обробки інформації керівниками підприємства, які здійснюють управління креативною діяльністю. Він націлений на розв’язання конкретної управлінської проблеми, або є виявом управлінської ініціативи щодо покращання показників креативної діяльності підприємства. Під час удосконалення систем креативного менеджменту підприємств доцільним є використовувати таку класифікацію управлінських рішень: за будовою (прості рішення; комплексні рішення); за об’єктом (рішення, націлені на розв’язання конкретних проблем; рішення, націлені на задоволення потреб суб’єктів системи креативного менеджменту; рішення, націлені на використання нововиявлених можливостей); за результативністю реалізації (раціональні рішення; нераціональні рішення); за способом формування (одноосібні рішення; колективні рішення); за характером (спонукальні рішення; розпорядницько-директивні рішення).

Ознайомлення з матеріалами підприємств дозволяє стверджувати, що необхідність прийняття управлінських рішень щодо удосконалення чинних систем креативного менеджменту, як правило, викликана такими факторами, як перевищення витрат на утримання системи креативного менеджменту над ефектами від реалізації креативних рішень; виявлення обставин, які сприяють зростанню продуктивності праці розробників креативних ідей і рішень; ідентифікування факту зниження попиту на продукцію підприємства через високі ціни, низьку якість або перенасиченість ринку; неспроможність суб’єктів, залучених до креативних пошуків, продукувати креативні ідеї; непридатність креативних ідей до впровадження; зниження значень коефіцієнтів, які характеризують систему креативного менеджменту підприємства.

Отримання очікуваних ефектів від реалізації управлінських рішень під час удосконалення систем креативного менеджменту вимагає, щоб вироблення управлінських рішень відбувалось за певною технологією. У результаті проведених досліджень доходимо висновку, що серед етапів цієї технології доцільно виділяти такі: конкретизацію причин, які вимагають прийняття управлінського рішення; збір і оброблення інформації на предмет факторів, які створили необхідність розробки управлінського рішення; формування альтернативних варіантів управлінських рішень; аналізування альтернатив і вибір оптимального рішення; створення умов для реалізації рішення і доведення його до виконавців; контролювання рішення і регулювання його виконання.

Дослідження показали, що управлінські рішення щодо удосконалення чинних систем креативного менеджменту є найбільш результативними, якщо вони реалізовуються не як разовий акт, а в межах певної стратегії. Матеріали підприємств та інформація з наукових джерел дозволили побудувати класифікацію стратегій у системі креативного менеджменту організацій (табл. 4).

Експертне дослідження, проведене серед суб’єктів чинних систем креативного менеджменту, показало, що більшість підприємств реалізовують функціональні стратегії розвитку системи креативного менеджменту (75,3%). З позиції характеру формування більшість стратегій є інтеграційними (47,8%). Аналіз також показав, що за характером реалізації 63,8% реалізовуваних стратегій є активними. На досліджуваних підприємствах найбільш результативними є функціональні (85%), маркетингові (39,4%) і пасивні (75,9%) стратегії.

До етапів формування і реалізації цих стратегій належать: встановлення цілей системи креативного менеджменту; параметризація стану реалізації цілей системи креативного менеджменту; визначення та аналізування факторів, які впливають на значення показників, що відображають стан реалізації цілей системи креативного менеджменту; вибір методів досягнення запланованих значень показників із врахуванням факторів, виділених на попередньому етапі; реорганізація організаційної структури системи креативного менеджменту; розподіл функцій і повноважень у системі креативного менеджменту; встановлення правил і процедур через затвердження посадових інструкцій,

Таблиця 4



Види стратегій в системі креативного менеджменту машинобудівного підприємства

Класифікаційні ознаки

Види стратегій

Сутність стратегій

За змістом

Загально-корпоративна стратегія

Стратегія формується для розвитку організації загалом. Рішення, які ухвалюються в цій стратегії, мають евристичний характер. Організації, які використовують цю стратегію, орієнтовані на розробку і реалізацію інноваційних продуктів та технологій

Функціональна стратегія

Ця стратегія не охоплює всієї організації. Вона може стосуватись окремих функцій управління, окремих підрозділів або видів діяльності. Метою її реалізації є розробка і реалізація інновацій, які дозволять вивести конкретний підрозділ, вид діяльності або окрему функцію управління на якісно новий рівень

За характером формування

Інтеграційна стратегія

Сутність цієї стратегії найбільш адекватно відображає мета її реалізації – забезпечення узгодженості цілей структурних підрозділів організації і способів їх реалізації. В межах інтеграційної стратегії таке узгодження забезпечується формуванням креативно-інноваційних проектів, в яких залучені всі структурні підрозділи організації

Ситуаційна стратегія

Ця стратегія передбачає прийняття і коригування рішень щодо встановлення довгострокових цілей організації на засадах урахування факторів, які впливають на поточний (теперішній) стан системи креативного менеджменту. Її обирають у тому випадку, коли умови, в яких функціонує організація, швидко змінюються

Маркетингова стратегія

Відправною точкою цієї стратегії є попит на продукцію підприємства. Формування маркетингової стратегії передбачає оцінювання теперішнього попиту і прогнозування його на майбутнє з метою прийняття адекватних рішень, націлених на його задоволення

За характером реалізації

Активна стратегія

Цю стратегію, як правило, обирають організації, керівники яких схильні до ризику. Її сутність полягає у тому, що довгострокові плани розвитку організації базуються на оптимізаційних прогнозах щодо здатності організації виробляти інноваційну продукцію і продавати її в обсягах, достатніх для реалізації своїх економічних інтересів

Пасивна стратегія

Керівники, які не схильні до ризику, довгострокові плани розвитку організації базують на песимістичних прогнозах. З огляду на це, сутність пасивної стратегії полягає у виведенні на ринок інноваційних продуктів лише після ретельного дослідження запитів споживачів, вивчення доцільного способу формування ціни на готову продукцію, проведення широкомасштабних рекламних акцій тощо.

Примітки: розроблено дисертантом.

положень про підрозділи, проектної документації тощо в системі креативного менеджменту; матеріальне, технічне, фінансове та інше забезпечення реалізації обраної стратегії розвитку системи креативного менеджменту; контролювання стану реалізації обраної стратегії розвитку системи креативного менеджменту; регулювання стратегії розвитку системи креативного менеджменту. Дотримання цих етапів керівниками систем креативного менеджменту під час формування і реалізації управлінських рішень сприятиме їх раціональності, узгодженості та результативності.

Під час реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту основними ініціаторами реалізації контролюючих процедур є керівники вищого рівня управління підприємством. Під час реалізації стратегії вони вибірково, але централізовано в довільній формі застосовують різні методи контролювання. Вертикальність застосування контролюючих процедур забезпечує швидкість отримання необхідної управлінської інформації, а також адекватність її сприйняття. Реалізовуючи стратегію розвитку систем креативного менеджменту, здебільшого, в якості об’єкта контролювання керівники організацій розглядають ієрархію потреб суб’єктів креативного менеджменту (25%). Щодо інших об’єктів контролювання, то вони також достатньо часто використовуються суб’єктами управління розвитком систем креативного менеджменту. Усереднена частота їх використання коливається в межах від 12 до 17%. Загалом у досліджуваній сукупності коефіцієнт проблематичності реалізації цього етапу становить 0,1.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо розвитку систем креативного менеджменту підприємств.

1. Виконані дослідження дозволили розвинути категоріально-понятійний апарат у сфері інноватики, зокрема завдяки виділенню сутнісних ознак і встановленню взаємозв’язків між ними набули подальшого розвитку такі поняття, як «система інноваційного менеджменту», «креативний менеджмент», «розвиток системи креативного менеджменту». Уточнений категоріально-понятійний апарат став підґрунтям для формування теорії та методико-прикладного інструментарію розвитку систем креативного менеджменту на підприємствах.

2. З позиції сучасної теорії менеджменту побудова систем управління, зокрема системи креативного менеджменту базується на декомпозиції, як методі систематизації та ієрархізації. Декомпозиція лежить в основі побудови організаційних структур управління, формування системи цілей, створення комунікацій тощо. Доведено, що в системі менеджменту формою прояву декомпозиції є застосовувані класифікації. Їх неадекватність призводить до дублювання функцій, неузгодженості завдань, які керівники підприємств закріплюють за різними підрозділами, складності акумулювання і некоректності оброблення даних про фактори, які впливають на об’єкти управління тощо. Враховуючи це, в результаті проведених досліджень запропоновано низку класифікацій (систем креативного менеджменту, чинників, які впливають на системи креативного менеджменту, видів креативного розвитку, видів креативних управлінських рішень, видів стратегій у системі креативного менеджменту), практичне застосування яких керівниками підприємств дозволить раціоналізувати процес розроблення і реалізації управлінських рішень щодо розвитку систем креативного менеджменту.

3. Запропоновані методичні положення з оцінювання системи креативного менеджменту підприємств сформовано на засадах ідентифікування об’єктів, які характеризують систему креативного менеджменту, конкретизації показників, що їх відображають, а також встановленні факторів, які впливають на розвиток системи креативного менеджменту. Розроблені методичні положення необхідні керівникам підприємств під час обґрунтування вибору методів впливу на креативно-активних працівників, виявлення необхідності зміни стратегії і тактики креативного розвитку, встановлення потреби активізування науково-технічного кооперування для розв’язання виробничо-господарських проблем.

4. Доведено, що більшість промислових підприємств мають недостатньо розвинуті системи креативного менеджменту. Ознакою цього є те, що з числа підприємств, які займаються комерціалізацією інновацій, більшість не бере участі у креативних пошуках. Своєю чергою, підприємства, які є креативно-активними, часто демонструють нераціональність управлінських рішень, пов’язаних із формуванням креативних колективів, організуванням їхньої роботи, застосуванням методів впливу на них тощо. З метою розв’язання цієї проблеми запропоновано методичні рекомендації з формування креативних управлінських рішень, які базуються на модулях перетворення неформалізованого потоку інформації у структуровані бази даних, результатом яких є креативні ідеї, доведені до рівня зразка інноваційного продукту або технології. Їхнє практичне застосування дозволить керівникам підприємств оптимізувати витрати часу, коштів та управлінських зусиль під час формування і реалізації креативних рішень.

5. Побудована технологія формування і реалізації стратегії розвитку системи креативного менеджменту із вбудованим механізмом контролювання і регулювання параметрів креативного розвитку базується на застосуванні економетричного моделювання прогнозу значень показників, що характеризують систему креативного менеджменту. Ця технологія є складовою методико-прикладного інструментарію розвитку систем креативного менеджменту. Її практичне застосування керівниками підприємств необхідне для ідентифікування причинно-наслідкових зв’язків між чинниками, які впливають на стан систем креативного менеджменту, регулювальними управлінськими рішеннями в цих системах і зміною значень показників, які характеризують системи креативного менеджменту.

6. На основі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:

- Міністерству економічного розвитку і торгівлі України використовувати методико-прикладний інструментарій розвитку систем креативного менеджменту;

- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України використовувати уточнений категоріально-понятійний апарат, класифікації і принципи розвитку систем креативного менеджменту.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Наукові праці, в яких опубліковано основні наукові результати дисертації


наступна сторінка >>