Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет “львівська політехніка” - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 2 512.34kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 589.27kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 4 876.99kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 1 348.02kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 614.02kb.
Національний університет «львівська політехніка» бондаренко лідія... 3 501.33kb.
Національний університет «львівська політехніка» Кулиняк Ігор Ярославович 3 462.19kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 2 532.95kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 1 165.58kb.
Особливості формування та функціонування копних судів на українських... 1 319.67kb.
Використання досвіду органів влади зарубіжних країн у боротьбі з... 1 312.8kb.
Українська мова Тексти для списування, диктування 1 47.92kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет “львівська - сторінка №1/3



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ДМИТРІВ КАТЕРИНА ІВАНІВНА


УДК 347.77/.78+339.166.5(075.8)


ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ


Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2012

Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Національному університеті «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України


Науковий керівник:


кандидат економічних наук, доцент,

Шпак Нестор Омелянович,

Національний університет «Львівська політехніка»,

доцент кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, профессор

Кендюхов Олександр Володимирович,

Донецький національний технічний університет,

завідувач кафедри стратегічного управління економічним розвитком
кандидат економічних наук, доцент

Косенко Андрій Васильович,

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,

доцент кафедри організації виробництва та управління персоналом

Захист відбудеться «___» ______________ 2012 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий «____» _____________ 20___ р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н., доцент Завербний А.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах активного розвитку науково-технічного прогресу та пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємств актуальності набуває використання в їх діяльності об’єктів інтелектуальної власності. Залучення таких об’єктів у власність підприємства – це лише перший крок на шляху до отримання прибутку від їх використання у господарській діяльності. Все більшої важливості набуває правильність оцінювання таких об’єктів, що дає можливість адекватного врахування їх вартості при формуванні статутного фонду та інтелектуального капіталу підприємства. Це забезпечить останнім підвищення їх конкурентоспроможності завдяки зростанню рівня інноваційного потенціалу.

Це вимагає розширення інструментарію оцінювання вартості об’єктів інтелектуальної власності, передусім на різних етапах їх життєвого циклу. Адже від своєчасності і правильності оцінки залежить адекватність прийняття управлінських рішень щодо успішної комерціалізації об’єктів і, відповідно, отримання додаткового прибутку.

Вагомий внесок у розроблення теоретико-прикладних положень із управління та оцінювання об’єктів інтелектуальної власності підприємств зробило ряд вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких варто виокремити праці Г. Азгользова, В. Базилевича, А. Бутніка-Сіверского, М. Вачевського, С. Вовканича, Л. Гальперина, І. Дахно, М. Дроня, В. Жукова, Ю. Казарінова, О. Калініченка, Н. Карпова, В. Козинця, А. Козирєва, А. Косенко, О. Кендюхова, П. Крайнєва, О. Кузьміна, І. Мікульонка, О. Підопригори, О. Полторака, О. Святоцького, Н. Старкової, Л. Федулової, Л. Федченка, П. Цибульова, Г. Черевка, Л. Черепова, А. Чухно, Н. Чухрай, Л. Шнейдемана, Н. Шпака, О. Ялетоцького, І. Яремка та ін.

Попри чималу кількість напрацювань у зазначеній сфері низка важливих завдань із вказаної тематики досі не знайшла свого розв’язання. Зокрема, потребують подальшого теоретичного та прикладного вирішення уточнення й поглиблення понять «інтелектуальна власність», уточнення класифікаційних ознак об’єктів інтелектуальної власності, формування системи показників для аналізування використання об’єктів інтелектуальної власності, удосконалення методів визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності із врахуванням їх особливостей. Усе це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мети та завдань.



Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи за тематичним спрямуванням відповідає науковому напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності» (на прикладі машинобудування і приладобудування) (номер державної реєстрації 0107U009522).

Матеріали дисертації використані при виконанні держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ФАКТОР «Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів» (номер державної реєстрації №0109U001161), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №1043 від 17.11.2008 р., на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва. Автором, зокрема, розроблено метод аналізування використання об’єктів інтелектуальної власності та сформовано систему показників аналізування використання об’єктів інтелектуальної власності (розділ 2 «Розроблення методичних положень із полікритеріальної діагностики діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів», підр. 2.2 «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики діяльності підприємств», п. 2.2.4 «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики об’єктів інтелектуальної власності») (акт впровадження від 14 березня 2011 р.).

Окремі положення дисертації використані при розробленні наукової теми Національного університету «Львівська політехніка» «Інтелектуальний капітал та інтелектуальні активи підприємства: евальвація, верифікація та екземпліфікація» (номер державної реєстрації №0107U007842) на кафедрі обліку та аналізу. Автором, зокрема, удосконалено класифікацію об’єктів інтелектуальної власності та запропоновано послідовність оцінювання об’єктів промислової власності за етапами їх життєвого циклу ( розділ 1 «Формування системи принципів, критеріїв і методики оцінювання інтелектуальних ресурсів», підр. 1.4 «Розроблення принципів, критеріїв та класифікаційних груп інтелектуального капіталу та інтелектуальних активів підприємства для цілей бухгалтерського обліку» та підр. 1.5 «Розробка методичних положень оцінювання інтелектуальних ресурсів») (акт впровадження від 28 березня 2011 р.).

Методи, запропоновані в дисертації щодо оцінювання об’єктів інтелектуальної власності, використані при виконанні держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка»: ДБ/ГЕО “Геоінформаційні технології побудови регіональних кадастрів емісії парникових газів для підтримки прийняття ефективних економіко-адміністративних рішень” (номер держреєстрації 0111U001210).

Окремі результати дослідження застосовані при виконанні госпдоговірної теми «Удосконалення системи управління комунікаціями та об’єктами інтелектуальної власності ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (Договір №0251 від 06.08.2008 р., номер державної реєстрації 0108U010401) (автором запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення рівня управління ОІВ на підприємстві (довідка №3940 від 31.12.2008 р.)) та теми «Розробка обласної програми скорочення викидів парникових газів у Львівській області на 2009-2012 роки» на замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області (Договір №12-058/0296 від 19.05.2009 р.) (автором сформовано підходи до оцінювання ефективності заходів з комерціалізації інновацій в енергетичному секторі та оцінювання ефективності заходів щодо скорочення емісії парникових газів підприємствами промисловості (довідка №08-6498 від 23.11.2010р.)).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методичних положень щодо оцінювання об’єктів інтелектуальної власності та формування механізмів аналізування, побудови й розвитку системи використання таких об’єктів на підприємстві.

Визначена мета дослідження передбачає виконання таких завдань:



  • уточнити зміст поняття «інтелектуальна власність» та розвинути класифікацію об’єктів інтелектуальної власності підприємств;

  • удосконалити схематичну модель комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності для підприємств;

  • удосконалити графічну модель впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства на ефективність використання об’єктів інтелектуальної власності;

  • удосконалити метод аналізування використання об’єктів інтелектуальної власності підприємства;

  • розробити послідовність оцінювання вартості об’єктів промислової власності підприємств;

  • розвинути структурно-логічну схему використання об’єктів інтелектуальної власності підприємств.

Об’єктом дослідження є процеси оцінювання об’єктів інтелектуальної власності промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні положення з оцінювання об’єктів інтелектуальної власності промислових підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань у роботі використано такі наукові методи: порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення – для з’ясування сутності та уточнення змісту понять «інтелектуальна власність», «управління інтелектуальною власністю» (розділ 1, підр. 1.1), а також при удосконаленні класифікації об’єктів інтелектуальної власності (розділ 1, підр. 1.2); якісні методи аналізу для визначення впливу факторів на використання об’єктів інтелектуальної власності підприємствами (розділ 2, підр. 2.2), статистичного та порівняльного аналізу – для вивчення стану та тенденцій розвитку ринку інтелектуальної власності у світі та Україні (розділ 2, підр. 2.3); методи індукції й дедукції, наукового узагальнення, експертні, якісні методи оцінювання, статистичні методи аналізу для виділення факторів впливу на формування вартості об’єктів промислової власності (розділ 3, підр. 3.1), методи експертного та якісного аналізу для формування послідовності визначення вартості об’єктів промислової власності (розділ 3, підр. 3.2), оптимізації – для оцінювання достовірності отриманих результатів визначення вартості та встановлення пріоритетності управлінських завдань (розділ 3, підр. 3.3).

Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали періодичних видань, економічні аналітичні огляди, статистичні матеріали Головного управління статистики у Львівській області та Державного комітету статистики України, результати авторських досліджень, дані статистичної, фінансової та управлінської звітності вітчизняних підприємств, а також нормативно-правові акти органів державної влади.



Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

– запропоновано враховувати етапи життєвого циклу об’єктів промислової власності при їх оцінюванні, що дає можливість визначити вплив конкретних ціноутворюючих чинників на формування ціни об’єктів промислової власності;



удосконалено:

– схематичну модель комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств «інноваційне кредитування», що, на відміну від існуючих, дає можливість здійснювати трансфер інноваційних ресурсів від прикладної науки до сфери виробництва без значних початкових капіталовкладень підприємства-замовника;

– графічну модель впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища на ефективність використання об’єктів інтелектуальної власності підприємства, що на відміну від існуючих, враховує особливості об’єктів інтелектуальної власності;

– метод аналізування використання об’єктів інтелектуальної власності, відмінністю якого є виокремлення груп показників та напрямів аналізування, що максимально враховують усі аспекти застосування.



дістали подальший розвиток:

– поняття «інтелектуальна власність», яке розглядається в контексті особливого виду власності на невідчужувані немайнові та майнові результати та продукти розумової діяльності людини, які мають правову охорону та ті, які не охороняються згідно законодавства, що, на відміну від існуючих, є найбільш узагальнюючим та враховує усі аспекти використання і, як наслідок, класифікація об’єктів інтелектуальної власності підприємств, що відрізняється від наявних виокремленням класифікаційних ознак «за ступенем впливу на діяльність підприємства» та «за сферою призначення на підприємстві»;

– структурно-логічна схема використання об’єктів інтелектуальної власності підприємств, яка, на відміну від існуючих, враховує формування вартості об’єктів інтелектуальної власності на окремих етапах, що впливає на подальшу реалізацію стратегії.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні послідовності оцінювання вартості об’єктів інтелектуальної власності підприємств на основі виділення етапів їх життєвого циклу; схематичної моделі комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності «інноваційне кредитування»; графічної моделі впливу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища на ефективність використання об’єктів і інтелектуальної власності підприємства; методу аналізування використання об’єктів інтелектуальної власності та структурно-логічної схеми використання об’єктів інтелектуальної власності на підприємстві.

Деякі рекомендації дисертаційної роботи впроваджені та використовуються у роботі управління промислової політики Львівської обласної державної адміністрації, зокрема застосування методичних положень з оцінювання об’єктів інтелектуальної власності з використанням послідовності оцінювання об’єктів інтелектуальної власності (довідка№1-1/1911-1 від 09.12.2010 р.).

Результати дисертаційної роботи впроваджені у діяльність низки вітчизняних промислових підприємств, зокрема: ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (довідка №3941 від 31.12.2008 р.), Завод телевізійної техніки «Електрон» ДП ВАТ «Концерн-Електрон» (довідка №А088/56 від 01.03.2011 р.), Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування (довідка №284/05 від 11.03.2011 р.).

Основні положення та результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес та застосовуються під час викладання дисциплін «Інтелектуальна власність» та «Трансфер технологій» (для студентів спеціальності 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю»), а також під час написання кваліфікаційних робіт бакалаврів, спеціалістів та магістрів (довідка № 67-01-907 від 19 квітня 2011 р.).



Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень і основні положення дисертації доповідались і обговорювались на 11 наукових і науково-практичних конференціях, зокрема на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління в освіті» (м. Львів, 19-20 квітня 2007 р.), Науково-практичній конференції «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту» (м. Львів, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту» (м. Львів, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2008 р.), LXIV науково-практичній конференції наукових педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів Транспортного університету (м. Львів, 2008 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування та реалізації конкурентної політики: аспекти молодіжного підприємництва», (м. Львів, 17-18 вересня 2009 р.), LXV науково-практичній конференції наукових педагогічних працівників, аспірантів, студентів та структурних підрозділів Транспортного університету (м. Львів, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в України: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2010 р.), VI mezinarodni vedecko-prakticka konference “Vedecky pokrok na rozmezi tisicilrti – 2010” (Praha, 2010), VIIІ міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 22,08 друк. арк. (1 монографія, 9 наукових статей, 11 тез доповідей на конференціях), з них особисто автором – 4,81 друк. арк. У фахових виданнях опубліковано 9 праць, з них 3 – одноосібно.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 252 сторінки, зокрема 23 сторінки рисунків (37 рисунків) та 25 сторінок таблиць (51 таблиця), 30 сторінок додатків (11 додатків), 20 сторінок списку використаних джерел (193 найменування).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета і завдання дослідження, наукова та практична цінність результатів, які одержано під час дослідження, описано форми їхньої апробації та використання.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади оцінювання об’єктів інтелектуальної власності у господарській діяльності підприємства» розвинуто сутність поняття «інтелектуальна власність», виділено принципи використання об’єктів інтелектуальної власності на підприємстві, уточнено класифікацію об’єктів інтелектуальної власності, удосконалено схематичну модель комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств – інноваційне кредитування, досліджено особливості оцінювання об’єктів інтелектуальної власності.

Узагальнення результатів аналізування літературних джерел дозволило виокремити чотири різні підходи до трактування поняття «інтелектуальна власність»: як вид власності загалом; як систему прав на результати інтелектуальної діяльності; як продукт; трактування з індивідуальних позицій. Визначення переваг та недоліків кожного з підходів, а також вивчення різних його трактувань у межах кожного з підходів дали змогу сформувати трактування поняття «інтелектуальна власність» у широкому розумінні як особливий вид власності на невідчужувані немайнові та майнові результати та продукти розумової діяльності людини, які мають правову охорону та ті, які не охороняються згідно законодавства. Таке універсальне трактування уможливлює удосконалення структури інтелектуальної власності та класифікації об’єктів інтелектуальної власності підприємств.

Для більш повного розуміння сутності та особливостей використання об’єктів інтелектуальної власності виокремлено основні принципи: принцип врахування, принцип обізнаності, принцип адекватності, принцип плинності, принцип професійності, принцип ієрархічності, принцип актуальності, принцип вартості. Аналізування наукових джерел та власні напрацювання дали змогу розвинути класифікацію об’єктів інтелектуальної власності (рис. 1). У запропонованій класифікації виокремлено нові класифікаційні ознаки: «за ступенем впливу на діяльність підприємства» та «за сферою призначення на підприємстві».


За ступенем впливу на діяльність підприємства

Із низьким ступенем впливу; із середніс ступенем впливу; із високим ступенем впливу


За сферою призначення на підприємстві

Мистецько-наукові (авторські); технологічні (промислового призначення); ринкові (засоби індивідуалізації); техніко-інформаційні; специфічні




За способом залучення у господарський процес



Створені підприємством; придбані підприємством; отримані підприємством у результаті укладення ліцензійних, франчайзингових, інжинірингових та ін. договорів

За ступенем участі у господарській діяльності



Із низьким ступенем участі; із середнім ступенем участі; із високим ступенем участі



За правовими ознаками



Патентні; безпатентні

За ступенем відомості



Відомі тільки для досліджуваного підприємства; відомі багатьом підприємствам

За можливістю оцінки



Оцінюванні; не оцінюванні

За періодом використання на підприємстві



1-5 років; 5-10 років; більше 10 років

За ступенем актуальності для підприємства



Спричиняють диференціацію діяльності підприємства; використовуються у рамках окремого проекту; покращують окремі ланки виробничого процесу






  • -

    запропоновані автором



Рис. 1. Класифікація об’єктів інтелектуальної власності підприємств*

*Примітка: систематизовано автором.

У залежності від ступеня впливу на діяльність підприємства виділяють: із низьким ступенем впливу (нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності), із середнім ступенем впливу (об’єкти авторського права і суміжних прав) та із високим ступенем впливу (об’єкти промислової власності). Поділ за сферою призначення на підприємстві дозволяє виділити такі об’єкти: мистецько-наукові, технологічні, ринкові, техніко-інформаційні, специфічні.

Опрацювання відомих способів комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та власні дослідження дозволили запропонувати схематичну модель інноваційного кредитування. Суть її полягає у трансфері інноваційних ресурсів від прикладної науки до сфери виробництва без початкових капіталовкладень підприємства-замовника. Можливі два способи реалізації запропонованої операції: безпосередній контакт між винахідниками і підприємствами та здійснення інноваційного кредитування за допомогою посередників. Особливість такої моделі комерціалізації – висока зацікавленість обох сторін. Їхня співпраця направлена на отримання прибутку, тому при здійсненні інноваційного кредитування кожна ланка має чітко визначенні функції та завдання. При інноваційному кредитуванні наукові організації без попередньої оплати передають підприємствам інновації, здійснюють їх супровід, необхідне навчання. У свою чергу, підприємство на підставі попередньо укладеної угоди перераховує частину отриманого прибутку (за рахунок додаткової економії від впровадження об’єктів інтелектуальної власності у господарський процес) на протязі узгодженого терміну до моменту досягнення визначеної суми. Перевагами такої операції для покупця (підприємства-замовника) є порядок та спосіб розрахунку із позичальником, що полягає у відсутності авансового платежу. Витрати, пов’язані із отриманням охоронних документів на об’єкт інтелектуальної власності (патентів, свідоцтв), необхідністю випробовування промислової придатності, навчанням обслуговуючого персоналу тощо, та інші здійснюються позичальником ще до моменту укладення угоди. Перевагами інноваційного кредитування для продавця є можливість впровадження потенційних розробок у виробничий процес та отримання прибутку у вигляді роялті на протязі терміну угоди.

На підставі узагальнення практики діяльності вітчизняних венчурних і промислових підприємств, наукових організацій та власних досліджень запропоновано визначення вартості операції інновації у кредит як суми платежів роялті за весь термін дії укладеної угоди. Величину роялті доцільно розраховувати у межах 30-40% від чистого прибутку підприємства, що є отримувачем інновацій у кредит. Така висока ставка роялті дасть можливість забезпечити зменшення ризиків недоотримання прибутків для тих організацій, які виступають надавачами об’єктів кредитування.

Дослідження літературних джерел та власні напрацювання дозволили виділити низку методів оцінювання об’єктів інтелектуальної власності, що відносяться до чотирьох підходів, а саме: доходного, витратного, ринкового і комбінованого. Кожен із запропонованих підходів має свої переваги та недоліки і може використовуватися для окремих об’єктів інтелектуальної власності. Вибір того чи іншого підходу до оцінки залежить від наявності необхідної інформації, вимог покупців або власників об’єктів інтелектуальної власності, економічної ситуації на момент оцінки тощо. Проте немає жодного універсального методу оцінювання, який можна було б застосовувати для усіх відомих об’єктів інтелектуальної власності підприємства. На основі дослідження підходів та методів оцінювання виділено їх переваги та недоліки. Виокремлення переваг та недоліків підходів оцінювання об’єктів інтелектуальної власності для підприємств дає можливість оптимально вибрати спосіб оцінювання для будь-яких об’єктів, які знаходяться у власності підприємства.



наступна сторінка >>