Міністерство освіти І науки україни національний університет львівська політехніка - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Міністерство освіти І науки україни національний університет “львівська... 3 536.93kb.
Міністерство освіти І науки україни національний університет “Львівська... 2 426.72kb.
Міністерство освіти І науки україни національний університет “львівська... 3 545.4kb.
Міністерство освіти І науки україни національний університет “львівська... 3 523.35kb.
Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська... 3 442.07kb.
Міністерство освіти І науки україни національний університет “львівська... 2 454kb.
Міністерство Освіти і Науки України Національний університет "Львівська... 23 2022kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 2 512.34kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 4 876.99kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 706.91kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний... 3 589.27kb.
Я отримав грошовий переказ від брата з-за кордону. Чи повинен я задекларувати... 1 16.65kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Міністерство освіти І науки україни національний університет львівська політехніка - сторінка №1/3



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ГРИЦАЙ ОЛЬГА ІВАНІВНА

УДК 330:341.1: 336.5.02]:621

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ НА ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ – 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

ЧУХРАЙ НАТАЛІЯ ІВАНІВНА,

Національний університет «Львівська політехніка»,

завідувач кафедри менеджменту організацій
Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор

ПОГОРЕЛОВ ЮРІЙ СЕРГІЙОВИЧ,

Східноукраїнський національний університет імені

Володимира Даля, професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності;
кандидат економічних наук, доцент

КОСТЕЦЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА,

Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри економіки підприємств і корпорацій

Захист відбудеться «29» квітня 2013 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, ІV навчальний корпус, ауд. 209-а).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, Львів, вул. Професорська, 1.
Автореферат розісланий «__» ________ 2013 р.

Учений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Загальносвітові тенденції розвитку економіки свідчать на користь впровадження інновацій, які здатні забезпечити високу конкурентоспроможність та тривале економічне зростання суб’єктам господарювання. Це обумовлює необхідність дослідження закономірностей активізації інноваційних процесів промислових підприємств. Здійснення інноваційних процесів як у технологічній, так і в управлінській сферах передбачає понесення витрат. З огляду на складність процесу управління інноваціями та обмеженість фінансових ресурсів виникає потреба у ефективному управлінні витратами на інноваційні процеси підприємств.

Сутність поняття витрат у теоретичних і прикладних аспектах досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені, які розглядали проблеми управління витратами (Н. В. Гришко, Г. В. Козаченко, Л. В. Нападовська, Г. О. Партин, Ю. С. Погорелов, Дж. Ріс, Р. Ентоні), вивчали можливості зниження витрат (Н. І. Костецька, В. М Панасюк, А. В. Череп, Дж. Фостер, Ч. Хорнгрен). У сфері інновацій сучасні науковці досліджували передусім питання інноваційного розвитку організацій (І. В. Алексєєв, П. Н. Завлін, С. М. Ілляшенко, С. В. Ільдемьонов, О. Є. Кузьмін, С. А. Парсаданян, Н. І. Чухрай) та економічного оцінювання інноваційних процесів (В. М. Гриньова, О. В. Красовська, В. В. Стадник, Б. Твісс, П. С. Харів, А. А. Харін).

Критичний аналіз робіт у сфері управління витратами дає підстави говорити про недостатнє наукове і практичне розкриття питань щодо управління витратами на інноваційні процеси підприємств машинобудування. З огляду на стратегічну значущість для розвитку економіки машинобудівного комплексу, а також низький рівень конкурентоспроможності машинобудівної продукції, яка характеризується значною матеріало- та енергомісткістю виробництва, виникає нагальна необхідність теоретико-методичного розгляду завдань з управління витратами на інноваційні процеси підприємств машинобудування. Вирішення вказаних завдань є передумовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо аналізування та контролювання часу виходу на ринок інноваційної продукції, її вартості і, як наслідок, ефективності діяльності підприємства. Актуальність вищезазначеного визначає проведення як теоретичних, так і практичних досліджень у цьому напрямі, що зумовило вибір теми та визначило її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає науковому напряму кафедри менеджменту організацій Національного університету «Львівська політехніка» «Формування і використання виробничого, інноваційного та управлінського потенціалів в обробних галузях промисловості» (номер державної реєстрації 0108U000339). Матеріали дослідження використано під час розроблення держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ЛАНЦ «Управління інноваційними процесами підприємств у ланцюгах вартості» (номер державної реєстрації 0110U001094), затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2009 р. № 686, з якої дисертант розробила низку рекомендацій щодо оцінювання витрат на інноваційні процеси машинобудівного підприємства у підр. 5.3. «Визначення та оцінювання ефективності витрат на інноваційні процеси підприємств» розділу 5 «Методичні підходи до оцінювання ефективності управління інноваційними процесами у ланцюгах вартості» (акт впровадження від 18.09. 2012 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних і методичних положень стосовно управління витратами на інноваційні процеси машинобудівних підприємств. Досягнення цієї мети потребувало виконання таких завдань:

– обґрунтувати економічну природу і сутність витрат на інноваційні процеси та їх класифікувати;

– вдосконалити методичні положення щодо управління витратами під час здійснення підприємством інноваційних процесів;

– розробити коефіцієнти для аналізування стану та динаміки витрат на інноваційні процеси підприємств машинобудування: коефіцієнт інноваційної місткості витрат, коефіцієнт інноваційної місткості доходу, коефіцієнт дохідності та рентабельності витрат на інноваційні процеси;

– обґрунтувати інструментарій для оцінювання рівня ефективності витрат та стабільності підходів до управління витратами на інноваційні процеси машинобудівного підприємства;

– систематизувати відображення в обліку витрат на інноваційні процеси для одержання своєчасної та повної інформації під час управління ними;

– розробити модель управління витратами за етапами інноваційного процесу машинобудівного підприємства з метою оптимізації основних параметрів його ефективності.

Об’єктом дослідження є процес управління витратами на інноваційні процеси машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні питання щодо покращення процесу управління витратами на інноваційні процеси та їх впливу на ефективність діяльності підприємств машинобудування.

Методи дослідження. Під час дослідження були використані методи: логічного узагальнення – для аналізування підходів до трактування термінів «витрати», «інноваційний процес», «витрати на інноваційні процеси» (п.1.1, 1.2); аналізу та синтезу – для зіставлення підходів до класифікації витрат (п. 1.2); діалектичний метод і методи аналізу та синтезу – для дослідження загального стану розвитку інноваційних процесів підприємств (п. 2.3, 3.2); статистичний аналіз інноваційної активності підприємств та структурних диспропорцій у фінансуванні інноваційних процесів у промисловості (п. 2.1); порівняння відносних величин – під час аналізування структури витрат на інноваційні процеси (п. 3.1, 2.3); кореляційно-регресійний аналіз – для вивчення взаємозалежності обсягу реалізованої інноваційної продукції від витрат на інноваційні процеси (п. 2.3); економіко-математичне моделювання – під час вдосконалення теоретико-методичної бази управління інноваційними процесами на підприємстві (п. 2.3, 3.3); графічний – для наочного подання теоретичного, методичного і прикладного матеріалу дисертації.

Інформаційною базою дисертаційної роботи стали офіційні дані Державного комітету статистики України та Львівського обласного управління статистики; законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, інших органів державного управління; монографії і науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях; електронні ресурси; результати власних досліджень; дані статистичної та фінансової звітності й аналітичні матеріали вітчизняних машинобудівних підприємств м. Львова та Львівської обл., зокрема ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», ЗАТ «НВО «Термоприлад» ім. В.Лаха», НВП «Карат», ДП ПАТ «Концерн Електрон» та ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».



Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо управління витратами на інноваційні процеси. Автор отримала такі наукові результати:

вперше:

– розроблено оптимізаційну модель управління витратами за етапами інноваційного процесу машинобудівного підприємства з використанням задачі математичного програмування з нелінійними обмеженнями, яку описано модифікованою виробничою функцією Кобба-Дугласа;



удосконалено:

– методичні підходи щодо управління витратами на інноваційні процеси, які, на відміну від існуючих, передбачають поєднання таких методів управління витратами: АВС, таргет-костинг та LСС, що дає змогу ідентифікувати витрати на інноваційні процеси у витратах підприємства, створювати інноваційну продукцію за доступними цінами та прогнозувати витрати ще на етапі розроблення інновацій;

– класифікацію витрат підприємства, яка, на відміну від загальновідомої, доповнена окремою класифікаційною ознакою «залежно від мети здійснення», внаслідок чого термінологічний апарат інноваційної сфери доповнено поняттям «витрати на інноваційні процеси», що є коректним для визначення витрат, пов’язаних з ініціацією інновацій, їхнім розробленням, реалізацією на ринку та поширенням;

дістали подальший розвиток:

– система показників аналізування витрат підприємства, яка доповнює відомі системи коефіцієнтами, що характеризують стан інноваційних процесів: коефіцієнтом інноваційної місткості витрат, коефіцієнтом інноваційної місткості доходу, коефіцієнтом дохідності та рентабельності витрат на інноваційні процеси, внаслідок чого можна діагностувати результати від інвестування в інноваційну сферу;

– механізм оцінювання ефективності витрат на інноваційні процеси з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на ідентифікації рівня стабільності підходів до управляння цими витратами;


    – облік витрат на інноваційні процеси, що на відміну від інших, реалізуються через використання відокремленого рахунка, на якому накопичуються всі витрати, пов’язані з інноваційними процесами підприємства, що створює інформаційне поле для управління ними.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробленні теоретичного і методичного забезпечення управління витратами на інноваційні процеси промислових підприємств. Особливе значення мають рекомендації щодо формування оптимальної структури витрат за етапами інноваційного процесу, що передбачає розподіл виробничих, трудових та інформаційних ресурсів, які використано у діяльності ЗАТ «НВО «Термоприлад» ім. В. Лаха» (довідка № 228від 24.05.2012 р.) та НВП «Карат» ДП ПАТ «Концерн-Електрон» (акт впровадження № 06/47 від 05.06.2012 р.).

Підтвердженням практичної важливості розроблених здобувачем науково-методичних засад є використання рекомендацій щодо обліку витрат на інноваційні процеси ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (довідка № 12765 від 26.10.2012 р.). Практичне значення має розроблена у роботі методика управління витратами на інноваційні процеси, що реалізується через поєднання таких методів управління витратами: АВС, таргет-костинг та LСС на ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» (довідка №147/03 від 22.03.2012 р.). Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка» у процесі викладання навчальних дисциплін «Облік та аналіз фінансових результатів діяльності підприємств» та «Управлінський облік» (довідка № 22-109 від 05.11.2012 р.).



Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до вирішення проблеми управління витратами на інноваційні процеси машинобудівних підприємств. Усі наукові результати, описані в дисертації та запропоновані для захисту, отримані автором особисто. Внесок автора у колективно опубліковані роботи здобувача конкретизовано у списку праць за темою роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати роботи й висновки оголошені та обговорені на 11 науково-практичних конференціях: міжвузівських конференціях науково-педагогічних працівників інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні» (Львів, 30 березня – 10 квітня 2009 р., березень 2010 р., 21 – 25 березня 2011 р., 26 – 31 березня 2012 р.); V Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (Тернопіль, 30 жовтня 2009 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки» (Хмельницький, 2009 р.); VII всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасність. Наука. Час. Взаємодія та взаємовплив» (Київ, 18 – 20 листопада 2010 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (Львів, 20 - 21 травня 2010 р.); Форумі молодих науковців Львівщини (Львів, 22 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки та менеджменту» (Львів, 10 – 12 листопада 2011 р.); ІІ Міжнародній конференції молодих вчених «Економіка і менеджмент-2011» (Львів, 24 – 26 листопада 2011 р.); ІІІ Міжнародній науковій конференції «Формування сучасної науки» (Донецьк, 15 – 17 вересня 2012 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, усі одноосібні. У фахових виданнях опубліковано 9 наукових праць. Загальний обсяг публікацій становить 5,42 друкованих аркуші.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, у тому числі основного тексту – 176 сторінок. Дисертація містить 22 таблиці, 28 рисунків, список використаних джерел із 185 назв на 18 сторінках, 5 додатків на 25 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання, визначено предмет і об’єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.



У першому розділі «Теоретико-методичні засади управління витратами на інноваційні процеси промислового підприємства» виділено сутнісні характеристики поняття «витрати», проаналізовано теоретичні основи формування витрат на інноваційні процеси промислового підприємства та розглянуто організаційно-економічні механізми управління зазначеними витратами.

У роботі доведено, що управління витратами є ключовим чинником у забезпеченні ефективного розвитку підприємства. Дослідження сутності витрат ґрунтується насамперед на їхній класифікації, що дасть змогу забезпечити виокремлення різновидів витрат залежно від встановлених цілей та сформувати основу для планування, контролювання і регулювання відповідних пріоритетних груп витрат. В економічній літературі термін «витрати» розглядають з різних точок зору, залежно від специфіки їхнього використання. Автор об’єднала ці підходи у три великі групи – з погляду економічної теорії, бухгалтерського обліку та податкового законодавства за такими критеріями: економічною сутністю, часом виникнення витрат та метою формування інформації про них. Бухгалтерське трактування цього терміна характеризує економічні наслідки здійснення витрат після закінчення виробничого процесу, що призводить до збільшення зобов’язань. Визнання витрат з позиції економічної теорії супроводжується фактом вибуття коштів або витрачання ресурсів незалежно від дати виникнення зобов’язань. Витрати з погляду податкового законодавства розкривають інформацію про діяльність підприємств для визначення бази оподаткування податком на прибуток.

У роботі розкрито суть та класифікацію витрат промислового підприємства, окреслено поділ витрат за відповідними ознаками класифікації. Критичний аналіз літературних джерел дав можливість виділити окрему класифікаційну ознаку «залежно від мети здійснення», яка розмежовує витрати, що понесені підприємством на інноваційні процеси та інші витрати діяльності. У практичній роботі суб’єктів господарювання ця ознака має принципове значення для контролювання за станом, поведінкою та тенденціями цих витрат, для визначення ефективності результатів інноваційного розвитку підприємств.

Для ідентифікації витрат, пов’язаних з розробкою інновацій, реалізацією на ринку та подальшим поширенням, найкоректніше використовувати термін «витрати на інноваційні процеси».

Під поняттям «інноваційний процес» розуміємо послідовну зміну взаємопов’язаних робіт: від виникнення ідеї, проведення наукових досліджень, її реалізації й поширення, що дає змогу отримати певний суспільно-економічний ефект, що супроводжується витратами виробничих, трудових, інформаційних ресурсів і часу.

Узагальнення напрацювань і результати власних досліджень дали змогу дійти таких висновків: понятійний апарат інноватики не уніфіковано; прослідковується некоректне використання термінів; дефініція «витрати на інноваційні процеси» має логічний зміст. Проведений у роботі семантичний аналіз поняття «витрати на інноваційні процеси» дав можливість визначити характерні ознаки, що відображають його економічний зміст та призначення.

Запропоновано під витратами на інноваційний процес (Віп) розуміти суму витрат за окремими етапами цього процесу (1):

Віп= Вндр + Впкр + Ввдв + Вт + Вві + Вм , (1)

де Вндр — витрати на науково-дослідні роботи, грн; Впкр – витрати на проектно-конструкторські роботи, грн; Ввдв – витрати на виготовлення дослідного взірця, грн; Вт – витрати на лабораторне, стендове, польове та ринкове тестування інноваційної продукції, грн; Вві – витрати на виробництво інноваційної продукції, грн; Вм – витрати на просування продукції на ринок, грн.

В дисертації прокласифіковано витрати на інноваційні процеси підприємства за такими ознаками:

1) напрямами здійснення (внутрішні науково-дослідні роботи; зовнішні науково-дослідні роботи; придбання машин, обладнання та програмного забезпечення; придбання інших зовнішніх знань; інші витрати);

2) способом включення до собівартості інновації (прямі – безпосередньо пов’язані з розробленням нововведення і налагодженням його промислового виробництва та непрямі – витрати на ринкове просування та подальшу експлуатацію інновації);

3) способом економічного обміну (трансформаційні, трансакційні та організаційні);

4) значущістю щодо здійснення контролю (регульовані і нерегульовані);

5) терміном обчислення (поточні і капітальні);

6) типами інновацій (на продуктові – для випуску нового виду продукції; на процесові – для освоєння нової технології, тобто на технологічні інновації; на маркетингові; на організаційно-управлінські інновації);

7) етапами інноваційного процесу (науково-дослідні роботи; проектно-конструкторські роботи; виготовлення дослідного взірця; лабораторне, стендове, польове та ринкове тестування інноваційної продукції; виробництво інноваційної продукції та просування продукції на ринок).

Застосування даної класифікації дасть можливість виділяти та розраховувати витрати на інноваційні процеси за місцями їхнього виникнення; визначати пріоритетність та організовувати моніторинг, контролювати їхній рівень, а також розробляти заходи щодо їхнього регулювання і виявлення резервів витрат. У свою чергою, це сприятиме збільшенню результативності, а також підвищенню ефективності управління інноваційною сферою підприємства.

Для забезпечення ефективності виробничо-господарської діяльності промислового підприємства визначено взаємозв’язок системи управління витратами на інноваційні процеси з функціями менеджменту (планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання). Для реалізації цих функцій у сучасній економічній науці використовують різні методи. Значна кількість методів управління витратами зумовлює вибір таких із них, які б забезпечували досягнення підприємством поставлених цілей і були орієнтовані як на оперативне, так і на стратегічне управління підприємством, давали б змогу впровадити таку систему контролю, яка б уможливила збільшити ефективність діяльності підприємства. Запропоновано використовувати такі методи управління витратами (рис. 1): метод АВС (англ. Activity Based Costing) для ідентифікації витрат на інноваційні процеси у витратах підприємства; метод таргет-костингу (англ. Target Costing), що підтримує стратегію зменшення витрат до цільової собівартості на етапі проектування та для створення інноваційної продукції за доступними споживачам цінами; метод LСС (англ. Life Cycle Costing) – для прогнозування витрат на інноваційні процеси ще на етапі розроблення інновацій.






Етапи інноваційного процесу



Понесені витрати



Результат

понесених витрат

Місця виникнення витрат

Відділ наукових дослід-жень


Відділ проектного констру-ювання

Промис-лова лабора-торія

Відділ виробни-цтва

Відділ марке-тингу

Наукова ідея




Звіт по НДР

*










*

Дослідно-конструкторські роботи




Патенти, наукові винаходи




*










Розроблення і проектування




Дослідний або промисловий взірець







*




*

Лабораторне, стендове, польове та ринкове тестування




Дозвіл на промислове виробництво чи технологію







*

*



Виробництво






Промислова партія товару










*




Просування на ринок




Комерціалі-зація













*

Рис. 1. Використання методів управління витратами на інноваційні процеси за місцями виникнення витрат*

*Примітка: розроблено автором.

Поєднання методів АВС, LCC та таргет-костингу при оцінюванні витрат на інноваційні процеси дасть змогу управлінському персоналу отримати достатньо інформації для операційного і стратегічного управління інноваційними процесами підприємства.



У другому розділі «Оцінювання витрат на інноваційні процеси машинобудівних підприємств» проведено аналізування витрат на інноваційні процеси, розроблено методичні засади оцінювання витрат на інноваційні процеси машинобудівного підприємства та здійснено оцінювання ефективності вказаних витрат.

Проведене оцінювання інноваційної діяльності протягом останніх років свідчить, що коштів, спрямованих на інноваційні процеси підприємствами Львівщини, бракує для забезпечення ефективного розвитку вітчизняних підприємств. Рівень практично всіх показників діагностування інноваційної активності підприємств по області значно нижчий від аналогічних загальнодержавних. Дані Держкомстату України вказують на зменшення частки фінансування інновацій у Львівській обл. стосовно України (рис. 2).




роки
Рис. 2. Порівняння динаміки зростання витрат на інноваційні процеси в Україні та Львівській області у відносних величинах*

*Примітка: побудовано автором на основі статистичних даних.

Протягом 2002–2007 рр. в Україні спостерігалося відносно стабільне зростання обсягів витрат на інноваційні процеси, у 2008–2010 рр. – спад внаслідок фінансово-економічної кризи, а з 2011 р. – знову поступове зростання. Тоді ж у Львівській обл. за 2002–2006 рр. простежувалася стагнація інноваційних процесів, що відобразилася у падінні обсягів їх фінансування під час кризи 2002 року та утримування цього стану протягом наступних чотирьох років. За період 2002–2011 рр. приріст фінансування інноваційних процесів загалом по Львівщині становив близько 14 %, тоді як по Україні – більше 35 %.

У структурі витрат на інноваційні процеси кожного аналізованого року перше місце посідають власні кошти підприємств та організацій (від 88 % у 2005 р. до 52,9 % у 2011 р.). У результаті такої ситуації для більшості підприємств, на яких власні кошти є вкрай обмеженими, фактично відсутня можливість здійснювати масштабну інноваційну діяльність. Натомість державного заохочення інноваційних процесів взагалі не відбувається, оскільки фінансування з Державного бюджету коливається лише у межах 1–2 %.

Передумовою економічного зростання є активізація інноваційних процесів машинобудівних підприємств. Проте жодного пожвавлення не настає через невизначеність економічного механізму управління витратами на інноваційні процеси підприємств, безсистемність здійснення витрат, недосконалість, а подекуди і відсутність формалізованого апарату прийняття управлінських рішень і оцінювання їхніх наслідків. З огляду на значущість зазначеної проблематики, розроблено низку коефіцієнтів для аналізування витрат на інноваційні процеси машинобудівних підприємств (табл. 1).



Таблиця 1

Коефіцієнти аналізування витрат на інноваційні процеси*

№ з\п

Назва коефіцієнтів

Формули для розрахунків

Умовні позначення у формулах

Економічний зміст коефіцієнтів

1

Коефіцієнт інноваційної місткості витрат,

ум. од. ()



(2)

Віп – витрати на інноваційні процеси, грн.;

Вв – валові витрати, грн.

Яка частка витрат на інноваційні процеси у валових витратах підприємства

2

Коефіцієнт інноваційної місткості доходу, ум. од. ()

(3)

Ді – дохід від реалізації інноваційної продукції, грн.

Скільки витрат на інноваційні процеси несе підприємство, щоб одержати 1 грн. доходу

3

Коефіцієнт доходності витрат на інноваційні процеси, ум. од. ()

(4)

Дв – валовий дохід підприємства, грн.

Яка частка доходу, отриманого від понесених витрат на інноваційні процеси у валовому доході

4

Коефіцієнт рентабельності витрат на інноваційні процеси,

ум. од. ()



(5)

Пі – прибуток від інноваційної діяльності, грн.

Скільки прибутку отримує підприємство від 1 грн. витрат на інноваційні процеси

*Примітка: розроблено автором на підставі проведених досліджень.

Оцінювання витрат на інноваційні процеси за допомогою запропонованих коефіцієнтів дало змогу зробити висновки щодо розвиненості та масштабів інноваційних процесів підприємства. Результати аналізу низки машинобудівних підприємств Львівщини за допомогою розробленого підходу свідчать про низьку ефективність витрат на інноваційні процеси (табл. 2). Отримані дані підтверджується низьким рівнем рентабельності витрат на інноваційні процеси, нестабільними та негативними тенденціями зміни показників оцінювання. На ПАТ «ДЗАК» частка витрат на інноваційні процеси незначна порівняно з іншими витратами підприємства і коливається в межах від 0,2 % до 5,4 %. У свою чергу, частка доходів від інноваційної діяльності у валових доходах зростає дещо швидше – з 1,2 % у 2007 р. до 36 % у 2011 р. За аналізований період на НВП «Карат» спостерігаємо значне зростання обсягу витрат на інноваційні процеси. Коефіцієнти інноваційної місткості витрат та інноваційної місткості доходів є близькі за значеннями та наближаються до одиниці, що характеризує це підприємство як наукомістке. Проте НВО «Термоприлад» поступово перетворюється з наукового підприємства на виробниче, оскільки коефіцієнт інноваційної місткості витрат стрімко зменшується з 61 % у 2005 р. до 11 % у 2009 р., хоча з 2010 р. простежується деяке зростання до 20 % у 2011 р. На ПрАТ «ЛЛРЗ» значення практично всіх коефіцієнтів знижується, що свідчить про поступове згортання інноваційної діяльності підприємства.



Таблиця 2


наступна сторінка >>