Моя ти мова, калинова Свято рідної мови - nadoest.com ))
|
Головна Пошук за ключовими словами: |
сторінка 1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Схожі роботи
|
Моя ти мова, калинова Свято рідної мови - сторінка №1/1
Свято рідної мови Мета: Розширювати знання дітей про рідну мову, про її значення у житті кожного із нас. Вчити учнів висловлюватися українською мовою проникливо, дотепно, дохідливо, делікатно, ніжно, пестливо, лагідно, м’яко. Показати зв’язок рідної мови з піснею – животворним джерелом національної духовності. Розвивати уяву, мислення, пам’ять. Виховувати любов до мами, пісні; прагнення досконало знати правильну літературну мову.
На стінах портрети Л.Українки, Т.Г.Шевченка, І.Франка. Діти одягнені в українські національні костюми.// Хід свята Ведучий.
Шановні гості, вчителі, діти і батьки! Запрошуємо вас на слово щире, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови. Виходять хлопчик і дівчинка:
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром. Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі. ( всі разом) //Несуть хліб, сіль і калину гостям. // Вчитель. Солов’їна пісня Одна Батьківщина, і двох не буває Місця, де родилися, завжди святі Хто рідную мову свою забуває Той долі ніколи не знайде в житті. Чи можна забути ту пісню, Що мати співала малому, коли засинав? Чи можна забути ту стежку до хати Що босим колись протоптав? У рідному краї і серце співає Лелеки здалека нам весни несуть У рідному краї і небо безкрає Потоки потоки мов струни течуть. Тут кожна травинка, і кожна билинка Вигойдують мрії на теплих вітрах Під вікнами мальви, в саду материнка Оспівані щедро в піснях. Тут малина пісня лунає і нині Її підхопили поля і гаї ЇЇ вечорами по всій Україні Співають в садах солов’ї. І я припадаю до неї вустами І серцем вбираю, мов спраглий води Без рідної мови, без пісні, без мами – Збідніє збідніє земля назавжди! М.Бакай Учні. - Рідна мова! Рідна мова! 1 учень. Що в єдине нас злива? – Перші матері слова, Перша пісня колискова. Розвивайся, звеселяйся, Моя рідна мово, У барвінки зодягайся Моє щире слово. Колосися житом в полі, Піснею в оселі, Щоб зростали усі діти Мудрі та веселі. Щоб на все життя із вами Ми запам’ятали, Як з колиски дорогої Мовоньку кохали. 2 учень. Синів і дочок багатьох народів Я зустрічав, які перетинали Гірські й морські кордони І на подив багато Бачили, багато знали. Я їх питав із щирою душею: «Яку ви любите найбільшу мову?» І всі відповідали: «Ту, що нею Співала рідна мати – колискову!» Ведучий. Любов до рідного краю до рідного мови починається з колискової пісні. Звучить колискова пісня.
Ой ходить сон 1. Ой ходить сон коло вікон, А дрімота коло плота // 2 2. Питається сон дрімоти: « Де ми будем ночувати?» // 2 3. Де хатина білесенька, Де дитинка малесенька. // 2 4. Туди підем ночувати І дитину колисати. // 2 5. А в нас хата теплесенька, А дитина малесенька. // 2 6. Ідіть до нас ночувати І дитину колисати. // 2 3 учень. Берегти її, плекати Буду всюди й повсякчас, Бо ж єдина, так, як мати - Мова в кожного із нас! 4 учень.
Добута з надр далеких поколінь Ти скраб наш вічний, українська мово. Тебе кували в кузнях ковалі – І загартувалось сталлю кожне слово. Для мене рідна ти з дитячих літ Коли співала мати колискову І гріх забуть Шевченків «Заповіт» - Святе й безсмертне «Кобзареве» слово. 5 учень. На землі, яку сходив Тарас малими босими ногами, яку скропив Тарас дрібними росами – сльозами, пробуджуємо серця людей пристрасним, полум’яним словом геніального поета-земляка. Живучи в сім’ї єдиній, вольній, новій, ми до землі вклоняємось і кажемо йому: «Спасибі Тарасе, спасибі Кобзарю, що на сторожі коло нас поставив слово». 6 учень
Слова та голос – більш нічого... А серце б’ється, ожива, Як їх почує. Ведучий.
То ж нехай заб’ються і ваші серця під час виконання пісні – хороводу «Зацвіла в долині...» Слова Т.Г.Шевченка Музика А.Горчинського Зацвіла в долині Зацвіла в долині Червона калина Ніби засміялась Дівчина – дитина. Любо – любо стало Пташечка зраділа Пташечка зраділа І защебетала. Тече вода з-під явора Яром на долину Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька Явір молодіє А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Ведучий. Ми живемо в Україні, любимо її гарну співочу соловейкову мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Часто можна почути, що мова наша – калинова. 7 учень.
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну Прекрасну, милу і чудову Як материнську пісню вечорову!
Про добрі повчання матусі розкаже пісня «Вишиванка». Слова М.Вороного Музика М.Сльоти Вишиванка
У полі ранковім стрічати зорю. Матуся навчила людей шанувати І вірно любити країну свою. // 2 Приспів: А червона калина, мов святий оберіг, Споришева стежина приведе на поріг. А матуся співала колискові пісні, На добро дарувала вишиванку мені.
Стежину топтати у ріднім краю. Матуся навчила людей шанувати І вірно любити країну свою. Приспів. 8 учень.
Свята тривога на святій землі Без тебе світ, як омертвіла щепка Віки злітають, ніби журавлі Над вічністю Шевченка. Над всі багатства і припливи мод Шануймо мову серцем і вустами Народ без мови – вже не народ Без мови всі б ми сиротами стали. Ти постаєш в ясній обнові Як пісня линеш, рідне слово, Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово! 9 учень.
Неповторна і своя: В ній – гримлять громи в негоду, В тиші – трелі солов’я.
і потоки гомонять Зелен – клени у діброві По-кленовому шумлять. Солов’їну, барвінкову Колосисту на віки – Українську рідну мову В дар мені дали батьки! 10 учень. Купана, цілована Хвилями Дніпровими, Люблена, голублена Сивими дібровами, З колоска пахучого, З кореня цілющого Наша мова – калинова! Ведучий. Особливою любов’ю користується у нас калина. Звучить пісня «Немає України без калини» Слова М Вороного Музика Я. Ярославенка
Як і нема без пісні солов’я: А ми – народ, зернина від зернини, В біді і в щасті – ми одна сім’я. // 2 Немає України без тополі, Як і нема без сонця сяйва дня Ти – без коріння – перекотиполе, А корінь там, де вся твоя рідня. // 2 Без рушників немає України, Як без любові і життя нема. Душа без України – мов руїна, Пуста і мертва, холодна, німа. Немає України без вербиці. Без сивого Славутича – Дніпра. Нап’юся живодайної водиці, В ній зачерпну любові і добра! Ведучий. Весною вкривається білим цвітом калина. В народі кажуть: «Без верби і калини – нема України! Калину оспівано у багатьох піснях, складено про неї казки, вірші, легенди, прислів’я. Калина – це символ України, дівочої краси, матері. Це такий символ, що пам’ять людську береже, символ безсмертя. Згадайте прислів’я і приказки про калину. - Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте. - Заливається, як соловей на калині. 12 учень. Існує легенда «Дівочий ліс», що розповідає про хоробру дівчину Марину, яка завела поневолювачів-турків у густий ліс, де вони і загинули. Але й Маринка була смертельно поранена. Де її кров змочила землю, там проросла калина. Ведучий. Пропонуємо до вашої уваги пісню «При долині кущ калини» Українська народна пісня При долині кущ калини нахилився до води. Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди // 2
Милувався довго мною, а тоді з собою взяв. // 2 Він хотів мене, калину, посадить в своїм саду, Не довіз, а в полі кинув, думав, що я пропаду. // 2 Я за землю ухопилась, встала на ноги свої І навіки поселилась, де вода і солов’ї. // 2 13 учень.
Із мови починається мій рід. Ласкава, мамина, єдина Щебече соловейком на весь світ.
Не випита, не вибрана до дна. Моя українська, свята наша мова Бринить, як бандури струна. Ведучий. Разом із струнами бандури забринить пісня «Мова наша мова» (На мелодію «Взяв би я бандуру») Українська народна пісня Взяв би я бандуру Та заграв що знав І про рідну мову Пісню заспівав. Мова наша мова Мова кольорова В ній гроза травнева Й тиша вечорова. Мову ви як маму Серцем всім любіть І як Україною Нею дорожіть. 14 учень. Мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною. Бо наша мова, як і чарівна пісня – вміщує в собі палку любов до Батьківщини, до рідної землі – України . Хай ізнов калина Червоніє, достигає Всьому світу заявляє: «Я – країна – Україна А в лісі – калина» Ведучий. І знову лунає пісня. Ой є в лісі калина Ой є в лісі калина Калина, калина Комарики – дзюбрики – калина. // 2 Там стояла дівчина Дівчина, дівчина Комарики – дзюбрики – калина. // 2
Ламала, ламала Комарики – дзюбрики – ламала. // 2
В’язала, в’язала Комарики – дзюбрики – в’язала. // 2
Складала, складала Комарики – дзюбрики – складала. // 2 15 учень. Багато, прекрасних слів сказано і про вербу: «Там де росте верба, житиме і річка». Не випадково Великий Кобзар, перебуваючи на засланні в Орській фортеці, висадив в пустелі саме вербову гілочку, прижив її, виходив. Вона нагадувала йому рідну Україну. 16 учень.
У місто, степом ідучи, Знайшов Шевченко гілочку вербову, І посадив її вночі. І часто, хилений журбою. Біля солдатського двора Сидів Шевченко під вербою І рвавсь до берегів Дніпра.
І в день погожий Тут одкривався сам собі: Спинись під нею подорожній – Вклонись Шевченковій вербі! Ведучий. І де б ми з вами не були, завжди маємо пам’ятати, що ми – українці. Виростиш ти сину Слова В.Симоненка Музика М.В.Пашкевича Виростиш ти, сину, вирушиш, в дорогу вирушать з тобою приспані тривоги. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі Прийдуть з України верби і тополі. Сануть над тобою листям затріпочуть Тугою прощання душу залоскочуть. Можна вибрать друга і по духу брата Та не можна матір рідну вибирати. Можна все на світі вибирати сину Вибрати не можна тільки Батьківщину! 17 учень. Одвічні людські символи – калина і верба, а пісня – то душа народу. Народна пісня – голос невсипущий Душі людської вічне відкриття Вона ніколи, як і хліб насущий Не вийде з моди сущого життя. То ж звеличимо нашу землю піснею. Дударик
Слова В.Канюк Музика Ю.Дерський Ой заграй, дударику, щоб почули люди. Хай лунають твої пісні по Вкраїні всюди. Грай, збирай, дударику, нотки веселкові, Хай сплетуть мелодії звуки ті чудові. Приспів: Заспіваймо, друзі, разом, Пісня хай лунає. Хай дударик у маленьке Коло всіх збирає.
Вітерець співаночки до зірок здіймає. Грай, збирай, дударику голосисті тучі, Хай співають разом з нами і степи, і кручі. Приспів
Щоб жилося краще нам, щоб щастило часом. Хай дарує пісня нам і надію, й згоду, Грай, збирай дударику, друзів всіх щороку. Приспів
Ці часи дозвілля: Скоромовки, жарти Загадки, прислів’я. Ведучий.
Неоціненним джерелом пізнання, що відображає життя народу, є прислів’я і приказки, які роблять нашу мову виразнішою, емоційнішою. Тож завдання глядачам: доповнити прислів’я: Слово не горобець – ... ... (вилетить – не впіймаєш). Більше діла ... ... (менше слів). Вчення світло, а ... ... (невчення тьма). Вік живи – ... ... (вік учись). Книга вчить, як ... ... (на світі жить). Від теплого слова і … … (крига скресне). Вмієш говорити – … … (вмій і слухати). Де верба, … … (там і вода). Хочеш сказати слово – … … (обміркуй його наперед). Не хочеш почути поганих слів – … … (не говори їх і сам). Ведучий. Перлинами української мови, народної творчості є скоромовки. Вони сприяють виробленню дикції, правильної артикуляції. Позмагаймося, хто краще промовить скоромовки:
перепілка, перепел, перепеленя.
19 учень. Коли забув ти рідну мову, Біднієш духом ти щодня. Ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе до пня. Ведучий. Послухайте вірш «Про соловейчика» і задумайтесь, чи немає серед нас такого «соловейчика». Навчила гарно, дуже гарно мати Малого соловейчика співати. Аж раптом він зачув – З нового тижня шпачина мова – більш престижна. Отак відтоді і не стало чути У лісовім концерті співака. Бо й соловейком перестав він бути І не доріс талантом до шпака. Ведучий. Любить український народ і жартувати: Ось такі близнята На уроці мови вчитель пита Вову:
В множині іменник «людина»? Й говорить дитина: - А це слово буде у множині «люди». - Бачу знаєш мову, – хвалить вчитель Вову. - Мудрий ти хлопчина. А як буде в множині іменник «дитина»? І на це питання Вова – без вагання
Це ж буде «близнята!» 20 учень. Кухлик Гумореска Дід поїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: «Покажіть кухлик той, що скраю». Продавиця: - Што? Чєво? Я не панімаю.
Дід у руки кухлик взяв і насупив брови: В Україні живете й не знаєте мови... Продавщиця теж була гостра та бідова.
І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, бо така сама біда В моєї корови: має, бідна, язика – І не знає мови! (П.Глазовий) Ведучий. Багата наша мова і на загадки.
Я в конверті посилаюсь, Я – не він, а він – не я, Спільне в нас лише ім’я. (Лист). - Скільки зустрілося займенників (7).
Журавлиним я буваю Я – не він, а він – не я, Спільне в нас лише ім’я. (Ключ).
Що предмет я означаю.
І про мене все дізнайтесь. Парта, зайчик, дошка, котик... Маю рід, число, відмінок І чотири аж відміни. Хто я? Знайте достеменно Називаюсь я ... (іменник.)
І що хочеш, я умію. Є у мене вид і час, Спосіб маю повсякчас Лиш учіть мене сумлінно, Озвусь я неодмінно. Вмію діяти чудово, Отже, звусь я ... (дієслово.)
Що належить до службових. Я буваю лиш одним: Похідним – непохідним. Задля, посеред, із-за, І для мене це знаменно, Що всі звуть мене ... (прийменник.) 21 учень. Розцвітай, же слово І в родині, і у школі Й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово Розцвітай, же слово! Рідна мова Слова та музика М.Катричко. Як сонця безсмертного коло, що креслить у небі путі, любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті. Нехай в твоїм серці любові не згасне священний вогонь. Як вперше промовлене слово на мові народу свого. Приспів: Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть! Як рідні поля і діброви, як чистого неба блакить.
Усе в ній, що треба нам, нам, є, А хто свою мову забуде, Той серце забуде своє. Вона – як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот. І там, де звучить рідна мова, Живе український народ. Приспів. Ведучий.
У народі кажуть: «Слово до слова – зложиться мова». А тепер і в попробуєте творити нові слова (завдання для глядачів). Живе мова у словечках Ніби пташки у гніздечках, Є словечка пестливі, Є словища – страхітливі.
Дуже любить змій ... (зміїще) А хто любить суфікс – ище Ну, звичайно ж, слон - ... (слонище). Тигр – ... (тигрище). Лев – ... (левище). А щей сірий вовк – ... (вовчище).
Жив – був хлопчик-чарівник, Називали його – Ник. Із простих звичайних слів Ник утворював майстрів. Зупинився в лісі – Ник І з’явився там – лісник. А в садочок прийшов Ник Там з’явився садівник.
Пасіч – ник і комір – ник Ці слова творити звик Чарівник, що зветься – Ник. Ведучий.
Запитання для глядачів:
23 учень.
Вивчають мову солов’їну Будуть вчити знову й знову Українську нашу мову.
А тепер ще й затанцюєм. Український народний танець «Козачок» або «Гопачок». 24 учень. Вірш «Прекрасні звертання» - Щоб не виникла, бува часом суперечка. З діда – прадіда до нас перейшли словечка. Ніжні та любовні, Лагідності повні. Промовля з любов’ю Й ніжністю у слові:
Валю, Валечко, Валюсю, Любцю, Лорочко, Ірусю. Так дідусь гукав бабусю І татусь гукав матусю. А сьогодні для початку Так і ти скажи дівчатку: Галя, Оля, Ліда, Маня, чи Наталя, чи Меланя, чи Орися, чи Марися.
Хто ж буває грубим, Ми того – не любим.
Слова і музика М.Катричко Слово-звертання, яка в ньому сила. Скажеш з любов’ю – і радість росте Слово ласкаве, народжує крила, Ви не забудьте ніколи про те. Приспів: Донечко, синку, сестрице, братусю, Дружна, велика, весела сім’я. Таточку, мамочко, бабцю, дідусю, Мій оберіг і родина моя! 25 учень. О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини, Моря діамантів – це мова моя! Це мова – моєї Вкраїни. Це матері мова. Я звуки твої Люблю, наче очі дитини... О, мово вкраїнська! Хто любить її, той любить мою Україну!
Любіть Україну, як сонце любіть, Як вітер, як трави, як води... В годину щасливу, і в радості мить Любіть у годину негоди.
Вишневу свою Україну. Красу її вічно живу і нову І мову її солов’їну. (В.Сосюра) Ведучий. Про любов до рідної мови, до України ви почуєте у пісні «Козачата». Козачата
Ми маленькі українці Станем справжніми людьми. Ми кохаєм рідну мову, Україну любим ми. Приспів: Україна – наша мати І про неї вільний спів. Ми – веселі козачата, Ми – нащадки козаків!
В ньому вірність і краса. Ми – маленькі українці, Наша пісня не згаса! Приспів.
Наче чайка в небеса. В ній – ясна душа народу, В ній надія і краса. Приспів. 27 учень. Хто добро в душі плекає, Завітайте неодмінно. Хлібом – сіллю привітає Наша рідна Україна. Й задзвенить повсюду пісня Й наша мова – солов’їна. І в вас, і в нас... Українська народна пісня Скільки б не співали, А кінчати вже час. Кращі побажання Прийміть ви від нас. Приспів: І в вас, і в нас Хай буде гаразд. Щоб ви і ми Щасливі були.
У кожній оселі. А ви завжди будьте Здорові й веселі Приспів. А за цими словами - бувайте здорові! (всі разом) |