Музей закладу освіти центр навчально-виховної та краєзнавчої роботи - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Наталія Мінакова, методист кабінету виховної роботи роіппо музей... 1 112.8kb.
Навчально-тематичний план курсів заступників директорів з виховної... 3 544.13kb.
Інформації про стан виховної роботи, яка необхідна для прийняття... 2 471.04kb.
Інформації про стан виховної роботи, яка необхідна для прийняття... 1 195.03kb.
Інформації про стан виховної роботи, яка необхідна для прийняття... 1 173.78kb.
У своїй роботи заступник директора з навчально-виховної роботи керується... 6 813.58kb.
Історичний музей, с. Ободівка Музей створений у листопаді 1959 р... 1 68.16kb.
Шкільний музей історії села Погорілівка – центр краєзнавчої роботи 1 119.66kb.
Конкурс на кращий навчально-методичний матеріал туристсько- краєзнавчої... 3 564.17kb.
Конкурс на кращий навчально-методичний матеріал туристсько- краєзнавчої... 1 287.42kb.
План виховної роботи Криворізького науково-технічного металургійного... 3 582.99kb.
На замітку підприємцю 1 30.23kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Музей закладу освіти центр навчально-виховної та краєзнавчої роботи - сторінка №1/10
Зміст


1.

Музей закладу освіти – центр навчально-виховної та краєзнавчої роботи


3

2.

Рекомендації по організації профільних музеїв закладів освіти





8

3

Особливості збереження музейних предметів





10

4

Керівництво роботою музею. Планування роботи. Музейна рада





13

5

Експозиція музею


17

6

Етапи створення музейної експозиції


20

7

Підготовка текстово-анотаційного матеріалу музейної експозиції





25




Маркування музейних експонатів

37

8

Основні етапи підготовки екскурсій по музейній експозиції





38

9

Облік музейних експонатів





50

10

Навчально-методичне забезпечення діяльності гуртків


при музеях


54



Програма гуртка «Юні музеєзнавці»


54



Програма гуртка «Юні екскурсоводи»





71

11

Організація пошукової роботи в музеї при закладі освіти


78

12

Словник музейних термінів


83

13

Нормативно-правова база


85

14

Література


115


Відомості про автора:
Личак Ірина народилася у 1972 році в місті Біла Церква Київської області. Має дві вищі освіти: факультет “Дефектологія” Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, факультет “Практичний психолог у закладі освіти” Переяслав-Хмельницького Державного педагогічного університету імені Г. Сковороди.

З 1989 року працює в системі освіти, з 1994 в системі дитячо-юнацького туризму (Станція юних туристів міста Білої Церкви), з 2002 року – методистом відділу спортивного туризму і краєзнавства Центру творчості дітей та юнацтва Київщини.

Личак І. є автором навчальної програми гуртка “Спортивний туризм”, методичного посібника “Підготовка та проведення курсів інструкторів дитячо-юнацького туризму”.

Музей закладу освіти – центр навчально-виховної та краєзнавчої роботи

Музей при закладі освіти – один із важливих засобів удосконалення процесу комплексного виховання учнів, розширення їх кругозору, розвитку пізнавальних інтересів та здібностей. Він допомагає встановленню міжпредметних зв'язків між навчальною і позакласною роботою. Як стверджує К.Ф. Строєв, здійснення краєзнавчого принципу в навчально-виховній роботі можливе лише за умови систематичного нагромадження в закладі місцевого пошуково-краєзнавчого матеріалу. Цей матеріал поступово збирають у краєзнавчому куточку, який з часом може перерости в краєзнавчий музей.

Музей не повинен бути просто зібранням матеріалів, мертвою виставкою фотографій і документів. Це жива, дійова сила. Його також не слід прирівнювати до предметних кабінетів, які є навчальними підрозділами школи, укомплектованими чітко визначеним набором посібників, технічних засобів навчання, спеціальними меблями. Тут проводяться уроки, факультативні заняття, гурткова робота з учнями. Разом з тим музей закладу освіти і навчальні кабінети повинні доповнювати один одного.

Види музеїв

У «Положенні про шкільний музей» зазначено, що за своїм профілем музей може бути історичним, меморіальним, краєзнавчим, художнім, природничо-історичним й технічним; комплексним, тобто вести роботу з різних напрямків, і вузько профільним (наприклад, археологічним).

Краєзнавчий музей. Краєзнавчі шкільні музеї належать до комплексних, тобто охоплюють різні напрямки. Збираючи, вивчаючи, систематизуючи і пропагуючи регіональні пам'ятки історії, природні та мистецькі колекції, краєзнавчі музеї реалізують міжпредметні зв'язки в навчально-виховному процесі. Експозиція краєзнавчого музею складається з таких розділів:

1) природа краю (обов'язковий розділ);

2) історія (села, школи, краю);

3) культура краю (мистецтво, література).

Тематична структура експозиції шкільного краєзнавчого музею має багато спільного з тематикою програм навчальних предметів: історії, природознавства, фізичної географії, ботаніки, зоології. При цьому програми передбачають вивчення природи та історії рідного краю на уроці, під час практичних занять, у позаурочний час, колективно і самостійно. Це створює сприятливі умови для активної і систематичної участі в роботі шкільного музею майже кожного дня, а головне, дає змогу широко використовувати матеріали краєзнавчого музею в навчально-виховному процесі.

Історичний музей. Є чимало шкільних музеїв історичного профілю. Їхні фонди комплектуються історичними пам'ятками, які висвітлюють визначні сторінки історії. Серед цих музеїв розрізняють військово-історичні, історії села, історії школи.

Музей бойової слави. Тисячами шляхів ідуть юні слідопити, розшукуючи матеріали про учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн, подій в Афганістані. Пошуки учні ведуть під девізом: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!» Матеріали, зібрані під час таких пошуків, стають важливим джерелом нових знань з історії батьківщини, ефективним засобом виховання підростаючого покоління.

У центрі уваги шкільних музеїв бойової слави – героїчне життя, діяльність, подвиги окремих осіб, колективів, нерозривно пов'язані з історією боротьби за незалежність нашої Батьківщини. Основу фонду таких музеїв становлять історичні пам'ятки, меморіальні речі. Нерідко музеї цього профілю переростають в історичні, історико-краєзнавчі.

Музеї бойової слави відтворюють героїчні сторінки історії окремих військових підрозділів, подвиги солдат та офіцерів, партизанів, підпільників – простих людей, які відстоювали незалежність своєї країни.

Значну навчальну цінність мають матеріали листування, військове спорядження, нагороди тощо.



Меморіальний музей. Як правило, такі музеї присвячені визначним особам: державним діячам, полководцям, ученим, митцям. У меморіальних музеях експонуються переважно оригінальні меморіальні речі, проте можна зустріти і їх копії, муляжі.

Літературний музей. Значну групу шкільних музеїв становлять літературні і літературно-меморіальні, які створювали в процесі вивчення української, російської, молдавської та інших літератур, позакласної роботи учнівських творчих об'єднань. У деяких школах створені музеї письменників, драматургів, поетів. Маючи справу з історико-літературною спадщиною, ці шкільні музеї відіграють важливу роль у моральному та естетичному вихованні учнів.

Чимало шкільних літературних музеїв присвячують свою діяльність письменнику, ім'я якого присвоєно школі. Тематична структура музеїв літературного профілю передбачає комплектування матеріалів, пов'язаних з життям, літературою і громадсько-політичною діяльністю письменника, його творчою лабораторією, написанням окремих творів, їх оцінкою, вшануванням пам'яті письменника.



Літературно-меморіальний музей. Серед музеїв літературного профілю певну групу становлять літературно-меморіальні, тобто такі, що мають меморіальний комплекс, пов'язаний з життям і творчістю діяча літератури, якому присвячено музей.

Основу фондів літературно-меморіальних музеїв складають комплекси речей, безпосередньо пов'язаних з життям та діяльністю письменника (предмети домашнього вжитку, інтер’єру квартири, документи, книжки з особистої бібліотеки, твори образотворчого мистецтва, фотографії, рукописи, першовидання творів тощо).

Особливий інтерес становлять рукописи письменника, які нерідко є результатом його кропіткої праці, творчих пошуків. Для школярів вони є способом проникнення у внутрішній світ письменника, ключ до розуміння його літературних, філософських, ідейно-естетичних поглядів, специфіки творчого пошуку. Багато може розповісти особиста бібліотека письменника, помітки на полях книжок, дарчі надписи, листи.

Мистецький музей. Музеїв цього профілю значно менше, проте в деяких школах створені музеї співаків, композиторів, музикантів. Діяльність таких музеїв спрямована перш за все на естетичне вихованні учнів. Широко використовуються в шкільних мистецьких музеях фото-, кіно- і фономатеріали, реклама та афіші (іноді з автографами митців).

Художній музей. Порівняно з іншими музеями художніх значно менше. Причина цього – складність комплектування їх фондів: тут мають бути зібрані оригінальні твори мистецтва.

Творча активність учнів, тісний зв'язок з громадськістю – основні фактори, що зумовлюють успішний розвиток будь-якого шкільного музею і особливо художнього. Зв'язки з творчими спілками, музеями, любителями мистецтва, художниками-аматорами, представниками різних кіл громадськості допомагають створити музеї, де представлені справді унікальні твори живопису, графіки, скульптури, вжиткового мистецтва.

Нагромадження творів мистецтва не є основною метою музею. Систематична організація тематичних виставок дитячого малюнка з нагоди різних свят та ювілеїв, зустрічі з художниками, участь у відкритті пам'ятників, відвідування музеїв, випуск стінгазет, листування з художніми навчальними закладами, конкурси на кращий твір за матеріалами шкільного музею, диспути та вечори на мистецтвознавчі теми – це далеко не повний перелік усіх тих заходів, які слід здійснювати на базі музею, адже вони сприяють естетичному вихованню учнів.

Створення художнього музею може бути логічним наслідком роботи шкільного кабінету образотворчого мистецтва, неодмінним елементом оформлення якого є виставки дитячих робіт, зразки творів різних видів і жанрів. До фондів кабінетів належать матеріали, пов'язані з видами занять: малюванням з натури, тематичним та декоративним малюванням, бесідами з образотворчого мистецтва. Напрям у комплектуванні фондів шкільного художнього музею залежить від поставлених перед ним завдань.

У школах на основі діяльності дитячих творчих об'єднань комплектуються фонди музеїв шкільної фотографії, дитячих ілюстрацій до літературних творів, політичного плаката, дитячих художніх виробів з природних матеріалів.

Свій творчий хист діти виявляють у мозаїці із скла і кольорового паперу, інкрустації соломкою, різьбленні по дереву, випалюванні, малюнках способом гратографії, мозаїці штампом тощо.

Художні музеї створюються і при дитячих художніх студіях, які очолюють на громадських засадах народні майстри.

Музей архітектури. У музеях цього профілю збирають макети громадських, побутових, культових будов різних часів і народів, виготовлені учнями з дерева, глини, картону, фотографії пам'яток архітектури, плани міст, зразки цегли та будівельних матеріалів, архітектурні деталі – матеріали археологічних розкопок.

Археологічний музей. Зустрічаються в школах і музеї вужчого профілю – археологічного. У школах існують гуртки, клуби юних археологів, які під керівництвом вчителів історії ведуть з дозволу кафедр археології університетів чи інститутів розкопки. Учнівські колективи разом зі студентськими експедиціями вищих навчальних закладів здійснюють пошуково-дослідницьку роботу.

Знахідки вивчаються і експонуються у шкільному музеї.



Етнографічний музей. Кількість музеїв цього профілю значно збільшилося за останнє десятиліття. Проголошення незалежності України, утворення суверенної держави спонукало наш народ до глибокого вивчення своєї історії, традицій, обрядів, звичаїв, мови тощо. Загальна риса експозицій музеїв цього профілю – це велика кількість побутових речей, інтер'єр української селянської хати, велике зібрання народного одягу, різноманітність вишивок.

Велику роботу учні проводять у пошукових експедиціях, зустрічаються зі старожилами, записують народні пісні, легенди, вивчають побут жителів рідного краю.



Рекомендації щодо створення профільних музеїв закладів освіти

Музей створюється в закладі освіти на громадських засадах. Головними умовами для його створення є систематична робота постійного активу учнів, наявність фонду оригінальних матеріалів, що відповідає профілю музею, приміщення і обладнання, де зберігатиметься і демонструватиметься зібрана музейна експозиція.

Положення про музей при закладі освіти визначає, що створення музею є результатом цілеспрямованої, систематичної творчої пошуково-дослідницької, збиральницької, фондової, експозиційної роботи. Наказ про відкриття музею видається директором закладу освіти після оформлення відповідної музейної експозиції. Профіль музею визначається колективом педагогів, учнів, студентів закладу згідно з Положенням про музей.

Основна ознака музею – наявність фонду оригінальних матеріалів, пам'яток історії та культури (документи, листи, щоденники, колекції мінералів, знаряддя праці, предмети побуту, культури народу тощо).

Створення музею – це значна подія, якщо вона не зводиться до формального акту. Всі експозиції повинні стати живою згадкою про героїчне минуле, історію рідного краю.

Часто краєзнавці знаходять документи та інші історичні матеріали, що мають державне значення. Для зберігання цих експонатів потрібні спеціальні умови, які в музеї закладу освіти створити неможливо.

Такі оригінали потрібно передавати у фонди державних музеїв. Музей оформляє цей матеріал як подарунок школи і замість нього дає фотокопію, ксерокопію і т.п.

У закладах освіти нашої області досить мало уваги приділяється створенню природничих музеїв: ботанічних, геологічних, зоологічних, географічних, музеїв охорони природи; немає технічних музеїв та археологічних. Музеї цих профілів могли б стати значним потенціалом у навчально-виховному процесі закладу. Створення шкільного музею – справа всього закладу освіти. Бажано б захопити весь колектив перспективою створення музею.

Першим етапом на шляху створення музею є комплектування його фондів, які діляться на основні та допоміжні.

Основний фонд музею складається з оригінальних пам'яток історії, природи, є першоджерелом наших знань про ті чи інші процеси, явища, події: речові пам'ятки – знаряддя праці, предмети побуту, ботанічні, геологічні матеріали: письмові пам'ятки – книги, газети, документи, твори образотворчого мистецтва і т.п.

Допоміжний фонд – складається з матеріалів, що створюються в процесі організації музею для більш повного розкриття тієї чи іншої теми, для пояснення оригінальних пам'яток.

Це можуть бути карти, діаграми, макети, моделі і т.п.

Форми збору основного фонду різні: організація туристсько-краєзнавчої експедиції, туристських походів визначними місцями, пошукова робота юних краєзнавців, налагодження контактів з місцевим населенням, установами, підприємствами.

Матеріал, який надходить у фонд музею, необхідно обліковувати і бережно зберігати. Все зібране для музею заноситься в інвентарну книгу музею з пронумерованими сторінками, скріпленою печаткою і підписом директора школи.

Ведення інвентарної книги – дуже важлива і відповідальна робота в справі обліку пам'яток.

Наступний етап на шляху створення музею – це організація експозиції.



Особливості збереження музейних предметів

Для збереження музейних предметів використовуються такі музейні меблі, як шафи, скрині, комоди, подіуми, стелажі.

Дрібні об'ємні предмети (геологічні, нумізматичні колекції та ін.) зберігаються в коробках вертикально.

Для збереження марок, етикеток, листівок використовуються альбоми, папки.

Документи, листівки, фотографії, малюнки, літографії та інші види письмових і графічних матеріалів, а також гербарії слід зберігати в папках з клапанами. Щоб запобігти проникненню в них пилу і шкідників, папки обгортають папером і розміщують на полицях шаф. У приміщенні, де зберігаються експонати слід підтримувати оптимальну температуру та вологість повітря (температурно-вологісний режим). Музейне приміщення повинно бути сухим, добре провітрюватися. Температура повітря в ньому взимку не опускається нижче +10 градусів, влітку не піднімається вище 25 градусів. Відносна вологість повітря не повинна перевищувати 50-60%. Для підтримання постійного температурно-вологісного режиму треба постійно провітрювати приміщення. Добові коливання між нічною і денною температурами не повинні перевищувати 2-5 градусів, вологості 3-5%.

Експонати, що мають органічне походження, слід оберігати і від шкідників. Тому систематично, не рідше двох разів на рік – навесні та восени – їх потрібно переглядати, провітрювати, чистити від пилу, а іноді й проводити дезинфекцію. Під час просушування шафи, скрині та інші меблі, в яких зберігаються тканини, провітрюються, протираються гасом, формаліном, скипидаром. Шафи, в яких зберігаються папери, провітрюються не рідше одного разу на тиждень у сухі сонячні дні. Їх залишають відкритими на 3-5 годин.

З метою збереження матеріалів в експозиції, інструкція визначає ряд правил експонування:

- оригінальні твори графіки, акварельного і гуашного живопису, фотографії не можна приклеювати до стендів, прикріпляти кнопками або цвяхами, наклеювати на картон або фанеру;

- одяг зберігається і експонується в шафах, спеціальних вітринах, на вішалках, обшитих по краю м'якою прокладкою;

- й зоологічні матеріали експонуються тільки в закритих вітринах або на планшетах, закритих склом і окантованих, колекції комах експонуються в коробках, обклеєних усередині білим папером;

- слід запобігати вигоранню і нагріванню творів графіки, документів, фотографій, тому на вікнах повинні бути штори світлих тонів, іноді на вітринах і стендах треба повісити спеціальні штори. Найчутливіші до світла художні твори доцільно експонувати обмежений час, захищаючи їх не тільки від сонячних променів, а навіть від прямого попадання на них розсіяного денного світла.

Члени музейного активу повинні знати деякі найпростіші прийоми боротьби з «хворобами» експонатів для того, щоб у разі надзвичайної потреби надати їм «першу допомогу», запобігти руйнуванню. Найчастіше доводиться рятувати предмети, що надходять до музею в незадовільному стані.

Вкриті пліснявою експонати просушуються, дезінфікуються в камері, ящику формаліном. Так, папери, вкриті пліснявою, після просушування на відкритому повітрі протягом 10-15 хвилин, опромінювання сонцем із зворотного боку обережно протирають ватою. Після цього папір кладуть між двома аркушами паперу, просоченими 30% розчином формаліну.

Для захисту тканини від молі використовують парадихлорбензол.

Мідні і бронзові речі в разі потреби промивають гарячою водою з нейтральним (дитячим) милом, потім чистою водою, висушують. «Благородну платину» з бронзових та мідних речей знімати не рекомендується.

Пил з картин витирають обережно, в одному напрямі, клаптиком чистої оксамитової тканини.

Щоб зберегти від руйнування музейні предмети з кістки, їх просочують розтопленим парафіном, занурюючи в нього річ на 15 хвилин.

Інструкції щодо зберігання фондів шкільних музеїв забороняють без участі спеціалістів реставрувати предмети з дерева з метою відновлення позолоти, інкрустації; цінні документи, фотоматеріали, твори графіки, археологічні пам'ятки з металів, пошкоджені корозією; керамічні вироби, вкриті шаром солей, які важко розчиняються.

Забороняється склеювати, виводити плями, закріпляти основу творів живопису, поновлювати фарби одягу тощо.

Реставрація музейних предметів – справа фахівців-реставраторів, які мають на це дозвіл. Завдання педагога полягає в тому, щоб за допомогою фахівця-реставратора ознайомити учнів з особливостями цієї роботи, яка вимагає глибоких знань з хімії, фізики, біології, історії, великої витримки, наполегливості, працьовитості, терпіння.

Експонування та зберігання зброї у музеях допускається тільки з письмового дозволу відділів внутрішніх справ.

Забороняється збирати, зберігати й експонувати ордени, медалі та посвідчення до них живих громадян.

Нагороди померлих можна збирати, зберігати, експонувати тільки за наявності дарчих документів родичів чи з письмового дозволу відповідних органів влади.

Пам'ятки історії та культури (в тому числі нагороди з коштовних металів), яким загрожує знищення чи псування, можуть бути вилучені з музею згідно з чинним законодавством.



Керівництво роботою музею. Планування роботи. Музейна рада

Положенням про музей при закладі освіти передбачено, що за роботу музею відповідає керівник закладу освіти. А безпосереднє керівництво роботою музею здійснює призначений педагог. Музей працює за чітким розкладом, має реєстраційне свідоцтво, власне положення про музей, що регламентує його діяльність згідно зі Статутом закладу освіти.

Актив музею виконує пошуково-дослідницьку, збиральницьку, фондову, експозиційну, просвітницьку роботу. Він формується поступово, постійно поповнюється новими членами. Створюючи актив, можна спиратися на гуртки, факультативи, клуби, активи класів. Актив музею має невизначену кількість членів і є самодіяльним, захопленим спільними інтересами, спільною метою колективом учнів.

Вищим керівним органом музею є музейна рада. Рада музею обирає голову (директора), його заступника та відповідальних за роботу груп або секторів пошукової, фондової, експозиційної, екскурсійної роботи тощо. Кількісний склад ради визначається характером і обсягом музею.

Методичну та практичну допомогу музею може надавати опікунська рада, до якої входять педагоги закладу, представники державних музеїв, ветерани війни і праці тощо.

Музейна рада

У процесі організації і роботи шкільного музею важливе значення має творча самодіяльність учнів, яка виявляється в різноманітних формах. Створити шкільний музей навіть вузького профілю зусиллями одного предметного гуртка практично неможливо. Тут потрібна злагоджена робота багатьох гуртків, щоб збирати і виготовляти експонати, музейне обладнання. У роботі краєзнавчого музею може взяти участь кожен учень, самостійно збираючи краєзнавчий матеріал, передбачений навчальними програмами. Безпосередньо ж у музеї працюють ті, кого ця робота цікавить.

Актив шкільного музею не обмежується якоюсь групою учнів, кількісний склад її може змінюватися при необхідності. Зважаючи на це, виникає потреба створення центру для координації діяльності музейного активу. Таким центром є рада музею, що обирається загальними зборами педколективу або рішенням адміністрації.

Рада музею складається з учнів, педагогів, представників громадськості, її кількісний склад визначається характером і обсягом роботи музею.

У склад музейної ради входить голова, головний зберігач фондів – громадський директор музею, його помічники, 4-5 членів. Рада музею обирає голову і розподіляє обов'язки між членами ради, які відповідають за пошукову, експозиційну, екскурсійно-лекторську роботу тощо.

На своїх засіданнях рада вирішує питання включення до фондів музею пам'яток історії, культури і природи, які надійшли в процесі комплектування; обговорює та затверджує плани роботи; заслуховує звіти про пошукову, дослідницьку, наукову роботу; організовує навчання активу, веде документацію музею (інвентарну книгу, план роботи, книгу обліку проведення екскурсій, уроків, масових заходів, акти прийому та видачі експонатів); вирішує питання, пов'язані з діяльністю музею.

З членів музейного активу створюються секції збереження та обліку матеріалів (експонатів і кореспонденції), організовуються збиральницькі експедиції (пошукові загони), лекторські групи тощо.

Серед обов'язків членів ради музею – розробка плану його роботи.



Музейний актив виконує таку роботу:

  • збирає потрібні матеріали на основі попереднього вивчення літератури та інших джерел за відповідною тематикою;

  • комплектує фонди музею, організовуючи збиральницькі експедиції, налагоджуючи листування та особисті контакти з різними організаціями та особами, встановлюючи зв'язки з іншими школами, відомчими та державними музеями;

  • виготовляє матеріали допоміжного фонду (фото, схеми);

  • вивчає зібраний матеріал, забезпечує фіксацію наукової інформації про нього, облік, юридичне та фактичне збереження;

  • створює пересувні виставки, стаціонарні експозиції, дбає про їх постійне вдосконалення;

  • організовує екскурсії для учнів і дорослого місцевого населення, гостей, інші освітні заходи в музеї або поза його межами з використанням експонатів;

  • готує екскурсоводів, лекторів;

  • допомагає вчителям у використанні музейних матеріалів під час навчального процесу;

  • бере активну участь у виконанні завдань, які відповідають профілю музею.

Повсякденне педагогічне керівництво роботою музею через раду за дорученням педагогічної ради здійснюють організатор позакласної та позашкільної роботи або окремі педагоги.

На сьогоднішньому етапі спостерігається залучення до діяльності шкільних музеїв спонсорів, ветеранів війни і праці, представників сільських чи міських адміністрацій. Ці особи об'єднуються в так звану опікунську раду, яка допомагає шкільним музеям вирішувати різні проблеми.

У «Положенні про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти і науки України» зазначено, що методичну та практичну допомогу музею може надавати опікунська рада, яка створюється на добровільних засадах з педагогічних працівників, представників державних музеїв, архівів, спеціалістів різних галузей знань, краєзнавців, ветеранів війни і праці тощо.

Документація музею:


  • інвентарна книга;

  • книга обліку екскурсій, навчальних занять, масових заходів;

  • акти прийому і видачі експонатів;

  • плани роботи;

  • книга відгуків про музей.

Вся робота в музеї закладу освіти проводиться згідно з планом роботи ради музею. План повинен бути чітким і конкретним. Його рекомендується складати на рік. У залежності від профілю музею, визначається структура планування. Бажано план складати по розділах.

  1. Організаційна робота. Планується вся організація роботи музею, створення активу, ради музею, розподіл обов'язків між членами ради музею, створення секторів, розподіл завдань експедиційним загонам.

  2. Робота з активом. Планується навчання ради, вивчення матеріалів, над якими працює музей, екскурсії активу в музеї, установи, участь активу в конференціях та інших масових заходах.

  3. Пошуково-дослідницька робота. У цей розділ включаються питання вивчення документів, пошукових матеріалів, розробка текстів екскурсій, бесід, лекцій, сценаріїв, складання літописів школи, переписка, зустрічі, походи, експедиції.

При плануванні цього розділу слід користуватися Положенням Всеукраїнського руху учнівської молоді за збереження, примноження звичаїв, обрядів народу «Моя земля – земля моїх батьків», Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України».

  1. Робота з фондами. У цьому розділі планується робота з ведення документації музею.

  2. Масова робота. У розділі планується проведення в музеї уроків, зустрічей, бесід, занять гуртків, тематичних вечорів, екскурсій, турнірів, ігор, конкурсів тощо.

  3. Експозиційна та пропагандистська робота. Планується створення, оновлення експозицій або окремих розділів, виставок, складання карт, схем і т.п. Висвітлення роботи музею в пресі, по радіо, телебаченню.

Діяльність музею закладу освіти – це один з важливих розділів роботи педагога-організатора. Він допомагає розподілити завдання по класах із врахуванням нахилів і здібностей класного керівника.

Періодично на класних зборах заслуховується звіт про виконання того чи іншого завдання. Під керівництвом опікунської ради музею працює група екскурсоводів.





наступна сторінка >>