Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності "психологія" філософського факультету - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Навчально-методичний посібник львів 2008 ministry of science and... 4 670.52kb.
Навчально-методичний посібник для студентів факультету фізичного... 19 4329.84kb.
Навчально-методичний посібник львів 2010 ministry of science and... 3 568.89kb.
Навчально-методичний комплекс дисципліни філософія громадянського... 4 622.95kb.
Зовнішня політика зарубіжних країн та україни” Навчально-методичний... 2 411.86kb.
Міністерство освіти І науки України Харківський національний університет... 3 503.29kb.
Навчально-методичний посібник для студентів юридичного факультету... 24 1746.51kb.
Навчально-методичний посібник для студентів юридичного факультету... 23 1814.71kb.
Програма та плани семінарських занять для студентів Філософського... 1 340.55kb.
Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів 9 2266.38kb.
Вибори та виборчі системи” Навчально-методичний комплекс львів –... 9 2108.27kb.
А. С. Романюк Тематика лекцій з курсу “Політологія” для студентів... 1 83.09kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності "психологія" філософського - сторінка №1/2


Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

філософський факультет

кафедра політології


В.С. ЛИТВИН


ПОЛІТОЛОГІЯ

Навчально-методичний посібник

для студентів спеціальності "психологія" філософського факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

Львів – 2011

Курс "Політологія" є обов’язковим навчальним курсом, який вивчається студентами IV курсу Філософського факультету спеціальності "психологія". Курс розрахований на 70 годин і вивчається у першому семестрі навчального року. В структурі годин курсу виокремлено наступні частини: лекційна – 28 годин, семінарські заняття – 14 годин, самостійні завдання – 28 годин.



Метою курсу є вивчення політології як навчальної дисципліна в межах її двох напрямів: історія політичної науки та теорія політичної науки.

Структура курсу. Курс складається з двох змістовних модулів. У Модулі І розглядаються загальні особливості становлення політології як навчальної дисципліни, а теж історичні особливості політичної науки (історія політичних вчень). У Модулі ІІ відбувається ознайомлення з теоретичними особливостями політичної науки на підставі аналізу основоположних категорій політології.

Методологічні рекомендації. Курс складається із 14 тем, які вивчаються лекційно-семінарським (див. Тематичний плани дисципліни "Політологія"), а також самостійним методом (на самостійне вивчення в цілісному обсязі не була винесена жодна тема курсу, а окремі питання в межах лекційних і семінарських занять). У програмі курсу розміщено основні проблеми, які необхідно з’ясувати у рамках кожної теми. У планах лекційних занять із дисципліни "Політологія" запропоновано перелік чотирнадцяти планових лекцій курсу та перелік питань, котрі виносяться на заняття, а також обов’язковий та рекомендований список використаних джерел. У планах семінарських занять з дисципліни пропоновано перелік семи тем семінарських (практичних) занять, а також питань, які на ці заняття виносяться з зазначеним списком потрібних задля підготування занять джерел. Теж запропоновано перелік запитань на кожний з модульних контролів та підсумковий іспит. А список використаної літератури, наприкінці навчально-методичного посібника, полегшить процес підготовки до занять.

Поточний контроль успішності здійснюється за п’ятибальною шкалою: "5" – відмінно", "4" – добре, "3" – задовільно, "2" – доповнення, "1" – коментарі (участь у дискусії). Реферат, доповідь – 5 балів; есе – 3 били. Контроль знань за результатами вивчення окремого змістовного модуля оцінюється в 10 балів (а перелік запитань до модульних контролів запропоновано у частині "Питання, які виносяться на модульні контролі"). А повний рейтинг поточної успішності визначається як повна сума балів, отриманих на семінарських заняттях, а також за підсумками контролю знань на модулях (детальнішу інформацію з приводу оцінювання поточної успішності пропоновано в частині "Система оцінювання успішності студентів: критерії оцінювання знань і вмінь студентів").

Форма підсумкового контролю – іспит у формі усного опитування, який максимально оцінюється за шкалою від "0" до "50" балів. Перелік питань задля підготовки до іспиту додається у частині "Завдання для підсумкового контролю знань студентів".

Оцінка за предмет включає рейтинг поточної успішності та результати заключного іспиту у формі усного опитування. Більш детальна інформація була запропонована у частині "Шкала якості підсумкової оцінки".
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТОЛОГІЯ"

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка

Розділи і теми курсу



Кількість годин

Р

А

З



О

М


Л

Е

К



Ц

І

Й



Н

И

Х



СЕМІ

НАРСЬКИХ


С

А

М



О

С

Т



І

Й

Н



ИХ

РОЗДІЛ 1 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1)

Тема 1. Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна

6

2

2

2

Тема 2. Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі

4

2

1

2

Тема 3. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження

4

2

1

2

Тема 4. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу

4

2

1

2

Тема 5. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

4

2

1

2

Тема 6. Політичні доктрини сучасності

4

2

1

2

Тема 7. Політична думка України

4

2

1

2

РОЗДІЛ 2 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2)

Тема 8. Системний вимір політики. Політична система суспільства: суть, структура та типи

4

2

1

2

Тема 9. Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави

4

2

1

2

Тема 10. Політична влада та політичний режим

4

2

1

2

Тема 11. Політичні еліти та політичне лідерство

4

2

1

2

Тема 12. Політичні партії – основні суб’єкти політики. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

4

2

1

2

Тема 13. Особа як суб’єкт політики. Політична культура

4

2

1

2

Тема 14. Політичні конфлікти. Міжнародні відносини і світовий політичний процес

2

2

-

2


УСЬОГО:


70


28


14


28

ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка


Тема лекційного заняття

Кількість годин

РОЗДІЛ 1 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1)

14

1. Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна

2

2. Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі

2

3. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження

2

4. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу

2

5. Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

2

6. Політичні доктрини сучасності

2

7. Політична думка України

2

РОЗДІЛ 2 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2)

14

8. Системний вимір політики. Політична система суспільства: суть, структура та типи

2

9. Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави

2

10. Політична влада та політичний режим

2

11. Політичні еліти та політичне лідерство

2

12. Політичні партії – основні суб’єкти політики. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

2

13. Особа як суб’єкт політики. Політична культура

2

14. Політичні конфлікти. Міжнародні відносини і світовий політичний процес

2

УСЬОГО

28



ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТОЛОГІЯ"

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка




Тема лекційного заняття

Література:

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1. ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ (14 ГОДИН)

1

Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна


        1. Політика як суспільне явище.

        2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики.

        3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва.

        4. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології.

        5. Виникнення та інституціоналізація політичної науки.

        6. Основні галузі, категорії, методи і функції політології.

Обов’язкова:

[4] – c. 8-15.

[33] – c. 11-15, 34-46.

[35] – с. 8-11.

[46] – c. 8-33, 150-171.

[38] – c. 16-60, 670-698.



Рекомендована:

[37] – c. 18-34, [27].



2

Зародження політичних ідей та їх розвиток у Стародавньому світі


  1. Політичні ідеї у країнах Стародавнього Сходу.

  2. Політичні вчення у Стародавній Греції. Платон та Аристотель.

  3. Політична думка у Стародавньому Римі.




Обов’язкова:

[4] – c. 15-60.

[32] – c. 13-38.

[33] – c. 16.

[46] – с. 33-45.

[38] – c. 60-132.



Рекомендована:

[12] – c. 220-231, 231-237.

[30] – c. 62-90, 107-134, 163-176.

[37] – c. 62-90, 107-134, 163-176.



3.

Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження


  1. Вчення Фоми Аквінського про державу.

  2. Політичне вчення Марсилія Падуанського і Вільяма Оккама.

  3. Політичне вчення Нікколо Макіавеллі.

  4. Вчення Жана Бодена про державу.

  5. Політичні ідеї утопічного соціалізму.

Обов’язкова:

[4] – c. 68-88.

[32] – c. 41-70.

[33] – c. 17-18.

[46] – c. 45-55.

[38] – c. 132-172.



Рекомендована:

[37] – c. 234-250, 269-290, 304-323, 360-373, 389-407.



4.

Становлення і розвиток політичної науки Нового часу


  1. Політичні вчення в Голландії (Г. Гроцій, Б. Спіноза).

  2. Політичні вчення в Англії (Т. Гоббс, Дж. Локк).

  3. Політичні ідеї у Франції (Ш. Монтеск’є, Ж-Ж. Руссо).

  4. Політичні вчення в Німеччині (І. Кант, Г. Гегель, Й. Фіхте).

Обов’язкова:

[4] – c. 122-194,

208-224.

[32] – c. 73-178.

[33] – c.19-20.

[46] – c. 55-71.

[38] – c. 172-234.

Рекомендована:

[12] – c. 237-248.

[]25 – c. 621-626.

[30] – с. 46-56.

[37] – c. 407-425, 460-481, 481-529, 549-585.


5.

Основні напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.


  1. Класичний лібералізм.

  2. Критично-утопічний соціалізм.

  3. Соціал-демократія. Марксизм-ленінізм.

  4. Фашизм. Тоталітаризм.

Обов’язкова:

[4] – c. 248-275.

[32] – c. 181-228.

[45] – c. 339-386

[38] – c. 448-457, 546-580.

Рекомендована:

[17].


6.

Політичні доктрини сучасності


  1. Неолібералізм і неоконсерватизм.

  2. Християнсько-демократична ідеологія

  3. "Нові праві" та "ліві" екстремісти.

  4. Екологізм. Фемінізм.

Обов’язкова:

[4]– c. 353-413.

[46] – c. 93-111.

[38] – c. 457-471.



Рекомендована:

[45] – c. 43-51.



7

Політична думка України


  1. Політичні погляди у Київській Русі.

  2. Українська політична думка литовсько-польської та польсько-козацької доби.

  3. Політичні погляди XVIII ст.

  4. Політичні погляди XIX-XX ст.

Обов’язкова:

[32] – c. 258-276.

[46] – c. 122-145.


ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2. ТЕОРІЯ ПОЛІТИКИ (14 ГОДИН)

8.

Системний вимір політики. Політична система суспільства: суть, структура та типи


  1. Сутність і значення системного аналізу політики.

  2. Поняття політичної системи суспільства.

  3. Структура і функції політичної системи суспільства.

  4. Типологія політичних систем.

Обов’язкова:

[33] – с. 63-75.

[46] – с. 220-238.

Рекомендована:

[1] – с. 74-89, [15].



9.

Держава – головний інститут політичної системи. Суть, ознаки, функції та форми держави


  1. Сутність, ознаки та функції держави.

  2. Теорії виникнення держави.

  3. Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади.

  4. Форми держави.

  5. Соціальна держава та правова держава. Громадянське суспільство.

Обов’язкова:

[33] – с. 367-393.

[46] – с. 246-325.

Рекомендована:

[42], [22].



10.

Політична влада та політичний режим


  1. Влада як суспільне явище.

  2. Концептуальні підходи до визначення влади.

  3. Ресурси, функції та легітимність політичної влади.

  4. Поняття та структура політичного режиму. Типологія політичних режимів.

  5. Теоретичні засади демократії та тоталітаризму.

  6. Основні принципи та теорії демократії.

Обов’язкова:

[33] – с. 51-63.

[46] – с. 171-198, с. 377-409.

Рекомендована:

[6], [11], [2], [10], [31], [29].



11.

Політичні еліти та політичне лідерство


  1. Поняття і сучасні концепції політичних еліт.

  2. Типологія та шляхи формування політичних еліт.

  3. Сутність, витоки і функції політичного лідерства.

  4. Теорії політичного лідерства.

  5. Типи та механізми формування політичного лідерства.

Обов’язкова:

[33] – с. 146-163, с. 338-366.

[46] – с. 430-477.

Рекомендована:

[3], [21], [18-20].



12.

Політичні партії – основні суб’єкти політики. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів


  1. Сутність, ґенеза і функції політичних партій.

  2. Типологія політичних партій.

  3. Партійні системи. Типологія.

  4. Виборчі системи. Типологія.

  5. Групи інтересів.

Обов’язкова:

[33] – с. 201-239.

[46] – с. 325-377.

Рекомендована:

[34], [45], [13], [5], [28], [16], [41].



13.

Особа як суб’єкт політики. Політична культура


  1. Особа як суб’єкт політики.

  2. Основні типи й види політичної поведінки.

  3. Політична культура, мораль. Типи політичної культури

  4. Політична соціалізація.

Обов’язкова:

[33] – с. 241-275, с. 395-431, с. 431-468.

[46] – с. 410-423.

Рекомендована:

[40], [14].



14.

Політичні конфлікти. Міжнародні відносини і світовий політичний процес


  1. Політичні конфлікти. Суть і типологія.

  2. Міжнародні відносини та зовнішньополітична функція держави.

  3. Україна в сучасному геополітичному просторі

Обов’язкова:

[46] – Глава 17.



ТЕМАТИЧНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

для студентів філософського факультету кафедри психології

Львівського національного університету імені Івана Франка


Тема семінарського заняття

Кількість годин

РОЗДІЛ 1 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1)

8

1. Політика як суспільне явище. Політологія як навчальна дисципліна

2

2. Політичні ідеї і їхній розвиток у період Стародавнього світу, Середньовіччя та Відродження

2

3. Політична наука Нового часу. Напрями західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

2

4. Модульний контроль № 1. Політичні доктрини сучасності. Політична думка України

2

РОЗДІЛ 2 (ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2)

6

5. Політична система суспільства. Держава – як головний інститут політичної системи

2

6. Політична влада та політичний режим. Політичні еліти та лідерство

2

7. Модульний контроль № 2. Політичні партії. Партійні та виборчі системи. Групи інтересів

2

УСЬОГО

14

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ІЗ ДИСЦИПЛІНИ "ПОЛІТОЛОГІЯ"

для студентів філософського факультету кафедри психології



Львівського національного університету імені Івана Франка

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

План заняття:

  1. Політологія як наука та дисципліна.

    1. Виникнення та інституціоналізація політичної науки, її соціальне значення.

    2. Політологія та інші науки про суспільство.

    3. Предмет та структура політології. Функції політології.

    4. Категорії та закономірності політології. Галузі політичного знання.

  2. Методи політологічних досліджень.

    1. Загально-логічні методи наукового пізнання.

    2. Теоретичні методи політичної науки (системний, біхевіоральний, структурно-функціональний, комунікативно-кібернетичний, теорія "раціонального вибору", порівняльний, порівняльно-історичний, інституціоналізм, неоінституціоналізм).

    3. Емпіричні методи в політології (спостереження, контент-аналіз, івент-аналіз, експертна оцінка, анкетування та інтерв’ювання).

  3. Політика як соціальне явище.

    1. Види політики.

    2. Місце політики в системі суспільних відносин.

    3. Теоретичні підходи до розуміння політики.

    4. Концепції політики.

    5. Співвідношення політики зі сферами життєдіяльності (економіка, право, мораль, релігія).

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

  • Національні школи політології;

  • Кількісні та якісні методи у політичних дослідженнях;

  • Специфіка методів порівняльного аналізу;

  • Неоінституціоналізм у структурі теоретичних методів політичної науки;

  • Теорія "раціонального вибору" у структурі методів політичної науки.

Обов'язкова література:

  1. Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень : Навч. посібник. – К. : Професіонал, 2006. – С. 8-15. – Доступ : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=LINK&P21DBN=/VFEIR/EIR0011753.PDF

  2. Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 11-46.

  3. Рябов С. Політологічна теорія держави : 2- е вид. – Київ : Тандем, 1996. – С. 8-11.

  4. Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В.Й. Скиби. – К. : Основи, 1998. – С. 16-60, 670-698.

  5. Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 8-33, 150-171.

Рекомендована література:

  1. Мангейм Дж. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования. М. : Издательство "Весь Мир", 1997. – 544 с. – Режим доступу до інформації : http://grachev62.narod.ru/Mr/Index.html ; www.pavroz.ru/dov/mangeimirich.doc

  2. Cебайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Переклад з англійської. – К. : Основи, 1997. – С. 18-34.

  3. Страус А., Корбин Д. Основы качественного исследования: Обоснованная теория. Процедуры и техники / Пер. с англ. – М., 2001.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ І ЇХНІЙ РОЗВИТОК У ПЕРІОД СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ, СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

План заняття:

  1. Політичні ідеї та їхній розвиток у період Стародавнього світу.

    1. Політичні ідеї на Стародавньому Сході. Теологічне трактування походження держави та влади.

    2. Політичні вчення у Стародавній Греції. Політичне вчення Платона. Політичні погляди Аристотеля.

    3. Політична думка Стародавнього Риму. Погляди Августина.

  2. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя та Відродження.

    1. Вчення Фоми Аквінського.

    2. Політичне вчення Марсилія Падуанського та Вільяма Оккама.

    3. Політичні аспекти Відродження.

    4. Політична доктрина Нікколо Макіавеллі. Ідеальний володар. Ідея співвідношення політики та моралі.

    5. Політичні ідеї Реформації. Мартін Лютер та Жан Кальвін.

    6. Вчення Жана Бодена про державу.

    7. Соціально-політичний утопізм Т. Мора та Т. Кампанелли.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

  • Етапи становлення політичних вчень у Стародавній Греції;

  • Платонізм і неоплатонізм;

  • Християнський неоплатонізм Августина;

  • Концепція "маккіавелізму";

  • Політичні ідеї діячів Реформації та "тираноборців";

  • Соціалістичні погляди Томаса Мора і Томазо Кампанелли.


Обов'язкова література:

  1. Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень : Навч. посібник. – К., 2006. – С. 15-60, 68-88. – Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=LINK&P21DBN=/VFEIR/EIR0011753.PDF

  2. Основи політичної науки. З історії політичної думки : від стародавності до наших днів [Курс лекцій за ред. Б. Кухти]. – Львів : Кальварія, 1997. – С. 13-70.

  3. Політологія / За наук. ред. А. Колодій. – К., 2000. – С. 16-18.

  4. Скиба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки / За заг. ред. В.Й. Скиби. – К. : Основи, 1998. – С. 60-172.

  5. Шляхтун П.П. Політологія. Теорія та історія політичної науки. – К. : Либідь, 2002. – С. 35-55, 150-171.

Рекомендована література:

  1. Демократія. Антологія / Упорядник О. Проценко. – К. : Смолоскип, 2005. – С. 220-231, 231-237.

  2. Націоналізм. Антологія / Упорядники О. Проценко, В. Лісовий. – К. : Смолоскип, 2000. – С. 62-90, 107-134, 163-176.

  3. Cебайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. Переклад з англійської. – К. : Основи, 1997. – С. 62-90, 107-134, 163-176, 234-250, 269-290, 304-323, 360-373, 389-407.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3

ПОЛІТИЧНА НАУКА НОВОГО ЧАСУ. НАПРЯМКИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ XIX – ПОЧ. ХХ СТ.

План заняття:

  1. Становлення і розвиток політичної науки Нового часу.

    1. Політичні погляди Р. Декарта і Б. Паскаля.

    2. Політичні погляди Г. Гроція та Б. Спінози.

    3. Ж-Ж. Руссо про основи суспільного договору. Загальна воля.

    4. Т. Гоббс і "війна всіх проти всіх".

    5. Дж. Локк – засновник політичного лібералізму.

    6. Географічний детермінізм Ш. Монтеск’є.

    7. І. Кант про "вічний мир" і правову державу. Етичні основи політики І. Канта.

    8. Вчення Гегеля про державу та громадянське суспільство.

  2. Напрямки західноєвропейської політичної думки XIX – поч. ХХ ст.

    1. Соціально-політичний утопізм.

    2. Соціологічна концепція М. Вебера.

    3. Структуралізм М. Фуко.

    4. Неолібералізм. Соціальні передумови неолібералізму (Дж. Кейнс, Ф. Гаєк). Психологічний напрямок неолібералізму (З. Фройд, К. Юнг, Ле Бон).

    5. Концепції плюралістичної демократії.

    6. Політична концепція комуністичного радикалізму К. Маркса та Ф. Енгельса. Політичні погляди Бернштейна. Соціал-демократія.

    7. Фашистська та націонал-соціалістична доктрина.

Теми для написання рефератів, доповідей та есе:

  • Суть теорії природніх прав і суспільного договору;

  • Політичні погляди Д. Дідро та П. Гольбаха;

  • Політичні погляди Й. Фіхте;

  • Теорія утилітаризму Дж. Бентама;

  • Політичні погляди мислителів США. Політичний памфлетизм;

  • Економічне вчення А. Сміта. Політика "laizzer-fair";

  • Політична концепція солідаризму (Е. Дюркгейм та Л. Дюгі);

  • Технократичні концепції неоліберальної демократії;

  • Політична доктрина анархізму і анархо-синдикалізму;

  • Політична доктрина більшовизму.


наступна сторінка >>