«Облік І аудит довгострокових зобов’язань підприємства - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Облік і аудит (0803) I. Фінансовий облік 1 148.49kb.
«Облік поточних та довгострокових зобов’язань.» 1 400.66kb.
Облік витрат діяльності підприємства витрати підприємства, критерії... 1 242.67kb.
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів за... 3 411kb.
Розподіл керівників по курсовим роботам І семестр Студентів напряму... 1 128.69kb.
Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни "Фінанси підприємства"... 3 395.47kb.
Розпорядження " 24 " лютого 2012 року №54 Про взяття на облік та... 1 18.15kb.
Облік, аналіз і аудит грошових коштів підприємства 9 1421.31kb.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від24. 09. 2012 №1637/21949... 1 176.07kb.
Програма вступних випробувань з предмета „аудит для вступників на... 1 84.62kb.
Київський національний університет імені тараса шевченка 1 359.14kb.
Вивчення іменника в молодших класах 1 219.18kb.
Таращанський 1 219.63kb.

«Облік І аудит довгострокових зобов’язань підприємства - сторінка №1/1



ДИПЛОМНА РОБОТА
Тема: «Облік і аудит довгострокових зобов’язань підприємства

(на прикладі ВАТ «Ніжинський молочноконсервний комбінат»)»

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ
Вступ

РОЗДІЛ І. Теоретико-методологічні засади обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства

1.1. Сутність та структура довгострокових зобов’язань

1.2. Особливості обліку довгострокових зобов’язань

1.3. Нормативно-правова база регулювання довгострокових зобов’язань



РОЗДІЛ ІІ. Методика обліку довгострокових зобов’язань та розрахунків на ВАТ «Ніжинський МКК» та аудит здійснення цих операцій

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Облік довгострокових позик

2.3. Облік довгострокових векселів виданих

2.4. Облік довгострокових зобов’язань підприємства

2.5. Методика аудиту довгострокових зобов’язань підприємства



Висновки та рекомендації

Список використаних джерел

Додатки
ЗМІСТ



Вступ 4

1.3. Нормативно-правова база регулювання довгострокових зобов’язань 14

2.3. Облік довгострокових векселів виданих 17

2.5. Методика аудиту довгострокових зобов’язань підприємства 23

Висновки та рекомендації 24

Список використаних джерел 28

Додатки 33




Вступ

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки конче потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи – прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

Господарська діяльність кожного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу в процесі виробництва. Головне завдання кожного підприємства – випуск продукції, яка користується попитом, з найменшими витратами, тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбання товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниження, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

До довгострокових зобов'язань відносяться довгострокові (строком більше 1 року) позики банків, облігації та векселі, видані підприємством. Перевагою фінансування за рахунок довгострокових джерел є небажання власників збільшити кількість акціонерів, а також відносно нижча собівартість кредиту в порівнянні з вартістю акціонерного капіталу, яка виражається в ефекті фінансового важеля. Використання та повернення цих кредитів потребує суворого контролю за їх станом та рухом, а для цього необхідні детальні дані по кожній позиції, про їх суму, строки повернення, нараховані проценти за користування. Для аналізу ефективності довгострокових кредитів потрібні відомості про конкретні напрямки їх використання, про витрачені суми на кожен напрям, про очікувану економічну ефективність, про окупність довгострокових вкладень.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілює в собі економічні вигоди. Зобов’язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже, зобов’язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином, у зв’язку з придбанням товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання інші, ніж поточні. Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку. Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

До довгострокових зобов'язань відносяться також орендні зобов'язання, які виникають при фінансовій оренді, тобто коли орендар отримує право власності на майно по закінченні строку оренди або викуповує його за мінімальною ціною.

Довгострокові облігації випускаються на строк більше одного року і є додатковим джерелом залучених засобів для фінансування діяльності підприємства. Облігації відображаються в обліку за вартістю майбутніх надходжень. Якщо ця вартість більша номінальної вартості облігацій, то остання продається з премією, якщо ж менша, то при продажу облігації виникає знижка до її номінальної вартості. Як премія, так і знижка повинні бути поступово списані (амортизовані) протягом строку довгострокової заборгованості.

Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на свою продукцію, рівня конкурентоспроможності; самостійно визначає чисельність і структуру працівників, обирає форми і системи оплати праці, визначає розміри фонду оплати праці і фонду споживання; здійснює реалізацію своєї продукції (робіт, послуг) як на основі прямих угод, так і через товарні біржі, інші посередницькі організації;самостійно встановлює ціни, здійснює зовнішньоекономічну діяльність, проводить операції з цінними паперами.

Для нормальної життєдіяльності будь-якого підприємства присутність позикового капіталу не лише нагальна потреба, але й чудова можливість оптимізації своїх фінансових показників. Щодо джерел запозичення, то вони в бізнесовому середовищі вельми різноманітні. Це й отримання кредитів від фінансових установ, і емісія власних боргових зобов’язань (векселів, облігацій), і майже безкорислива фінансова допомога від засновника, і навіть така звична кредиторська заборгованість. Причому з розвитком фінансових ринків варіантність таких джерел значно зростає.

Позики – це коли одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

Останніми роками фінансово-кредитна сфера нашої економіки розвивається надто бурхливими темпами, вітчизняному підприємству не завжди легко зорієнтуватися, у кого швидко і вигідно можна позичити грошей. Традиційним джерелом такої позики є банківський сектор.

В системі безготівкових розрахунків для погашення боргових зобов’язань підприємства використовують вексель. Вексель належить до цінних паперів, які підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред’явленні.

Підприємство може проводити розрахунки і покривати свою заборгованість векселем.

Вексель - письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Економічна система ринкового господарства базується на автономії господарюючих суб’єктів, механізмі ринку та конкуренції.

Найважливішими організаційно-економічними умовами функціонування підприємства є економічна самостійність; забезпечення самоокупаємості, рентабельності та самофінансування;економічна зацікавленість; матеріальна відповідальність за результати господарської діяльності.

Складні операції з виникнення, погашення, продажу або переуступки довгострокових зобов'язань неможливі без точного та динамічного обліку всіх ситуацій, що виникають за такими боргами. Джерелом інформації для управління довгостроковим залученим капіталом є дані аналітичного обліку по рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання".

Актуальність теми полягає в тому, що для досягнення своєї мети – максимізації прибутку, підприємству не рідко доводиться залучати додатковий позиковий капітал. Підприємствам необхідно вести облік даних та узагальнення інформації про заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не поточним зобов’язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суми податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями. Відповідно з’явилась потреба в обліку та аудиті довгострокових зобов’язань підприємства.

Метою даної роботи є дослідження обліку та аудиту довгострокових зобов’язань підприємства.

Об’єктом дослідження виступають довгострокові зобов’язання які виникають при здійсненні господарської діяльності на ВАТ "Ніжинський МКК". Досягнення поставленої мети здійснювалося послідовним вирішенням наступних завдань:

- розкриттям сутності та структури довгострокових зобов’язань підприємства;

- особливості обліку довгострокових зобов’язань;

- огляд нормативно-правової бази регулювання довгострокових зобов’язань підприємства;

- дана економічна характеристика підприємства на якому проводиться дослідження;

- показано як організований бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань на даному підприємстві;

- показано як організований облік довгострокових позик і довгострокових векселів виданих на підприємстві;

- проведено аудит довгострокових зобов’язань підприємстві;

- зробити відповідні висновки та рекомендації по покращенню обліку довгострокових зобов’язань на базовому підприємстві.

Предметом дослідження в даній роботі виступає первинний, аналітичний та синтетичний облік і аудит довгострокових зобов’язань підприємства, шляхи і пропозиції щодо оптимізації обліку зобов’язань на підприємстві.

В основі бакалаврської роботи лежать матеріали ВАТ "Ніжинський МКК": річна звітність за два останніх роки, данні первинного обліку, а також закони, інструкції та інші нормативні документи.

За об’ємом робота містить 108 сторінок, проілюстрована 12 рисунками, містить 34 таблиці та 14 додатків, список використаної літератури включає 53 джерел.

Господарські зобов’язання

Регулюються

Договорами, укладеними на підставі чинного нормативного акту


Договором



Законодавчими та нормативними актами

Рис. 1.1. Підстави виникнення договірних зобов’язань

Однак не всі зобов'язання встановлюються договором: значна їх частина визначається адміністративними актами, іншими правомірними чи неправомірними діями.

Правове поняття зобов'язання має декілька складових: зміст зобов'язання, суб'єкти зобов'язання та правовідносини між суб'єктами. Суб'єктом зобов'язання, як і в будь-яких інших цивільно-правових відносинах, може бути будь-яка юридична або фізична особа. Сторона, яка має право вимагати від іншої сторони виконання певної дії, називається кредитором, а сторона, яка зобов'язана виконати вимогу кредитора, - боржником. Об'єктом майнових прав є майно, а об'єктом зобов'язального права виступає дія.

В бухгалтерському обліку поняття "зобов'язання" вужче, ніж в цивільному законодавстві:

- зобов'язання в бухгалтерському обліку виникає не тільки з Цивільного кодексу, а й з інших галузей права: фінансового, трудового чи окремих законодавчих актів, що регулюють економічні відносини;

- поняття "зобов'язання" в праві та бухгалтерському обліку мають різний зміст;

- договір - тільки юридичний факт, тому в бухгалтерському обліку відображаються договірні зобов'язання в момент їх виконання, а не виникнення.

Класифікацію зобов'язань для їх відображення в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 11 наведено на рис. 1.2.


ЗОБОВ’ЯЗАННЯ





Поточні зобов'язання

Зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу, або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу: - -

- короткострокові кредити банків

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

- короткострокові векселі видані

- кредиторська заборгованість за товари, послуги, роботи

- поточна заборгованість за розрахунками за авансами одержаними, з бюджетом та позабюджетними платежами, оплати праці, з учасниками, внутрішніми розрахунками, інші поточні зобов'язання



Довгострокові зобов'язання

Всі зобов'язання, які не є поточними:

- довгострокові кредити банків

- інші довгострокові фінансові зобов'язання

- відстрочені податкові зобов'язання



Забезпечення

Зобов'язання, з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу:

- додаткове пенсійне забезпечення

- виконання гарантійних зобов'язань

- реструктуризація

- виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів


Непередбачені

зобов'язання



- зобов'язання, яке може виникнути внаслідок минулих подій, та існування якого буде підтверджено лише коли (не)відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю

- теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити



Доходи майбутніх. Періодів

Доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів

Рис. 1.2. Класифікація зобов’язань відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання»

Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший).

Для визначення балансової вартості зобов'язань використовуються наступні види оцінок (див. рис. 1.4).

За П(С)БО 11 "Зобов'язання" в Балансі (ф. № 1) всі поточні зобов'язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов'язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов'язання.

Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов'язання. За теперішньою вартістю відображаються довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки: суми довгострокових кредитів облігаційних позик довгострокових відсоткових векселів; платежів за довгостроковою орендою; позик небанківських фінансово-кредитних установ підлягають дисконтуванню.


Оцінка балансової вартості зобов'язань

За сумою погашення



Недисконтована сума грошових коштів або еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена, для погашення зобов'язань в процесі звичайної діяльності підприємства

За сумою погашення

Визначення теперішньої вартості



Дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікуйся, буде необхідна для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства

Довгострокові зобов'язання, на які нараховується відсоток



Рис. 1.4. Види оцінок балансової вартості зобов’язань

За П(С)БО 11 «Зобов’язання» в Балансі (ф.№1) всі поточні зобов’язання відображаються за сумою погашення, тобто у фінансовій звітності в розділі поточних зобов’язань відображається сума, яка буде фактично сплачена при погашенні такого зобов’язання. Визначення теперішньої вартості залежить від умов і виду зобов’язання. За теперішньою вартістю відображаються довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки: суми довгострокових кредитів; облігаційних позик; довгострокових відсоткових векселів; платежів за

Таблиця 1.5

Об’єкти що обліковуються на рахунку 51 «Довгострокові векселі видані»




Шифр та назва субрахунку

Характеристика субрахунку

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані»

511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті»

Призначені для обліку довгострокових векселів виданих в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями в національній та іноземній валюті

512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті»

Протягом всього часу існування векселя - з моменту прийняття рішення про видачу і до моменту погашення – його супроводять різні документи, які становлять так звану вексельну документацію (таблиця 1.6).



Таблиця 1.6

Первинні документи по розрахунках векселями



Розрахунки векселями

Документи, необхідні при видачі простого векселя

  • договори, додаткові угоди до них, що призводять до виникнення, зміни або припинення зобов’язань і вимог щодо векселів;

  • акти приймання – передачі векселів, що засвідчують фізичне переміщення векселів та містять вказівку на підставу видачі векселя;

  • довіреність на одержання цінностей;

  • довіреність на підписання векселя;

  • Реєстр виданих векселів, видача яких призводить до виникнення, зміни і припинення прав та зобов’язань.

Документи, необхідні при видачі переказного векселя

  • договір між векселедавцем і першим векселедержателем;

  • договір між векселедавцем і платником;

  • довіреність на одержання цінностей (виписана першим векселедержателем);

  • акт приймання –передачі векселя;

  • довіреність на підписання векселя.

Документи, необхідні для акцепту переказного векселя


1.3. Нормативно-правова база регулювання довгострокових зобов’язань

Нормативною базою, що регулює організацію та методологію бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань підприємства є:



  1. Національні стандарти бухгалтерського обліку;

  2. Закони України;

  3. Накази Міністерства фінансів України;

  4. Постанови Кабінету Міністрів України;

  5. Накази ДПА України.

Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV регламентує основи правовідносин позики, кредиту та комерційного кредиту. Встановлює основи взаємовідносин застави та її види. Він деякою мірою ставить знак рівності між договорами кредиту, позики та комерційного кредиту. В ньому особливості комерційного кредиту розглядаються детальніше. Принципи строковості та платності можуть виникати при комерційному кредитуванні за домовленістю сторін - ЦКУ не встановлює обов’язковості дотримання цих принципів як умови надання комерційного кредиту.

Цивільне законодавство не передбачає такої категорії як кредит під цінні папери взагалі. Правовідносини, що виникають у процесі емісії й обігу цінних паперів регламентуються гл.14 ЦКУ. Цивільний кодекс України містить окрему главу про цінні папери як об’єкти цивільних прав - главу 14, яка поряд із визначенням цінного паперу містить також загальні для всіх цінних паперів норми.

В Господарському Кодексі України від 16 січня 2003 року №436-ІУ ст.345-349 гл.35 присвячені правовим основам кредитних операцій банків, у тому числі оформленню кредитних відносин з клієнтами. Зокрема зазначено вимоги до

Продукція підприємства користується значним попитом. На ринку України по реалізації молочних консервів підприємство займає від 5% до 7%. Продукція має великий строк зберігання, тому є стратегічним продуктом частину молочної продукції підприємство реалізує через пункт громадського харчування та мережу магазинів власної роздрібної торгівлі.

ВАТ «Ніжинський МКК» бере участь у зовнішньоекономічній діяльності, яка здійснюється на основі валютної самоокупаємості і самофінансування. Значну частину продукції підприємство експортує в Європейські країни та Росію, Азербайджан, Молдавію та Казахстан.

Потужність підприємства значно вища, ніж випускається продукції (таблиця 2.3).



Таблиця 2.3

Проектна і фактична потужність ВАТ «Ніжинський МКК» по основним видам продукції за 2006–2007 роки



Назва продукції

Один.

виміру


Проектна

потужність



2006р.

2007р.

Кільк

% викор.

Кільк.

% викор.

Молоко згущене з цукром в асортименті

туб.
















Масло

Т
















Сухе молоко

Т















ВАТ «Ніжинський МКК» веде фінансово-господарську діяльність у відповідності зі статутом і діючим законодавством України, є самостійним господарюючим суб`єктом. Воно створене з метою одержання прибутку від здійснення промислового виробництва, забезпечення господарських відносин з іншими підприємствами, районами, країнами, задоволення матеріальних потреб громадян та членів трудового колективу, вирішення економічних потреб.

Фінансова діяльність підприємства здійснюється на основі фінансових планів, які є частиною планів його господарської діяльності. Наслідки фінансової діяльності підприємства визначаються підсумками річного бухгалтерського звіту.

підприємством на формування матеріальних запасів і виробничих витрат, зобов’язання підприємства по заставі цінностей, що кредитуються, джерела погашення позики, терміни, на які вони надаються, та інші умови кредитування.

ВАТ “Ніжинський МКК” проводить будівництво цеху сухого молока, тому воно оформило довгострокову позику в банку на строк будівництва. У рамка даного договору установа банку і підприємство виступають як рівноправні партнери, котрі слідкують за додержанням умов кредитування.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Укладання кредитної угоди (договору) – досить складна та тривала процедура.

Для укладання кредитної угоди ВАТ “Ніжинський МКК” надало банку наступні документи:



  • клопотання про надання кредиту, в якому зазначаються основні параметри кредиту (строк використання, сума і мета використання);

  • бізнес –план, його обґрунтування та розрахунок повернення кредиту;

  • копії документів (договір, рахунки-фактури на постачання устаткування та матеріалів, під які береться кредит);

  • документи, що гарантують повернення кредиту;

  • кредитний договір, що регулюватиме кредитні відносини між банком і підприємством.

Якщо ж отримання кредиту планується в банку, де підприємство не має поточного рахунку, необхідно також надати: установчі документи із зазначенням юридичної адреси, картку із зразками підписів, завірену банком, та довідку банку про залишки коштів на рахунках і наявність заборгованості за позиками.

Чинним законодавством України не передбачено вимоги щодо форми і змісту кредитного договору. Але кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі.


2.3. Облік довгострокових векселів виданих


На ВАТ «Ніжинський МКК» вексель займає особливе місце в системі безготівкових розрахунків, оскільки він безпосередньо використовується для погашення боргових зобов'язань.

Вексель (нім. - заміна, обмін, розмін) - це письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

В
Учасники обігу векселів
ексель належить до цінних паперів, які характеризуються як документ, що підтверджує майнові права, здійснення і передача яких можлива лише при його пред'явленні.

На підприємстві учасниками обігу векселів виступають (рис.2.3).




Векселедавець

Особа яка отримала товар (роботи та послуги) і видала вексель (платник за векселем)

Перший векселедавець

Особа яка передала цінності (товар) і отримала вексель (отримувач грошей може виступати індосаментом)

Наступний векселедержатель (індосант)

Особа-власник векселя в силу здійсненого на його користь передавального надпису, яка робить на ньому наступний передавальний надпис (індосамент)

Особа з вексельними повноваженнями

Отрумувач векселя за індосаментом, є представником за отриманням платежу (власником векселя при цьому залишається індосант)

Особливий платник

Особа, уповноважена оплатити вексельні зобов’язання

Вексельний поручитель (аваліст)

Особа яка здійснює аваль (вексельне поручительство), що забезпечує здійснення платежу за векселем у випадку несплати його платником

Останній векселедержатель (індосант)

Отримувач векселя за індосантом і власник всіх прав по векселю

Посередник

Особа, вказана векселедавцем, авалістом, індосантом для оплати векселя, або яка добровільно взялась оплатити вексель за будь-якого з них в порядку реєстру

Рис. 2.3 Учасники обігу векселів на ВАТ «Ніжинський МКК»

Векселі класифікують за різними ознаками (рис.2.4).


Вексель


Простий (соло)

Виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не обумовлене зобов’язання сплатити певну суму грошей кредитору (векселеотримувачу)

Переказний (тратта)

Виписується кредитором (векселедавцем) і містить нічим не обумовлену пропозицію позичальнику сплатити певну суму грошей третій особі (згода позичальника на оплату переказного векселя називається акцептом)

Відсотковий

Загальна сума, що виплачується за векселем у день погашення (сума погашення), включає відсотки

Безвідсотковий

Загальна сума, що виплачується за векселем, не включає відсотки

Рис.2.4 Види векселів на ВАТ “Ніжинський МКК”

Векселі на ВАТ «Ніжинський МКК» видаються тільки для оплати за поставлену молочну продукцію, виконані роботи по доставці молочної сировини, надані послуги.

Оформляє підприємство векселі як прості (соло) так і переказні (тратта).

Простий вексель (соло) – це письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити векселедержателю (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці. Простий вексель виписує підприємство із зобов’язанням сплатити борг кредитору.

Наведемо порядок розрахунку простим векселем на ВАТ «Ніжинський МКК» (рис.2.5)




Рис. 2.5 Порядок розрахунку простим векселем на ВАТ «Ніжинський МКК”

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Згідно з Інструкцією №291 клас 5 рахунків “Довгострокові зобов’язання” деталізує структуру довгострокових зобов’язань і на рахунку 50 “Довгострокові позики” підприємство відображає довгострокові позики. Так як ВАТ “Ніжинський МКК” отримало в комерційному банку довгостроковий кредит, то для відображення його в бухгалтерському обліку було відкрито рахунок 501 “Довгострокові кредити банків у національній валюті”. За кредитом цього рахунку бухгалтерія відображає суми одержаних довгострокових банківських кредитів. За дебетом цього ж рахунку, відображає суми погашення довгострокових кредитів.

Відстрочення (пролонгацію) комерційний банк не проводив, так як підприємство за взятий кредит розраховувалось своєчасно і тому відсутні обороти по рахунку 503 “Відстрочені довгострокові кредити банків в національній валюті” та 504 “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”.

У ВАТ “Ніжинський МКК” відсутні обороти по рахунках 502 ”Довгострокові кредити банків в іноземній валюті” так як воно не брало в банках кредити в іноземних валютах поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями. І тому відсутні обороти по рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”.

Обороти по субрахунках 505 “Інші довгострокові позики в національній валюті” та 506” Інші довгострокові позики в іноземній валюті” також відсутні, так як підприємство крім банків України немає більше довгострокової заборгованості щодо зобов’язань із залучень позикових коштів ніяких.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позики) (див. рис. 3.1).


Продовження таблиці 2.9

1

2

3

4

4

Погашено за рахунок довгострокових позик:

– довгострокові векселі видані

– довгострокові зобов'язання за облігаціями


51 "Довгострокові векселі видані"

52 "Довгострокові зобов'язання по облігаціям"



50 "Довгострокові позики"

50 "Довгострокові позики"



5

Переведено короткострокові позики у розряд довгострокових у зв'язку зі зміною умов кредитування

60 "Коротко­строкові позики"

50 "Довгострокові

позики"


6

Відображено довгострокову позику (частину) у складі поточної заборгованості по довгострокових зобов'язаннях

50 "Довгострокові позики"

61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

7

Нараховані відсотки за користування кредитом

951 "Відсотки за кредит"

684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"

8

Перерахування відсотків

684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"

311 "Поточні раху­нки в національній валюті"

Обліковим регістром щодо обліку довгострокових позик у підприємства є журнал-ордер № 4.

На зразку 2.1 відображено обліковий регістр по рахунку 50.

Зразок 2.1

ЖУРНАЛ-ОРДЕР № 4

за травень 2008 р.



Рахунок 50 "Довгострокові позики"



Найменування позикодавця

Сальдо на 01.05.

Термін погашення кредиту (позики)

З кредиту рахунка 50 у дебет рахунків

Разом по кредиту

Дебетовий оборот по рахунку 50

Сальдо на 31.05.

311

511

601

684

2

"Експрес"




























2

"Аваль"




























3

"Експрес"




























РАЗОМ




























Відмітки
























Аналізуючи журнал-ордер № 4, можна побачити, що підприємство протягом травня взяло у банка "Експрес" дві позики з різними строками погашення (до 30.09.2013 та до 01.05. 20112), а позику банку "Аваль" довгостроково погасило.

сума переміститься в статтю "Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях " розділу IV.

Варіант 2

Сума кредиту повертається єдиним платежем в кінці строку договору, який включає суму позики і суму відсотків. Оскільки відсотки додаються до суми позики, то в цьому випадку застосовується принцип складних відсотків.

Сума, яка підлягає виплаті в кінці строку договору:

200000 × (1 + 0,55)3 = 744775 грн.

Відображення в звітності.



В кінці першого року:

200000 × (1+0,55) = 310000 грн.

В кінці другого року:




В розділі III "Довгострокові зобов'язання"

В кінці третього року: 200000 × (1 + 0,55)3 = 744775 грн. в статті "Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях".

Варіант 3

Сума відсотків нараховується одразу, і кредит видається вже без відсотків. Такий вид нарахування відсотків типовий для операцій з облігаціями.

Ставка відсотку при нарахуванні відсотку в момент видачі позики:

1 – 1 / (1 + 0,55) = 0,35484.

Відображення в звітності



Залишок позики в момент отримання позики:

200000 × (1 – 0,35484)3 = 53707 грн.

Залишок позики в кінці першого року:

200000 × (1 – 0.35484)2 = 83246 грн.

Залишок позики в кінці другого року:

200000 × (1 – 0,35484) = 129032 грн.

В кінці третього року:

200000 × (1 – 0,35484)° = 200000 грн.





В розділі III "Довгострокові зобов'язання"

2.5. Методика аудиту довгострокових зобов’язань підприємства

Мета аудиту операцій із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних щодо наявності зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, повноти і своєчасності відображення даних в первинних документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій на підприємстві обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, достовірності відображення стану зобов’язань у звітності господарюючого суб’єкта [37,стор.264].

Завданнями аудиту операцій з довгостроковими і поточними зобов’язаннями є:


  • оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

  • встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг), а також дотримання зазначених в даних документах умов;

  • оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності;

  • встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

  • розробка заходів щодо реалізації результатів контролю з метою попередження відхилень від норм чинного законодавства.

Висновки та рекомендації


В даній роботі була розкрита економічна сутність та значення довгострокових зобов’язань та розрахунків. Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Підходи до визначення зобов’язань різні. Їх розглядають як борг, як суму витрати, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

Отже, під зобов'язаннями розуміють заборгованість підприємства, котра виникає внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, викличе скорочення (зменшення) ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Порядок формування та відображення в звітності інформації про зобов'язання визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Для визнання зобов'язань довгостроковими повинні бути виконані дві умови:

1) термін погашена протягом 12 місяців з дати балансу;

2) походження: виникають не в ході операційного циклу.

Кредит – економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".

Цей рахунок балансовий, пасивний, призначений для обліку джерел засобів.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про відстрочені податкові активи та зобов'язання і розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податки на прибуток".

Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням та облік яких не відображається на вищезгаданих рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання", призначено рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання". Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов'язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку (КСБО) забезпечує вирішення багатьох завдань через реєстрацію господарських фактів та обробки даних. КСБО на сьогодні дає можливість накопичувати, аналізувати, інтерпретувати та надавати інформацію користувачам бухгалтерського обліку.

Зобов’язання виникають через існуючі борги підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання. Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення. Непередбачені зобов’язання відображаються на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Під час дослідження зобов’язань на підприємстві йому було показано, що можуть виникнути і операції, під час яких одне зобов’язання можна замінити іншими: перевести довгострокову заборгованість в поточну за довгостроковими зобов’язаннями; замінити короткострокове зобов’язання на вексель, що не замінить валюту балансу.

В даній роботі була дана узагальнююча інформація про наявність та погашення зобов’язань підприємства згідно Плану рахунків, наведена їх характеристика, та порядок використання їх в бухгалтерському обліку.

Для більшості рахунків зобов’язань Планом рахунків передбачено відкриття субрахунків, що деталізують об’єкти обліку. Однак, за допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та погашення кожного виду зобов’язань. Для одержання детальної інформації, необхідної для управління зобов’язаннями за окремими видами, до окремих рахунків синтетичного обліку відкривають рахунки аналітичного обліку.

Відповідно до потреб розвитку підприємства облік зобов’язань є джерелом забезпечення найбільш ефективних форм та умов залучення позикового капіталу з різних джерел.

Систематизація та узагальнення облікової інформації про зобов’язання в умовах застосування сучасної комп’ютерної техніки здійснюється на підприємстві в автоматичному режимі. Застосування бухгалтерської комп’ютерної програми дозволило ефективно вирішити проблему аналітичного обліку довгострокових зобов’язань, завдяки широкій номенклатурі аналітичних об’єктів.

При застосуванні комп’ютерної форми обліку автоматично вирішується проблема оперативного отримання даних про заборгованість перед кожним контрагентом на будь-яку звітну дату.

В даній роботі було розглянуто нормативну базу, яка використовується в практичній роботі бухгалтерів для обліку довгострокових зобов’язань і розрахунків.

В другому розділі бакалаврської роботи була дана економічна характеристика підприємства, розкрито основні напрямки діяльності підприємства у відповідності з Статутом підприємства, показано хто здійснює управління підприємством і розпоряджається прибутком; як організований облік довгострокових позик та довгострокових векселів виданих.

Було детально проаналізовано організацію бухгалтерського обліку довгострокових зобов’язань на ВАТ “Ніжинський МКК”, вказано на їх недоліки і шляхи їх покращення.

Проведено аудит довгострокових зобов’язань на даному підприємстві, метою якого було встановлення правильності розрахунків за кредитами банків, виявлення реальної заборгованості перед ними, виявити всі недоліки в організації обліку довгострокових векселів виданих та за іншими операціями.

Під час аудиторської перевірки бухгалтерам було вказано на порушення в ведені бухгалтерського обліку і шляхи їх виправлення.



Шляхи вдосконалення обліку розрахунків за довгостроковими зобов’язаннями на підприємстві:

  • головному бухгалтеру систематично проводити роз’яснювальну роботу з бухгалтерами по змінах, які відбуваються в чинному законодавстві;

  • керівництву підприємства розробити детальні шляхи виходу підприємства з кризового стану;

  • впровадити наявні Інтернет технології.

Список використаних джерел




  1. Конституція України від 28.06.1996 р.;

  2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV;

  3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV;

  4. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997р. № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

  5. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999р. №996-ХІУ (зі змінами і доповненнями).

  6. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997р.168/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

  7. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 20ОЗр. №889-ІУ (зі змінами і доповненнями).

  8. Указ Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки " від 12 червня 1995р. 1436/95 (зі змінами і доповненнями).

  9. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996р. № 116.

  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999р. №663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

  11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і
    організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 листопада 1999р. №291 (зі змінами і доповненнями).

  12. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, стверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998р. №59 змінами і доповненнями).

  13. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. №291 (зі змінами і
    доповненнями).

  14. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 19 лютого 2004р. № 673 (зі змінами і доповненнями).

  15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 131 березня 1999 р. N 87 (зі змінами і доповненнями).

  16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", тверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (зі змінами і доповненнями).

  17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 (зі змінами і доповненнями).

  18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових КОШТІВ", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11 березня 1999 р. N 87 (зі змінами і доповненнями).

  19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 999 р. N 87 (зі змінами і доповненнями).

  20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 жовтня 1999 р. N 237 (зі змінами і доповненнями).

  21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 237 зі змінами і доповненнями).

  22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. № 181 із змінами і доповненнями).

  23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. №163 (зі змінами і доповненнями).

  24. Антонюк В. Нестача товарів в магазині: відображаємо в податковому обліку// Все про бухгалтерський облік. - 2003. - №111.- С.6-7.

  25. Бєлоусов А. Розрахунки за претензіями: організація претензійно-позовної роботи, бухгалтерський і податковий облік// Все про бухгалтерський облік. - 2002. - №83. - С.3-6.

  26. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. Нормативно-практичні матеріали. За ред. Хом'яка. - Львів: Національний університет Львівська політехніка (Інформаційно-видавничий центр "ІНТЕЛЕКТ+" Інституту післядипломної освіти), "Інтелект-Захід", 2001. - 728с.

  27. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред.С.Ф.Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ "Баланс-Клуб", 2000. - 768с.

  28. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів./ За редакцією проф. Ф.Ф.Бутинця.- 4-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 688с.

  29. Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства. - К.: Компас, 2000. - 32с.

  30. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во "Знання", ЮО, 2001.-402с.

  31. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навчально-методичний осібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000. - 263с. 1 30. Економічний аналіз господарської діяльності/ Іващенко В.І, - К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 1999. - 204с.

  32. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ М.А.Болюх, З.З.Бурчевський, М.І.Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. - :КНЕУ, 2001. -540с.

  33. Калюга О. Контроль розрахунків з підзвітними особами// Вісник податкової служби України. - 2003. - №37. - С.53-62.

  34. Ковальчук Т.М. Оперативний аналіз поточної заборгованості в управлінні активами// Економіка АПК. -2000. - №11. -С.43-48.

  35. Конторщикова О. Управління заборгованістю на підприємстві// Економіка, фінанси, право. - 2002. - №7. - С.23-25.

  36. Конторщикова О. Факторингові послуги як інструмент управління заборгованістю// Економіка, фінанси, право. - 2002. - №2. -С.11-12.

  37. Кужельний М.В., Цінник В.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.- К.: КНЕУ, 2001. - 334с.

  38. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. - Київ: Вид-во "Центр учбової літератури", 2003. - 524с.

  39. Лобза І. Безнадійні (сумнівні) заборгованості: як їх обліковують// Все о бухгалтерський облік. - 2003. - №57. - С.6.

  40. Лучков О.І. Визначення оптимального розміру кредиторської заборгованості// Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №1. - С.22-27.

  41. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної ітератури, 2003. – 412 с.

  42. Окулов О.В. Управление кредиторской задолженностью предприятия// Банковские услуги. - 2005. - №3. - С.331-35.

  43. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для нудентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/ Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун, С.М.Шулепова; 2-ге вид., доп. і перероб. -Житомир: ЖІТІ, 2001.- 576с.

  44. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи, коментарі. ч.б. - Луганськ: "Футура" ДСД "Лугань", 2001. - 368с.
    Пархоменко В. Облік резерву сумнівних боргів: Коментар до Наказу Міністерства фінансів України від 23.05.2003р. №363// Бухгалтерський облік і ргг.-2003.-№6. -С.8-9

  45. Рындя А. Новшества в учете кредитор ской задолженности// Налоги и бухгалтерский учет. - 2005. - №59. - С.21-35.

  46. Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учеб. - Мн.: ИП "Еко-перспектива",1998. - 494с.

  47. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 336с. - (Серия "Высшее образование")

  48. Соболева Е.А., Соболев И.И. Финансово-зкономический анализ ртельности туристической фирмы: Учебно-методическое пособие. - М.: финансы и статистика, 2000. - 128с: ил.

  49. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 3-тє вид., врероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578с.

  50. Сук Л. Облік розрахунків з дебіторами і по зобов'язаннями// Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. - №20. -С.2-13.

  51. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІНБУ, 2000. - 485с.

  52. Труханська О. Бухгалтерський та податковий облік дивідендів у прикладах// Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №2. - С.5-11.

  53. Церетелі Л. Оподаткування та облік дивідендів// Вісник ПСУ. - 2003.-С.58.

Додатки