Опис досвіду Компаративний аналіз як засіб розвитку полікультурної компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Світова література 1 113.32kb.
Тема досвіду: «Використання технологій Веб 0 як засіб формування... 1 107.6kb.
Якимчук Г. В. Аналіз художнього твору як засіб розвитку читацьких... 3 741.82kb.
Картка обліку передового педагогічного досвіду прізвище, ім’я по-батькові 1 69.1kb.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української та зарубіжної... 1 60.29kb.
Доповідь на районному семінарі: «Компаративний аналіз на уроках світової... 1 137.44kb.
Для вчителів зарубіжної літератури 3 659.63kb.
Учителя української мови 3 768.95kb.
Компаративний аналіз на уроках української мови та літератури «Усе... 1 320.98kb.
Вправи з ключами як засіб мотивації та формування правописної компетентності... 1 57.37kb.
Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови і літератури 1 171.94kb.
Головачова Ю. В., асистент 1 100.97kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Опис досвіду Компаративний аналіз як засіб розвитку полікультурної компетентності - сторінка №1/1
Опис досвіду

Компаративний аналіз як засіб розвитку полікультурної компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури

Актуальність досвіду

Сьогодні «методологічною основою визначення змісту шкільної освіти є загальнолюдські і національні щнності... Зміст визначається на засадах... ідей полікультурності, взаємоповаги між націями і народами...» [1]. Література є найголовнішим засобом залучення особистості до джерел національної духовності, до культурних вершин народів світу.

Ключовим моментом у змісті літературного компонента освіти є «створення на основі засвоєних літературних знань оптимальних умов для всебічного розвитку і реалізації особистості; формування національних і загальнолюдських цінностей; залучення учнів до найкращих здобутків духовної культури» [2].

Зміст і задачі сучасної літературної освіти, шляхи вивчення художнього твору, методи й прийоми його аналізу пов'язані між собою. Тому необхідно виходити з того, що в умовах, коли в школі вивчається українська, російська й зарубіжна література, відбувається духовна інтеграція цих предметів.

На уроках літератури тексти творів зарубіжних письменників вивчаються в перекладах. Тому основою методики аналізу тексту стає компаративістика1, що, безумовно, дає можливість зв'язати вивчення літературних творів зі світовим культурно-історичним процесом.

Використання порівняльного аналізу художніх творів допомагає реалізувати завдання сучасної літературної освіти, підвищити загальнокультурний рівень розвитку учнів, сформувати в них стійкі уявлення про різноманітність світу, виховати толерантне ставлення до людей інших національностей, віросповідань... Робота з перекладами на уроках зарубіжної літератури збагачує культурний рівень учнів, учить їх уважно ставитися до художнього слова, розуміти його.

Застосування в роботі компаративного аналізу текстів вимагає від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних методів навчання, засобів художньої культури; розробки дидактичного матеріалу для проведення уроків, використовуючи сучасні інформаційні технології.

Провідна ідея

і Систематичне використання компаративного аналізу та створення плюрилінгвальної2 ситуації на уроках літератури забезпечує стабільний розвиток полікультурної компетентності учнів, підвищує рівень мотивації учнів до вивчення предмету, сприяє розвитку цілісного сприйняття дійсності.

Теоретичне обгрунтування

Починаючи від М. Бахтіна й В. Біблера, послідовники культурологічного підходу вбачають нову раціональність сучасності в «гуманітарному мисленні», заснованому на ідеї «взаєморозуміння» людини й світу, що здійснюється у «великому діалозі культур» [6].

Поява нового методологічного інструментарію в межах гуманітарного знання певним чином пов'язана з усвідомленням потенціалу компаративно - аксіологічного аналізу.

Порівняльний метод став не тільки загальновизнаний, але й одержав статус програмного методу в мовознавстві (порівняльно-історичне мовознавство), літературознавстві (порівняльно-історичне літературознавство), порівняльній міфології, порівняльному вивченні культурології ще в XIX сторіччі.

Принципи літературознавчої компаративістики були сформульовані в монографії Х.Познетта «Порівняльне літературознавство» [7].

З 1870 р. у Петербурзі була заснована кафедра «загальної літератури» (фактично порівняльно-історичного літературознавства), що очолювалася О.Веселовським, з 1880-х років -аналогічні кафедри в університетах Москви (М.Стороженко), Києва (М.Дашкевич), Одеси (А.Цеглярів), Варшави (Л.Шепелевич, І.Созонович).

Компаративний метод, запропонований німецьким філологом Теодором Бенфеєм, має у своїй основі теорію «запозичень». Його прибічники вивчають певні сюжети, мотиви, образи та ін., відстежуючи їх у літературах різних народів і епох. Наприклад, стверджується, що мотив кохання дітей ворогуючих родин у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» запозичений із трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», а той скористався мандрівним сюжетом, поширеним у західноєвропейській літературі та фольклорі.

Методологія компаративного аналізу художнього тексту описана в працях А.Дима [8], Д.Дюришина [9], В.Жирмунського [10], І.Ільїна [11-12].

Компаративісти доводять, що будь-яка національна література не може плідно розвиватися поза спілкуванням з літературами та культурами інших народів. Вони стверджують, що використання історико-функціонального і порівняльного методів дослідження не лише допомагає встановити зв'язки між окремими літературними явищами, а й сприяє глибокому проникненню в ідейно-естетичний зміст кожного із порівнюваних творів. Крім того, це підтверджує думку про єдність світового літературного процесу.

Урок компаративного аналізу— заняття, на якому домінуючим є порівняльний аналіз художньої літератури. Ґрунтується він на набутках компаративістики.

Про можливості компаративістики як шкільної методики аналізу тексту йдеться у працях Д. Наливайка [13-15]. Питання компаративного аналізу є актуальним напрямком сучасної методики, серед найбільш вагомих студій - праці Л.Ф.Мірошниченко, Т.Ф.Нефедової, Н.И.Волошиної, О.М.Ніколенко, О.М.Куцевол, Ж.В.Клименко, А.В.Грабовського, В.М.Бабенко [16-24]. Аповнішому розкриттю творчих здібностей учнів, формуванню полікультурної компетентності на уроках компаративного аналізу допомагають елементи методичних концепцій Ю.І.Ковбасенка, Є.В.Волощук, О.О.Ісаєвої [25-28].

Досвід ґрунтується також на педагогічних ідеях В.О.Сухомлинського (цілісний, всебічний розвиток особистості) та технології особистісно-орієнтованого навчання ІЛкиманської.



Технологія досвіду

Загальновідомі крилаті слова: «Усе пізнається в порівнянні».

Основною операцією компаративного методу є порівняння морфологічної будови об'єктів між собою й поєднання подібних об'єктів у групи. У циклічному процесі пізнання дійсності порівняльний метод відіграє сполучну роль.

При використанні компаративного аналізу на уроках зарубіжної літератури завжди враховуються різні форми порівняльного методу:



  • порівняльно-порівняльний метод, що виявляє природу різнорідних об'єктів;

  • порівняння історико-типологічне, яке пояснює подібність не зв'язаних за своїм походженням явищ однаковими умовами генезису й розвитку;

  • історико-генетичне порівняння, при якому подібність явищ пояснюється як результат їхнього споріднення за походженням;

  • порівняння, при якому фіксуються взаємовпливи різних явищ.

Вибір форми порівняльного методу відбувається вже на першому (підготовчому) етапі -планування навчального матеріалу зарубіжної літератури.

Уже на цьому етапі використовується компаративний підхід: порівнюється матеріал навчальних програм із зарубіжної та української літератур; здійснюється відбір художніх творів для проведення уроків компаративного аналізу; визначається, який матеріал залишиться фоновим на уроках; аналізується можливість «економії часу» при вивченні спільних теоретичних чи оглядових питань різних навчальних предметів; проводиться перерозподіл навчальних годин у межах однієї теми з метою збільшення часу на текстуальне вивченнятворів. Наприклад, при вивченні теми «Найдавніші пам'ятки словесного мистецтва» в 9 класі не зупиняємося на питанні перекладу Біблії українською мовою, оскільки про це йтиметься на уроках української літератури; але щоб синхронізувати вивчення біблійних історій на двох навчальних предметах, створивши таким чином єдину культурну атмосферу, на уроках зарубіжної літератури використовуємо додатково годину розвитку мовлення (або позакласного читання); матеріал же розділу «Міжлітературні зв'язки» - біблійні образи в українській літературі - залишиться на цьому етапі навчання фоновим. (Див. додаток 1). Другим етапом є проведення уроку компаративного аналізу.

Мета такого уроку в системі даного педагогічного досвіду - глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історично­му розвитку суспільства.

Обравши форму порівняльного методу, тепер визначаємося з елементами3 компаративного аналізу, що виокремлюються під час:



  • порівняльного аналізу оригінального твору та його перекладу, переказу чи переспіву;

  • порівняння оригінального твору та кількох його перекладів;

  • порівняння різнонаціональних літературних явищ на рівні їх походження;

  • розгляду творчих зв'язків між письменниками різних літератур тощо;

  • аналізу творів одного напряму, течії, школи, а також різних національних літератур;

  • вивчення різнонаціональних творів, близьких за темою, ідеєю, сюжетом, проблематикою, образами, особливостями поетики.

Готуючись до уроку компаративного аналізу, завжди пам'ятаємо про психолого-педагогічні та методичні умови проведення такого уроку, що їх виокремлено О.М.Куцевол [20]:

  • достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, який вивчається, що стане основою для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літератур;

  • актуалізація необхідних для порівняння знань і опора на вміння та навички, набуті учнями на уроках зарубіжної та української літератур;

  • встановлення зв'язку нового матеріалу з раніше вивченим;

  • активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;

  • орієнтація школярів на розв'язання проблемних та дослідницьких завдань;

  • урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття;

■ оптимальний добір методів, прийомів, видів та форм роботи, які сприяють розвитку і розумової діяльності школярів і забезпечують емоційне сприйняття ними художнього « твору;

■ систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів.

З метою всебічного вивчення учнями позатекстової сфери обох літературних творів, що дає змогу усвідомити взаємозв'язок і взаємодію національних літератур, готує до аналізу та порівняння художніх явищ, використовуються індивідуальні, групові пошукові завдання, проводиться «вслуховування» в оригінальний текст твору (створюється плюрилінгвальна ситуація).

Саме на другому етапі встановлюються і розглядаються типологічні зв'язки між двома творами різнонаціональних літератур, наприклад, «Енеїдою» Вергілія та однойменною поемою І. Котляревського; історичними романами В.Скотта «Айвенго» і «Квентін Дорвард» та П.Куліша «Чорна рада»; комедіями Мольєра «Міщанин-шляхтич» та І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля» тощо. Учні аналізують подібності та відмінності в цих творах на рівні теми,

сюжету, системи образів, поетики та жанрової специфіки. Вони не роблять докладний ана зосереджують увагу на розгляді окремих, найсуттєвіших елементів, розкриваючи причі наслідкові зв'язки виявлених паралелей та відмінностей двох художніх явищ. Учні вч бачити зумовленість зовнішньої форми твору внутрішньо-контактними та психологіч сферами літературної творчості представників різних національних культур.

Найефективнішим засобом здійснення компаративного аналізу в школі вваж складання порівняльних таблиць, порівняльних діаграм (діаграм Венна - відображання областей перекриття елементів), в яких систематизується вся необхідна інформація компоненти двох порівнюваних елементів. (Див. додатки 2, 3).

Найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу визначаємо використання творчого читання, евристичного та дослідницького, перекладу; прийомів індивідуально коментованого читання типологічно близьких текстів, проблемної ситуації, проблеми пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах, порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо. Саме вони допомагають розкрити тво] потенціал особистості кожного учня, сформувати навички аналітичного мисле полікультурної компетентності, виховати толерантне ставлення один до одного.

На третьому етапі доводимо спорідненість світоглядних позицій та художньої маї авторів порівнюваних творів. З'ясувавши причини взаємодії різнонаціональних літератур, визначають специфіку кожного з художніх творів. Обов'язково звертається увага школярі типологію і причину її появи, а також пояснюються відмінності, які є виявом націонал самобутності та індивідуального стилю митців.

Одним із видів компаративного аналізу є аналіз перекладу літературного твору. Пері кроком в аналізі перекладу вважаємо усвідомлення першотвору в його зв'язках із суспіль життям тієї країни і тієї епохи, які його породили і які в ньому відображені. Саме це є невід'ємним компонентом аналізу перекладу стає «вслуховування» в оригінальність художнього твору. Другий крок - осмислення літературного твору як мистецького явища, цьому етапі учням пропонується зробити підрядковий переклад тексту. При подальшому ана художній переклад розглядається на всіх рівнях структури — лексико-семантичному, \ філогічному, синтаксичному, ритміко-інтонаційному, фонетичному. Для цього разом з учні добираємо матеріал для створення «тла»; визначаємо рівні структури та елементів художнього твору, на які варто звернути увагу; встановлюємо факти спільності та відмінності оригінал} перекладу тощо. (Див. додаток 4).

Апробація і результати досвіду

Апробація досвіду проходила на заняттях гуманітарного коледжу, створеного в 2003 р на базі Донецької гімназії № 92 при підтримці Донецького гуманітарного інституту Донецьк національного університету. Моніторингові дослідження розпочалися в 2005 році. Вивчалі загальний культурний розвиток учнів (за методиками Д.Векслера - субтести «обізнаніст «розуміння», «встановлення спільного», «словниковий», «послідовні картинки», «деталі, яь не вистачає»); прийоми мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення (метода «складні аналогії», «виключення зайвого» [30]); мотивація учнів до читання, вивчег літератури. Сьогодні досвід застосовується на практиці вчителями зарубіжної літерату] української мови та літератури гімназії, узагальнений на районному рівні і рекомендований узагальнення на рівні області.

Як результат впровадження досвіду можна вважати такі досягнення учнів:


  • підвищення рівня загального культурного розвитку (від 3% до 5% щорічно);

  • підвищення рівня розвитку процесів мислення, як аналіз, синтез, порівняні узагальнення (в межах 0,2-0,8%);

  • підвищення рівня бажаної мотивації до навчання (до 13%);

  • стабільно високий рівень літературної компетентності (75-82%) (див. додаток 5);

  • призери II (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьк робіт членів МАН України в секції «Зарубіжна література» (2000р., 2006р.);


Цикл уроків з теми «Оноре де Бальзак»

10 КЛАС Анотація

    1. Оноре де Бальзак. Життя і творчість. «Людська комедія».

    2. Оноре де Бальзак. «Гобсек». Проблема уявних і справжніх життєвих цінностей. Романтичні й реалістичні тенденції в повісті.

    3. Оноре де Бальзак. «Гобсек». Зображення влади золота як руйнівної сили. Описи матеріального світу у творі.

    4. Оноре де Бальзак. «Гобсек». Контрольне оцінювання.


Урок 1

Тема. Оноре де бальзак. Життя і творчість. «Людська комедія»

Мета і завдання: ■ ознайомлення з життєвою долею письменника, його літературною спадщиною;

  • розвиток навичок конспектування почутого тексту, шляхом зіставлення історичних відомостей і портретних зображень сприяти формуванню вміння бачити духовно красиве в повсякденному, формування полікультурної компетентності учнів;

  • на прикладі життя письменника виховання завзятості і працьовитості у досягненні поставлених цілей.

Тип уроку: установчо-мотиваційний

Форма уроку: лекція з візуальною презентацією

Обладнання: електронна презентація «Оноре де Бальзак. Життя і творчість»; мультимедійне устаткування.

Пан де Бальзак був одним з перших
серед великих, одним з кращих серед
обраних. В.Гюго

Хід уроку



/. Організаційний момент

II. Пояснення нового матеріалу з демонстрацією слайдів

1) Мотивація.



Учитель: племінниця В.К.Кюхельбекера: «На днях видели мьі в Воксале Бальзака, которьш приехал в Россию на несколько месяцев; нет, не можете вьі себе представить, что зто за гнусная физиономия; матушка нашла, что я совершенно с ней согласна, что он похож на портрети и описання, которьіе мьі читаєм о Робеспьере, Дантоне и прочих подобньгх им особах французской революции: он малого росту, толст, лицо у него свежее, румяное, глаза умньїе, но все вьіражение лица имеет что-то зверское».

Слайд І (текст слайду звучить французькою мовою)

2) Слайди 2-4. 8, 10, 11. Народився 20 травня 1799 р. в р. Турі на р. Луарі (до пд.-з.


від Парижа), в обл. Турені в сім'ї чиновника військового відомства, вихідця з селян. Дитинство і
отроцтво пройшли далеко від рідної домівки: в селі у годувальниці, потім виховувався і вчився
в різних закритих пансіонах і школах, про які обтяжливі спогади. Вандомський католицький
коледж - напівказармовий суворий режим, тілесні покарання. Утіха - в книгах вільнодумних
просвітителів XVIII ст. і античних філософів.

1814 р. Сім'я переїхала до Парижа ► Школа правознавства, працює писарем в

адвокатських конторах (отець бачив його юристом). Тайком від батьків Бальзак відвідував бібліотеку Арсеналу і лекції з історії літератури в Сорбонні. 1819 р. - закінчив школу правознавства, пробує себе на літературному терені. Напівголодне життя на мізерні кошти.

3) Слайди 5-7. Періодизація творчості:



І етап; 20-і рр. - наслідувальний (у дусі В.Скотта і Руссо) романи, не включені їм згодом в зібрання творів.
Трагедія «Кромвель» (невдача), «готичні» («чорні») романи: «Спадкоємиця Бірагського замку», «Жан Луї, або Знайдена дочка», «Клотільда Лузіньян» і ін.

1829 р. - «Шуани, або Бретань в 1799 р.» - історичний роман.



II етап: 30-40-і рр. - «Сто пустотливих розповідей», декілька драм і 95 романів «Людської
комедії»

1830 г.- «Будинок кішки, що грає в м'яч», «Заміський бал», «Побічна сім'я», «Подружня


згода», «Гобсек», «Силует жінки»

1831 р. «Шагренева шкіра», успіх —► аристократичні салони; Бальзак назвав


філософську повість «формулою нашого теперішнього століття, нашого життя, нашого
егоїзму». Ге с1іа§гіп - «шагрень», «печаль», «горе»

1830 р. «Невідомий шедевр»: мистецтво повинно виражати природу, схоплювати її душу і

сенс.

III етап: 1834-1845 рр. - «Отець Горіо», «Втрачені ілюзії», «Блиск і убогість куртизанок»,
«Життя неодруженого», «Перші кроки в житті», «Дрібні буржуа», «Уявна коханка», і десятки
інших романів, повістей і розповідей.

4) Слайд 9. «Людська комедія».

1834 р. — рішення написати величезний твір, що відтворює французьке життя післяреволюційного періоду і що складається із зв'язаних один з одним романів, повістей і розповідей. Остаточна назва «Людська комедія» в 1841 р.

О.Бальзак: «Величезний розмах плану, що охоплює одночасно історію і критику Суспільства, аналіз його виразок і обговорення його основ дозволяють, мені думається, дати йому той заголовок, під яким воно з'являється тепер: «Людська комедія»

1845 р. Остаточний список всіх творів, який складається з 144 назв.

У «Людській комедії» персонажі переходять з роману в роман, тут є свій вищий світ: маркіз д'Еспар, віконтеса де Босеан, графи де Ресто, герцоги де Гранльє; є світ буржуа: барон Нюсинжен, банкір Тайфер, батько Горіо; є мир військових: генерал Монкорне; є герой каторги Вотрен. Всього за задумом не менше 2-3 тисяч персонажів.



Романи «Людської комедії» автор розмістив по наступних розділах:

1) Сцени вдач. Куди входили сцени приватного, провінційного, паризького,


політичного, військового, сільського життя;

  1. Філософські етюди;

  2. Аналітичні етюди.

Остання частина виявилася найменш розробленою.

Філософські етюди дають уявлення — в загальному вигляді — про відношення автора до творчості, пристрастей і людського розуму, роздуму про «соціальний двигун всіх подій». Сцени вдач у формі самого життя відтворюють реальну дійсність, розкриваючи її справжню суть. Речі у Бальзака — це переконання людей, об'єктивний хід подій, на романному світі — це матеріальні предмети, реалії, характерні для певного історичного часу. Саме тому таке велике місце він приділяє описам місця дії, портретів персонажів, їх одягу: все це в сукупності визначає переконання героїв, його соціальну функцію, час, що його створив.


III. Узагальнення(«мікрофон»)

- Яким ви уявляєте собі письменника і людину Оноре де Бальзака?
IV. Домашнє завдання

Для всіх учнів: опрацювати с.49-64 підручника4;

усно відповідати на питання на с. 59 підручника;

прочитати повість «Гобсек». Індивідуальне: підготувати виразне читання монологу Скупого рицаря з однойменної



драми О.Пушкіна.
________________________________________________________________________________________
Наливайко Д.С., Шахова К.О., Нагорна Н.М., Кисельова Л.О. Зарубіжна література: Підручник для 10-го класу загальноосвіт. Навч. Закл. - К.: Видавничий Дім «Світ знань», 2004. - 392 с. 76


1Компаративістика (лат. сотраго — порівнюю, фр. Іа ІШегаІиге сотрагее — літературна компаративістика, порівняння) — порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу) [3].

2 Плюрилінгвізм - багатомовність; знання декількох мов, а також переклад з однієї мови іншою, можливий завдяки поширенню ідей В, Гумбольдта про «внутрішню форму» мови як вираження індивідуального світосприйняття народу [4; 5].

3Д.Наливайко зазначає, що порівняльне вивчення літератури слід розпочинати «з простого, з зіставлень творів, що належать до однієї художньої системи, до одного жанру й стилю, здійснюючи зіставлення на різних рівнях - теми, сюжету, композиції, жанрової структури, стилістики тощо, фіксуючи при цьому, що в них повторюється і якою мірою, що редукується, що трансформується і т.ін. Цим шляхом досягається не тільки виявлення типологічних спільностей літературних явищ, а й поглиблене проникнення в їхній художній світ, в їхню індивідуальну неповторність» [13].