Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого пере - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Інформація Міністерства екології та природних ресурсів України власникам... 1 20.12kb.
Рішення ради від 22 вересня 1997 року що ухвалює від імені Співтовариства... 1 43.7kb.
Про затвердження Реєстру об`єктів утворення, оброблення та утилізації... 18 3397.54kb.
Як зареєструвати декларацію про утворення відходів 1 15.27kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації 1 124.12kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації 2 520.48kb.
Рішення від 30 серпня 2012 року №331 Про надання згоди на розміщення... 1 18.89kb.
Аналіз факторів впливу пакувальних відходів на навколишнє середовище т. 1 65.37kb.
Договір № про надання послуг з утилізації небезпечних відходів 1 68.64kb.
Технічне завдання на закупівлю послуг у 2013 році (інженерні послуги-код 74. 1 37.15kb.
Рішення від 30. 08. 2007 №553-1 м. Луцьк Про поводження із специфічними... 1 30.67kb.
Сірик Т. А., здобувач 1 95.56kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх - сторінка №1/3
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 13 липня 2000 р. N 1120

Київ
Про затвердження Положення про контроль за

транскордонними перевезеннями небезпечних відходів

та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого

переліків відходів
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

N 1481 ( 1481-2000-п ) від 28.09.2000

N 1518 ( 1518-2002-п ) від 11.10.2002 )

На виконання міжнародних зобов'язань України, що випливають з

її участі у Базельській конвенції про контроль за транскордонними

перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням (1989 р.)

( 995_022 ) та з метою забезпечення дотримання вимог екологічної

безпеки під час транскордонних перевезень небезпечних відходів

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити такі, що додаються:
Положення про контроль за транскордонними перевезеннями

небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;


Жовтий перелік відходів;
Зелений перелік відходів.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету

Міністрів України від 12 вересня 1997 р. N 1016 ( 1016-97-п ) "Про

впорядкування контролю за транскордонним перевезенням відходів та

їх утилізацією/видаленням" (Офіційний вісник України, 1997 р.,

число 38, с. 16).
Дозволи на транскордонне перевезення небезпечних відходів,

отримані згідно з постановою Кабінету Міністрів України від

12 вересня 1997 р. N 1016, є чинними в межах термінів, на які вони

були видані.


3. Ця постанова набирає чинності з 1 вересня 2000 року.

Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО


Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 13 липня 2000 р. N 1120


ПОЛОЖЕННЯ

про контроль за транскордонними перевезеннями

небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням
Загальна частина
1. Це Положення визначає порядок здійснення державного

контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та

їх утилізацією/видаленням під час їх експорту з України, імпорту в

Україну чи транзиту через територію України.


2. Терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають таке

значення:


відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що

утворюються у процесі людської діяльності і

не мають подальшого використання за місцем

утворення чи виявлення та яких їх власник

повинен позбутися шляхом утилізації чи

видалення;

( Абзац другий пункту 2 в редакції Постанови КМ N 1518

( 1518-2002-п ) від 11.10.2002 )


небезпечні відходи - відходи, включені до розділу А Жовтого

переліку відходів, що затверджується

Кабінетом Міністрів України, і мають одну чи

більше небезпечних властивостей, наведених

у переліку небезпечних властивостей, що

затверджується Мінекоресурсів, та до

Зеленого переліку, що затверджується

Кабінетом Міністрів України, у разі, коли

вони містять матеріали, наведені у додатку 2

до цього Положення, в таких кількостях, що

можуть виявляти небезпечні властивості,

наведені у зазначеному вище переліку

небезпечних властивостей;
транскордонне - будь-яке переміщення відходів з району, який

перевезення перебуває під національною юрисдикцією

однієї держави, у район чи через район, який

перебуває під національною юрисдикцією іншої

держави, або у район чи через район, який не

перебуває під юрисдикцією будь-якої держави,

за умови, що таке перевезення стосується,

принаймні, двох держав;


компетентний - спеціально уповноважений державний орган,

орган який забезпечує виконання положень

Базельської конвенції про контроль за

транскордонними перевезеннями небезпечних

відходів та їх видаленням (далі - Базельська

конвенція);


поводження з - збирання, перевезення, зберігання,

відходами оброблення, утилізація і видалення відходів,

включаючи контроль за цими операціями та

нагляд за місцями утилізації/видалення;


видалення - будь-яка операція, зазначена у розділі А

додатка 1 до цього Положення;


утилізація - будь-яка операція, зазначена у розділі Б

додатка 1 до цього Положення;


екологічно - вжиття всіх практично можливих заходів для

обгрунтоване забезпечення захисту довкілля та здоров'я

поводження людини від можливого негативного впливу під

час поводження з відходами;


санкціоновані - об'єкти для утилізації або видалення

об'єкти для відходів, на експлуатацію яких з цією метою

утилізації/ отримано письмовий дозвіл або ліцензію

видалення спеціально уповноважених органів;


виробник відходів - будь-яка особа, діяльність якої призводить

до утворення відходів, або, якщо ця особа

невідома, то особа, яка володіє цими

відходами та/або здійснює над ними контроль;


особа - будь-яка фізична чи юридична особа;
імпорт відходів - будь-яке ввезення відходів на національну

територію з інших причин, ніж транзит;


транзит відходів - безперервне перевезення відходів від одного

кордону національної території до іншого без

зберігання, за винятком зберігання,

обумовленого технологічним процесом

перевезення відходів;
експорт відходів - будь-яке вивезення відходів за межі

національної території з інших причин, ніж

транзит;
реімпорт відходів - ввезення на національну територію раніше

експортованих за її межі відходів;


особа, що - будь-яка особа, якій відвантажуються відходи

відповідає за і яка здійснює їх утилізацію/видалення;

утилізацію/

видалення


імпортер - будь-яка особа, яка перебуває під

юрисдикцією держави імпорту та здійснює

імпорт відходів;
експортер - будь-яка особа, яка перебуває під

юрисдикцією держави експорту та здійснює

експорт відходів;
перевізник - будь-яка особа, яка здійснює транспортування

відходів;


заінтересована - будь-яка держава експорту, імпорту чи

держава транзиту відходів.


3. Функції компетентного органу з питань контролю за

перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням в

Україні виконує Мінекоресурсів.
4. Дія пунктів 6 - 33 цього Положення поширюється на такі

відходи, що є об'єктом транскордонного перевезення:


а) небезпечні відходи, що включені до розділу А Жовтого

переліку відходів;


б) відходи, які потребують окремого розгляду, що включені до

розділу Б Жовтого переліку відходів;


в) відходи, що включені до Зеленого переліку відходів і є

об'єктом транскордонного перевезення, у разі, коли вони містять

матеріали, наведені у додатку 2 до цього Положення, в таких

кількостях, що можуть виявляти небезпечні властивості, наведені у

переліку небезпечних властивостей (затверджується Мінекоресурсів),

а також якщо транскордонні перевезення таких відходів підпадають

під державне регулювання у заінтересованих державах.
В інших випадках відходи, що включені до Зеленого переліку

відходів, не підпадають під дію пунктів 6 - 33 цього Положення.


Висновок щодо того, чи підпадають відходи Зеленого переліку

відходів, які є об'єктом експорту або імпорту, під дію пунктів

6 - 33 цього Положення, чи не підпадають, надає Мінекоресурсів.
Транскордонні перевезення відходів, що включені до Зеленого

переліку відходів і відповідно не підпадають під дію пунктів

6 - 33 цього Положення, під час їх транзиту через територію

України, здійснюються відповідно до існуючих заходів контролю, які

звичайно застосовуються під час торговельних операцій. Відсутність

у відходах небезпечних складників має підтверджуватися відповідним

документом, що супроводжує транскордонні перевезення відходів.
Транскордонне перевезення відходів як вторинної сировини,

для яких Кабінетом Міністрів України встановлено квоти на ввезення

в Україну для утилізації, допускається тільки в межах таких квот

та за умови відповідного підтвердження. ( Пункт 4 доповнено

абзацом згідно з Постановою КМ N 1518 ( 1518-2002-п ) від

11.10.2002 )


5. Дія пунктів 6 - 33 цього Положення не поширюється також на

небезпечні відходи, що імпортуються з метою проведення досліджень

у кількостях, які не можуть вплинути на стан здоров'я людини та

навколишнього природного середовища.


6. Контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних

відходів та їх утилізацією/видаленням (додаток 1 до цього

Положення) базується на процедурі письмового повідомлення

компетентних органів заінтересованих держав про будь-яке

транскордонне перевезення небезпечних відходів і отримання від них

письмової згоди на здійснення перевезення.


Повідомником може бути:
виробник відходів;
експортер;
компетентний орган держави експорту (особа, призначена

компетентним органом).


Основними документами, що застосовуються у процедурі

повідомлення та для отримання письмової згоди на перевезення, а

також для супроводження транскордонних перевезень небезпечних

відходів, є повідомлення, у якому засвідчується згода на

транскордонне перевезення (додаток 3 до цього Положення), і

документ про перевезення, у якому засвідчується факт

відвантаження, проходження пунктів пропуску через державний

кордон, отримання одержувачем і завершення утилізації/видалення

відходів (додаток 4 до цього Положення).
Інструкцію щодо заповнення цих документів затверджує

Мінекоресурсів.


Експорт небезпечних відходів
7. Експортер, який має намір експортувати небезпечні відходи,

звертається до Мінекоресурсів з офіційним листом щонайменше за 70

днів до запланованої дати їх першого перевезення і подає необхідну

кількість заповнених бланків повідомлення (примірники, призначені

для компетентних органів держав імпорту і транзиту заповнюються

мовою, прийнятною для цих держав) та додатково:


а) підтвердження наявності в експортера ліцензії на

здійснення відповідних операцій поводження з небезпечними

відходами, запропонованими для експорту, та на їх транскордонне

перевезення;


б) відомості про походження і склад відходів, а у разі

потреби (на запит Мінекоресурсів) протокол аналізу;


в) відомості про особу, що відповідає за утилізацію/видалення

(опис способу утилізації/видалення, потужність і місцезнаходження

санкціонованого об'єкта, термін дії дозволу на його експлуатацію);
г) нотаріально засвідчену копію контракту між експортером та

особою, що відповідає за утилізацію/видалення, в якому зазначено

методи екологічно обгрунтованого поводження з відходами і який має

містити такі відомості:


зобов'язання сторін щодо відповідальності за будь-які

несприятливі наслідки в результаті подання неправильних

відомостей, неправильного поводження з відходами, аварій або інших

непередбачених подій, у тому числі за здійснення альтернативних

заходів з утилізації/видалення відходів екологічно обгрунтованим

способом або реімпорту відходів у разі неможливості виконання

первісних умов контракту;
зобов'язання особи, що відповідає за утилізацію/видалення,

про підтвердження отримання відходів протягом трьох робочих днів

(тобто надсилання експортеру та компетентним органам

заінтересованих держав копії відповідно заповненого документа про

перевезення);
зобов'язання особи, що відповідає за утилізацію/видалення,

про підтвердження закінчення операцій з утилізації/видалення

відходів протягом 180 днів після отримання відходів (тобто

надсилання експортеру та компетентним органам заінтересованих

держав копії відповідно заповненого документа про перевезення);
ґ) опис шляху транспортування відходів;
д) відомості про страхування відповідальності експортера щодо

відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно здоров'ю людини,

власності і навколишньому природному середовищу під час

транскордонного перевезення небезпечних відходів.


8. У разі потреби Мінекоресурсів може зажадати подання

додаткової інформації.


9. Мінекоресурсів надсилає або доручає експортеру надіслати

повідомлення компетентним органам заінтересованих держав.


10. Експорт небезпечних відходів не дозволяється:
а) у будь-який пункт на південь від 60 град. південної

широти;
б) до будь-якої держави, яка заборонила імпорт таких відходів

і повідомила про це Україну;
в) до будь-якої держави, яка не є Стороною Базельської

конвенції, якщо з нею не укладено відповідну міжнародну угоду щодо

транскордонних перевезень небезпечних відходів;
г) до будь-якої держави, якщо є підстави вважати, що

утилізація/видалення таких відходів не буде здійснюватися

екологічно обгрунтованим способом;
ґ) до будь-якої держави, яка не дала письмової згоди на

імпорт таких відходів.


11. Експорт небезпечних відходів дозволяється у разі, коли в

Україні немає технічних можливостей і необхідних потужностей для

видалення таких відходів екологічно обгрунтованим способом (у

разі, коли небезпечні відходи експортуються з метою видалення) або

такі відходи використовуються як вторинна сировина у державі

імпорту.


12. У разі коли експорт дозволяється відповідно до пункту 11,

Мінекоресурсів може дати згоду на експорт відходів за таких умов:


а) контракт між експортером та особою, відповідальною за

утилізацію/видалення, відповідає вимогам екологічно обгрунтованого

поводження з відходами і містить необхідні зобов'язання сторін;
б) тара, маркування та транспортування відповідають вимогам

визнаних міжнародних норм, стандартів і практики;


в) оформлено (заповнено пункти 1, 2, 5 - 9, 13 - 16, 19, 20)

документ про перевезення;


г) підтверджено забезпеченість страхуванням відповідальності

експортера щодо відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно

здоров'ю людини, власності і навколишньому природному середовищу

під час транскордонного перевезення небезпечних відходів;


ґ) експортер отримав письмову згоду на транскордонне

перевезення відходів від компетентних органів заінтересованих

держав (якщо держава транзиту не має практики надання письмової

згоди за таких обставин або зняла вимогу про надання письмової

згоди, через 60 днів після підтвердження отримання державою

транзиту запиту з боку експортера чи Мінекоресурсів допускається

перевезення за "мовчазної згоди", якщо відповідна держава транзиту

в цей 60-денний період не встановить будь-яких інших умов або не

висловить заперечення).
13. Письмова згода на багаторазовий експорт небезпечних

відходів може надаватися у разі наявності письмової згоди на це

заінтересованих держав терміном щонайбільше на один рік, якщо

відходи:


а) мають однакові фізичні та хімічні властивості;
б) регулярно поставляються одній і тій же особі,

відповідальній за утилізацію, через одні й ті ж пункти пропуску

через державний кордон на виїзді з України і на в'їзді у державу

імпорту;


в) перевозяться транзитом через одні й ті ж пункти пропуску

через державний кордон на в'їзді в державу та виїзді з держави

(держав) транзиту.
14. Експортер/повідомник за три дні до кожного відправлення

небезпечних відходів надсилає копії документа про перевезення

компетентним органам заінтересованих держав.
Перевізник під час транспортування небезпечних відходів надає

перший примірник документа про перевезення одержувачу відходів,

інші примірники - митним службам заінтересованих держав.
15. Якщо транскордонне перевезення небезпечних відходів, на

яке заінтересовані держави дали згоду, не може бути закінчене

відповідно до умов контракту, експортер зобов'язаний вивезти

відходи назад, якщо інші можливості для їх утилізації/видалення

екологічно обгрунтованим способом не буде знайдено протягом 90

днів від того моменту, коли компетентний орган держави імпорту

поінформував про це Мінекоресурсів або виробника, чи в будь-який

інший термін, погоджений заінтересованими сторонами.


Імпорт небезпечних відходів
16. Небезпечні відходи можуть імпортуватися тільки за умови

наявності письмової згоди Мінекоресурсів.


Забороняється ввезення в Україну небезпечних відходів з метою

їх зберігання чи захоронення.


17. Для розгляду питання про надання згоди на імпорт

небезпечних відходів до Мінекоресурсів подаються оригінал

повідомлення держави експорту (якщо транскордонне перевезення

відходів, що імпортуються, не підлягає такому контролю в державі

експорту, зобов'язання повідомника бере на себе особа, що

відповідає за утилізацію/видалення), а також додатково

імпортером/особою, що відповідає за утилізацію/видалення:
а) офіційне письмове звернення з проханням про надання згоди

на імпорт небезпечних відходів згідно з поданим повідомленням;


б) підтвердження наявності в імпортера та в особи, що

відповідає за утилізацію/видалення, ліцензій на здійснення

відповідних операцій поводження з небезпечними відходами,

запропонованими для імпорту, та на їх транскордонне перевезення;


в) нотаріально засвідчена копія контракту, який повинен

відповідати вимогам підпункту "г" пункту 7 цього Положення;


г) відомості про походження і склад відходів, а у разі

потреби (на запит Мінекоресурсів) протокол аналізу;


ґ) опис способу утилізації/видалення;
д) потужність і місце знаходження об'єкта для

утилізації/видалення;


е) підтвердження наявності чинних дозволів місцевих органів

Мінекоресурсів, державної санітарно-епідеміологічної служби на

експлуатацію об'єкта для утилізації/видалення небезпечних

відходів, запропонованих для імпорту;


є) висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи на

відходи як вторинну сировину і на продукцію, що одержуватиметься в

результаті утилізації, у разі, коли відходи імпортуються з метою

утилізації;


ж) заява компетентного органу держави експорту про те, що

держава не має технічних можливостей і необхідних потужностей для

видалення таких відходів екологічно обгрунтованим способом у разі,

коли відходи імпортуються з метою видалення;


з) відомості про забезпеченість страхуванням відповідальності

експортера та особи, що відповідає за утилізацію/видалення, щодо

відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно здоров'ю людини,

власності і навколишньому природному середовищу під час

транскордонного перевезення та утилізації/видалення небезпечних

відходів;


и) опис шляху транспортування відходів.
18. У разі потреби Мінекоресурсів може зажадати подання

додаткової інформації.


19. Мінекоресурсів протягом 60 днів може висунути заперечення

або додаткові вимоги, а також зажадати надання додаткової

інформації (оригінал надсилається повідомнику) і протягом 70 днів

приймає рішення про надання згоди на імпорт небезпечних відходів,

на певних умовах чи без будь-яких умов або про відмову у наданні

такої згоди (оригінал надсилається повідомнику).


20. Мінекоресурсів може дати письмову згоду на імпорт

небезпечних відходів у разі дотримання таких умов:


а) держава експорту є Стороною Базельської конвенції про

контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та

їх видаленням або з нею укладено відповідну міжнародну угоду щодо

транскордонних перевезень небезпечних відходів;


б) держава експорту не має технічних можливостей і необхідних

потужностей для видалення таких відходів екологічно обгрунтованим

способом (у разі, коли відходи імпортуються з метою видалення) або

такі відходи використовуються як вторинна сировина в Україні;


в) імпортер має можливість утилізувати/видаляти такі відходи

екологічно обгрунтованим способом на санкціонованому об'єкті;


г) контракт між експортером та особою, відповідальною за

утилізацію/видалення, містить необхідні зобов'язання сторін і

відповідає вимогам екологічно обгрунтованого поводження з

відходами;


ґ) тара, маркування і транспортування відповідають вимогам

визнаних міжнародних норм, стандартів і практики;


д) підтверджено забезпеченість страхуванням відповідальності

експортера та особи, що відповідає за утилізацію/видалення щодо

відшкодування шкоди, якої може бути заподіяно здоров'ю людини,

власності і навколишньому природному середовищу під час

транскордонного перевезення та утилізації/видалення небезпечних

відходів;


е) імпортер або інший агент, який діє від його імені, є

резидентом або має відділення в Україні.


21. Письмова згода на багаторазовий імпорт небезпечних

відходів може надаватися одній і тій же особі, відповідальній за

утилізацію/видалення, щонайбільше на один рік, якщо відходи:
а) мають однакові фізичні та хімічні властивості;
б) регулярно поставляються одній і тій же особі,

відповідальній за утилізацію/видалення, через одні й ті ж пункти

пропуску через державний кордон на виїзді з держави (держав)

експорту і на в'їзді в Україну;


в) перевозяться транзитом через одні й ті ж пункти пропуску

через державний кордон на в'їзді в державу та виїзді з держави

(держав) транзиту.
22. Мінекоресурсів може в будь-який час після надання

письмової згоди на імпорт відходів анулювати її, якщо є підстави

для припущення, що не буде забезпечено екологічно обгрунтованого

поводження з ними.


23. Особа, відповідальна за утилізацію/видалення, повинна

інформувати Мінекоресурсів, його місцевий орган, компетентний

орган держави експорту та експортера після отримання кожної

поставки про факт отримання і про відповідність поставлених

відходів інформації, що міститься у повідомленні (протягом трьох

робочих днів після отримання відходів пересилає названим адресатам

копії документа про перевезення із заповненим пунктом 24) та про

завершення їх утилізації/видалення (протягом 180 днів після

отримання відходів пересилає названим адресатам копії документа

про перевезення із заповненим пунктом 25).


Транзит небезпечних відходів
24. Транзит небезпечних відходів через територію України не

може здійснюватися без попередньої письмової згоди Мінекоресурсів.


Мінекоресурсів має право відмовити в будь-якому транзиті

небезпечних відходів через територію України з обгрунтуванням

причин такої відмови.
25. Мінекоресурсів має бути письмово повідомлене українською

або російською мовою про будь-які можливі транскордонні

перевезення небезпечних відходів через територію України.
У повідомленні повинні міститися такі детальні відомості:
а) про відходи, їх походження, склад і кількість;
б) початковий і кінцевий пункти транспортування відходів;
в) зазначення можливих дат транзиту та опис шляху

транспортування відходів через територію України;


г) документи, які підтверджують, що держава імпорту прийме

небезпечні відходи, а експортер, перевізник та особа,

відповідальна за утилізацію/видалення, уповноважені здійснювати

операції, пов'язані з транскордонним перевезенням та

утилізацією/видаленням небезпечних відходів;
ґ) гарантії повної компенсації будь-яких збитків, які можуть

бути заподіяні здоров'ю людини та навколишньому природному

середовищу під час перевезення відходів через територію України.
26. У разі потреби Мінекоресурсів може зажадати подання

додаткової інформації.


27. Тара, маркування і транспортування повинні відповідати

вимогам міжнародних норм, стандартів і практики.


28. Мінекоресурсів протягом трьох робочих днів підтверджує

отримання повідомлення про транзит небезпечних відходів і в

60-денний термін з моменту отримання повідомлення інформує

повідомника про згоду на транзитне перевезення на певних умовах

чи без будь-яких умов, або про відмову у наданні згоди на

перевезення чи запитує (у разі потреби) додаткову інформацію.


29. Підрозділи Державної екологічної інспекції Мінекоресурсів

забезпечують у разі потреби пломбування контейнера з небезпечними

відходами в пункті пропуску через державний кордон на в'їзді в

Україну, а також перевіряють схоронність пломби в пункті пропуску

через державний кордон на виїзді з України.
Класифікація небезпечних відходів
30. Небезпечні відходи у разі їх транскордонного перевезення

підлягають класифікації згідно з Міжнародним кодом ідентифікації

відходів (далі - МКІВ), крім випадків, коли транскордонне

перевезення здійснюється на підставі відповідного міжнародного

договору, у якому зазначається інший метод класифікації.
Інструкція з отримання МКІВ затверджується Мінекоресурсів.
Незаконний обіг небезпечних відходів
31. Будь-яке транскордонне перевезення небезпечних відходів

вважається незаконним обігом, якщо воно здійснюється:


а) без повідомлення всіх заінтересованих держав, як це

передбачено цим Положенням;


б) без згоди всіх заінтересованих держав, як це передбачено

цим Положенням;


в) із згодою, яка була отримана від заінтересованих держав

шляхом фальсифікації, перекручення чи обману;


г) як таке, що не відповідає зазначеному у документах, які

регламентують це перевезення;


ґ) способом, який призводить до навмисного видалення

(наприклад, скиду) небезпечних відходів на порушення цього

Положення і відповідних норм міжнародного права.
32. Особа вчиняє правопорушення відповідно до цього

Положення, якщо вона:


а) здійснює транскордонне перевезення небезпечних відходів

способом, про який згадується в пункті 31 цього Положення;


б) сприяє будь-якій іншій особі, підбурює її або входить у

змову з нею для здійснення транскордонного перевезення небезпечних

відходів способом, про який згадується в пункті 31 цього

Положення;


в) намагається здійснити транскордонне перевезення

небезпечних відходів способом, про який згадується в пункті 31

цього Положення.
33. Особа, винна у вчиненні правопорушення відповідно до

цього Положення, несе відповідальність згідно із законодавством.


Додаток 1

до Положення
ОПЕРАЦІЇ

з видалення та утилізації відходів *


_______________

* Відповідає додатку IV до Базельської конвенції.


А. Операції, які не призводять до можливої рекуперації,

рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного

використання відходів
Розділ А охоплює всі подібні операції з видалення, які

здійснюються на практиці:


D1 Поховання в землі чи скидання на землю (наприклад, на

звалище тощо)


D2 Обробка грунту (наприклад, біохімічний розклад рідких чи

мулових відходів у грунті тощо)


D3 Закачування на глибину (наприклад, вприскування відходів

відповідної консистенції у свердловини, соляні куполи природних

резервуарів тощо)
D4 Скидання у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких

або мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни

тощо)
D5 Скидання на спеціально обладнані звалища (наприклад,

скидання в окремі відсіки з прокладкою і поверхневим покриттям,

які ізолюють їх один від одного і від навколишнього середовища,

тощо)
D6 Скидання у водойми, крім морів/океанів


D7 Скидання у моря/океани, в тому числі поховання на

морському дні


D8 Біологічна обробка, не обумовлена в інших розділах цього

додатка, яка призводить до утворення кінцевих сполук чи сумішей,

які потім видаляються будь-яким способом, зазначеним у розділі А
D9 Фізико-хімічна обробка, не обумовлена в інших розділах

цього додатка, яка призводить до утворення кінцевих сполук чи

сумішей, які потім видаляються будь-яким способом, зазначеним у

розділі А (наприклад, випарювання, сушіння, прожарювання,

нейтралізація, осаджування тощо)
D10 Спалювання на суші
D11 Спалювання в морі
D12 Постійне зберігання (наприклад, у спеціальних контейнерах

у шахті тощо)


D13 Змішування чи перемішування до початку будь-якої з

операцій, зазначених у розділі А


D14 Переупаковування до початку будь-якої з операцій,

зазначених у розділі А


D15 Зберігання до будь-якої з операцій, зазначених у розділі

А.
Б. Операції, які можуть призвести до рекуперації,

рециркуляції, утилізації, прямого повторного чи альтернативного

використання


Розділ Б охоплює всі подібні операції з матеріалами, які

визначені як небезпечні відходи чи вважаються такими і які в

іншому разі повинні призначатися для операцій, передбачених у



наступна сторінка >>