Порядок регіоналізації перинатальної допомоги - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Наказ №434 Про затвердження Концепції регіоналізації перинатальної... 1 222.8kb.
Сучасні теоретичні та практичні аспекти світової регіоналізації 1 124.73kb.
Концепція розвитку перинатальної допомоги в Херсонській області 1 83.26kb.
Додаток до Програми Положення „ Про порядок надання одноразової грошової... 1 38.08kb.
Порядок отримання благодійної допомоги у вигляді товарів 1 89.78kb.
Положення про порядок контролю за пропуском через митний кордон України... 1 63.12kb.
Система соціальної допомоги в Україні складається з державної допомоги... 3 612.66kb.
Методична вказівка студентам VІ медичного факультету 4 750.41kb.
Розпорядження 22. 06. 2011 №30 -р смт. Стара Вижівка Про надання... 1 8.91kb.
Про затвердження Порядку роботи громадської приймальні з надання... 1 85.9kb.
Ірина Гладій  1 256.82kb.
Сучасні теоретичні та практичні аспекти світової регіоналізації 1 124.73kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Порядок регіоналізації перинатальної допомоги - сторінка №1/1










ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

31.10.2011№ 726



ПОРЯДОК

регіоналізації перинатальної допомоги

І. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює відносини між пацієнтами (жінками, вагітними, роділлями, породіллями, новонародженими тощо) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують етапність надання перинатальної допомоги за трьома рівнями перинатальної допомоги з урахуванням регіональних особливостей.
1.2. У цьому Порядку термін «регіоналізація» має таке значення – це система організації етапності надання перинатальної допомоги (жінкам, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим тощо) за трьома рівнями з урахуванням регіональних особливостей, яка максимально забезпечить своєчасність, доступність, адекватність, ефективність, безпечність перинатальної допомоги при раціональних витратах ресурсів системи охорони здоров’я.
1.3. Рівні перинатальної допомоги визначаються за такими критеріями:

мережею закладів охорони здоров’я, що надають перинатальну допомогу;

категорією пацієнтів, яким надається медична допомога (ступінь перинатального ризику);

наявністю можливості виїзних консультацій;

можливістю транспортування пацієнтів;

кваліфікацією медичного персоналу;

обсягом надання медичної допомоги;

рівнем матеріально-технічного оснащення;

перинатальними технологіями, що використовуються в закладі охорони здоров’я.

ІІ. Мета і завдання регіоналізації перинатальної допомоги

2.1. Мета регіоналізації перинатальної допомоги - покращення якості, доступності перинатальної допомоги з урахуванням раціонального використання можливостей існуючої системи надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, захворюваності новонароджених, створення можливості виходжування дітей з малою та дуже малою масою тіла при народженні, що сприятиме зниженню материнської, малюкової смертності та попередженню дитячої інвалідності.
2.2. Регіоналізація перинатальної допомоги передбачає:

2.2.1 розподіл системи організації медичної допомоги жінкам, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим та малюкам у кожному окремому регіоні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь) за трьома рівнями.

Трирівнева система передбачає розмежування медичної допомоги між закладами охорони здоров’я відповідно до рівнів перинатальної допомоги.

Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласні управління (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій розробляють власну внутрішню структуру (модель) регіоналізації з урахуванням територіальних, матеріально-технічних і кадрових можливостей організації медичної допомоги матерям та дітям;

2.2.2 розподіл перинатальної допомоги за рівнями надання медичної допомоги;

2.2.3 визначення переліку показань до госпіталізації і правил транспортування вагітних та новонароджених у заклади охорони здоров’я II і III рівнів перинатальної допомоги залежно від ступеня ризику вагітності і пологів, розвитку плода;

2.2.4 організацію дистанційного консультування з використанням інформаційних технологій, у тому числі телемедицини;

2.2.5 організацію безперервного навчання працівників.

Для надання акушерсько-гінекологічної допомоги вагітним груп ризику, роділлям, породіллям і новонародженим необхідно дотримуватися регіоналізації в організації пологової допомоги за трирівневою системою.

ІІІ. Рівні та обсяг перинатальної допомоги в закладах охорони здоров’я
Глава 1. I рівень перинатальної допомоги
1.1. До закладів охорони здоров’я І рівня перинатальної допомоги належать:

1.1.1 на амбулаторному (догоспітальному) етапі - фельдшерсько-акушерський пункт (далі – ФАП), фельдшерський пункт, сільська лікарська амбулаторія, центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі - ПМСД), амбулаторія загальної практики сімейної медицини, жіночі консультації, центри/кабінети планування сім’ї;

1.1.2 на госпітальному етапі - пологові відділення районних, центральних районних та міських лікарень;

1.1.3 у пілотних регіонах на I рівні перинатальна допомога надається на амбулаторному (догоспітальному) етапі в центрах ПМСД та жіночих консультаціях консультативних поліклінік лікарні планового лікування.



На госпітальному етапі стаціонарна медична допомога надається у відділенні патології вагітних лікарні планового лікування.
1.2. Заклади охорони здоров’я I рівня перинатальної допомоги забезпечують:

1.2.1 профілактичну та інформаційно-просвітницьку роботу (включно з питаннями планування сім’ї);

1.2.2 діагностику вагітності та спостереження за вагітними з фізіологічним перебігом вагітності;

1.2.3 виявлення та скеровування вагітних груп ризику на вищий рівень надання перинатальної допомоги;

1.2.4 надання допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим при невідкладних станах;

1.2.5 розродження вагітних при фізіологічній вагітності та нормальних пологах;

1.2.6 здійснення динамічного спостереження за породіллями (включно з питаннями післяпологової контрацепції).

На рівні первинної медико-санітарної допомоги, починаючи з фельдшерсько-акушерського пункту, повинно здійснюватися диспансерне спостереження жінок під час вагітності, надання відповідно долікарської та лікарської допомоги, своєчасне скерування для надання спеціалізованої медичної допомоги з подальшим динамічним спостереженням у жіночих консультаціях (кабінетах) або закладах охорони здоров’я вищого рівня перинатальної допомоги та надання у них акушерсько-гінекологічної допомоги.
1.3. Медичний персонал стаціонарів і наявне в них матеріально-технічне оснащення повинні забезпечити надання допомоги жінкам низького рівня перинатального ризику при фізіологічних пологах, визначення стану здоров’я новонародженого, догляд та спільне перебування з матір’ю. Заклад охорони здоров’я І рівня перинатальної допомоги повинен бути готовим до надання невідкладної медичної допомоги у невідкладних випадках, інтенсивної терапії жінкам, вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим до стабілізації стану та переведення в заклад охорони здоров’я вищого рівня перинатальної допомоги.
1.4. Пологові відділення закладу охорони здоров’я I рівня перинатальної допомоги, крім мінімального базового оснащення, повинні мати обладнання для первинної реанімації новонароджених та для надання невідкладної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, палату інтенсивної терапії новонароджених (залежно від кількості пологів, але не менше одного ліжка) з наявністю кисневого намету, з неінвазивною дихальною підтримкою (СРАР).

Якщо вагітна, роділля, породілля, новонароджений потребуватимуть госпіталізації на більш високий рівень для надання медичної допомоги вищого рівня, необхідно стабілізувати їх стан і викликати спеціалізований транспорт із закладу охорони здоров’я вищого рівня перинатальної допомоги для переведення вагітної, та/або роділлі, та/або породіллі, та/або новонародженого.

Глава 2. II рівень перинатальної допомоги

2.1. На ІІ рівні перинатальної допомоги передбачається створення закладів охорони здоров’я ІІ рівня перинатальної допомоги з кількістю пологів не менше 400 на рік та радіусом обслуговування не більше 60 км. Для віддалених районів питання щодо кількості пологів вирішуватиметься в індивідуальному порядку з урахуванням можливостей регіону за погодженням з територіальним органом охорони здоров’я.


2.2. До закладів охорони здоров’я ІІ рівня перинатальної допомоги належать:

2.2.1 на догоспітальному етапі – жіночі консультації як юридичні особи, так і відокремлені структурні підрозділи міських пологових будинків, та/або міських багатопрофільних поліклінік, та/або міських багатопрофільних лікарень;

2.2.2 на госпітальному етапі - міські пологові будинки, перинатальні центри ІІ рівня, в тому числі створені на базі міських пологових будинків або багатопрофільних лікарень (центральних районних лікарень), що виконують функції міжрайонних перинатальних центрів з кількістю пологів 1500 і більше на рік та радіусом обслуговування не більше 60 км.
2.3. Заклади охорони здоров’я IІ рівня перинатальної допомоги забезпечують:

2.3.1 обсяг надання допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, як на І рівні перинатальної допомоги;

2.3.2 надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям середнього (за сукупністю факторів) ступеня акушерського та перинатального ризиків і новонародженим з масою тіла >1500 г (термін гестації ≥ 34 тижнів), які мають порушення життєво важливих органів;

2.3.3 у закладах охорони здоров’я II рівня перинатальної допомоги повинні бути відділення інтенсивної терапії для жінок та відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Кількість ліжок у таких відділеннях визначається кількістю пологів, але не менше трьох ліжок;

2.3.4 якщо вагітна, роділля, породілля, новонароджений потребуватимуть госпіталізації на ІІІ рівень надання медичної допомоги, необхідно стабілізувати їхній стан та викликати спеціалізований транспорт (спеціалізовану лікарську бригаду) з пологопомічного закладу вищого рівня для переведення вагітної, та/або роділлі, та/або породіллі, та/або новонародженого;

2.3.5 у пілотних регіонах на II рівні перинатальна допомога надається на амбулаторному (догоспітальному) етапі в жіночих консультаціях консультативно-діагностичних центрів лікарень інтенсивного лікування.

На госпітальному етапі стаціонарна медична допомога надається у відділенні патології вагітних, пологовому відділенні з ліжками інтенсивної терапії для жінок та новонароджених, відділенні неонатального догляду та лікування новонароджених лікарні інтенсивного лікування.
Глава 3. III рівень перинатальної допомоги
3.1. До закладів охорони здоров’я ІІІ рівня перинатальної допомоги належать обласний (республіканський Автономної Республіки Крим) перинатальний центр або міський перинатальний центр (міст Києва та Севастополя) як юридична особа, так і відокремлений структурний підрозділ закладу охорони здоров’я ІІІ рівня надання медичної допомоги.
3.2. Заклади охорони здоров’я ІІІ рівня перинатальної допомоги на тих адміністративно-територіальних одиницях, які мають вищі медичні навчальні заклади І-IV рівнів акредитації, можуть бути клінічними базами кафедр державних вищих медичних навчальних закладів.

На адміністративно-територіальній одиниці, де відсутні вищі медичні навчальні заклади, організаційно-методична, консультативна допомога територіально наближеним перинатальним центрам надається клініками науково-дослідних установ.


3.3. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі обов'язково створюється не менше одного обласного (республіканського, міського) перинатального центру.

Система регіоналізації перинатальної допомоги передбачає створення перинатального центру ІІІ рівня потужністю, яка визначається потребою у високоспеціалізованій перинатальній допомозі, в розрахунку один на 7000 -10 000 пологів, крім міста Севастополя.


3.4. Заклади охорони здоров’я ІІІ рівня забезпечують:

3.4.1 надання медичної допомоги жінкам, вагітним, роділлям, породіллям високого ступеня акушерського та перинатального ризиків (за сукупністю факторів) та новонародженим з масою тіла  1500 г і терміном гестації  34 тижнів, у тому числі новонародженим із критично низькою вагою при народженні незалежно від наявної патології;

3.4.2 надання організаційно-методичної допомоги із застосуванням телемедичних технологій, у тому числі з виїздом у заклади охорони здоров’я І та ІІ рівнів перинатальної допомоги;

3.4.3 взаємодію з іншими закладами охорони здоров’я;

3.4.4 у закладах охорони здоров’я III рівня перинатальної допомоги повинні бути відділення інтенсивної терапії для жінок та відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Кількість ліжок у таких відділеннях визначається кількістю пологів, але не менше дванадцяти ліжок.

Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення



С.І. Осташко


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

31.10.2011№ 726



ПЕРЕЛІК

медичних показань до направлення пацієнток та надання медичної допомоги в перинатальних центрах II рівня
1. Акушерська патологія

Передчасний розрив плодових оболонок у терміні 35-36 тижнів.

Передчасні пологи у терміні 35-36 тижнів.

Прееклампсія легкого ступеня.

Спонтанна двійня.

Низьке прикріплення плаценти.

Вагінальна кровотеча (за відсутності показань до невідкладного розродження) після надання необхідної невідкладної медичної допомоги.

Рубець на матці після одного кесаревого розтину.

Сідничне передлежання плода (без інших акушерських ускладнень).
2. Екстрагенітальна патологія

Серцево-судинні захворювання, серцево-судинна недостатність 0 або І ступеня.

Гестаційний цукровий діабет інсулінонезалежний.

Ендокринна патологія без істотного порушення функціонального стану відповідної залози.

Захворювання нирок без порушення функції та без артеріальної гіпертензії.

Захворювання гепатобіліарної системи без порушення функцій печінки.

Доброякісні новоутворення без істотних клінічних проявів.

Неврологічна патологія (за наявності висновку спеціаліста щодо відсутності показань до направлення на ІІІ рівень).

Легеневі захворювання без дихальної недостатності.

Доброякісні захворювання системи крові (за винятком патології згортувальної системи).



3. Стани плода

Необхідність проведення неінвазивної пренатальної діагностики.

Вроджені вади розвитку плода, які не потребують анте- або негайного постнатального хірургічного втручання.



Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення



С.І. Осташко



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

31.10.2011№ 726



ПЕРЕЛІК

медичних показань до направлення пацієнток та надання медичної допомоги в перинатальних центрах III рівня

1. Акушерська патологія
Передчасний розрив плодових оболонок у терміні 22-34 тижнів.

Передчасні пологи у терміні 22-34 тижні.

Прееклампсія середнього та важкого ступенів.

Багатоплідна вагітність (крім неускладненого перебігу вагітності при спонтанній двійні).

Передлежання плаценти.

Вагінальна кровотеча (за відсутності показань до невідкладного розродження) після надання необхідної невідкладної медичної допомоги.

Заплановані вагінальні пологи у жінок з рубцем на матці.

Два і більше кесаревих розтини в анамнезі.



2. Екстрагенітальна патологія
Серцево-судинні захворювання, серцево-судинна недостатність ІІ або ІІІ ступеня.

Цукровий діабет, у тому числі гестаційний інсулінозалежний.

Ендокринна патологія з порушенням функцій.

Захворювання нирок з порушенням функцій та/або наявністю артеріальної гіпертензії.

Дифузні захворювання печінки.

Онкологічна патологія.

Неврологічна патологія.

Легеневі захворювання, ускладнені дихальною недостатністю.

Захворювання згортувальної системи крові.

Системні захворювання сполучної тканини.


3. Стани плода
Необхідність проведення інвазивної пренатальної діагностики.

Вроджені вади розвитку плода, які потребують анте- або постнатального хірургічного втручання.

Ізоімунний конфлікт.

Затримка утробного росту плода.


4. Стани новонародженого

Недоношеність (до 32 тижнів).

Маса тіла менше 1500 г.

Дихальні розлади, які потребують тривалої, у тому числі високочастотної, респіраторної підтримки.

Стани, що потребують невідкладної хірургічної корекції.


Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення



С.І. Осташко


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров’я України

31.10.2011№ 726



Розрахунки

ліжкового фонду перинатальних установ ІІІ рівня надання акушерської та неонатальної допомоги

1. Ліжковий фонд перинатальних центрів формується з урахуванням регіональних особливостей, потреб населення у високоспеціалізованій допомозі жінкам, роділлям, породіллям, новонародженим тощо, а також з урахуванням патології з боку вагітної і неонатальних проблем.

2. Розподіл патології з боку вагітної і неонатальних проблем, які потребують спеціалізованої мультидисциплінарної допомоги, мають таку структуру:

екстрагенітальна патологія – 10%;

акушерська патологія – 5%;

передчасні пологи у терміні 22-34 тижні – 2% .

3. Розрахунок ліжкового фонду для перинатального центру ІІІ рівня в регіоні:

3.1. Необхідна кількість ліжок відділення патології вагітності:

12-14/1000 пологів у даному закладі ІІІ рівня з середнім терміном перебування 14 днів.

3.2. Необхідна кількість пологових залів:

3/1000 пологів.

3.3. Необхідна кількість післяпологових ліжок:

12-14 / 1000 пологів (середня тривалість перебування – 3-4 дні при фізіологічних пологах; 7-8 днів при ускладненому перебігу пологів).

3.4. Необхідна кількість ліжок інтенсивної терапії новонароджених:

3-4 / 1000 пологів.

3.5. Необхідна кількість ліжок 2-го етапу виходжування новонароджених: 5 / 1000 пологів.



3.6. Необхідна кількість ліжок інтенсивної терапії для дорослих у перинатальному центрі з розрахунку 6 / 100 акушерських ліжок (але не більше 12).


Директор Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення



С.І. Осташко