Постанова іменем україни 12 квітня 2012 року м. Київ - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Постанова іменем україни 24 квітня 2012 року м. Київ 1 67.59kb.
Постанова іменем україни 1 24 квітня 2012 року м. Київ 1 99.67kb.
Постанова іменем україни 1 10 квітня 2012 року м. Київ 1 45.61kb.
Постанова іменем україни 24 квітня 2012 року м. Київ 1 98.07kb.
Постанова іменем україни 10 квітня 2012 року м. Київ 1 59.84kb.
Постанова іменем україни 10 квітня 2012 року м. Київ 1 51.21kb.
Постанова іменем україни 10 квітня 2012 року м. Київ 1 61.14kb.
Постанова іменем україни 1 10 квітня 2012 року м. Київ 1 100.76kb.
Постанова іменем україни 10 квітня 2012 року м. Київ Колегія суддів... 1 69.24kb.
Постанова іменем україни 1 24 квітня 2012 року м. Київ 1 67kb.
Постанова іменем україни 1 10 квітня 2012 року м. Київ 1 54.28kb.
Постанова іменем україни 1 24 квітня 2012 року м. Київ 1 53.02kb.
Календарно-тематичний план циклів спецілізації та підвищення кваліфікації... 1 55.02kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Постанова іменем україни 12 квітня 2012 року м. Київ - сторінка №1/1

01043, м. Київ-43, вул. П. Орлика, 8


ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року м. Київ

Судова палата у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:


головуючого

заступника Голови Верховного Суду України – секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

Редьки А.І.,




суддів:

Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кузьменко О.Т., Пивовара В.Ф., Пошви Б.М., Скотаря А.М., Таран Т.С., Школярова В.Ф.


за участю:

начальника управління участі прокурорів у перегляді судових рішень у кримінальних справах Головного управління підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України

Курапова М.В.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2010 року

ОСОБА_1, судимості не має,

засуджено за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності строком на 1 рік; за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу у розмірі 6 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах чи організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.

На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 6 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах чи організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, обіймаючи посаду сільського голови ІНФОРМАЦІЯ_1, 19 лютого 2010 року склав та видав завідомо неправдивий документ – рішення двадцятої сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 сільської ради п’ятого скликання про надання дозволу приватному підприємцю ОСОБА_2 на розміщення зовнішньої реклами на території ІНФОРМАЦІЯ_1, який скріпив особистим підписом та гербовою печаткою, незважаючи на те, що цього дня сесія сільської ради не проводилася.

Того ж дня, ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, знаходячись на території автостанції по вул. АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_2 хабар у розмірі 300 доларів США за видачу зазначеного документа.


В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалася.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року вирок змінено: на підставі частини 2 статті 69 Кримінального кодексу України виключено призначене додаткове покарання, передбачене частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності строком на 1 рік. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України до штрафу у розмірі 510 грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності строком на 1 рік; за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу у розмірі 6 000 грн, а на підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді штрафу у розмірі 6 000 грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах чи організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
У заяві заступник Генерального прокурора України порушує питання про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. При цьому зазначає, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачено у санкції частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 1508-VI від 11 червня 2009 року), застосовується лише до покарання у виді обмеження волі. На обґрунтування заяви заступником Генерального прокурора України надано копію ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 31 березня 2011 року щодо ОСОБА_3, засудженого вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 15 квітня 2010 року за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України до штрафу у розмірі 850 грн з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік, якою касаційна інстанція виключила з вироку призначене засудженому додаткове покарання з тих підстав, що воно відповідно до санкції частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України може бути застосоване лише до обмеження волі.

Окрім того, заступник Генерального прокурора України посилається на аналогічну правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 21 листопада 2011 року у справі щодо ОСОБА_4.

Заступник Генерального прокурора України просить частково скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 та прийняти нове судове рішення, яким виключити призначене засудженому додаткове покарання за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та за сукупністю злочинів у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов’язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах чи організаціях усіх форм власності строком на 1 рік.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення начальника управління участі прокурорів у перегляді судових рішень у кримінальних справах Головного управління підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України, який підтримав заяву частково і вважав, що рішення суду касаційної інстанції підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий касаційний розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та матеріали, додані до заяви, обговоривши доводи заяви, судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшли до наступного.
Санкцією частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України, яка була чинною на час вчинення злочину ОСОБА_1, і до її зміни згідно із Законом України від 7 квітня 2011 року № 3207-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”, передбачалося покарання у виді штрафу до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Виходячи з теорії права, одним із прийомів тлумачення норм кримінального закону, в тому числі і санкцій Особливої частини Кримінального кодексу, є граматичне (філологічне) його тлумачення, сутність якого полягає у з'ясуванні дійсного змісту юридичної норми шляхом етимологічного, семантичного, лексичного та синтаксичного аналізу її тексту за рахунок з'ясування значення й змісту тих слів, термінів, понять, які застосовуються в тексті закону, а також тих знаків пунктуації, які в ньому використовуються.

Згідно з правилами синтаксису та пунктуації, кома – це поліфункціональний знак, оскільки він може одночасно виконувати дві функції: виокремлювати межі окремих структурних частин речення або поєднувати складові речення.

Аналіз наведеної санкції частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України свідчить про відсутність в тексті санкції між основними видами покарання і додатковим такого розділового пунктуаційного знаку як кома, а тому синтаксичний розрив тексту проходить в іншому місці, а саме у місці розташування розділового сполучника “або”, і тому один із видів основного покарання, у даному випадку – штраф, передбачений у санкції, потрібно розглядати (тлумачити) як однорідний, альтернативний вид покарання іншому, наявному в цій же санкції виду основного покарання, а саме обмеженню волі, але вже поєднаному із додатковим покаранням.

Про правильність наведеної правої позиції свідчить і те, що законодавець 7 квітня 2011 року прийняв Закон України № 3206-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”, який набрав чинності з 1 липня 2011 року. Цим Законом були внесені зміни, зокрема, до санкції частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України, у якій після переліку основних альтернативних покарань був поставлений такий розділовий знак як кома, чим визнана можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як до штрафу, так і до обмеження волі. Зазначена зміна Закону призвела до посилення кримінальної відповідальності за вчинення службового підроблення. Проте, виходячи з вимог частини 2 статті 5 Кримінального кодексу України цей Закон не має зворотної дії в часі, а тому не може застосовуватися до осіб, які вчинили службове підроблення до 1 липня 2011 року.

Вищевикладене свідчить про те, що при засудженні особи за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України в редакції Закону, яка діяла до 1 липня 2011 року, додаткове покарання могло бути приєднане лише до такого виду основного покарання, як обмеження волі.

Натомість, як свідчить практика застосування цієї норми судом касаційної інстанції є неоднаковою.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вчинили службове підроблення до 1 липня 2011 року, за яке обом призначено основне покарання – штраф.

При розгляді справи щодо ОСОБА_3 касаційний суд дійшов висновку, що додаткове покарання – позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, призначено всупереч вимогам частини 1 статті 366 Кримінального кодексу України, і виключив це покарання (ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 31 березня 2011 року).

У кримінальній справі стосовно ОСОБА_1 касаційний суд постановив протилежне рішення, вважаючи, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності, призначено правильно (ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року).

Таким чином, суд касаційної інстанції неоднаково застосував одну і ту саму норму кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Судді судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважають, що касаційний суд правильно вирішив справу щодо ОСОБА_3.

У справі стосовно ОСОБА_1 ухвалено помилкове рішення, яке може бути виправлено лише шляхом нового касаційного розгляду, оскільки виправлення зазначеної помилки потребує втручання не тільки у рішення суду касаційної інстанції, але й у вирок суду першої інстанції, чого, виходячи з аналізу частини 2 статті 400-22 Кримінально-процесуального кодексу України, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України не має права зробити, а відтак і не може прийняти своє нове судове рішення.

За таких обставин, заява заступника Генерального прокурора України підлягає задоволенню частково, а ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 400-12 Кримінально-процесуального кодексу України підлягає скасуванню з направленням справи на новий касаційний розгляд, який необхідно здійснити відповідно до чинного законодавства.

На підставі наведеного та керуючись статтями 400-20, 400-21, 400-22 Кримінально-процесуального кодексу України, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

заяву заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.


Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах від 18 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім як на підставі, передбаченій пунктом 2 частиною 1 статті 400-12 Кримінально-процесуального кодексу України.

Головуючий А.І. Редька


Судді:




С.М. Вус




М.Є. Короткевич







Л.Ф. Глос




В.І. Косарєв







Т.В. Гошовська




О.Т. Кузьменко







М.І. Гриців




В.Ф. Пивовар







В.В. Заголдний




Б.М. Пошва







Г.В. Канигіна




А.М. Скотарь







М.Р. Кліменко




Т.С. Таран
















Є.І. Ковтюк




В.Ф. Школяров