Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009 – 2012 роки Львів – 2009 зміст - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1сторінка 2
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2013 – 2016... 1 336.35kb.
Звіт про виконання Програми, що фінансується з обласного бюджету... 1 81.69kb.
Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Львова... 4 940.43kb.
Програма сталого розвитку м. Рівного на 2009 2012 роки 1 279.65kb.
Інформація про виконання міської Програми енергозбереження в сфері... 1 75.21kb.
Перелік колективних договорів, змін та доповнень до них, зареєстрованих... 1 55.79kb.
Spirituality. Culture. Nation. Collected scientific articles. 1 29.74kb.
Рішення від 2013 року м. Львів Про внесення змін до рішення Львівської... 1 77.62kb.
Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання... 1 97.51kb.
Програма маркетингу та промоції м. Рівного на 2010-2012 роки Рівне... 3 635.88kb.
Рішення міської ради 14. 01. 2009 №5/34-6 Програма „Здоров’я жінок... 1 63.38kb.
Рішення острозької міської ради ( шосте скликання ) 22 лютого 2013... 1 122.03kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009 – 2012 роки Львів – 2009 - сторінка №1/2


ПРОГРАМА

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

для населення Львівщини

на 2009 – 2012 роки

Львів – 2009


ЗМІСТ

Склад робочої групи

3

Лист-погодження

4

Резюме

5

Юридичні підстави для Програми

5

Аналітична записка

6

1. Енергетичний баланс Львівщини

10

2. Енергозбереження для населення

12

3. Популяризація

13

Додатки

14



Склад

робочої групи з розробки «Програми енергозбереження для бюджетної сфери і населення



на 2009 – 2012 роки. Першочергові заходи з енергозбереження на 2009 рік»


з/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Посада

1

П’ятак

Валерій Альбертович

Перший заступник голови облдержадміністрації

2


Таратута

Сергій Сергійович

Заступник голови облдержадміністрації

3

Лесів

Михайло Миколайович

Начальник головного управління економіки

4

Новікевич

Земомислав Миколайович

Начальник управління вугільної промисловості та паливно-енергетичного комплексу

5

Кузич

Роман Васильович

Заступник начальника головного управління економіки – начальник управління економіки капітального будівництва та енергозбереження

6

Хобзей

Павло Кузьмович

Начальник головного управління освіти і науки

7

Кімакович

Віктор Йосипович

Начальник головного управління охорони здоров’я

8

Дорощук

Галина Григорівна

Начальник управління культури і туризму

9

Бентковський

Євген Ромуальдович

Начальник управління житлово-комунального господарства

10

Демків

Олег Іванович

Начальник головного фінансового управління

11

Немчінов

Олег Миколайович

Начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури

12

Паска

Олег Володимирович

Депутат Львівської обласної ради (за згодою)

13

Романчук

Назарій Ігорович

Заступник начальника управління економіки капітального будівництва та енергозбереження головного управління економіки - начальник відділу з питань енергозбереження

14

Давидяк

Степан Іванович

Депутат Львівської обласної ради (за згодою)

15

Малярчук

Дем’ян Миколайович

Депутат обласної ради (за згодою)

16

Козак

Остап Миколайович

Депутат Львівської обласної ради (за згодою)

17

Турковський

Володимир Григорович

К. т. н., директор Регіонального центру з енергозбереження НУ «Львівська політехніка» (за згодою)

17

Саницький

Мирослав Андрійович

Д. т. н., професор, завідувач кафедри автомобільних шляхів (секція будівельних матеріалів) НУ «Львівська політехніка» (за згодою)

19

Багрійчук

Василь Олексійович

К. т. н., МАУП (за згодою)


ЛИСТ - ПОГОДЖЕННЯ

Програми енергозбереження для населення Львівщини

на 2009–2012 роки

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням сесії № 1096

Львівської обласної ради

від «08» грудня 2009 року

Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009 –2012 роки (далі Програма) розроблена з метою виконання Програми Кабінету Міністрів «Назустріч людям», Указу Президента України від 28.07.2008р. № 679/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.05.2008р. «Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів». Ця Програма є результатом спільної праці робочої групи, створеної відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 25.02 2009р. № 153/0/5-09 «Про створення робочої групи з розробки «Програми енергозбереження для бюджетної сфери і населення на 2009 – 2012 роки. Першочергові заходи з енергозбереження на 2009 рік».

Програма є цільовою обласною програмою, розробленою відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 23.05.2009р. № 359 «Про порядок розробки та контролю за виконанням обласних цільових програм».

РЕЗЮМЕ

Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009 – 2012 роки є спеціалізованою програмою, орієнтованою на підвищення ефективності та зменшення обсягів використання енергетичних ресурсів населенням. Мета Програми – реалізація комплексу заходів із термореновації будівель та альтернативного енергозабезпечення.

Програма враховує відповідні положення Закону України «Про енергозбереження», державну «Стратегію регіонального розвитку на період до 2015 року», є логічним продовженням політики реалізації завдань обласної Програми енергозбереження для бюджетної сфери і населення на 2006 – 2008 роки, затвердженої Рішенням Львівської обласної ради від 03.03.2006 р. №526 і може бути поширена на інші території України.



Інтелектуальна власність: авторський колектив.

Місце реалізації Програми: Львівська область.

Спрямованість Програми: соціально-економічний розвиток.

Термін реалізації Програми: 4 роки.

Метою Програми є:

– зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів усіма категоріями споживачів через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів;

– сприяння розвитку галузі енергоефективного будівництва та реконструкції, забезпечення умов щодо виявлення та залучення вітчизняних і іноземних інвестицій;

– зменшення обсягу субсидій для населення за спожиті енергоносії;

– популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері.
Юридичними підставами для Програми є:
– Закон України «Про енергозбереження» від 01.07.1994р. №74/94-ВР, затверджений Верховною Радою України;

– Розпорядження Президента України від 20.10.2005р. № 1199 «Про заходи щодо забезпечення енергетичної безпеки України»;

– «Програма енергозбереження для бюджетної сфери і населення на 2006-2008 роки», затверджена Рішенням Львівської обласної ради від 03.03.2006р. № 526;

– «Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2015 року», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006р. № 1001 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007р. № 750);

– «Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року», затверджена рішенням Львівської обласної ради від 13.03.2007р. № 193;

– Указ Президента України від 28.07.08р. № 679/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.05.2008р. «Про стан реалізації державної політики щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів».


АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

Стан енергетичного забезпечення та споживання. Характеризуючи галузь енергетичного забезпечення, необхідно відзначити, що з метою опалення у світі споживається понад 40% всіх енергоресурсів. Проблема України в тому, що при дотриманні світових пропорцій ефективність енергетичного забезпечення залишається вкрай низькою. Реально потенціал економії енергії в Україні, на загал і на Львівщині зокрема, сягає 70%. Це стосується населення, закладів бюджетної сфери, комунальної енергетики та теплогенерації.

Графік 1. Структура споживання енергоресурсів

Теплогенерація:

основне джерело енергетичного забезпечення – природний газ, споживання якого в секторі зменшено на 68 млн м3 (з 434,2 млн м3 до 366,3 млн м3), тобто на 15,7%. Основне зменшення споживання природного газу відбулося за рахунок від’єднання абонентів від центрального теплопостачання з переходом на локальне. Проблеми теплогенерації полягають у великій нормі замортизованого обладнання, системі та схемах теплопостачання, системі управління галузі, розбалансованості серед споживачів.



Населення: рівень споживання газу з метою опалення населенням протягом 2006 – 2008 років зменшився на 32 млн м3 (2,84%), при цьому за 2006 – 2007 роки споживання зменшено на 100 млн м3, або на 8,9%. Разом з тим, реалізація програм газифікації в регіоні протягом 2007 – 2008 років призвела до збільшення обсягів споживання природного газу населенням у 2008 році у порівнянні із 2007 роком, на 80 млн м3, або на 7,8%. За період 2006 – 2008 років в області газифіковано 204 населених пункти, що, у свою чергу, дало приріст споживання на понад 29 млн м3, з них у 2008 році – на 17,5 млн м3.

Окрім цього, протягом останніх років населення масово від’єднувалося від мереж централізованого теплопостачання та переходило на індивідуальне. Так, протягом 2006 – 2008 років понад 36 тис. споживачів від’єдналося від мереж централізованого теплопостачання.



Проблеми раціонального використання енергії (енергозбереження). Енергозбереження – організаційна, наукова, практична, інформаційна діяльність державних органів, юридичних і фізичних осіб, скерована на зниження витрат (втрат) ПЕР у процесі їх видобування, перероблення, транспортування, зберігання, виробництва, використання та утилізації. Враховуючи, що на сьогодні економія паливної одиниці є у три рази більш ефективною ніж її видобуток, інтенсифікація енергозбереження стає одним з вузлових питань розвитку економіки. Суть її полягає в використанні всього комплексу ефективних заходів, що скеровані на зниження питомих енерговитрат на виробництво продукції (у т. ч. товарної енергії) і підвищення продуктивності праці.

Енергоспоживання і енергозбереження як критерій добробуту. Подолання значної диспропорції в економічному розвитку України та провідних країн ЄС, особливо з урахуванням Європейського вибору держави, зумовлюють потребу в інноваційному підході прискорення розвитку високотехнологічних виробництв з пріоритетом на вітчизняні науково-технічні розробки, пов’язані з термомодернізацією житлового фонду, енергетичної галузі, енергопостачання і енергоспоживання.

Україна при існуючому рівні споживання енергоресурсів забезпечує себе власними паливними ресурсами приблизно на 40%, при тому, що потенціал підвищення ефективності використання становить: у промисловості – 67%, теплогенерації та транспортуванні теплоносіїв – 40%, житловому секторі – 55%. Вирішення проблем енергоефективності переводить Україну (і регіон) у категорію енергонезалежності.



Сучасний стан проблеми енергоспоживання і енергозбереження. Україна – країна, з надзвичайно високим рівнем енергозатрат, викликаним незбалансованою структурою енергоспоживання та нераціональним використанням енергії.

Основні проблеми енергетичного сектору:

– високий рівень енергоємності, значна залежність від імпортного газу, нафти і ядерного палива, низька ефективність використання енергії;

– місцеві (власні) природні джерела енергії обмежені запасами вугілля, нафти та газу, невеликими запасами гідроресурсів і значними запасами низькоякісного урану.

Структура енергоспоживання в житлово- комунальному господарстві. У розрізі енергоспоживання житлово-комунальне господарство регіону посідає третє місце після населення та промисловості і перше місце за споживанням тепла.

Концептуальні положення і головні напрями енерго- та ресурсозбереження. Кінцева мета енергоресурсоощадної політики в житлово-комунальному господарстві та бюджетній сфері   скорочення витрат на утримання та експлуатацію житла та соціальної інфраструктури. Зауважимо, що будинки всіх типів є найбільшими споживачами енергії (понад 40% ресурсу).

За оцінками як вітчизняних, так і закордонних експертів, потенціал економії електроенергії в будинках і спорудах дорівнює 50 – 65%, а теплової енергії – близько 50%.

У порівнянні з країнами ЄС витрати енергії для опалення в Україні є у 2 – 3 рази вищими (клас будівель F, Е). У Європі – D, C, а нові норми віднесено до класу – B. Вітчизняна розробка дозволяє, у межах кошторисів, будувати за класами А, В (графік 2). Втрати теплової енергії будинком, а також потенціал енергозбереження сьогодні має такий розподіл:

- зовнішні стіни – 40% (потенціал економії – 70%);

- вікна, двері – 25% (потенціал економії – 50%);

- вентиляція – 15% (потенціал економії 65%);

- гаряча вода – 10% (потенціал економії – 30%);

- дах, підлога – 8% (потенціал економії – 50%);

-трубопроводи, арматура – 2% (потенціал

економії – 35%).


Як видно, основне споживання пов'язане з опаленням будинку для компенсації теплових втрат через вікна, стіни, дах, підлогу та за рахунок вентиляції. Враховуючи загальну кількість будинків і споруд та питомі витрати енергії на їх теплозабезпечення, необхідно приділяти величезну увагу теплоізоляції та енергозбереженню. Наприклад, витрати на опалення 1 м2 у Німеччині й України за діючими нормами відносяться як 1:1,6, а фактично – як 1: 3.



До економії витрат ресурсів і зниження тепловтрат, у першу чергу, слід віднести енергозбереження у споживачів, системах теплопостачання, опалення, вентиляції і кондиціювання повітря. Вирішення цього завдання пов'язане із здійсненням комплексу інженерно-технічних заходів, головними з яких є:

Збільшення термічного опору огороджувальних конструкцій будинків через:

– використання під час будівництва нових об'єктів теплоефективних стінових панелей, перехід на нові конструктивні рішення з урахуванням підвищених вимог у частині опору теплопередачі конструкцій;

– розроблення нових технічних рішень з підвищення теплоефективності зовнішніх стін.

Поряд з утепленням стін новозбудованих споруд важлива роль належить теплоізоляційним роботам з реконструкції будинків старої забудови, пов'язаними з нанесенням на стіни будинків додаткових теплоізоляційних шарів, підвищення теплозахисту вікон і балконних дверей до сучасних вимог щодо теплозахисту. Частина вітчизняних розробок з термореновації перевищують відомі світові аналоги за якістю, економічною ефективністю та вартістю проведення робіт.

Відхід від газової залежності та використання нетрадиційних джерел енергії. Розробка енергетичної стратегії регіону, орієнтованої на відхід від газової залежності з орієнтуванням на місцеві види палива та здійснення першочергових заходів із енергоощадності дозволить ставити питання про повну енергетичну незалежність. Диверсифікація джерел не вимагатиме значних капіталовкладень, а здійсненне енергозбереження у сфері ЖКГ (термореновація будинків) дозволить вирішувати питання масштабного використання альтернативних джерел (перш за все енергії сонця, та теплової енергії землі), економічно обґрунтована частка якої протягом 5 років може бути доведена до 20%. Для міст важливим є коригування їх схем теплопостачання на базі помірно децентралізованого та автономного теплопостачання з використанням нетрадиційних джерел теплової енергії, що, у свою чергу, дозволить удвічі зменшити споживання енергетичних ресурсів.

Послідовність вирішення проблем підвищення енергоефективності:

– створення на місцях постійних консультаційних центрів з енергоефективності та формування на цій базі ініціативних груп з енергоефективності та енергозбереження з широким залученням представників місцевих управлінських структур, неурядових організацій і громадськості;

– виконання демонстраційних енергоефективних пілотних проектів з навчанням місцевого персоналу та розповсюдженням їх знань на реалізацію нових об’єктів будівництва (реконструкції) на території реалізації аналогічних пілотних проектів;

– створення умов на державному рівні для координації зусиль управлінських структур усіх рівнів, неурядових організацій і громадськості щодо розповсюдження накопиченого досвіду в інших регіонах, у т. ч. розробка та узгодження змін та доповнень до чинної законодавчої та нормативної бази.



Очікувані результати. Враховуючи, що в Україні протягом десятків років сформувався великий потенціал економії ПЕР, який перевищує 55% до загального обсягу їх споживання, здійснення програмних енергоощадних заходів стає надзвичайно ефективним бізнесом. Реально можна прогнозувати на 5-річний період, що в режимі самоокупності споживання енергії на побутові цілі та цілі опалення в регіоні можуть бути зменшені на 30%. Альтернативна енергетика та використання місцевих видів палива за відповідних капіталовкладень може зменшити споживання газу в регіоні до дебету власного видобутку.

Заходи з створення та реалізації механізмів енергозбереження:

1. Визначення джерел фінансування заходів з енерго- і ресурсозбереження:

  бюджети всіх рівнів, позабюджетні джерела, у т. ч. кредитні ресурси, кошти населення.



2. Стимулювання енерго- і ресурсозбереження:

  розробка прозорих обґрунтованих норм споживання тепло- та електроенергії, води, природного газу та залишення в розпорядженні організацій економії, здобутої внаслідок реалізації заходів ресурсозбереження. Економічні важелі управління енергозбереженням мають діяти на різних рівнях: суб'єктів області, міста та органів місцевого самоврядування; організацій ЖКГ; організацій бюджетної сфери; товариств власників житла, тощо.

  перехід на грошову форми додаткових заходів соціального захисту малозабезпечених громадян.

3. Правові й організаційно-економічні заходи:

  удосконалення нормативно-правової бази, тарифної політики, стандартизації, метрології та сертифікації;

  інформаційне забезпечення.

Видатки майбутніх періодів. За аналітичною статистикою, видатки на будівництво та експлуатацію протягом 50 років будівель, збудованих з традиційних матеріалів за типовими проектами і традиційними технологіями, мають відношення 3: 7. Сучасні технології за рахунок подорожчання першої складової (загальна вартість будівництва) дозволяють змінити це співвідношення до значення 1: 1. Відповідно до результатів проведеного аналізу, зазначена зміна не призводить до зменшення видатків на їх експлуатацію в порівняльних цінах. Разом з тим, комплексний підхід до проблеми видатків наступних періодів дозволяє кардинально зменшувати як першу (тільки при новому будівництві), так і другу складові, що дозволяє зробити висновок про значний ефект від реалізації термомодернізаційних заходів.

Серед найбільш перспективних і економічно доступних джерел теплової енергії на першому місці – теплова енергія землі, яка за допомогою теплових помп змінює потенціал до +35-65оС і в подальшому беззастережно використовується для звичного обігріву приміщень та ефективного охолодження, що дозволяє відмовитись від кондиціонерів (вироблення 1 кВт холоду є в 4 – 5 разів більш енергозатратним, ніж вироблення 1 кВт.год тепла). На другому місці – солярна енергетика, за рахунок якої може бути компенсовано до 80% теплової енергії, яка витрачається на побутові цілі (миття посуду, ванна, душ, інші цілі). Використання фотовольтаніки, вітроенергетики та інших джерел на сучасному етапі розвитку країни та державної політики в цій галузі є проблематичним з економічної точки зору.



1. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС ЛЬВІВЩИНИ

Таблиця3

Баланс паливних ресурсів Львівської області

РЕСУРС

База на 01.01.2008р.

Вироблено

за 2008 р.



Спожито

за 2008 р.



Експорт

у 2008 р.



Імпорт

у 2008 р.



Залишок

на 01.01.2009р.



Газ природний, млн м³

-

770,8

2562,4

-

-

-

Нафта сира, тис. т

18,8

119,7

572,5

-

-

56,9

Вугілля готове, тис. т

106,6

1957,0

1265,9

1,8

132,8

326,3

Бензин моторний, тис. т

12,3

170,8

262,1

-

254,4

9,5

Газойлі (паливо дизельне), тис. т

8,1

247,6

327,3

194,1

197,5

12,5

Мазути паливні важкі, тис. т

3,7

176,2

2,7

-

1,2

5,8

Відновлювальні джерела енергії. Львівщина має практично всі види відновлювальних джерел енергії (далі – ВДЕ) зі значним, доступним до використання потенціалом, що може замінити майже половину традиційно використовуваного сьогодні енергоресурсу.

Вітрова енергія. Потенціал вітрової енергії в гірській частині області на висоті 30 м складає 620 кВт.год/кв.м, на висоті 100 м – 1150 кВт.год/кв.м Найбільш ефективними ВЕС можуть бути в Дрогобицькому, Сколівському та Турківському р-нах. Вітрова енергетика як джерело енергії може бути застосована окремими господарствами та домогосподарствами. Вартість встановлення 1 кВт генераційної потужності (в межах до 50 кВт) S2500USA. Термін служби установок 20 років, окупність в межах 12 – 17 років. Існує конкурентоспроможна вітчизняна розробка Львівського державного аграрного Університету.

Сонячна енергія. Енергія сонячної радіації на широті Львова складає 3,85ГДж/м2 в рік, що дозволяє з коефіцієнтом використання 30% отримувати щодоби з 1 м2 колектора у середньому 1,0 кВт.год теплової енергії, або 100 Вт електричної. Сучасні системи дозволяють отримувати протягом 10 місяців у році теплову енергію за ціною 12 – 15 коп./ кВт, електричну – 37 – 55 коп./ кВт. Окупність системи: 3 – 4 роки (по теплу), 5 – 7 років (по електриці).

Енергія ґрунту. Використання енергії ґрунту (теплові насоси) дозволяє отримати до 65 – 70% економії тепла від загальної кількості теплоти, відданої споживачеві. Проекти енергетичної незалежності розвинених країн (США, Європа, інші) передбачають на 2020 рік питому вагу використання енергії ґрунту для кліматизації та опалення не менше 80%. Проблеми освоєння потенціалу полягають у подоланні тарифного бар’єра (налагодження випуску обладнання в Україні), стартовій фінансовій підтримці державним коштом, організації системи протекціонізму на об’єктах бюджетної сфери, інженерній підготовці об’єктів до інсталяції обладнання, спрощення регуляторних механізмів та процедур.

Рослинна біомаса. Потенціал рослинної біомаси, зокрема зернобобових, соняшнику, кукурудзи, овочів – близько 100 тис. т у. п. /рік, відходів деревини (тирса, шпон, дрова) для використання у вигляді палива – 51 тис. т у. п./ рік. Ураховуючи складність технологічного забезпечення (заготівля, брикетування, сушіння, транспортування) може розглядатись як сировинна енергетична маса на локальних територіях. Для використання в промислових обсягах, вимагає серйозних капіталовкладень та організаційних заходів.

Енергетичний потенціал торфу – 85 млн т у. п. /рік. При налагодженні технологічного циклу (збагачення) використання енергетичного потенціалу торфу може бути конкурентноздатним джерелом енергії.

На сьогодні на Львівщині створено передумови для широкого використання біомаси в енергетичних цілях і для заміщення природного газу, для створення нових робочих місць, для зменшення викидів парникових газів і використання механізмів Кіотського протоколу.



Гідроенергетика. На сьогодні досліджений потенціал гідроресурсу Львівщини є другим за величиною в Україні і складає 1814 млн кВт.год/рік. У гірських районах гідроенергетичний потенціал складає 284 тис. кВт.год/рік на 1 км2, це, перш за все, річки Стрий, Дністер та їх притоки; на решті території - приблизно 10,2 тис.кВт. год/рік на 1км2. Економічно доцільний потенціал складає 544 млн. кВт.год/рік. Ураховуючи складність робіт та відповідних дозвільних процедур, вартість встановлення 1 кВт генераційної потужності S5000USA, термін служби установок 20 років та окупність у межах 17 – 22 років, проекти альтернативної енергетики із використанням енергетичного потенціалу енергії малих рік можуть розглядатись виключно як пілотні проекти заміщення паливної складової.

Когенерація. Будівництво на базі діючих водогрійних котелень або поблизу них теплоелектроцентралей (ТЕЦ) з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії на базі когенераційних технологій і використанням газопоршневих машин. Серед діючих джерел є: Новояворівська-ТЕЦ. На стадії налагодження – когенераційна установка в м. Трускавці. На стадії будівництва знаходиться когенераційна установка в мікрорайоні Рясне –2. В стадії проектування: Роздільська ТЕЦ, ТЕЦ у с. Муроване Пустомитівського р-ну, м. Червонограді, м. Соснівка, будівництво ТЕЦ на базі геотермальної свердловини Пеняни-1, будівництво шахти «Любельська №1-2» з видобутку коксівного вугілля».

В Україні є значний потенціал біомаси різних видів, який можна задіяти в енергетичних цілях, як один із напрямів заміщення природного газу для опалення, гарячого водопостачання, а також виробництва електричної енергії. Деякі системи, перш за все брикетування соломи, відходів переробки лісоматеріалів, вже знаходять практичне застосування.




наступна сторінка >>