Програма курсу: «Історія української державності - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Питання для підготовки до іспиту з курсу «Історія держави І права... 1 41.8kb.
Методичні рекомендації з курсу «Історія української культури» 5 1185.3kb.
Програма «Теорія, історія української мови та компаративістика» 1 103.24kb.
Робоча програма навчальної дисципліни історія української культури... 1 257.04kb.
Богдан-Зиновій Хмельницький 1 275.94kb.
Перелік питань,що охоплюють зміст робочої програми курсу “Історія... 1 206.92kb.
Пояснювальна записка Вступне випробування з курсу «Історія України» 1 240.54kb.
Програма курсу «історія української філософії» 1 260.83kb.
Робоча програма курсу курсу " Історія держави і права України" (заочне... 1 241.09kb.
Робоча програма курсу "Історія філософії України " 1 154.36kb.
Лекція №1 Тема: Вступ до курсу "Історія української культури" План... 4 1020.51kb.
Уроку к-ть годин Зміст навчального матеріалу 1 309.62kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Програма курсу: «Історія української державності - сторінка №1/3
Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Кафедра теорії та історії держави і права

Програма курсу:



«Історія української державності

(Історія України)»

для студентів юридичного факультету

Київ-2010

Програма курсу “Історія української державності” (Історія України)» для студентів юридичного факультету


Укладачі:

професор Сергійчук В. І.,

асистент Вовк О.Й.


Рецензент:

доцент, канд. юрид. наук Чехович В.А.

Затверджено



кафедрою теорії та історії

держави і права

протокол № __ від ________200__р.



Схвалено:

методичною комісією

юридичного факультету

“___”___________200__р.



Рекомендовано до друку

рішенням Вченої Ради

юридичного факультету

від “___”_________200__р.


Вступ
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (Історія України) –складова частина навчальної програми на юридичному факультеті і входить до системи базової підготовки студентів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1 семестрі в обсязі 108 годин, з них лекцій – 34 годин, практичних занять – 17 годин, самостійна робота – 57 годин та форма підсумкового контролю – іспит.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія української державності має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного розвитку державності українського народу, особливостей його національного права; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти юридичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку державності українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.



Предмет навчальної дисципліни

Предмет «Історія української державності (Історія України)» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності й особливості історичного розвитку самоврядування на теренах України в період від давніх часів до наших днів.


Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти в процесі вивчення курсу повинні:

- оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;

- зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;

- виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;

- знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності;

- на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії української державності.
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Історія української державності (Історія України)» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.



Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу "Історія української державності (Історія України)" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, практичні заняття, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.

Крім того, студенти юридичного факультету можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.

Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.

Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.


Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: іспит.

Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, іспит - 10 балів).

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Змістовий модуль 1.

Історія української державності (Історія України) до ХХ ст.






Змістовий модуль 2.

Історія української державності (Історія України) в ХХ ст.



Іспит


40 залікових балів

50

залікових

балів


10 балів

Семінар заняття

Самост. робота

Модульн контроль

Семінар заняття

Самост. робота

Модульн. контроль



25

10

5

25

15

10




Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповіддях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-тестування тощо.

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

8 семінарських занять

з одного змістовного модуля



залікові бали

середній бал

25

4,9-5,0

24

4,7-4,8

23

4,5-4,6

22

4,3-4,4

21

4,1-4,2

20

3,9-4,0

19

3,7-3,8

18

3,5-3,6

17

3,3-3,4

16

ЗД-3,2

15

2,9-3,0

14

2,7-2,8

13

2,5-2,6

середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті;

Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 2-5 бали.

Доповнення - 2-5 бали.

Участь у дискусії - 2-5 бали.

Письмова самостійна робота - 2-5 бали.

Експрес-контроль:

• повна відповідь - 1 бал;

• неповна відповідь - 0,5 бала;

• незадовільна відповідь - 0 балів

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.



3.1.2. Індивідуально-консультативна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами має на меті підвищення рівня знань студентів, повнішого і глибшого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.

У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивчення тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.

Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до семінарських занять, виробленні у них вміння виокремити з кожної його проблеми найсуттєвіше, на чому необхідно сконцентрувати увагу, навичок працювати з джерелами та літературою. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.

Консультації, як правило, передують семінарським заняттям у групі і можуть бути як груповими, так і індивідуальними.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється відповідно до графіку, затвердженого кафедрою на перший семестр, і складає 1-2 години щотижня (з розрахунку 13 годин на семестр).



3.1.3. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовний модуль 1), тестування (змістовний модуль 2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.



Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;

• обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

• тема розкрита неповно - 5-6 балів;

• реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

• розкритий лише окремий аспект -1-2 бали

• реферат не зарахований - 0 балів

Тестування:

На тестування виноситься 30 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.



3.1.4. Модульний контроль

По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі.

ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2).

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.



Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання - 0,25 бала;

б) невірна відповідь - 0 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи

(оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів;

б) повна коротка відповідь - 4 бали;

в) неповна відповідь - 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів.

Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу.



4. Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється із "задовільно", диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ЕСТ8:



СУМА БАЛІВ

ОЦІНКА В ЕСТ5

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ

90 -100

А




85-89

В

75-84

С

65-74

^

60-64

Е

35-59

РХ




1-34

Р

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття.

Повторне складання іспиту з однієї дисципліни допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий - комісії, створеній деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів.


Вступ

Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу “Історія української державності (Історія України)”. Місце та значення історії державності на землях України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок історії державності на землях України , з українознавством, загальною історією українського народу та всесвітньою історією.

Періодизація історії державності на землях України. Основні навчальні та наукові джерела історії державності на землях України.
Тема 1. Найдавніші державні утворення на землях України

Лекція – 2 год.

Вплив природно-кліматичних умов та матеріального виробництва на формування людини на теренах України.

Значення археологічних даних для вивчення рівня розвитку культури на території України. Письмові пам’ятники державності і права Північного Причорномор’я.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави. Суспільно-політичний лад скіфів і сарматів.

Античні міста-колонії: в Північному Причорномор’ї та Криму (VII ст. до н.е. – ІV ст.н.е.), їх виникнення і розвиток.

Монархія і республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.
Самостійна робота – 2 години.

1. Найдавніші поселення первісної людини на території України.

2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.

3.Походження східних слов’ян.

4. Суспільно-політичний і економічний устрій Київської Русі.
Тема 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-XIІ ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.).

Лекція – 2 год.

Східні слов’яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов’янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Мезамира і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи.

Вітчизняні та іноземні літературні пам’ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності.

Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики. Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла ,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності.

Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди.

Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація.

Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші.

Боротьба східнослов’янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами.

Галицько-Волинське князівство - центр об’єднання українських земель.

Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення.

Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.


Семінарське заняття. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ століть і Галицько-Волинського князівства – 2 год.

  1. Суспільний лад Київської Русі. Права та обов’язки окремих верств населення.

  1. Організація влади і управління Київської Русі

а) вищі ограни влади та управління;

б) місцеві органи влади.

3. Судові органи та судовий процес.

4. Система права Київської Русі.

5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV ст.ст.


Тема 3. Державність на землях України в Литовсько-Польську добу. Політично-правові інститути в українських землях, що перебували в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої.

Лекція – 2 год.

Подолання феодальної роздробленості і поява централізованих держав. Соціально-економічні та політичні передумови подолання феодальної роздробленості на території України. Формування української народності. Виникнення та розповсюдження назви "Україна".

Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Королівства Польського та зміна їх політико-правового становища.

Особливості суспільного устрою. Творення замкнених суспільних верств - станів. Феодали: магнати та шляхта. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Натуральні і грошові податки селян. Стан чорного та білого духовенства. Бояри, проміжна верства між шляхтою та селянами. Правове становище похожих та непохожих селян. Види земельної ренти. Чиншові, тяглі та службові селяни.

Тяглові селяни. Службові селяни. Розвиток феодально-кріпосницької фільваркової системи сільського господарства. Початок правового оформлення кріпацтва: встановлення панщини та втрата громадянських прав. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи (плебс). Правове становище міського населення в залежності від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне).

Державний лад. Найвищі органи Польського королівства: король, королівська рада і сейм. Найвищі органи Великого князівства Литовського: великий князь (господар), Пани - Рада і Сейм. Найвищі органи Речі Посполитої: король, Великий вальний сейм - сенат і посольська ізба. Органи центрального управління: маршалки, канцлери, підскарбії, гетьмани та інші урядовці. Адміністративно-територіальний поділ: ліквідація удільних князівств і земель, запровадження воєводств, повітів і волостей; міста і села; староства. Місцеве управління. Воєводи. Старости і каштеляни. Воєводські і повітові сеймики. Системи управління містами і містечками. Магістрат - адміністративний та судовий орган міського самоврядування. Палата ради (бурмістри і радці) та палата лави (війт і лавники). Юридики. Братства церковні та братства цехові. Церква та монастирі. Берестейська унія 1596. Військова організація. Судові установи.

Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її військова і територіальна та політико-правова організація. Роль Запорозької Січі в історії української державності. Органи козацького самоврядування. Ординація Війська Запорозького реєстрового 1638 р. Запорозька Січ у міжнародних відносинах.


Семінарське заняття. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського XIV – XVI cт. ст. – 2 год.

1. Характеристика правового положення окремих станів населення.

а) магнатів і шляхти;

б) селян;

в) міщан;

г) духовенства;

2. Органи влади та управління в українських землях в кінці XIV – перші половині XVI ст.ст.

3. Судова система Великого князівства Литовського

а) центральні і місцеві державні судові органи;

б) станові суди;

в) копні суди;

4. Загальна характеристика судового процесу.



Самостійна робота – 2 години.

Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII ст.

Національне й культурно-релігійне життя:

а) роль православної церкви і її братств в розвитку духовного життя українського народу;

б) діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький, Львівський, Київський;

в) внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань: діяльність К. Острозького, А. Курбського, П. Могили, Г. та М. Смотрицьких, П. Беринди та ін.



Тема 4. Роль українського козацтва у національному відродженні в ХУІ - першій половині ХУІІ ст.

Лекція – 2 години.

Виникнення українського козацтва. Роль князя Дмитра Вишневецького в заснуванні Запорозької Січі. Політико-соціальний та військовий устрій Запорозької Січі. Боротьба козацтва з іноземними загарбниками.

Формування військових відділів козацького війська. Реєстрове козацтво як форма поширення запорозького устрою на городову Україну.

Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- в першій половині XVII ст.
Самостійна робота – 4 години.


  1. Козацька символіка.

  2. Морські походи запорожців.

  3. Князь Костянтин Острозький як оборонець українського православ”я.

  4. Берестейська унія 1596 року.

  5. Постать Петра Сагайдачного в історії України.

Тема 5. Формування української національної державності в період Хмельниччини (1648 - 1657).

Лекція – 4 год.

Соціально-економічне і політичне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини, антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни. Державницька програма Б. Хмельницького.

Зміни у суспільних відносинах. Ліквідація польського магнатського та шляхетського землеволодіння. Зміцнення українського старшинського, шляхетського та православного церковного землеволодіння. Тимчасове послаблення феодально-кріпосницької системи на Лівобережній Україні. Вольні військові маєтності. Козацтво, його поділ та правове становище. Міське населення. Духовенство.

Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Формування української феодальної держави, її політична форма. Органи центральної і місцевої влади та управління. Закріплення в органах військового управління адміністративно-політичних, фінансових, судових та поліцейських функцій. Оформлення прийняття України до складу російської держави. Юридична природа і зміст рішень Земського собору 1651 р. та 1653 р., Переяславської ради від 18 січня 1654 р. Правовий статус України у складі Московської держави згідно з „Березневими статтями” 1654 р. та царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.
Семінарське заняття – 2 год.

1. Державна організація Гетьманської України.

а) адміністративний – територіальний поділ;

б) вищі органи влади і управління;

в) місцеві органи влади і управління;

г) судові органи;

2. Юридичне оформлення прийняття України до складу Московської держави.

3. Адміністративно – судовий устрій Запорозької Січі.




Самостійна робота – 2 години.

1. Формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою Хмельниччини.

2. Зміни у формах власності та їх вплив на економіку і суспільне життя.

3. Зовнішня політика гетьманської держави Б. Хмельницького.


Тема 6. Руїна та її вплив на державність України.

Лекція – 2 год.

Гетьманування Івана Виговського. Гадяцький трактат. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславський договір і Слободищенський трактат. Чорна Рада 1663 року як розчленування України. Продовження боротьби українського народу проти Польщі і Московії за повне національне визволення. П. Дорошенко. Андрусівський договір. Гетьманування Івана Самойловича. Остаточний розподіл українських земель між Москвою та Польщею.
Самостійна робота – 2 години

1. Московські статті 1665 року.

2. Соборництво Петра Дорошенка.

3. Батуринський переворот 1672 року.





наступна сторінка >>