Програма «Теорія, історія української мови та компаративістика» - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Іван огієнко історія української літературної мови 22 3193.21kb.
Програма курсу: «Історія української державності 3 645.64kb.
Лекція план Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. 1 199.85kb.
Робоча програма навчальної дисципліни історія української культури... 1 257.04kb.
В. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко... 1 179.84kb.
В. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко... 1 257.38kb.
Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 26. 1 224.4kb.
Програма з української мови для проведення вступних іспитів 2013... 1 95.01kb.
Програма тематичного постійно діючого семінару 1 56.74kb.
Програма вступного випробування з української мови та літератури... 1 264.31kb.
В. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії М.І. Степаненко... 1 275.75kb.
Бондар Тетяна Георгіївна 1 141.3kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Програма «Теорія, історія української мови та компаративістика» - сторінка №1/1


Національний університет

«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра української мови

РОБОЧИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

навчальної дисципліни

«Лексико-семантична система української мови»

(магістерська програма «Теорія, історія української мови та компаративістика»)

ІІ триместр 2008-2009 н. р.

Обсяг годин – 108

З них:

Лекції – 22

Семінарські заняття – 10

Консультації – 2

Самостійна робота – 61
Годин на тиждень – 3

Кредитів за курс – 2

Форма контролю – іспит


  1. Мета курсу.

Формування теоретичних знань про лексико-семантичну систему сучасної української мови. Подання наукового системно-функціонального опису лексико-семантичної системи мови, підготовка до усвідомленого, філологічного осмислення мови, як предмету навчання і викладання, а також до самостійної дослідницької роботи, що передовсім вимагає ознайомлення, по-перше, з найважливішими одиницями, поняттями, категоріями і відношеннями в межах лексики, по-друге, з лінгвістичними положеннями і теоріями, і, по-третє, зі специфікою загальних закономірностей та особливостей лексико-семантичної системи мови з погляду системних зв’язків і відношень, походження та функціонування.

  1. Метод викладання.

Курс розраховано на 32 навчальні години, з яких 11 занять – лекційних і 5 занять – семінарських, з яких одне заняття письмове, що ним підсумовуватиметься вивчення курсу. 3 години на тиждень. Курс передбачає проведення консультацій та самостійну позааудиторну роботу магістрів, метою яких є опрацювання наукових теоретичних праць до курсу, написання дослідницьких тез у межах тематики курсу, підготовку до проміжного та підсумкового контролю.

  1. Система оцінювання та контролю знань.

Формою підсумкового контролю є іспит. Максимальна кількість балів за курс – 100, які розподілено так:

    • робота в триместрі: 30 балів (вичерпна відповідь на семінарському занятті – 4 бали; формулювання проблеми, доповнення на семінарському занятті – 3 бали; участь у дискусії – 2 бал; контрольна робота 14 балів);

    • дослідницька теза у межах тематики курсу: 40 балів;

    • іспит: 30 балів

Шкала оцінок:

    • 35 – 59 балів «незадовільно»

    • 60 – 75 балів «задовільно»

    • 76 – 90 балів «добре»

    • 91 – 100 балів «відмінно»

  1. Вимоги до слухачів.

Відвідування лекцій – обов’язкове.

Підготовка до семінарських занять передбачає ґрунтовні знання фундаментальних праць, присвячених проблемам курсу, наукової літератури, поданої до кожної теми, а також знання за планованою тематикою семінарського заняття.

Обсяг дослідницької тези приблизно повинен становити до 5 стор. комп’ютерного тексту, шрифт Times New Roman 12, інтервал – 1,5, усі поля – 2 см.

Загальне оцінювання за курс відбувається на підставі відповідей на семінарських заняттях, участі у дискусії та контрольної роботи.




  1. Програма курсу.

Лекції:

Лекція 1. Лексико-семантична система мови як об’єкт вивчення. Основні поняття лексичної семантики (2 год.).

Терміно-понятійний апарат, структура і принципи вивчення дисципліни. Поняття лексико-семантичної системи мови. Системність лексики як один з виявів системності мови. Системність лексики у теорії О. Потебні. Типологія і природа відношень у межах лексико-семантичної системи мови.



Лекція 2. Семантичний простір мови (2 год.).

Значення. Лексичне значення як комплекс трьох аспектів слова-знакової одиниці: семантичного, прагматичного, синтаксичного. Основні типи лексичних значень. Суть єдності семантичного, парадигматичного і синтаксичного. Поняття лексичного значення в різних лінгвістичних теоріях. Внутрішня форма і семантична структура лексичної одиниці.



Лекція 3. Парадигматика в лексико-семантичній системі мови. Семантичне поле (2 год.).

Лексико-семантичне поле. Теорія семантичного поля в лінгвістичній науці (Й. Трір, Г. Ібсен). Тезаурусний підхід до осмислення семантичного поля. Семантичні відношення в межах лексико-семантичного поля. Структура лексико-семантичного поля: ядро і периферія. Національна специфіка лексико-семантичних полів.



Лекція 4-5. Семасіологічно-категорійні лексико-семантичні відношення між лексичними одиницями мови (4 год.).

Семасіологія. Полісемія та її типи: радіальна й радіально-ланцюжкова. Місце і функції полісемії у мовній системі. Омонімія. Причини виникнення омонімічних зв’язків у системі мови. Типи омонімічних відношень. Критерії розмежування полісемії та омонімії. Омонімія в теоріях О. Ахманової та Д. Бутлер.



Лекція 6-7. Ономасіологічно-категорійні відношення між лексичними одиницями мови (4 год.).

Ономасіологія. Синонімія. Синонімічна парадигма. Функції синонімів. Синонімія в концепції Ю. Апресяна. Паронімія. Паронімічне гніздо. Парономазія. Гіпонімія. Антонімія. Типи протиставлення. Семантична і структурна класифікація антонімів. Конверсія. Типи і функції конверсивів.



Лекція 8. Синтагматика в лексико-семантичній системі мови (2 год.).

Поняття і суть синтагматики. Лексична одиниця мови в синтагматичному осмисленні. Поняття сполучуваності слова. Вплив синтагматики на семантику лексичної одиниці. Синтагматичне переміщення значення. Контекст. Контекстна семантика (В. Колшанський). Синтагматика і парадигматика в теорії Ф. де Сосюра.



Лекція 9-10. Лексикографічна модель відображення лексико-семантичної системи мови (2 год.).

Лексикографія. Металексикографія. Лексикографічний підхід до опису мовної картини мови: суть, принципи, прийоми. Словникова філіація та семантизація. Лексикографічні погляди Х. Касареса. Ідеографічний словник як модель лексико-семантичної системи мови. Ш.-М. Роже, П. Буасьер, В. Мрковкін, В. Баранов.



Лекція 11. Фраземно-семантична система мови (4 год.).

Фраземіка як рівень мови. Фразеологія в теоретичному осмисленні Л. Скрипник, М. Демського, В. Ужченка, А. Івченка. Фраземне значення. Конотація. Системність фраземіки. Типологія і природа системних зв’язків у межах фраземно-семантичної системи мови: ономасіологічні та семасіологічні відношення. Парадигматичний і синтагматичний аспект фраземіки.


Семінари:

Семінар 1. Лексичне значення слова. Теорія близького і далекого значення у вченні О. Потебні. Теорія значення Л. Єльмслева.

Література:

Виноградов В. В. Основные типы лексические значений слова // Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М., 1977.

Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру. // В сб.: «Новое в лингвистике», вып. II. – М., «Наука», 1962.

Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1977.

Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. – Москва, 1958.

Семінар 2. Становлення лексико-семантичної системи української мови: питома лексика та запозичення. Українізми в інших мовах.

Література:

Жлуктенко Ю. О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. – К., 1964.

Карпіловська Є. А. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій. – Українська мова. – 2007. – №4. – С. 3-15.

Німчук В. В. Давньоукраїнська спадщина в лексиці української мови. – К.: Наукова думка, 1992.

Полюга Л. М. Українська абстрактна лексика ХIV-першої половини ХVII ст. – К.: Наукова думка, 1991.

Рудковська Н. М. Українізми в польській військовій термінології // Проблеми славістики. – 1997. – №1. – С. 98-107.

Селігей П. О. Що нам робити із запозиченнями? – Українська мова. – 2007. – №4. – С. 16-32.

Ткаченко О. Б. Українізм // В: Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 646.

Ткаченко О. Б. Українська мова і мовне життя світу. – К.: Спалах, 2004.

Семінар 3. Системні зв’язки лексики, детерміновані характером функціонування. Загальновживана лексика та обмеженого вживання. Неологізми. Архаїзми. Історизми. Функції й умови вживання неологізмів, архаїзмів, історизмів.

Література:

Лопатин В. В. Рождение слова: неологизмы и окказиональные образования. – Москва: Наука, 1973.

Мазурик Д. Нове в українській лексиці. – Львів: Світ, 2002.

Ставицька Леся. Арґо, жарґон, сленґ. – К.: Критика, 2005

Стишов О. А. Українська лексика кінця XX століття: (На матеріалі мови засобів масової інформації) – К., 2003.

Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2004.

Семінар 4. Лексико-семантична система мови в теорії Л. Ткач.

Література:

Ткач Людмила. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття: Джерела і соціокультурні чинники розвитку. – Чернівці: «Книги-ХХІ», 2007. – 702 с.

Ткач Людмила. Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття: Буковинська фразеологія у міжмовних зв’язках та в загальноукраїнському контексті. – Чернівці: «Книги-ХХІ», 2007. – 250 с.

Семінар 5. Письмова контрольна робота.


  1. Рекомендовані дослідницькі теми.

  1. Актуалізація української лексики у перекладі Ю. Андруховича В. Шекспіра «Гамлет, принц Данський».

  2. Архаїзація лексико-семантичної системи української мови: передумови і наслідки.

  3. Ідеографія лексико-семантичної системи української мови.

  4. Неологізація лексико-семантичної системи української мови: передумови і наслідки.

  5. Омонімія vs полісемія: критерії та способи розмежування.

  6. Омонімія й суміжні явища в лексиці.

  7. Парадигматика і синтагматика в лексиці.

  8. Парадигматичні відношення в лексиці.

  9. Порівняльний аналіз перекладів «Гамлета» Ю. Андруховича і Г. Кочура: лексичний аспект.

  10. Семантика імені: універсальні жіночі імена.

  11. Семантика імені: універсальні чоловічі імена.

  12. Семантичне поле як лексико-семантична категорія найвищого порядку.

  13. Сучасний український лінгвістичний текст: лексичний аспект.

  14. Сучасний український літературознавчий текст: лексичний аспект.

  15. Сучасні процеси в лексико-семантичній системі української мови.

  16. Теорія двоосновності української мови Ю. Шевельова.

  17. Фраземно-семантична система української мови.




  1. Література.

  1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика: Синонимические средства языка. – Москва, 1974.

  2. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии. – Москва, 1957.

  3. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. – Москва, 1955.

  4. Бацевич Ф. С. Космеда Т. А. Очерки по функциональной лексикологии. – Львів: Світ, 1997.

  5. Блумфилд Л. Язык. – Москва: Прогресс, 1968.

  6. Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2005.

  7. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства. – К.: «Радянська школа», 1959.

  8. Демська О. М. Лексичні одиниці на позначення процесу говоріння в українській та польській мовах // Матеріали міжнародної славістичної конференції. – Львів, 1998.

  9. Демська О. М. Омонімія з погляду синтагматичного і парадигматичного // Матеріали міжвузівської наукової конференції. – Івано-Франківськ, 1993.

  10. Демська О. М. Шляхи формування омонімічних зв’язків в українській мові // Slavica Wratislavensia. – Wrocław, 1998.

  11. Демський М. Українські фраземи й особливості їх творення. – Львів: Просвіта, 1994.

  12. Демський М. Суть фраземи, її ономасіологічні функції й особливості номінації (Матеріали до ідеографічного Словника українських фразем) // В: Записки НТШ: Праці філологічної секції. – Т. ССХХІV. – Львів. – 1992. – С. 230-240

  13. Дзендзелівський Й. О. Українсько-західнослов’янські лексичні паралелі. – К.: Наукова думка, 1968.

  14. Долуд-Левчк-Киричук Н. Олександр Потебня – Попередник лінгвістичної думки ХХ століття // В: Записки НТШ: Праці філологічної секції. – Т. ССХХІV. – Львів. – 1992. – С. 240-265.

  15. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру // В сб.: Новое в лингвистике. – Вып. II. – Москва: Наука, 1962.

  16. Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка // В сб.: Новое в лингвистике. –Вып. І. – Москва: Наука, 1960.

  17. З історії української лексикології // Відпов. ред. Д. Г. Гринчишин. - К.: Наукова думка, 1980.

  18. Івченко А. О. Українська народна фразеологія: ареали, етимологія / Харківське історико-філологічне товариство. Наукова бібліотека. – Х. : ОКО, 1996.

  19. Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. – Москва: Наука, 1976.

  20. Касарес Х. Введение в современную лексикографию. – Москва: Из-во иностранной литературы, 1958.

  21. Кочерган М. П. Слово і контекст. – Львів, 1980.

  22. Кочерган М. П. Теорія функціонально-семантичного поля і її застосування в зіставному мовознавстві // Мовознавство : Науково-теоретичний журнал. – 2007. – N 4/5. – С. 13-19.

  23. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика: введение. – Москва: Языки Славянской Культуры, 2003.

  24. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Харків: Вид-во Харків. ун-ту, 1977.

  25. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови. – Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1997.

  26. Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу // Мовознавство, 2004, № 5-6. – С. 36-41.

  27. Лопатин В. В. Рождение слова: неологизмы и окказиональные образования. – Москва: Наука, 1973.

  28. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения. – Москва, 1988.

  29. Полюга Л. М. Українська абстрактна лексика ХIV-першої половини ХVII ст. – К.: Наукова думка, 1991.

  30. Пономарів О. Д. Лексика грецького походження в українській мові. – К.: Просвіта, 2004.

  31. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике. – Москва, 1958.

  32. Русанівський В. М. Структура лексичної і граматичної семантики. – К., 1988.

  33. Семчинський С В. Загальне мовознавство. – К., 1996.

  34. Семчинський С. В. Лексичні запозичення з російської та української мов у румунській мові. – К., 1958.

  35. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973.

  36. Скрипник Л. Г. Дзятківська Н. П. Власні імена людей. – К: Наукова думка, 1986.

  37. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование. – Москва: Наука, 1977.

  38. Соссюр де Ф. Труды по языкознанию. – Москва: Прогресс, 1977.

  39. Ставицька Леся. Арґо, жарґон, сленґ. – К.: Критика, 2005.

  40. Струганець Л. В. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття. – Тернопіль: Астон, 2002.

  41. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1973.

  42. Тараненко О. Полісемічний паралелізм і явище семантичної аналогії. – К.: Наукова думка, 1980.

  43. Трійняк І. І. Словник українських імен. – К.: Довіра, 2005.

  44. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Посібник / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ : Альма-матер, 2005.

  45. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2004.

  46. Шевельов Ю. Вибрані праці. – Т. 1. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.

  47. Buttler D. Koncepcje pola znaczeniowego // W: Przegląd Humanistyczny. – 1967. – Z. 2.

  48. Buttler D. Odmiany polskiej homonimii // W: Poradnik Językowy. – 1971. – Z. 1-2.

  49. Buttler D. Struktura znaczeniowa wyrazów // W: Prace Filologiczne. – 1976. – T. XXVI.

  50. Tokarski R. Struktura pola znaczeniowego. – Warszawa, 1984.

  51. Trier I. Sprachliche Felder-Zeitschrift fur deutsche Bildung. – Vol. 1. – Heidelberg, 1932.

Підготувала доц. О.М. Демська-Кульчицька


Завідувач кафедри Масенко Л.Т.