Скарби Полуботка - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Скарби Полуботка - сторінка №1/1
Скарби Полуботка
Однією із найзахопливіших та найбільш нез’язованих історій англо-українських зв’язків є так звані скарби Полуботка.

Павло Полуботок був наказним (тимчасовим) гетьманом України у 1722 – 1723 рр. Надзвичайно багата, амбіційна та хитра людина, Полуботок був полковником за часів Мазепи, але в найвідповідальніший момент не підтримав Мазепу, залишившись вірним Петру І. Після Полтавської битви Полуботок був одним із кандидатів на посаду гетьмана, проте цар Петро виступив проти нього, заявивши: «Це людина хитра; з нього може вийти другий Мазепа». Тоді гетьманом обрали іншу людину – Івана Скоропадського, але Полуботок зберіг за собою посаду полковника.

Після смерті Скоропадського Полуботок почав вимагати у Петра І, щоб його призначили повноправним гетьманом. Для цього він із козацькою верхівкою виїхав до Петербурга, спочатку був досить приязно зустрінутий, але невдовзі заарештований за підозрою у зв’язках з емігрантським гетьманом, наступником Мазепи Пилипом Орликом.

Полуботка допитували «с пристрастием», нерідко його відвідував сам цар, але гетьман так і помер у казематах Петропавлівської фортеці, нічого не розповівши слідчим.

Що ж так наполегливо намагалися довідатися від Полуботка?

Відомо, що у 1720 р. син Павла Полуботка, Яків, через Архангельск вивіз до Англії 200 000 золотих червінців та поклав їх до Банку Ост-Індської компанії під 4% річних на невизначений термін без спливу терміну давності. Отримати ці кошти можна було за двох умов: отримувач мав бути прямим нащадком Полуботка, Україна мала бути незалежною державою.

Відомо, що ще у XVIII ст. Олександр Меншиков та Григорій Потьомкін робили спроби повернути це золото до Російської імперії. У 1908 р. на Чернігівщині навіть відбувся з’їзд нащадків Полуботка, які знову намагалися вирішити це питання.

Протягом 1930 – 1980-х рр. уряд Радянського Союзу вів тривалі перемовини з Банком Англії з цього питання. Анастас Мікоян вважав ці переговори своїм найбільшим успіхом, хоча нічого конкретного не повідомляв.

Зрештою, у 1990 р. український письменник Володимир Цибулько повідомив про скарби Полуботка широкій громадськості. Ця тема викликала широкий резонанс, адже всі розуміли, що Україна ось-ось отримає незалежність, а отже – кожний українець зможе отримати від Англії фантастичну суму у 38 кг золота!!!

З трибуни Верховної Ради України з претензіями до Великобританії виступили народні депутати Володимир Яворівський та Роман Іваничук; було навіть створено урядову комісію для вивчення цього питання на чолі з істориком Павлом Троньком.

Проте результат виявився невтішним. Виявляється, СРСР в особі міністра закордонних справ Едуарда Шеварнадзе ще у 1986 р. домовився із Великобританією про відмову від будь-яких фінансових претензій. Подейкують, що за це Лондон пробачив СРСР усі борги за військову допомогу під час Другої світової війни.



Зрозуміло, що в цій історії багато чого легендарного; ясна річ, що Україна не має жодних претензій до Великобританії. Але я переконана, що для пересічного англійця вона становитиме певний інтерес, нехай навіть і як просто красивий міф.