Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному - сторінка №1/1
9 кл.
Тема: Смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному.

Мета: ознайомити зі смисловими зв’язками, наявними між частинами складносурядних речень, формувати вміння визначати такі зв’язки; виховувати поважливе ставлення до фольклору; розвивати логічне мислення, удосконалювати навички виконання таких мисленнєвих дій, як аналіз, порівняння, конкретизація, розвивати усне й писемне мовлення, увагу, пам’ять.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.

1. Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичні основи. Довести, що речення є складносурядними. Визначити, до яких розрядів належать ужиті для звязку їхніх частин сполучники.

Старенька хата сперлась дахом в сад, а вишня в стріху свої гілки горне. (П.Кубаєвич.) Хай не міліють ріки і озера, і буде в них вода цілюща й чиста. Хай не згаса калинове намисто, а колос наливає повне зерно. (С.Жук.) В литаври б’є зелені косий дощ, і звуки їх у простір сивий линуть. (Л.Малецький.) Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає? (М.Коцюбинський.)


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Пояснення вчителя. Смислові звязки між простими реченнями в складно - сурядному бувають такі:

  1. дії, події або явища, про які йдеться в різних частинах речення, можуть відбуватися одночасно (напр..: Косили сіно лугове, і пахла м’ята. (Ю.Кравченко.) або послідовно (напр.: Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав. (Леся Українка.); засобами вираження таких смислових відношень є інтонація та єднальні сполучники.

2) явища, про які йдеться, можуть чергуватися (напр.: Сперш довго ліс на гуслі грав зелені, а потім виплив вересневий день. (М.Танк.). Засобами вираження таких відношень є протиставні сполучники та інтонація.

3) причиново-наслідкові відношення (напр..: Хтось шарпнув двері, і вони розчинилися навстіж. (Ю.Збанацький.) Не їж цибулі, і смердіти не буде. (Нар.творч.); засобами вираження таких смислових відношень є порядок частин, який не можна змінити, інтонація та єднальні сполучники.

3) протиставні (напр..: Показує дорогу, а сам в болото лізе. (Нар.творч.) або зіставні відношення (напр..: Ластівка день починає, а соловей його кінчає. (Нар.творч.) Давно було, а серце памята. (Д.Луценко.)

4) розділові відношення (напр..: Або рибку зїсти, або на дно сісти. (Нар.творч.)

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1. Попереджувальний диктант. У кожному з речень підкреслити граматичні основи. Визначити, до якого розряду належать сполучники, що зєдують частини складних речень. Визначити смислові звязки між частинами складносурядних речень.
За морем тепліше, але дома миліше. Час мочить, і час сушить. Казали минеться, а воно тільки настає. Або печи пиріжки, або не прийдуть дружки. Вижени із серця смуток, і життя стане тобі миліше. Бачить кіт сало, та сили мало. Аби ти мені дай, або я в тебе видеру. Ви мовчіть, а ми будемо підтакувати. Не соли чужої рани, і твоєї не будуть. Із свині чоловіка ніколи не буде, але з чоловіка свиня може стати. Дерево пізнають по плодах, а людину – по ділах. Купив би, проте купило притупило. Без господаря двір плаче, а без господині – хата.

Народна творчість.


2. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Визначити смислові звязки між простими реченнями у складносурядних. Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи.

І. Під хатою дідусь с..венький с..дить, а сонечко н..зенько уже спустилось над Дніпром. (Т.Шевченко.) Поїдемо поговорити з лісом, а вже тоді я можу і з людьми. (Л.Костенко.) Поговорю з д..ревами, і стане душа л..генька, мов кульбаби цвіт. (Н.Поклад.) Чи вітер крізь курай свище, чи тоскно хтось наспівує поблизу. (О.Гончар.) Так тихо сіється ранкова мла, і в сквері горобина ро..цвіла, і парки будять голоси д..тячі. (М.Самійленко.) Часом на цій вересневій сині вил..тими дзвіночками кол..халися грона жолудів або виділявся обрис пташини. (М.Стельмах.)

ІІ. Скільки раз до наших лав Бог звитягу пос..лав, але в нас до слова “гречка” вічна рима – “суп..речка”. (Д.Білоус.) Я ще йшов, а хмари нал..тіли, й закрутило, снігу нам..ло. (М.Петренко.) Чи вдарить смерть у серце співом, чи упаду в безодню я? (В.Сосюра.) Дощ пройшов, і світлі ручаї в синє море вил..вають воду. (П.Воронько.) То комиш упаде в око, то дим тріпоче в повітрі. (М.Коцюбинський.) Надходять хмари-водовози із гл..бини рудих ст..пів, і дощ цілує при дорозі останню квітку вас..льків. (А.Качан.) Холоне степ, і невкипілі зорі рогатий жук виймає рогачем. (Л.Костенко.)

ІІ. Думка спить, і с..рденько спочило. (Леся Українка.) Неле..ко жити, але мусим жити, стиснувши нерви у міцний кулак. (М.Луків.) Ніч пер..снилась, і дощ одшумів. (П.Тичина.) С..ніло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави. Давно той день поглинув холод Лети, але в душі моїй він наче спів. (В.Сосюра.) Розійшлися дві дороги в полі, й не зійдуться вже вони ніколи. (Б.Лепкий.)



3. Творча робота. Скласти й записати текст на тему: “Краса осіннього міста (села)”. У роботі вжити 2-3 складносурядних речення.

V. Підбиття підсумків уроку.

1. Підсумкова бесіда.

  • Які речення називаються складносурядними? Навести приклад.

  • Які смислові зв’язки бувають між частинами складносурядних речень?

  • Які сполучники вживаються в складносурядних реченнях з відношеннями одночасності, послідовності або причиново-наслідковими смисловими відношеннями між частинами?

  • За допомогою яких сполучників передаються протиставні відношення між частинами?

  • Які смислові відношення між частинами складносурядного речення виражаються за допомогою розділових сполучників або, чи, а, чи, то ...то?

VІ. Домашнє завдання. Скласти (виписати з художньої літератури) пять складносурядних речень, підкреслити в кожному граматичні основи.