"Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області" - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Картка адміністративної послуги видача виписки з Єдиного державного... 1 78.17kb.
Фізико-географічна та соціально-економічна характеристика кіровоградської... 1 412.82kb.
Фізико-географічна та соціально-економічна характеристика кіровоградської... 4 1141.97kb.
Затверджено наказ Знам’янського міськрайонного управління юстиції... 1 84.23kb.
І. Г. Ткаченко – педагог – новатор сучасності 1 290.94kb.
Виховання духовності учнів у сучасній багатопрофільній гімназії №9... 1 204.5kb.
11. Кіровоградська область 1 58.35kb.
Соціально-економічна характеристика сільського населеного пункту 3 412.13kb.
Впровадження тестових методик для учнів з особливостями психофізичного... 1 349.21kb.
Розпорядження від 4 лютого 2013 р. №17 м. Знам`янка Про відзначення... 1 100.62kb.
Інвестиційний паспорт чернігівського району Запорізької області Загальна... 3 492.7kb.
Наказ №95 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня... 2 363.79kb.
Таращанський 1 219.63kb.

"Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області" - сторінка №2/3

1.2. Особливості географічного положення району та їх вплив на економічний потенціал.

Знам'янський район Кіровоградської області розташований у південній частині Придніпровської височини, на межі лісостепової та степової зон. На півночі межує з Чигиринським районом Черкаської області, на північному сході - зі Світловодським, на сході і південному сході - з Олександрійським, на півдні - з Новгородківським, на південному заході і заході - з Кіровоградським, на заході і північному заході - з Олександрівським районами Кіровоградської області.

Через усю північну половину території району, з заходу на схід, тече права притока р.Дніпра р.Інгулець, витоки якої знаходяться біля с.Топило Трепівської сільради.

Площа території району - 133,4 тисячі га.

Районний центр Знам’янського району являється великим залізничним вузлом через який проходять не тільки пасажирські потяги, але і вантажні. Тому в даному районі можна проводити колії до об’ємних складів, відправляти значні оптові поставки. Також можна отримувати великі обсяги поставок, витрачаючи на доставку до господарств меншу суму коштів.

Почва у районі – чорноземи плодородні. Тому основа виробництва складається із сільського господарства. Знам’янський район являється регіоном Кіровоградської області, яка в свою чергу відноситься до Придніпровського регіону. Придніпровський регіон є одним із найбільш розвиненних регіонів України з потужним соціально-економічним потенціалом. Одним з визначальних чинників розвитку сільського господарства регіону є його низька землезабезпеченість. Особливістю аграрного сектора є висока частка особистого підсобного господарства в загальному обсязі продукції рослинництва і тваринництва. Агропродовольче виробництво не забезпечує потреб населення регіону в продуктах харчування. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірних широт.

Проблема підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва є надзвичайно актуальною в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й великого контингенту відпочиваючих.

1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин.

Грунти району характеризуються значною різноманітністю, але переважають типові й звичайні черноземи. Природний покрив грунтів складається з дикорослих злаків та різнотрав'я, в лісах і лісопосадках поширені дуб, клен, ясен, робінія, липа. В районі налічується 5 природно-ландшафтних заповідників, найвідоміший серед яких, Чорноліський, займає площу 3481 га.

Згідно зі схемою фізико-географічного районування України, територія району знаходиться на межі лісостепової і степової зони в південній частині придніпровської височини та правобережжі Дніпра.

Гідрографічна мережа району представлена системою:

- р. Інгулець, р. Дніпро


  • р. Бешка, р. Інгул

  • р. Серебрянка, р. Аджамка

  • р. Северянка, р. Інгул

  • р. Цибульник, р. Дніпро і невеликими їх притоками

Район вважається перспективним на родовища будівельних копалин (граніт, глина, пісок), бурого вугілля, а також на мінеральні води. Біля міста Знам’янки розвідані і експлуатуються джерела мінеральної води з вмістом родону до 217 оман.

Рослинний світ складається із аїра звичайного, астрагала безстрокового, валеріани російської, вишні степової, волошки дніпровської, гвоздики, горицвіта весняного, золототисячника звичайного, кизила справжнього, конвалії звичайної, наперстянки великоцвіта, первоцвіта весняного, рястки, суниці, чебреця, шипшини найколючішої.

У тваринному світі в свою чергу існують такі види тварин як бобер річковий, олень плямистий, голуб-синяк, дятел білоспинний, лелека білий, лебідь-шипун, чапля біла велика, синиця вусата, чапля біла мала, чапля сіра, шуліка чорний, яструб малий, ящірка зелена, богомол звичайний, джміль камінний, листоїд кліматисовий.

Головними галузями економіки району є сільське господарство, деревообробна та харчова промисловості. Територія Знам'янського району здавна була заселена людьми, про що свідчать чисельні археологічні знахідки.

Як вже відмічалось, м.Знам’янка являється районним центром і основним пунком отримання різних грузів для господарства в зв’язку із присутністю на ній великого залізничного вузла.

Географічне розміщення господарства обумовлено помірністю клімата, де достатньо тепле літо переходить в холодну зиму з різними коливаннями температури повітря.

Клімат Кіровоградської області континентальний, помірно теплий. Знам’янський район відноситься до недостатньо волого-теплого агрокліматичного району області. Середньорічна температура за даними „Агрокліматичного довідника” Кіровоградської області дорівнює +7˚С, з коливанням в місцях від 6,6˚С в січні, та до +20,2˚С в липні. Вона характеризує теплові умови району, природні можливості вирощування різних видів і сортів сільськогосподарських культур. Сума опадів в середньому становить 430-480 мм., із яких 250-280 мм. припадає на зимовий період, а тому велике значення має затримання снігу та талих вод. В цілому для даного району характерне перевищене випаровування над кількістю опадів, що часто шкідливо відбивається на рості і розвитку сільськогосподарських рослин. Тому агротехнічні заходи по збереженню вологи в ґрунті, строки виконання весняних польових робіт в значній мірі впливають на врожаї.

Зимовий період року починається зазвичай в третій декаді листопада і продовжується до третьої декади березня. Тривалість зимового періоду по середнім багаторічним даним 110-11 днів. За цей період середньодобова температура повітря складає 14.

Тривалість теплого періоду 254-255 днів із середньодобовою температурою повітря +13.

Почва у районі – чорноземи плодородні. По механічному складу відносяться до суглиністих. Але постійно потрібно піднімати плодородючість шляхом правильних агротехнічних прийомів, тобто внесенням мінеральних та органічних добрив, а також зберігання вологи.

Землі польового користування в основному знаходяться на вирівняних платах і слабобалочних схилах крутизною 1˚-3˚. Землі господарства мають однорідне грунтове покриття. На більшій переважно частині території розповсюджені чорноземи звичайні, малогумусні, глибокі, важко-суглинкові та їх аналоги по ступеню змистості. Частина схилів крутизною 3˚-5˚ також вкрита слабозмитими грунтами, на яких поширена площинна ерозія. На нижній частині схилів крутизна 3˚-5˚, а місцями і 5˚-7˚. Вздовж балок поширені середньозмиті грунти. На їх поверхні в основному буває лінійна, а місцями і глибинна ерозія. В результаті цього землі втратили половину, або й більше верхнього гумусового горизонту. Це потребує спеціальних агротехнічних заходів по їх обробітку та по підвищенню родючості. В першу чергу: оранка зябу впоперек схилів, контурна оранка, лункування та щілювання, регулювання сніготанення.

При оранці є загроза вивертання на поверхню менш гумусового і збідненого на поживні речовини нижнього горизонту. Такі землі не можна використовувати під посів просапних культур.



2. Аналіз демографічної ситуації Знам’янського району Кіровоградської області

2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення Знам’янського району Кіровоградської області.

На 1 січня 2007 року по Знам`янському району, за оцінкою, проживало 26,6 тис.осіб. За січень-грудень 2006р. чисельність населення скоротилася на 0,6 тис.осіб. У загальному зменшенні населення частка природного скорочення становила 50,2% (284 особи), міграційного – 49,8% (282 осіб). В той же час у загальному зменшенні населення у 2005р частка природного скорочення становила 59,4% (447 осіб), міграційного – 40,6% (306 осіб). Середня чисельність наявного населення за січень-грудень 2006 року по Знам’янському району склала 26,9 тис.осіб. Чисельність постійного населення по району станом на 1 січня 2007 року склала 26,7 тис.осіб, а середня чисельність постійного населення за січень-грудень 2006 року склала 27,1 тис.осіб.

Природний рух населення за січень-грудень 2006р. по Знам’янському району можна охарактеризувати даними таблиці 1.

Таблиця 1.

Природний рух населення по Знам’янському району




Осіб

січень-грудень 2006 р. у % до

січня-грудня 2005 р.



На 1000 осіб

січень-грудень 2006 р.

січень-грудень 2005 р.

січень-грудень

2006 р.


січень-грудень 2005 р.

Кількість народжених

253

202

125,2

9,4

7,3

Кількість померлих

594

649

91,5

22,1

23,6

Природній приріст (скорочення) населення

-341

-447

76,3

-12,7

-16,3

Кількість померлих у віці до 1 року

1

4

х

х

х

Кількість шлюбів

171

140

122,1

6,4

5,1

Кількість розлучень

97

84

115,5

3,6

3,0

За січень-грудень 2006 року народилося 253 дитини, що на 51 дитину або на 25,2% більше ніж за відповідний період минулого року. Тенденцію народжуваності у 2006 році побачимо по графіку 1.


Графік 1
Кількість народжених по Знам’янському району
у 2006 році

( осіб)

Інтенсивність народжуваності у розрахунку на 1000 осіб зросла за січень-грудень 2006р. у порівнянні із відповідним періодом 2005р. з 7,3‰ до 9,4‰,

За січень-грудень 2006 року померло 594 особи, або на 8,5% менше ніж за січень-грудень 2005 року.

Тенденцію смертності у 2006 році побачимо по графіку 2.

Графік 2

Кількість померлих по Знам’янському району у 2006 році


( осіб)
Інтенсивність смертності у розрахунку на 1000 осіб зросла за січень-червень 2007р. у порівнянні із відповідним періодом 2006р. з 23,6‰ до 22,1‰.

Отже можна порівняти кількість народжених і кількістю померлих (графік 3) та бачимо, що число померлих значно перевищує число народжених. Графік 3


Кількість народжених та померлих по Знам’янському району у 2006 році


( осіб)

Внаслідок цього відбулося за січень-грудень 2006 року природне скорочення на 341 особу, в той час як в минулому році за даний період воно становило 447 особи.

Тенденцію природного скорочення у 2006 році побачимо по графіку 4.

Графік 4

Природне скорочення по Знам’янському району
у 2006 році
(осіб)



Як було уже сказано скорочення населення проходило із за рахунок міграційного скорочення. Більшість міграційних процесів відбувалось в межах України, включаючи міграцію в межах області.

У міждержавній міграції 100% прибулих в район становили емігранти з країн СНД. Серед вибулих з району 90,0% виїхало до країн СНД і 10,0% – до країн Балтії.

В результаті міграційного руху в Знам'янський район за січень – грудень 2006 року прибуло 114 осіб, в тому числі по внутрішньорегіональній міграції – 76 осіб, по міжрегіональній міграції – 36 осіб, по міждержавній міграції – 2 особи, із них в країни СНД – 2 особи (графік 6).

Графік 6
Число прибулих по міграції населення

по Знам'янському району у 2006 році



(осіб)

По Знам'янському району за січень – грудень 2006 року в результаті міграційного руху вибуло 396 осіб, в тому числі по внутрішноьорегіональній міграції – 179 осіб, по міжрегіональній міграції – 207 осіб, по міждержавній міграції – 10 осіб, із них в країни СНД – 9 осіб, в країни Балтії – 1 особа (графік 7).

Графік 7
Число вибулих по міграції населення

по Знам'янському району у 2006 році

(осіб)

Міграційне скорочення по Знам'янському району за рахунок числа прибулих і вибулих у 2006 році склало 282 особи (графік 8).

Графік 8
Міграційний приріст (скорочення) населення

по Знам'янському району у 2006 році

(осіб)

При аналізі структури міграційного руху населення бачимо по діаграми, що основна частина населення прибуває по внутрішньорегіональній міграції (66,7%) та по міжрегіональній міграції (31,6%), а в частині вибувших осіб відсоток по міжрегіональній міграції перевищує половини всіх вибувших і становить 52,3%. Вилика частина населення вибуває і по внутрішньорегіональній міграції та складає 45,2% до всього вибувшого населення із Знам’янського району


Структура міграційного руху населення Знам'янського району

за потоками за січень - грудень 2006 року


(у відсотках)

Прибулих Вибулих


Перевищення вибулих над прибулими видно відповідно по діаграми 1.

Діаграма 1
Міграція населення по Знам'янському району у 2006 році

(осіб)




У результаті природного і міграційного скорочення чисельність населення по Знам'янському району за січень – грудень 2006 року зменшилася на 566 осіб.

Частота прибуття, вибуття населення Знам'янського району на 1000 жителів показує, що число вибулих жителів в 3,5 рази перевищує число прибулих (таблиця 2).

Таблиця 2

Частота прибуття, вибуття, міграційного приросту

населення Знам'янського району у 2006 році

(на 1000 жителів)





Всі потоки

У тому числі за потоками

Внутрішньо-регіональна міграція

міжрегіональна міграція

міждержавна міграція

число прибу-лих

число вибу-лих

мігра-ційний приріст (скоро-чення)

число прибу-лих

число вибу-лих

мігра-ційний приріст (скоро-чення)

число прибу-лих

число вибу-лих

мігра-ційний приріст (скоро-чення)

число прибу-лих

число вибу-лих

мігра-ційний приріст (скоро-чення)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

По області

11,5

16,0

-4,5

6,1

6,1

-

5,1

9,5

-4,4

0,3

0,4

-0,1

Знам’янський район

4,2

14,7

-10,5

2,8

6,7

-3,9

1,3

7,7

-6,4

0,1

0,4

-0,3




    1. Характеристика трудових ресурсів району.

Отже в попередньому розділі було сказано, що станом на 1 січня 2007 року по Знам`янському району постійного населення становило 26736 осіб, в тому числі 12306 чоловіків (46,0% до загальної кількості постійного населення) та 14430 жінок (54,0% до загальної кількості постійного населення).

Щороку чисельність постійного населення зменшується. За останні три роки в середньому за рік зменшення населення складало 710 осіб, із них 321 чоловіка та 389 жінок. Динаміку можна побачити згідно графіку 9.

Графік 9

Чисельність постійного населення станом на 1 січня 2007 року



( осіб)
Постійного населення, молодшого за працездатний вік, становило 4543 особи (17,0% до загальної кількості населення), населення працезданого віку становило 14698 осіб (55,0% до загальної кількості населення) та старше працездатного віку - 7495 осіб (28,0% до загальної кількості населення). Структура постійного населення можна побачити відповідно до діаграми 2.

Трудові ж ресурси це частина населення України, яка має необхідний фізичний розвиток, здоров'я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільне корисною працею. Трудові ресурси вважаються головною продуктивною силою суспільства. Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.

До трудових ресурсів в Україні, як і в більшості країн світу, відносять працездатне населення у працездатному віці. Для чоловіків тривалість працездатного віку становить 44 роки (від 16 до 59 включно), а для жінок

Діаграма 2

Структура постійного населення станом на 1 січня 2007 року

(%)

39 років (від 16 до 54 років включно. Крім того, до трудових ресурсів відносять зайнятих у суспільному виробництві підлітків до 16 років та осіб пенсійного віку. Чисельність трудових ресурсів показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографічних, соціальних та економічних. Усі зайняті трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (зайняті на державних та кооперативних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності. Окрему групу становлять безробітні. Все зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального виробництва та невиробничої сфери.

До зайнятих у галузях матеріального виробництва відносять усіх робітників і службовців, які працюють у промисловості, сільському, лісовому та рибному господарстві, на транспорті і зв'язку (в частині обслуговування виробничих галузей), а також на будівництві; зайняті в торгівлі і громадському харчуванні, на здачі предметів на прокат, у посередницькій та комерційній діяльності, у збуті і матеріально-технічному постачанні, в інформаційно-обчислювальному обслуговуванні, в операціях з нерухомим майном; зайняті розвідкою надр, в геодезичній та гідрометеорологічній службі та інших галузях матеріального виробництва.

До зайнятих у невиробничих галузях відносять працюючих у житлово-комунальному господарстві і невиробничих видах побутового обслуговування, охороні здоров'я, фізичній культурі і соціальному забезпеченні, народній освіті, культурі та мистецтві, науці та науковому обслуговуванні, на транспорті і зв'язку та ін.

У Знам’янському районі частка молодшого та старшого працездатного віку в загальній чисельності постійного населення щороку зменшується, а працездатного віку збільшується.

При розподілі постійного населення із п’ятирічним інтервалом найбільша частка у загальній чисельності населення становить населення у віці 70 і старше років, яке у 2,7 рази перевищує населення у віці 0-4 років та майже у 14 разів перевищує середньорічну кількість народжених за останні три роки. Розподіл постійного населення за віковими групами станом на 1 січня 2007 року видно у таблиці 2.

На 1000 жінок по Знам’янському району станом на 1 січня 2007 року припадало 853 чоловіка. При цьому у віці до 49 років на 1000 жінок припадало 1045 чоловіків, а у віці 50-54 роки припадало 818 чоловіків, у віці 54-59 років – 802 чоловіка, у віці 60-64 роки – 666 чоловіків, у віці 70 років і старше припадало 397 чоловіків.

Таблиця 2




<< попередня сторінка   наступна сторінка >>