Сондак В. В., к б. н., доцент - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Программа фахового іспиту у галузі знань 1801 специфічні категорії... 1 101.17kb.
Державного екзамена 1 253.83kb.
Вікторія Войтко, канд техн наук, доцент, доцент кафедри пз, Світлана... 1 61.55kb.
Програма вступних екзаменів зі спеціальності для вступників за освітньо-кваліфікаційними... 1 106.88kb.
Чижевська М. Б., к е. н., доцент, докторант 1 149.84kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут... 1 261.46kb.
Цикл дисциплін самостійного вибору внз 3 422.14kb.
282. 247. 32)33 Статник І.І., к с. г н. доцент, Клименко О. 1 141.68kb.
Програма державного екзамену з соціології зі спеціальності: 040201... 1 337.98kb.
Оцінювання впливу факторів на збутову діяльність пивоварних підприємств 1 115.68kb.
Кіслов О. Г., к т. н., професор, Безбабічева О.І., к т. н., доцент... 1 91kb.
Про затвердження договорів, укладених сільським головою 1 21.12kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Сондак В. В., к б. н., доцент - сторінка №1/1
УДК 639.2. 081.7.
Сондак В.В., к.б.н., доцент (Національний університет водного господарства та природокористування), м.Рівне
ФОРМУВАННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ АБОРИГЕННОЇ ІХТІОФАУНИ, ВІДТВОРЕННЯ І РИБОПРОДУКТИВНІСТЬ СТИР - ГОРИНСЬКОГО ГІДРОЕКОЛОГІЧНОГО КОРИДОРУ
Наведено видовий склад аборигенної іхтіофауни і промислових видів риб басейнів річок Горинь та Стир як відтворювального комплексу Західно – Прип’ятьського гідроекологічного коридору в історичному аспекті та в сучасних умовах. Проведено залежність між деградаційними факторами формування середовища мешкання риб та інтенсивністю рибовідтворення.
The species composicion is gives of the aborigine ichtiofauna and industrial fish types in the Horin and Styr river basins as a reproduction complex of the West – Prypyat hidroecological corridor in historical aspect under present – day conditions. The relationship is carried out between degradation factors for creating the environment for fich living and the intensiveness of fich reproduction.
Починаючи з кінця IXX століття іхтіологами відмічалось зниження чисельності і видового різноманіття аборигенної іхтіофауни в річках басейну р.Дніпро [1.2]. Причинами були - зростання чисельності рибалок, деградація нерестовищ та заплавної рослинності, демографічний тиск.

Полтавчук М.О. досліджуючи динаміку видового складу та рибопродуктивність річкової іхтіофауни звернув увагу на комплекс факторів пов’язаних з неврахуванням іхтіологічної складової при гідротехнічному та меліоративному будівництві.

Концепція деградації середовища мешкання риб була підтверджена групою вчених інституту гідробіології НАН України, які провели дослідження безхребетних і риб Дніпра та його водосховищ [3,4].

Виходячи з концепції єдності річкового басейну, причиною деградації аборигенної іхтіофауни річково – озерної мережі, з нашої точки зору, є реакція водної біоти на, не завжди екологічно обґрунтовану діяльність людини у басейнах річок. Враховуючи значну сегментованість річкових русел за рахунок будівництва шлюзів та гребель, їх спрямлення, формування біологічних бар’єрів при скиданні в них недостатньо очищених стічних вод, басейни Прип’яті та Десни залишилися практично єдиними не зарегульованими системами, що регулюють склад аборигенної іхтіофауни верхньої течії Дніпра. Однак, вивчення видового складу аборигенної іхтіофауни, і особливо промислово цінних, рідкісних та зникаючих видів, їх динаміки в Україні не проводилось вже майже 50 років.

Нами досліджувались басейни річок Стир та Горинь, як складових екосистеми Західно – Прип’ятьського гідроекологічного коридору. Створи досліджень відповідали зонам впливу природних та антропогенних чинників формування видового складу аборигенної іхтіофауни. Зокрема, на р. Горинь створами спостережень були: с.Деражне (289км. русла), смт.Степань (215км. русла), с.Висоцьк (95.0км. русла), та лівобережна притока р. Горинь – р. Устя у створах вище та нижче м.Рівне і її гирлова ділянка. У басейні р. Стир досліджувались створи: с.Берестечко (370.0км. русла), руслове Хрінниківське водосховище (смт.Хрінники - 310.0км. русла), смт.Колки (150.0км. русла), м. Зарічне (19.0км. русла), гирло правобережної притоки - р.Іква (294.8км. русла). Крім того, проведені обстеження і паспортизовані в досліджуваних басейнах річок природні нерестовища та зимувальні ями, локальні рибовідтворювальні ділянки (ЛРД), як нетрансформовані людиною і збережені у природному стані відрізки річок з достатньою множинністю межових зон – екотонів та природними умовами відтворення.

При дослідженнях вилов дорослих особин риб здійснювали неводами, молодь – мальковим неводом (газ №9-11) у присутності Державних інспекторів рибоохорони.



Матеріали обстежень та досліджень показали, що аборигена іхтіофауна Стир – Горинського гідроекологічного коридору представлена 9 родинами та 33 видами, з яких 3 родини та 6 видів відносяться до риб – вселенців, які появились у водоймах в результаті акліматизації або інтродукції. (табл..1)

Вивчення наявності промислових стад аборигенних видів риб та рибопродуктивності показало, що у бассейні р.Горинь:

- промислові стада, які мають сформовану різновікову структуру характерні для популяцій: плітки Rutilus rutilus (с.Деражно –35.9%, с.Висоцьк – 15.9%), ляща Abramis brama (с.Деражно – 16.6%, с.Висоцьк – 12.6%), окуня Регса fluviatilis (с.Деражно – 42.0%, с.Висоцьк – 2.3%), щуки Esox lucius (с.Деражно –2.8%, с.Висоцьк – 16.7%);

- переважають у промислових популяціях (плітки, ляща, окуня та щуки) в основному молодші вікові групи. Розміри тіла риб, які дозволені згідно правил рибальства до вилову, у популяціях часто зовсім відсутні, або зустрічаються у вигляді поодиноких екземплярів, окрім окуня;

- основна масса примислово цінних аборигенних видів риб (судак, сом, головень, в’язь, сазан, карась, підуст, жерех, лин) зосереджена не у середній, а нижній течії річки – в районі сс.Висоцьк, Велюнь, Хілін. Однак, сформовані популяції цих риб відсутні, присутні тільки поодинокі екземпляри як старших, так і молодших вікових групп;

- рибопродуктивність: фактична 3.0 – 5.0 кг/га, потенційна – 43.8 кг/га (р.Устя, нижче м.Рівне), 44.8 кг/га (р.Горинь, с.Деражне) - середня течія. Нижня течія – 8.0 – 10.0 кг/га фактична, 109.6 кг/га потенційна (р.Горинь, с.Висоцьк).


Таблиця 1

Видовий склад аборигенної іхтіофауни водойм Українського Полісся



Родина,

вид риб -Третьяков Д.К. [5]

Родина,

вид риб -

Полтав

чук В.О.

[3]

Родина,

вид риб Євтушенко М.Ю і інші

(Шацькі

озера) [6]

Родина,

вид риб -

авторські

Досліджен

ня

Стан іхтіоцено

зу порівняно з даними Кессле

ра, Фалєєва та авторськими даними [1,2]

1

2

3

4

5

Родина Petro

myzonidae

Родина Petromyzonidae

-

-

-

Мінога Українська

Lamperta mariae-Berq



Мінога Українська

Lamperta mariaeBerq



-

-

-

Родина

Щукові

Esocidae

Родина Щукові

Esocidae

Родина Щукові

Esocidae

Родина Щукові

Esocidae

*100%сформов.популяції характерні для нетрансформо- ваних басейнів

Щука

Esox lucius



Щука

Esox lucius



Щука

Esox lucius



Щука

Esox lucius



Родина Коропові - Cyprinidae

Родина Коропові - Cyprinidae

Родина Коропові - Cyprinidae

Родина Коропові Cyprinidaе




Марена дніпровська-Barbus barbus boris

thenicus-L



-

-

Марена дніпровська-Barbus barbus boris

thenicus - L



Поодинокі екземпляри

Плітка-Rutilus rutilus

Плітка-

Rutilus rutilus



Плітка-

Rutilus rutilus



Плітка-

Rutilus rutilus



*100% сформовані популяції

Ялець- Leuciscus leuciscus

Ялець- Leuciscus leuciscus

-

-

-

Головень- Leuciscus cephalus

Головень- Leuciscus cephalus

-

Головень- Leuciscus cephalus

менше *30% чисельності популяцій

В’язь-

Leuciscus idus



В’язь-

Leuciscus idus



-

В’язь-

Leuciscus idus



Поодинокі екземпляри

Краснопірка- Scandinius erythrophalmus

Краснопір-ка- Scandi-nius eryt-hrophalmus

Краснопір

ка – Scandi-nius eryt-hrophalmus



Краснопірка- Scandi-nius eryt-hrophalmus

*100% сформовані популяції

1

2

3

4

5

Білизна (жерех)- Aspius aspius (L.)

Білизна (жерех)- Aspius aspius (L.)

-

Білизна (жерех)- Aspius aspius (L.)

Менше *30% чисельності популяцій

Вівсянка (верховка)-Leucaspius delineatus (Heckel)

Вівсянка (верховка)-Leucaspius delineatus (Heckel)

Вівсянка (верховка)-Leucaspius delineatus (Heckel)

Вівсянка (верховка)Leucaspius delineatus (Heckel)

*75% чисельності популяцій

Лин - Tinca tinca (L.)

Лин - Tinca tinca (L.)

Лин - Tinca tinca (L.)

Лин- Tinca tinca (L.)

поодинокі екз.,

*100% сформо-вані популяції у Хрінниківсько-му водосховищі

Гольян озерний Phoxinuspercnurus-Pallas

Гольян озерний –Phoxinus

Percnurus-Pallas



-

-

-

Підуст – Chondrosto-ma nasus L.

Підуст Chondrosto-ma nasus L.

-

Підуст Chondrosto-ma nasus L.

Менше *30% чисельності популяцій

Пічкур –

Gobio gobio



Пічкур –Gobio gobio

Пічкур –

Gobio gobio



Пічкур

Gobio gobio



*100% сформ.

популяції



Верховодка (Уклейка) - Alburnus alburnus (L.)

Верховодка (Уклейка) - Alburnus alburnus (L.)

Верховодка (Уклейка) - Alburnus alburnus (L.)

Верховодка (Уклейка) - Alburnus alburnus (L.)

*100% сформовані популяції

Бистрянка - Albusnoides bipunctatus rossicus (Berg)

Бистрянка Albusnoides bipunctatus rossicus (Berg)

-

-

-

Густера (Плоскирка) - Blicca bjoerckna -L

Густера (Плоскирка) - Blicca bjoerckna-L

Густера (Плоскирка) - Blicca bjoerckna L.

Густера (Плоскирка) - Blicca bjoercknaL


*75.0% сформовані популяції

Лящ - Abramis brama (L.)

Лящ - Abramis brama (L.)

Лящ - Abramis brama (L.)

Лящ - Abramis brama (L.)

*75.0% чисельності популяцій

Клепець (Білоглазка)-Abramis sapa (Pallas)

Клепець (Білоглазка)-Abramis sapa (Pallas)

-

-

Поодинокі екземпляри

1

2

3

4

5

Рибець – Vimbra vimbra (Pallas)

Рибець - Vimbra vimbra (Pallas)

-

-

Поодинокі екземпляри

Чехонь – Pelecus sultratus L.

Чехонь – Pelecus sultratus L.

-

-

-

Гірчак (пукас) -Rhodeus sericeus amarus (Bloch)

Гірчак (пукас)- Rhodeus sericeus amarus (Bloch)

Гірчак (пукас) - Rhodeus sericeus amarus (Bloch)

Гірчак (пукас) - Rhodeus sericeus amarus (Bloch)

*75% чисельності популяцій

Карась золотистий - Carassius сarassius L.

Карась золотистий - Carassius сarassius L.

Карась золотистий - Carassius сarassius L.

Карась золотистий - Carassius сarassius L

менше *30% чисельності популяцій

Карась срібний - Carassius auratus qibelio (Bloch)

Карась срібний - Carassius auratus qibelio (Bloch)

Карась срібний - Carassius auratus qibelio (Bloch)

Карась срібний - Carassius auratus qibelio (Bloch)

менше *50% чисельності популяцій

Короп -Cyprinus carpio (L.)

Короп -Cyprinus carpio (L.)

Короп-Cyprinus carpio (L.)

Короп - Cyprinus carpio (L.)

менше *30% чисельності популяцій

Родина В’юнові - Cobitidae

Родина В’юнові - Cobitidae

Родина В’юнові - Cobitidae

Родина В’юнові Cobitidae

-

Голець - Nemacheilus barbatulus L.

Голець Nemacheilus barbatulus L.

-

-

-

Шиповка – Gobitius taenia (L.)

Шиповка – Gobitius taenia (L.)

Шиповка – Gobitius taenia (L.)

-

-

В’юн - Misgurnus fossilis (L.)

В’юн - Misgurnus fossilis (L.)

-

В’юн - Misgurnus fossilis (L.)

Поодин. екзем., крім приляг.

заторфованих меліор. каналів



Бичок – пісковик – Neogobius fluviatilis (Pallas)

Бичок – пісковик – Neogobius fluviatilis (Pallas)

-

Бичок – пісковик Neogobius fluviatilis (Pallas)

Поодинокі екземпляри

1

2

3

4

5

Родина Колючкові Gasterosteidae

Родина Колючкові Gasterosteidae

Родина Колючкові Gasterosteidae

Родина Колючкові Gasterosteidаe

-


Колючка триголкова - Gasterosteus aculeatus -L.

Колючка триголкова Gasterosteus aculeatus -L.

-

Колючка триголкова Gasterosteus aculeatus L

Родина Тріскові – Gadidae

Родина Тріскові – Gadidae

Родина Тріскові – Gadidae

Родина Тріскові – Gadidae

Подин. екземп.,

Спостерігали тільки в 2-х місцях рр.Сту

бла, Случ


Миньок

Lota lota (L.)



Миньок

Lota lota (L.)



-

Миньок

Lota lota L.



Родина сомові - Siluridae

Родина сомові - Siluridae

Родина сомові - Siluridae

Родина сомові - Siluridae

Поодинокі екземпляри



Сом - Silurus qlanis

Сом - Silurus qlanis

Сомик карликовий

Ameiurus nebulosus - вселенець



Сом - Silurus qlanis

Родина окуневі - Percidae

Родина окуневі - Percidae

Родина окуневі - Percidae

Родина окуневі - Percidae




Окунь – Perca fluviatilis

Окунь – Perca fluviatilis

Окунь – Perca fluviatilis

Окунь Perca fluviatilis

*100% сформовані популяції

Йорш звичайний –Gymnocepha-lus cernua

Йорш звичайний Gymnocep-halus cernua

Йорш звичайний –Gymnocep-halus cernua

Йорш звичайний Gymnocep-halus cernua

* 30% чисельності популяцій

Судак - Lucioperca lucioperca L.

Судак - Lucioperca lucioperca L.

Судак - Lucioperca luciopercaL.

Судак - Lucioperca lucioperca L.

Менше * 30% чисельності популяцій

Родина Лососеві- Salmonidae

-

-

Родина Лососеві- Salmonidae




Форель струмкова –Salmo trutta morpha fario

-

-

Форель струмкова –Salmo trutta morpha fario

Поодинокі екзем, незначна кількість у витоках річок

Риби - вселенці




Родина Коропові - Cyprinidae

Родина Коропові - Cyprinidae

Родина Коропові - Cyprinidae

Родина Коропові Cyprinidae

1

2

3

4

5

-

-

-

Товстолоб білий

Hypophthalmichthus molitrix



Поодинокі екземпляри (вселенці)

-

-

-

Товстолоб строкатий Aristichthus nobilis

Поодинокі екземпляри

(вселенці)



-

-

-

Амур білий Сtenopharingodon idella

Поодинокі екземпляри

(вселенці)



Родина Вугреві - Anguillidae

Родина Вугреві - Anguillidae

Родина Вугреві - Anguillidae

Родина Вугреві - Anguillidae




-

-

Вугор річковий – Anguillа аnguillа (L)

Вугор річковий – Anguillа аnguillа L)

Поодинокі екземпляри

(вселенці)


Родина Головешкові - Eleotrididae

Родина Головешкові - Eleotrididae -

Родина Головешко-ві – Eleotri

didae

Родина Головешкові –Еleot-rididae

Менше * 30% чисельності популяцій –

рр. Устя, Замчисько, став в районі с.Зозів



-

-

-

Ротан - Pereottus glehni

Примітка: * відсотки сформованості популяцій аборигенних видів риб у порівнянні з нетрансформованими басейнами річок, озер та водосховищ.
Промислові стада в р.Стир характерні для популяцій плітки Rutilus rutilus (с.Берестечко –13.7%, с.Колки – 35.9%), окуня Регса fluviatilis (с.Берестечко – 13.7%, с.Колки – 11.7%), щуки Esox lucius (с.Берестечко –17.6%, с.Колки – 25.6%) та лина Tinca tinca (с.Берестечко –35.2%) до Хрінниківського водосховища;

- у популяціях переважають молодші вікові групи, особини які мають розміри тіла допустимі до вилову представлені поодинокими екземплярами;

- промислово цінні види присутні тільки у нижній течії і, тільки, як поодинокі екземпляри.

- рибопродуктивність: фактична 3.0 – 5.0 кг/га, потенційна – 38.7 кг/га (р.Стир,с.Берестечко), 81.3 кг/га (р.Іква, с.Торговиця) - середня течія. Нижня течія – 8.0 – 10.0 кг/га фактична, 110.5 кг/га потенційна (р.Стир, м.Зарічне).



У Хрінниківському водосховищі:

- промислові стада ідентичні як у р.Стир – плітка, лин, окунь, щука;

- розмірно – вагові характеристики та коефіцієнт вгодованості аборигенної іхтіофауни у водосховищі вищі ніж у р.Горинь. В іхтіофауни бассейну р.Горинь розвинута тугорослість, особливо це стосується рр.Устя, Замчисько;



- у популяціях плітки, лина, окуня, щуки присутня значна частка особин, які мають розміри тіла допустимі до вилову, що пов’язано з сприятливою кормовою базою та іншими ознаками (період гниття рослин та верболозу, які були затоплені водою при заповненні водосховища у 1998р. завершується, наступає стабілізація іхтіоекологічної ситуації у водосховищі). Тому, у водосховищі можливий промисловий вилов в рибогосподарсько обґрунтованих межах, у річках його бажано заборонити на найближчі 5 років.

Процес відтворення аборигенної іхтіофауни у середній течії рр. Стир та Горинь порушений в силу того, що біомаркери відтворення відсутні або вони не відповідають екологічним нормам. В Хрінниківському водосховищі процес відтворення тісно пов’язаний з змінами рівнів води у водосховищі і, особливо, якщо вони змінюються в період нересту аборигенної іхтіофауни (висихання ікри, загибель мальків). В нижній течії річок процес відтворення здійснюється. Однак, приймає участь не весь басейн, а тільки його локальні рибовідтворювальні ділянки (ЛРД). Тут є сформовані зимувальні ями, які завалені мореним дубом, значить - недоступні для браконьєрів, затоплювані повеневими водами нерестовища, сприятлива кормова база. Однак, вони потребують захисту, зміни статусу та суворої охорони.


1.Кесслер К.Ф. Рыбы, водящиеся и встречающиеся в Арало – Каспийско – Понтийской ихтиологической области.- Спб., 1877.-360с. - (Тр.Арало – Касп. Экспедиции, вып.4), 2.Фалеев И.Н., Днепровское рыболовство // Вестн.рыбопромышлености.-1895.-№1.-С.1-22., 3.Полтавчук М.О. Про наслідки іхтіологічного дослідження і заходи до охорони і використання рибного населення деяких малих річок правобережного Полісся УРСР // Проблеми малих річок України.-К.: Наукова думка.-1974.-С.134-139. 4.Зимбалевская Л.Н., Сухойван П.Г. и др. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ.- К.: Наукова думка,-1989.- 243с. 5.Третяков Д.К. Визначник круглоротих риб УРСР .-К.: АН УРСР,1947.-112с. 6.Євтушенко М.Ю., Шевченко П.Г., Коваль М.В., та ін. Сучасний стан іхтіофауни та охорона риб озер Шацького національного природного парку // Шацький національний природний парк. Світязь.: 1999.-С. 194-200.