Технологія дослідження пізнавальних інтересів учнів та формування мотивації - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Звіт щодо проведення моніторингового дослідження рівня сформованості... 1 184.11kb.
Нестандартні уроки української мови в початковій школі 1 110.59kb.
І. О. Большакова, методист нмц дошкільної та початкової освіти іппо... 1 103.11kb.
Програма «Інформатика» 4 916.08kb.
Програма «Інформатика» 4 914.38kb.
Шляхи формування мотивації на уроках Шістьох я служок мав, Усе від... 1 109.73kb.
Ольга Петрова вчитель – методист нвк д/З – зош №2 м. Нова Каховка... 1 107.69kb.
Особливості підготовки учнів до проектної діяльності в системі «Школа... 1 93.11kb.
Формування загально-навчальних умінь і навичок шляхом стимулювання... 1 54.49kb.
Не можна налагодити якусь ефективну взаємодію з дитиною, підлітком... 1 212.86kb.
Картотека перспективного педагогічного досвіду педагогічних працівників... 1 508.2kb.
Звіт міського голови І. Цупрова про виконання програми соціально-... 1 198.37kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Технологія дослідження пізнавальних інтересів учнів та формування мотивації - сторінка №1/1


Відділ освіти

Снігурівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет
Технологія дослідження пізнавальних

інтересів учнів та формування мотивації

до вивчення фізики

(додатки)

З досвіду роботи вчителя фізики

вищої кваліфікаційної категорії

Червонопромінського НВК

Баратівської сільської ради

Снігурівського району

Миколаївської області

Чолака Сергія Івановича

Номінація

«Інноваційні технології в навчально-виховному процесі»

Миколаївська область Снігурівський район

с. Червоний Промінь

2010 р.


Додаток 1
Текст фільму «Мотивація»
Технологія дослідження пізнавальних

інтересів учнів та формування мотивації

до вивчення фізики

Важка праця по створенню кінцевого продукту творчості неодмінно приведе до періодів розчарування та пригнічення. Тому, інтенсивна зацікавленість – збудження, мотиваційна сила стійкого інтересу, мають пріоритетне значення для подолання перешкод до творчості.

А. Маслоу

«Модернізація загальної середньої освіти серед інших завдань передбачає розвиток учнів на основі фундаментальних знань та вмінь з природничо-математичних предметів зокрема, фізики. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід'ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства» – це розуміє вчитель, але не розуміє учень, про що свідчить зниження рейтингу дисципліни в країні «…інтерес до цих наук впав до загрозливо небезпечного рівня. Ситуація не лише тривожна, а й справді загрозлива. Адже саме природничо-математична освіта має прикладний характер – це питання високих технологій, економічного зростання і конкурентоспроможності України, і, врешті решт, - питання національної безпеки “.

Можна довго розповідати про загальнодержавні причини зниження якості природничої освіти, але я в роботі керуюсь питанням Як навчити дитину, а не Чому я цього не можу зробити.

На мою думку, однією з головних причин, що призвели до “загрозливо небезпечного падіння інтересу до цих наук“ є слабкі, а часто відсутні ціннісні передумови результативного навчання фізики (мотивація вивчення фізики на уроці).

Ситуацію влучно описує вчитель – дослідник Олена Яновицька (Росія) “Образно картина має такий вигляд: кухар приготував єдиний обід для всіх охочих поїсти. Доки всі голодні, йому все “сходить з рук“. Так було і від початку застосування визначеної, запрограмованої на роки класної системи навчання. Але незабаром помітили, що “навчають усіх одного й того самого“, але навчаються аж ніяк не всі… , … є ситі й голодні, а тому – добрі та злі “ (“Завуч “ № 7 2007 рік ст.27- 30)

Це стосується не лише фізики чи інших природничо-математичних дисциплін, а й освіти в цілому і не тільки української. Глобалізація світу, його технологізація, вибуховий розвиток інформаційно-комунікативних технологій, практично безперешкодний доступ дитини до будь-якої інформації (і саме «будь-якої») відкидає інформативну роль вчителя 80-х років на другий план, акцентує його фасилітативну функцію .

Сучасні учні не мають «синдрому пташеняти» вони не сидять із відкритим дзьобиком, чекаючи що я їм щось туди вкину, тому моїм завданням є підбір та впровадження в практику методів , здатних підтримати в усіх без винятку учнів здорову цікавість та спрагу вчення, яка б допомогла замінити будь-які “батоги та пряники“ штучної мотивації, звільнила допитливість учнів, дозволити їм пошук, вільний вибір напрямків вчення, продиктований їх власними зусиллями, надати джерело їх допитливості, стимулювати дух відкриття. (Фрідман ст 226, 227)

Як визначити, що саме цікаве для даної дитини, що слугуватиме мотивом її діяльності? Існують певні технології, методи вивчення, активізації і розвитку мотивації навчання (спостереження, анкетування, інтерв’ю, експертні оцінки та ін.). На мою думку більш дійовий, є оптимальний але надзвичайно складний спосіб запропонований Карлом Роджерсом “... для того щоб взнати, чим найбільше цікавиться учень (що може слугувати мотивом навчальної діяльності), …найкраще – створити таку атмосферу довіри та творчості, в якій інтереси виявляться природнім шляхом“.



  • Під час проведення уроків, літньої практики та екскурсій, дво-, триденних краєзнавчих експедицій які дозволяють ПРОЖИТИ з учнями ці два, три дні в прямому, а не в переносному сенсі .

  • Спільний відпочинок, коли діти мають можливість повчити мене, і я вчусь, не соромлюсь, бо зовсім не вмію грати у футбол. Мене поки що ставлять тільки на ворота. І яка була радість мого «тренера» з восьмого класу коли я дослухався його рекомендації «Ви хоч руки розставляйте коли м’яч летить! Є ймовірність що він попаде в руку та не залетить до воріт» і дійсно – сьомий гол я не пропустив! М’яч таки попав у руку. Тому і діти в мене на уроці не вибухають незадоволенням коли я об’єктивно пропоную попрацювати із завданнями низького чи достатнього рівня і тільки після їх опанування встановлювати вищу планку.

  • Спільна робота, під час якої діти бачать, що вчитель не тільки на уроці величаво промовляє «Хвала рукам, що пахнуть хлібом!», а доводить, що цінна не назва професії, а майстерність в усьому з чим дитині прийдеться зустрітись в дорослому житті, а досягти цієї майстерності без навчання вельми важко. Це надзвичайно важливо, адже за останні роки в селі дипломованих безробітних менеджерів з міжнародного туризму більше, ніж комбайнерів та будівельників разом узятих. Десятиріччями сформована зневага до робітника – майстра дає свої результати.

Про все, що завгодно вже було, а де ж урок? Методика?

Я дам короткий так званий соціальний паспорт одного з типових класів, що прийдуть до мене сьогодні на урок .

Всього учнів – 12, напівсиріт – 3, з неповних сімей – 2, з багатодітних сімей – 5, з малозабезпечених сімей – 10. Це цифри … Не цифри: В Юрка мама в пологовому будинку із шостою сестричкою, вітчим святкує. Де сьогодні Юрко ночуватиме? В Миколи помер батько, і в Андрія помер і вже 5 років вони найстарші чоловіки в сім’ях. В Даші сьогодні свято – День народження, 13 років, головний подарунок – перше знайомство з рідним батьком. Всі дванадцять, починаючи з 6, 7, а то й меншого класу, більшу частину канікул працюють у полі при 40 градусній спеці, працюють на току, пасуть худобу – заробляють на шкільну форму, портфель, приладдя… Ось такі недитячі проблеми… І діти знають, що я це знаю, що я їх розумію, і що я бачу, - до мене прийшли реальні Микола, Даша, Катя, а не черговий конвеєрний клас.

Викликати сльози не є метою наведеного прикладу, і діти знають, що ніколи ні хвилини уроку не буде витрачено на розмови «про життя», але, несучи знання з фізики я завжди пам’ятаю, що на урок прийшли молоді люди зі своїми проблемами, поглядами на життя, кожного з них привів до класу свій мотив вивчення фізики.

Для визначення пізнавальних інтересів, мотивів вчення не можна обійтись і без досягнень сучасної психології. Діагностику рівня інтересу школярів до вивчення предмета здійснюю за технологією психолога Г.Н. Казанцевої під час співбесіди, тестування, екстраполюючи їх на фізику (додаток 1, 2). Також визначаю домінуючі мотиви навчання, причини негативного чи позитивного ставлення до фізики (додаток 3, 4), [9]. Спираючись на проведену діагностику, планую подальшу діяльність щодо формування інтересу учнів до вивчення фізики, підтримую інтерес учнів до навчання через:


  • відбір навчального матеріалу такого змісту, що сприяв би всебічному розвитку особистості;

  • використання оптимально ефективних форм і методів навчання.

Досвід роботи показав, що на виникнення інтересу, його підтримку, перехід від первинної зацікавленості до стійкого пізнавального інтересу впливають такі фактори, як врахування психолого-фізіологічних потреб підлітка, гуманізація начального матеріалу, забезпечення емоційності подачі та сприйняття знань, чітка організація навчального процесу з використанням активних форм організації навчальної діяльності, доцільне використання зв’язків із природою, краєзнавчих матеріалів, міжпредметних зв’язків та досвіду учнів.

Зважаючи на це, надаю перевагу методу проблемного викладу матеріалу, частково-пошуковому та дослідницькому методам. Результатом роботи «до уроку» є якісний урок, що забезпечує відповідний рівень навчальних досягнень учнів, якісна профорієнтаційна робота, виявлення та розвиток обдарованих дітей, з якими організовується додаткова науково-дослідницька робота.

ФІЗИКА - один із найцікавіших для моїх дітей предметів тому, що вони отримують на ньому задоволення, і в першу чергу – інтелектуальне.

Моя задача – підтримати його, закріпити і примножити.



Додаток 2

Діагностика рівня інтересу учнів до вивчення предмета (за Г.Н.Казанцевою)
І. Назви предмети, які, на твою думку:

  1. Цікаві_________________________________

  2. Нецікаві_______________________________

ІІ. Підкресли причини, що характеризують ставлення до предмета. Допиши невраховані.

Люблю предмет, тому що….

  1. Він цікавий.

  2. Подобається, як проводить уроки вчитель.

  3. Цей предмет потрібно знати всім.

  4. Він потрібен для майбутньої роботи.

  5. Предмет легко вивчити.

  6. Предмет примушує думати.

  7. Предмет вважається вигідним.

  8. Предмет потребує спостережливості та винахідливості.

  9. Предмет потребує терпіння.

  10. Предмет захоплюючий.

  11. Друзі цікавляться ним.

  12. Цікаві окремі факти.

  13. Батьки вважають цей предмет важливим.

  14. Добрі стосунки з учителем.

  15. Учитель часто хвалить.

  16. Учитель цікаво пояснює.

  17. Отримую задоволення під час його вивчення.

  18. Знання з предмета потрібні для подальшого навчання.

  19. Предмет допомагає розвинути загальну культуру.

  20. Предмет впливає на розвиток уявлень про оточуючий світ.

  21. Просто цікаво.

Не люблю предмет, тому що…

  1. Він не цікавий.

  2. Не подобається, як проводить уроки вчитель.

  3. Його не потрібно всім знати.

  4. Він не потрібен мені для майбутньої роботи.

  5. Його важко вчити.

  6. Предмет не примушує думати.

  7. Предмет не вважається вигідним.

  8. Предмет не потребує спостережливості та винахідливості.

  9. Предмет не потребує терпіння.

  10. Він не захоплюючий.

  11. Друзі не цікавляться цим предметом.

  12. Цікаві тільки окремі факти.

  13. Батьки не вважають цей предмет важливим.

  14. Погані стосунки з учителем.

  15. Учитель рідко хвалить.

  16. Учитель нецікаво пояснює.

  17. Не отримую задоволення під час вивчення.

  18. Знання з предмета не потрібні для подальшого навчання.

  19. Предмет не дозволяє розвинути загальну культуру.

  20. Предмет не впливає на розвиток уявлень про оточуючий світ.

  21. Просто нецікаво.

ІІІ. Чому ти навчаєшся? Підкресли найбільш точну відповідь на це питання або допиши власну.

  1. Це мій обов’язок.

  2. Хочу бути освіченим.

  3. Хочу бути корисним громадянином суспільства.

  4. Не хочу підводити свій клас.

  5. Хочу бути розумним та ерудованим.

  6. Хочу мати глибокі знання.

  7. Хочу навчитися самостійно працювати.

  8. Всі навчаються, і я теж.

  9. Батьки примушують.

  10. Подобається отримувати гарні оцінки.

  11. Щоб хвалили вчителі.

  12. Щоб зі мною товаришували інші учні.

  13. Для розширення кругозору.

  14. Класний керівник примушує.

  15. Хочу вчитися.

ІV. Сьогодні в тебе 7 уроків. Викресли з поданого списку ті, на які ти йти не хочеш: українська мова, українська література, алгебра, геометрія, історія, географія, зарубіжна література, фізика, хімія, біологія, англійська мова.




Додаток 3

Результати діагностики рівня інтересу учнів

до вивчення природознавства у 6-му класі,

фізики у 7-му та 8-му класах

Клас

І семестр

ІІ семестр

7

95 %

60 %

8

50%

90%

9

90%

90%


Формування стійкого рівня інтересу

до предмета


Додаток 4

Методика вивчення мотивів навчальної діяльності
Інструкція. Вам пропонуються судження, за допомогою яких можна пояснити причини, що спонукають вас до навчання в школі. Варіанти відповідей:

  • судження цілком збігається з моєю думкою – 5 балів;

  • це має для мене певне значення, хоча й не дуже важливе – 4 бали;

  • не знаю, не думав про це – 3 бали;

  • це не має для мене істотного значення – 2 бали;

  • це не має для мене жодного значення – 1 бал.


Я навчаюся, тому що…

    1. Хочу розширити свій кругозір, краще орієнтуватися в навколишній дійсності.

    2. Як і всі мої ровесники, я нічого іншого робити не вмію.

    3. Цікавлюся певною галуззю науки, шлях до опанування якої лежить через школу.

    4. Хочу в майбутньому багато заробляти.

    5. Хочу пізнати закони розвитку природи й суспільства.

    6. Здобувати знання – обов’язок кожного учня.

    7. Без навчання в школі неможливо розвинути свої розумові здібності.

    8. У школі ми вчимося спілкуватися з іншими людьми.

    9. Інакше будуть неприємності в школі та вдома.

    10. З атестатом про середню освіту легше влаштуватися на роботу.

    11. Такий порядок: дорослі працюють, а діти вчаться.

    12. Хочу підготуватися до участі в житті нашої країни.

    13. У школі закладають основи для подальшого вдосконалення знань.

    14. Не хочу бути гіршим за інших.

    15. Хочу бути на рівні сучасного науково-технічного прогресу.

    16. Цікаво пізнавати нове.

    17. Знання дають відчуття впевненості в собі.

    18. Середня освіта необхідна для оволодіння обраною професією.

    19. Хочу підготуватися до вступу до вищого навчального закладу.

    20. Не хочу важко фізично працювати.

    21. У шкільні роки розвиваються здібності.

    22. Хочу закінчити школу й швидше оволодіти певною професією.

    23. Люблю розумову працю.

    24. Нашій країні потрібні високоосвічені й усебічно розвинені люди.

    25. Здобуті знання дозволяють орієнтуватися в багатьох питаннях.

    26. У школі закладаються основи для пізнання минулого, теперішнього й майбутнього життя людства.

    27. У школі життя цікаве та різноманітне.

    28. Примушують батьки.

    29. Хочу оволодіти способами самостійної роботи над собою.

    30. У мене вироблена звичка сумлінно виконувати свої навчальні обов’язки.

    31. Здобуті в школі знання, вміння та навички стануть у пригоді в житті.

    32. Не хочу завдавати прикрощів батькам, які прагнуть дати мені хорошу освіту.

    33. Хочу бути корисним для своєї країни.

    34. Не хочу «пасти задніх», бути серед невстигаючих.

    35. Вчитися потрібно, бо інакше нецікаво буде жити.

    36. Хочу бути освіченою і культурною людиною.

    37. Навчання розвиває й загартовує волю.

    38. Гадаю, що якісна освіта не дасть мені певні переваг у житті над тими, хто її не має.

    39. Хочу бути повноцінним громадянином суспільства.

    40. Хочу бути забезпеченим.

    41. Ціную думку друзів, з якими навчаюся.

    42. Хочу, щоб батьки не дорікали мені.

    43. Прагну здобути знання та вміння, щоб служити своєму народові.

    44. У школі під час спілкування з ровесниками та вчителями перевіряється правильність поглядів і вчинків.

    45. Хочу мати в майбутньому спокійну й фізично неважку роботу.

    46. У школі ми багато вчимося один в одного.

    47. Хочу підготуватися до майбутньої трудової діяльності.

    48. Навчання в школі сприяє виробленню власних поглядів на навколишній світ.

    49. Навчання в моїй школі забезпечує певні переваги над ровесниками з інших шкіл.

    50. Середня освіта – добра основа для будь-якої професії.

    51. Не хочу, щоб мене вважали невігласом.

    52. Вчитися примушують дорослі.

    53. У шкільні роки знаходиш справжніх друзів.

    54. Середня освіта допомагає знайти бажане місце в суспільстві.

    55. Хороша освіта – основа подальшого самостійного життя.

    56. Хочу багато знати і вміти.



Додаток 5

Результати діагностики домінуючих мотивів навчання

Домінуючі мотиви навчання

7 клас

8 клас

бал

рівень впливу

бал

рівень впливу

Соціально-ціннісні

6

5

8

4

Навчально-пізнавальні

5

6

8

4

Професійно-ціннісні

17

3

21

1

Позиційні (бажання посісти вище місце)

19

1

19

2

Комунікативні

15

4

16

3

Самовдосконалення, самовиховання

18

2

19

2

Ситуаційні (навчання для когось)

0

7

0

6

Утилітарні (суто егоїстичні)

5

6

7

5

Домінуючі мотиви навчання

(8 клас)


Домінуючі мотиви навчання

(7 клас)






Додаток 6
Рівень навчальних досягнень учнів

із природознавства у 6-му класі та фізики у

7-8-х класах



7 клас

8 клас

9 клас

І

6,7

6,7

7,3

ІІ

6,6

7,3

7,5

ІІІ

6,8

7,5




ІV

6,8

7,4





Динаміка рівня навчальних досягнень учнів

з фізики у 7-9-х класах



Додаток 7

Результати участі в предметних олімпіадах

та альтернативних конкурсах

Навчальний рік

Олімпіада

ІІ (районний) етап



Всеукраїнський фізичний конкурс «Левеня»

«Космічні фантазії»

2005-2006

Участь

-

-

2006-2007

Участь

-

ІІ місце

2007-2008

ІІІ місце

7 учасників показали добрий результат

Два І місця, участь в обласному етапі

2008-2009

ІІ, ІІІ місце

8 учасників, високий результат

І місце, участь в обласному етапі

2009-2010

І, ІІ місце

12 учасників,

6 високий результат








Динаміка результативності участі

в учнівських олімпіадах з фізики



Додаток 8

Проект «Електрогефест»

(діюча модель зварювального апарата

М.М. Бенардоса)





Додаток 9

Проект «Еліопіл Герона»

(модель першої парової машини)



Додаток 10

Розробка проекту «Енергозберігаючі

заходи в школі та дитячому садку»