Учасники бойових дій з радогощі - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Розпорядження голови облдержадміністрації № план заходів з підготовки... 1 38.79kb.
Додаток до розпорядження виконкому від 2013 року № план заходів з... 1 51.54kb.
Герої України: учасники бойових дій під час Другої світової війни 1 28.24kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації 20. 08. 1 109.05kb.
Учасники бойових дій 3 563.04kb.
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших... 1 23.35kb.
Розпорядження від 7 лютого 2012 року №43 Про відзначення учасників... 1 28.11kb.
В. В. Скрипник наголосив, що біля меморіалу, на жаль, немає жодного... 1 42.87kb.
Розпорядження від 14 лютого 2012 року м. Тернопіль №88-од/15 Про... 1 25.51kb.
Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального... 1 14.17kb.
Розпорядження смт. Любашівка 07. 02. 2013 року №37/Ад-2013 Про відзначення... 1 58.71kb.
Розпорядження голови львівської обласної державної адміністрації... 1 212.59kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Учасники бойових дій з радогощі - сторінка №1/1
УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ З РАДОГОЩІ

Схвильовані розповіді жінок про дороги минулої страшної і ненависної війни не можуть не хвилювати кожного із нас. Тому що незмірно багато зробили вони для перемоги над ворогом. У Великій Вітчизняній війні жінки були у всіх родах військ. Події вимагали оволодівати всіма видами професій. А в тилу жінки разом з підлітками забезпечували армію хлібом і всім іншим.

Про таких жінок писала свого часу голова жіночої ради Будо-Літківської сільської ради Валентина Скабалюк у районній газеті «Промінь». Ось хоч би юна дівчина з Радогощі Марія Ларіонівна Мусієнко, яка пройшла дорогами війни від Білорусі до Берліна і Праги. Була шофером, служила регулювальницею. В хуртовину, під дощем і в темряву вона сумлінно виконувала свій непростий обов'язок. За будь-яких умов з поста — ні кроку.

Марія Ларіонівна нагороджена орденом «За мужність», медалями «За бойові заслуги», «За визволення Берліна», «За визволення Праги», орденом «Захисник Вітчизни», медаллю Жукова.

Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями «За взяття Берліна», «За взяття Варшави», «За бойові заслуги» нагороджена Стужук Серафима Денисівна (с. Радогоща).

Такими ж дорогами війни пройшли також Є. І. Стужук, А. М. Стельмах, які уже пішли у Вічність.

Ганна Архипівна Загляда народилася у 1920 році. Ще до народження вона залишилася сиротою. В цьому ж році помер батько від тифу, залишивши четверо сиріт. Важко було матері годувати діток самій. Знайшовся добрий чоловік і вона вдруге вийшла заміж. Народилося ще троє дітей. 1933 рік. Голод... У сі­м'ї семеро дітей. Попри все сім'я вижила. Та знову страшне лихо. 1941 рік. Війна. У перший день її згоріла хата. Викопали землянку, в якій жили сім років. Страшні дні були окупації. 31 грудня 1943 року. Звільнення села Червоною Армією від окупантів...

На початку 1944 року Ганна Архипівна була призвана Лугинським райвійськкоматом і направлена в м. Житомир, а звідти в Білорусію (в Гомельську область), де проходила військову підготовку. В Польщі у місті Бєлоподляськ вчилася на шофера. Звідти була направлена в 189-ту окрему роту охорони в Німеччину. В цій роті вона прослужила до кінця війни. Нагороджена орденом «За мужність».

Прийшовши з фронту в серпні 1945-го, разом із сестрами тіснилися в землянці. Необхідно було вирішувати різні життєві проблеми, і домашні, і в колгоспі, відбудовувати зруйноване господарство.

І знову на жінок була вся надія. І вони працювали, не покладаючи рук. Кожна із згаданих жінок нагороджена державними нагородами, медаллю «Ветеран праці» й іншими відзнаками за відбудову народного господарства.

У селі Будо-Літки проживає ветеран Великої Вітчизняної війни Ганна Миколаївна Білоцька, яка народилась у бідній багатодітній селянській сім'ї. Закінчила лише початкову школу. Під час голодомору померли три брати і сестра. З 14 років разом з матір'ю почала працювати в колгоспі. їй довелося пережити окупацію, переховуватись від «добровільного» набору до Німеччини.

Після звільнення Лугинщини вона через військкомат пішла в армію. Була направлена в 390-й запасний стрілецький полк, 86-й окремий робочий батальйон.



Приймала участь у звільненні Західної України, Східної Європи, Східної Німеччини. Перемогу над фашистською Німеччиною зустріла в Берліні. Груди Ганни Миколаївни прикрашають ордени «Вітчизняної війни II ступеня», «За мужність», медалі «За визволення Варшави», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною», ювілейні медалі (13).

Тож низько вклоняємося вам, шановні, за ваш бойовий і трудовий подвиг.