Урок народознавства «Мова духовний скарб нації» - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Урок народознавства «Мова духовний скарб нації» - сторінка №1/1
21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Урок народознавства

«Мова – духовний скарб нації»



Мета. Виховувати любов до рідної мови, художнього слова, формувати культуру мовлення; розкрити поняття рідна «мова», пояснити, яких гонінь зазнала наша мова вподовж століть; показати красу і багатство української мови.

Обладнання. Виставка художньої літератури (збірка віршів українських поетів, збірка загадок, прислів’їв, українських пісень); скорботний календар української мови; мовна вікторина.

Щороку 21 лютого ми відзначаємо День рідної мови. У світі налічується близько трьох тисяч мов. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнана світом.

У 1928 році, у Парижі, на Міжнародному конкурсі мов, українська мова посіла третє місце (після французької та перської).

Мова рідна – з пісні та любові.

Це народ мій виховав таку.

Сотні літ несла вінець терновий.

Птахом билась в клітці на замку.

Та в Парижі, з конкурсу

Гордо вийшла в лавровім вінку.

Мова – це найважливіший засіб людського спілкування і кожен народ по-своєму у ній неповторний. Український народ творив свою мову впродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, а слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Наприклад, Михайло Старицький подарував нам такі слова, як мрія, майбутнє, байдужість, завзяття, темрява, незагойний, приємність, чарівливий, сутінь, бойовище, знадливий, пестливий, привабливий, потужний та багато-багато інших. Леся Українка залишила нам у спадок промінь, а її мати – Олена Пчілка – дала життя словам мистецтво, переможець, променистий, палкий та ін. Годі навіть гадати, як би ми могли обходитися без таких слів, як отвір, привид, свідоцтво, чинник, однак усі вони з'явилися завдяки Івану Франку.

Історія української мови – це історія її народу. Наша мова схожа з російською, білоруською мовами. У цих мовах є багато спільного, багато слів, однакових за значенням і звучанням. Ось чому білоруси, росіяни, українці можуть легко порозумітися між собою. Про спорідненість української та російської мов П.Г. Тичина писав так:

Чуєте? – Російська мова

Й українська тут бринить...

Одна мова чорноброва,

А друга немов блакить.

Ми, українці, пишаємося нашою милозвучною, багатою мовою. Рідна мова налічує понад 300 тисяч слів, за допомогою яких можна висловлювати найрізноманітніші думки, почуття. Усі слова зібрані й записані в спеціальні книги, які називаються словниками. Це – справжні скарбниці мовного багатства, народної мудрості; це – результат роботи багатьох учених-мовознавців. Кожна освічена людина користується словниками. Адже правильно і красиво розмовляти - перша ознака культури. Звичайно, наша мова стала такою багатою й розвиненою не одразу. Розвивалася наука, культура, техніка, з’являлися нові слова. Не завжди в нашій мові існували, скажімо, слова: лунохід, марсохід, телевізор, ракета, Інтернет. Ці слова з’явилися порівняно не так давно. Тим часом деякі слова поступово зникли з ужитку. Наприклад, кріпак, жандарм, цеберка – тепер вживаються тільки в художніх творах.





Яких тільки гонінь не зазнала наша мова за свою історію:

  • 1720 рік – російський цар заборонив друкувати книги українською мовою.

  • 1769 рік – видано розпорядження церкви про вилучення українських букварів та українських церковних книг.

  • 1775 рік – зруйновано українські школи при канцеляріях.

  • 182 рік – закрито українські школи, які безкоштовно організовували українські діячі.

  • 1863 рік – указ Валуєва про заборону видання книг українською мовою.

  • 1914 рік – російський цар забороняє українську пресу – газети та журнали.

  • 1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння української.

  • 1989 рік – видано постанову, яка закріпила російську мову, як офіційну, тому українську було відсунуто на дальній план.

В землі віки лежала мово

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!...

Мовна вікторина.

1. Без якої святині зникає народ? (Без мови).

2. Назвіть найменшу одиницю мови. (Звук).

3. Назвіть найбільшу одиницю мови. (Текст).

4. В якій статті Конституції України записано: „Державною мовою в Україні є українська мова? (Стаття 10).

5. Пригадайте прислів’я та приказки про слово.

6. Коли вперше з’явилася назва „Україна?” (В Італійському літопису в 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича).

7.Хто автор цих слів: „Ну що б, здавалося слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, як їх почує!...” (Т.Г. Шевченко).

8. На основі чого утворена абетка сучасної української мови? (На основі слов’янської азбуки, що мала назву кирилиця).

9. Хто є автором кирилиці? (Брати Кирило та Мефодій, які склали цю азбуку для слов’ян і переклали грецькі релігійні книги).

10. Кому з українських поетів належить ці рядки:

Чуєте? –


Російська мова й українська тут бринить...

Одна мова чорноброва, а друга немов блакить...



(П. Тичина).



Усі ми знаємо, що зараз Україна переживає скрутні часи, але кожен із нас має надію, що ми всі разом відбудуємо нашу державу, зробимо її могутньою, багатою, сильною. Ми молимося за це Пресвятій Богородиці.