Виховання духовності учнів у сучасній багатопрофільній гімназії №9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Розклад роботи гуртків центру позашкільного виховання «Оріон» загальноосвітньої... 1 74.47kb.
Графік роботи гуртків центру позашкільного виховання «Оріон» загальноосвітньої... 1 73.85kb.
С. О. Тіхоненко, вчителя світової літератури гімназії №9 Кіровоградської... 1 206.75kb.
Ідеї В. О. Сухомлинського щодо виховання громадянина-патріота та... 1 90.05kb.
Картка обдарованої дитини 1 143.91kb.
Довідка за результатами перевірки зош І- ступеню «Мрія» Кіровоградської... 1 21.9kb.
Основні підходи та принципи виховання громадянина в системі роботи... 1 72.77kb.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 2012 року № стату т комунального... 1 109.52kb.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 3 грудня 2009 року №2905... 1 94.64kb.
Розділові знаки при однорідних членах речення та звертанні 1 39.33kb.
Комунальноо закладу Навчально виховне об`єднання №25 зош І-ІІІ ст 1 106.8kb.
Конспект уроку художньої культури 1 58.31kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Виховання духовності учнів у сучасній багатопрофільній гімназії №9 Кіровоградської - сторінка №1/1

Приліпко В.І., методист центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради


Виховання духовності учнів у сучасній багатопрофільній гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
Будь-яке суспільство стане високорозвиненим лише за умови створення високодуховного середовища в ньому. Сьогодні, коли складності соціально-економічного й політичного розвитку країни вразили молодь, коли засоби масової інформації та комунікації дедалі більше впливають на суспільство й особливо на молодь, пропагують насилля, зброю, силу, прищеплюють цинічно-гедоністичне ставлення до повсякдення, особливої актуальності набуває формування духовного світу дітей та молоді.

Бажання допомогти дитині спонукає шукати спільні точки дотику між різними формами суспільної свідомості вести діалог, звертатися до витоків духовності, що лежать у багатстві людської історії, культури, науки, філософії, релігії.

Процес формування духовності на основі християнських моральних цінностей значною мірою зумовлюється інтегрованим підходом до цього процесу. Висунення інтегрованості як провідної форми залучення дітей до християнських цінностей пояснюється поліграфічністю і багатоаспектністю предмета, проблемне поле якого перебуває в різних галузях культури, в різних галузях знання, у предметах, що викладаються у школі й позашкільних закладах освіти.

Отже, мета педагогічного впливу – залучення дитини до тих християнських цінностей, які мають, що найважливіше для виховання, – позитивну спрямованість. Мета конкретизується через систему завдань, а саме:



  • пробудження у дитини бажання бути моральною;

  • розгляд християнських цінностей як основи розвитку суспільно значущих рис і якостей особистості;

  • формування у дітей та молоді моральної свідомості, спонукання до самовдосконалення;

  • подолання кризових станів дитинства, новоутворень, що виникли у психіці дитини під впливом антисоціальних проявів;

  • формування молодого покоління високої моральної та духовної особистісної культури, людини, яка нестиме у світ добро, любов і мир.

Саме вищезазначену систему завдань і поставили перед собою Коваленко Надія Миколаївна директор гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області та педагогічний колектив, які стали ініціаторами створення серед учасників навчально-виховного процесу високодуховного середовища, а саме: виховання всебічно розвиненої, високодуховної та морально зрілої особистості, яка добре розуміла б високу цінність свого життя, відчувала б себе невідривною від українського народу, поважала б його духовні, моральні та культурні надбання.

На базі гімназії 30 червня 2006 року був запроваджений науково-педагогічний експеримент регіонального рівня з проблеми «Формування духовності особистості на засадах традиційних християнських цінностей в умовах закладу освіти нового типу». Завершити його планується 31 травня 2014 року. З цією метою у гімназії був введений спеціальний курс «Етика: духовні засади». Курс викладається відповідно до програми з предмету «Етика: духовні засади», створеної авторським колективом на чолі з Хайруліною В.М., членом-кореспондентом НАПН України, кандидатом педагогічних наук, директором українського колежу ім. В.О.Сухомлинського.

У ході експерименту вчителями гімназії здійснюється глибокий аналіз національних цінностей українського народу, які ефективно впливають на формування духовності особистості, досліджуються особливості духовно-морального виховання в історико-педагогічній ретроспективі, проводиться аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури та позитивного педагогічного досвіду з метою визначення основних шляхів, методів і засобів, умов формування духовності особистості, проаналізовано шляхи формування методологічної і психологічної культури вчителя, який формує духовне здоров’я учнів.

Педагоги гімназії виховують гімназистів у дусі гуманного, високоморального ставлення до людей, в дусі правдивості, скромності, сміливості і мужності, товариськості і дружби, формують в учнів міцні моральні переконання та почуття такі, як любов до Бога і до ближнього, до батька й матері, до рідної землі, до Батьківщини та українського народу, розвивають почуття глибокого патріотизму та громадянського обов’язку перед своєю державою та народом.

Формування духовності учнів у гімназії здійснюється шляхом впровадження інтегрованого підходу до навчання та виховання і відбувається під час викладання духовної етики, під час занять гуртків («Слідопити України», народознавчий, театральний, вокальний та інші), при проведенні інтегрованих уроків, екскурсій до святих місць і храмів, зустрічей з духовенством, уроків духовності, виховних годин та годин спілкування.

Досвід роботи педагогічного колективу гімназії протягом п’яти років передається своїм колегам на обласних та міських семінарах, конференціях, у фахових виданнях. За вищезазначений період адміністрацією закладу було приділено значну увагу організаційно-методичному забезпеченню підготовки вчителів та класних керівників до формування духовності особистості на засадах національних цінностей українського народу через реалізацію моделі співробітництва: вчителі – учні; учні – вчителі; батьки – учні – вчителі.

На уроках курсу «Етика: духовні засади» вчителі знайомили учнів із загальнолюдськими цінностями, формували особистість учня на основі вивчення та розвитку етично-філософської, мистецької, морально-правової та інших культурних традицій, серед яких визначальною є традиція морально-етичного виховання. Використовуючи традиційні форми та методи навчання, а також новітні освітні технології, вчителі шукали способи при допомозі яких учні могли б усвідомити та стверджувати власним життям найвищу Істину. Людина вінець творіння з власною душею та розумом, має волю та свободу вибору, внутрішній голос совісті. Учні гімназії та їх батьки мали право вибору вивчення навчального курсу духовно – морального спрямування. Ненав’язлива, духовно обґрунтована допомога учням у визначенні ціннісних орієнтирів, мети, цілей, сенсу життя сприяла необхідності вивчення курсу «Етика: духовні засади».

Перевірка стану викладання курсу та результати зрізів знань підтверджують, що вчителі викладають курс доступно, системно з практичною цілеспрямованістю; інтегрують курс з іншими предметами, що дає змогу збагатити зміст навчально-виховного матеріалу різноманітними формами і напрямами духовно – морального удосконалення, зміцнені спільних зусиль державних установ, сім»ї та школи в процесі духовного становлення учня і громадянина України. Під час викладання курсу переважали такі форми занять інтерактивної методики: уроки-роздуми, уроки-спостереження, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки-екскурсії. Чільне місце займали також традиційні уроки, уроки-лекції, уроки-семінари.

Учні 5-х класів орієнтуються у визначенні понять «етика», «християнська етика», «моральні цінності», можуть розкривати значення культури Київської Русі у формуванні, утвердженні етичних цінностей українського народу, володіють такими поняттями як «культура», «світогляд», «мораль», вміють відповідати на запитання «що таке моральна культура? Моральні цінності?».

Учні 6-х класів обґрунтовують взаємозв’язки між духовністю та патріотизм, орієнтуються у визначенні понять «свобода», «творча свобода», «талант», «ідеал», знають зміст основних заповідей християнства, володіють поняттями «істина», «добро», «краса», «совість».

Учні 7-х класів обґрунтовують особистісний вибір цінностей, визначають вплив сучасних ЗМІ на формування ціннісних орієнтацій, орієнтуються у визначенні понять «гармонія», «честь», «дисгармонія», «дружба», «духовна безпека». Учні даної вікової категорії уже можуть усвідомлювати відповідальність за бажання та пристрасті, контролювати простір «думка – бажання – вчинок».

Учні 8-х класів обґрунтовують значення родинних цінностей у процесі становлення особистості, можуть визначати значення етики як філософської науки, знають основні етапи її розвитку, висловлюють особисте ставлення до етичних вчень античного світу, окремих вчень видатних українців. Учні розуміють значення понять «філософія», «аксіологія», «доброчинність», «ідеал», «світочі». У 8-му класі вчаться досліджувати, зіставляти відомості про різні етичні вчення, простежити дію «Золотого правила етики».



Так, для учнів 7-х, 8-х класів проводилося анкетування з питань: «Відповідальність за думки та вчинки», «Потреба в дружбі», «Ти й твоя сім’я», «Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості». Порівнюючи результати анкетування в класах, де викладається духовна етика і в яких не викладається ми бачимо позитивні зміни у думках, вчинках гімназистів, у відношенні до сім’ї:

«Відповідальність за думки та вчинки»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь

Кількість учнів, які зовсім не надали відповідь

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь

Кількість учнів,, які зовсім не надали відповідь

69 %

13 %

18 %

63 %

15 %

22 %



«Вплив засобів масової інформації на розвиток особистості»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Впливає

Не впливає

Не завжди

Впливає

Не впливає

Не завжди

60 %

8 %

32 %

51 %

12%

37%


«Потреба в дружбі»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Кількість учнів, у яких є потреба в дружбі

Кількість учнів, у яких немає потреби в дружбі

Кількість учнів, у яких є потреба в дружбі

Кількість учнів, у яких немає потреби в дружбі

97 %

3 %

93 %

7 %


«Ти й твоя сім»я»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Кількість учнів, які мають свої обов’язки в сім’ї та виконують їх

Кількість учнів, які мають свої обов’язки в сім’ї та не виконують їх

Кількість учнів, які мають свої обов’язки в сім’ї та виконують їх в окремих випадках

Кількість учнів, які мають свої обов`язки в сім’ї та виконують їх

Кількість учнів, які мають свої обов’язки в сім’ї та не виконують їх

Кількість учнів, які мають свої обов’язки в сім’ї та виконують їх в окремих випадках

87 %

3 %

10 %

82 %

4 %

14 %

Учні 9-х класів орієнтуються у визначенні понять «гедонізм», «аскетизм», «евдемонізм», «прагматизм пояснюють різницю між одухотвореною красою та красою, що визначається, насамперед, зовнішніми формами; вміють розкривати взаємозв’язок між моральними цінностями особистості та моральним станом суспільства. Учні 9-х класів вміють вивчати спрямованість і наповненість власного етичного пошуку досконалості; контролюють особисті «хочу» і «треба» з позиції моральності; вміють розкривати зв’язок між визнанням безумовної цінності іншої особистості та принципами не насилля.

Учні 10-го класу активно обґрунтовують взаємозв’язок краси і моральності у сімейному просторі; знають і порівнюють поняття «моральний закон», «любов до Бога», «любов до ближнього», «пристрасть». Учні 10-го класу на уроках курсу «Етика: духовні засади» розкривають значення моральної самосвідомості для визначення сенсу життя. Вони вміють оцінювати отриманий життєвий досвід із позицій власних ціннісних орієнтацій; визначають причини і наслідки конфліктів у сім’ї.

Учні 11-го класу компетентно розкривають значення родинних цінностей, нерозривності шлюбу; обґрунтовують вплив традицій християнської культури на становлення сучасної особистості; пояснюють складні, суперечливі етичні проблеми, пов`язані з прискореним розвитком інженерії, комп`ютеризацією, глобалізацією. Учні 11-го класу володіють вміннями оцінювати події і явища в контексті тисячолітньої християнської культури, удосконалювати культуру спілкування з позиції морального виміру, розуміти духовно-моральні основи шлюбу, відповідальність молодих людей одне перед одним, узагальнюють досвід міцної та щасливої сім»ї, усвідомлюють роль сім»ї у житті суспільства і зміцненні державності.



Для учнів 9-х – 11-х класів проводилося анкетування з питань: «Ціннісні орієнтації», «Поняття краси», «Сенс життя», «Любов, сім’я, традиції», «Поняття шлюбу та сім»ї». Зазначимо нижче результати анкетування, а саме:
«Ціннісні орієнтації»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь, або зовсім не надали

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість гімназистів, які надали невірну відповідь, або зовсім не надали

64 %

36 %

58 %

42 %


«Поняття шлюбу та сім’ї

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Який на твою думку найоптимальніший вік для одруження ?

18 – 21

22 - 25

26 - 30

18 - 21

22 - 25

26 - 30

12 %

68 %

20 %

13 %

76 %

11 %


«Поняття краси»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь, або зовсім не надали

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь, або зовсім не надали

86 %

14 %

82 %

18 %



«Сенс життя»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь, або зовсім не надали

Кількість учнів, які надали вірну відповідь

Кількість учнів, які надали невірну відповідь, або зовсім не надали

92 %

8 %

87 %

13 %


«Любов, сім’я, традиції»

Класи, в яких викладається курс «Етика: духовні засади»

Класи, в яких не викладається курс «Етика: духовні засади»

Як ти гадаєш чи обов’язково до шлюбу залишатись цнотливим?

Так

Ні

Не знають

Так

Ні

Не знають

62 %

14 %

34 %

58 %

14 %

28 %

Як ти вважаєш чи мають місце віра і традиції в житті сучасної сім’ї?

Так

Ні

Не знають

Так

Ні

Не знають

96 %

2 %

2 %

93 %

2 %

5 %

Таким чином, проведені дослідження допомогли виявити помітне покращення та позитивний результат викладання даного курсу. Учні, які навчаються в класах, де викладається курс «Етика: духовні засади», мають значно глибші знання та більш сформовані вміння і навички аналізувати й оцінювати духовно-моральні явища.

Формуванню духовного здоров’я учнів сприяло також проведення ряду позакласних виховних заходів, наприклад «Молитва – джерело світла і добра» (класний керівник Тарасенко Н.М.), «Зерно Слова Божого» ( класний керівник Шевченко Н.Л.), «Любов до ближнього – джерело величі людини» (класний керівник Сайко А.А.), «Щоб душа була здоровою» (класний керівник Гетман О.В.), учнівська конференція «Біблія – пам`ятка світової писемності» (класний керівник Леоновець Н.А.), мультимедійна презентація проекту «Православна моя Україна» (класний керівник Дуняшенко Н.В.), численні конкурси дитячих малюнків «Золоті куполи», які проводяться у гімназії під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва Гетман О.В. Усі ці заходи допомагають виховувати у дітей не байдуже ставлення до пам`яток християнської культури нашого міста, країни, вчать розуміти їх красу та велич.

З метою обміну досвідом, пропонуємо конспект уроку на тему: «Світ пристрастей сучасної людини. Гріховність» (вчитель спеціального курсу «Етика: духовні засади» гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області Тарасенко Наталія Миколаївна).

Мета уроку: розглянути поняття «пристрасть», «гріховність», пояснити в чому полягає небезпека слідування пристрастям, як зароджується гріховність; розвиток навичок аналізу життєвих ситуацій, цінностей, вміння висловлювати власну точку зору; виховання особистості на основі християнських цінностей.

Тип: вивчення нової теми.

Обладнання: мультимедійний проектор, репродукція картини Ієроніма Босха «Сім смертних гріхів та три останні речі», відеокліп «Если тебе тяжело…».

Хід уроку

І. Організаційний момент, актуалізація опорних знань

- Назвіть, хто чи що впливає на формування особистості найбільше. Складіть перелік в порядку значимості (батьки, школа, однолітки, вулиця, ЗМІ, реклама та ін..) – запис на дошці.

У сучасному суспільстві на формування особистості людини велику роль відіграють зовнішні впливи, і їх значення не можна недооцінювати. Тому розділ, вивчення якого ми розпочинаємо сьогодні має назву «Формотворчі фактори впливу на особистість».

Сучасній людині, не зважаючи на всілякі винаходи, технічні досягнення, побутові зручності, повноцінно жити стає дедалі складніше. Надто багато спокус виникає на її шляху, людина стає заручником своїх бажань.



ІІ. Вивчення нового матеріалу

Тема сьогоднішнього уроку – «Світ пристрастей сучасної люди. Гріховність».

Після цього уроку ви зможете пояснювати поняття «пристрасті», «гріх», «гріховність», пояснювати чим загрожує людині слідування своїм пристрастям, чим небезпечні гріхи.

Всі ми знаємо біблійну легенду про гріхопадіння перших людей. За що покарав Бог Адама і Єву? (за те, що порушили волю Божу, піддались спокусі, бажанню якому не змогли протистояти).

Гріхопадінням люди порушили в собі гармонію – єдність духу, душі і тіла. Гріх відірвав душу від духу, душа внаслідок цього відчула потяг до тіла, плоті. Коли ми вивчали тему «Ієрархічна будова особистості», ми зазначали чим керується тіло людини – назвіть? – інстинктами, які притаманні всім тваринам – самозбереження, розмноження. Так і багато сучасних людей дбають тільки про задоволення своїх тілесних потреб та бажань, слідуючи своїм пристрастям та гріховним бажанням.

Робота з поняттям.



«Пристрасть – це сильне, стійке, довготривале почуття, яке захоплює людину, володіє нею і виявляється в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямі, зосередженні на одній меті»

«Пристрасть – від слова «страсть» - спільнокореневе зі словом «страдательный», «страждати» - певна залежність чи неволя від якої слід очищатися».

Тому Піфагор говорив «Людина, що виявилася в полоні своїх пристрастей, вільною бути не може».

Усі пристрасті можна поділити на позитивні і негативні – наведіть приклади. (позитивні – навчання, наука, спорт, праця, читання книг…; негативні – алкоголь, наркотичні речовини, тютюн, ігрова залежність, інтернет-залежність та ін.).

Навіть позитивна пристрасть може перетворитися в негативну. Поясніть, в яких випадках. Святий Серафим Сирін у творі «Про чесноти та пристрасті» виділяє такі – робота з схемою – поділяє всі пристрасті людини на душевні (забуття, лінивство, незнання, дратівливість, наклеп, гнів, заздрощі, брехня, грошолюбство та ін..) та тілесні (черевоугодництво, пияцтво, розпуста, вбивство, славолюбство та ін.).


Чи мають місце вони в житті сучасної людини?

Для того, щоб зрозуміти, чим можуть бути небезпечні пристрасті, давайте послухаємо роботи домашніх творчих груп, які описували фрагмент життя людини, охопленої певними пристрастями (найпоширенішими у сучасної молоді) і прогнозували, яке майбутнє буде чекати таку людину, якщо вона не змінить свого ставлення до об’єкту пристрасті.

Представлення результатів роботи груп, які описували фрагменти життя людей, захоплених:

1) шкідливими звичками;

2) жадібністю до грошей;

3) комп’ютерними іграми;

4) «шопоголізмом».

Який можна зробити висновок? (пристрасті приводять до гріхів, гріховності)

Робота з поняттям:

«Гріх – поганий людський вчинок, коли людина діє навмисно, користуючись самою волею (бажаючи, вибираючи), або вчинок приказаний волею (зовнішні слова чи діла)»

«Гріх – будь-яке слово, вчинок чи бажання всупереч Закону Божому» (Августин Блаженний)

«Гріховність – пристрасть до гріха»

Існують різні види гріха. Ось деякі з них – робота з схемою «Види гріхів»



  1. Гріх лінивства – невиконання людиною того, до чого зобов’язують її обов’язки та знання;

  2. Гріхи в думках і ділах;

  3. Гріхи вільні і невільні (свідомі і несвідомі) – залежать від сили волі людини і її здатності протистояти силі спокуси.

  4. Гріхи смертельні (смертні) і несмертельні – смертельні – ті, які людина чинить свідомо і призводять до загибелі душі, коли вона повністю відчиняється гріху, перестає відчувати Бога, противиться Йому. Несмертельні гріхи – ті, які повністю не відкидають людину від Бога, не позбавляють її духовного життя, дають змогу повернутися.

Найбільш небезпечними є смертні гріхи, які віддаляють душу людини від Бога, позбавляють душу шансу на спасіння. Вони підлягали осуду в усі часи, відколи існує християнство. Які це гріхи допоможе зрозуміти картина нідерландського художника ХV століття Ієроніма Босха «Сім смертних гріхів та останні речі» (перегляд картини на проекторі, коментар, запис учнями в зошиті переліку гріхів).


Картина відноситься до раннього періоду творчості Босха, її називають «стільницею», хоча вона таку функцію ніколи не виконувала. Вже біля трьохсот років картина висить в Ескоріалі, де її колись у своїй спальні повісив іспанський король Філіп ІІ.

Центральна частина, яка складається з чотирьох концентричних кіл, символізує Всевидяче Боже Око, в зіниці якого воскреслий Христос показує свої рани.

У другому колі видно латинський напис Cave, cave, Deus videt, який в перекладі означає «Бійся, бійся, бо Господь все бачить».

Третє коло зображує промені, схожі на сонячні, а четверте, в сегментах, - сім смертних гріхів. Під зображенням кожного з семи гріхів дана його латинська назва, хоча зображення досить чітко показує, який саме гріх зображено.



  • Людина, яка жадібно з’їдає все, що ставить на стіл господиня, вчиняє гріх зажерливості (чревоугодия – рос. мовою);

  • Огрядний чоловік, який відпочиває – гріх лінивства, саме в цьому його докоряє жінка, яка входить в кімнату;

  • Хтивість, розпусту втілюють декілька закоханих пар;

- Гординю – дама, яка милується своїм зображенням y дзеркалі, яке тримає перед нею Диявол, прийнявший вигляд покоївки в дивному чепчику;

  • Двоє чоловіків, які б’ються біля дверей таверни – гнів;

  • Помічник судді, який бере хабар – жадібність;

  • Пара немолодих людей з заздрістю подивляються на перехожого, який тримає в руках рідкісного й дорогого птаха, в той же час забуваючи про свій справжній скарб – свою доньку, на яку теж з заздрістю поглядає молодий чоловік – заздрість.

Зображення семи смертних гріхів зроблено по колу не випадково. Як ви думаєте, що хотів сказати цим художник?

Босх включив їх у райдужну оболонку ока і таким чином зробив пересторогу тим, хто думає що уникне неминучої кари.

Чотири круглих зображення по боках (тондо) мають назву «чотири останні речі», доповнюють картину: вони зображують смерть, Страшний Суд, Рай і Пекло.

Отже, назвіть ці найстрашніші для людини гріхи.

Гріх і гріховність не виникають на пустому місці, раптово. І це дуже добре, адже в людини є можливість уникнути гріховності.

Давайте розглянемо схему «Зародження і розвиток гріха»





І стадія. Гріховні думки, роздуми, уявлення (привід до гріха). З ними потрібно боротися ще до того, як вони заволодіють серцем.

ІІ стадія. Зацікавленість – вирішальний момент, коли людині необхідна рішуча боротьба з спокусами.

ІІІ стадія. Насолода – коли до гріха тягнеться серце людини, її почуття, насолода в душі людини. Коли серце потрапляє в полон гріха, боротися з ним дуже важко, майже неможливо.

ІV стадія. Бажання гріха – людина прагне шукати гріха, висловлює своє бажання.

V стадія. Рішучість скоїти гріх.

VI стадія. Скоєння гріха.
ІІІ. Закріплення: - Як протистояти гріхові? (боротися з пристрастями до того, як вони стануть гріхом, викорінювати гріховні думки, розвивати в собі основні християнські чесноти – протилежні гріхам, слідувати Слову Божому).

IV. Висновок: Кожного дня ми робимо вибір шляху між добром і злом. В нашій душі вирують різноманітні почуття, бажання і іноді буває дуже складно зробити вибір, не помилитися. І в цьому нам допомагає християнська віра (прослуховування запису – пісня «Если тебе тяжело…»).

Якщо вам тяжко, погано на душі і здається, що виходу зовсім нема, життя зупинилося – помоліться, сходіть до храму, і вихід обов’язково знайдеться.



V. Домашнє завдання: скласти свій порадник «Як вберегтися від гріха та пристрастей сучасній молодій людині».
Література


  1. Григорій Вашенко Хвороби в галузі національної пам’яті. – К.: 2003.

  2. Лосский Н.О. Условия абсолютного добра / Лосский Н.О. – М. : 1991.

  3. Концептуальні засади формування духовності особистості / ред. кол. За матеріалами сайту «Освіта.uа» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osvita.com.ua/.

4. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок : [книга для вчителя] / Підласий І.П. – К. : Рад. школа, 1989.

  1. Чепурко О.М. Духовне виховання учнів під час бесід з позакласного читання / Чепурко О.М. // Зб. наукових праць. – К. : КДПІ, 1990.

6. Щербо А.Б. Красота воспитывает человека / Щербо А.Б., Джола Д.Н. – К. : Рад. школа, 1980.

Центр методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради виносить подяку вчителю спеціального курсу «Етика: духовні засади» гімназії № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області Тарасенко Наталії Миколаївні за вміння й талант виткати тонку, але міцну нитку, що об’єднала педагога з учнями як партнерів. І неважливо, які методи використано, як багато зроблено, важливо – як багато в це вкладено. Чи не в цьому і є кредо вчителя?