Всеукраїнська асоціація комп’ютерних клубів - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Новини української асоціації інвестиційного бізнесу 10. 12. 1 133.27kb.
Всеукраїнська асоціація пенсіонерів 1 29.51kb.
План-конспект уроку інформатики в 10 класі №7 (тема I) Тема уроку 1 19.21kb.
Створення і показ комп'ютерних презентацій 1 57.53kb.
«Ефективне управління комунальною власністю та комунальними підприємствами» 1 34.67kb.
«Історія комп’ютерних вірусів» 1 288.7kb.
Президенту україни віктору Андрійовичу ющенко звернення Всеукраїнської... 1 47.55kb.
* Наукове відділення комп’ютерних наук Голова журі відділення 1 60.82kb.
Словничок комп'ютерних термінів м. Вознесенськ, 2011 р. Шановні колеги! 1 50.39kb.
Використання комп’ютерних технологій в інформаційному забезпеченні... 1 65.07kb.
Асоціація промислового арматуробудування України Асоціація фармацевтичних... 1 21.14kb.
Рішення 15 квітня 2009 року №181 "Про план роботи міськвиконкому... 1 39.89kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Всеукраїнська асоціація комп’ютерних клубів - сторінка №1/1

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ КОМП’ЮТЕРНИХ КЛУБІВ



вул. Максима Берлинського, 9, офіс 305

м. Київ, 04060, Україна

тел.: (380-44) 536-13-56(багатоканальний)

e-mail: info@uacc.org.ua

WWW.UACC.ORG.UA



Перебудова відносин між бізнесом та владою
Голова Всеукраїнської асоціації комп’ютерних клубів,

кандидат фізико-математичних наук, доцент



Олександр Бернатович
Розвиток систем електронного урядування, електронної комерції, інформатизації держави неможливий без масового доступу населення до ІКТ та Інтернет. Ця проста істина не привертає особливої уваги урядовців. А от згідно звіту Міжнародного союзу електрозв'язку на Всесвітній зустрічі з питань інформаційного суспільства у Женеві у грудні 2004 року, Україна по рівню впровадження інформаційних технологій займає одне з останніх місць серед країн Європи. Позаду нас тільки Албанія та Молдова.

(http://www.unece.org/stats/documents/ces/sem.52/11.r.pdf ).



Незважаючи на чисельні позитивні оцінки «досягнень» у галузі інформатизації, що виконавча влада давала сама собі, цей факт свідчить про провал державної політики у цій сфері. Уже більше 10 років ця політика полягає в плануванні розподілу обмежених бюджетних коштів на велику кількість відомчих проектів. Неодмінний супутник такого розподілу - корупція стала повсякденним і цілком звичним явищем. Результатом став такий факт, що жоден з проектів Національної програми інформатизації так і не був виконаний. Замість створення рівних і прозорих умов, сприяння конкуренції на ринку, державна політика зосереджується на розподілі обмежених бюджетних ресурсів, яких ніколи не вистачить для подолання відставання України.
Наприклад: на цей час створено лише декілька десятків державних пунктів доступу до Інтернет. З них більше половини розташовано у Києві. Якщо і далі йти цим шляхом, то ми можемо повторити «досягнення» Росії, де було створено близько 3000 державних пунктів колективного доступу до Інтернет, які щомісячно відвідують 250 000 чоловік, тобто лише декілька відвідувачів у день! Для порівняння: український Інтернет-клуб в середньому відвідує 100 – 200 чоловік щодня. Згідно звіту «Показники доступу для інформаційного суспільства» на зустрічі у Женеві, у найближчому майбутньому для громадян країн, що розвиваються, основним місцем доступу до Інтернет стануть ”приватні Інтернет-клуби. Це підтверджується обстеженнями, що були проведені ООН в Україні.
Чи можна вирішити відставання України у доступі населення до ІКТ лише за допомогою фінансування з держбюджету? За попередньою оцінкою Одеського науково-дослідного інституту звязку, розгортання пунктів комунікаційного доступу до Інтернет в Україні вимагатиме більше 500 млн. гривень стартових інвестицій. Бюджет України таких витрат не передбачав та й передбачати не може. Тому, якщо орієнтуватись лише на так звану «бюджетну інформатизацію», входження України до сучасного інформаційного суспільства затягнеться на невизначений час А без масового доступу населення до ІКТ та Інтернету всі плани із створення систем електронного урядування та електронної комерції так і залишаться нездійсненними мріями.
У галузі освіти школи комп'ютеризовані недостатньо. Комп'ютерними класами оснащені приблизно 60% шкіл. Інтернетом регулярно користуються менше 3% українських шкіл. В Україні нараховується в середньому 65 учнів на один комп'ютер, в Росії - 46 учнів, а в Польщі - 30 учнів, країнах Євросоюзу - 8,6. Лише на оплату доступу шкіл України до Інтернету потрібно щорічно більше 100 млн. грн.


    Донедавна українська влада намагалась не помічати потенціалу малого підприємництва у створенні пунктів масового доступу населення до Інтернет. Тільки за підтримки ООН Всеукраїнська асоціація комп’ютерних клубів змогла акцентувати увагу держави на необхідності співпраці з приватним сектором. Представництво ООН в Україні разом з Всеукраїнською асоціацією комп’ютерних клубів (ВАКК) та Міністерством освіти і науки України започаткували проект “Розвиток доступу до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій населення України на основі партнерства між школами і комп'ютерними клубами в Україні”. Суть проекту полягає в створенні на базі шкіл громадських пунктів доступу до комп’ютерів та Інтернет спільними зусиллями шкіл та підприємців. Залучення потенціалу найбільш масового підприємництва в галузі ІКТ – Інтернет-клубів спроможне остаточно вирішити проблему комп’ютеризації та інтернізації шкіл, створити тисячі громадських пунктів доступу до Інтернет без значних бюджетних витрат. Це в свою чергу наповнить реальним змістом чудову ідею електронного урядування, яка без масового українського Інтернет-користувача не буде мати ніякого сенсу. За короткий час українськими підприємцями створено біля 200 шкільних Інтернет-клубів, за підтримки ООН українських досвід почав розповсюджуватись в інших країнах (Білорусь, Азербайджан). Разом з тим у деяких регіонах цей процес гальмується, незважаючи на декларативне розпорядження КМУ № 842-р від 17 листопада 2004 року про підтримку проекту ООН, МОН, ВАКК щодо створення шкільних Інтернет-клубів. Ми часто отримували сигнали про випадки хабарництва з боку місцевих чиновників, правоохоронних органів, санепідемстанції т. ін.. І для хабарництва створені всі умови: застарілі санітарні норми (до речі – тільки один народний депутат – Борис Безпалий - наш запит звернув на цю проблему увагу і 2 рази виступав з цього приводу на сесії Верховної Ради), це й проблема порушення прав власності на програмне забезпечення, оскільки в країні процвітає піратство, незважаючи на те що Україна вже 4 рік поспіль нагороджується мало почесним званням пріоритетної країни світу по інтелектуальному піратству. В найкрупніших торгівельних центрах Києва можна знайти піратські компакт-диски з наклеєними на них державними голографічними марками, що мають свідчити про їх легальність. Я про це заявляю вже не як Голова асоціації, а як керівник компанії, що вже 8 рік поспіль виконує до 70% всіх судових експертиз в Україні у галузі комп’ютерного піратства.

За умови забезпечення підтримки малого підприємництва для створення приватних пунктів колективного доступу до Інтернет у 30000 населених пунктах України на базі шкіл та інших місць колективного доступу, держава могла б зекономити орієнтовно 3 млрд. грн. одноразово на придбанні комп’ютерної техніки та більше 50 млн. грн. щомісячно на обслуговування, ремонт та модернізацію техніки.
Від розвитку малого підприємництва залежить рівень проникнення ІКТ у повсякденне життя громадян. Чим більше цей рівень, тим реальніше стає розвиток електронного урядування та електронної торгівлі. Міжнародний досвід показує, що такий розвиток починається тоді, коли рівень доступу населення до Інтернет перевищує 30% . Якщо ми й далі будемо сподіватись тільки на бюджетну інформатизацію, зневажати та заважати розвитку підприємництва, входження України до інформаційного суспільства загальмується на багато років.