Звіт про результати аналізу формування та здійснення видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів з державного - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Рішення про внесення змін до рішення районної ради від 29 листопада... 1 18.21kb.
Основних заходів, які будуть проводитись з 22 по 28 липня 2013 року... 1 120.39kb.
Про затвердження розподілу міжбюджетних трансфертів з державного... 1 31.17kb.
Рішення сесії обласної ради шостого скликання від 12. 2012 р. 1 35.29kb.
Відомості про виконання бюджету відповідного рівня Виконання бюджету... 1 28.21kb.
Розпорядження 12 грудня 2012 року м. Бахмач №726 1 37.82kb.
Розпорядження 21. 08. 2012 смт Доманівка №356 Про розподіл субвенції... 1 14.33kb.
Розпорядження 27. 06. 2012 смт Криве Озеро №272-р Про розподіл міжбюджетних... 1 19.22kb.
Загального фонду 1 156.77kb.
Розпорядження голови районної державної адміністрації 17. 12. 1 69.86kb.
Пояснювальна записка щодо виконання показників доходів, які враховуються... 1 330.38kb.
Інформація про стан аудиторської діяльності в Україні у 2011 році... 8 1267.52kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Звіт про результати аналізу формування та здійснення видатків, що враховуються при - сторінка №1/4


РАХУНКОВА ПАЛАТА Департамент з питань використання коштів державного бюджету в регіонах

Затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 24.10.2012 №20-2

ЗВІТ

про результати аналізу формування та здійснення видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на органи місцевого самоврядування

Відповідальний за підготовку Звіту головний контролер - директор департаменту Самусь Г.Ю.

м. Київ 2012
ЗМІСТ

Вступ З


  1. Законодавче врегулювання формування та здійснення видатків місцевих бюджетів на органи місцевого самоврядування 4


  2. 10
    Визначення обсягу видатків на утримання органів місцевого самоврядування при формуванні обсягів міжбюджетних ^ трансфертів державного бюджету

III. Використання бюджетних коштів для забезпечення діяльності виконавчих органів місцевих рад

3.1. Структура видатків на органи місцевого самоврядування у


13

17

20 20



22

25
місцевих бюджетах 10



  1. Законність та ефективність використання коштів на утримання органів місцевого самоврядування

  2. Джерела покриття видатків на фінансування діяльності виконавчих органів місцевих рад

IV. Організаційна структура органів місцевого самоврядування

  1. Кадрове та організаційне забезпечення органів місцевого самоврядування

  2. Організація надання органами місцевого самоврядування адміністративних послуг та задоволення інтересів громадян

V. Підстави для укрупнення територіальних громад за європейським досвідом

Висновки 27

Пропозиції 29

ВСТУП

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Нині органи місцевого самоврядування поряд з місцевими держ­адміністраціями покликані реалізувати політику держави на територіальному рівні, здійснювати державне управління значною кількістю різноманітних сфер суспільного життя. Конституцією і іншими законами України на них покладено широкий спектр повноважень: від забезпечення законності і правопорядку, додержання прав, свобод і законних інтересів громадян до здійснення державних повноважень в сфері освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, соціально-економічного розвитку регіонів.

На сьогодні, як свідчить аналіз законопроектів щодо проведення в Україні адмінреформи, матеріалів ЗМІ, через велику подрібненість територіальних громад, відсутність власних можливостей розвитку, інші причини, якість соціальних та адміністративних послуг, що надаються членам територіальних громад, насамперед сільських та селищних, є вкрай низькою, а існуюча система органів місцевого самоврядування не відповідає очікуванням та потребам суспільства.

Всього в Україні налічується понад 12 тис. місцевих рад.. В їх виконавчих органах станом на 01.01.2012 працювало 128 тис. осіб, у тому числі 99,2 тис. посадовців. При цьому налічувалось 5,7 тис. незаповнених вакансій.

На забезпечення здійснення діяльності органів управління АР Крим та органів місцевого самоврядування у 2010 і 2011 роках з місцевих бюджетів було спрямовано 14,5 млрд. грн., у тому числі 6,6 млрд. грн. або 45 відс. - за рахунок дотації вирівнювання з державного бюджету та коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету1.

Важливість соціальної ролі, що відіграють місцеві ради та їх виконавчі органи у системі суспільного управління, зростаючі обсяги видатків на їх утримання, значна частина яких формується за рахунок коштів державного бюджету, і необхідність їх оптимізації в умовах обмежених можливостей бюджету з урахуванням необхідності забезпечення якісного виконання покладених на ці органи функцій держави, зумовили актуальність теми аналізу.

І. ЗАКОНОДАВЧЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ВИДАТКІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ НА ОРГАНИ МІСЦЕВОГО

САМОВРЯДУВАННЯ

Законами України на органи місцевого самоврядування покладено окремі завдання щодо провадження на місцях державної політики у різних сферах суспільного життя. При цьому, органи місцевого самоврядування законодавчо визначаються як органи управління, що здійснюють державну політику (державне управління) у відповідній сфері.



Наприклад, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про освіту" визначено, що державна політика у цій галузі здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Статтею 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що одним з принципів державної політики у цій сфері є регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, встановлення яких ст. 7 Закону віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у значній мірі узагальнено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон про місцеве самоврядування), де вони розподілені на делеговані органами виконавчої влади та власні (самоврядні) повноваження.

Однак, вказаний Закон не містить повного переліку повноважень органів місцевого самоврядування, визначених законодавством, зокрема не враховує відповідних положень Закону "Про житлово-комунальні послуги", який був прийнятий після набрання чинності Закону про місцеве самоврядування. Крім того, у цьому Законі не визначено повноважень та функцій, що здійснюються виконавчими апаратами обласних та районних рад.

Водночас у низці законів України повноваження органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади не розмежовані (об'єднані в одну статтю). Наприклад, у ст. 7 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" до повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування віднесено забезпечення реалізації державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей. Аналогічно, у ст. 8 Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" не розмежовано повноваження Ради міністрів АР Крим, місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад у сфері трансферу технологій. Це ж можна сказати щодо повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері реабілітації інвалідів (в Законі "Про реабілітацію інвалідів" зазначено, що державне управління системою реабілітації інвалідів здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування). Не розмежовано також повноваження органів виконавчої влади і місцевого самоврядування стосовно забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, у сфері забезпечення благоустрою населених пунктів тощо.



Отже, в Україні законодавчо визначено, що повноваження щодо здійснення державної політики та управління поряд з органами державної влади виконують органи місцевого самоврядування. При цьому законодавством не сформовано вичерпного переліку власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування та чітких

критеріїв, що визначають віднесення цих повноважень до сфери державного управління (виконання функцій держави).

*-—ДовідкцЦО: Відповідно до термінів, визначених у розділі VII Концепції адміністратив­ної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.98 М> 810, державне управління - це вид діяльності держави, що полягає у здійсненні нею управлін­ського, тобто організуючого впливу на ті сфери і галузі суспільного життя, які вимагають певного втручання держави шляхом використання повноважень виконавчої влади.

При цьому у Концепції зазначено, що державне управління здійснюється і за межами функціонування виконавчої влади, завдяки цьому поняття "державне управління" за змістом є ширше, ніж поняття "виконавча влада".

^ Статтею 143 Конституції України передбачено, що окремі повноваження органів виконавчої влади можуть надаватися органам місцевого самоврядування. їх виконання здійснюється у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків.

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 85 Бюджетного кодексу держава може передати Раді міністрів АР Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Повідково: Перелік закріплених за місцевими бюджетами податків, зборів та інших платежів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, затверджено статтями 64 і 66 Бюджетного кодексу України.

Статтями 88-90 Бюджетного кодексу затверджено перелік видатків місцевих бюджетів усіх рівнів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам та коштів, що передаються з місцевих бюджетів до держав­ного бюджету). До таких видатків (далі - видатки 1-го кошику) належать і видатки на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного зна­чення (п. 1 ч. 1 ст. 88), а також на державне управління, а саме: на органи місце­вого самоврядування міст республіканського АР Крим і обласного значення, органи місцевого самоврядування районного значення (пп. 1а, 16 ч. 1 ст. 89), представницьку і виконавчу владу АР Крим, обласні ради (пп. 1а, 16 ч. 1 ст. 90).



Перелік видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (далі - видатки 2-го кошику), що затверджений , ст. 91 Бюджетного кодексу, видатків на державне управління або на органи І місцевого самоврядування не містить.

Довідково: Відповідно до ст. 34 Федерального закону Російської Федерації від 06.10.2003 № ІЗІ-ФЗ "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування у Російській Федерації" фінансування видатків на утримання органів місцевого , самоврядування здійснюється виключно за рахунок власних доходів бюджетів відповідних муніципальних утворень.

Статтею 86 Бюджетного кодексу Російської Федерації передбачено, що видаткові зобов'язання муніципальних утворень, які виникли при здійсненні органами місцевого самоврядування переданих їм окремих державних повноважень виконуються за рахунок і в межах субвенцій із бюджету суб'єкта Російської Федерації, наданих місцевим бюджетам, а якщо муніципальним утворенням перевищені нормативи, які використано у методиках розрахунку відповідних субвенцій. фінансове забезпечення додаткових видатків | здійснюється за рахунок власних доходів і джерел фінансування дефіциту місцевого е бюджету.

Отже, бюджетне законодавство у цілому врегульовує питання фінансування та забезпечення бюджетними коштами лише тих видатків у галузі управління, які обумовлені здійсненням Радою міністрів АР Крим та органам місцевого самоврядування державного делегованого управління сферами і галузями суспільного життя.

^ Статтею 1 Закону про місцеве самоврядування встановлено, що для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування місцевими радами створюються виконавчі органи. Згідно зі ст. 11 Закону виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші виконавчі органи.

Відповідно до норм Закону про місцеве самоврядування структура виконавчих органів місцевої ради, загальна чисельність апарату та її виконавчих органів встановлюється виключно на пленарних засіданнях відповідної ради (п. 5 ч. 1 ст. 26, п. 4 ч. 1 ст. 43).

Тобто, на відміну від органів виконавчої влади, зокрема місцевих держадміністрацій, для яких за законом Уряд затверджує типовий регламент, рекомендаційний перелік управлінь, відділів та інших структурних підрозділів і типові положення про них, граничну чисельність і фонд оплати праці їх працівників', норми права не містять вимог щодо організаційної структури виконавчих органів місцевих рад або мають характер рекомендацій.



Довідково: Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 № 107-VI змінено та до­повнено чинні закони. Зокрема, п. 89 Розділу II цього Закону норми Закону про місцеве само­врядування доповнено положеннями, якими визначено, що структура, загальна чисельність апарату та виконавчих органів місцевих рад встановлюється у межах загальної чисель­ності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Однак, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 більшість змін і доповнень, внесених до законодавчих актів Законом від 28.12.2007№ 107-УІ, у тому числі п. 89 Розділу II, визнано неконституційними, оскільки предмет регулювання закону про Державний бюджет України обмежується лише питаннями встановлення доходів та видатків держави та ним не можна вносити зміни до інших законів - у разі необхідності для внесення таких змін мають використовуватись окремі закони (п. 5.4. установчої частини, п. 2 вирішальної частини Рішення).

Наразі типові штати виконавчих органів місцевих рад встановлено додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.97 № 1349 "Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування" (далі - Постанова № 1349). Зазначеною постановою (п.1) рекомендовано головам обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах рад, міським, селищним і сільським головам під час підготовки пропозицій щодо структури виконавчого апарату та виконавчих комітетів відповідних рад дотримуватися встановлених додатками типових штатів.

При цьому, ці типові штати встановлено лише для апаратів та виконавчих комітетів місцевих рад.

Отже, питання рекомендованої Урядом чисельності працівників органів місцевого самоврядування не охоплюють чисельності посадових осіб виконавчих органів міських (міст республіканського АР Крим,

обласного та районного значення) рад, визначених Законом про місцеве самоврядування.

^ Формулою розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами (далі - Формула), затвердженою постановами Уряду від 05.09.2001 № 1195 (діяла у 2010 році) та від 08.12.2010 № 1149 (діє з 2011 року до теперішнього часу) із змінами та доповненнями, затверджено, що загальний обсяг кожного з видів видатків 1-го кошику розраховується виходячи із загальних ресурсів зведеного бюджету України і місцевих бюджетів та першочерговості соціальних видатків2.

Втім конкретної методики обрахунку цього показника, у тому числі для видатків на органи управління, законодавчо не затверджено.

У той же час, ст. 94 Бюджетного кодексу визначено, що загальний обсяг фінансових ресурсів за кожним видом видатків 1 -го кошику має визначатися на підставі державних соціальних стандартів і нормативів.

Фактично розподіл загального обсягу видатків на утримання органів управління обласних, Київської та Севастопольської міських рад здійснюється виходячи" з чисельності працівників цих органів, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2000 № 8903 (п. 14 Формули, затвердженої постановою від 05.09.2001 № 1195, п. 13 Формули, затвердженої постановою від 08.12.2010 № 1149).

Для органів управління районних рад, міських рад міст районного значення, сільських та селищних рад, що фінансуються за рахунок зведених бюджетів району, вказаний розподіл на 2010-2012 роки здійснювався виходячи із чисельності населення районів, а з 2011 року - додатково застосовувався розрахунковий норматив чисельності працівників виконавчих органів міських, сільських та селищних рад, встановленої постановою № 1349, на 1 тис. населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць (відповідно п. 16 та п. 15 Формули).

Довідково: Для розрахунку вказаного нормативу визначено загальну рекомендовану штатну чисельність працівників виконавчих органів сільських. селищних, міських (міст районного значення) рад кожного району України (виходячи з фактичної кількості таких рад у розрізі їх груп зсГчїїсельністю населення). У подальшому суму чисельності вказаних працівників поділено на чисельність населення та визначено, що у середньому на 1 тис. населення припадає 3,728 таких прсщівника.

Для органів управління міст республіканського АР Крим та обласного значення розподіл здійснювався виключно виходячи із чисельності їх населення_(відповідно п. 17 та п. 16).



Довідково: Крім того, для розподілу видатків між місцевими бюджетами різних рівнів Формулою визначено 4 коригуючих коефіцієнти, значення яких також встановлюються залежно від кількості населення відповідних територій.

Таким чином, діючим законодавством не у повній мірі розмежовано повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, у тому числі у сфері державного управління, та не визначено можливості фінансування видатків на управління Із забезпечення виконання власних повноважень у цій сфері за рахунок доходів 2-го кошику.



Рекомендований характер норм, що визначають чисельність працівників органів місцевого самоврядування, та неповне охоплення ними всіх ланок виконавчих органів місцевого самоврядування створює умови для зростання фактичної чисельності їх працівників та росту, видатків на утримання галузі у цілому. А

II. ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ВИДАТКІВ НА УТРИМАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ОБСЯГІВ МІЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Аналіз формування видатків на утримання органів місцевого самоврядування на центральному рівні показав, що їх загальний обсяг визначався Мінфіном виходячи з "макроекономічних показників розвитку держави та її фінансових можливостей"4 за відсутності затверджених на законодавчому рівні критеріїв та методики його обрахунку.

При визначенні розміру дотації вирівнювання місцевим бюджетам з держбюджету розрахований Мінфіном обсяг видатків на державне управління та органи місцевого самоврядування на 2010 рік становив 3378,5 млн.грн., на 2011 рік - 3255,9 млн. грн., на 2012 рік - 3433,8 млн. гривень.

Обсяг ресурсів, визначений Мінфіном, лише частково задовольнив потреби органів місцевого самоврядування у коштах на виплату заробітної плати їх працівників: від 60 відс. по бюджетах АР Крим до 90 відс. - Житомирської області (Таблиця 1).

Таблиця 1


Порівняльні дані покриття видатків на оплату праці працівників органів управління окремих регіонів за рахунок визначеного Мінфіном обсягу ресурсів, млн. грн.


АТО

2010 рік

2011 рік

Загальні видатки,

визначені Мінфіном



Затверджені в бюджетах обсяги видатків

Відсоток покриття видатків на оплату праці

Загальні видатки,

визначені Мінфіном



Затверджені в бюджетах обсяги видатків

Відсоток покриття видатків на оплату праці

на оплату ппаиі

на оплату ппаиі

АР Крим (райони та міста)

125,4

202.6

62

123.9

204,9

60

Житомирська обл.

123,4

137.5

90

117,4

144,0

81

Харківська обл.

164,9

230,1

72

158,4

223,5

71





По окремих бюджетах нижчого рівня обсягу видатків, розрахованого Мінфіном, не вистачало для забезпечення навіть обов'язкових складових заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування.

Так, на 2011 рік фінансовий норматив бюджетної забезпеченості однієї штатної одиниці органів управління для бюджетів районів (Нугі) обраховано Мінфіном нарівні 17226,0 гривень.

При цьому мінімальні видатки лише на оплату праці з нарахуваннями для спеціаліста без категорії та досвіду роботи найменшої сільської ради становили 18 тис. грн. на рік.

Обчислений на підставі наведеного нормативу бюджетної забезпеченості обсяг видатків на утримання органів місцевого самоврядування для бюджету Житомирського району Житомирської області склав 4459,8 тис. грн., що дорівнює лише 98 відс. від суми фактичних обов'язкових виплат у складі фонду оплату праці працівників виконавчих органів місцевих рад району (оклад, надбавки та доплати обов'язкового характеру), які становили 4558,3 тис. гривень.

Довідково: 3 приводу невідповідності обсягів видатків на утримання органів місцевого самоврядування, врахованих при визначенні розміру дотації вирівнювання, мінімальним потребам на виплату заробітної плати працівників вказаних органів _від_ Мінфіну (лист від 23.10.2012 № 31-07220-05-13/25532) отримано зауваження, що держава забезпечує фінансовим ресурсом лише делеговані повноваження. Однак, вказана позиція не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України, у ст. 91 якого, як зазначено вище, перелік видатків місцевих бюджетів 2-го кошику не містить видатків на державне управління або на органи місцевого самоврядування. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.97 № 1349, якою встановлено типові штати виконкомів та апаратів місцевих рад, не визначає, що вони розповсюджуються тільки на осіб, що виконують делеговані повноваження.

Слід зазначити, що скорегована нормативна штатна чисельність працівників органів місцевого самоврядування, визначена Мінфіном для Житомирського району та застосована у розрахунку, була близькою до чисельності, що рекомендована Постановою № 1349 (258,9 осіб проти 229 за постановою). Фактична чисельність таких працівників у Житомирському районі на початок 2011 року становила 229 осіб, на кінець 2011 року - 223 особи, тобто у цілому по району була у межах, рекомендованих Урядом.



Довідково: Відповідно до п. 16 Формули, затвердженої Постановою №1149, обсяг видатків для бюджету району визначався шляхом множення нормативу Нугі на чисельність населення на 01.01.2010 (Игі), норматив типової штатної чисельності працівників органів місцевого самоврядування, виходячи із типових штатів, зазначених у Постанові № 1349 (У- у 2011 році визначений на рівні 3,728 штатних од. на 1 тис. населення) та на коригуючий коефіцієнт щільності населення територій, підпорядкованих сільським радам (Куз): Уугі = Нум х кп х Ух Куз. Множення N,-1 х Ух Куз дає скореговану нормативну штатну чисельність працівників органів місцевого самоврядування по району.

На противагу зазначеному, для Коростишівського району Житомирської області, який мав меншу чисельність населення, ніж Житомирський район (41,3 тис. осіб проти 69,4 тис.), меншу кількість бюджетних установ (165 проти 303) і місцевих рад (24 проти 32) та відповідно меншу чисельність працівників їх виконавчих органів (на кінець 2011 року - 126,25 штатних од. проти 223 од.), скорегована Мінфіном за Формулою розрахункова нормативна штатна чисель­ність органів місцевого самоврядування становила 308 осіб. Це на 50 од. біль­ше, ніж розраховано для Житомирського району та на 181,75 од. (у 2,4 раза)- ніж фактична чисельність таких працівників у Коростишівському районі.



Довідково: Наведене сталося через різні значення коефіцієнту Куз, яке залежить від середньої чисельності населення території, підпорядкованої сільській раді району (чим менше населення, тим вище коефіцієнт): для Житомирського району, який мав більшу кількість мешканців, КУз дорівнював мінімапьному значенню (1), для Коростишівського майже максимальному (2)5.
Відтак, обрахований за Формулою обсяг видатків на утримання у 2011 році органів управління Коростишівського району на 19 відс. перевищив аналогічний обсяг по Житомирському району (5305,6 тис. грн. проти 4459,8 тис. гривень). Втім вказані видатки, фактично проведені з бюджету Коростишівського району, у 2011 році були навпаки у 1,5 рази меншими, ніж по Житомирському району (8258,9 тис. грн. проти 12348,1 тис. гривень).

Повідково: Мінфін у листі від 23.10.2012 № 31-07220-05-13/25532 зазначив, що "в Коростишівському районі досить велика кількість дрібних сільській .рад, які потребують більшого ресурсного забезпечення".

Отже, визначення Мінфіном обсягу ресурсу на утримання органів управління здійснюється виходячи з наявних фінансових ресурсів держави, що не завжди задовольняє потреби, пов'язані з виплатою заробітної плати.

III. ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВИХ РАД

3.1. Структура видатків на органи місцевого самоврядування у місцевих бюджетах

Результати аналізу показали, що у видатках загального фонду місцевих бюджетів АР Крим, обласних, міських, міст АР Крим, обласного значення та районних бюджетах частка видатків на утримання органів місцевого самоврядування у 2010-2011 роках коливалася від 1 до 5,9 відсотка. У бюджетах міст районного значення вона становила близько 17 відс., селищних- 19-22 відс., у сільських бюджетах - від 31,7 відс. до 42,8 відс. (Діаграма 1).

Діаграма 1.




"рї^уі

і
Питома вага видатків на утримання органів місцевого самоврядування в загальних обсягах видатків загального фонду за рівнями місцевих бюджетів

  • АРК, обласні, міські (міст Києва та Севастополя) бюджети)

  • міст республіканського (АРК), обласного значення

  • районні

ЕЗ міст районного значення

■ селищні

□ сільські

Як у 2010, так і в 2011 році найбільшу питому вагу (в середньому 86 відс.) у касових видатках загального фонду місцевих бюджетів на утримання органів місцевого самоврядування займали видатки на заробітну плату з

нарахуваннями. Частка видатків на придбання товарів та послуг становила 8,5 відс., інших видатків (на відрядження, оплата комунальних послуг, капітальні видатки тощо) - 5,9 відсотка.

При цьому по сільських бюджетах видатки на зарплату з нарахуваннями мали ще більшу питому вагу: відповідно 90,3 відс. та 88,відс. загального обсягу видатків на утримання органів місцевого самоврядування (Таблиця 2).




7 За вирахуванням разової винагороди за сумлінну працю при виході на пенсію та матеріальної допомоги.

Таблиця 2.


Характеристика видатків місцевих бюджетів на утримання органів місцевого самоврядування за рівнями бюджетів (відс.)

Рівень бюджету

Заробітна плата з нарахуваннями

Придбання товарів та послуг

Видатки на відрядження

Комунальн і послуги та

енергоносії



Капітальні видатки

Інші видатки

2010

2011

2010

2011

2010

2011

2010

2011

2010

2011

2010

2011

АРК, обласні, міські (міст Києва та Севастополя)

56,8

57,8

26,1

27,4

0.5

0,6

12,3

13,7




-

1.0

0.5

міст республ. (АРК), обласного значення

85,9

86.1

8,1

8,4

0,3

0.3

4.3

4,9

1,1

0,03

0,3

0,2

районні

76.6

78,2

13,1

14,5

0.3

0,4

5.3

6.6

4.5



0,1

0,3

міст районного значення

84,9

85.6

9,3

9,2

0.3

0.3

4,1

4,6

1,3

-

0,1

0.3

селищні

85,4

84,8

8,4

9.4

0.3

0.3

4,4

5,2

1,4

-

0,1

0,3

сільські

90.3

88,9

5,1

6,6

0,4

0,5

3,0




1,1

-

0,03

0.2







*Розраховано за звітними даними Мінфіну і Казначейства

Дані таблиці свідчать, що на капітальні видатки припадало від 1,1 відс. витрат по сільським радам до 4,5 відс. по районним радам, що свідчить про низькій рівень їх матеріально-технічного забезпечення.

Частина фонду оплати праці по органах місцевого самоврядування формувалася за рахунок виплати премій, надбавок за виконання особливо важливої роботи, а також інших заохочувальних виплат (до свята, за підсумками роботи за рік тощо).

Повідково: Питома вага премій та заохочувальних виплат в цілому по видатках зведеного бюджету у 2010-2011 роках на оплату праці працівників7 була в діапазоні від 6,8 до 24,8 відсотків (Діаграма 2).

Діаграма 2.




наступна сторінка >>