1. День знань - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
1. День знань - сторінка №2/4

Баба Яга: Як це – не Снігурка? (вбік) Лопухи? Де ви? Шви-дше!

Вбігають розбійники.

1- й: Ти глянь, які діти славненькі. Вгодовані, жирненькі.

2-й: Буде ким поласувати.

1-й: А де ж наша Снігурка? (кривиться) і Дід Мороз?

2-й: Я буду Дідом Морозом. (сваряться, хто буде діду-сем)

Баба Яга: Не сваріться! Командувати парадом буду я. По місцях.

Привіт діточки, привіт квіточки.

Бабуся з вами пограти хоче.

1-й: Ого, як їх багато! Ми не впораємося.

Баба Яга: Впораємося. Дівчат я беру на себе!

2-й: Ага, так не чесно! Дівчат менше!

Баба Яга: А ми перевіримо. Я ловлю і складаю у мішок всіх дівчаток, а ви – хлопців. Вперед!

Розбійники і Баба Яга ловлять дітей, а вони тікають.
Баба Яга: Ну ці дівчата й галасливі. Такий гамір здійняли, що і Дід Мороз може почути. Ану, тихо всі.

1-й: Не змогли ми їх половити. Тільки самі заморилися. То-ді давайте проведемо конкурс на кращого стрілка з рогатки по ялинкових іграшках. Розіб’ємо всі і свята – як не було. Показую…
2-й: Нецікаво. Краще давайте сніг їсти або бурульки гриз-ти. У кого першого горло заболить, або більше зубів пола-мається, той і виграв. Тому приз.

Вчитель: Та що ви таке придумали?

1-й: Ой-ой-ой! Добре, загадки повідгадуємо.

І влітку, і взимку завжди зелена?



2-й: Молодець, дівчинко! На цукерочку.(У цукерковий па-пір загорнутий жолудь.)

Баба Яга: Дякуй Дідові Морозу і Снігуроньці. Вони загото-вляли ці цукерки в лісі. Смачна? (Сміються)

1-й: А ми можемо ще й фокуси показати. Хочете?

Гра «Чарівник»

Розбійник: Я — Чарівник. Я можу зачарувати будь-кого, і він не зможе повторити за мною три фрази.

(Викликає першого бажаючого, зачаровує його, робить па-си над головою, промовляє чарівні слова, тор­кається чарів-ною паличкою тощо.)

Повторюй фрази.

• «У нас дуже весело» (повторює).

• «Дівчатка сміються, а хлопчики — ні» (повто­рює).

• «Сказав неправильно» (гравець губиться не по­вторює третьої фрази.)

Розбійник: «зачаровує» наступного гравця і пропонує йому повторити три фрази.

• «Сьогодні хороша погода».

• «Кругом так гарно!»

• «Говори голосніше». (Гравець повторює фразу № 2.)



Розбійник: А ось третьому гравцю я запропоную ось цей приз, якщо він повторить за мною три фрази.

• «У нас свято».

• «Говори голосніше».

• «Молодець! Бери приз!» (Гравець поривається взяти приз.)



Фокус

Розбійник: Я можу побитися з кимсь об за­клад, що вип’ю воду з цієї склянки, котра накрита капелюхом, навіть не то-ркаючись його. Чи є бажаючі побитися зі мною об заклад? (Викликає бажаючого. Ведучий низько нахиляється над ка-пелюхом, роблячи вигляд, що п’є воду.)

Розбійник: Ну от і все! Ну що, ти згоден, що я пере­міг?

(Гравець не погоджується і підіймає капелюха, у цей час ведучий випиває воду.)

Розбійник: Ну що, я казав, що вип’ю воду, не під­німаючи капелюха.
Баба Яга і Розбійники проводять конкурси.

1 конкурс: Хто першим сховається у мішок.

2 конкурс: Зав’язати хлопчикам хустинки.



3 конкурс: Хто швидше надує кульку.

Баба Яга: А давайте замість Діда Мороза і Снігурки запа-лимо вогні на ялинці. Тоді їм не доведеться йти на свято, а ми заберемо дитячі подарунки і самі з’їмо.

Розбійники (разом): Хороша ідея! Давайте! А як?

Баба Яга: Як? Як? Ай момент:

Ух, ялинка – колюча голка,

Засвітись для нас,

А то підеш на смітник враз.



Вчитель: Діти! Ви хочете, щоб свята не було? … Тоді да-вайте проженемо Бабу Ягу та розбійників. І ще раз спробує-мо покликати Діда Мороза і Снігурку.

1-й: Гаразд! Гаразд! Ми не будемо більше псувати свято. А ви не кажіть Діду Морозу, що ми тут були. Добре?

2-й: Ми тихенько посидимо на вашому святі. Ви дозволите нам?

Діти: Дозволимо! (І гукають Діда Мороза.)

Дід Мороз: Чув я, чув, гукали славно.

Ми, звичайно, поспішали,

І прийшли до вас на свято,

Щоб ви тут не сумували.



Снігурка: Я Снігурка новорічна,

Королевою зовуть.

І пташата, і звірята –

Всі мене у гості ждуть.

Внучка Діда я Мороза…

Нам метелиці гудуть.

Рокові Новому, друзі,

Прокладаємо ми путь.


Дід Мороз: І спочатку, як годиться,

Всіх вітаємо в цій залі.

Хай в майбутньому ніколи

Не турбують вас печалі,

Хай минають дні у щасті,

Хай здійсняться ваші мрії,

Зустрічайте рік прийдешній

У любові та надії.



Снігурка: А щоб було веселіше, засвітімо новорічні вогні на ялинці.
Дід Мороз: Ялиночко, ялиночко,

Вогнями ти засяй!

На святі новорічнім

Діток звеселяй!



Снігурка: Потішмо ялинку піснями, танцями! Запрошуємо всіх до святкового хороводу.
Святковий хоровод

Разом з друзями на святі

Проведем цікаво час,

Щоб було все веселіше,

Поведем таночок наш.
Приспів:

Топ, топ, каблучками, 2р.

Станьте в коло разом з нами
Подивіться, що за танець,

Захопив тебе й мене.

То неспішно заспіваєм,

То з прискоком промайнем.

Приспів.

Ось як гарно ми танцюєм,

Не бере утома всіх.

Це тому, що у таночку

Не змовкає пісня й сміх.

Приспів.
Дідусю Морозе! Ми на тебе всі чекали,

І концерт приготували.

Ось сідай десь тут зручніше,

І нам буде веселіше.



Концерт

Ведучий. Я зустрів тут Сніговика і запросив його у гості.

Сніговику, Сніговику!

Скажи нам: а навіщо

Тобі дали таку мітлу,

Яка за тебе вища?

С н і г о в и к: Я тишком-нишком уночі

Сніг змету з дороги,

Щоб діти, з дому ідучи,

Не замочили ноги.



Ведучий. Сніговику, Сніговику!

Скажи-но, а навіщо

На голові твоїй стирчить

Відрище-здоровище?



С н і г о в и к: А щоб тоді, як місто спить,

Малечі ковзанки залить;

Чи у метіль кудлату

Синиць туди сховати:

Нехай собі сидять під ним,

Неначе це — пташиний дім.



Ведучий: Ну, а твоя морквина-ніс

Навіщо — розкажи-но?



Сніговик: Якби колись пішов я в ліс,

То я б зайцям її одніс,

Бо це для них — морквина.

Ведучий: Сніговику, Сніговику!

Ще трохи нас послухай:

Навіщо в тебе рот такий —

Від вуха і до вуха?



Сніговик: Ну, це відомо кожному:

Без усмішки не можу я!

Я хочу запитати у дітей, може, хтось знає про мене віршики або пісні, я би з радістю послухав.
1-а учениця

Мій сніговик немов живий,

Дітей він розважає,

Такий друзяка гомінкий —

Говорить, ще й співає!

Він то на скрипочці заграє,

То солов’єм заллється,

Коли ж регоче дітвора,

То й він собі сміється.

А віршів має цілий міх,

Казки розповідає,

Яка ж погода: дощ чи сніг —

Завжди повідомляє.

Зліпить такого дивака

Було неважко, звісно:

Всередині Сніговика

Лишила я транзистор!
2-а учениця

У дідка Сніговика

Кочерга замість ціпка,

Замість носа — бурячок,

Замість шапки — банячок.

Сперся він на кочергу

І ні кроку по снігу.

А в одлигу позіхнув,

Кочергою ворухнув,

Бороду розпушив

І по стежці рушив.

— Ти куди оце, куди?

А туди, де холоди,

Де снігів по пояс,—

На Північний полюс.

Буду жить і поживать,

Дім із криги мурувать,

Кочергою у хокей

На крижині грати,

І морозивом гостей

Буду частувати.

Дідів портрет

Ми ліпили сніжну бабу,

Доки вечір наступив.

А вночі якийсь незграба

Шапку й вуса приліпив.

Підійшов Омелько-дід,

Усміхнувся: «Все як слід

Шапка, вуса й борода,

Ще й чуприна вигляда.

Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,

Мій портрет зробили діти!»

Вмить зібрався цілий рід:

«Справді, з баби вийшов дід!»

Сніговик

Сніговик Морквяний ніс

Вгору віника підніс

І питає: «Перехожі,

Чом на мене ви не схожі?

Я стою, а ви в бігах,

Ви у пальтах, у шапках…

Гей, скажіть, у вас носи,

Як у мене, - для краси?»

Мороз

Дід Мороз засніжений,

Руки крижані,

У віконце стукає:

— Відчиніть мені!

Та впустіть погрітися,

Хоч біля дверей...

Бачу вам тут весело!

Скільки тут дітей!

Ох, якби на вулиці

Я їх упіймав!

Ніжки поморозив би,

Щічки пощипав!

А то, бач, за стінами

У теплі сидять

І пороздягалися,

Та ще й цвірінчать.
Дід Мороз:

Дякую, діти, за чудовий концерт. А зараз

Біля нашої ялинки

Будем разом танцювати!

Разом пісню заспіваєм

Про щасливий рік Новий,

Загадаю вам загадки,

Ви ж на них дасте відгадки.

Нумо разом, раз-два-три,

У таночок всі пішли.


Пісня «Ой, ялинко зелененька»

1. Ой, ялинко зелененька,

Ти була колись маленька,

А тепер ти ось яка –

І висока, і струнка!

Ось така, ось така,

І висока, і струнка! двічі

2. Швидко ти набралась сили:

Сонце, дощ тебе ростили,

Сірий зайчик для забав

Під ялинкою стрибав.

Для забав, для забав

Під ялинкою стрибав. двічі

3. Біля тебе ми, ялинко,

Заспіваєм пісню дзвінко,

Візьмем руки у бочок,

Затанцюєм гопачок.

У бочок, у бочок,

Затанцюєм гопачок. двічі
Снігурка: Дідусю, давай перевіримо, чи вміють діти відга-дувати загадки.

Дід Мороз і Снігурка загадують загадки.

Дід Мороз:

Скоро прийде рік новий, зовсім він іще малий.

Ви ж його не ображайте, а всього-всього навчайте.

І тоді у добрий час буде добрим він для вас,

І веселим, і щасливим, щедрим, лагідним,

вродливим.


Новий Рік: Добрий день, мої маленькі друзі!

У день веселий, у цей новорічний час

Я прийшов, щоб сповістити,

Я прийшов, щоб привітати вас!

Я прийшов, щоб ви співали,

Я прийшов, щоб ви росли,

Я прийшов, щоб діти світу

Бачили щасливі дні!


Дід Мороз: Згасають святкові вогні

І час вже прощатися з вами!



Снігурка: Лунали чудові вірші,

Чудові були і таночки з піснями.



Новий Рік: Хай радісним буде цей світ,

Хай щастя несе Новий рік,

Здоров’я й добра вам прибуде!

Шануйтеся, юні люди!

А від Мороза всі ви , діти,

По подаруночку прийміте!



Дід Мороз і Снігурка роздають подарунки.



Сніг пухнастий стелиться

Білі всі стежинки,

Замела хурделиця

За вікном ялинки.
А в нас сьогодні весело

У шкільному залі.

Ялиночку принесено

Поставлено у класі.


І свою ялиночку

Ми прибрали красно:

Іграшки, мов зірочки,

Сяють на ній ясно.


Ялиночка – красунечка!

Ліхтарики блищать,

Хороші подаруночки

Під вітами лежать.


А ми в долоні плещемо,

Співаємо пісень.

Нам дуже-дуже весело

В такий веселий день.


( У двері несміливо стукають.)

Снігур: Ох і люта зима!

В полі зерен нема.

Завиває хуртовина,

Та дарма, та дарма!



Синичка: Нам не страшно зими

Нагодовані ми.

Хто зробив нам годівнички

Ми не знаємо й самі!


Горобець: А сьогодні я летів –

Попоїсти хотів;

Коли бачу: школярі

Сиплють корм для птахів.



Птахи разом: Спасибі вам, діти, що дбаєте про нас у него-ду.
Синичка: Ми за це навесні

Цілі дні, цілі дні

Будем гусінь оббирати

І співати вам пісні.



( Виходять два сніговики і розмовляють)

1-й: Ну, нарешті – Новий рік! Будуть подарунки, буде ве-село.

2-й: Та вони ж не для нас! Цей мішок треба доставити ді-тям.

1-й: Атож. Підемо навпростець, через село, а там – по льоду через ставок.

2-й: Тільки дивись же, щоб нічого не загубив! Бо в цьому селі повно мишей, а вони люблять у мішках дірки прогри-зати.

(Сцена 2: Мишка, Жучка, Мурчик)

Мишка: Ой, дивіться, тут щось є!

Не велике, й не мале.

Я знайшла! Воно моє!

Ой, так глибоко лежить!

Я прошу, допоможіть!

(Мурчик і Жучка лапками розгрібають кучугуру)

Жучка: Ми не можемо дістати!

Лапи в нас, а не лопати!

Сніг нам важко розгрібати.
Мурчик: Але щось же там лежить!

Дуже хочеться вже знати!

Є у мене думка, Жучко!

Попросити треба внучку!


Жучка: Внучко, внучко, підійди

На хвилиночку сюди!

Сніг поможеш розгрібати,

Те, що там лежить, дістати!


Внучка: Добре, я допоможу,

Але ось, що вам скажу:

Всім, хто буде тут трудитись,

Треба буде поділитись.

Розгребем глибокий сніг –

Скарб розділимо на всіх!



( Розгрібають усі сніг)
Внучка: Хух! Ні, ми так не розгребемо,

І нічого не знайдемо!

Так я дуже натомлюся!
Мурчик: Треба викликать бабусю!
Жучка: Гей, бабусю! Вийди з хати!

Сніг поможеш розгрібати.


(Виходить бабуся і мітлою починає розгрібати сніг.)

Бабуся (втомлено): Хух! Кучугура, наче хата!

Тут роботи забагато.

Так її нам не здолати –

Треба діда викликати! (гукає діда)

Діду! Де твоя лопата?

Йди сюди, сніг розгрібати!


(Дід виходить і лопатою відкидає сніг)

Дід: Ой, дивіться-но! Що це?

Дуже схоже на яйце.


( Із кучугури з’являється Кіндер – Сюрприз)
Кіндер-Сюрприз: Всім, хто працював, старався,

В подарунок я дістався.



(Дістає подарунки і вручає кожному.)

Дідові – Ці валянки – для вас від фірми «Адідас»

Бабі – А для вас ось – «Бленд – а – мед»

Досхочу вживайте мед.



Внучці – А тобі ось «Панадолу»,

Щоб ходила завжди в школу.



Жучці – Підставляй-но свої лапи:

Я тобі насиплю «Чаппі»



Мурчику – Цей подарунок особливий

І ти дивись, не з’їж його.

Ця мишка зовсім не їстівна,

А для комп’ютера твого.



Мишці – Ти усе гризеш, гризеш,

А зубів не бережеш.

Я «Дірол» тобі дарую,

І нехай тобі смакує!

Тут ксиліт і карбамід,

Знімуть із зубів наліт.

Він смачний і запашний.

Карієс вже не страшний.



Разом: Як добре, що оцим селом

Проходив Сніговик!

Тепер ми з подарунками

Зустрінем рік Новий!



(Хтось гучно стукає в двері)

Діти: Хто це, хто у пізній час

Стукотить так лунко?



Дід Мороз: Дід Мороз іде до вас! Разом з ним Снігурка!

Дід Мороз: Сніг пухнастий стелиться

Замело дороги,

Йшли ми крізь хурделицю

Натомили ноги.



Снігурка: Та не вдасться, любі діти,

Діда залякати.



Дід Мороз: З Новим роком! З новим щастям!

Радий вас вітати.



Діти: І вас із Снігуркою вітаємо і в танок приймаємо!

Дід Мороз: У вечір новорічний

Яскравий та величний

Радієм недарма.

Ясні морозні ранки,

І ковзани, і санки

Дарує нам зима.



Снігурка: За вікнами сьогодні

Гудуть вітри холодні,

Шумує сніговій.

А ми пісень співаєм

І весело стрічаєм

Щасливий рік Новий.



Дід Мороз: Нам без жартів дуже важко

Кажемо серйозно.



Снігурка: Ми без жартів – ні хвилинки

Як сміятись – то до сліз.



Дід Мороз: Потішили ви мене, діти.

Снігурка: Ну і весело тут у вас. Дідусю, давайте послуха-ємо вірші і пісні, які приготувала нам дітвора.
Дід Мороз: Залюбки!
Вірші, пісні, що підготували школярі.

Снігурка: Дякуємо, діти, за веселі миті,

Що для мене з Дідусем

Ви подарували.

Хоч сумно прощатись,

Та іти нам час,

Бо вже зачекались

Інші діти нас.
Дід Мороз: То ж бажаєм в Новім році

Щастя вам на кожнім кроці,

Щоб росли, снагу черпали,

Маму й тата поважали,

Щоб ніколи не хворіли,

Набирались вміння й сили.



Снігурка: Щоб збулись рожеві мрії,

Побажання і надії.



Дід Мороз: Жде з цієї ось торбини

Подаруночка дитина,

Їй несемо щире диво

Новорічну мить щасливу.



Дід Мороз і Снігурка роздають подарунки.

Випав білий-білий сніг.

Скоро, друзі, Новий рік.

Наша Зимонька-зима

всі дороги замела.
Килимами землю вкрила,

Біле поле, річка біла.

А у білих кожушинках

Бачать сніжні сни ялинки.



Казка про колобка на сучасний лад

Як на нашому дворі

Випав перший сніг.

Всі зібралися сюди

Та під Новий рік.

Тут і баба – господиня

І кремезний дід.

Ну, а це у них – дружок –

Спритний, вдалий Колобок.

Колобок. Що за диво-дивина!

І чому увас нема

Пишної і нової

Ялиночки святкової?



Баба. Так, гарненької ялинки,

Що сіяє, мов перлинка,

Ми на свято не знайшли,

В іграшки не одягли.


Колобок. Дорога моя бабусю,

Любий, добрий мій дідусю!

В ліс я зараз же піду

І ялиночку знайду.



Дід. Швидше й сам приходь на свято

Трішечки потанцювати.

Лиш ялиночку знайди

І відразу принеси.



Баба. Будь, Колобочку, обережний.

У лісі дуже небезпечно.

Там Лиска хитра, Вовк голодний.

А ти один, хоч і проворний



Колобок біжить і співає «Морозець». Назустріч йому Зайчики.

1 зайчик. Здрастуй, друже Колобок!

2 зайчик. Куди це ти поспішаєш?

Колобок. Ой, Зайчики, я поспішаю в ліс, щоб знайти для бабусі і дідуся на свято...

1 зайчик. Морквинку?

Колобок. Ні!

2 зайчик. Капустинку?

Колобок. Та ні-ні!

Гарненьку ялинку,

Що сіяє, мов перлинка.

Два зайчики. А ми знаємо, де росте саме така ялинка.

Колобок. Тож, поможіть мені її знайти.

Підслуховує їх Лисичка.

1 зайчик. Таку ялинку ми бачили на великій лісовій галявині.
2 зайчик. Тільки піти з тобою ми не можемо, тому що несемо для своїх родичів подарунки.

Колобок. Дякую вам, Зайчики, я обов’язково знайду цю ялинку. А ви приходьте до нас на свято. І зайченят із собою беріть.

Колобок біжить далі і співає «Морозець».

Лисичка потирає руки і біжить до Вовчика, що дрімає.
Лисичка. Гей, ану вставай!

Їжа йде до нас!

Колобок шука ялинку,

Треба нам не гаять час.



Потирає руки.

Вовк. (крізь сон).

Добре, добре, я вже встав.

(Але не встає).

Та я зовсім і не спав...

Та навіщо поспішати?

Дай мені іще поспати.



Лисичка. Ох! Та що ж мені робити?

Як мені тебе збудити?



(Штовхає Вовка).

Поможіть, рідненькі діти,

Це ледащо розбудити!

Діти. Не хочемо!

Лисичка. Ой, біда ж моя біда,

Мабуть, бігтиму одна!



Зникає. Назустріч їй Колобок.

Лисичка. (улесливо)

Здрастуй, друже Колобок!

Ти куди спішиш, дружок?

Колобок. Ой, Лисичко, я поспішаю в ліс, щоб знайти для дідуся і бабусі...

Лисичка. Курочку?

Колобок. Ні!

Лисичка. (здивовано). Пір’їнку?

Колобок. Та ні-ні!

Гарнесеньку ялинку,

Що сіяє, мов перлинка.

Лисичка. А я знаю, де ялинка,

Мов блискучая перлинка.



Колобок. Я теж знаю. Зайчики сказали мені, що її можна знайти на великій галявині.

Лисичка. Та ні, її вже зрізали.

Колобок. А що ж мені тоді робити?

Лисичка. Іди на маленьку галявину, там росте ще краща ялинка.

Колобок. Дякую тобі, Лисичко.

Колобок побіг.

Лисичка. Біжи, біжи, якраз на Вовчика натрапиш. А я по-ки пошукаю мотузку, щоб тебе зв’язати.

Колобок біжить і співає «Морозець». Вибігають Зайці.
1 зайчик. Ой, рятуйте, ой, біда!

Хочуть з’їсти Колобка!


2 зайчик. Ви вже нам допоможіть,

Бабі з дідом розкажіть.



Втікають.
Колобок. Ось вона, ялинка, гарна, мов перлинка.

Вовк. Вже я третій день не їв,

Так страшенно зголоднів,

Що, здається, все б поїв.

Колобочку, який же ти гарненький, який же ти смачненький!



Лисиця і Вовк крутяться навкруги і обвязують Колобка мотузкою.

1 Зайчик. Діду, ау!

Не гай ні хвилинки!



2 Зайчик. Хочуть з’їсти Колобка

І забрать ялинку.



Виходять дід, баба, діти.

Лисичка. Ой, не будем, ой, простіть.

Розвязують мотузку.

Вовк. Ой, пустіть нас, ой, пустіть.

Віддає ялинку.

Дід. Добре, йдіть, та тільки знайте,

Й назавжди запам’ятайте:

Зла нікому не вчиняйте

І слабких не ображайте.


Лисичка і Вовк. Дозвольте залишитися нам на святі.

Баба. Гаразд, гаразд,

Ми вам пробачимо.

Хоч ви негарно учинили,

Та дуже вчасно зупинились.



Колобок. Давайте будемо разом Новий рік зустрічати.

Хоровод «Лавата»

Приспів: (після кожного куплету)

Дружно танцюєм ми

Тра-та-та, тра-та-та,

Танець веселий наш,

Танець «Лавата».




Мої ручки гарні, (показують свої ручки)

А в сусіда кращі. Двічі (показують на руки сусіда)
Мої ніжки гарні,

А в сусіда кращі. Двічі




Мої щічки гарні,

А в сусіда кращі. Двічі
Моя шия гарна,

А в сусіда краща. Двічі
Мої плечі гарні,

А в сусіда кращі. Двічі
Свята ми вже зачекались

І до нього готувались.

Гарні ми пісні вивчали

І віршів багато знаєм.


Мов метелики срібні, над нами

Закружляли сніжинки малі.

Новий рік із новими піснями

Йде по нашій вкраїнській землі.

Спалахнули вогні на ялинках.

Новорічні вогні золоті.

Він заходить у наші будинки.

Всім бажає добра у житті.

Скільки радості й сміху навколо,

В кожнім домі, у кожнім дворі!

У святковім убранні до школи

Поспішають усі школярі.

З Новим роком всіх вітаєм

І дорослих, і малих.

Щастя, радості бажаєм

І погожих днів ясних.


Щоб в Новому році, друзі,

Ви були веселі, дужі,

Не хворіли ані дня

Ви і вся ваша рідня.


На ялинку подивіться

У якій вона красі.

Тож давайте веселиться

В хоровод підемо всі,

Щоб весь рік ми пам’ятали,

Як ялинку святкували.



Пісня «Зимонька»

У міста і села

Йде зима весела. 2р.

Сіє, сіє, повіває,

Снігом землю покриває

Зимонька, зимонька.

Вдягнемось тепліше

Та у двір скоріше... 2р

Зробим гірку серед двору,

Серед сніжного простору

Зимоньки, зимоньки.

Щоб була слизькою,

Поллємо водою. 2р

На санчата, на санчата –

Будем зиму зустрічати.

Зимоньку, зимоньку.

До ялинки подружки

Поспішають Петрушки.

Ой, як хороше сьогодні

Веселить усіх ми згодні.

Бім: Звусь я – Бім.

Бом: Мене звуть Бом.

( Петрушки задзвонили брязкальцями і вдають, ніби йдуть геть, помахуючи на прощання руками. Насправді ж вони, повернувши голову вбік дітей, наближаються один до одного, не помічаючи цього. І раптом – бац- сту-кнулися лобами, загубивши брязкальця. Розводять ру-ками, погрожують один одному, нахиляються за бряз-кальцями, знову – стук лобами. Рачкуючи, штовхають один одного, борються. Стомившись, впали на підлогу, переплівшись ногами. Знову труднощі. Як дізнатися де чия нога?



Бім: Це моя нога!

Бом: Ні, це моя нога!

Бім: Ну тоді виходить, що це моя нога!

(Зрештою розібралися. Встали з підлоги і побачили під ялинкою цукерку. Знову засперечались.)

Бом: Давай її пополам розділимо.

Бім: Давай! Розпиляємо?

Бом: Ага. Біжи за пилкою.

Бім: Бач, який хитрий. Сам біжи.

Бом: Ні, ти сам біжи.

(Поки Петрушки сперечались – цукерка зникла. Петрушки засмутились.)

Бім: От тобі твоя – моя. Вже цукерка нічия.

Бом: Бім, не треба горювати. Підемо її шукати.

( Зникають за ялинкою, шукаючи цукерку.)

Хоровод «Новорічне свято»

Засвітились на ялинці

Вогники на гілці –

І пустились у таночок

Юні українці.

Приспів:

Юні українці.

Рум’яненькі личка.

Вибивають гопачок двічі

Нові черевички.
А ялиночка грайливо

Світиться вогнями:

Всі танцюйте, всі співайте,

Веселіться з нами!

Приспів:

Ведуча: В кого біла борода, валянки і шуба,

В торбі подарунки має,

Рік новий з дітьми стрічає? (Дід Мороз)

Вона завжди сніжно-біла,

Взимку в неї досить діла:

Привітає всіх маляток

І хлоп'яток, і дівчаток? (Снігуронька)

Ведуча: Правильно, діти! Це Дід Мороз та його внучка Снігуронька, які повинні завітати на наше свято. (Чути шум. З галасом у зал "на мітлі" вбігає Баба Яга,

переодягнена в сучасну Снігуроньку і розбійник – у Діда Мороза.)

Ведуча: Діти, здається, до нас гостя прийшла.



<< попередня сторінка   наступна сторінка >>