1. День знань - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
1. День знань - сторінка №4/4

Пісня про вчительку

1. У травневий ясний день

Я біжу до школи,

Кличе дзвоник: «День-дзелень!

Діти тут, як бджоли.
Приспів:

Вітаємо, вітаємо

Своїх учителів.

Співаємо, співаємо,

Хто ще так гарно вмів?
2. Гарна вчителька моя,

В тебе - ще гарніша.

Запитаю у вас я:

- Чия веселіша?

Приспів.
3. Всі схвильовані такі

- Треба ж привітати

Добрих наших вчителів

В це весняне свято.

Приспів:
Стало всім нам рідним слово:

«Вері гуд», гуд бай», «хеллоу».

Вчительку англійської щиро вітаємо

І за науку гарну «сенк’ю» надсилаємо.

Світлано Іванівно, ця гумореска для Вас.

Вчення – світ

Зубрить дід англійську мову, хоч йому вже близько ста.

З словником книжки дитячі помалесеньку чита.

- Пліз, гет май шюз мендід, бабо, -

Раз повів він мудру річ.

Баба злиться: «Що це значить?»

- Постав валянки у піч!

Вранці баба діда будить: «Гей, о’кей, шурлей-мурлів!»

Дід питає: «Що це значить?»


  • Правий валянок згорів!

Де б не були ми і що б не робили,

Мати і батько із нами завжди.

Нас годували, вбирали, любили,

Поки ми з вами у школу ходили,

Вчилися з нами, повірте, й вони.


Матусю рідна, ненечко кохана,

Як би ж ти знала, як тебе люблю.

За тебе, рідна, найдорожча в світі,

Щодень, хороша, Господа молю!


Я до тата ніжно пригорнусь,

І відчую на плечі його долоню,

Поцілує й скаже мій татусь:

«Ти красуня справжня, люба доню!»


Бабусі й дідусі – найкращі у світі,

Безмежно вам вдячні усі наші діти.

За те, що пустощі нам пробачали,

За те, що ніколи на нас не кричали.


ДОШКІЛЬНЯТА

Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим, світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Скоро й ми сюди прийдем.
Ми успіхів бажаєм,

І здоров’я, і добра!

Естафету ми приймаєм,

Вчитись нам прийшла пора.


Ви усі такі швиденькі,

І розумні, і меткі.

А були ж, як ми, маленькі,

А он виросли які!


Вже час за парти нам сідати.

Ми будем вчитися читати.

Сміливо йдіть у п’ятий клас

І будьте прикладом для нас.


Рік навчальний закінчився,

Літо радісне іде.

Кожний добре потрудився,

Восени нас школа жде.


У школі скінчились уроки –

Ми перейшли в наступний клас.

Хай спокійно в нашій школі

Спить до осені дзвінок.

Здрастуй, літо! Здрастуй, поле!

Здрастуй, сонячний деньок!


Пісня на мотив «Піду втоплюся у річці глибокій…»

Скінчилось навчання, скінчилось усе,

Заглядає сонце у вікна осель.

Ми діти щасливі, веселі такі,

Скінчилось навчання і мук наших дні.
Приспів: Не буду вчити я більше уроків,

Як піду з дому не скоро знайдуть.

Та мине літо – і знову морока,

І знову діти до школи підуть.
Я хочу цукерок, я хочу в кіно,

Мене вже стомило навчання давно.

Прощай, мамо рідна, і тато, прощай,

Поїду у табір тепер, так і знай.

Приспів.
Люба початкова школо,

Друга наша ненько!

Дуже люблю тебе,

Хоч ти вже й старенька.

Відпочинку не чекай –

Інших ти дітей приймай.


Дзвінко й весело дзвоник лунає,

В цьому році – останній для вас.

Він вам радісно вже сповіщає,

Що уже на канікули час.



Дзвенить останній дзвінок для випускників.

- А зараз для наших випускників сюрприз. Ми покажемо ка-зку «Ріпка» на новий лад. Тож всідайтеся зручненько і ува-жно дивіться.


Автор. Вам історію одну

Зараз ми розкажемо.

Всіх героїв, дії всі

Вам ось тут покажемо.

Якщо з римою у нас

Не все буде складно,

Не біда — ви кожен раз

Посмієтесь славно.

Ця історія сучасна

На давнішню схожа,

Хтось з героїв в ній нещасний,

Добре, що не кожен.

Дід Омелько й

Баба Мотря

Мали добру вдачу:

Тому років може за три

Збудували дачу.

Огородину розбили,

Груша є і вишня,

Гарних квітів насадили —

Та й фазенда вийшла.

Завели собі у хаті

Собаку та кішку,

А були ж таки багаті —

Мали й мишей трішки.

Вийшов якось дід на ґанок

У трусах спортивних

Та й почав лічити ґави —

Був він трохи дивний.

Ґава всілася на грядку,

Товста, як куріпка,

Й впало дідові на згадку

Глянуть, як там ріпка.

Ба — зашморгав здива носом,

Щелепа відвисла, —

Ріпку наче хто насосом

Накачав навмисно.

Дід. От так диво!

Гей, старенька!

Піди ж подивися,

Яка видалась гарненька,

Хоч Богу молися.

Баба. Не кричи, як з перепарки,

Поки не глуха ще,

Додивитись «Тропіканку»

Дай мені ти краще.



Автор. Сам Омелько нахилився,

Смикнув раз, і три, і п'ять...

Сів, в потилиці порився.
Дід. Мотре! Йди ж допомагать!

Бачиш, хитрий горобець

Вже на ріпку блима.

Швидше, хай би тобі грець!

Яка ж ти лінива!
Автор. Відірвавшись десь в обід

Від кінокартини,

Бачить Мотря: тягне дід

Ріпку за чуприну.

Заревівши, як мотор,

Піднапрягши спину,

Пнеться, бідний,

Як трактор,

Й так цілу годину.
Баба. Що, Геракле мій, ніяк?

Поможу, небого.

Як вхоплю тебе ось так —

Наша перемога!


Автор. Хоч бери тобі та й вмри

Ані ворухнеться.

Вже години з півтори

Баба з дідом пнеться.

Надірвали старі руки,

Тяжкі їм такі труди.


Дід. Треба кликати онуку.

Баба. Гей, Ізольдо, йди сюди!
Автор. А онука вередлива,

Вся така крута-крута.

Хоч мала, а вже криклива,

З гонором відповіла.


Онука. Як же ви мене дістали

З вашими городами!

Що вже, фермерами стали

Та й рабів володарі?!

Я ось відео дивлюся,

В мене інша аура.

На Жан Клода я молюся!

Я вам не Ізаура!


Баба. Виручи, дитино, нас,

Бо ще грижу матиму.

Ми в долярах на цей раз

За труди заплатимо.


Автор. Миттю вискочила з хати,

Мало не спіткнулась.


Онука. Буду вам допомагати.
Автор. Й мило посміхнулась.

Один в одного вчепились,

Знову штурм почався.

Смик, та й разом повалились.

Дід як розкричався.

Дід. Ні, не витягнуть прокляту.

Послухай, Ізольдо,

Збігай-но мерщій до хати,

Притягни Арнольда.



Автор. Притягла вона бульдога.

Слон, а не собака.

Добра є тепер підмога,

Почалась атака.

Тягне ріпку дід за чуба —

Червоніють вуха.

Діда баба ззаду скуба,

А її — онука.

А бульдог,

Арнольд Шварцнегер,

В баскетбольній майці,

Чорний весь, неначе негр,

Джинси рве хазяйці.

Пнуться баба, дід, онука,

Арнольд рветься з шкіри,

Чути страшні, дивні звуки

Аж коту в квартирі.

Кіт. Мяу — (виглянув з вікна.)

Ви мене збудили.

Мов іде якась війна,

Шуму наробили.



Собака. Гей, з вікна скоріше злазь!

Причаївся тишком!

Мав би совість ти хоч раз,

Допоміг би трішки!



Автор. Том прикрив хитрющі очі

Та й сміється неспроста.


Кіт. Що ж,

Насмикаюсь досхочу

Я за куцого хвоста.

Автор. Один в одного вчепилась

Дружная сімейка.

Знову очі округлились

В бідного Омелька.

Баба, внучка, кіт, бульдог

Тремтять від натуги.

Як їм важко, бачить Бог

Та й ми всі навкруги.

Ну, ніяк не йдуть діла —

Ріпка все на місці.

Вся родина знемогла,

Кіт гукає мишці.

Джері хутко опинивсь.

Мишеня. Що тут за нещастя?

Навіть сиру не наївся,

Хай би тобі трясця!

Пригадали давню казку

Та й мене призвали?

Що ж, врятую від поразки,

Ріпку вирву з вами.

Автор. І коли разом, вшістьох,

Ріпку ту дістали...

Раптом викрикнули:

Всі. Ох!

Автор. Їм погано стало.

Половину ріпки з'їло

Товстенне червисько.

Як на троні, зручно сіло

Та й вклонилось низько:

Черв'як. От тягли, то вже тягли.

Що ж, о'кей, перемогли.

Так дурить, то вже занадто:

Я один, а вас багато!

Вийшло все не дуже гарно

Й не зовсім приємно —

Доглядали ви погано

Ріпку всі, напевно.


Автор. Ця сімейка розім'ялась

З ріпкою надворі,

Ну, а ми всі посміялись

З сюжету доволі.


Фінальна пісня на мотив «Вчать у школі»

Казку люблять дітлахи

І дорослі, і батьки.

І дивитись всім цікаво, і читати.

Є в ній добрі чудеса,

Є й чудовиська й краса двічі

Ми з казок вчимося зло перемагати.
Хтось когось за щось провчив,

А ще хтось когось навчив.

Головне, що все цікаво й справедливо.

Та чого б там не було

Переможе казка зло, двічі

Адже має буть кінець її щасливим.
Заключне слово вчителя.





<< попередня сторінка