22 кроки тропами літератури (вправи та завдання з теорії літератури) - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
22 кроки тропами літератури (вправи та завдання з теорії літератури) - сторінка №1/3

22 кроки тропами літератури

(вправи та завдання з теорії літератури)

Зміст:


І. Вступ. Теорія літератури як складова програми з української літератури у загальноосвітніх навчальних закладах України…………………………………………………………… 4

ІІ. Основна частина. Вправи та завдання………………………. 6

ІІІ. Висновки. Методичні рекомендації……………………….... 50

ІV . Література……………………………………………………. 51

Анотація

Метою даної роботи є закріплення теоретичних знань, а також практичних умінь та навичок учнів знаходити, розпізнавати, аналізувати художні засоби (тропи), які автори використовують у своїх творах.

Матеріалом для дослідження та зразків стала безсмертна спадщина Т.Г.Шевченка – поетичні твори. Подорожуючи рядками поем та поезій Великого Кобзаря, діти детально знайомляться зі змістом, тематикою, проблематикою, художнім стилем поета.

Завдання тестового характеру допомагають пригадати і з’ясувати найважливіші події життя самого Т.Шевченка.

Рубрика «Цікаво знати!» поширить знання учнів про історичні події та осіб, яких поет змальовує у творах.

Виконання усіх типів завдань стане ґрунтовною підготовкою до екзамену з української літератури( за вибором учнів), а також ЗНО.

Рекомендовано для вчителів - словесників, учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, вступників до вищих навчальних закладів.

Автор розробки:

Олена Юріївна Книга - вчитель-методист «старший вчитель»

НВК «Морський ліцей – загальноосвітня школа І – ІІІ ст. № 24»

Одеської міської ради Одеської області

Теорія літератури як складова програми з української літератури у загальноосвітніх навчальних закладах України

За концепцією розвитку гуманітарної сфери України, яка є пріоритетною в цілісному процесі реалізації української національної ідеї і державотворення, найвищою цінністю проголошується людина. Українська література є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. В загальному світовому контексті вона є свідченням високої духовної й цивілізаційної розвиненості українського народу, невід'ємною складовою його національної культури.

У світлі вимог сучасної середньої освіти та подальшої її проекції на вищу (фахову підготовку) предмет «українська література», як зазначено у програмі для загальноосвітніх навчальних закладів, «набуває особливого значення», адже ця навчальна дисципліна є обов’язковою складовою частиною зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури

Під час вступу до всіх без виключення вищих навчальних закладів України невід’ємним є зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. Воно проводиться на основі програмових вимог, які укладені відповідно до програм зовнішнього незалежного оцінювання та навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів.

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови (далі – програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5–9 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень стандарту, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р.)

Автори програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук та інші визначили конкретні завдання навчального предмета, які ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій, культурологічній змістовних лініях, акцентованих у «Державному стандарті»:



  1. Зацікавлення учня художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому – прищеплення і утримання бажання читати.

  2. Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова.

  3. Підняття загальної освіченості учнів: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях.

  4. Формування читацької культури учнів, розвиток естетичного смаку вміння розпізнавати явища класичної (як високого мистецтва) і масової культури.

  5. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

  6. Повернення втраченого престижу національної літератури, виховання її майбутнього читача й шанувальника.

  7. Формування гуманістичного світогляду, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських, морально-етичних орієнтирів.

  8. Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.

  9. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

  10. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів.

  11. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі.

  12. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

  13. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися.

Відповідно до цих завдань, змісту та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів сформульовано основні положення та завдання ЗНО з предмету, а саме:

  1. Знати особливості розвитку української літератури в різні історичні періоди;

  2. Знати імена представників того чи іншого літературного періоду;

  3. Знати авторів вивчених творів

  4. Орієнтуватися в основних стильових тенденціях літератури того чи іншого історичного періоду;

  5. Знати основні літературні напрями, течії (угруповання, школи), їх представників;

  6. Розуміти ідейні та мистецькі засади, що об’єднали представників того чи іншого угруповання або школи;

  7. Знати основні відомості про життя й творчість письменників;

  8. Знати зміст художніх творів, що ввійшли до переліку;

  9. Ідентифікувати героя, подію тощо за авторською характеристикою, назвою твору, фрагментом з твору;

  10. Визначати місце й роль митця в літературному процесі доби;

  11. Знати основні теоретико-літературні поняття, передбачені програмою:

  12. Уміти визначати в запропонованих творах тропи, передбачені програмою;

  13. Аналізувати твір чи його уривок

  14. Порівнювати літературні явища.

Як бачимо, Державні вимоги до рівня знань загальної підготовки учнів та вимоги ЗНО співпадають.

Проте хочу звернути увагу на певні складності, які виникають в учасників ЗНО при виконанні завдань, пов’язаних з теорією літератури.

На жаль, окремих годин на такі уроки у програмі не заплановано, хоча вже на першому ж уроці в 5-му класі у змісті навчального матеріалу маємо: «ТЛ: образне слово, епітет, порівняння, персоніфікація, фольклор». Практично на кожному уроці пропонується ознайомлення з певним жанром літератури, його ознаками, характерними рисами, тропами, елементами віршування та багатьма іншими важливими поняттями, якими дитина вчиться оперувати. Понятійний апарат збільшується, і від майстерності вчителя залежить, наскільки глибоко учень оволодіє ним як теоретично, так і практично. Обидва ці аспекти відображено у завданнях ЗНО тестового характеру. Учасникам ЗНО пропонують розпізнати поняття(явище) за ознаками, за зразками, за визначенням; встановити відповідність.

У багатьох загальноосвітніх навчальних закладах використовують факультативний курс з теорії літератури, що сприяє кращому засвоєнню учнями понять з теорії предмету.

Дана добірка вправ стане гарною допомогою як на уроці, так і у факультативній або індивідуальній формі підготовки до екзамену з української літератури (за вибором учня) або ЗНО.


Алегорія (грец. Allegoria allos – інший, agoreuo - говорю) – одна з форм іносказання, де конкретний образ використовується для вираження абстрактного поняття чи судження; прийом передачі прихованого смислу висловлювання за допомогою непрямих описів.



Пригадаймо разом !

Тест

1.Алегорію найчастіше використовують:

А. у ліричних поезіях;

Б. у байках;

В. у новелах;

Г. у комедіях.

2.Байка – це:

А. коротка психологічно напружена розповідь повчального характеру;

Б. коротка оповідь у віршах або прозі з прямо сформульованим моральним висновком, який надає їй алегоричного смислу;

В. особливо значущий виділений елемент художнього твору;

Г. епічний жанр, що являє собою коротке повчальне оповідання в алегоричній, інакомовній формі.

3. Найвідоміші українські байкарі:

А. Т.Шевченко, І.Крилов;

Б. Г.Сковорода, Л.Глібов;

В. С.Руданський, П.Куліш,

Г. П.Глазовий, І.Франко.

Тренувальна вправа.

Розкрийте зміст алегорії байки Г.Сковороди «Зозуля та Дрізд», спираючись на уривок.


Зозуля прилетіла до чорного Дрозда.

  • Чи тобі не нудно? – питає його. – Що ти робиш?

  • Співаю, - відказує Дрозд. – Хіба не чуєш?

  • Я співаю частіше від тебе, проте однаково нудно…

  • Так ти ж, пані, тільки те й робиш, що, підкинувши в чуже гніздо свої яйця, з місця на місце перелітаєш, співаєш, п’єш та їси. А я сам годую, бережу і вчу своїх дітей, а працю свою полегшую співом…



Алітерація ( лат.ad –до; при і littera - літера) – повторення приголосних звуків, переважно на початку слова.

Встань, орачу! Вже

Прогули вітри,

Проскрипів мороз,

Вже пройшла зима! ( І.Франко «Гріє сонечко!»)


Тренувальна вправа.

Знайдіть і підкресліть алітерацію у поданих уривках. Поясніть її роль.



1.
Що так вона щиро колись виливала,

Що так вона нишком над ними ридала,

Ні, не заховаю, бо душа жива.

2.

Кухоль ходить, переходить,

Так і висихає.

3.

Погас місяць, горить сонце.

Гайдамаки встали,

Помолились, одяглися,

Кругом мене стали.

4.

Сліпий старець сумуючи,

Співає під тином.

5.

Послав свитку. Як ясочка,

Усміхнулась, сіла.

«Сідай же й ти коло мене».

Сів та й обнялися.

6.

Не витерпів святої кари,

Упав, сердега. Пропадай,

Душа без сповіді святої!



7.

Біліє місяць, люди сплять,

І титар спить…Не рано встане:

Навіки, праведний, заснув.



8.

А ми будем шинкувать,

Ляшків-панків частувать,

Ляшків-панків почастуєм,

З панянками пожартуєм.

9.

А ви Україну ховайте:

Не дайте матері, не дайте

В руках у ката пропадать.



10.

«Нехай ворог гине!

Беріть ножі! Освятили».

Ударили в дзвони,

Реве гаєм: «Освятили!»
Пригадаймо разом!

Тест

1.Автор уривків поетичних творів:

А. І.Франко;

Б. І.Котляревський;

В. Т.Шевченко;

Г. Є.Маланюк.

2. Уривки взято з поеми Т.Шевченка:

А. «Сон»;

Б. «Кавказ»;

В. «Гайдамаки»;

Г. «Єретик».

3. Поема «Гайдамаки» має присвяту:

А. Василию Ивановичу Григоровичу, на пам'ять 22-го апреля 1838 года;

Б. Василию Андреевичу Жуковскому на пам'ять 22-го апреля 1838 года;

В. Исреннему моему Якову де-Бальмену;

Г. Шафарикові.
Цікаво знати!

Григорович Василь Іванович (1786 – 1865) – конференц-секретар Академії художеств, брав близьку участь у викупі Шевченка з кріпацтва. На згадку про цей день йому присвячено поему «Гайдамаки».

Гайдамаки – українські повстанці проти польської шляхти, переважно з селян. Особливою силою відзначились гайдамацькі повстання 1733 – 1734 і 1768 рр. Останнє повстання (відоме під назвою «Коліївщина»), очолене Гонтою і Залізняком, шляхетська Польща жорстоко придушила.

Залізняк, Максим – козак-запорожець, один з керівників повстання 1768. Організував повстанські загони. Під Уманню Залізняк з’єднався з загоном Гонти.

Залізняка, як російського підданого, судив царський суд і після жорстокої кари батогами заслав у Сибір, де він і помер.



Гонта, Іван – сотник уманського надвірного козацтва, що служило при шляхетському дворі. На початку повстання став на бік повсталого народу. Коли повстання було придушене, стратили, порубавши на шматки.


Анафора ( грец. anaphora – повернення; той, що однаково починається) – єдино початок – повтор слова або групи слів на початку кількох віршів, строф, фраз.

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

А дума говорить…

( Т. Шевченко «Тече вода в синє море…)


Тренувальна вправа. Визначте художній засіб , який використав автор у своєму творі. Доведіть свою думку.

1.

Чи я ж тобі не вродливий,

Чи не в тебе вдався,

Чи не люблю тебе щиро,

Чи з тебе сміявся?

Люби ж собі, моє серце,

Люби, кого знаєш,

Та не смійся надо мною,

Як коли згадаєш
2.

Тоді я веселий,

Тоді я багатий,

Як буде серденько

По волі гуляти
3.

Хіба забув Катерину?

Хіба не пізнаєш?

Подивися, мій голубе,

Подивись на мене:

Я Катруся твоя люба.

Нащо рвеш стремена?
4.

Хто йде, їде – не минає:

Хто бублик, хто гроші;

Хто старому, а дівчата

Шажок міхоноші.

5.

Ніхто того не побачить,

Ніхто не спитає:


  • Де ти була, що робила? –

Сама собі знає…
6.
Твою долю, моя доню!

Позаторік знала,

Позаторік і зіллячка

Для того придбала.


7.

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії,

Веселі, дівочі?
8.

Не вернуться сподівані ,

Не вернеться воля,

Не вернуться запорожці


Не встануть гетьмани,

Не покриють Україну

Червоні жупани…(«До Основ’яненка»)
9.

Та що з того, що високі

Ніхто їх не знає,

Ніхто щиро не заплаче,

Ніхто не згадає («Гайдамаки»)
10.

Ні з ким долю поділити


Ні з ким заспівати;

Один, один сиротою

Мусить пропадати

Пригадаймо разом!
Тест.

Автором творів, з яких взято уривки є:

А. І.Котляревський;

Б. Г.Сковорода;

В. Т. Шевченко;

Г. Г.Квітка-Основ’яненко.
2.Усі твори увійшли до складу збірки:

А. «Байки Харківські»;

Б. «Кобзар»,

В. «Сонячні кларнети»;

Г. «Вишневі усмішки».
3. Вперше «Кобзар» було видано:

А. 1938р.

Б. 1840;

В.1845;


Г.1847.

Кодований диктант. Запишіть номери нижче наведених уривків відповідно до творів.

А. «Єретик»…

Б. «Катерина»…

В. «Гайдамаки»…

Г. «До Основ’яненка»…

Д. «Думка»(Нащо мені чорні брови…)…

Е. «Тополя»…

Є. «Тяжко, важко в світі жити сироті без роду»…






Антитеза ( грец. antithesis - протилежність) – протиставлення різноманітних елементів художнього світу твору.
Тече вода в синє море,

Та не витікає;

Шука козак свою долю,

А долі немає.

( Т. Шевченко «Тече вода в синє море…)


Тренувальна вправа. Доведіть, що подані уривки побудовані за принципом антитези.
1.

Думав, доля зустрінеться –

Спіткалося горе…
2.

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти…
3

Одне зацвіло,

А друге зав’яло, навіки зав’яло…
4.

Тяжко, нудно розказувать,

А мовчать не вмію.
5.

Горілку, мед не чаркою –

Поставцем черпає…
6.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.
7.

Не женися на багатій,

Не женися на убогій,

Бо не будеш спати.



8.

То багаті люди,

А я наймичка… ще й з тебе

Сміятися будуть.


9.

Я була дитина,

Я гралася, збавлялась,

А вона все в’яла

Та нашого злого пана

Кляла-проклинала.


10.

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять…




Пригадаймо разом!

Тест

  1. Поему «Катерина» Т.Г.Шевченко написав:

А. 1838 року;

Б. 1835 року;

В. 1840 року;

Г. 1842 року.



  1. Поема «Катерина» має присвяту:

А. В.Жуковському;

Б. Є.Гребінці;

В. К.Брюллову;

Г. К.Сошенку.

3. Уривок з поеми «Катерина» розташовано під номером:

А. 2;


Б. 5;

В. 7;


Г. 9.

Цікаво знати!

Жуковський,Василь Андрійович ( 1783 – 1852) – відомий російський поет і перекладач, що разом з художником К.Брюлловим допоміг викупити Шевченка з кріпацтва. На згадку про день викупу – 22 квітня ( ст.ст.) 1838 р. – поет присвятив йому поему «Катерина».


Асонанс (фр., від лат. assonare – співзвучати, відгукуюсь ) – повторення голосних звуків, переважно наголошених.

Там в широкім полі воля;

Там синєє море

Виграває, хвалить Бога,

Тугу розганяє…( Т.Шевченко «Н.Маркевичу»)



Тренувальна вправа. Знайдіть, підкресліть голосні звуки, за допомогою яких створено асонанс у рядках поми «Гайдамаки». Яку роль він відіграє у поетичній мові.

1.

«Нехай, скажуть, спочивають,

Поки батько встане

Та розкаже по-нашому

Про свої гетьмани.

2.

Лихо мені з вами!

Викохав вас, вигодував,

Виросли чималі…



3.

«Яремо! Герш-ту, хамів сину?

Піди кобилу приведи,

Подай патинки господині

Та принеси мені води…

4.

Ото дочка, а то батько –

Чортова кишеня.

5.

А Оксана, як голубка,

Воркує, цілує;

То заплаче, то зомліє,

Головоньку схилить.

6.

Щоб ніхто не бачив

Ні дівочі дрібні сльози, Ні щирі козачі.

7.

Осідлані коні, вороні готові.

Куди-то поїдуть? Кого повезуть?

8.

Ой волохи, волохи,

Вас осталося трохи…

9.

Бач, розходилися! А ти,

Стара собако, де б молиться,

Верзеш тут погань. От чорти!



10.

Молились щиро козаки,

Як діти, щиро; не журились,

Гадали теє… а зробилось –

Над козаками хусточки!

Пригадаймо разом!

Тест.

1. Поему «Гайдамаки» окремим виданням видруковано у:

А.1840;

Б. 1841;


В. 1843;

Г. 1845.


2. В основі сюжету поеми лежать події:

А. Коліївщини;

Б. Руїни;
В. Брестської унії;

Г. Битви під Жовтими Водами.

3.Історичними особами у поемі є:

А. Гонта та Ярема;

Б. Ярема та Оксана;

В. Гонта й Залізняк;

Г. Залізняк
Цікаво знати.

Гонта не вбивав своїх дітей. Синові уманського губернатора Младановичу, якому тоді було 7 років, Гонта зберіг життя. Згодом Младанович виступив зі своїми спогадами про Коліївщину, але про вбивство Гонтою своїх дітей не згадує.

« Зрадою взяли ляхи Гонту і страшно замучили…Привезли його в кайданах в польський лагер недалеко Балти з одрізаним язиком і правою рукою. Б., польський генерал, так велів зробити, щоб він чого-небудь не сказав на його; потім кати роздягли його, як мати родила, і посадили на гарячі штаби заліза, потім зняли 12 пас з спини шкури. Гонта повів очима і страшно глянув на Б., той махнув рукою, - і розняли Гонту на четверо, розвезли тіло і поприбивали на середохресних щляхах»( прим. Шевченка).




Афоризм (грець. aphorismos - визначення) – узагальнена думка, що має художньо загострену форму( зазвичай побудована за допомогою антитези, гіперболи, паралелізму та ін.). У фольклорі до афоризмів відносять приказки та прислів’я, в літературі – яскраві, влучні , повчальні, популярні вислови.

Теплий кожух, тілько шкода –

Не на мене шитий ( Т.Шевченко «Гайдамаки»)


Пригадаймо разом!

Тренувальна вправа. Прочитайте висловлювання. Чому їх можна назвати авторськими афоризмами? Як ви їх розумієте?

1.

«Дала, кажуть, бровенята,

Та не дала долі»

2.

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями…

3.

Тяжко, важко в світі жити

Сироті без роду.

4.

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

5.

Схаменіться! Будьте люде…



6.

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя…

7.

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

8.

Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь


Й свого не цурайтесь.

9.

Отака-то наша слава,

Слава України.

10

…Хто матір забуває,

Того Бог карає.
Кодований диктант. Випишіть номери, під якими запропоновано рядки з твору Т.Г.Шевченка « І мертвим, і живим, і ненародженим…». Прочитайте отримане число.
Тест

1.За жанром поезія « І мертвим, і живим, і ненародженим» є:

А. Сатиричною поемою;

Б. Ліричним віршем;

В. Посланням;

Г. Наказом

2. Що є особливістю поезії « І мертвим, і живим, і ненародженим…»

А. Епіграф;

Б. Присвята;

В. Сюжетність;

Г. Велика кількість ліричних відступів.

3. До кого, в першу чергу, звертається Великий Кобзар?

А. До царя;

Б. До селян;

В. До інтелігенції;

Г. До себе.


Цікаво знати!

Повна назва поезії « І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє».

Поезія має епіграф : « Аще кто речет, яко люблю бога, а брата свого ненавидит, ложь есть». ( Соборое послание Иоанна. Глава 4, ст..20).

Творче завдання

Випишіть з творів Т.Г.Шевченка 10 висловлювань, які стали афоризмами.





Гіпербола ( грец.hyperballo – перехід, перебільшення) – стилістична фігура або художній прийом, що базується на перебільшенні зображуваного.

Не покоси кладе – гори.

Стогне земля, стогне море.




Тренувальна вправа. Доведіть, що подані уривки містять гіперболу. Підкресліть її.

1.

Кругом хвилі, як ті гори –

Ні землі, ні неба. ( «Іван Підкова»)

2.

Вже не три дні, не три ночі

Б’ється пан Трясило.

Од Лимана до Трубайла

Трупом поле крилось. (« Тарасова ніч»)

3.

Кобзар вшкварив, а козаки –

Аж Хортиця гнеться –

Метелиці та гопака

Гуртом оддирають…(«Гайдамаки»)

4.

Було шляхта, знай, чваниться ,

День і ніч гуляє

Та королем коверзує…(Гайдамаки»)



5.

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла. …(«Гайдамаки»)

6.

Улиці, базари

Крились трупом, плили кров’ю …(«Гайдамаки»)

7.

Жінки навіть з рогачами

Пішли в гайдамаки …(«Гайдамаки»)

8.

Люльки закурили.

Страшно, страшно закурили!

І в пеклі не вміють

Отак курить. …(«Гайдамаки»)

9.

Сліпив вшкварив – навприсядки

Пішли по базару.

Земля гнеться. …(«Гайдамаки»)



10.

Гайдамаки

Гуляють, карають;

Де проїдуть – земля горить,

Кров’ю підпливає.
Кодований диктант. Вкажіть номери уривків, які не входять до складу поеми «Гайдамаки». Якому магічному числу( за віруванням давніх слов’ян) дорівнює їх доданок.
Пригадаймо разом!

Тест.


  1. Рядки

Кругом хвилі, як ті гори –

Ні землі, ні неба.

взято з поезії Т.Шевченка:

А. «Гайдамаки»;

Б. «Іван Підкова»;

В. «До Основ’яненка»;

Г. «Мені однаково».

2. Іван Підкова – це:

А. Історична особа;

Б. Казковий персонаж;

В. Вигаданий герой козацьких пісень;

Г. Уособлення патріотизму.

3. Рядки:



Вже не три дні, не три ночі

Б’ється пан Трясило.

Од Лимана до Трубайла

Трупом поле крилось.

Взято з поезії Т.Шевченка :

А. « Гоголю»;

Б. «Іван Підкова»;

В. «Тарасова ніч»;

Г. «Думка».
Цікаво знати!


  1. Іван Підкова – історична особа; очолював воєнні походи запорозьких козаків у другій половині ХVІ століття.

  2. Тарасова ніч – ніч розгрому армії польського гетьмана Конєцпольського. В поемі відтворено повстання українського народу проти польської шляхти навесні 1630 року. Очолював повстання Тарас Федорович, якого у деяких історичних працях названо Трясилом. Вирішальний бій стався під Переяславом 22 травня, після трьох тижнів упертої боротьби повстанців проти польського шляхетського війська. Вночі повстанці вщент розбили армію Конєцпольського.




Градація ( лат. Gradatio – поступове підвищення) – розташування висловлювань, що мають відношення до одного предмета, у послідовності відповідно інтонації – емоційного посилення чи пониження.
І догнала, привела;

Нарікала, говорила,

Поки в землю положила.

А сама в старці пішла.





Тренувальна вправа. Підкресліть слова, за допомогою яких автор передає почуття , враження, дії своїх героїв. У чому полягає принцип градації?

1.

Попідтинню ночувала,

Раненько вставала,

Поспішала в Московщину;

Аж гульк – зима впала.(«Катерина»)

2.

Реве, стогне хуртовина,

Котить, верне полем….(«Катерина»)

3.

Вибігає на возлісся;

Кругом подивилась,

Та в яр…біжить…серед ставу

Мовчки опинилась.

«Прийми, боже, мою душу,

А ти – моє тіло!»

Шубовсть в воду!.. Попід льодом

Геть загуркотіло. .(«Катерина»)

4.

Ні родини, ні хатини;

Шляхи, піски, горе… .(«Катерина»)
5.

Виростають нехрещені

Козацькії діти;

Кохаються невінчані;

Без попа ховають;

Запродана жидам віра,

В церкву не пускають! («Тарасова ніч»)

6.

Гайдамаки встали,

Помолились, одяглися,

Кругом мене стали. («Гайдамаки»)



7.

Розбагатієш, у Київ

Поїдеш з панами,

Найдеш собі шляхтяночку,

Забудеш Оксану! («Гайдамаки»)

8.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси;

Чорним шляхом запалало,

І кров полилася

Аж у Волинь. («Гайдамаки»)



9.

Я молилась, я плакала,

Серце розривалось,

Сльози сохли, душа мерла… («Гайдамаки»)



10.

Поцілував, перехрестив,

Покрив, засипає:

«Спочивайте, сини мої,..» («Гайдамаки»)



Висуньте гіпотезу!


  • Чому, на вашу думку, приклади градації було взято з поем Т Шевченка «Катерина», «Гайдамаки»?



наступна сторінка >>