А. малишко відомий український поет - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
А. малишко відомий український поет - сторінка №1/1
Відділ освіти Арбузинської райдержадміністрації

Тема уроку:



А. МАЛИШКО - ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ

«ПІСНЯ ПРО РУШНИК»

Доробок


вчителя української мови

та літератури

Агрономійської ЗОШ І – ІІІ ступенів

Караташа Андрія Васильовича


Агрономія – 2012

А. МАЛИШКО - ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ. «ПІСНЯ ПРО РУШНИК»

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом відомого українського поета А. Малишком; охарактеризувати його пісенну творчість; проаналізувати твір поета «Пісня про рушник»; розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії, визначати і коментувати основні її мотиви, аргументовано висловлювати власні роздуми; виховувати почуття любові, пошани до творчості А. Малишка, шанобливе ставлення до рідної матінки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Малишка, бібліотечка його творів, грамзапис пі­сень на слова поета; виставка вишиваних рушників.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Життєвий і творчий шлях А. Малишка

АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ МАЛИШКО

(14.11.1912 — 17.02.1970)

Народився 2 (14 листопада) в Обухові (нині місто Київської області) в сім'ї шевця.

Старший брат Андрія — Петро Малишко — став своєрідним народним бандитом — Робін Гудом, який грабував комуністів і радянських чиновників, але не чіпав простих селян. 1928 року Петра Малишка спіймали, відвезли до Києва, де засудили до страти. Мати Андрія й Петра зверталася з проханням про помилування до голови ВУЦВК Григорія Петровського, але безрезультатно. Пізніше Андрій Малишко сказав про брата: «Якби я писав вірші так, як Петро — ціни б мені не було!»

Андрій Малишко закінчив семирічку в рідному селі, вчився в медичному технікумі, потім — на літературному факультеті Київського інституту народної освіти. В 1932 році закінчив інститут, учителював в Овручі. В 1934–1935 роках служив у Червоній армії.

Після демобілізації переїхав до Харкова і працював журналістом у газеті «Комсомолець України», в «Літературній газеті» та в журналі «Молодий більшовик».

Під час Другої світової війни був військовим кореспондентом у фронтових газетах «Красная Армия», «За честь Батьківщини», і в партизанській газеті «За Радянську Україну».

Після війни працював відповідальним редактором журналу «Дніпро» (1944–1947). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го та 4-го скликань. Був членом ВКП (б) (від 1943 року).

В 1960-х роках — голова правління Українського громадського відділення Агентства преси «Новини».

Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті по вулиці Б. Хмельницького, 68. Помер 17 лютого 1970 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.Андрій Малишко видав понад сорок книг, створив понад сто пісень, до яких іноді й сам писав музику. Любив поливати сад, від порога й до воріт насіяв чорнобривців, любив життя... Він і зараз живе в своїх задушевних поезіях і піснях, які стали справжніми мистецькими шедеврами.

IIІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями



Словникова робота

  • Рушни́к — прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна. Рушник має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї наших предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів. Вишивати рушники — давній український народний звичай. Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер'єри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. На рушнику новонароджену дитину на хрещення, на ньому проводжали людину в останню дорогу.

Образно-символічне значення



  • Вишиті рушники поширені в сучасній Україні як неодмінний атрибут народного побуту, весільної та святкової обрядовості, як традиційна окраса селянського житла. Важливі події в житті народу ніколи не обходяться без рушників, які, крім декоративного призначення, мають великий образно-символічний зміст. У всьому декоративно-прикладному мистецтві немає іншого такого предмета, який би концентрував у собі стільки різноманітних символічних значень. Рушник супроводжує українця протягом усього життя і в радості, і в горі.

Чи існує у нас, на Україні, музей українського рушника?

  • На початку 1990-х років у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького професором вишу Світланою Китовою (надалі — директор) був заснований Черкаський музей українського рушника. Нині (2011) в експозиції цього унікального музейного закладу виставлено понад 500 вишитих рушників кінця XIX — початку XX століть, у першу чергу, з Подніпров'я; ще стільки ж зберігається в запасниках.

Що називається піснею?

  • Пі́сня — словесно-музичний твір, призначений для співу.

  • Основні показники пісні як жанру лірики — строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрен), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики: користується найрозмаїтішими мовними засобами, передає найтонші переживання.

  • Сьогодні розрізняють пісню фольклорну, пісню як жанр писемної поезії та пісню як самостійний вокально-музичний твір. За жанрами пісні фольклорні бувають: трудові, обрядові, календарні (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові), колискові, весільні, похоронні, історичні, баладні, коломийки

Для чого призначений рушник? Які народні обряди пов'язані з ним?

  • Український рушник — це не просто вишитий шматок полотна, як можна було б подумати. У народі раніше говорили: «Хата без рушників — як родина без дітей». Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, щедрість, гостинність. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.

  • У кожній родині, де підростала дівчинка, скриня мала повнитися рушниками. Їх дбайливо оберігали, ними навіть хизувалася — гостям і сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні. Дати рушника означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля.

  • Кожен регіон має своєї відмінності як за формою, так і за способом виготовлення, оздобленням, кольоровою гамою. Але здебільшого для всіх рушників характерний червоний та чорний кольори. Червоні й чорні традиційні нитки вимальовували на полотнах дивні узори. На одних темне листя перепліталося з червоними квітами і пишними ягодами, вишивалася червона калина з темними листками, красувався хміль. На інших вишивали птахів: переважно журавлів та голубів. «Червоне — то любов, а чорне — то журба», — писав поет Андрій Малишко. І в цих кольорах відбилася вся історія нашого народу.

  • Візерунки на рушниках мають особливе значення — то ніби обереги від злої сили, від лиха.

  • Раніше свяченим рушником витирали дитину, щоб збити жар, тобто високу температуру. Рушником зв’язували молодих, щоб завжди були разом. З ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого. Рушником зустрічали родичів і гостей, ним прикривали хліб на столі. З рушником проводжали людину в останню путь.

  • І в наші часи український народ не розлучається з рушником — традиційним елементом оселі і святковим символом.

  • Вишитий рушник прийшов з тієї ж сивої давнини, що й народна пісня. І тепер, дивлячись у ту саму давнину, ми бачимо не полотно з яскравими нитками, а долю українського народу, вишиту на ньому.

Опрацювання твору А. Малишка «Пісня про рушник»

Прослуховування пісні у запису.

Історія написання «Пісні про рушник».

Найкращою з-поміж Малишкових пісень, а може, й найпопулярнішою, в повному розумінні слова народною піснею, якій судилося довгі роки життя, є «Пісня про рушник». Пісня перекладена тридцятьма п'ятьма мовами світу. Вірш «Пісня про рушник» вміщений у збірці «Серце моєї матері» (1959).

Написана пісня у 1959 року до кінофільму «Літа молоді». Композитор П. Майборода написав музику до вірша поета.

Створена ця пісня на міцній народній основі. З народної творчості взято й сам рушник вишиваний.



Тема: оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини. Тема матері — одна з наскрізних у поезії А. Малишка. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у нього пов'язане з образом матері. Бо з раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Івги Базилихи, яка навчила його добру, красі, любові до людей. її образ зливається в поезії Андрія Ма­лишка з іншим найдорожчим образом — рідної Батьківщини. Завжди, коли поет пише про те, що найближче його серцю, він згадує матір.

«Вкраїно моя», «мати», «Сиділа мати, ніби груша дика», «Мамо, я хочу поговорити з вами», поема «Сини», ще багато-багато найкращих поетичних творів... Ця данина подяки й любові народного поета священній пам'яті Ма­тері.

Та з-поміж цих скарбів виділяється «Пісня про рушник», сповнена чару­ючої ніжності й простоти, задушевності й безмежної любові.

«Пісня про рушник» — це пісня про матір. Образ матері — один із цент­ральних у творчості Малишка. Передусім це образ конкретної людини, що знала безліч пісень, чудово їх виконувала і передала своєму синові «песен дивный дар»,— говорив М. Рильський.

Ідея: уславлення шанобливого ставлення до матері-святині.

Основна думка: материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов.

Жанр: пісня.

Композиція.

Пісня невелика за розміром. І слів про матір зовсім не­багато. Але образ її — виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям.

«Пісня про рушник» сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її турботи, вірну любов і ласку.

Твір складається з шести куплетів, з яких три — по 4 рядки, а решта — по 2. Всі вони перемежовуються. Як у пісенному жанрі, спочатку співається куплет пісні (4 рядки), а потім приспів (2 рядки), і так тричі.



2.8. Ідейно-художній зміст пісні.

Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійде­ною долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Так А. Малишко поглиблює образ рушника, запозичений з народної твор­чості. Проте головним у поезії є образ найближчої і найсвятішої для кожної людини — образ матері. її серце сповнене безмежної любові до дитини, і цю рису душі поет передає економними, але надзвичайно місткими деталями: незрадлива ласкава усмішка, бо матір уміє і прощати, і наставляти, і жа­літи; засмучені очі, бо рідна ненька відриває від свого серця дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку», на якій будуть і радість, і смуток, і печаль.

Світлому, радісному, хоча й пройнятому сумом розлуки звучанню пісні відповідає й сонячний, прекрасний пейзаж. Через картини природи розкрива­ються почуття материнської та синівської любові. Росяниста доріжка, зелені луги, солов'їні гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров — усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу — створюють відповідний ліричний настрій, викликають у слухача спогади про його дитинство, його шляхи, його долю і, звичайно, про його матір.

Популярність твору, його зв'язок з народною творчістю.

«Пісня про рушник» у народі популярна, оскільки вона бентежить, хви­лює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе це взято із щедрого арсеналу на­родної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними обра­зами (щебетання дібров, солов'їні гаї, незрадлива усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмеж­ної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.



Художні засоби пісні.(прослуховування в записі «Пісня про рушник». У виконанні Дмитра Гнатюка)

Опрацювання ідейного змісту пісні. Бесіда за питаннями.

• Яке символічне значення приділялося рушникові в житті людей?

• Для чого мати, коли син вирушав у дорогу, давала йому рушник?

• Чому рушники прикрашали різноманітними вишивками? Що вони символізували?

• Опишіть почуття ліричного героя твору. Про що вони свідчать?

• Що хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазна­чено у творі?

• Чи можна вважати рушник відображенням життя людини, її світогляду, віри? Якщо так, то з чим це пов'язано? Відповідь вмотивуйте.

• Про яку далеку дорогу говорить А. Малишко у творі?

• Що саме запам'яталося ліричному герою зі свого дитинства?

• Як гармонують краса природи і почуття героя, коли він брав до рук ма­теринський рушник?

• Прокоментуйте рядок поезії: «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю». З чим викликаний цей біль?

• Що ви відчули після читання або прослуховування пісні А. Малишка?

3. Додатковий матеріал

Пояснення слова «рушник» за тлумачним словником.

Рушник — 1. довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла. Посуду, тощо. ** Сталевий (стальний) рушник — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден. 2. Шматок деко­ративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно викорис­товується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін.

* Образно. * У порівн. Рушник давати. ** Ставати на рушнику (на руш­ники), заст.— брати шлюб, одружуватися.

Символічне значення рушника для українців.

Рушник — оберег, з яким в українців пов'язане все — від народження до останнього шляху: на рушникові подавали найдорожчому гостеві хліб-сіль, ним перев'язували руки молодих під час вінчання, рушниками покривали найдорожче для українця-християнина — ікони, рушники використовува­лись і в процесі обряду поховання людини, і, зрештою, вирушаючи в дорогу, людина неодмінно мала з собою рушник, який був не просто шматком тка­нини, що прикривав, наприклад, хліб, а справжнім оберегом. Талісманом, що, на думку наших предків і оберігав, і захищав, і приносив щастя. До того ж прямокутна форма рушника сама символізувала дорогу, зокрема життєву дорогу людини. А вишиті, здебільшого червоними і чорними нитками, ві­зерунки означали переплетені в людському житті радісні й сумні моменти: «і дитинство, й розлука, і вірна любов». (Андрій Самійлович вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого поранення тільки завдяки ви­шитому рушникові, з яким мати провела його на фронт).



  • На початку 90 – х років при Агрономійській сільській бібліотеці був створений клуб за інтересами «Берегиня». Любов до пісні об’єднала жінок, адже основа життя українців – пісня та праця. Весь світ шанує українців за працьовитість, співучість і почуття доброго гумору. Ось на цьому і тримається любительське об’єднання «Берегиня» уже 20 років

  • Гордяться «Берегині» і своєю вітальнею. Розмальована піч, мисники, тапчани, ліжко і звичайно ікона. Жердка з яскраво – різноманітним українським національним одягом. Світлиця зі смаком прикрашена вишивками сільських берегинь, дітей, бабусь та матерів.

  • Зберігаються вироби різної давнини (сорочці родини Бурейків – 100 років, рушники родини Левицьких – 80 років).

  • Також представлена різноманітність техніки вишивок, це – хрестик простий та болгарський, гладь проста, об’ємна, рахункова, мережки), різноманітне мереживо.

VI. Підсумок уроку

1. «Мікрофон»

Про що б ви написали пісню, згадуючи своє дитинство, батьківське пі­клування і добро?

2. Бесіда за питаннями

• 3 якою метою А. Малишко написав «Пісню про рушник»?

• Чому матуся для поета є святинею?

• Чи є у вас рушник-оберег? В яких випадках ним користуються в ро­дині?

3. Висновок

Отже, у творі А. Малишка «Пісня про рушник» вдало поєдналися заду­шевність інтонації, загальнолюдська тема материнської любові, традиційний народнопоетичний мотив чекання сина, які автор майстерно втілив в образі рушника, цього неньчиного подарунка, своєрідного спогаду про рідну до­мівку, матір, отчий край із зеленими лугами та солов'їними гаями. Поет змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з отчим по­рогом і матір'ю, відтворити і щем розлуки, і передчуття майбутніх незвіда­них доріг, і материнську тривогу за долю дитини.



Прослуховування української народної пісні «Чорнобривці» у виконанні Віталія Козловського

Оголошення результатів навчальної діяльності школярів



Домашнє завданий

Вивчити вірш А.Малишка “Пісня про рушник ” – напам'ять