Анкета для учнів 32 дослідження характерних проявів лихослів’я батьків 33 АНКЕТА ДЛя батьків 33 - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Анкета для учнів 10-11 класів (вчителів, батьків) (Додаток 3) 1 105.9kb.
Анкета для учнів «Мої думки щодо цигарок» 1 101.08kb.
Анкета для батьків «Моє ставлення до віл-інфекції». Інформаційне... 1 120.06kb.
Анкета для випускників складалася з трьох блоків запитань 1 161.4kb.
Європейське Соціальне Дослідження, релігія, релігійність, православ’я... 1 224.92kb.
Положення про відзначення кращих прийомних батьків, батьків-вихователів... 1 27.01kb.
Тема: «Уроки доброти» 1 35.31kb.
Сайти для батьків: загальні Діти України 1 79.2kb.
Практикум для батьків) Попередня робота: Анкетування дітей щодо визначення... 1 103.96kb.
Безпека дитини інструкція для батьків 1 182.39kb.
Звіт керівника Миколаївської зош №3 Миколаївської міської ради Зінченко Д. 1 293.89kb.
Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії... 1 329.48kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Анкета для учнів 32 дослідження характерних проявів лихослів’я батьків 33 АНКЕТА - сторінка №1/11



Лілія Широкорадюк

Лихослів’я у шкільному середовищі: профілактика і корекція

Київ

«Шкільний світ»



2009

ББК 88.8



Ш64

Редакційна рада:

Т. Шаповал, Т. Гончаренко, Т. Червонна, М. Мосієнко –

канд. філол. наук, Г. Кузьменко, О. Шатохіна



Широкорадюк, Лілія

Ш 64 Лихослів’я у шкільному середовищі: профілактика і корекція / Л. Широкорадюк. – К.: Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

ISBN 978-966-451-000-1.

ISBN 978-966-451-285-2.

Лихослів’я сьогодні, на жаль, поширене не тільки серед дорослих, а й серед дітей. У книжці подано психолого-педагогічний аналіз цього негативного соціального явища, особливості лихослівного слововживання у системах «учень – учень» та «учень – дорослий». Запропоновано систему профілактично-корекційних заходів для учнів, учителів та батьків, яка допомагає вирішувати цю проблему.

Книга адресована вчителям, шкільним психологам, батькам, учням та студентам педагогічних ВНЗ.

ББК 88.8


ISBN 978-966-451-000-1 (б-ка «Шк. світу») © Широкорадюк Л., 2009

ISBN 978-966-451-285-2 © ТОВ Видавництво «Шкільний світ»,

дополіграфічна підготовка, 2009

ЗМІСТ


ПЕРЕДМОВА 5

Розділ 1. ЛИХОСЛІВ’Я ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ 6

ЩО МИ НАЗИВАЄМО ЛИХОСЛІВ’ЯМ 6

ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ЛИХОСЛІВ’Я 9

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРИЧИНИ ЛИХОСЛІВ’Я 17

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ’Я У ШКОЛІ ТА СІМ’Ї 31

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ’Я УЧНІВ 32

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ 32

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ’Я БАТЬКІВ 33

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ 33

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ’Я ВЧИТЕЛІВ 34

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ 34

ВИЯВЛЕННЯ СИТУАЦІЙ, ЩО ПРОВОКУЮТЬ ЛИХОСЛІВ’Я 35

АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ 35

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ 35

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ 36

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛИХОСЛІВ’Я В СІМ’Ї ТА ШКОЛІ 37

КЛАСИФІКАЦІЯ ЛИХОСЛІВ’Я 43

Розділ 3. КОРЕКЦІЙНА ТА ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА 54

ЗАГАЛЬНІ НАПРЯМКИ КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНОЇ РОБОТИ 54

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ «МОВА – ДЗЕРКАЛО ДУШІ» 58

ЗАНЯТТЯ 1 59

ЗАНЯТТЯ 2 61

ЗАНЯТТЯ З 64

ЗАНЯТТЯ 4 65

ЗАНЯТТЯ 5 66

ЗАНЯТТЯ 6 68

ЗАНЯТТЯ 7 70

Бесіда «Лихословлю, бо це «круто»?» 71

ЗАНЯТТЯ 8 74

ЗАНЯТТЯ 9 77

ЗАНЯТТЯ 10 80

РЕЗУЛЬТАТИ ТРЕНІНГУ 80

КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ З УЧИТЕЛЯМИ 85

ТРЕНІНГ-СЕМІНАР 1 85

ТРЕНІНГ-СЕМІНАР 2 91

ТРЕНІНГ-СЕМІНАР З 93

ТРЕНІНГ-СЕМІНАР 4 97

ТРЕНІНГ-СЕМІНАР 5 100

ТРЕНІНГ-СЕМІНАР 6 102

РЕЗУЛЬТАТ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ З УЧИТЕЛЯМИ 105

РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА З БАТЬКАМИ 106

ПІСЛЯМОВА 112

ДОДАТКИ 113

СЛОВНИК 113

БОРИС ХАРЧУК «ШАЙТАНКА» 114

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 128




ПЕРЕДМОВА


Однією з найвагоміших ознак нації є мова. Завдяки рідній мові кожна людина ідентифікує себе – як українця, поляка, єврея тощо... І кожна мова світу має свої особливості, які визначаються різними епітетами та порівняннями: солов’їна, мелодійна, гортанна, лаконічна, точна... Є у кожній мові слова, що утверджують сакральні поняття: Бог, мати, батько, дочка, син. У багатьох мовах світу вони звучать подібно. І така єдність сакральних понять сприяє духовній єдності. Але, на жаль, у наш час глобалізації та інтеграції в мовлення вкорінюються інші, «інтернаціональні» слова, які спотворюють стосунки та душі, призводять до відчуження найближчих людей. Такими словами є лихослів’я, особливо нецензурна лайка. Є об’єктивні пояснення, чому лихослів’я лунає дедалі частіше. Подвійні стандарти, девальвація моральних норм, ускладнення життя, прогрес безробіття та інфляція, постійна соціальна незахищеність викликають загальний стрес і призводять до того, що лаятися починають і ті, хто раніше якось утримувався від цієї звички. Така звичка поширилася у сімейне коло та у стіни школи. Особливо небезпечною стає ситуація для дітей – бо існує безліч негативних зразків для наслідування. Грубість і лайку сьогодні дитина може почути звідусіль. Лихословлять сусіди, власні друзі, друзі батьків, лихословлять однолітки і літні люди, лихословлять перехожі на вулиці. Незумисний особистий вплив різних людей вчить дитину різноманітних форм лихослів’я. Повсякчас стикаючись із лихослів’ям, дитина починає вважати таку словесну поведінку нормою і стає емоційно толерантною до грубощів і лайки, перестає їх засуджувати. Ці негативні впливи змінюють у дитини образ реальності, і весь світ постає перед нею лихослівним. Так ламаються внутрішні перепони, які не дозволяли лихословити самому. Проте ситуація не є фатальною. Автори розробили дієві способи впливу на внутрішній світ дитини, що можуть суттєво поліпшити її мовлення.

Сьогодні, на етапі пошуку і розробки нових моделей виховання молодого покоління, слід не заплющувати очей на реальні проблеми мовної поведінки у сім’ї та школі, а спробувати віднайти шляхи поліпшення цієї поведінки. Тому, можливо, не чекаючи на спеціальні вказівки, уже сьогодні усьому нашому психолого-педагогічному загалу варто викорінювати лихослів’я, насамперед у сім’ї та школі, і розпочати – із себе та своїх дітей. А як це зробити – розповість ця книжка.



Віталій Татенко, доктор психол. наук, член-кор. АПН України

Розділ 1. ЛИХОСЛІВ’Я ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКИ

ЩО МИ НАЗИВАЄМО ЛИХОСЛІВ’ЯМ


Як елемент духовного насилля механізм примусу лихослів’я супроводжує людство здавна, хоча його постійно засуджують культура, релігія, мораль. Світові релігії, зокрема християнство й іслам, вважають лихослів’я важким гріхом, який потребує відпущення і покаяння. У численних старослов’янських джерелах зазначається, що «матерна лая» є образливою одночасно для трьох матерів: для Матері Господа, для всіх матерів людських (зокрема і матері лихослова) і для Матері Землі. У богословських підручниках зазначається, що той, хто вживає брудну лайку, перш за все ганьбить честь матерів: «Він уподібнюється до тієї потвори, яка слово «матір» пов’язує лише з блудом і брудом, і знущається з неї, хоч і сам нею народжений» [41; 6].

У зв’язку із соціально-економічною ситуацією проблема лихослів’я на пострадянських теренах набула підвищеного «екзистенційного статусу» і зачепила ті верстви населення, які раніше не лихословили.

Груба лайка поширилася у школі. Сьогодні дитина може почути від учителів: «Ану, позатикали писки!», «Не клас, а відро для сміття!», «Бидло!», «Вам слід вчитись у школі для ідіотів!». Певною «нормою», від якої вчителя вже не тіпає, є ті бридкі слова і брутальні вислови, які школярі вживають під час сварки одне з одним: «Придурок!», «Відвали!», «Урод!», «Пішов на...!» і таке інше. Очевидним є те, що ці висловлювання – агресивні, їх вживають, аби образити адресата. Словник української мови (том 6) дає таке тлумачення цього слова: «Лихослів’я – вживання лайливих, соромітних слів // Грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого-небудь» [58; 248].

Для визначення цього явища філологи та психологи використовують ще термін «інвектива». У словнику іншомовних слів дається таке визначення: «Інвектива (лат. Invectiva oratio – «лайлива мова») – різкий викривальний виступ проти кого-небудь, чого-небудь; образлива промова, лайка, випад» [56; 249].

Як лінгвістичний термін інвективну лексику можна точніше визначити як некодифікований розділ загальнонаціонального словника (недозволений до використання у звичайній лінгвокультурній ситуації), крайнє крило якого навіть табуйоване (заборонене). Водночас такі слова мають знати усі мовці певної семіотичної підгрупи.

Певну частину лихослів’я (інвектив) можна назвати такою підгрупою лексики, яку у словниках зазвичай позначають – «нецензурне».

Часто використовується термін «знижена мова». «Зниженість» – те, що не відповідає уявленням представників певної (як правило, провідної, панівної на цьому етапі історії) субкультури про належну і правильну поведінку [17; 57]. Також вживають терміни «некодифікована мова», «ненормативна лексика», «сленг» («жаргон»).

Лихослів’я, як правило, культурно обумовлене. Через це співвідношення «кодифікований – не кодифікований» завжди національно специфічне. «Інвектива» (лихослів’я) може вживатися у вузькому значенні (нецензурна вихватка) і в широкому – будь-який вербальний (словесний) прояв агресивного ставлення до опонента.

Інвективу у вузькому значенні слова можна визначити як спосіб існування вербальної агресії, що сприймається у певній семіотичній (під)групі як різкий або ж табуйований. Але вдалішим визначенням, на наш погляд, є таке: інвектива – це вербальне порушення етичного табу, що здійснюється некодифікованими засобами. Між наведеними термінами існує певне підпорядкування: одні з них відносяться до інших, як частина до цілого. Найзагальнішим терміном буде знижена або ненормативна лексика (некодифікована мова). Він містить декілька груп, найбільшими з яких будуть: інвективи (лихослів’я), непрофесійний сленг (жаргон), просторічна лексика.

Зобразимо це схематично:



Нецензурне лихослів’я і нецензурний жаргон не відрізняються між собою – це груба лайка.

Між цими двома групами, що утворюють знижену лексику, існує взаємний перехід. У певних ситуаціях спілкування лихослів’я може сприйматись як сленг (жаргон), наприклад, «козел», а сленг – як лихослів’я.



наступна сторінка >>