Частина перша - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
Схожі роботи
Частина перша - сторінка №18/19

Розділ III ПРОЦЕС НАБЛИЖЕННЯ І АДАПТАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ І ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Інтеграція України до європейського правового простору


Після того, як припинив існування Союз радянських соці­алістичних республік, Європейський Союз ініціював встанов­лення офіційних торговельних відносин із кількома новими незалежними державами. Серед перших була Україна.

Співробітництво між Україною та Європейськими Спів товариствами започатковане підписанням Угоди про парт­нерство та співробітництво, яке відбулося 14 червня 1994 о* у Люксембурзі. Ратифікована вона була Верховною Радою України 10 листопада 1994 р.

Угода, яка підписана з Україною, є механізмом впро­вадження відносин співпраці між Європейським Союзом та пост-радянськими державами. Вона має на меті визна-чити принципи відносин між ЄС і Україною. За своїм зна­ченням Угода знаходиться на нижчому рівні ієрархії тор­гових договорів ЄС та європейських угод із державами Центральної та Східної Європи. Зволікання із розвитком торгівлі з Україною, на думку західних правників. озна­чає, що ЄС ризикує втратити можливість налагодити від­носини якнайповніше, щойно розпочнеться підйом еконо­міки в Україні.

Угоди про партнерство і співробітництво моделюються в загальних рисах відповідно до угод з країнами Східної Європи, що були першими торговельними договорами ЄС, охоплюючи також облаштування, політичний діалог, по­слуги і пересування фізичних осіб. Існують однак і значні розбіжності, що віддзеркалюють різницю у підході з боку ЄС до України як пост-радянської держави.

Стосовно фінансових питань в угодах," що укладаються ЄС із новими державами, то всі вони визначають, що пото­чні платежі, пов'язані із виконанням таких угод, здійсню­ються вільно. Рух капіталу, пов'язаний з інвестиціями у своїх країнах і таких, що дозволяються цими угодами, є також вільним. Забороняється запровадження нових валют­них обмежень за умови збереження права на заходи щодо підтримки платіжного балансу відповідної країни і спеці­альних застережень з боку кожної сторони; сторони пого­джуються провести переговори про свободу рух> капіталу в майбутньому. Угоди не зобов'язують повністю лібералі­зувати рух капіталів.

Відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною І Європейським Співтовариством, масштаби гармонізації українського законодавства відповідають тим, які існують для країн Східної Європи і стосуються практи­чно кожної сфери, яку охоплює Договір про Європейський Союз. Однак угоди про партнерство мають на меті тільки «зміцнювати економічні зв'язки» між Україною та ЄС, а не «економічну інтеграцію у Співтовариство». Сторони узго­дили довгий список питань щодо «співробітництва», пере­важно у сфері економіки, а також у галузі культури і ооро-

тьби з наркотиками. Подібні списки в європейських угодах також вказують на те, що асоційовані члени мали право приєднання до європейських органів стандартизації. Перед­бачено співробітництво щодо публічного укладення конт­рактів.

Метою забезпечення гармонізації національного зако­нодавства з нормами та принципами європейського права є забезпечення пріоритетності загальновизнаних норм та принципів європейського права перед нормами внутріш­ньодержавного права України.

Визначальними орієнтирами у приведенні законодавст­ва України у відповідність з принципами і нормами євро­пейського права мають бути:

встановлення повного переліку домовленостей міжна­


родного характеру, які мають чинність для України;

вдосконалення правових основ укладення, виконання


та денонсації європейських договорів за участю України;

-забезпечення відповідності внутрішньодержавних нормативно-правових актів чинним міжнародно-правовим зобов'язанням України;

-створення належного механізму впровадження міжна­родно-правових зобов'язань України в національне законо­давство.

Після того, як Україна набула членства в Раді Європи, вона повинна привести у відповідність із європейськими стандартами ряд існуючих законів та прийняти понад ЗО нових, що сприяли б реальному входженню нашої дер­жави до правового простору цієї організації.

Намагання України вступити до Європейського Союзу вимагає створення значного масиву законів, при розробці яких необхідно знайти оптимальне співвідношення між ви­могами Європейського Співтовариства та досвідом україн­ської школи права.

Положення Угоди про партнерство і співробітництво України з Європейським Союзом повинні становити основу відповідної програми гармонізації законодавства України з європейською правовою системою. Що стосується питання визначення складових процесу гармонізації, певну допомо­гу може надати досвід зближення законодавства асоційова­них із ЄС країн Центральної та Східної Європи, а саме ре­комендації так званої «Білої книги» ЄС, про підготовку цих країн до вступу в цю організацію. Також, при створенні правової основи гармонізації правових відносин України з ГС використовується вже апробований раніше підхід до аналогічних відносин з іншими міжнародними організація-

ми, а саме, у відповідних нормативно-правових актах є по­ложення, на підставі якого проекти актів законодавства ч питань, що зачіпають сфери відносин, гармонізація яких буде здійснюватися у відповідності до створеної програми, повинні перевірятися компетентним органом на предмет їх відповідності положенням Угоди, а також відповідним нормам права ЄС.

Масштабність та складність поставлених перед нашим законодавством завдань не потребує доказів, оскільки з врахуванням зазначених зобов'язань України перед ЄС, Україна фактично повинна створити нове законодавство відповідно до стандартів, що раніше в практиці нашої дер­жави не використовувалися.

Процес наближення банківської сфери стосується, перш за все, таких задач:

-узгодження українських банківських законів із зако­нами ЄС;

- нові рішення в грошовій політиці, які необхідні для виконання критеріїв, визначених Маастрихтською угодою -стабілізація цін, стабілізація довго- і середньострокових відсоткових ставок, визначений рівень дефіциту державно­го бюджету;

-реструктуризація і модернізація банківської системи.

Відповідно до ст. 48 розділу «Поточні платежі та капітал» Угоди між Україною і ЄС, сторони зобов'язуються дозволити здійснення у вільно конвертованій валюті будь-яких виплат по поточному платіжному балансу між резидентами Співто­вариства та України, пов'язані з рухом товарів і послуг.

Також Україна забезпечує вільний рух капіталу, що стосується прямих інвестицій у компанії, які були законним шляхом засновані в своїх країнах, та інвестицій, а також ліквідації або повернення цих Інвестицій та будь-якого прибутку, що випливає з них.

Угодою Сторонам забороняється вводити валютні об­меження на рух капіталів та поточні платежі, пов'язані з ним, між резидентами Співтовариства та України.

Угодою передбачено, що у випадку виняткових обставин або загрози створення серйозних труднощів для здійснення валютної або фінансової політики у Співтоваристві чи в Україні, відповідно Співтовариство або Україна можуть вжи­вати запобіжних заходів щодо руху капіталів на період не більше шести місяців, якщо такі заходи є вкрай необхідними.

З метою створення сприятливих умов для руху капіта­лів між Україною та країнами - членами ЄС сторони мо­жуть проводити консультації між собою.

Після підписання Угоди між Україною та Європейсь­кими Співтовариствами з метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС та забезпечення всебіч­ного входження України у європейський політичний, еко­номічний та правовий простір Указом Президента від 1 ] череня 1998 р. було затверджено «Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу».

Стратегія визначає основні пріоритети діяльності ор­ганів виконавчої влади на період до 2007 р., протягом якого мають бути створені передумови, необхідні для на­буття Україною членства в Європейському Союзі. Стра­тегія визначає, що головним пріоритетним напрямком зовнішньополітичної діяльності для Української держави є отримання статусу асоційованого члена Європейського Союзу.

На фоні цього адаптація законодавства України до за­конодавства ЄС полягає у зближенні з сучасною європей­ською системою права, що забезпечить розвиток політич­ної, підприємницької активності громадян України, еконо­мічний розвиток держави в рамках ЄС, приведення його до рівня, що склався у державах - членах ЄС-

Адаптація законодавства України передбачає реформу­вання її правової системи та поступове приведення у відпо­відність Із європейськими стандартами і охоплює, зокрема, фінансове та банківське законодавство.

Важливим етапом правової адаптації є імплементація Угоди про партнерство та співробітництво, укладання галу­зевих угод, приведення чинного законодавства України у відповідність зі стандартами ЄС.

Крім загальних процесів Стратегія Інтеграції України до ЄС передбачає і галузеву співпрацю, що є координацією та взаємодією у конкретних галузях і сферах господарської діяльності. Пріоритет у найближчі роки також визнається в співробітництві у галузі юстиції.

Доцільним є розроблення та схвалення відповідними міністерствами та відомствами програм розвитку відносин із ЄС, які б поєднуючись, поступово формували Націо­нальну програму інтеграції.

Галузева співпраця передбачає розроблення переліку підрозділів та посадових осіб у центральних органах вико­навчої влади, місцевих органах влади, що відповідають за формування та реалізацію державної політики України що­до ЄС, встановлення прямих контактів між міністерствами 'га іншими центральними органами і відповідними директо­ратами Європейської Комісії.

З метою реалізації Стратегії інтеграції України до Євро-пейського Союзу Кабінетом Міністрів України було прийня-то Постанову «Про запровадження механізму адаптації іа-конодавства України до законодавства Європейського Сою-зу» від 12 червня 1998 р. Постанова покликана дати належне організаційне забезпечення процесу адаптації.

Відповідно до положень Постанови, координація діяль-ності органів виконавчої влади щодо проведення адаптації покладається на Міністерство юстиції, яке створює з цією метою Міжвідомчу координаційну раду.

Для вдосконалення роботи з підготовки проектів нор­мативно-правових актів з урахуванням світового і, зокрема, європейського досвіду Міністерство юстиції створює Центр порівняльного права.

Додатками до даної Постанови Кабінету Міністрів є склад Міжвідомчої координаційної ради з .адаптації законо­давства та перелік міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європей­ського Союзу. Відповідно до даного переліку питання адап­тації законодавства з банківської справи покладено на Мініс­терство юстиції, Міністерство закордонних справ, Антимо-нопольний комітет за участю Національного банку України.

Положення «Про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Євро­пейського Союзу» затверджене Постановою Кабінету Міні­стрів України від 12 листопада 1998 р.

Відповідно до даного Положення, основними завдання­ми Міжвідомчої ради є:

-координація діяльності міністерств, інших централь­них та місцевих органів виконавчої влади щодо забезпе­чення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

вироблення пропозиції щодо стратегії адаптації зако-
нодавства України до норм і стандартів Європейського
Союзу;

розроблення рекомендацій до проектів законів, інших


нормативно-правових актів щодо реалізації положень Уго­
ди про партнерство та співробітництво між Україною та
Європейськими Співтовариствами;

-підготовка рекомендацій із забезпечення виконання Україною міжнародних програм та проектів з реформуван­ня українського законодавства;

- підготовка пропозицій щодо директив делегаціям
України з питань адаптації законодавства України до зако-

нодавства Європейського Союзу на засідання Комітету з питань співробітництва між Україною і ЄС.

Виконуючи передбачені Положенням завдання Міжві­домча рада виконує такі дії:

-в межах її компетенції виробляє єдині підходи до впро­вадження діяльності з адаптації законодавства України;

-бере участь у розробленні програм і заходів'щодо адаптації окремих галузей права;

- здійснює контроль за виконанням своїх рішень;


-бере участь у розробленні концепцій основних на­
прямків роботи з адаптації законодавства;

вивчає та узагальнює пропозиції центральних органів


виконавчої влади щодо реформування національного зако­
нодавства з метою його адаптації;

готує на основі вивчення світового досвіду узагальнені


пропозиції щодо концептуального розвитку законодавства
України;

аналізує ефективність механізму адаптації законодав­


ства.

При виконанні своїх функціональних обов'язків Міжві­домча рада має право подавати Кабінету Міністрів пропо­зиції з питань адаптації, залучати у встановленому порядку до розроблення та реалізації механізму адаптації працівни­ків міністерств та відомств, а також громадські організації.

Рада також може заслуховувати звіти центральних ор­ганів виконавчої влади про виконання її рішень, отримува­ти у встановленому порядку інформацію та документи, не­обхідні для виконання покладених на неї завдань; утворю­вати консультативні та експертні комісії і залучати до роботи в них відповідних фахівців та вчених.

Міжвідомча координаційна рада наділена повноважен­нями вносити пропозиції до порядку денного засідань Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами.

Такий орган, як Українська частина Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співто­вариствами, було засновано Постановою Кабінету Мініст­рів від 14 квітня 1998 р., а положення про неї затверджене Постановою Кабінету Міністрів 13 липня 1998 р.

Українська частина Комітету з питань співробітницт­ва між Україною та ЄС утворена на виконання Угоди про партнерство та співробітництво і вдосконалення механі­зму співробітництва з ЄС і є постійно діючим допоміж­ним органом Української частини Ради з питань співро­бітництва.



Пріоритетні напрямки розвитку банківського законодавства України

Для виконання Указу Президента «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» Національним банком було розроблено Постанову «Про галузеву концепцію розвитку відносин з €С та галузеву програму інтеграції України до ЄС у банківській сфері». Хоча вони ще не були затверджені Постановою Правлін­ня НБУ. однак ці документи є цікавими для дослідження процесів наближення банківського законодавства Украї­ни і ЄС,

Так, галузева Концепція розвитку відносин з ЄС у бан­ківській сфері визначає основні напрямки співробітництва з метою забезпечення всебічного входження України в євро­пейський економічний та правовий простір.

Адаптація банківського законодавства України до від­повідного законодавства ЄС передбачає поступове приве­дення у відповідність з європейськими стандартами норма­тивних актів Національного банку України.

Галузева адаптація банківського законодавства прово­диться в рамках загального зближення законодавства України і Європейського Союзу.

Співробітництво в галузі банківських послуг сприяє розвитку відносин між Україною та державами-членами і відбувається через співробітництво як центральних банків, так і банківських установ сторін.

Співробітництво в галузі здійснення поточних платежів та руху капіталу спрямовується на забезпечення здійснення у вільно конвертованій валюті будь-яких виплат за поточ­ним рахунком платіжного балансу між резидентами ЄС та України, пов'язаних із торговельними операціями, надан­ням послуг, а також забезпеченням руху капіталу, що сто­сується прямих інвестицій.

Співробітництво у галузі валютно-грошової політики спрямовується на підтримку зусиль України у напрямках зміцнення її валютно-грошової системи та поступового зближення політики України з політикою європейської ва­лютної системи шляхом отримання необхідної технічної допомоги. Сюди також входить неформальний обмін по­глядами щодо принципів та функціонування європейської валютної системи.

Спрямування України на таку Інтеграцію може приско­рити процес проведення реформ в економіці для створення

; необхідних ікч(Ч'чумои пе-речоду по иніцчго ступеня інтеї-

Основннмн цілями гануіеної прогрими ііінтріщії Укріп ми до <Ч* у банківськії! сфері «* сіірняпни роїмітку відносин між Укрлїнок> та <Ч' у сгнорснпі основ вчім мошп ідпоіо банківською ти фінансової-)) ешнроиітпнщна, спрямованню па сприяння інгеграції України у зіііальїюпрішшігі спсісми вчаеморочріічупкін і забезпечений змін у почни і ку бпнкіпсь-ки\ пі фінансових послуг, зокрема у чв ичку її введенням евро, рочнпгок спільного ринку кредитних ресурсів, чміц-нення валю-гно-грошової системи України, поступове чбдиженин полігики України ч іюлііикою і вропейської ва­лю гної системи, гармонічації українського банківської о чакоиодавегва до законодавства СЧ\ Завданнями галуіеної Програми <:

егворення і иш|)оваджснпя новою покоління С'исіеми міжбанківських електронних плагежів;

сприяння поширенню в Україні масових платежів ча


допомогою націоннльних плпетикояих карюк;

егворення ба їй даних банківського нагляду;

впровадження ефективної, підтриманої відповідними
розрахунками системи гарантування внесків фічичних осіб
у комерційних банках;

-розроблення положень про порядок формування і ви­користання банками резервів на покриття ричиків від прове­дення валютних, інвестиційних, фондових операцій тощо;

-здійснення заходів щодо введення піро, зокрема мак-роекономічного аналізу потенційного впливу на українсь­кий ринок.

У н|юцссі адаптації банківською законодавства до стандартів ГС здійснкиться опрацювання законодавства ЄС з пиі-ань, що регулюють банківську справу, зокрема з питань банківського нагляду., міграції капіталу тощо, ви-значапься перелік законодавчих актів, у першу чергу базо­вих нормативних акіін НЬУ, які необхідно ироаналічуваїи Щодо їх відиовідіюсіІ законодаве гну (X- та розробити ме-ханізм їх перегляду.

При підготовці нових законодавчих актів вони подань ться у встановленому порядку на розгляд до Центру порів­няльного права при Міпісгерсіві юстиції України ч меюю вирішення питання щодо їх відповідності законодавству (Європейського Союзу.

З метою реалізації галузевої програми адаптації бан­ківського права до норм СС Постановою Правління НЬУ прийнято Перспективний план проведення адаптації у

367

банківській сфері. План складається з двох етапів: підго­товчого, який має на меті створення умов для проведення аналізу існуючого банківського законодавства, а також етал безпосередньої адаптації - приведення у відповід­ність до стандартів ЄС нормативних документів, що регу­люють усі сфери банківських і фінансових відносин (див. додаток 1).



Лодаток і

Витяг з перспективного плану проведення адаптації банківського законодавства та нормативів України до стандартів Європейського Союзу

Підготовчий етап:
Захід

1
Створення єдиної бази даних нормативних документів Євро­пейського Союз\ в банківській і фінансовій сферах

2
Офіційний переклад документів Європейського Союзу україн­ською МОВОЮ

3
Створення систематизованого словника банківських і правових термінів і визначень для їх одноманітного тлумачення

Етап адаптації:

.V»
Захід

і
Визначення переліку нормативних актів банківської та фінан­сової системи України, які не потребують адаптації за ст. 100

Римського договору

2
Визначення нормативних актів і відповідного кола банківських і фінансових відносин, які с об'єктом застос\ вання адаптації

3
Проведення консул ьтатнвно-анал іти чної роботи з експертами €С і розробка рекомендацій («білої книги») стосовно механіз­мів і способів адаптації

4
Визначення необхідних рес>рсів. засобів та методів впровадження стандартів СС в банківських нормативах України (за принципом ст. 189 Римського договоре - на підставі директив ЄС)

5
Створення пакеп адаптованих док> ментів

6
Підготовка засобів для забезпечення введення в дію нових нормативів.
Таким чином, як бачимо, процес адаптації і гармонізації банківського законодавства України до Європейського Со­юзу започатковано, однак цей процес проходить у дуже повільному темпі. Для досягнення більш ефективного ре­зультату необхідно здійснити ряд додаткових заходів, на­самперед на вищому законодавчому рівні - на рівні Верхо­вної Ради, тобто прийняти основоположні в банківській сфері закони - про банківську діяльність та про Національ­ний банк - при цьому мають бути витримані усі стандарти банківських нормативів ЄС.

Також необхідно створити механізм відповідної імпле-ментаційної експертизи, яку б проходили проекти нормати­вних актів та вдосконалити форми контролю за виконанням Україною своїх зобов'язань за відповідними європейськи­ми угодами.




<< попередня сторінка   наступна сторінка >>