Cвітло І тіні гетьманської столиці 27 липня, 2012 - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Розпорядження 17. 05. 2012 №212 м. Київ Про відзначення Дня столиці... 1 16.04kb.
Тестування за повістю «Тіні забутих предків» І варіант Завдання з... 1 31.86kb.
У якому році М. Коцюбинський написав повість «Тіні забутих предків»... 1 16.96kb.
Життєвий та творчий шлях М. Коцюбинського. Історія створення повісті... 1 199.26kb.
Олександр Єфремов: З'їзд Партії регіонів пройшов конструктивно 1 6.98kb.
2. 1 Юридичне оформлення об’єднання України з Росією 12 1 371.54kb.
Розділ Квітневий переворот 1918 року та створення гетьманської держави 9 1098.8kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації від 26 липня... 1 78.77kb.
Про що говорять предки ?( за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих... 1 133.37kb.
В останні вересневі дні за ініціативи та підтримки батьків учні 8-б... 1 6.83kb.
Про відзначення 390-ї річниці перемоги у Хотинській битві 1 21.96kb.
Ладомир-Володимир-Волинський. Серце граду Володимир-Волинський, або... 1 68.94kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Cвітло І тіні гетьманської столиці 27 липня, 2012 - сторінка №1/1
CВІТЛО І ТІНІ ГЕТЬМАНСЬКОЇ СТОЛИЦІ
27 липня, 2012

Влад ВАСИЛЬЄВ, журналіст.
Кажуть, що поштовхом до відродження Батурина (Чернігівська область) стало завершення будівництва історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», яке було розпочате ще у 90-х роках. Завдяки цьому проекту національного значення до міста проклали широку магістраль, підвели газ і водогін. Щороку сюди приїжджають кілька сотень тисяч не лише українських, але й зарубіжних гостей.

Подивитися у заповіднику справді є на що. Серед унікальних пам’яток історії, культури та архітектури – палацово-парковий ансамбль останнього гетьмана Кирила Розумовського, мурована Воскресенська церква-усипальниця (де він похований), Будинок генерального судді Василя Кочубея, Музей археології. А також парк «Кочубеївський» (куди ходили на побачення Мотря Кочубей і гетьман Іван Мазепа), православний жіночий Миколо-Крупицький монастир із цілительною іконою Святого Миколая-Чудотворця, архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці» – усього 39 об’єктів історичного значення.

Крім того, туристів приваблюють ще й неабиякі рекреаційні можливості Батурина – розкішна поліська природа, спокійний Сейм, чисті озера – знали українські гетьмани, в якому місці облаштовувати резиденції…

Звичайно, «історико-культурний» статус колишньої гетьманської столиці змушує нинішню міськраду постійно «підтягувати» комунальне господарство до, так би мовити, європейських стандартів. Принаймні у центрі панує чистота і порядок: травичка викошена, бордюри побілені, сміття не видно. Депутати навіть заборонили людям гнати худобу колишньою Центральною вулицею, перейменованою у 2008 році на честь третього Президента України. Але сьогодні мешканців більше непокоїть те, що дві центральні вулиці – Віктора Ющенка і Гетьманська – досі не освітлені.

- Дійсно, сьогодні у нас є проблема із двома центральними вулицями, які реконструював «Укравтодор», – пояснює Батуринський міський голова Анатолій Городенко. – Проект передбачав і їх освітлення. Генпідрядник навіть встановив сучасні ліхтарі уздовж дороги і проклав силовий кабель. Проте через невідомі нам причини… накрив цей відтинок завдовжки два кілометри не трьома шарами асфальту, як це передбачають технічні нормативи, а лише двома. Через це об’єкт вважається незавершеним будівництвом, відтак не переданий на баланс місцевій владі, хоч по вулицях вже давно їздить транспорт. Ми направили чимало листів у найрізноманітніші інстанції, але отримуємо лише відписки: мовляв, на сьогоднішній день кошти не освоєні, об’єкт не зданий в експлуатацію. Єдиний вихід, на мою думку, від’єднати частину території заповідника (там, де стоять стовпи) від дороги й передати її на баланс міста. Для цього замовник – «Укравтодор» – повинен внести зміни до проекту. Оскільки це потребує чималих коштів, робити він цього не хоче. Нині вулиці освітлюються від найближчих помешкань і магазинчиків. На щастя, поки що аварій не траплялося…

- Коли Батурин був селищем міського типу, на цих вулицях горіли звичайні ліхтарі, що висіли на дерев’яних стовпах, – говорить приватний підприємець Марина Ситник. – Хоч лампочки були малопотужні, вночі ходити все одно було не страшно. Як тільки нам присвоїли статус міста, а дороги реконструювали – Батурин потонув у пітьмі. Кажуть, що реконструкцію робила якась чернігівська фірма, з якою досі не розрахувалися. До речі, постраждали ми й від нового статусу: платимо за кіловат-годину по 24 копійки, тоді як у селах тариф становить 22,5, за стаціонарний телефон – понад 27 гривень замість 16. Міська рада має право надавати земельні ділянки під забудову лише до 10 соток, а раніше – по 15. Але найбільше дісталося вчителям і лікарям, котрі вийшли на пенсію після того, як селище стало містом – їх позбавили пільг на газ…

За великим рахунком, від Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» мешканцям Батурина ні холодно-ні жарко. Підпорядкований він Міністерству культури, тож гроші, що залишають екскурсанти, надходять до державного, а не до місцевого бюджету. За земельну ділянку площею у понад 50 гектарів у бюджет нічого не капає теж, бо вона – у власності заповідника…

Загалом з 1200 осіб працездатного населення міста офіційно працюють 680. Міський бюджет формується з єдиного податку на доходи фізичних осіб – щороку це десь майже 700 тисяч гривень. Вистачає їх лише на захищені статті витрат: заробітну плату працівникам бюджетної сфери, комунальні послуги, енергоносії.

Колишні бюджетоутворюючі підприємства з виробництва масла, цегли, «Сільгосптехніка» та «Сільгоспхімія» вже давно «лежать». Льонозавод у 90-х роках викупили ірландці разом із 11 гектарами площі. Завезли навіть обладнання. Казали, що кращої землі для вирощування цієї культури немає більше ніде у світі. На тому усе й скінчилося. А на базі колишнього колгоспу, який спеціалізувався на вирощуванні зернових і виробництві молока і де працювало півтисячі батуринців, створено товариство з обмеженою відповідальністю зі штатом у 150 осіб.

Соціальну сферу в Батурині представляють дві школи, Будинок культури, районна лікарня, дитячий садочок. Міськрада власним коштом виготовила технічну документацію на будівництво нового комунального дошкільного закладу. Керівництво області обіцяло включити його до державної програми розвитку малих міст, але, мабуть, передумало.

Ще одне актуальне питання, яке ніяк не може вирішити місцева влада – придбання нового автомобіля «швидкої допомоги» для районної лікарні. Ті старі машини, що там є, вже давно вичерпали ресурс.

Тож батуринці, буває, частенько незлим тихим словом згадують ініціаторів реставрації гетьманського палацу, яка «потягнула» мільйони гривень, а на «дрібниці» їх чомусь не вистачає.


Джерело: Інтернет-видання http://ukrtribune.com/