Економічні і соціальні аспекти Програми надзвичайних заходів (частина 3) Економіка - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Програма надзвичайних заходів (частина перша) 1 44.52kb.
В. В. Баранов, ст викл., С. С. Толстов, студ гр. Ут-06 1 28.75kb.
Управління є об’єктом дослідження багатьох наук. Кожна з них досліджує... 1 183.86kb.
Черговий Міжнародний екологічний форум «Довкілля для України» проходитиме... 1 34.79kb.
Кафедра економічної теорії наукова школа „Соціальні аспекти інвестиційних... 1 31.06kb.
Програма заходів 10. 00 Ауд. 224 Реєстрація учасників 1 57.49kb.
С. Г. Давтян жовтня 2012 року 1 323.76kb.
Програма "Основи економіки" 1 134.53kb.
Положення про основні економічні моделі Американська модель ринкової... 6 1229.49kb.
Реалізація заходів Конвенції про права інвалідів 1 67.15kb.
Звіт про науково-дослідну роботу за 2000 р кафедри фізичної географії... 1 206kb.
Програма надзвичайних заходів (частина перша) 1 44.52kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Економічні і соціальні аспекти Програми надзвичайних заходів (частина 3) Економіка - сторінка №1/1




Народна трибуна

Воліслав Ярош


Економічні і соціальні аспекти Програми надзвичайних заходів

(частина 3)



Економіка.

1. Зупинити дію Податкового кодексу, і, відповідно, сплату всіх податків та зборів, згідно його положень; зокрема ПДВ та податку з доходів фізичних осіб.

2. Запровадити Єдиний податок (10 %) від реалізації доданої вартості товарів (робіт, послуг) для всіх юридичних осіб, всіх форм власності. Встановити, що найманих працівників можуть мати лише юридичні особи.

3. Реорганізувати структуру державного бюджету, визначивши його як державний Кошторис витрат на утримання та діяльність органів державної адміністрації, служб правопорядку, департаменту зовнішніх зносин, військ МО, прикордонників, митників. Кошторис фінансується за рахунок Єдиного податку. Окрім того за рахунок Єдиного податку держава здійснює виплату по регрес - зобов’язанням, які були прийняті до запровадження надзвичайних заходів.

4. Утворити Державний Некомерційний Накопичувальний Кредитний Фонд (надалі - Державний Кредитний Фонд – ДКФ), і його територіальні філії, з метою кредитування (жодних інвестицій!) промислової та господарської діяльності народних (державних) підприємств, і, в першу чергу, в сільському господарстві; кредитування будівництва на селі житла, доріг, об’єктів комунального господарства, шкіл, дитячих садків, закладів культури та спорту. Вартість кредиту 2 – 3 % на покриття поточних витрат ДКФ та Банку – оператора. (окрема Програма)

5. Утворити Державний Некомерційний Кредитний Банк – оператор при ДКФ (надалі Державний Кредитний Банк - ДКБ) з необхідною кількістю територіальних філій з правом юридичної особи. Накопичені кошти та чергові надходження до ДКФ в автоматичному режимі перерозподіляються між територіальними філіями виключно для господарських потреб первинних осередків громадського самоврядування на місцях. Названі кошти не можуть бути використані ні на які соціальні потреби, що є заходом запобігання проїданню суспільних коштів

6. Встановити для всіх суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних і фізичних) обов’язкову плату за використання природних ресурсів (20%) для постійного наповнення кредитного портфелю ДКФ і його філій, як то: видобуток і використання будь – яких корисних копалин, руди, вугілля, фосфатів, газу, нафти, видобутку електроенергії, митні, акцизні та транспортно – транзитні збори, оренда землі всіх видів призначення (зокрема: - торгові мапи, базари, стоянки автомобілів, дороги, трубопроводи, тощо), оренда чи використання води та водойм, лісу та лісових угідь. (окрема Програма)

7. Визнати, що земля (оренда землі) є важливим кредитним ресурсом держави нарівні з грошовим кредитом, що має сприяти економічній самодостатності первинних осередків самоврядування.

8. Звільнити від оподаткування доходи фізичних осіб – підприємців. Такі особи сплачують лише митні, акцизні збори, оренду землі та торгової мапи. Кожне недержавне торгово – посередницьке підприємство (юридична особа!) повинно мати у своїй діяльності 50 відсотків державної власності; при цьому оренда землі є виключно доходом держави, і сплачується у повному обсязі на рахунок територіальної філії ДКФ. (окрема Програма)

9. На час дії надзвичайних заходів надати всім суб’єктам господарювання, обов’язкову до виконання, фінансову модель формування первинної вартості товарів, робіт, послуг в залежності від виду господарської діяльності. Тимчасово зупинити дію будь – яких державних чи відомчих актів, які були і є базовою основою спекуляції на принципах, так званої, «ринкової економіки», «споживчого попиту», тощо.

10. Встановити торгово – посередницьку надбавку між Виробником і Споживачем у розмірі 25% незалежно від кількості посередників. Виявлені суми перевищення зазначеної норми в беззаперечному порядку стягуються у вигляді десятиразової суми штрафу, який сплачується на рахунок місцевої філії ДКФ.

11. Збільшити розмір заробітної плати найманих працівників за рахунок зменшення фінансових амбіцій приватного бізнес - сектора, ліквідації суспільного паразитизму та податку з доходів фізичних осіб. Зарплата має стати основою собівартості товарів (від 30%), які є результатом виробничої діяльності суб’єктів господарювання будь – якої форми власності, що діють на території України, і мати реальний платіжний зміст з урахуванням: - прожиткового мінімуму для відновлення біологічної енергії працівника; - вартості речей повсякденного вжитку; - вартості проїзду у транспорті; - вартості комунальних послуг; - внесків по обов’язковому медичному страхуванню; - внесків по обов’язковому пенсійному забезпеченні; - додаткової суми забезпечення кредитоспроможності працівника. (окрема Програма)

12. Визначити таку модель вартості національного валового продукту (НВП): - плата за використання природних ресурсів – в середньому 20%; - заробітна плата – не менше 30 %; - поточні витрати, амортизація – до 30%; - Єдиний податок – 10%; - погашення кредитів, прибуток – до 10 %;

13. Утворити Державне некомерційне багатогалузеве товариство взаємного страхування (окрема Програма медичного страхування та страхування майна і майнових ризиків).

14. Земля і громадське самоврядування – це нерозривні поняття, і важлива обставина оновлення України. Не слід руйнувати основу держави, позбавляючи народ України останнього ресурсу самовиживання. Запровадження «ринку землі» є поки що непридатним для самої ж бізнес - еліти. Земля – це чи головний кредитний ресурс України, і торгувати слід не землею (як сировинним ресурсом), а тим, що на ній вирощується. «Ринок землі» - це фінансова пастка, і небезпечний привід суспільної дестабілізації. Оновлення держави Україна лежить у площині побудови державної системи координат широкого кола первинних осередків громадського самоврядування на місцях, які діють на засадах справедливих суспільних правил – Законів!
Деякі соціальні аспекти Програми!

1. Визнати наступне: - ніхто і нікого не повинен примушувати дбати про своє пенсійне майбуття і здоров’я!!! Обов’язкове і добровільне пенсійне забезпечення має діяти за принципом особистого накопичення коштів на власному пенсійному рахунку. Механізм накопичення має діяти наступним чином: - щорічно, на кінець кожного року, Пенсійний Фонд здійснює персональну накопичувальну капіталізацію сплачених коштів кожного окремого платника, як еквівалент певної, вагової кількості золота за його вартістю на момент такої капіталізації. Таким чином буде захищена у часі платоспроможність майбутньої пенсії. (окрема Програма)

2. Визнати галузі медицини, освіти, культури та спорту державними суб’єктами підприємницької діяльності, які надають платні послуги без жодних пільг. Таким чином заклади соціальної сфери стануть економічно незалежними від державного бюджету і паразитизму чиновників.

Система координат на рівні держави

Створити Державну Координаційну Раду (ДКР) повноважних представників обласних Координаційних Рад під орудою головного державного Координатора – Президента України. Покласти персональну відповідальність за координацію дій і всебічне сприяння впровадженню Програми надзвичайних заходів на Президента України, а саме:

1. Реорганізувати Кабінет міністрів, профільні міністерства та відомства шляхом створення при ДКР профільних підрозділів державної виконавчої адміністрації. Здійснити відповідне скорочення чисельності штату державних службовців всіх рівнів.

2. Реорганізувати державну податкову адміністрацію, податкову міліцію в фінансово - контрольний департамент при ДКР по сплаті Єдиного податку та інших обов’язкових державних платежів.

3. Створити при фінансовому департаменті ДКР спеціальну службу «цін та тарифів», що має зупинити приватно - корпоративний паразитизм власників приватизованих підприємств.

4. Передати первинним осередкам місцевого самоврядування сіл, селищ юридичні права територіального самоврядування, розвитку господарської діяльності, особистих і колективно – державних (народних) фермерських господарств, які діють на користь місцевої громади та народу України.

5. Реформувати діяльність Державного Пенсійного Фонду України (надалі - ДПФ), як самодостатньої фінансової структури. Утворити при ДПФ окремий департамент «Дитячо – підлітковий пенсіон», який фінансується за рахунок певних відрахувань від митних, акцизних, транзитних зборів та певного відсотка від надходжень ДПФ. (окрема Програма)

6. Створити незалежний від приватного паразитизму, фінансово самодостатній Державний Фонд комунального господарства, спрямувавши його зусилля на відновлення та енергетичну модернізацію комунального господарства при справедливій вартості наданих комунальних послуг.(окрема Програма)

7. Утворити Державне некомерційне товариство взаємного страхування (надалі Державне товариство взаємного страхування - ДТВС). Доручити виключно ДТВС здійснення обов’язкового і добровільного медичного страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві, страхування на випадок безробіття, взаємне страхування майна від природних катаклізмів, тощо. Реорганізувати МНС і його територіальні підрозділи в оперативну воєнізовану службу швидкого реагування при департаменті майнового страхування ДТВС. (окрема Програма)
Автор цих нотаток готовий до співпраці з усіх питань державотворення. З повагою!

Воліслав Ярош



Електронна адреса: yarosh.volislav@gmail.com