Головне управління юстиції у Тернопільській області Борщівське районне управління юстиції Припинення дії нормативно-правових актів - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Міністерство юстиції України Головне управління юстиції у Тернопільській... 1 125.28kb.
Головне управління юстиції у Тернопільській області Борщівське районне... 1 77.66kb.
Головне управління юстиції у Тернопільській області Борщівське районне... 1 83.29kb.
Головне управління юстиції у Тернопільській області Борщівське районне... 1 173.46kb.
Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у полтавській... 1 71.41kb.
Головне управління юстиції у Тернопільській області Борщівське районне... 1 94.64kb.
Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у тернопільській... 1 163.68kb.
Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у тернопільській... 1 326.35kb.
Нормативно-правових актів, зареєстрованих територіальними управліннями... 1 106.71kb.
Звіт про роботу Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської... 1 131.82kb.
Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у тернопільській... 1 158.36kb.
Ожидаемый результат: Изменении статуса общежития, которое расположено... 1 16.95kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Головне управління юстиції у Тернопільській області Борщівське районне управління - сторінка №1/1


Головне управління юстиції у Тернопільській області

Борщівське районне управління юстиції

Припинення дії нормативно-правових актів

Борщів 2013



Припинення дії нормативно-правових актів
Усі нормативно-правові акти за часовим критерієм, тобто тривалістю їх дії, можуть бути поділені на два види:

- акти із невизначеним строком дії, для яких не встановлений кінцевий момент їх дії;

- акти тимчасової дії, тривалість якої залежить від різних заздалегідь визначених обставин.

Виходячи з цього, можна виділити такі фактори (моменти), з настанням яких акт припиняє свою дію:

- у зв'язку із його скасуванням;

- у зв'язку із заміною його новим актом;

- у зв'язку із закінченням строку, на який був прийнятий акт;

- у зв'язку з настанням певних факторів (подій).

Переважно нормативно-правові акти приймаються на невизначений строк (термін) і діють надалі до їх скасування або заміни новим актом.

Акти, тривалість дії яких заздалегідь визначена часовими межами при їх прийнятті, можуть бути поділені на чотири різновиди:

1. Акти, часові межі дії яких заздалегідь встановлені календарно. Як правило, це порівняно невеликі строки. Наприклад, такий характер мав Закон України від 18 листопада 1992 року «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання». В самому Законі було сказано, що ці повноваження в певній сфері законодавчого регулювання делеговано (передано) Кабінету Міністрів України тимчасово, строком до 21 травня 1993 року, тобто на шість місяців. Цією датою визначались й межі дії самого Закону.

Інший приклад щодо Закону України від 29 липня 1994 року «Про запобіжне затримання особи». Постановою Верховної Ради про порядок введення його в дію було встановлено, що він діє до 1 січня 1995 року;

2 . Акти, що діють протягом чітко і заздалегідь встановленого числа днів. Межі часової дії акта не завжди визначаються вказівкою календарної дати, як у наведених прикладах. Законом може бути визначена дія нормативних актів, що видаються на його основі, шляхом встановлення фіксованої кількості днів.

Так, згідно із Законом України від 16 березня 2000 року «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан вводиться Указом Президента України на всій території України на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях. Відповідно до цього визначається і строк дії названого акта. Після закінчення зазначеного строку дія Указу про введення надзвичайного стану припиняється. Президент України може продовжити надзвичайний стан не більш як на 30 діб. Відповідно, протягом цього часу діє акт, яким було введено надзвичайний стан;

3. Акти, що видані як тимчасові, але без конкретизації часових меж (рамок) їх дії.

Як приклад можна назвати Тимчасове Положення про кредитні спілки в Україні, яке було затверджено Указом Президента України від 20 вересня 1993 року №377/93. Як видно з назви, акт мав тимчасовий характер, що пояснювалось вимогами тодішньої Конституції (пункт 7-4 статті 114-5, який передбачав, що Президент України «на період до прийняття нової Конституції України ухвалює укази з питань економічної реформи, не врегульованих законами України, які діють до прийняття відповідних законів»).

Іншим прикладом можуть слугувати Тимчасові статути Збройних Сил України (Тимчасовий стройовий статут, Тимчасовий статут внутрішньої служби, Тимчасовий статут гарнізонної та вартової служби, Тимчасовий дисциплінарний статут), затверджені Указом Президента України від 7 жовтня 1993 року №431/93. Як сказано в самому Указі, ці статути діють до введення в дію військових статутів, затверджених Верховною Радою України відповідно до Закону України від 6 грудня 1991 року «Про оборону України» (в редакції Закону від 5 жовтня 2000 року). Законами від 24 березня 1999 року Верховна Рада України затвердила Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, Стройовий статут Збройних Сил України, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Дисциплінарний статут Збройних Сил України.

Отже, тимчасові нормативно-правові акти приймаються до їх заміни постійними актами. Цією властивістю вони нагадують акти, які приймаються на невизначений строк та діють до їх заміни новим актом;

4. Акти, кінцевий момент дії яких обумовлений настанням певної події.

Так, у Законі України від 22 жовтня 1998 року «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що він «діє до прийняття рішення Верховною Радою України про повне погашення заборгованості з виплати пенсій, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України».



Дія норми права (нормативного акта) від моменту набрання ним юридичної сили до припинення його чинності — це загальне правило, що окреслює часові межі функціонування нормативного акта або окремих його норм.