Інформаційний бюлетень - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Інформаційний бюлетень - сторінка №1/1


ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

(для використання в роботі

інформаційно-роз’яснювальними групами)


П Л А Н
1. Відносини Україна - ЄС.
2. Україна – НАТО: особливе партнерство.
3. Пам’ятні дати березня місяця.

Впорядковано відділом з питань

внутрішньої політики, зв’язків з

громадськими організаціями та ЗМІ

апарату райдержадміністрації

Березень 2011

1. Відносини Україна – ЄС.
Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України. Правову основу відносин закріпила підписана сторонами Угода про партнерство й співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 року (набула чинності 1 березня 1998 року). У рамках УПС визначено 7 пріоритетів:

-    енергетика;

-    торгівля та інвестиції;

-    юстиція і внутрішні справи;

-    наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу;

-    охорона навколишнього середовища;

-    транспортна сфера, транспортне співробітництво;

-    співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

Започаткувавши у такий спосіб процес євроінтеграції, Україна задекларувала вступ до ЄС головним завданням органів державної влади, своїм стратегічним зовнішньополітичним курсом.

Довгий час наша держава, формально проголосивши курс на євроінтеграцію, реально рухалась в протилежному напрямку. Лише після подій Помаранчевої революції і зміни влади в країні на Заході усвідомили, що Україна – не лише південно-західна сусідка Росії, а й держава з якісно новим сус­пільством, незалежна, цілком європейська, потенційно демокра­тична. Те, про що навіть оптимісти говорили не дуже впевнено, таки сталося. Євросоюз нарешті прийняв рішення про надання Україні статусу з ринковою економікою. Про це сторони домо­вилися під час проведеного в Києві щорічного саміту “Україна – ЄС” (2005). Київ уперше обрали місцем проведення подібних зустрічей.

Ми отримали позитивний сигнал щодо початку пере­говорів з питання спрощення візового режиму в країни Євро­союзу, а також схвальну оцінку виконання “Плану дій Україна – ЄС” (2003–2007).

Представники делегації ЄС – прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, голова Ради Європи Хав’єр Солана – відмітили значний поступ нашої країни на шляху до членства в ЄС. Але спочатку ми маємо повністю виконати вже згаданий План дій, увійти до Світової організації торгівлі (СОТ), узгодити і підписати угоду про зону вільної торгівлі з ЄС та виконати низку інших умов.

Надання Україні статусу країни з ринковою економікою означає, що наші експортери – підприємства металургії, енер­гетики, легкої промисловості – зможуть на рівних торгувати з країнами Євросоюзу, не побоюючись принизливих і витратних антидемпінгових розглядів. Помітно зростуть і показники наповнення українського Держбюджету за рахунок експортних операцій. Євросоюз – найбільший зовнішньоекономічний парт­нер України.

У ході саміту сторони підписали низку важливих доку­ментів: Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю в енергетичній сфері, Угоду про співпрацю в рамках глобальної навігаційної супутникової системи та Угоду про деякі аспекти повітряного сполучення.

За рік закінчується термін Угоди про партнерство і спів­робітництво. Європейські політики запевняють, що у 2007 році є реальна можливість підписання нової, розширеної угоди, проте наскільки вона зміниться, залежить від самої України.

Сьогодні Київ і Брюссель мають нагоду продемонстру­вати заявлену прихильність один до одного. Багато залежатиме від обох сторін. Однак найбільше обов’язків випадає Україні, яка повинна довести, що вона не лише невід’ємна частина Європи, а й незамінна її складова.



2. Україна - НАТО: особливе партнерство

НАТО без «погонів»

На сучасному етапі НАТО приділяє значну увагу розвитку програм співробітництва в гуманітарній, науково-технічній, економічній сферах, у галузі організації повітряного простору та безпечного управління повітряним рухом.

Співробітництво України з НАТО в невійськовій сфері розпочалось з 1991 року одразу після розпаду СРСР та набуття нашою державою незалежності. В ті часи Україна вступила до Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС), згодом перейменованої в Раду Євроатлантичного партнерства (РЄАП). Кілька років потому, в 1994 році, Україна першою з держав СНД приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» – масштабної ініціативи з практичної співпраці між НАТО та партнерами у різних галузях безпеки. З 1997 року, коли була підписана Хартія про особливе партнерство Україна-НАТО і двостороння співпраця було переведена на інституційну основу, невійськове співробітництво стало одним з провідних напрямків відносин нашої держави з Альянсом. Згідно з Хартією про особливе партнерство та Планом дій від 2002 року Україна співпрацює з НАТО, зокрема, в напрямках науки і техніки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, управління повітряним рухом. Відповідна робота координується спільними Робочими групами, створеними в рамках широкомасштабної Комісії Україна-НАТО, яка здійснює загальне керівництво двостороннім співробітництвом, а також реалізується у форматі участі України в роботі відповідних органів НАТО.

Засади розвитку співробітництва України з НАТО

Основоположними документами у відносинах України з НАТО є Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору від 9 липня 1997 р. і Декларація про її доповнення від 21 серпня 2009 р.

Співпраця в практичних сферах регулюється 30 угодами.

Основним механізмом двостороннього діалогу є Комісія Україна - НАТО (КУН), створена в 1997 р. відповідно до положень Хартії про особливе партнерство.

Для розвитку практичного співробітництва в рамках КУН створено 5 спільних робочих груп України з НАТО з питань:


  • воєнної реформи (під її егідою здійснюються додаткові окремі консультації експертів з питань реформування сектору безпеки та розвідки України, а також з питань співробітництва України з НАТО в сфері кібернетичного захисту);

  • оборонно-технічного співробітництва;

  • економічної безпеки;

  • планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру;

  • науки і захисту довкілля.

Важливим інструментом здійснення реформ в Україні за сприяння Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна - НАТО (РНП), які були запроваджені за рішенням Північноатлантичної Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ у грудні 2008 р.

У рамках міжпарламентського діалогу постійна делегація ВРУ бере участь у заходах Парламентської Асамблеї НАТО, функціонує Міжпарламентська рада Україна - НАТО.



Співробітництво України з НАТО у сферах науки та довкілля

Україна приділяє велику увагу питанням поглиблення міжнародного співробітництва у галузі науки і технологій, зокрема, розвитку відповідної співпраці з членами та партнерами Альянсу, яка розпочалася ще в 1991 році. Наша держава бере активну участь у Науковій програмі НАТО та її підпрограмах, використовуючи для цього всілякі механізми, як традиційні, так і більш сучасні - проведення спільних досліджень. Підписання Хартії про особливе партнерство створило умови для просування національних інтересів у галузі науки і технологій. Україна посідає одне з провідних місць у переліку країн-партнерів в рамках Наукової програми НАТО. За минулі роки в ній взяли участь близько 400 вчених з Національної Академії наук та вищих навчальних закладів нашої держави, реалізовано близько 20-ти проектів за програмами «Наука заради миру» та «Безпека через науку». Зараз науково-технологічне співробітництво України з НАТО розвивається за наступними напрямками: біотехнології, нові комп'ютерні технології, нові технологічні розробки та матеріали, нові технології в енергетиці і промисловості, дослідження у галузі охорони навколишнього середовища тощо.

Україні запропоновано залучитися до ряду проектів та дослідницьких програм НАТО з проблем тероризму, повені, наслідків Чорнобильської катастрофи, а також у галузі захисту інтелектуальної власності. Україна все більше орієнтується на збільшення кількості спільних з НАТО науково-технологічних проектів.

Сьогодні робота триває у форматі Спільної робочої групи, яка проходить щорічно у Брюсселі та Києві, на рівні національних координаторів. Зокрема, у рамках минулорічного березневого засідання, сторони констатували позитивну динаміку співробітництва між Україною та Альянсом у започаткуванні та реалізації проектів у сферах невійськового співробітництва. Як підкреслювалося, за останні 5 років Україна отримала близько 200 грантів на проведення наукових досліджень у рамках програми «Наука заради миру», серед яких, 50 грантів на наукові розробки, 90 – дослідження у галузі прикладних наук, 6 – інформаційно-технологічні напрацювання для розвитку та підтримки інтернет-інфраструктури у вищих навчальних закладах України. При цьому, близько 400 українських вчених було залучено до координації проектів «Безпека через науку», починаючи з 2002 року.

Питання захисту навколишнього середовища (екологічна безпека) є віднині одним із ключових напрямків діяльності Альянсу у контексті ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, подолання негативних наслідків військово-господарської діяльності у місцях розташування колишніх військових баз (аеродромів, пускових ракетних установок тощо), у т.ч. утилізації застарілих боєприпасів, ракетного палива, знищення пестицидів та інших хімічних речовин, протидії екологічному тероризму.

У контексті співробітництва країн-членів Альянсу з Україною перспективними напрямками могли б стати такі проекти, що спрямовані на очищення та відновлення радіаційно заражених ґрунтів Чорнобильської зони та хімічно забруднених колишніх військових об’єктів (меланж, масло та хімікати). Заохочуються проекти з проблематики водних ресурсів та побудови водоочисних споруд, які визначені пріоритетними в Україні.



Співробітництво України з НАТО в реформуванні сектору безпеки і оборони, військовій та військово-технічній сферах

У квітні 2010 р. була проведена українсько-датська операція «Північний сокіл-2010», в ході якої літак ВПС ЗСУ здійснив перевезення пального з авіабази ВПС США «Туле» на датську полярну станцію «Північ» на о. Гренландія.

В квітні 2010 р. представники Сухопутних військ ЗСУ взяли участь у міжнародному сертифікаційному навчанні Сил реагування НАТО «Золота маска - 2010» на території ФРН.

Виконується програма з утилізації надлишкових запасів боєприпасів, легких озброєнь і стрілецької зброї та переносних зенітно-ракетних комплексів в Україні, а також програми НАТО щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас, у т.ч. внаслідок реформування ЗСУ.



У травні 2010 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил Турецької Республіки та Штабом Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі стосовно обміну даними про повітряну обстановку.

3. ПАМ’ЯТНІ ДАТИ БЕРЕЗНЯ МІСЯЦЯ:
1 березня – Всесвітній день боротьби з наркоманією та наркобізнесом

1 березня – Всесвітній день цивільної оборони

5 березня – День професійного сержанта Збройних Сил України

8 березня – Міжнародний жіночий день

9 березня – День народження Т.Г. Шевченка

13 березня – День землевпорядника

15 березня – Всесвітній день прав споживача

21 березня – День працівників житлово-комунального господарства

21 березня – Міжнародний день землі

21 березня – Всесвітній день поезії

23 березня – Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

25 березня – День Служби безпеки України

26 березня – День Внутрішніх військ України.