Головна Пошук за ключовими словами: |
сторінка 1 |
|
Схожі роботи
|
Каховський державний агротехнічний коледж Засідання гуртка «Літературна світлиця» - сторінка №1/1
Засідання гуртка «Літературна світлиця» Задерей О.А., викладач філологічних дисциплін І кваліфікаційної категорії План заняття Тема заняття: «Мова моя калинова!» (До Міжнародного дня рідної мови приурочується) Вид заняття: гурткове заняття Тип заняття: захист творчих проектів Форма заняття: усний журнал Мета заняття: залучити студентів до вивчення рідної мови; виховувати почуття любові, шанобливого ставлення до української мови, почуття патріотизму громадян Української держави,бажання вивчати й надалі рідну мову, звичаї та обряди рідного народу; розвивати і закріплювати навички виразного мовлення, творчі здібності студентів. Методичне забезпечення, ТЗН: книжкова виставка, відеокліп, тексти віршів українських поетів,творчі роботи студентів, презентації а програмі Power Point та Windows Movie Maker, ПК, мультимедійний проектор. Література: Обов’язкова:
Додаткова: - В.Горбачук. Барви української мови. – К.: КМ “Академія”, 1997. - Українська поезія: Хрестоматія: 9-11 кл./ Упоряд. А.М. Яковлєва. – Х.: Світ дитинства, 2000. Перебіг заняття І. Вступне слово викладача
Коли не знаєш, що тобі робити, Коли в душі лютує звір, Ти крила розправляй,щоб далі жити, У себе зазирни, собі повір. Прислухайся до серця. Як співає Його струна, мінорна і тонка – Це так душа з тобою розмовляє, Твоя душа, тендітна і струнка. Ти зрозумій, що не один у світі, Допоки здатен говорити річ. Є в тебе мова – можеш ти радіти, Лишитися зі словом віч-на-віч. Вона тебе ніколи не покине, Вона з тобою зранку, вдень, вночі. Вона до тебе музикою лине, Бо мова – арфа власної душі. Вона – то піснею, бува, говорить, То навпаки, буває, закричить… Ту мову твоє власне серце творить, Так добре, що воно вже не мовчить. Нехай звучать її мінорні звуки, Що йдуть в серця із глибини віків, Повинні взяти ми її у власні руки, Бо мова рідна – спадщина батьків. Це твоє друге «Я», це діамант блискучий, Неоціненний дар Всевишнього Отця. Так хай же не вмира народ співучий, Хай мова лине кожному в серця!
21 лютого — свято унікальне. Винятковість його в тому, що воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об'єднала спільна історична доля в єдиний моноліт— народ. Це свято — День рідної мови. Саме цій події приурочене наше сьогоднішнє гурткове заняття. Воно пройде під девізом: Моїм народом в тризуб закодовані, Ви — триєдина сила, духу вись: Пречиста хато, пісне й рідна мово! Хто має вас, той вже не загубивсь. Л. Степовичка Тож недарма ми сьогодні з вами знаходимося в українській світлиці, де пролунає українська пісня, звучатиме рідне слово. Ми матимемо змогу почути неповторні вислови про мову наших шанованих і відомих поетів, заглянути в історію рідної мови, висловити своє бачення з приводу становлення української мови, презентувати власні творчі проекти. У Святому Письмі сказано: «Спочатку було Слово». Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі, тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. Батьківська хата, материнська мова, рідна земля — словосполучення, що несуть у собі величезний почуттєвий заряд. І нехай кожна доба, кожний народ наділяє образ своєї Вітчизни індивідуальними ознаками-атрибутами, мотив рідного слова в тому магнітному полі присутній постійно. ІІ. Усний журнал
Рідне наше слово! Не раз розіп'яте па історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь... Тих, хто зберіг рідну мову в страшні часи лихоліть, було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли її у вічне небуття. Тож давайте згадаємо великих синів і дочок українського народу, які ростили рідне українське слово, збагачували і плекали, прославляли його на увесь світ. Друга сторінка нашого журналу – «Як гул століть, як шум віків, як бурі подих – рідна мова» (Вінок цитат і афоризмів «Слово про слово». Презентація «Класика очима сучасності») Вінок цитат і афоризмів «Слово про слово».
Слова та голос, більш нічого… А серце б’ється, ожива, як їх почує! (Т. Шевченко)
Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись…(Л. Костенко)
Як бурі подих — рідна мова, Весняних пахощі листків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. (М. Рильський)
Мова кольорова, В ній гроза травнева Й тиша вечорова... А для мене, мово. Ти, мов синє море, У якому тоне І печаль, і горе. (Ю. Рибчинський)
Ми не повинні загинуть обоє? Може в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів.(Л.Українка)
Які чудесні барви у нашій рідній мові, Які відтінки різні від Сейму аж по Сян! Таку назву містить наступна сторінка нашого усного журналу, і я запрошую до слова юних художників. (Презентація авторських малюнків «Мова очима сучасного художника»)
Четверту сторінку нашого журналу під назвою «Моя прекрасна українська мово, Найкраща пісня в стоголоссі трав» представляють музичні критики.
Одну з них ми хочемо представити вашій увазі.
Цілюща й невичерпна, як криниця. Святиня наша, гордість і краса, Ти —розуму народного скарбниця!
Шоста сторінка нашого журналу – «І сміх, і гріх!»
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись. Хтось ними плакав, мучивсь, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше! Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. А й справді, скільки з однакових слів створено неповторних, не схожих один на один поетичних шедеврів. От і сьогодні уперше в стінах нашого коледжу дебютують юні поети зі своїми віршованими творами. Сьома сторінка – «Поезія – це завжди неповторність…»
«Мова наша — більше, аніж мова. Щось хотіла висловить природа Нашою появою на світ.» (Володимир Базилевський)
Велику роль у нашому сучасному житті відіграє реклама. Ми, сучасне покоління, звикли їсти те, що нам рекламують, пити те, що бачимо на телевізійних екранах, купувати те, що пропонують нам рекламотворці. Тоді ми подумали, чому б не створювати більше соціальних реклам на захист державності, моральних цінностей, рідної мови. Сьогодні ми пропонуємо соціальну пропаганду на тему «Не дай догоріти – підтримай вогонь рідної мови!» Дев’ята сторінка – соціальна реклама «Не дай догоріти – підтримай вогонь рідної мови!» ІІІ. Підсумки та висновки заняття.
|