Камінська Ольга Володимирівна. Гендерні особливості формування самоставлення в юнацькому віці: дис канд наук: 19. 00. 05 2008. Анота - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Процюк Олександр Віталійович. Розвиток рухової навички з урахуванням... 1 81.98kb.
Домагання та самоставлення як чинник формування життєвих перспектив... 1 124.69kb.
Кучер Галина Вікторівна. Управління державним боргом: Дис канд наук... 1 70.15kb.
Кочура Наталія Миколаївна. Культурно-естетична домінанта національного... 1 102.18kb.
Купрєєва Ольга Іллівна 1 63.47kb.
Cтарко Оксана Леонтіївна. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої... 1 62.1kb.
Білов Гордій Олександрович. Інтелектуальний капітал в системі економічних... 1 79.86kb.
Одрібець Наталія Василівна. Вербальна будова груп автоморфізмів 2-адичного... 1 42.42kb.
Мельник Ігор Віталійович. Теоретичні та експериментальні основи проектування... 1 139.31kb.
Тітенко Анатолій Миколайович. Магнітне впорядкування в сплавах з... 1 58.03kb.
Корнійко Уляна Володимирівна. Психологічні зміни особистості яхтсмена... 1 54.44kb.
1 Рынок праці; поняття, структура, основні складові. Особливості... 1 75.68kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Камінська Ольга Володимирівна. Гендерні особливості формування самоставлення в юнацькому - сторінка №1/1
Камінська Ольга Володимирівна. Гендерні особливості формування самоставлення в юнацькому віці: дис. канд. наук: 19.00.05 - 2008.
Анотація до роботи:

Актуальність дослідження. Суспільні трансформації, що відбуваються в нашій країні, сприяють підвищенню уваги до проблеми гендерних особливостей особистості. Актуальність соціально-психологічних досліджень гендерних особливостей самоставлення зумовлена, з одного боку, недостатнім рівнем розробки даної проблеми, зокрема в Україні, де перші кроки в цьому напрямі були здійснені лише на початку 90-х років, з другого боку – високими запитами практики на розробку даної наукової тематики.

У сучасному науковому знанні загальновизнаним є факт, що належність до певної статі є одним із значущих параметрів оцінки особистістю самої себе й оточуючих. Водночас самоставлення, як психологічний феномен, у вітчизняній науці вивчалось переважно без урахування гендерного чинника. Недослідженим залишається гендерний аспект самоставлення в юнацькому віці.

Проблема самоставлення хлопців і дівчат юнацького віку займає важливе місце в психологічних дослідженнях гендеру. При цьому найактуальнішим є пізнання взаємозв’язку самоставлення та психологічної статі хлопців і дівчат. Вітчизняні психологи, поряд із зарубіжними, зробили свій внесок у з’ясування особливостей самоставлення чоловіків і жінок. Так Є.П. Ільїн розглядає це питання, виділяючи два взаємопов’язаних аспекти: адекватність самоставлення осіб різної статі й порівняння уявлень щодо власного «Я-образу» хлопців та дівчат. А.В. Візгіна, С.Р. Пантелеєв та М.Л. Кубишкіна розглядали особливості формування самооцінки залежно від професійної спрямованості чоловіків і жінок, та вважали, що специфіка самоставлення особистості залежить від соціальних умов життя людини.

Особливості самооцінки осіб різної статі різних вікових груп досліджувались І.Г. Герасимовою і О.М. Мороз. Зміни такої складової самоставлення, як аутосимпатія, в залежності від життєвого досвіду чоловіків та жінок, були проаналізовані Ю.О.Кочнєвою і М.К. Омаровою. Різноманітні аспекти самоставлення хлопців і дівчат описувались також у працях В.М. Князєва, Н.М. Кирєєвої, В.Є. Каган. Водночас особливості самоставлення хлопців і дівчат, із урахуванням особливостей тієї чи іншої статі, вивчені психологами недостатньо.

Проблема самоставлення вивчалась такими вченими, як В.В. Столін, О.Т. Соколова, І.І. Чеснокова, І.С. Кон, К.О. Абульханова-Славська та іншими. Вони досліджували самоставлення, як компонент самосвідомості, зміни самосвідомості юнаків та їх вплив на самоставлення, формування емоційно-ціннісного ставлення до себе й оточуючих.

Враховуючи всю складність і багатомірність проблеми гендерних особливостей самоставлення в юнацькому віці, нами була зроблена спроба дослідити деякі закономірності й особливості цього феномену.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідної теми Рівненського інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”: «Соціально-психологічні детермінанти успішної адаптації до навчання студентської молоді з особливими потребами».

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту соціальної та політичної психології АПН України 26 жовтня 2006 р., протокол № 9, та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі соціальної психології в Україні 26 грудня 2006 р., протокол № 10.

Об’єктом дослідження є ставлення особистості до себе як носія гендерних характеристик.

Предмет дослідження – соціально-психологічні особливості самоставлення хлопців і дівчат юнацького віку, зумовлені впливом гендерної ідентифікації.



Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричній інтерпретації виявлених гендерних відмінностей в самоставленні юнаків у зв’язку з їх міжстатевою взаємодією та знаходженні ефективних шляхів формування адекватного самоставлення.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання дослідження:

1) Проаналізувати й узагальнити існуючі в науковій літературі підходи до проблеми самоставлення, визначити та обґрунтувати загальну стратегію дослідження гендерних відмінностей самоставлення в юнацькому середовищі.

2) Дослідити змістові особливості самоставлення хлопців і дівчат юнацького віку.

3) Виявити гендерні відмінності в самоставленні юнаків.



4) Визначити ефективні шляхи формування адекватного самоставлення, розробити соціально-психологічний тренінг, спрямований на формування адекватного самоставлення юнаків, та перевірити його ефективність.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, який використовувався для визначення базових підходів до питання, що досліджується; метод спостереження застосовувався для систематичного цілеспрямованого вивчення гендерних особливостей самоставлення; метод опитування був використаний для дослідження специфіки самоставлення юнаків (анкета дослідження гендерних стереотипів Г.Гейманса була використана для виявлення стереотипних уявлень юнаків щодо особистісних якостей, які притаманні особам своєї та протилежної статі; особистісний диференціал Ч.Осгуда дав інформацію про те, як обстежуваний оцінює свою активність та силу, і дозволив виявити модальність його самоставлення; методика визначення рівня розвитку рефлективності А.В. Карпова використовувалась для встановлення взаємозв’язку рівня розвитку рефлексії та адекватності самоставлення юнаків; методика діагностики психологічної статі С. Бем дала можливість визначити тип гендерної поведінки особистості; тест-опитувальник самоставлення В.В. Століна дозволив виявити структурні компоненти самоставлення, відповідно до запропонованої ним ієрархічної моделі; за допомогою теста двадцяти тверджень самоставлення М.Куна і Т.Мак-Партланда були отримані дані про зміст когнітивного компоненту образу „Я”; на основі теста соціально-психологічної адаптації К.Роджерса і Р.Даймонд була отримана інформація про ступінь прийняття себе та інших); соціально-психологічний тренінг був застосований для формування адекватного самоставлення юнаків; методи математичної статистики (процентилі, критерій 2 – Пірсона, кореляційний аналіз) використовувались для перевірки статистичної достовірності отриманих даних.

Наукова новизна дослідження полягає в уточненні уявлень про зміст і структуру рефлексивних механізмів, їх місце в системі соціально-психологічних механізмів процесу формування самоставлення в юнацькому віці; виявленні гендерного підґрунтя в цілеспрямованому формуванні адекватного самоставлення як стратегії подолання особистістю дезадаптивних переживань, викликаних неадекватним самоставленням; визначенні ролі гендерного фактору у детермінації особливостей когнітивної, емоційної та поведінкової складових самоставлення юнаків.

Практичне значення дослідження полягає у розробці ефективних шляхів формування адекватного самоставлення, системи корекційно-розвивальних впливів, спрямованих на підвищення адекватності самоставлення в юнацькому віці, можливості застосування розробленої тренінгової програми з метою оптимізації самоставлення юнаків у процесі професійної підготовки студентів.

Вірогідність і надійність результатів дослідження забезпечені чіткістю визначення методологічних засад, відповідністю використаних методів меті й завданням дослідження, ґрунтовністю кількісного та якісного аналізу одержаних даних, репрезентативністю статистичних вибірок, підтверджені результатами впровадження соціально-психологічного тренінгу в практику.

Апробація результатів дослідження. Результати роботи доповідались на VI Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми навчання та виховання людей із особливими потребами” (Київ, 2005), VIІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми навчання та виховання людей із особливими потребами” (Київ, 2006), Науковій конференції „Соціальна психологія versus психоаналіз: До 150-річчя від дня народження З. Фрейда” (Сімферополь, 2006), Всеукраїнській науковій конференції „Психосоціальний розвиток особистості: формування життєвих перспектив” (Рівне, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Освіта, розвиток і самореалізація молоді в умовах гуманізації суспільства” (Рівне, 2007). Основні результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес Рівненського інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” (акт впровадження № 1 від 15 січня 2008 року).

Публікації. Основні результати та окремі положення дослідження викладено в 6 публікаціях у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.
Список опублікованих праць за тематикою дисертації:

1. Камінська О. В. Особливості змін у структурі самосвідомості у юнацькому віці / О. В. Камінська // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – 2005. – Т. 7, вип. 4. – С. 122-133.

2. Камінська О. В. Взаємозв’язок оцінних компонентів самосвідомості та емоційно-ціннісного самоставлення / О. В. Камінська // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. – 2005. - Т. 7, вип. 6. – С. 144-155.

3. Камінська О. В. Емоційно-ціннісне самоставлення як компонент самосвідомості / О. В. Камінська // Наукові записки. Серія «Психологія і педагогіка».– 2006. – Вип 7. – С.147-158.

4. Камінська О. В. Роль механізмів психологічного захисту у формуванні самоставлення юнацтва / О. В. Камінська // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.М. Слюсаревського; Упоряд. В.О. Васютинський, О.А. Ліщинська. – 2007.– Вип. 5-6. – С. 286-292.

5. Камінська О. В. Психологічний аналіз феномену самоставлення в юнацькому середовищі / О. В. Камінська // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання а закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. –2007. –Вип. 37. – С. 78-83.



6. Камінська О. В. Корекційно-розвивальна програма оптимізації самоставлення в юнацькому середовищі / О. В. Камінська // Психологічні перспективи. –2007. – Вип. 9. – С. 45-51.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, що налічує 176 найменувань. Основну частину дисертації викладено на 151 сторінці. Повний обсяг дисертації становить 191 сторінку. Текст дисертації містить 23 таблиці (11 сторінок), 5 рисунків (3 сторінки) та додатки (23 сторінки).