Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підготовки, кандидат політичних наук робоча прог - nadoest.com ))
Головна
Пошук за ключовими словами:
сторінка 1
Схожі роботи
Назва роботи кіл. стор. розмір
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 263.37kb.
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 329.33kb.
Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 3 426.3kb.
Драмарецька Лариса Борисівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних... 1 199.34kb.
Хома Наталія Михайлівна, кандидат політичних наук, доцент кафедри... 1 270.38kb.
Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять для студентів... 2 452.94kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: І обсяг модуля 1 27.03kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 27.12kb.
М. С. Поліщук, канд юрид наук, старший викладач кафедри державно-правових... 1 103.78kb.
Робоча програма навчальної дисципліни пенітенціарна кримінологія... 1 286.28kb.
Тип модуля: обов’язковий Семестр: ІІ обсяг модуля 1 23.2kb.
Відлітають птахи з рідного гнізда Випускний вечір 1 231.56kb.
Таращанський 1 219.63kb.

Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін - сторінка №1/1


Форма № Н - 3.04
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник Інституту

кримінально-виконавчої служби,

полковник внутрішньої служби

________________І.М.Копотун

«___»____________20___ року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



«ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА»

напрям підготовки: 6.030401 Правознавство



6.030102 Психологія

освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

факультет: Правознавство

Психологічний

Київ – 2012 рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Етика та естетика» для курсантів Інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030102 Психологія, 6.030401 Правознавство

«___» ________, 20__ року - __ с.

Розробники: Косьмій Олена Михайлівна, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін підготовки, кандидат політичних наук

Робоча програма навчальної дисципліни «Етика та естетика» затверджена на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби

Протокол від «01» вересня 2012 року № 1

Завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ______ (Л.В.Кнодель)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____»___________________ 20___ року

Схвалено Методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби за напрямом підготовки 6.030102 Психологія, 6.030401 Правознавство

Протокол від «____»________________20___ року № ___


«_____»________________20__ року Голова _______ (І.В.Тхоржевський)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__ рік

 __________, 20__ рік




  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання


заочна форма навчання

Кількість кредитів - 1,5

Галузь знань

0304 Право

(шифр і назва)


Нормативна

-

Напрям підготовки

6.030401 Правознавство

(шифр і назва)


Модулів - 2

Спеціальність: 7.03040101 Правознавство

Рік підготовки:

Змістових модулів - 2

перший



Індивідуальне науково-дослідне завдання: опрацювання наукових статей з винесених тем(за визначенням викладача)


Семестр:


другий

-

Загальна кількість

годин - 54



Лекції:

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних - 2

самостійної роботи студента - 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

10 годин

-

Семінарські заняття:

16 години

-

Практичні заняття:

-

-

Самостійна робота:

14 годин

-

Індивідуальні завдання:

14 години

-

Вид контролю:

залік

-


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 26/28


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Етика та естетика» вивчається на ІІ семестрі (ІІ семестрі І року навчання) для курсантів спеціальності «Правознавство» в обсязі 1,5 кредити, в тому числі 26 годин занять з викладачем з них 10 годин лекцій та 16 години – семінарські заняття. Формою підсумкового контролю є залік. Даний курс тісно пов’язаний з такими гуманітарними та юридичними дисциплінами як «Філософія», «Соціологія», «Історія української культури».

Метою і завданнями навчальної дисципліни «Етика та естетика» є оволодіння курсантами знань про основоположні категорії етики та естетики, з'ясування необхідного і загального в нескінченній багатоманітності виявів моралі, визначення сутності моралі, вивчення сфери естетичного як специфічного прояву ціннісного відношення між людиною і світом, і галузь художньої діяльності людей.

Структура курсу «Етика та естетика» містить два модулі. У першому розглядається предмет, структура та функції етики як науки, категорії моральної свідомості та моральної діяльності, новітні теоретичні пошуки у царині етики, особливості прикладної етики, а саме юридичної та етики працівника пенітенціарної служби. Другий модуль спрямований на вивчення естетики як науки, основних її категорій, ролі мистецтва в системі людської життєдіяльності, дослідження художньої творчості та розгляд основних художніх стилів і напрямів.

Після вивчення даної дисципліни курсанти повинні знати



  • предмет етики та естетики як філософських наук;

  • історію становлення етичної та естетичної думки;

  • основні категорії етики та естетики, художні напрями в мистецтві;

Також курсанти повинні вміти:

  • оцінити ситуацію морального вибору і морального конфлікту, визначити шляхи їх розв’язання та при потребі ступінь професійного ризику;

  • обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення конфліктних ситуацій у сфері професійної діяльності.




  1. Програма навчальної дисципліни

Програма навчального курсу «Етика та естетика» складена з урахуванням сучасних розвідок у галузі філософського знання, а також у тісному взаємозв’язку з юридичними дисциплінами. «Етика та естетика» виступає однією з базових наукових дисциплін, що формує світогляд, систему цінностей та допомагає орієнтуватись людині у світі.

Етичне знання структуроване та показане в єдності його філософських підвалин, історичної спадкоємності, конкретно-наукового змісту та нормативних висновків. Основним предметом етики як філософської науки є мораль. Мораль розглядається як особливе соціальне явище, соціальний інститут і зміст духовного життя. Етика розкриває роль моралі у соціальному та духовному житті сучасного суспільства, у становленні й розвитку особистості.

Естетика — це наука, яка органічно поєднує багатовікову історію із сучасною інтерпретацією таких складних проблем, як естетичне почуття, прекрасне, досконале, трагічне, комічне. Сучасна естетика виступає як метатеорія мистецтва і визначає шляхи формування досконалої людської чуттєвості, впливає на художню культуру суспільства. Активно взаємодіючи з суміжними науками, зокрема з етикою і психологією, естетика сприяє виявленню творчих можливостей людини, її морально-етичного потенціалу.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Предмет, структура та функції етики як науки

Етимологія понять “етика” та “мораль”. Визначення етики як практичної філософії. Визначення структури етичного знання. Співвідношення етичного змісту категорій мораль та моральність. Функції моралі. Завдання та основна проблематика етики.

Мораль та соціальні інститути. Мораль і звичай. Мораль і право. Мораль і політика. Аналіз історичного розвитку моралі і феномену моральної кризи сучасності.

Аналіз підвалин етичної думки. Аристотель як засновник етики як галузі філософського знання. Визначення багатоманітності античної етики: аристотелівська концепція блага; невід'ємність етики від ідеалів відкритого суспільства і калокагатії; концепція “золотої середини” Аристотеля.

Основні тенденції в розвитку класичної етичної думки та її суттєві риси: антропоцентризм, раціоналізм, гуманізм, помірність, імперативність. Кантівська етика належного як вершина класичної етичної думки. Вчення Канта про абсолютний моральний закон. Традиція та некласичність етики ХХ — початку ХХІ ст.
Тема 2. Категорії моральної свідомості та самосвідомості

Моральна свідомість та моральна самосвідомість. Структура моральної самосвідомості: принципи, норми, уявлення, поняття.

Добро та благо. Добро — провідна ідея моральної свідомості. Етичні концепції добра в історії філософської думки. Моральне зло, його види, походження, сутність, субстанційність. Взаємовідношення добра і зла. Естетизація зла. Добро та милосердя.

Етичний зміст категорії “моральний обов'язок”. Категоричний імператив І.Канта. Сучасні визначення категоричного імперативу.

Етичний зміст категорії “моральна відповідальність”. Проблема моральної відповідальності з точки “перед ким?” і “за що?” несе відповідальність людина. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності.

Етичний зміст категорії справедливість. Проблема справедливості як конкретизація суспільного блага. Справедливість за Аристотелем, К. Марксом, Дж. Роулзом. Ствердження справедливості в професійній діяльності юриста (правоохоронця, слідчого, психолога)

Філософське осмислення феномену смерті. Сенс життя. Життя як дарунок і відповідь. Життя як святиня. Сенс життя та щастя.

Ціннісні орієнтації та життєва позиція особистості в боротьбі за ствердження загальнолюдських цінностей. Індивідуалізм та альтруїзм. Патріотизм. Мужність. Сенс життя, свобода і громадянський обов'язок. Усвідомлення ризику і ставлення до смерті.

Честь і гідність. Історична динаміка розвитку поняття гідність. Гідність, гордість, гордовитість.

Совість та сором. Розкаяння.


Тема 3. Категорії моральної діяльності та моральних відносин

Проблема співвідношення свободи і необхідності в людському існуванні. Етичний зміст феномену свободи. Визначення свободи як цінності людського буття. Пояснення значення свободи волі, свободи вибору, свободи дії у моральному самовизначенні людини. Дослідження умов взаємообумовленості свободи та відповідальності, свободи та справедливості .

Естетичний зміст моральної діяльності. Визначення морального вчинку та подвигу як категорій моральної діяльності. Співвідношення цілей і засобів. Мотив і результат дії. Діяльність та світовідношення. Етичний зміст подвигу. Місце ризику в моральному вчинку та подвигу.

Дослідження еволюції естичного змісту категорії толерантність, доброзичливість. Аналіз можливості критики в умовах забезпечення толерантного відношення до Іншого. Обґрунтування змісту поваги як передумови морального спілкування. Порівняння етичного змісту категорій повага і пошана. Значення і роль співчуття в людських відносинах.

Аналіз християнської концепції милосердя. Роль і місце жалості у прояві милосердя. Етичний аналіз категорії любові. Етичний зміст категорії дружби.
Тема 4. Новітні теоретичні пошуки

Сучасні теоретичні пошуки в етиці. Етична експертиза болючих проблем сучасності: тероризм, евтаназія, суїцид, клонування, трансплантація донорських органів та ін. Парадигма спілкування в сучасній культурі. Спілкування як царина людської моральності. Діалогічність та монологічність особистості.

Проблема створення глобальної етики. Ідея вселенської єдності у релігійних (християнство) так філософських концепціях (В.Соловйов, К.Ціолковський, В.Вернадський та ін.). Перешкоди на шляху до глобальної єдності. Загрози, які виникають в процесі глобального єднання людства.

Екологічна етика. Вплив на людський розвиток глобальних відкриттів у фундаментальних, природознавчих науках, інформатиці, новітніх технологіях; налагодження глобального комунікативного зв'язку. Панування “технократичної парадигми мислення” в ХХ ст. Формування екоцентричної екологічної свідомості в кінці ХХ ст.

Етика “благоговіння перед життям” А.Швейцера. Мораль як “благоговіння перед життям”.

Етика юриста. Основні засади професійно етики юристі України. Політико-правова етика. Судова етика. Адвокатська етика.


Тема 5. Прикладна етика: юридична та етика працівника пенітенціарної служби

Поняття та структура прикладної етики. Роль спілкування у професійній діяльності. Мета і засоби спілкування. Бар’єри у спілкуванні. Етика спілкування як єдність внутрішнього і зовнішнього, змісту і форми.

Моральні основи професійного спілкування. Поняття моральної культури. Співвідношення понять “моральна культура”, “професійна культура”, “правова культура” особи. Структура моральної культури особи: культура моральної свідомості, культура моральної поведінки і культура морально-професійної діяльності. Різноманітність моральних почуттів, їх роль у духовній культурі й регуляції професійної діяльності.

Критерій та рівні розвитку моральної культури особи. Моральна культура і престиж професії, авторитет закону. Взаємозв'язок моральної і правової культури, їх роль у регуляції правовідносин.

Ризик та моральний вибір у професійній діяльності працівника пенітенціарної служби. Імідж професіонала – форма виявлення ділових (професійних) якостей та дотримання норм етикету (в першу чергу, службового) при виконанні службових обов'язків, дотримання яких є загальнообов'язковим для всіх працівників і службовців. Поняття етикету. Світський та діловий (службовий) етикет. Культура мовлення. Зовнішній вигляд. Професійна етика керівника. Вимоги коректності, ввічливості під час спілкування з громадянами.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 6. Естетика як наука та навчальна дисципліна

Естетика як філософська науки. Естетика як наука про становлення і розвиток чуттєвої культури людини. Багатоманітність предмету естетики. Етимологія поняття “естетика” (в давньогрецьких термінах: “ейсетикос” – почуттєвий; “естаномай”, “естаноме”, “естесі” – почуття, процес вироблення власного ставлення до сприйнятого, його якісна оцінка).

Особливості формування проблематики майбутньої самостійної науки естетики в умовах міфологічної свідомості, а остаточно – в філософському знанні, Естетичні конструкти античних філософів (Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель). Естетичні теорії середньовіччя (Августин Блаженний, Фома Аквінський) та епохи Відродження (Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюкер та ін).

Роль А.-Г.Баумгартена в становленні естетики як самостійної науки. Погляди мислителя щодо естетики як теорії чуттєвого пізнання та на її структуру.

Естетичні концепції Нового часу. Розмаїття поглядів на предмет естетики в умовах XVIII – XIX ст. (естетичні концепції І.Канта, Г.-В.Ф.Гегеля, К.Маркса, позитивізму).

Естетичні напрями Новітнього часу, які здійснили особливий вплив на всю художню культуру ХХ ст. Суть концепції психоаналітичної, феноменологічної та екзистенційної естетики.

Місце естетики в структурі міжпредметних зв’язків. Особливості взаємозв’язку естетики та філософії, естетики та етики, естетики та мистецтвознавства, естетики та психології.
Тема 7. Основні категорії естетики

Визначення та класифікація категорій естетики. Естетичний зміст категорій “естетичний смак”, “естетичний ідеал”. Естетичний зміст категорії “естетичне”. Погляди “природників” і “суспільників” на природу естетичного.

Естетичні концепції прекрасного, які мали місце в історії естетичної думки (об'єктивно-ідеалістичні, суб'єктивно-ідеалістичні, матеріалістичні, марксистська тощо). Змітс ідеї прекрасного як довершеності. Розмаїття поглядів на прекрасне на різних етапах історичного розвитку людства.

Естетичний зміст категорії “потворне”. Аналіз історичних модифікацій змісту потворного. Моральний зміст потворного. Потворне як необхідний момент суспільного життя.

Концептуальні моделі тлумачення категорії “піднесене”. Співвідношення категорій “піднесене” і “героїчного”. Соціальний зміст героїчного. Героїзм як “розумний порив”. Зв’язок героїчної особистості та героїчної епохи. Героїзм як вияв загального інтересу. Герої як соціальні міфи. Історичні типи героїв.

Естетичний зміст категорії “низьке” в історії естетики. Проблема діалектики “піднесеного” і “низького” як діалектики свободи і несвободи.

Естетичний зміст категорії “трагічне”. Особливості внутрішньої структури трагічного. Проблема трагічного конфлікту. Аналіз історичних форм та способів розв’язання трагічних конфліктів. Проблема історичної та особистої трагедії, та їх суспільне значення. Проблема трагічного героя. Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.

Естетичний зміст категорії комічне. Суть проблеми комічного як усвідомленої свободи. Особливості внутрішньої структури комічного. Проблема комічного конфлікту. Проблема комічного конфлікту в контексті аналізу типів комічних конфліктів. Особливість проблеми комічного героя.

Естетичний зміст системи відтінків комічного: сатира, гротеск, сарказм, іронія, насмішка, жарт, шарж, анекдот.

Тема 8. Мистецтво в системі людської життєдіяльності

Місце мистецтва в структурі людської життєдіяльності. Визначення мистецтва. Характеристика функцій мистецтва по відношенню до людини, суспільства, природи, культури, власної природи.

Аналіз теорій походження мистецтва. Естетичні погляди Платона та Аристотеля на наслідувальну природу мистецтва. Охарактеризувати теорію надлишкової енергії Герберта Спенсера; теорію гри і розваг Й.Гейзінга, Карла Бюхера, Карла Гросса; теорію Чарльза Дарвіна.

Безпосередність естетичного споглядання істини і художнього мислення в образах в мистецтві. Характеристика засобів творення художніх образів: метафора, художній символ, алегорія, гіпербола порівняння.

Проблема видової специфіки мистецтва. Аналіз різних класифікацій видів мистецтва: видовищні та невидовищні мистецтва; зображувальні та незображувальні мистецтва; часові, просторові та просторово-часові мистецтва; прості та складні мистецтва; утилітарні та неутилітарні.

Зміст поняття “художня культура суспільства”. Закономірності художнього розвитку людства.


Тема 9. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу

Визначення творчості як естетичної категорії. Різні тлумачення, охарактеризувати різні структурні елементи творчості, з’ясувати природу і роль у творчому процесі фантазії, натхнення, інтуїції, уяви. Необхідно показати значення “нового” в творчості, з’ясувати видову специфіку творчості (художня, наукова та технічна творчості як основні види творчості).

Аналіз проблеми творчості в історії теоретичної думки в різних гуманітарних науках: психології, етиці, філософії, мистецтвознавстві.

Особливе місце в представленій темі займає проблема природи творчої особистості. В цьому питанні необхідно розглянути проблему художньої обдарованості, талановитості, геніальності, з’ясувати взаємозв'язок природжених і набутих здобутків, співвіднести поняття “ремісник”, “майстер”, “митець”. Цікавим в рамках даного питання виступає проблема дитячої обдарованості.

На завершення необхідно розглянути питання творчого процесу (від задуму до його реалізації). Звернути увагу на особливості творчого процесу в різних видах мистецтвах.

Тема 10. Художні стилі та напрями


Художні стилі XVII – XVIII ст. Класицизм (драматургія – Корнель, Расін, Мольєр; живопис – Нікола Пуссен). Бароко (драматургія – Кальдерон; живопис – Пітер Рубенс; музика – опера). Рококо (живопис – Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар).

Художні стилі ХІХ ст. Реалізм в мистецтві ХІХ ст. Романтизм. Сентименталізм. Французький імпресіонізм в живопису (Едуард Мане, Клод Моне, Огюст Бенуар). Післяімпресіоністична традиція в художній культурі (Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезан, Тулуз-Лотрек).

Художня культура ХХ ст. Аналіз політичної, суспільної ситуації в Європі. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мистецтва. Виникнення і розвиток нових видів мистецтва (кіно).

Формалістичні пошуки європейських митців на початку ХХ ст. Тенденція до абсолютизації ролі форми в створенні художнього твору, свідоме експериментування з художньою формою в футуризмі (Ф.-Т. Марінетті), кубізмі (П.Пікассо, Ф.Леже), абстракціонізмі (К. Малевич, Василь Кандінський).

Експресіонізм як мистецтво вираження внутрішнього світу людини. Етапи розвитку експресіонізму, специфіка його прояву в різних видах мистецтва.

Сюрреалізм як “надреалістичне” мистецтво. Історія становлення сюрреалізму. Роль З.Фрейда, С.Далі в розробці теорії сюрреалізму. Сюрреалізм і художні процеси в сучасному європейському мистецтві.





  1. Структура навчальної дисципліни




з/п

Назва теми

Нормативний обсяг годин

З них

Всього з викладачем

З них

Самостійна та

індивідуальна робота

З них

Лекцій

Семінарських занять

Практичних занять

Модульна контрольна робота

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Змістовий модуль 1

1.

Предмет, структура та функції етики як науки

6

4

2

2







2




2

2.

Категорії моральної свідомості та самосвідомості

6

2

2

2







2

2




3.

Категорії моральної діяльності та моральних відносин

4

2

2










2




2

4.

Новітні теоретичні пошуки

4
















4

2

2

5.

Прикладна етика: юридична та етика працівника пенітенціарної служби

6

2




2




+

4

2

2

Змістовий модуль 2

6.

Естетика як наука та навчальна дисципліна

4

2




2







2

2




7.

Основні категорії естетики

6

4

2

2







2




2

8.

Мистецтво в системі людської життєдіяльності

6

4

2

2







2




2

9.

Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу

6

2




2







4

2

2

10.

Художні стилі та напрями

6

2




2




+

4

4




Модульний контроль




Всього годин

54

26

10

16







28

14

14



  1. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

денна

форма

1

Предмет, структура та функції етики як науки

2

2

Категорії моральної свідомості та самосвідомості

2

3

Прикладна етика: юридична та етика працівника пенітенціарної служби

2

4

Естетика як наука та навчальна дисципліна

2

5

Основні категорії естетики

2

6

Мистецтво в системі людської життєдіяльності

2

7

Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу

2

8

Художні стилі та напрями

2

РАЗОМ

16




  1. Теми практичних занять:

Не передбачені навчальним планом.


  1. Теми лабораторних занять:

Не передбачені навчальним планом.



  1. Самостійна робота






з/п

Назва теми

Кількість

годин

денна

форма

1

Категорії моральної свідомості та самосвідомості

2

2

Новітні теоретичні пошуки

2

3

Естетика як наука та навчальна дисципліна

2

4

Прикладна етика: юридична та етика працівника пенітенціарної служби

2

5

Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу

2

6

Художні стилі та напрями

4

РАЗОМ

14


9. Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання з навчальної дисципліни (доповіді, повідомлення, есе, аналіз наукової літератури з використанням інтерактивних методів та сучасних технологій презентації результатів) сприяють поглибленому вивченню курсантом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.

Види індивідуальних завдань з навчальної дисципліни «Етика та естетика» визначаються робочим навчальним планом. Терміни подачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, який розробляється кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні завдання виконуються курсантами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом за індивідуальні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.

10. Методи навчання

Методи навчання дисципліни «Етика та естетика» значною мірою обумовлені методами її вивчення (пізнання). Оскільки методичний арсенал, що застосовуються сьогодні в системі вищої професійної освіти постійно розвивається, особливо в умовах активної інформатизації та віртуалізація змісту, форм і методів, необхідно наголосити на тому, що методи навчання і методи вивчення предмету повинні розвиватися у нерозривному і гармонійному зв’язку.

Основними методами вивчення є: системний, структурно-функціональний, метод наукової абстракції.

Виходячи із призначення, спрямованості та технологічності їх застосування буде доцільним використовувати такі методи навчання як: словесні; наочні; практичні; евристичні; частково-пошукові; дослідницькі; експериментальні; методи проблемного викладання; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи тощо.

Під час вивчення даного предмету значна увага приділяється активним методам навчання, які максимально наближені до практичних проблем і активізують пізнавальну діяльність курсантів.

В організації навчального процесу передбачені лекційні та семінарські заняття. Лекція призначена для засвоєння теоретичного матеріалу і виконує наукові, гуманістичні, виховні, методологічні функції. Всі лекції з даної дисципліни проводяться з використанням мультимедійних технологій, що дозволяє не витрачати час на задиктовування основних визначень та понять, а також для візуалізації статистичних даних і решти теоретичного матеріалу. Також передбачено перегляд кінофільмів з відповідних тем.



Інтерактивні технології застосовуються як під час лекційних занять, так і семінарських. Полягають у взаємодії учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань та здобування знань шляхом логічного мислення, а не їх отримання у готовому вигляді від викладача.

Мережеві технології використовуються курсантами як при підготовці до семінарських занять, так і для виконання індивідуальних завдань (підготовка рефератів, доповідей та наукових робіт) з метою пошуку необхідної інформації та комунікації з викладачем за допомогою електронної пошти.

11. Методи контролю

Контроль за рівнем та повнотою засвоєння матеріалу з навчальної дисципліни здійснюється через поточний та підсумковий контролі. Для підсумкового контролю з дисципліни «Етика та естетика» навчальним планом передбачено проведення заліку, під час якого визначається обсяг засвоєних курсантами знань, а також здатність орієнтуватись у проблематиці даного предмету. Отримана за результатами заліку оцінка є підсумковою за курс і включається в додаток до диплому.

Крім підсумкового контролю для перевірки знань курсантів використовуються також різні форми поточного контролю. Протягом семестру курсанти виконують різноманітні навчальні завдання, проходять поточне тестування з навчальної дисципліни.


12. Розподіл балів, які отримують курсантів
Результати всіх видів виконаних курсантами (слухачами) робіт оцінюються за 100-бальною шкалою. Поточне оцінювання, як правило, здійснюється під час семінарських та практичних занять за національною шкалою. Результати поточного оцінювання при проведенні модульного контролю конвертуються в бали за 100-бальною шкалою і враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується як середнє арифметичне складових залікових модулів. Кафедра може приймати рішення щодо звільнення курсанта (слухача) від складання екзамену і зарахування йому визначеної суми балів та традиційної оцінки в якості підсумкової оцінки.



Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовний модуль

Поточне оцінювання

Модульний контроль

Наукова робота

30

60

10

100


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення

Основу комплексу методичного забезпечення вивчення навчальної дисципліни «Етика те естетика» складають: робоча програма навчальної дисципліни; конспекти лекцій; плани семінарських занять та методичні рекомендації до них; завдання для самостійної роботи; індивідуальні завдання; модульні контрольні роботи; тестові завдання; підручники та посібники.


14. Рекомендована література

з дисципліни «Етика та естетика»


  1. Етика


БАЗОВА

  1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М.: Гардарики, 2000.

  2. Малахов В.А. Етика. – К.: Либідь, 2002.

  3. Етика. Навч. посіб. / Аболіна Т., Єфименко В. та ін. – К.,1992.

  4. Етика. Навч. посіб. За ред. В.О.Лозового. – К., 2002.

  5. Прибутько П.С., Дубчак Л.М. Етика. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2006. – 180 с.

  6. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 416 с.


ДОПОМІЖНА

  1. Адорно Теодор В. Проблемы философии морали. – М.: Республика, 2000. – 239 с.

  2. Арес Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992.

  3. Аристотель. Никомахова этика Аристотель: Соч. В 2 т. – М., 1983. – Т.4.

  4. Біблія або Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту. – К., 1990.

  5. Бубер М. Образы добра и зла \\ Бубер М. Два образы веры. – М.: Республика, 1995. – С.125-156.

  6. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма \\ М.Вебер. Избранные произведения. – М., 1990.

  7. Гегель Г. Философия права. – М.: Мысль, 1990.

  8. Глюксман А. Одинадцята заповідь. – К., 1994. – 288 с.

  9. Гусейнов А.А., Ирлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. – С.527 -531.

  10. Гусейнов А.А., Дубко Е.Л. Этика. – М.: Нардарики, 2000. – С.195-214, 246-288.

  11. Йонас Г. Етика відповідальності. – К.: Либідь, 2001. – 324 с.

  12. Кант И. Критика способности суждения / Кант И. Соч.: В 6 т. – М., 1966. – Т.5.

  13. Локк Дж. Листи до толерантності.

  14. Макинтайр А. После добродетели: Исследования теории морали. – М.: Академический проект, 2000. – 384 с.

  15. Ницше Ф. К гениалогии морали / Ф.Ницше. Соч. В 2 т. – М.: Мысль, 1990. – Т.2. – С.407- 524.

  16. Оссовская М., Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. – М.: Прогресс, 1987. – 527 с.

  17. Перерва В.В. Этические взгляды Гегеля. – М.: Знание, 1988.

  18. Ремарк Э.М. На Западном фронте без перемен: Роман. – М., 2001

  19. Роулз Д. Теория справедливости (Фрагмент из книги // Этическая мысль: Науч.-публицист. Чтения. – М.: Политиздат, 1990. - С.229 — 242.

  20. Скрипник А.П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992. – 351.

  21. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990. – 367 с.

  22. Хейзинга Й. Осень средневековья. – М.: Наука, 1988. – 539 с.

  23. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. – М.: Изд-во «Республика», 1992. – 448 с.

  24. Этика: Энциклопедический словарь Под ред. Р.Г.Апресяна и А.А.Гусейнова. – М., 2001.



II. Естетика
БАЗОВА

      1. Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002.

      2. Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002.

      3. Дубчак Л.М., Прибутько П.С. Естетика. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2006.

      4. Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 2002.

      5. Левчук Л. Естетика: Навч. посібник. – К., 2000.

      6. Левчук Л.Т., Панченко В.І., Кучерюк Д.Ю. та ін. Естетика. К, 2010.


ДОПОМІЖНА

  1. Андреев Л.А. Сюрреализм. – М., 1972.

  2. Антонова О.А. Католицизм и искусство. – М., 1985.

  3. Аристотель. Поетика. – К., 1967

  4. Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в Западно-Европейской литературе. – М.; СПб., 2000.

  5. Бердяев Н.А. Кризис искусства. – М., 1992.

  6. Бояджиев Г.Н. Вопрос о классицизме XVII века. Драматургия и театр. // Ренессанс. Барокко. Классицизм. – М.

  7. Буало Н. Поэтическое искусство. – М., 1957.

  8. Випер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985.

  9. Выготский Лев. Психология искусства. – М., 1966.

  10. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

  11. Гартман Н. Эстетика. – М., 1957.

  12. Гегель Г.В. Эстетика. В 4-х т. – М., 1968-1973.

  13. Декарт Р. Избр. произв. М., 1950.

  14. Завадская Е.П. Загадка Сальвадора Дали. // Творчество. – 1989, №1.

  15. Западноевропейская эстетика ХХ в. – М., 1991.Фрагменты из ранних греческих философов. – М., 1989. – С.5-32.

  16. Зись А.Я. К вопросу о психологии художественного творчества. // Зись А.Я. Философское мышление и художественное творчество. – М., 1987.

  17. Искусство: художественная реальность и утопия. – К., 1992. – С.38-70, 181-204.

  18. Канарский А. Категории эстетики как ступень развития искусства и эстетической практики человека» // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33.

  19. Кандинский В.В. О духовном в искусстве. – М., 1992.

  20. Крутоус В. Категория прекрасного и эстетические идеалы. – М., 1985. – С.78-103.

  21. Крючкова В.А. Социология искусства и модернизм. – М., 1979.

  22. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К., 1997.

  23. Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2002.

  24. Лысий И.Я. Социально-философское исследование искусства и преодоление односторонности в изучении художественной реальности. // Этика и эстетика: Сборник. – 1989, № 32.

  25. Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М., 1965.

  26. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

  27. Лук А.Н. Психология творчества. – М., 1978.

  28. Лукач. Своеобразие эстетического. – М., 1986.

  29. Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1989

  30. Любимова Т.Б. Комическое. Его виды и жанры. – М., 1995.

  31. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма. – СПб., 2000.

  32. Морально-эстетические искания художников Запада // Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.

  33. Михайлов М.И. Основные эстетические категории: опыт систематизации. – М., 1990.

  34. Овсянников М.Р. История эстетической мысли. – М., 1978.

  35. Орлова Т.И. Исторический генезис художественной культуры и проблема категориальных атрибутов. // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33.

  36. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.

  37. Платонов К. Проблемы способностей. – М., 1972.

  38. Роменець. Психологія творчості. – К., 2002.

  39. Теплов Б. Новые данные по изучению свойства нервной системы человека. // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. – М., 1963.

  40. Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Твори: В 20-ти тт. – К., Т.16,1950-1956.

  41. Хруковский Н.И. Основные эстетические категории. Опыт систематизации. – Минск. 1974.

  42. Шкуратова Н.Б. Проблема катарсису: історичний аспект. // Етика, естетика і теорія культури. – К., 1992, № 35.

  43. Цапок В.Л. Творчество: философский аспект проблемы. – Кишинев, 1989.

  44. Шульга Р.П. Особенности функционирования искусства в сфере обыденного сознания. // Этика и эстетика: Сборник. – 1991, № 34.

  45. Эстетика Ренессанса: Антология. – В 2-х т. – М., 1980.